Каменец-Подольский: Казармы и их аварийное состояние

[Filin]

Обсуждается этот объект: Казармы в Каменце-Подольском

Тема не столько об архитектуре казарм, сколько об их текущем состоянии и процессе деградации памятника архитектуры национального значения. Городские власти и руководство заповедников жалуется на отсутсвие денег со стороны государства, необходимых на реставрацию, а также на отсутствие у инвесторов интереса к объекту. Казалось бы, что виноватых в состоянии казарм нет, во всяком случае, в Каменце. Но как по мне, то кажется странным, что весь город изуродован масштабными новоделами, и в десятках случаев с поиском инвесторов проблем не было, а с другой стороны именно политика городских властей и руководства заповедника привела к тому, что город в качестве туристического центра перестал развиваться и начал деградировать, что также повлияло на инвестиционный климат. Старый город Каменца давно и планомерно уничтожается в целом, и эти процессы в той или иной мере затрагивают все памятники, которые чудом дожили до наших дней.

Недавно казармы перешли из аварийного состояния в стадию "вот вот обвалится". Точнее обвалы уже начались, по мелочам, и это только начало. Как написали в "Подолянине": "Не знайшовши за 5­7 років кілька тисяч гривень, аби відремонтувати дах і загальмувати псування пам’ят­ки, місту (яке є балансоутримувачем будівлі) тепер доводиться шукати 14 млн.грн. для запобігання катастрофі ­здійснення протиаварійних робіт і відселення мешканців прилеглих будинків".

Присneпить к рассмотрению вопроса можно с темы на форуме info.kp.km.ua под названием Казарми фортеці: жах, жах, жах, созданной без малого 4 года назад.

А теперь свежие новости. В целом, их суть такова - всё валится, но мы тут ни при чём, делаем всё возможное, да только остановить приближающуюся катастрофу мы не можем.

Цитата

17-06-2014

У Кам’янці-Подільському руйнується пам’ятка архітектури національного значення

Через відсутність державного фінансування на реставрацію архітектурної спадщини, рік за роком Кам’янець-Подільський втрачає найцінніше своє надбання (есть и другие причины утрат - Filin).

Нагадаємо, не так багато часу пройшло з 2011 року, коли стався обвал історичної пам'ятки "Новозахідна башта". Обіцяних екс-Президентом трьох мільйонів гривень на ліквідацію аварійного стану Нової Західної башти Кам’янець так і не дочекався. Натомість, з міського бюджету, дефіцит якого на той час складав більше 9 млн грн., було виділено 562 тисячі гривень, за які споруджено тимчасовий дах і виготовлено проектно-кошторисну документацію.

Загалом гроші з державного бюджету на виконання протиаварійних ремонтно-реставраційних робіт останній раз виділялися у 2009 році з резервного фонду України у розмірі 832,6 тис. грн. на ремонт Ковальської башти №1 (обрушение башни - один из многих проколов заповедника - Filin).

Усвідомлюючи велику відповідальність за стан утримання та збереження історичного надбання, незважаючи на складну економічну ситуацію в 2011-2012 роках міським головою Михайлом Сімашкевичем було прийнято рішення з міського бюджету виділити кошти на:

- роботи з ліквідації аварійного стану башти Нової Західної - в сумі 562,3 тис. грн.

- на проведення консерваційно-реставраційних робіт по консервації оборонних стін та впорядкуванню території західної частини Північного двору комплексу Старого замку в сумі 148,0 тис.грн.

2014 - черговий обвал. Цього разу міжповерхових перекриттів в головному корпусі комплексу споруд «Казарми фортеці». Згідно висновків комісії, причиною обрушення стало відсутність даху та аварійний стан вище розташованих міжповерхових перекриттів.

Зважаючи на ситуацію, в зоні ризику сьогодні опинилися і приватні житлові будинки по вул. Руській. Адже подальше руйнування ризаліту південної стіни одного з корпусів загрожує безпеці цих людей. Свого часу комісія з питань ТЕБ та НС облдержадміністрації визнала загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру, відповідні документи були надіслані в Державну службу України з надзвичайних ситуацій. Щоб запобігти лиху, лише на першочергові протиаварійні та консерваційні роботи потрібно було близько 15 мільйонів гривень, які міська рада сподівалася все-таки отримати з Держбюджету, проте держава нас не надто балує своєю увагою.

Сьогодні міською владою вкотре направлено листи у всі можливі інстанції із закликом допомогти зберегти пам’ятку національного значення.

Народний депутат Володимир Мельниченко з міським головою Михайлом Сімашкевичем 16 червня у Києві зустрілися з керівниками профільних відомств для вирішення даного питання. Зокрема, проведено перемовини з керівництвом МНС, яке дало погодження на підготовку відповідної документації.

