Нова Сербія: фортифікаційні споруди

[Nimrod]

Створення та існування так званої Нової Сербії стало одним із заходів упокорення Війська Запорізького Россійскою Імперією, в даному випадку шляхом вилучення у Війська землі для заселенння її іноземцями православного віросповідання, які мали замістити козаків як у господарюванні, так і несенні військової служби.

Дана акція почалася царським указом від 24.12.1751 р. "О принятии в подданство сербов, желающих поселиться в России и служить особыми полками".

Під поселення новоствореного Новосербського корпусу відводилися землі так званих "задніпровських" (тобто правобережних) сотень Війська Запорозького, а його штаб розміщувався в поселенні Новомиргород (раніше Тресяги). Вказані землі у наш час в основному входять до території Кіровоградської області.

Новосербський корпус складався з двох полків: гусарського (кінного) і пандурського (пішого), кожен полк по 20 рот.

Гусарський полк займав західну частину Нової Сербії, а пандурський полк її східну частину.

Оскільки полки існували у вигляді військових поселень, то кожна рота наділялася земельною територією, на якій будувалося поселення обов'язково з укріпленням (шанцем) - опорним пунктом колонізації. В укріпленні першої роти полку розміщувався і штаб відповідного полку.

В надзвичайно змістовній книзі Дм. Вирського ""Українне місто": Кременчук від заснування до року 1764" К.- ВД "Києво-Могилянська академія", 2011, 681 с., нак. 500 прим. (вид. 2, виправл. і доповн.), яка описує історію не лише міста Кременчук, але й Кременчуччини в широкому змісті цього поняття по обидва боки Дніпра, є добрій перелік (с.с. 313-315) шанців пандурського полку Новосербського корпусу, який варто тут використати.

1 рота: Крилівський шанець при містечку Крилів;

2 рота: Табуриський шанець при містечку Табурище ;

3 рота: Крюківський шанець при містечку Крюків ;

4 рота: Кам'янський шанець при містечку Кам'янка, нині Кам'яні Потоки);

5 рота: Бутовський шанець при селі Бутівка (або Зимунь, Земунь, Земун), згодом Плахтіївка, нині с. Успенка;

6 рота: Деревський шанець при хуторі Деріївка (або Вінгош, Вілагош, Чанат);

7 рота: Свято-Григор'євський шанець при хуторі Гегелиному (також Чанодь, Чанад, Пилажниці - поруч із новопоселеною слободою Лихівка);

8 рота: Омельницький шанець на вершині ріки Омельника (також Пілажинці, Ковин, Томешнице);

9 рота: Краснянський шанець при вершині ріки Кам'янки і при байраку Чернечому (також Ковінь, Ковін, Благоват);

10 рота: Онуфріївський шанець при річці Кам'янка і при хуторі Онуфрієвому (також Слан-камінь та Смередова);

11 рота: Усівський шанець при селі Усівка, (також Сланкамінь, Бечка)нині місто Олександрія;

12 рота: Березівський шанець при хуторі сорочинського протопопа (також Бечея, Бечія, Вараздін, Протопопівка);

13 рота: Костенківський шанець при річці Березівка (також Вараждин, Глоговац, Косівка);

14 рота: Доротовський шанець при хуторі Артюховому (також Глаговац, Глоговац, Янов, Пантазіївка);

15 рота: Скулеватівський шанець при річці Скулевата (також Шелком, Шолнош, Янова, Єнова);

16 рота: Калантаєвський шанець при селі Калантаєві (також Шолнош, Шолмош, Вінгош), згодом пересунутий у село Стецівка;

17 рота: Корчиківський шанець при річці Мокрий Омельник (також Чонград), згодом пересунутий у село Андрусівку;

18 рота: Свято-Симонівський шанець при вершині Мокрого Омельника (також Павлиш, Павлиж), нині Павлиш;

19 рота: Дроздовський шанець при вершині ріки Кам'янки (також Мондорлок, Мондорлак);

20 рота: Куп'єватовський шанець при вершині ріки Куп'євата (також Сентомаш, Сантомаш), згодом пересунутий на місце села Христичівки.

На одну пандурську (піхотну) роту відводили територію 6,36 км. завширшки та 27,56 км. завдовжки, всього 175,28 км2 .

Станом на 8.08.1753р. за укладеним реєстром 8, 9, 10, 17, 18, 19, та 20 роти пандурського полку були ще не укомплектовані та не поселені.

