Меджибож (Меджибіж): обрушение стены замкового дворца (23 декабря 2014)

[Filin]

Обсуждается этот объект: Замок в Меджибоже

Общий вид дворца в 2008-м:

Чуть крупнее:

Источник

После обвала, 6 января 2015:

Источник

12 января 2015:

Автор фото

Обвал случился в конце декабря 2014, а новости о событии появились уже после новогодних праздников, в новом 2015-м.

Цитата

12 січня 2015

У Межибожі впала бічна стіна палацу XVI ст.

Як стало відомо «Музейному простору», 23 грудня 2014 року в Державному історико-культурному заповіднику «Межибіж» впала вся бічна стіна палацу – пам’ятки архітектури XVI століття. В гостро-аварійному стані перебуває частина (5-7 метрів) передньої стіни палацу, яка також може впасти з дня на день.

Враховуючи активність та небайдужість, яку засвідчила громадськість у жовтні 2014-го року, коли стався обвал частини цегляної огорожі ХХ ст. у Національному заповіднику «Софія Київська», сподіваємося на повтор реакції, тим більше, що мова йде про пам’ятку, на 400 років старшу...

Фортеця внесена до Державного реєстру національного культурного надбання України (№ 764 О) як пам’ятка фортифікаційної архітектури XVI ст., виконана у стилі Ренесанс. З 2001 року пам’ятка має статус державного заповідника.

Нагадаємо, що за період з 2004 по 2008 рік на ремонт та реставрацію історико-архітектурного комплексу із держбюджету було виділено 5,4 млн гривень, яких вистачило, щоб відремонтувати та перекрити пристінні корпуси, що прибудовані до мурів фортеці із внутрішньої частини двору. В них облаштовані музейні, виставкові зали та адміністративні приміщення. Також в цій ситуації було б доречно паралельно провести контролюючими органами перевірку на предмет використання бюджетних коштів, якої в заповіднику не було з 2009-го року.

Источник

Здесь встретил такую вот приписку:

Цитата

Звалилася стіна почала обвалюватися ще з осені 2012 року. Як відзначають експерти, обвал стався через «неякісних будівельних матеріалів для її спорудження та впливу зовнішніх факторів». Також наголошується, що обвал стався через будівництва підземних паркінгів (WTF!? - Filin) на території заповідника.

На всё это Олег Погорелец, директора Государственного историко-культурного заповедника "Межибож", ответил следующее:

Цитата

Дякую усім небайдужим до Меджибізькій фортеці! І тим, хто близько до серця прийняв прикру подію, і тим, котрі мають тему «порассуждать» про партійність директора, про колектив заповідника, який за мізерні зарплати приймає біля 30 тис. туристів щорічно, проводить три наукових конференції, археологічні дослідження та багато інших заходів, та тим, хто поспішає надати «поради», як виходити з даної ситуації. Більшість учасників знаю особисто, хоча вони і виступають під «ніками», інші з відкритим обличчям щиро співчувають. Маємо ситуацію, яка сталася не раптом, почалася не вчора, а складалася щодня, десятиліттями, з 1917 р - тобто з початку революцій, безвладдя, а більше всього з приходом більшовицької влади та її варварського ставлення до пам’яток «проклятого минулого». Коли на будівлю, навіть нову, не виділяти кошти на ремонти, вона обов’язково зруйнується. А що говорити про будівлю, збудовану майже 500 років тому та варварськи сплюндровану в 50-х роках ХХ ст. Про аварійний стан палацу говорилось ще у 60-х роках минулого століття, проте перша хвиля реставрації відновила те, що було простіше відреставрувати. Та і друга хвиля реставрації, яка розпочалась у 2004 і тривала до 2008 р., теж не торкалася палацу, навіть документацію не було замовлено. А що вже говорити про фінансування охорони та реставрації пам’яток при владі януковичів? Про це лише «сліпий», чи «глухий» не знає. Не буду зайвий раз говорити про проблеми заповідника в Самчиках, чи фортеці у Кам’янці–Подільському, чи замку в Бережанах та Червонограді (Тернопільська область). Можна згадати і відомий Збараж, де реставрація також не закінчена.

