Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум
Sign in to follow this  
Filin

Тростянец: городище и замок (?)

Recommended Posts

Обсуждается этот объект: городище близ села Тростянец


с. Тростянец (укр. Тростянець) находится в 55 км восточней Тернополя, в 12 км к югу от райцентра Бережаны:

post-1-0-29878100-1465460943_thumb.jpg
Живая карта

Первое письменное упоминание села относится к 1409 г., но появление укреплений, привязанных к селу, относят к более давним, княжьим, временам.

Пока материалов по объекту кот наплакал, потому для затравки сообщу, что в середине августа 2012 г. в Сети появился ряд новостей, сообщающих о находке меча близ с. Тростянец, а точнее - эту находку сделали то ли на территории Тростянецкого замка, то ли где-то рядом с ним. Я мог бы процитировать одну из таких новостей, но все они так бездарно составлены, что толком непонятно, где горе-журналисты точно пересказывали слова музейного работника, который и сообщил общественности о находке, а где лепили отсебятину. Чего только стоит тот факт, что в одних новостях меч датировали 12 веком, в других - 15-м, в третьих писали, что нашли меч в Бережанах, и по барабану, что это не так, в четвёртых сообщали о том, что помимо меча была найдена ещё и мебель.

В общем, отбросив всё лишнее из этих новостей, получим такие вот сухие данные:

  • В 1-ой половине августа 2012 г. на околицах с. Тростянец действительно нашли меч длиной в 70 см.
  • О находке журналистов оповестил Олег Гаврилюк, научный сотрудник Тернопольского краеведческого музея.
  • Находка территориально связана с Тростянецким укреплением.
  • Меч предварительно датировали 15 веком. Известно, что в 15 веке селом и, очевидно, замком на правах арендатора владел Ян Скарбек.
  • Тростянецкий форпост вроде бы существовал уже в 12-13 вв. и мог служить в качестве передового укрепления на подступах к Галичу, но судя по находке меча 15 века, объект мог функционировать и в более поздний период. Или же меч там потеряли/спрятали, но при этом в 15 веке объект уже не функционировал?
  • Нет более точных сведений о времени сооружения укрепления и о его основателе, поскольку объектом ранее толком не занимались ни историки, ни археологи.
  • Согласно народным пересказам, Тростянецкое укрепление было соединнено с Мечищевским замком глубоким рвом, по которому мог свободно проехать воз, причём сообщается, что этот ров на отдельных участках сохранился до наших дней.
  • Тростянецкое укрепление находится в 1,5 км в юго-западном направлении от села.

На карте Фридриха фон Мига (1779-1782) не видно никаких укреплений ни на территории села, ни на его северо-западной околице, полностью скрытой лесом:

post-1-0-90074900-1465464287_thumb.jpg
Живая карта

Но мы то знаем, что укрепление там было, и пользуясь наводкой (1.5 км к юго-западу от села) шарим глазами по спутниковым снимкам, да только на современных кадрах ничего явно выраженного мы не увидим, но стоит взглянуть на старые спутниковые снимки Google Earth, сделанные в январе 2012 г., как тут же объект проявляется чётко и во всей своей красе:

post-1-0-73548000-1465465805_thumb.jpg post-1-0-96113600-1465465805_thumb.jpg

Внушительная штука! Несколько линий валов и рвов, солидные размеры 250х150 метров, народная молва о связи с Галичем - всё это намекает, что перед нами всё же городище, а не замок. А как же быть с мечом 15 века? Является ли он свидетельством в пользу версии о функционировании объекта в позднем средневековье? Или же правы те журналисты, которые в новостях сообщили, что меч 12 века? Так или иначе, сложно представить, что в 15 веке могли бы реанимировать такое серьёзное укрепление. Если же объект функционировал не позже 13 века, то, думаю, исходя из его солидных размеров и функционального предназначения (укреплённое поселение?) объект вряд ли может считаться замком.