Як не сумно, проте, окрім вищезазначених історико-архітектурних споруд в аварійному стані також перебувають башти Лянцкоронська та Водна комплексу Старого замку, Кушнірська і Гончарська башти, Пивоварний завод, будинок Казенної палати, Прибережна башта Руської брами та інші. За цими об’єктами статично направляються листи-повідомлення в Міністерство культури України та управління культури Хмельницької ОДА щодо виділення коштів на ліквідацію їх аварійного стану. Але поки що безрезультативно.

Источник

Фото, прикреплённые к новости:

Цитата

19-06-2014

Відбувся І тур круглого столу з питань збереження пам’яток архітектури

Культурна спадщина — це одна із надзвичайно важливих складових історичної пам’яті будь-якої нації. І не випадково, що у цивілізованих країнах збереженню пам’яток приділяється велика увага. Недаремно загарбники намагалися або вкрасти, або перекрутити нашу історію.

Через відсутність державного фінансування на реставрацію архітектурної спадщини, Кам’янець-Подільський черговий раз спіткає невдача з найціннішим надбанням – пам’ятниками архітектури минулого тисячоліття.

17 червня в рамках збереження архітектурної спадщини міста відбувся круглий стіл за участю заступника міського голови Григорія Горшунова, начальник відділу з охорони культурної спадщини Олександра Чухрія, директора національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» Василя Фенцура, депутата міської ради Сергія Акимовича, науковців, представників громадських організацій історико-культурного спрямування.

Основною темою круглого столу було збереження та використання пам’яток архітектури Кам’янця-Подільського: «Замкового мосту» та «Казарм Старої фортеці».

Начальник відділу з охорони культурної спадщини Олександр Чухрій зазначив, що на території нашого міста зосереджено 395 пам’яток архітектури, левова частка яких потребує ремонтно-реставраційних робіт. Загалом гроші з державного бюджету на виконання протиаварійних ремонтно-реставраційних робіт останній раз виділялися у 2009 році з резервного фонду України у розмірі 832,6 тис. грн. на ремонт Ковальської башти №1.

На сьогоднішній день, крім решти, термінового ремонту, реставрації, або хоча б консервації потребують «Замковий міст» та «Казарми Старої фортеці».

За словами директора НІАЗ «Кам’янець» Василя Фенцура стан Північної стіни Замкового мосту погіршився. Деформувалася кладка, в аварійному стані і скельна основа, яка стримує напір води висотою шість метрів.

Учасники круглого столу погодилася, що повністю закривати міст недоцільно. Хіба якщо з’явиться альтернатива – проїзд через Видрівку або Карвасари. Єдиний варіант у цій ситуації – обмежити проїзд. Яким чином, розглядатимуть під час ІІ етапу круглого столу, який відбудеться 20 червня в сесійній залі міської ради.

Що стосується проблеми Казарм Старої фортеці, то вона полягає не лише в їхній аварійності, але й в небезпеці для самих кам’янчан, будинки яких знаходяться поруч. Для вирішення питання проведення першочергових робіт з метою відновлення та підтримання в належному стані пам’яток необхідне залучення різних джерел фінансування, шляхом передачі пам’ятки в орендне користування з чітко визначеними умовами та режимами використання, створення на їх базі спортивного чи туристично-готельного комплексів. Така перспектива радує, але для цього будівлю потрібно зберегти в належному стані, до кращих інвестиційних часів.

Від імені міського голови та депутатів міської ради було направлено звернення до комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності щодо вирішення цих проблем. Після проходження ІІ туру круглого столу, його резолюцію направлять у всі можливі інстанції Всеукраїнського рівня. Питання фінансування буде заслухане на постійних комісіях Верховної Ради України, а доля архітектурної спадщини міста буде в руках чергової сесії Верховної Ради.

Віримо у позитивне вирішення цієї проблеми.

Фото, прикреплённое к новости:

20.06.2014

Казарми падають на людські голови

Цитата

«Просимо вас тимчасово утриматися від перебування в будинку, де проживає ваша сім’я, та винайти можливість для тимчасового проживання в іншому місці (в родичів, на дачі тощо)…». Такі повідомлення минулого тижня отримали 18 кам’янчан, які мають нещастя жити на вул. Руська, впритул до пам’ятки архітектури національного значення «Комплекс споруд «Казарми фортеці».

11 червня сталося обрушення частини перекриття між першим і другим поверхами споруди, а при подальшому обстеженні пам’ятки стало зрозуміло, що через надмірну кількість вологи, яка накопичується в стінах, існує ймовірність раптового руйнування фасадного ризаліту і обвалу частини будівлі на помешкання.