Питання, яке висить без відповіді роками - у тому, як при відсутності фінансування провести роботи, які потребують мільйонних капіталовкладень. Адже ще у 2004 році було пораховано, що на первинну реставрацію Меджибізької фортеці потрібно більше 34 мільйона грн., з яких за 4 роки надійшло лише 5,4 млн. Розрахунки були зроблені у цінах 2004 р., тепер потрібно робити корегування: додати вартість боротьби з подальшою руйнацією та збільшити рази в три за рахунок знецінення гривні.

Зрозуміло, потрібно «бити на сполох» про те, як по всій Україні руйнуються пам’ятки нашої історії. Але бити на сполох зараз охочих багато. А що далі...? Можна й без галасу приїхати волонтером і своєю особистою справою зробити усе від тебе залежне для врятування пам’ятки. А ще можна у Верховній Раді пролобіювати зміни до Бюджетного кодексу та зняти із закладів культури ПДВ. Так ось і колектив заповідника у дні, коли відпочивала вся Україна, працював, приймав туристів, проводив екскурсії та розробляв заходи, які необхідно провести у зв’язку із обвалом стіни. До цієї справи долучились і фахівці з львівського інституту «Укрзахідпроектреставрація», і члени волонтерського молодіжного руху У майбутнє через культуру, керівництво області та фахівці у реставраційній справі. Зафіксовано наслідки обвалу, розробляються пропозиції, шукається фінансування і т.д. і т.п.

Источник: комментарии к новости

[Filin]

Цитата

13 січня 2015

Хто зрадив Межибіж?

Найбільше в житті я не люблю брехню. До неї ж відношу й вміння щось недоказувати – бо це та сама брехня, тільки помножена в рази.

Коли я 10 днів тому від друга дізналася про те, що в Межибожі впала стіна палацу, то навіть на Святвечір робила моніторинг – шукала підтвердження інформації, бодай якоїсь заміточки хоч на одному ресурсі. І коли нічого цього не знайшла - було підключено людей, які подолали майже 100 км, щоб подивитися і підтвердити «благу вість». І навіть сьогодні мені важко сказати, що є більшою бідою: те, що стіна впала чи те, що цей випадок хотіли приховати.

Фортеця внесена до Державного реєстру НАЦІОНАЛЬНОГО культурного надбання України (№ 764 О) як пам’ятка фортифікаційної архітектури XVI ст., виконана у стилі Ренесанс. А це означає, що згідно Закону України «Про охорону культурної спадщини», у разі виникнення загрози для збереженості пам'ятки, особа, яка набула права управління нею, зобов'язана була НЕГАЙНО повідомити про це орган охорони культурної спадщини обласної адміністрації, орган місцевого самоврядування, на території якого розташована пам'ятка, а також Міністерство культури України. НІХТО з перечислених інституцій до 11 січня 2015 року НІЧОГО про це не знав. І вперше комісія обласної ради місце злочину поїхала дивитися тільки сьогодні – 11 січня, через 18 днів (!!) після інциденту.

- «Причиною падіння стіни є природні чинники, які вже 500 років руйнують фортецю. Стіна зазнавала часткових руйнувань ще в 2011-2012-му роках, ну і ось тепер. У 2004-2008 роках з обіцяних 34 млн. гривень на реставрацію було виділено тільки 5,4 млн. грн. Тих коштів нам вистачило, щоб зробити частину документації, відремонтувати та перекрити пристінні корпуси, що прибудовані до мурів фортеці із внутрішньої частини двору. І все. Якщо говорити про продовження, то без відповідних документів нам ніхто не дозволить ніяку реставрацію проводити, а без грошей ми її замовити також не можемо. За розцінками 2008 року для цього було потрібно 350 тис. грн. Сьогодні ця сума є значно більшою. А на реставрацію потрібні десятки мільйонів.» - прокоментував ситуацію для «Музейного простору» Олег Погорілець, директор ДІКЗ «Межибіж».

При тій надзвичайно складній політичній та економічній ситуації, в якій ми живемо, кожен прекрасно розуміє, що про фондові закупівлі, реставрацію та інші вкрай важливі речі на якийсь час доведеться забути – бюджет гарантує оплату лише захищених статей. Зрештою, так було майже всі 23 роки незалежності, а отже винного в тому, що стіна впала – не знайти. Та й хто має право засуджувати?