Между прочим, расстояние между Мечищевским укреплением и объектом близ Тростянца 5.6 км по местности со сложным рельефом - это к вопрос о существовании мега-рва, который якобы соединял эти объекты:

post-1-0-70255500-1465466250_thumb.jpg

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites

Ніколи раніше не мав справи з археологією, та всім , що з неї випливає. Свого часу почав вивчати свій родовід, та складати родове дерево, в результаті чого "вперся" в усі ці питання, які тут розглядаю та стараюсь вивчити.

По роду своєї діяльності та активного способу життя, постійний брак часу, тому навіть на написання допису на форумі, в прямому розумінні цього слова, викроюю для цього час.

По роду діяльності займаюсь 3-де моделюванням, 3-де анімацією, і цілим комплексом в цьому напрямку, тому маю велике бажання відтворити в 3-де та анімувати історію землі, звідки виходить моє коріння. А це Тростянець - по матері, та Куропатники по батькові (я ж народився та проживаю чи проживав в Тернополі). Цим хочу пояснити свій інтерес то тих чи інших моментів, які тут розглядаю, тому що в кожного з нас можуть бути різні інтереси, відповідно і можуть бути різні підходи до вивчення одного й того-ж питання.

Одразу зазначу, що Тростянець досліджував та вивчав Василь Рабик, та виклав це в книжці "Тростянець", та, наскільки пам"ятаю, в питанні замку він більше опирався на перекази. Так в його праці замок описується на відстані 1,5 км, на південний захід, від Тростянця, що збігається з місцем, яке зазначено на викладених фото.

Відповідно ймовірних ровів, то на карті 1869-1887 років, в тому районі позначені ряд прямих "просік":

post-1827-0-43807000-1465469728_thumb.jp

post-1827-0-95953200-1465469731_thumb.jp

Стверджувати, що це іменно цей рів, звісно ніхто не буде, але питання стосовно того, що це таке, доволі актуальне. Так як для звичайної сьогоднішньої лісової дороги дороги це "закруто", говорячи молодіжним сленгом.

Також хочу викласти таку думку:

Вивчаючи та досліджуючи замки, ми (по крайній мірі я), можемо спостерігати два явища. Перше - це будова замків, для прикладу в Бережанах, Кам"янці і тому подібних, які зводило місто, князь чи магнат, для оборони міста(поселення), і тому подібне.

Друге явище - централізоване зведення комплексу захисних фортифікаційних споруд. Для прикладу розбудова замків Данилом Галицьким, конкретно для захисту від татарської навали. Тому у такому випадку немає нічого дивного, коли такі замки мали між собою добре налагоджене сполучення. Подібні випадки мають приклади у світовій практиці.

якщо ж брати до уваги, той момент, що одним їз перших захисників тростянецького замку був угорець, то можна робити висновки що підхід до цієї справи, як на той час, був доволі серйозний.

Share this post


Link to post
Share on other sites
Відповідно ймовірних ровів, то на карті 1869-1887 років, в тому районі позначені ряд прямих "просік"... Стверджувати, що це іменно цей рів, звісно ніхто не буде, але питання стосовно того, що це таке, доволі актуальне...

Эти линии явно не имеют отношение к укреплениям 12-13 вв. Во-первых, их там довольно много, причём не только в этом районе, а по всей карте. Во-вторых, ни одна из этих линий не тянется от Тростянецкого объекта к Мечищевскому. В-третьих, в 12-13 вв. укрепления строились исходя из рельефа, потому и длинные валы/рвы извивались по-всякому, подстраиваясь под изгибы рельефа, усиливая его там, где он слабо подходил для защиты. Всё же склоняюсь к мысли, что это просеки.

... централізоване зведення комплексу захисних фортифікаційних споруд.

