Аліна Кравець

Фортеця Кальміус — це історичне укріплення, яке існувало на території сучасного Маріуполя (Донецька область, Україна) в середині XVIII століття. Її було збудовано у 1769 році під час російсько-турецької війни як частину оборонної лінії для захисту південних кордонів Російської імперії від нападів кримських татар та Османської імперії. Фортеця розташовувалась біля гирла річки Кальміус, звідки й отримала свою назву. Кальміуська фортеця входила до складу так званої Дніпровської лінії укріплень. Вона мала дерев’яно-земляні вали, частокіл, казарми, склади та гарнізонну церкву. Основне призначення фортеці — військова охорона та контроль за новозаселеними землями Приазов’я, а також прикриття переправи через річку. Хоча фортеця проіснувала недовго — її стратегічне значення зменшилося після перемоги Російської імперії у війні та приєднання Криму — саме навколо неї згодом виникло поселення, яке стало основою для розвитку майбутнього Маріуполя. Сьогодні від самої фортеці майже нічого не залишилося, проте її назва й досі зберігається в історичній пам’яті регіону та в назві річки.