Я переконана, що якби про випадок у Межибожі було миттєво повідомлено в Міністерство культури України (а воно працювало навіть 31 грудня), то ніхто б камінням ні в кого не кидав. Питання полягає в тому, чому і для чого відбулось приховування?

Бо щоб «приїхати волонтером і своєю особистою справою зробити усе від тебе залежне для врятування пам’ятки» - для цього «волонтерам» треба повідомити, що пам’ятка в небезпеці. Повідомити, а не приховувати!

Хтось в коментарях згадав приказку «Влада далеко, бачить близько». І вона надсправедлива. Чиновники в Києві навіть не підозрюють, як і чим живуть заповідники в регіонах. Саме заповідники. (Хоча й не всі. Є, направду, такі, якими можна пишатися.) Бо у вигляді звітів до Києва їдуть томи, за обсягом не гірші за зібрання творів Леніна, а ще ми бачимо десятки зайнятих ставок у штатних розкладах. А те, що по факту може працювати 5 чоловік, а інші 20 будуть сидіти в сусідньому обласному центрі у «ВКонтакте» - то це з Києва й справді не видно…

І що тоді ще є прихованим від чужого ока?

Ви кажете про фестивалі – а яким чином відбуваються розрахунки організаторів з заповідником? Вони ж це не безоплатно роблять. Чи потрапляють кошти на рахунок? Згідно закону все має бути задокументовано…

Ви просите пролобіювати зміни до Бюджетного кодексу та зняти із закладів культури ПДВ. А для чого це вам? Ви ж кажете, що всі заходи у вас проходять безоплатно, а ви продаєте тільки квитки…

Про наукові конференції я напишу якось окремо. Бо я прекрасно знаю, які результати дослідження може озвучувати історик ХХ століття, коли є мільйони документів, ще живі свідки – роботи непочатий край. Але я ніколи не зрозумію, які такі «відкриття» викладає в статтях, які пишуться десятками, і на 3-х конференціях дослідник періоду XVI-XVIII ст., коли ВСІ ті документи вже зачитані до дірок і протрактовані, як Бог знає. Ви ще про археологічні експедиції згадуєте? Так ви ж кажете, що держава коштів на це не виділяє вже кілька років. Не обманюйте себе і інших про псевдонауку у музеї!

І дуже вас прошу: не прикривайтеся війною. «Працівники заповідника споряджають бійців в зону АТО, купують «державні військові зобов’язання» та допомагають рятувати Україну» - за свої кошти, а не за музейні.

І повертаючись до Межибожа.

Віце-Прем’єр з гуманітарних питань-міністр культури В’ячеслав Кириленко повідомлений і тримає це питання на контролі. З дня на день чекаємо коментарів з боку Комітету з питань культури і духовності Верховної ради України, а також Науково-методичної ради при міністерстві культури України, від Українського товариства охорони пам`яток історії та культури тощо. Олег Погорілець каже, що вони розглядають варіант визнання за фортецею надзвичайного аварійного стану і таким чином будуть сподіватися отримати фінансування від Міністерства надзвичайних ситуацій, яке кілька разів вже таким чином рятувало пам’ятки України, зокрема, у Кам`янці-Подільському.

Але кожен з нас розуміє, що це все лише компрес для невиліковно хворого пацієнта під назвою «культура». Хочеться знати, який вихід? Та ніякого, насправді. З одного боку ми володіємо розкішною і багатою культурною спадщиною, якою наче й пишаємося, але зовсім не дбаємо. Причому мова не тільки про чиновників, а й про кожного з нас, на своєму місці. На неї завжди не вистачає грошей, бо у держави завжди є більш нагальні видатки, в які завжди "зашиті" приватні інтереси «скарбників» та «казначеїв». Всі говорять по вагу культурного виховання, брак якого призводить до війни. Коли йде війна – всі справедливо купують берці і шоломи, не зважаючи на культуру…

Коли прийде її час?

Чесно? Думаю, що ніколи.

Виживати, бути зрадженою і вмирати – така її доля.

Її і тих, хто в ній.