Багатостраждальні казарми фортеці давно привертали до себе увагу як громадськості, так і влади. Про їхній катастрофічний стан неодноразово попере­джали науковці, писали засоби масової інформації. Всі спроби керівництва міста протягом останніх десяти років знайти інвесторів для відродження будівлі не увінчалися успіхом: звалити на плечі величезний і занедбаний комплекс без жодних гарантій держави ніхто не захотів. Хоча були вже розроблені проекти використання будівлі під архів (который в итоге сгорел - Filin), готельний або спортивно­розважальний комплекси.

Буквально за останні два роки об’єкт декілька разів виносили на аукціон, але безрезультатно. Мінрегіонбуд і Міністерство економіки вже завалено паперами з проханнями від кам’янчан виділити кошти на реставрацію пам’ятки, в цих же коридорах поховано і доручення попереднього Президента країни щодо виділення коштів на кам’янецькі пам’ятки, видане 2011 р.

За словами директора НІАЗу «Кам’янець» Василя ФЕНЦУРА, казарми почали руйнуватися відтоді, як стали безгосподарними. Колись тут була тютюнова фабрика, згодом декілька років розміщалося подільське козацтво. Останній орендар ­ МЖК «Експрес­24» ­ виконав незначні роботи з благоустрою, планував відшукати інвестора, але згодом пішов.

Врешті казарми стали порожніми і залишилися наодинці з вітром, дощем і морозами. Погіршило ситуацію руйнування даху будівлі ­ вода потрапляла всередину і потроху добивала бідолашні казарми. Не знайшовши за 5­7 років кілька тисяч гривень, аби відремонтувати дах і загальмувати псування пам’ят­ки, місту (яке є балансоутримувачем будівлі) тепер доводиться шукати 14 млн.грн. для запобігання катастрофі ­здійснення протиаварійних робіт і відселення мешканців прилеглих будинків. Виділити їх може держава із резервного фонду при умові визнання проблеми з казармами надзвичайною ситуацією державного рівня.

­Ми почали бити тривогу ще минулого року. З нашої подачі комісія з питань ТЕБ та НС облдерж­адміністрації визнала загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру, тому відповідні документи було надіслано в Державну службу України з надзвичайних ситуацій. Проте через події в країні ми не дочекалися висновку, ­ каже заступник начальника департаменту економіки міськради Сергій ЦВЯК. ­Тепер знову підготували чотири пакети документів і направили їх у Держслужбу НС, Мінрегіонбуд, Мінфін і Міністерство економіки.

У свою чергу народний депутат України Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО і міський голова Михайло СІМАШКЕВИЧ 16 червня в Києві досягли певних домовленостей у Держслужбі надзвичайних ситуацій.

Чим завершаться наші благання до держави, передбачити важко, адже за останні сім років жодної копійки на реставрацію кам’янецьких пам’яток зверху не надійшло. Винятком стали тільки 800 тис.грн., виділених 2009 р. із резервного фонду після обвалу Польської брами. Але навіть недолугий принцип фінансування реставрації пам’яток ­«коли обвалиться, тоді дамо грошей» ­ перестав працювати вже через два роки, і Ново­Західна башта, що зруйнувалася 2011 р., так і залишилась без реставрації.

Можливо, враховуючи загрозу людським життям, держава виділить кошти на казарми фортеці, але набагато легше від того не стане. Хто вбереже кам’яне життя нашої спадщини, адже в черзі на реставрацію вже давно стоять башти Лянцкоронська та Водна комплексу Старого замку, Кушнірська і Гончарська башти, пивоварний завод, будинок Казенної палати, Прибережна башта Руської брами та багато інших?

Можливо, державі вже час не тільки витрачатися на латання дірок, а й загалом переглянути свою позицію щодо утримання пам’яток архітектури. Поцікавитись для початку в європейців, як вони примудряються залучати приватні інвестиції в збереження пам’яток, не відбираючи в громади право доступу до своєї спадщини.

Источник

Фото, прикреплённое к новости:

[Filin]

Казарми фортеці: Домоклів меч над вулицею Руською

Те, що не знищили століття, те донищуємо ми своєю безвідповідальністю і безгосподарністю. Продовжуємо втрачати в нашому місті одну пам’ятку за іншою. Цього разу черга дійшла до казарм фортеці.

Не скажемо, що це стало якоюсь надзвичайною новиною. Останнє десятиліття споруда знаходилася в жахливому стані. Тепер же ж вона має всі шанси остаточно розвалитися. Найгірше те, що ризаліти (3-поверхові прибудови - прим.Ред.), які відкололися від основної частини споруди, можуть завалитися на вулицю Руську, призвівши до руйнування житлових будинків, що там знаходяться, і, не дай Боже, людських жертв.

