Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

Сергій Стопенчук

Пользователи
  • Content Count

    3
  • Joined

  • Last visited

Community Reputation

0 Обычный

About Сергій Стопенчук

  • Rank
    Наблюдатель
  1. Які питання виникають щодо анвелопи? Перш за все, її функціональне призначення. Вона, можливо, слугувала штучно створеною перешкодою для захисту головного валу замчища від обстрілу ворожими ядрами та кулями по настільній траєкторії. Наблизившись на певну відстань, з якої, як здавалося б, найкраще вести прицільний вогонь, супротивник раптом помічав, що це заважає здійснювати невеликий насип, що тягнеться вздовж всього фронту замчища. Можливо анвелопа слугувала зовнішнім вогняним рубежем оборони захисників замку. Відсунутий приблизно на 100 м. в бік ворога, він дозволяв обстрілювати супротивника на більш віддаленій від замку відстані, а враховуючи меншу висоту анвелопи у порівняні з головним валом, захисникам вдавалося створювати двохярусну вогняну позицію в одному і тому самому напрямку стрільби. Ті хто знаходився позаду і вище своїх бойових товаришів тепер могли також стріляти по ворогові, не ризикуючи уразити своїх. Можливо анвелопа виконувала і перше і друге завдання, набуваючи важливе фортифікаційне значення для замку. Що ми можемо зробити? Щоб наблизитись для перевірки першої гіпотези ми проведемо топографічну висотну наземну зйомку цієї ділянки пам’ятки і спробуємо накласти ймовірну проекцію траєкторії польотів куль та ядер. Маючи виміри, ми спробуємо встановити чи здатна анвелопа прикривати головний вал і якщо «так», то з якої відстані. Перевірка другої гіпотези про те, що анвелопа–вогняний рубіж оборони замку, пов’язана з дослідженням її напівкруглих площадок – демілюн (за трактуванням Данілова). Демілюни - це окрема частина дослідження і про них розмова буде далі. Повернемося до анвелопи. Ми не знаємо її первісної форми та вигляду. Ми не знаємо її конструкції. Надія побачити первісний вигляд анвелопи малоймовірна, якщо тільки до нас не потрапить план замка, виконаний автором будівництва. Нам залишається лише використовувати метод аналогії. Аналогії дотепер існуючих анвелоп, що краще зберіглися ніж наша, або аналогії укріплень XVI століття з анвелопами, креслення яких збереглися до нашого часу. Конструкції анвелопи ми спробуємо дослідити, зорбивши археологічний перетин. Маючи стратиграфію спробуємо зрозуміти, як вона будувалася, чи є в середині споруди, що утримувала насип від розсування. І одне з найоголовніших завдань перетину - це побачити, чи був перед анвелопою рів.
  2. Першим фортифікаційним елементом замчища, про який ми хотіли б поговорити є анвелопа. Ігор Данілов зазначав наступне щодо цього елементу на замку Ракочі:
  3. У 2020 року Державний історико - культурний заповідник «Межибіж» планує відновити систематичне дослідження замку Ракочі. Нам хотілося б залучити до дослідження цієї пам’ятки інтелектуальний потенціал учасників форуму. З цією метою ми маємо намір інформувати учасників з поточними нашими роботами та тими відкриттями, які ми здійснили у попередній період. Вперше ми зробили спробу залучити Інтернет-спільноту до обміркування матеріалу зі замку ще у квітні 2009 року на сторінках «Украинского историко-фортификационного форума» (http://relicfinder.info/forum/), матеріали з якого тут викладені. Ви можете побачити кілька фотографій з археологічних звітів 2003, 2006 років та деякі наші висновки. Цієї інформації достатньо щоб отримати уяву про пам’ятку. Безумовно вона спроможна викликати зацікавленість у всіх, хто цікавиться середньовічною фортифікацією. При необхідності ми поділимося іншими своїми матеріалами щодо дослідження та знахідок. Безпосередньо познайомитися з ними можна звернувшись до ДІКЗ «Межибіж». В цьому році ми плануємо зосередити увагу на аналізі фортифікаційної структури замчища. Здійснити її методами археологічної розвідки. Це дасть нам можливість визначитись з пріоритетами та методами більш докладних та фундаментальних археологічних досліджень. Попередній огляд-аналіз замчища як цілісної фортифікаційної системи здійснив відомий знавець подільської фортифікації (на жаль, вже покійний) Ігор Васильович Данілов (1958 - 2019). Він виклав свої міркування у статті «Невідома фортеця Волино-Подільського порубіжжя», яка була презентована на Всеукраїнській конференції «Історія міст і сіл Великої Волині», що відбулася 28-31 травня 2002 р. та опублікована у 25 томі Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. Ігор Данілов виділив окремі фортифікаційні елементи замчища та його напільної частини: анвелопу, фоссебрею, валганг, бартізану, прикриту дорогу та інш. Фактично ми сприймаємо його думки як гіпотезу щодо облаштування замчища як фортифікаційної системи і вважаємо, що методами археологічного дослідження можна підтвердити або спростувати такі погляди, перевівши гіпотезу у розряд теорії. Наприклад, Данілов висунув гіпотезу, що головний вал замчища оточений додатковим пониженим валом – фоссебреєю. Наші археологічні дослідження засвідчили, що це не зовсім так, принаймі, на південно - західному куті. Те, що можна вважати фоссебреєю насправді є відсипом будівельного сміття, який утворився внаслідок розбирання стін замка, здійсненого вірогідно у 1820 році селянами під керівництвом Пухальського, управляючого справами князя Чарторийського. На що ми сподіваємось у спілкуванні з вами? Думка знавців фортифікації дозволить нам виділити суттєві ознаки того чи іншого фортифікаційного елемента і методами археологічного дослідження спробувати виявити його на замчищі. Директор ДІКЗ «Межибіж» Олег Погорілець. Керівник археологічної експедиції «Ракочі» Сергій Стопенчук.
×
×
  • Create New...