Леся Гасиджак,

для "Музейного простору"

Источник

В комментариях к публикации Богдан Пажимский, директор заповедника "Самчики", высказал такое мнение:

Цитата

З панною Лесею Гасиджак я, Пажимський з польського шляхетського роду гербу "Яструб", погоджуюсь щоякнайліпше. Не буду критикувати пана Олега Погорільця - не годиться ворогувати в середовищі паньства культурницького. Наведу приклад - коли у заповіднику "Межибіж" проводився перший музейний форум Хмельниччини заповідник "Самчики" прийняв,звісно, свою участь - хлопці мої (кажу мої, бо підбирав клектив не під себе, а під маєток "Самчики" й не гребував із ними траву косити, туалета чистити, сміття прибирати та на тракторі їздити чи бути бензопилистом)кажуть мені, а може їм у "Межибожі" траву покосити та за туалетами, у рові, папірці прибрати! Я не знав що їм відповісти! На 19 га "Самчик" аж 13 чол усього штату - у "Межибожі" на 0,7 га до 29 чол - запитання, що вони роблять для збереження памятки? ОСНОВНЕ завдання заповідників, це: зберегти те що залишилось, утримати й запобігти подальшому руйнуванню; відтворити уклак середовища памятки періоду "розквіту"; перешкодити стронньому втручанню іншого штибу; навчити працівників цінувати своє; популяризувати своє як окремішнє через досконале утримання памятки.

 

Цитата

13 січня 2015

Межибіж – Три крапки

Скандал навколо Межибожа стає дедалі загадковішим. Головне питання, навколо якого наступними днями розпочнеться з’ясування стосунків – хто прикрив інформацію?

Якби про трагедію стало відомо вчасно, ніхто би не звинувачував ані директора, ані колектив – ситуація з реставрацією пам’яток загальновідома і практично всюди однаково безнадійна.

На сьогодні існує дві версії стосовно подій, які трапилися ще 23 грудня минулого року.

Перша версія. Про руйнацію частини палацу обласне управління культури було відразу повідомлене.

Друга – до публікації на "Музейному просторі" це приховувалося керівництвом заповідника. А інформація до обласного керівництва надана вже заднім числом з метою «прикрити тили».

На сьогодні ситуація перебуває на особистому контролі міністра Кириленка. Відповідно до його доручення, яке він надав ще вчора, сьогодні – 13 січня – Хмельницьке облуправління культури повинно було до кінця дня надати повну інформацію по ситуації з палацом.

Цього зроблено не було. Отже перша версія має певне опосередковане підтвердження.

Облуправління, відповідно до ст. 6:18 Закону України «Про охорону культурної спадщини» здійснює управління заповідниками державного чи місцевого значення. Тобто Межибожем теж.

А, відповідно до п. 22 тієї самої статті, воно, тобто Управління, здійснює «інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження, руйнування пам'яток, що знаходяться на їх території».

Таким чином, ми маємо справу з порушенням закону. Тоді персональна відповідальність у цій історії виключно на начальнику Управління культури, національностей та релігії Хмельницької ОДА Ірині Трунової.

Але є одна особливість, яка ставить під сумнів цю версію і, навпаки, підкріплює версію другу.

Справа в тому, що Межибіж це пам’ятка національної категорії. А, відповідно до ст. 5 згаданого закону, контроль за станом національних пам’яток належить до компетенції не області, а центрального органу, тобто Мінкультури.

Одним з елементів такого контролю є охоронний договір, який заповідник укладає з міністерством. Відповідно до цього договору, заповідник повинен «негайно повідомляти орган охорони про будь-яке руйнування, пошкодження, аварію чи іншу обставину, що заподіяла шкоду пам’ятці (її частині), і своєчасно вживати заходів для приведення пам’ятки (її частини) в належний стан».

Міністерство ці про події не тільки не поінформували 23 грудня, воно і сьогодні – через 22 доби – жодної офіційної інформації не має. Тобто, тоді йдеться про персональну відповідальність директора заповідника Олега Погорільця.

Таке порушення, згідно ст. 46 Закону «Про охорону культурної спадщини» передбачає відповідальність адміністративну. А стаття 92 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює за таке порушення штраф для посадових осіб «від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

З великою вірогідністю можна спрогнозувати наступними днями певне з’ясування стосунків між начальником управління Іриною Труновою та директором Олегом Погорілцем. Адже йдеться не тільки про штраф. Таке незрозуміле приховування інформації викликає певні природні підозри, а це може коштувати крісла або обом «фігурантам», або лише одному з них.