Мысль понятна и логична, но в этом случае подобные рвы/валы, связывавшие городища, мы бы находили и в других местах. К примеру, на Киевщине широко известны так называемые Змиевы валы, которые в связке с россыпью городищ действительно строились централизовано, очевидно, для защиты огромных территорий. Однако о подобных системах обороны на дальних подступах к Галичу я не слышал. Система обороны Галича, включавшая длинные валы, показана на этом макете, но это уже непосредственные околицы Галича, тогда как мы сейчас говорим о территории, которая удалена от столицы на 30 км, да ещё и расположена на другом берегу Днестра.

Даже если предположить, что такая система обороны действительно существовала к северу от Галича, то подобные линии должны были существовать не только между Тростянцом и Мечищевом, но и во многих других местах, да только ни о чём подобном я не слышал.

Также странно, что упоминается именно ров, тогда как классические длинные земляные линии обороны представлены не только рвами, но и валами, рвы часто заплывают, потому иногда кажется, что линия была представлена только валом, однако чтобы существовал только ров - это совсем странно.

Поскольку говорят, что часть этого чудо-рва сохранилась, то нужно выяснить, где он находится (возле Мечищева, возле Тростянца или где-то посредине?..), определить его направление, размеры, оценить внешний вид, и вот тогда можно будет дальше продолжить рассуждать, был ли такой соединительный ров в реальности или кто-то что-то напутал.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Тому тут все зав"язано на тому, що ми маємо перед собою - замок чи городище?

Загальне ставлення до переказів, як таких - загалом більш скептичне... але у випадку з Тростянцем, ми бачимо цілий ряд підтверджень правдивості тих самих переказів. До чого веду? Згідно переказів, частину села Тростянець, під назвою Кут, заснував один із охоронців замку, угорець за національністю. Ми не знаємо його посади чи рангу, був це звичайний воїн, чи якийсь вищий чин. Також не знаємо, поселився він після руйнації замку, чи в час його існування... але можна зробити слушне припущення, що будь-то городище, то цей охоронець, разом з іншими (мова йде про декількох чоловік), цілком ймовірно міг жити в городищі, якщо б таке мало місце.

Якщо ж замок мав більш військове направлення, то цілком слушно, що служиві там люди, розселялись зі своїми сім"ями в найблищих поселеннях.

Але це тільки моє припущення.

Я постараюсь проїхатись в Тростянець, та побувати на місці ймовірного замку. Поспілкуватись з кимось відносно ровів та подібного... Шкода, що пізнувато взявся за цю справу, буквально за останні роки померли дуже цікаві люди, що проживали в Тростянці, які дуже багато всього знали, могли розказати і йшли на зустріч....

Share this post


Link to post
Share on other sites

Село Тростянець лежить в долині, поміж двох гір. Його унікальність в тому, що на горах б"ють джерела, з яких вода тече в село. В 20-му столітті люди, в місцях де б"ють джерела, залили бетонні септіки, від яких кинули водопровід. В моєї бабці в крані на подвір"ю був такий тиск води, що в даний момент в квартирі у мене менший. Також по селу стояли металеві ванни, з яких худоба пила воду. Можливо там і прали, чи набирали воду, не знаю. Так труби з яких текла вода в ці ванни, були під 45 мм в діаметрі, і напір ішов на пів труби, зі свистом.

Карта Міга, хороша тим що на ній вказані потічки, так от, з місця поруч городища під Тростянцем, у нього показано витік джерела. Спіставляючи цей момент з унікальністю цієї місцевості, ми можемо зробити висновок, що джерела, без проблем, могли "стартувати" на пагорбах (як і всі решту), ймовірно, прямо в самому городищу.

Зрозуміло, що при закладанні городища, замку, тощо, наявність води була одним з основних чинників. В даному випадку, це питання було вирішене самою природою.

До речі, одне джерело б"є з-під каплички, що знаходиться вище церкви. І вже доволі великий проміжок часу люди відмічають, що незважаючи від спеки, спраги, та іншого, горло від води, іменно з цього джерела, ніколи не застудиться. На цей факт вказували і деякі, заїзджі на Храмове свято, священники з чужих сіл.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.
Note: Your post will require moderator approval before it will be visible.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
Sign in to follow this  

×
×
  • Create New...