Активне руйнування казарм фортеці розпочалося близько десяти років тому. Спочатку почав обвалюватися дах. Це, в свою чергу, призвело до потрапляння атмосферних опадів всередину будівлі і обвалу частин міжповерхових перекриттів. Тиждень тому обвалилося останнє перекриття. Два ризаліти на сьогодні є гостро аварійними. У верхній частині вони відійшли від основи на 5-6 сантиметрів. Висота ризалітів становить 18 метрів. Уявіть, який це величезний обсяг каменю та інших будівельних матеріалів! У випадку обвалу, як стверджують спеціалісти, камінь розлетиться на 50-60 метрів і зруйнує будинки, які знаходяться внизу на вулиці Руській.

Неодноразово були спроби передати проблемний об’єкт площею 5500 кв.м у користування. Було розроблено кілька проектів для пристосування будівлі, зокрема використання її як готельно-туристичного комплексу, науково-архівного, або спортивної бази. Проте жоден з цих проектів так і не був реалізований.

24 травня 2011 року міська влада провела аукціон з передачі в оренду казарм фортеці, але не знайшлося жодного, хто би захотів викласти 6,5 мільйонів гривень. Наразі пам’ятка перебуває в комунальній власності.

17 червня відбулося засідання круглого столу, в якому взяли участь заступник міського голови Григорій Горшунов, начальник відділу охорони культурної спадщини Олександр Чухрій, директор НІАЗ «Кам’янець» Василь Фенцур, депутат міської ради Сергій Акимович, голова міськрайонного осередку Товариства охорони пам’яток історії та культури Олег Петровський, голова міського товариства збереження історико-культурної спадщини Олег Вощинський, кандидат історичних наук, доцент К-ПНУ Сергій Трубчанінов. Під час зустрічі чиновники обговорили питання збереження пам’яток, які знаходяться в аварійному стані, зокрема Замкового мосту та казарм фортеці. У підсумку склали резолюцію, яку передадуть у Комітет з питань культури і духовності (підкомітет з питань охорони та популяризації культурної спадщини) Верховної Ради України. Можливо, болючі для нашого міста питання будуть винесені на парламентські слухання. Проте не будемо одягати рожеві окуляри - навряд чи це буде зроблено.

Що ж ми маємо на сьогодні? Східна частина центральної будівлі казарм є найбільш аварійною. У будь-який момент дня чи ночі вона може обвалитися на розташовані внизу будинки. Потужні тріщини є і в західній частині казарм. Крім того, відбувається просідання західного кута споруди. Враховуючи цю обставину, на сьогодні вулиця Руська в районі казарм оголошена зоною надзвичайної ситуації. Про це жителям повідомили у спеціальних листах, ми мали змогу побачити їх на власні очі.

Загалом передбачається відселення 18 сімей, будинки яких розташовані поблизу казарм. На сьогодні потрібно 14 мільйонів гривень для відселення людей та проведення протиаварійних робіт. Сума чимала, тож виникає логічне запитання, чому кошти на відселення та протиаварійні роботи об’єднали?

Що ж з цього приводу думають жителів вулиці Руської?

- Я сильно занепокоєний загрозою обвалу, - коментує нам Сергій Тимчук, який проживає за адресою Руська, 102/1. - Через зсув ще раніше в нас розвалився сарай. Страшно навіть ходити по подвір’ю: зверху постійно падає каміння. Під час буревіїв шифер літає наче птахи. Після дощів вода з казарм постійно стікає вниз, від чого стіни нашого будинку постійно мокріють. Я вже не кажу про просідання будівлі та численні тріщини в домі.

Завітали ми і до пана Віктора, який проживає за адресою вул.Руська, 57. На його обійсті розміщений чудовий приватний музей ковальства. Окрім цінних експонатів, які представляють різні види зброї, в музеї знаходиться горнило для переплавлення руди на залізо.

- Під час сильних вітрів, - розповідає чоловік, - бляха з даху казарм залітає аж на подвір’я. Головною ж проблемою є те, що довгий час на цю ситуацію ніхто не звертав уваги. Руйнація відбувалась повільно, але впевнено.

На запитання, чи збирається пан Віктор переселятися, відповів: «Можу, звичайно, певний час пожити в родичів. Але я патріот своєї держави, свого краю і не збираюся тікати зі своєї хати».

Наразі постає лише одне логічне запитання: чому стільки років ніхто не звертав увагу на поступову руйнацію пам’ятки, а коли грянув грім усі так заворушилися й заходилися хреститися?..

Джерело