Таке припущення підтверджується ще й тим, що завтра, 14 січня, профільний комітет Верховної Ради планує ухвалити звернення до прем’єра Яценюка стосовно негайного втручання у ситуацію навколо Межибожа.

Важко сказати, чим закінчиться вся ця історія. Але вона показує дуже важливу приховану сторону кризи пам’яткоохоронної справи. Є речі, які не можна пояснити відсутністю коштів, штату або обладнання. Система охорони вже дійсно не працює. Тобто сьогодні можна говорити не про кризу галузі, а вже про її конкретні наслідки.

Попереджуючи можливі коментарі та зауваження, я наголошую – мова не про жахливий стан пам’яток, не про фінансування заповідників. Йдеться про брак спеціалістів, які здатні виконувати елементарні правила та норми. А без професійної спільноти жодні мільйони та мільярди не врятують!

Источник

Запоздалая публикация на сайте заповедника:

Цитата

У палаці Сенявських стався обвал стіни

Обвал цегляної стіни палацу XVI ст., який знаходиться на території Меджибізької фортеці, стався 23 грудня 2014 року. В результаті повністю зруйновано західну стіну палацу та існує загроза руйнування північної фасадної стіни.

Палац Сенявських-Чарторийських знаходиться в аварійному стані з 1950-х років, прилеглу до нього територію огороджено від доступу людей, відтак минулося без загрози відвідувачам та персоналу. Однак пам’ятка, яка досі потребувала термінових протиаварійних робіт та консервації, тепер потребує їх терміново та невідкладно.

Меджибізька фортеця є історичною пам’яткою національного значення. Унікальні кам’яні та фортифікаційні споруди є матеріальним спадком XIV-XIX років, але історія фортеці та поселення Межибіж (Межибожжя) сягає ще глибшої давнини. Ця пам’ятка пов’язана з іменами литовських князів Кор’ятовичів, Сенявських, більш сучасних Богдана Хмельницького, Тадеуша Костюшка, Тараса Шевченка, Павла Скоропадського і багатьох інших визначних людей. Вона вистояла перед татарськими та турецькими навалами, пережила козацькі війни, міжусобиці, вціліла у вирі Другої Світової війни. Не витримала фортеця лише радянської влади, коли місцевими владоможцями було дано вказівку нищити унікальний об’єкт, розбирати його на будівельні матеріали.

Лише після того, як у 1965 році Меджибізьку фортецю відвідав заступник голови Ради міністрів УРСР Петро Тронько, тут розпочалися науково-дослідні та ремонтно-реставрацйійні роботи, однак те, що зруйнували за кілька років, виявилося неможливим відновити за півстоліття. Реставраційні роботи на внутрішніх спорудах фортеці востаннє активно велися лише у 2004-2008 роках, коли держава виділила (а точніше – вділила) для цього хоч якісь кошти. Однак через припинення фінансування консервація палацового комплексу зупинилася на початковому етапі. З того часу кошти на реставрацію не виділялися зовсім.

Працівниками історико-культурного заповідника зафіксовано наслідки руйнування палацової стіни і внесено відповідне подання щодо характеру та обсягів невідкладних протиаварійних робіт.

Источник
 

Цитата

14 січня 2015

Падіння Меджибізької стіни

Меджибі́зький замок — пам'ятка фортифікаційної архітектури XVI століття, виконана у стилі Ренесансу. Вона внесена до Державного реєстру національного культурного надбання України. Зараз фортеця, яка будувалась 178 років, рушиться в нас на очах.

Прохід заборонено! Цю палацову частину Меджибоської фортеці загородили уже давно - вона є небепечно аварійною. Пам"ятка архітектури руйнується.17 грудня західна стіна рухнула, давши тріщину на іншу. Якщо і її не реставрувти - буде ще одна втрата.

У 2004 на саму докуметацію потрібно було 350 тисяч гривень, сьогодні ця сума в п"ять разів більша. Самі ж роботи - це мільйони.

Гроші були, але не значні. Прогрму, яку розробили з 2004 по 2010 роки, фінансували лише до восьмого року.

