Тернопільський замок (2023). Автор: Сергій Куницький

[Filin]

Рік видання: 2023

Автор: Сергій Куницький

Видавництво: Навчальна книга - Богдан, Тернопіль

Мова: українська

Формат: 60х84/16 (14,4 х 20 х 0,5 см)

Обкладинка: м'яка

Папір: офсетний

Кількість сторінок: 64

Ілюстрації: чорно-білі фото, карти, малюнки.

Наклад: 500 примірників

ISBN: 978-966-10-5927-5

Книжечка на сайті видавництва
 

Аннотація:

Цитата

Книга присвячена малодослідженій сторінці історії архітектурного минулого міста Тернополя — тернопільському замку. Вперше публікуються: його опис — сторінка з «Інвентарю міста Тарнополя 697 року»; малюнки-реконструкції та плани поперечного розрізу споруди (автор — тернопільський архітектор Казнін П.О.).

У праці використано матеріали з бібліотеки та фондів Тернопільського обласного краєзнавчого музею, архіву управління містобудування і архітектури Тернопільської облдержадміністрації, відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України, Національного історичного архіву Білорусі, відділу рукописів Ягеллонської бібліотеки м. Кракова, фондів Окружного музею у Тарнові.

Це видання буде корисним викладачам вищих та середніх навчальних закладів, краєзнавцям, науковцям, студентам, учням, спеціалістам-практикам у сфері туризму та широкому колу читачів, які цікавляться історією Тернопільського краю.

Про автора:

Цитата

Куницький Сергій Вікторович

Народився у 1965 році в Тернополі. Працює в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї на посаді завідувача сектора відділу науково-просітницької роботи. Автор краєзнавчих статей у виданнях Тернопільщини.

 

 

Зміст:

Цитата

Вступ - 3
Тернопільський замок: коротка передісторія - 5
Засновник Тернополя Ян Тарновський - 13
Тернопільська твердиня у період XVI–XIX ст. - 19
Замок у ХХ ст. - 34
Бібліографія - 50
Список скорочень - 54
Словник - 55

Приклади сторінок:

    

+ Ще кілька сторінок можна знайти на сайті видавництва.

Вступ:

Цитата

Історичний літопис сучасного Тернополя розпочався весною сьогодні вже далекого 1540 року, коли польський король Сигізмунд І надав Великому коронному гетьману, каштеляну краківському, графу Яну з Тарнува локаційний привілей на право заснування опідуму (укріпленого містечка) Тарнополє. Твердиня мала слугувати для захисту населення Галичини від нападу кримських татар, турків і волохів. Для будівництва Великий коронний гетьман обрав територію спустошеного урочища Сопільче. На той час це був закинутий пустир, який, проте, міг мати важливе стратегічне значення завдяки дуже вигідному положенню на переїзді із Західного Поділля у напрямку до Львова. Підвалини замку закладались на лівому березі тихоплинної річки Серет — «в місці безлюдному, званому Сопільче».

Історія спорудження тернопільського замку, його неодноразові перебудови та реконструкції є однією з цікавих сторінок архітектурного минулого нашого міста. Хоч вперше в актових документах наш замок згадується під 1550 роком, початок його
будівництва припадає на 1540 рік. Воно, можливо, тривало до першого невдалого татарського нападу на опідум 1549 року. Тоді кримчаки не спромоглися захопити твердиню над Серетом, але замок, очевидно, зазнав певного пошкодження, і тому виникла потреба його відновлення у 1554 році. Про це дізнаємося з листа теребовельського старости Бернарда Претвіча до імператора Священної Римської імперії німецького народу Фердинанда І, у якому він зазначив, що Великий коронний гетьман Ян з Тарнува розпочав у місті Тарнополє зводити новий кам’яний замок. Будівництво тривало понад двадцять років і було завершено сином гетьмана Кшиштофом у 1565 році. Ймовірно, що на останньому етапі будівництва замкової споруди був задіяний італійський архітектор Христофор Бодзан (Боццано). 

Протягом наступних сторіч помінялися не тільки власники міста, а й зазнала змін і сама споруда. З початку ХІХ ст. замок перебудували на палац. Він був пошкоджений під час Першої світової війни і відбудований протягом другої половини 20-х років минулого століття. Більш значних руйнувань споруда зазнала під час вигнання з міста гітлерівських загарбників у 1944 році. Відновили його лише на початку наступного десятиріччя.

Автор цього нарису, не претендуючи на вичерпність у викладі названої вище теми, намагався цим виданням внести щось нове у вивчення історії побудови та відновлення тернопільського замку, одночасно поєднуючи свою розповідь з ілюстративним матеріалом. У публікації висвітлено історичні передумови спорудження цієї архітектурної пам’ятки, подається історія її будівництва, реконструкції та розповідається про осіб та події, пов’язані з нею. У тексті автор подає назву міста Тернопіль відповідно до офіційного найменування (Тарнополє, Тарнополь, Тернопіль) в різні роки його історії.

Видання проілюстроване репродукціями світлин, листівок, малюнків, а також акварелей живописця О.М. Герасимова із зображеннями замку. Крім того — фотографіями речових матеріалів з фондів Тернопільського обласного краєзнавчого музею, картами і планами міста XVIII–XIX ст., планом споруди замку.

Джерела, які стосуються історії тернопільського замку, зберігаються в архівах і бібліотеках Білорусі, Польщі та України.

[Filin]

Некоторые комментарии:

• В этой теме поделился мыслями на счёт приведённого в книге перевода описания Тернополя, составленном Ульрихом фон Вердумом в 1671 г.