Монастирок: городище

[Nimrod]

Добре вивчене багатошарове городище Монастирок поблизу Трахтемирова та Канева залишене укріпленим поселенням "мисового" типу, розташованим на узвишші над зручним бродом через Дніпро, яке занепадало та відроджувалося декілька разів, зокрема в часи існування спільнот зарубинецької археологічної культури, райковецької археологічної культури та Старої Русі. Городище входить до Трахтемирівського археологічного комплексу.

Перший період розквіту обговорюваного укріпленого поселення відноситься до зарубинецької археологічної культури періоду кельтського впливу у сучасній Східній Європі (3 ст. до н.е.-1 ст. н.е.). Як вважається, дана культура, утворилася внаслідок взаємовпливів мігруючих кельтизованих германських племен та місцевого населення, та стала прототипом мовно-етнічної спільноти слов'ян.

Багатошарове городище Монастирок розташоване на високому пагорбі правого берега Дніпра поблизу Канева. Досліджено у 1974, 1979, 1980, 1982-1985рр. Є.В.Максимовим і В.О.Петрашенко. На городищі відкрито 8 жител, 2 господарські споруди та 175 господарських ям зарубинецької культури. Оборонні споруди складалися з рову та земляного валу, на гребні якого був частокіл. Житла здебільшого мають квадратну форму, долівки заглиблені до 0,5 м. Їхні стіни були переважно каркасно-плотовими з глиняною обмазкою. Одне з жител мало зрубні стіни, що свідчить про переселення сюди частини північно-західного населення. У кожному житлі було глинобитне вогнище. Знайдено багато кухонного і тарного (горшки, корчаги, покришки, диски-коржівниці) та столового (головним чином, чорнолощені миски) посуду, а також уламки амфор, залізні вироби, бронзові фібули та ін. Об'єкти зарубинецької культури датовано кінцем 2 ст. до н.е. - 1 ст. н.е.

*З навчального посібника "Давні слов'яни. Археологія та історія", К. "Стародавній світ", 2012, 366с., нак. 1000 прим., - с.300.

Ще один період розквіту вказаного укріпленого поселення відноситься до райковецької археологічної культури періоду існування великих слов'янських військових союзів - "славіній" (8-9 ст.). Носіями райковецької археологічної культури являлися жителі більшості "славіній" на захід від Дніпра - полян, древлян, волинян, уличів, тиверців, білих хорватів, тому в деякій мірі данна культура є прототипом народної культури сучасних українців.

В цей час за результатами археологічних досліджень, поселення мало вже дві лінії оборони напільної сторони з дерев'яними стінами та воротами в вежах.

На багатошаровому городищі поблизу колишнього с. Монастирок (Черкаська обл.) на плато правого берега Дніпра Є.В.Максимовим і В.О. Петрашенко досліджено 30 жител - напівземлянок з печами - кам'янками і численні господарські ями райковецької культури. З об'єктів походить ліпний та ранньогончарний посуд, залізні і кістяні знаряддя праці (ножі, ложкар, проколки), предмети домашнього вжитку і прикраси, зокрема бронзові сережки-лунниці. Знайдено також срібний арабський дирхем. Об'єкти райковецької культури датовано 8-10 ст.

*З навчального посібника "Давні слов'яни. Археологія та історія", К. "Стародавній світ", 2012, 366с., нак. 1000 прим., - сс.350-351.

Поселення продовжувало існувати як укріплення Старої Русі, яке блокувало переправу через Дніпро і яке в данний час ототожнюється з літописним городцем Заруб.

... частина городищ була військовими фортецями з відповідними залогами, що обумовлювало специфіку проживання на цих памятках і обмеженість господарської діяльності на них. Яскравим прикладом цієї особливості є городище Монастирок, що охороняло Зарубський брід на Дніпрі. Під час масштабних рокопок цієї памятки Є.В.Максимовим і В.О.Петрашенко було встановлено, що навіть давньоруська кераміка практично не зустрічалась поза межами об'єктів. (Максимов Е.В. Петрашенко В.А. Славянские памятники у с.Монастырек на Среднем Днепре. - К.,1988., с.6,8) *1

1* Ця обставина свого часу ввела в оману М.К.Каргера, який не знайшов на городищі давньоруських матеріалів і тому шукав літописний Заруб в іншому місці.

*Зі статті: Козюба В.К. "До питання про нову каталогізацію словяно-руських городищ 8-13с., розташованих на теренах України, в збірнику "Археологія і давня історія України. Вип.1, - Проблеми давньоруської та середньовічної археології", К. Інститут археології НАН України, 2012, 586с., нак. 300 прим., - с.294.

Втім, городець займав лише частину попереднього поселення.

На сайті Руїна.Ру його описано наступним чином:

Зарубинцы, село в Киевской области. В 2 км к С от села, в урочище Церковщина сохранились фундаменты двух каменных храмов XI-XII вв. здесь располагались известный Зарубский монастырь и древнерусский Заруб, впервые упомянутый летописью под 1096 г. Единого мнения о месторасположении Заруба-поселения нет. Ряд исследователей полагает, что в урочище Церковщина находился лишь монастырь, а само поселение стояло где-то в стороне, на высотах прав. бер. р. Днепр. Тщательные поиски летописного Заруба, предпринятые в 1973 г. Киевской археологической экспедицией, заставляют считать его местом — территорию храма на второй надпольной террасе. Только здесь обнаружена в изобилии древнерусская (конца XI-XIII вв.) гончарная керамика.

Ця інформація з локалізацією монастиря без точного визначення місця знаходження городця Заруб очевидно застаріла.

На цьому ж сайті в іншому місці городище, залишене літописним Зарубом, вже ототожнються з городищем Монастирок:

Заруб Впервые упомянут летописью под 1096 г. Следы древнего города обнаружены у хут. Монастырек, в 1,5 км к северу от с. Зарубинцы Киевской обл. Здесь на высоком выступе правого берега Днепра расположено городище (площадь около 5 га), окруженное селищами. Памятник исследован Е. В. Максимовым и В. А. Петрашенко. На городище вскрыто около 3 тыс. кв. м. Сохранились отложения трипольской культуры, начала нашей эры, раннеславянского (VIII—X вв.) и древнерусского времени. Обнаружено восемь жилищ XI—XIII вв. Их нижние части углублены в землю. Печи глинобитные куполообразные. Помимо гончарной керамики, найдены стеклянные браслеты, железный серп. Укрепления сооружены в древнерусское время.

Город Заруб охранял брод через Днепр. В 0,5 км от городища, на первой надпойменной террасе, в урочище Церковище, находятся руины знаменитого Зарубского монастыря. По мнению П. П. Толочко, город Заруб включал в себя не только городище Монастырек, но и поселение в урочище Церковище, где встречена в изобилии древнерусская гончарная керамика конца XI—XIII в.

В подальшому територія городища увійшла до володінь Трактемирівського Військового монастиря Війська Запорізького.

Досить цікавою є стаття щодо об'єкту та його оточення із газети 2000 за 2013 рік.