Щодо співпадіння деяких "сербських" або "угорських" назв місць поселень у різних ротах, повідомити щось певне важко, можливо це плутанина в джерелах.

Штаб гусарського полку Новосербського корпусу, а відповідно і його перша рота, розміщувались у тому-таки Новомиргороді. Згодом в тему буде доданий і перелік шанців гусарського полку.

[Nimrod]

В роботі Пивовара А.В. "Поселення задніпрських місць до утворення Нової Сербії в документах середини ХVІІІ століття", на яку посилався і Дм.Вирський в своїй вищезгаданій книзі, опубліковано згаданий реєстр 8.08.1753р., що з доданням інформації про населені пункти з україномовної "Вікіпедії" дозволяє поточнити розташування шанців Новосербського корпусу.

Шанці гусарського полку Новосербського корпусу:

1 рота: Новомиргородський шанець при поселенні Новомиргороді (також Новий Миргород);

Сучасне місто Новомиргород ;

2 рота: Коробчинський шанець на Коробчинському байраці при хуторі Коробчині (також Печка, Бечка, Бешка);

Сучасне село Коробчине Новомиргородського району;

3 рота: Петроострівський шанець при хуторі Давидівка (також Петроострове, Петро-острів, Петроостров);

Сучасне село Петроострів Новомиргородського району;

4 рота: Кілтинський шанець при поселенні Кілтень (також Килтень, Надлак, Надлацьк, Нађлак);

Сучасне село Надлак Новомиргородського району;

5 рота: Калниболотський шанець при поселенні Кальниболото (також Калниблат, Каниблат, Калниболото);

Сучасне село Кальниболота Новомиргородського району;

6 рота: Новосільський шанець при поселенні Новосільському (також Семлик, Семлек, Семлак);

Сучасне село Скалева Новомиргородського району;

7 рота: Архангельский шанець в Архангельському городку (також Архангельськ);

Сучасне містечко-селище Новоархангельськ ;

8 рота: Єреминобальский шанець на Яреминій балці при хуторі Найдьоновому (також Мартонош);

Сучасне село Мартоноша Новомиргородського району;

9 рота: Ольховатський шанець при слободі Вільхуватка (також Панчов, Панчів, Панчєв, Панчова);

Сучасне село Панчеве Новомиргородського району;

10 рота: Трьохбуєрачний шанець при хуторі Три байраки та посту Трьохбуєрачному (також Каніж, Каніш; Кањижа);

Сучасне село Каніж Новомиргородського району;

11 рота: Могильний шанець на вершині ріки Великий Інгул при посту Могильному (також Сента, Сентов);

Сучасне село Родниківка Олександрівського району;

12 рота: Крутоярський шанець на Крутому ярі (Буковарь, Буковар, Вуковарь, Вуковар);

Сучасне село Букварка Олександрівського району;

13 рота: Ліснинський шанець під ... лісом при посту Лісному (також Федварь, Федвар, Фелдвар)

Сучасне село Підлісне Олександрівського району;

14 рота: Аджамський шанець при вершині річки Аджамка (також Субботиц, Суботиц, Суботиця);

Сучасне село Суботці Знам'янського району;

15 рота: Цибулівський шанець при містечку Цибулів (також Цибулєв);

Сучасне село Цибулеве Знам'янського району;

16 рота: Некрасівський шанець при вершині річки Бешки і байраку Некрасівському (також Дмитрівка, Мошарін, Мошорін, Мошорин);

Сучасне село Мошорине Знам'янського району;

17 рота: Дмитрівський шанець при селі Дмитрівка (також Дмитровка, Мошорин);

Сучасне село Дмитрівка Знам'янського району;

18 рота: Горобцівський шанець при річці Макарівці і хуторі Горобцівському (також Самбор, Сомбор);

Сучасне село Диківка Знам'янського району;

19 рота: Глинський шанець при містечку Глинськ;

Сучасне село Глинськ Світловодського району;

20 рота: Нестерівський шанець при селі Нестерівка (також Вершац, Вршац);

Сучасне село Вершаці Чигиринського району Черкаської області;

[interagros24]

Нову Сербію було створено як, військово-поселенську територію у 1752 році за розпорядженням російського уряду (указ 29 грудня 1751 року). До Нової Сербії переселялися, серби з південного кордону володінь Габсбургів (з 1804 р. — Австрійської Імперії), за річками Дунаєм, Тисою і Марошем. Серби мали, на тому кордоні з Османською імперією щось, на зразок козацьких кордонів.