З творчого альбому письменника
«БОЯРСЬКІ МОТИВИ»
БУДУТИНА ВІСЬ
Ім’я Будутине наш городок пестив,
Коли були тут Київські окресні.
Тут Ольжин замок гордо височів,
Омитий Бобреддю на рукотворній Весі.
А поруч розростався гай густий,
Крізь нього шлях на Плескова обживи.
По ньому Ольгу саморуч Олег водив
У стольний Київ Ігорю в дружини.
По цим дорогам проплили літа
Святих подій, карбованих навіки.
Тут колисалася колиска золота
Із нашим Володимиром Великим.
Тут його мужності і гідності навчав
Його напутник, мами брат, Добриня,
Боярин-богатир, що став біля начал
Імення Боярки і нашої родини.
Володимир ЧОРНОМОР
Плесків і Плесківське князівство - вотчина князя Олега, сина Київського князя Трояна роду Кияничів і його доньки Олени, званою в миру княгинею Ольгою. Плесків знаходився в межах нинішнього села Плесецьке на річці Плеска, де відкрито більше п'яти давньокиївських городищ і укріплень. Це був спражній форпост послідовників Кия.
Після захоплення Києва скандінавами Аскольдом І Діром Олег зввернувся до скандінавського князя Рюріка, поскаржився на самозванців-князів і запропонував посадити на київський престол справжного князя, його молодшого сина Ігоря над яким взяв регенство. Малолітню доньку Олену лишив на виховання в покоях Рюріка, як доказ про благородні наміри. Згодом рід Кияничів був продовжений обруженням Ігоря і Ольги , а потім їх сином Святославом та древлянською княгинею Малушею. Ось чому в народі князя Олега назвали Віщим. Він усе передбачав.