Діючий музей на території має найбільший архів документів Поділля часів голодомору. А також церкву Святого Миколая - там проводяться богослужіння. Культурна спадщина, яка залишилась - руйнується. Невже на заваді її реставрації стане проблема з грошима? Чи все ж держава збереже історію і не буде її руйнувати?!

Источник

[Filin]

15 січня 2015

Депутати просять Яценюка взяти "Межибіж" під особистий контроль

Народні депутати України, члени Комітету ВРУ з питань культури і духовності - Ірина Подоляк, Марія Матіос, Віктор Єленський, Сергій Тарута і Микола Княжицький - звернулися з депутатським запитом до прем`єр-міністра України Арсенія Яценюка з проханням взяти вирішення проблеми "Межибожа" під свій особистий контроль та у визначений чинним законодавством термін повідомити громадськість про вжиті заходи щодо збереження предмету охорони памятки культурної спадщини XVI ст.

"Усвідомлюючи, що фінансова ситуація в державі не дозволяє говорити про реставрацію чи консервацію пам`ятки 2015 року, просимо Вас доручити виконавчим органам державної влади терміново здійснити протиаварійні роботи, щоб унеможливити подальший обвал стін палацу", - йдеться у документі.

Источник

Комментарий от заповедника "Межибіж":

Нарешті - реакція нардепів... Хоча у минулому складі ВР розвернути державну владу обличчям до неминучої біди намагався нардеп Бригінець. Але що прямо читається у тексті звернення? Читаємо:

1. Нардепи нарешті вголос погоджуються, що аварійному палацу необхідне фінансування.
   
2. Але тут же кажуть прямим текстом, що й у 2015 році після аварії (як і у 2009, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014-му, коли наближення аварії було очевидним) - фінансування від держави не буде!
   
3. Як і кожного разу, коли держава не бажає виконувати свої фінансові обов’язки - вони пропонують скинути всю відповідальність на місцевий рівень.

[Filin]

[Filin]

Цитата

17.01.2014 р. на території Меджибізької фортеці працювала комісія фахівців «Інституту«Укрзахідпроектреставрація» (Львів), яку очолював головний архітектор проекту реставрації фортеці Остап Василина. Це не перший приїзд реставраторів до Меджибожа - з 2009 р. аварійний стан Палацу Сенявських був на контролі. За результатами обстеження буде складено акт та надано рекомендації. А ось чи будуть виділені кошти на ці роботи, поки-що питання зависає у повітрі, так само, як і вцілілі стіни палацу...

Источник

Цитата

19 січня ц.р. обстеження палацу провела ще одна комісія - тепер уже з Києва, з Державної установи "УкрНДІпроектреставрація". Саме фахівці цієї установи ще у 1969 р. обстежували фортецю та визнали, що вже тоді палац перебував в жахливому стані - без перекриттів, вікон, дверей, підлоги. Що і було зафіксовано на фото

Источник

• Хто повинен дбати про унікальні архітектурні та музейні пам'ятки України?
• Наша історія гине і на фронті, і в тилу
• Реставрація Меджибізького замку — рівняння з багатьма невідомими?
   

[Filin]

[Filin]

Заповедник "Межибіж" сообщает хорошую новость:

Цитата

Рівно місяць тому, 23 грудня 2014 р., стався обвал західної стіни палацу XVI-XIX ст. - пам’ятки архітектури національного значення, яка знаходиться на території Меджибізької фортеці. Сьогодні, 23 січня 2015 р., сесія Хмельницької обласної ради після тривалої дискусії більшістю голосів виділила 380 тис. грн. на протиаварійні роботи у палаці. Це - перше з 2008 року фінансування збереження унікальної пам’ятки. Колектив ДІКЗ "Межибіж", науковці, працівники культури і пам’яткоохоронної сфери, волонтери руху "У майбутнє через культуру", організатори та учасники фестивалю середньовічної культури "Стародавній Меджибіж", шанувальники української, польської та литовської старожитності дякують депутатам обласної ради, які підтримали цей перший крок до порятунку унікальної пам’ятки і всім, хто готував шлях до цього рішення обласної влади. Фото зроблено сьогодні, за місяць після аварії.

[Filin]

Поскольку вслед за разрушением стены последовала реставрация, то за ходом работ будем наблюдать в отдельной теме.