Ровно: замок

[Filin]

Обсуждается этот объект: замок в г. Ровно
 

Вот что о замке сообщает Александр Цинкаловский в книге "Стара Волинь і Волинське Полісся":

Цитата

Назва походить від слова рів [1], рови, якими був оточений рівенський замок, що знаходився в долині річки Устя. Як бачимо, в документах з 16 ст., оселя ця виступає під назвою Рівноє — Рівне, коли то волинський землянин Іван Дичко продав село своє в Луцькому повіті на ім'я Роноє князю Семену Василевичу Несвицькому. В 1707 р. Рівне згадується в "Днєвнику і путєвих замєтках кн. Б. Куракина" під назвою Ровное (по польськи РУВНЕ, по-українськи РІВНЕ). Вивчення старих укріплень старого рівенського замку стверджує припущення, що головними оборонними фортифікаціями були рови і вали, якими був оточений цей замок, положений в підмоклій долині р. Устя. Словник І.Сташевського з 1959 р. подає "Rowne" — назва ця не означує рівне поле, як випроваджує Брікнер, але утворено кінцівку "но" до назви Рів. Підтверджується це також вимовою цієї назви місцевими селянами — Рівне, до Рівного і т.д...

Перша писана згадка про Р. походить з часів Волинсько-Галицького Князівства з 13-14 ст., пізніше Р. перейшло до Дичків. Від волинських землян Дичків переходить на початку 15 ст. до роду кн. Несвицьких або Несвіжських, а в 1481 р. за дочкою кн. Несвіжського Анастасією переходить до маєтності князів Гольшанських і тоді ж король польський і великий князь литовський Казимир надає оселі Р. Магдебурзьке право (Н. Теодорович. Істор. Стол. Описаниє вол. епар., том II, стор. 438). В кінці 15 ст. Р. належало до кн. Семена Василевича Несвіжського, який по смерті жінки переселився до Рівного і побудував тут найстарший в цьому місті замок в підмоклій долині р. Устя. Обкопав він острівець глибокими ровами, затримав греблею воду в р. Усті, наповняючи глибокі і широкі рови водою.

В 16 ст. Р. перейшло до кн. Острозьких, а від них, на підставі т. зв. Кульбишівської угоди (в 1723 р.) стає власністю кн. Юрія Олександровича Любомирського, який перебудував старий рівенський замок, а ціле місто оточив ровами і валами. За кн. Станислава Любомирського невелике до того часу містечко розрослося у велике місто. Від старого рівенського замку до початку 20 ст. залишилися в долині р. Устя ледве помітні вали і рови, на його місці залишився однак палац, закінчений кн. Станиславом...

Зі старого рівенського замку з 15-18 ст. не залишилося майже ніяких слідів.

-----

Примітка www.rivne.org:

1. достеменно не відомо походження назви міста

Источник

Доктор архитектуры Пётр Рычков, который обнаружил план города 1797 г. и участвовал в создании макета Ровно, считает, что старый замок в Ровно выглядел как-то так (округлая форма, деревянные городни, одинокая надвратная башня...):

Источник

В 1720-х - 1730-х Любомирские возводят на замчище дворец (к сожалению, до наших дней не дожил). Это здание мы обсуждаем в отдельной теме.

Подробнее

Этот дворец по старой памяти продолжают называть "Замком" (такой подписью снабжены ряд фото и других изображений с видами на резиденцию):

Источник

Часто историю дворца и замка не разделяют. Так, к примеру, в подписи к этой открытке с рисунком Наполеона Орды, сказано, что перед нами "Замок 16 века, построенный при Конецпольских. Собственность князей Любомирских".

Источник

Замчище на фрагменте плана 1765 г.:

И на фрагменте плана 1797 г.:

Насколько я понял, к момент начала строительства старый замок уже не функционировал, т.к. находился в запустении со времён последнего погрома (т.е. с конца 17 века?). Иногда в источниках можно встретить мысль, мол, поскольку замок был к тому моменту опустошён, то Любомирским в процессе строительства дворца особо ничего сносить не пришлось. Я в этом сомневаюсь, думаю, что строителям дворца пришлось изрядно потрудиться, чтобы стереть земляные укрепления старого замка. Впрочем, в сравнении с общим масштабом работ по обустройству дворца и обширного ландшафтного парка, разровнять замчище было не так уж и сложно. Интересно, что при этом какие-то следы замковых укреплений всё же сохранились, и вот тут возникает вопрос - почему? То ли их решили как-то удачно включить в комплекс новой резиденции, то ли оставили то, что не особо мешало...

Вот, к слову, интересный рельеф перед дворцом:

Источник

Может это и есть остатки тех самых укреплений, о которых писал А. Цинкаловский?

Эту возвышенность в период функционирования резиденции использовали для размещения китайского храма, и если это действительно остатки старого замка, то площадка для храма - это возможная причина их сохранения?

Также меня интригует вот эта часть острова, которая очень похожа на классическую схему защиты с применением рва, через который некогда мог быть переброшен мост + опять же в тему та самая возвышенность с храмом, которую тянет связать с основанием угловой замковой башни:

Источник

Также интересно выглядит разделение острова на две части, связанные узкой перемычкой. Может эта структура также имеет отношение к планировке старого укрепления?

Где сейчас находится замчище? Ответить на этот вопрос поможет, например, план города 1938 города, на котором ещё виден "Замок", т.е. главный корпус дворца:

Источник

К замчищу в наши дни ведёт улица со звучным названием "Замковая", а нужный нам участок (каким-то чудом всё ещё не застроенный) расположен на территории Парка Молодёжи, где-то между стадионом и Лебединым озером:

Викимапия

Будем уточнять локализацию и искать дополнительные сведения о замке и том участке, на котором он расположен.

[Filin]

Более точная локализация дворца от Петра Рычкова: