Denis
-
Публикаций
8 -
Зарегистрирован
-
Посещение
-
Дней в лидерах
3
Тип публикации
Профили
Форум
Календарь
Сообщения, опубликованные пользователем Denis
-
-
Буйновська Є.В., Позняков Д.В. Іконографічні джерела з історії Хотинської фортеці:
гравюри, карти, плани. / Є.В. Буйновська, Д.В. Позняков – Кам’янець-Подільський: ФОП
Буйницький О.А., 2018. – 104 с.
Збірка іконографічних джерел з історії міста Хотин та укріплень Хотинської фортеці. Це гравюри, малюнки, карти, плани. У альбомі представлено шістдесят три зображення
іконографічних матеріалів періоду турецько-польських війн ХVІІ ст., турецько-російської війни 1768-1774 рр., російськоавстрійсько-турецької війни 1787-1791 рр., періоду Російської
імперії та зображення Хотинської фортеці та міста першої половини ХVІІІ століття. Оглядаючи їх, можна чітко уявити яку територію займало місто та як виглядала фортеця. Цікавими є плани із зображеннями вулиць, приміщень, мечетей, лазень, фонтанів, які нині втрачені.Передмова ......................................................................... 4
Іконографічні джерела турецько-польських
війн ХVII ст. ...................................................................... 5
Іконографічні джерела першої
половини ХVIII ст. ............................................................ 24
Іконографічні джерела турецько-російської
війни 1768-1774 років. ........................................................ 36
Іконографічні джерела російсько-австрійсько-турецької
війни 1787-1791 років .......................................................... 58
Іконографічні джерела періоду
Російської імперії ................................................................ 80ІКОНОГРАФІЯ ІІ ХОТИНСЬКОЇ БИТВИ 1673 Р.
ІКОНОГРАФІЯ 1739 р.
ІКОНОГРАФІЯ 1769 р.
ПЛАНИ ХОТИНСЬКОГО ЗАМКУ 1769 р.
МАЛЮНКИ ОБЛОГИ ХОТИНА 1788 р.
ІКОНОГРАФІЯ ХІХ століття
-
29 хвилин тому, AnKo сказав:
5-го плану у мене не було. Так виглядає, що власне 5ий план з вашої підбірки є оригіналом з котрого зроблені усі інші п'ять планів.
Дякую!!!
Оригінальними є 3, 4, 5 , 6 Плани 1 є російською копією 4-го, а 2 копією 5-го.Копії виконанні також в кольорі, зберігаються у Москві. Плани 3 і 6 скоріше за все також оригінальні, оскільки їхні експлікації дещо різняться. 1,2, 4,5 плани авторства де Боскета, який перебував при російській армії Мініха у Хотині в 1739 року.Там при збільшені є його підписи інженер майор де Боскет.Крім того є ще плани 1739 року Хотина, але не такі детальні.Проте вони містять також цікаві відомості, які відсутні на планах де Боскета.
-
РИСУНОК 1. Фрагмент «План главной крепости Хотинской в Молдаве. 19 августа 1739 г» / План головної фортеці Хотинської в Молдові. 19 серпня 1739 р
Автор: Інженер-майор Даніїл де Боскет / Daniel de Bosquet;
Дата створення: 26 серпня 1739 року;
Тип документа: рукописний план;
Техніка: акварель з чорнилами;
Розмір носія (фото): 12,9 x 18,2 см;
Розмір оригіналу: 44 x 64 см;
Експлікація: російська мова:
Місце зберігання: Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця» / Російський державний військово-історичний архів / British Library (Британська бібліотека);
Джерело: КОМПЛЕКС СООРУЖЕНИЙ КРЕПОСТИ ХІІІ-ХVІІІ вв.. Памятник архитектуры Ясские ворота ХVІІІ в. Том ІІІ. Историческая справка и Иконографический материал – К.: Украинский специальный научно-реставрационный проектный институт «УКРПРОЕКТРЕСТАВРАЦИЯ» 1980. Ф.2. – 72 с;
Оцифрована версія: Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця». (Буйновська Є.В., Позняков Д.В. Іконографічні джерела з історії Хотинської фортеці: гравюри, карти, плани – Кам’янець-Подільський: ФОП Буйницький О.А., 2019. – 104 с.)
Експлікація:А. Хостелъ или шлоз / Хостель або шлоз (замок);
В. Мечеть / Мечеть;
С. Магазейны совсякими припасами инженерными минерными иартелирийными / Магазини з різними припасами мінерськими і артилерійськими;
D. Главная крепость збатареями иартилерией з двухь соть медных пушекъ имартиръ / Головна фортеця з батареями і артилерією з двохсот мідних гармат і мортир;
E. Пашенский домъ / Пашинський будинок;
F. Пороховые погреба / Порохові підвали;
J. Цейхаузы / Цейгхаузи;
H. Магазейны провиантные / Магазини провіантні;
I. Мечети / Мечеті;
U. Ставка его сиятельства Гдна генералъ фельтмаршала графа Фонминиха привзятье Хотинской крепости / Ставка його світлості пана генерал-фельдмаршала фон Мініха при здобутті Хотинської фортеці;
K. Форштатъ / Фортштадт;
L. Пашенские домы / Пашинські будинки;
M. Кладьбища / Кладовища;
N. Фонталы / Фонтали;
O. Частокіл навколо міста;
P. Головна вулиця;
Q. Зафорштатомъ старый валъ средутами / За форштадтом старий вал з редутами;
R. Зарекой Днестромъ зделаны редуты / За рікою Дністер збудовані редути;
S. Казармы / Казарми;
T. Ледник / Льодовик (погріб);
V. Мины / Міни.
РИСУНОК 2. План о заготовлении иделании минъ под бастионы куртины иворотами округ всей Хотинской крепости .1739 году в […] ноябре мце / План про заповнення і закладання мін під бастіони і куртини навколо всієї Хотинської фортеці. 1739 році в […] листопаді місяці
Автор: Інженер-майор Даніїл де Боскет / Daniel de Bosquet;
Дата створення: листопад 1739 року;
Техніка: акварель з чорнилами;
Розмір носія (фото): 12,9 x 18,2 (см);
Розмір оригіналу: 49 x 70 см;
Експлікація: російська мова:
Місце зберігання: Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця» / Російський державний військово-історичний архів / British Library (Британська бібліотека);
Джерело: КОМПЛЕКС СООРУЖЕНИЙ КРЕПОСТИ ХІІІ-ХVІІІ вв.. Памятник архитектуры Ясские ворота ХVІІІ в. Том ІІІ. Историческая справка и Иконографический материал – К.: Украинский специальный научно-реставрационный проектный институт «УКРПРОЕКТРЕСТАВРАЦИЯ» 1980. Ф.3. – 72 с;
Оцифрована версія: Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця». (Буйновська Є.В., Позняков Д.В. Іконографічні джерела з історії Хотинської фортеці: гравюри, карти, плани – Кам’янець-Подільський: ФОП Буйницький О.А., 2019. – 104 с.)
Експлікація:
А. Вхотъ в мины / Вхід в шахти;
В. Минные галереи / Мінні галереї;
С. Минные камеры под бастионы / Мінні камери під бастіонами;
D. Минные камеры под куртины / Мінні камери під куртинами;
E. Минные камеры под каменные ворота / Мінні камери під кам’яними воротами;
F. Мины которые для обороны сделаны … / Міни, які для захисту збудовані;
G. Мины икамеры сделаны направо и налево / Міни і камери збудовані направо і наліво;
H. Редутъ который натой стороне Днестра реки расположен блокгауз ибатареи и… / Редут, який на тому боці Дністра ріки розташований блокгауз і батареї і …;
I. Шлос или замок / Шлоз або замок;
K. Пороховые погреба / Порохові погреби;
L. Пашеийны домъ / Пашинський будинок;
M. Турецкая мечеть / Турецька мечеть;
N. Провиантные магазейны / Провіантні магазини;
O. Фонталъ / Фонтал.
РИСУНОК 3. Plan der stadt und festung Chotzım / План міста і фортеці Хотин
Автор: невідомий;
Дата створення: 1739 р.;
Техніка: акварель;
Розмір: невідомий;
Експлікація: німецька мова:
Місце зберігання: Apxiв Haзeмниx Apмiй Фpaнцiї;
Оцифрована версія: Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця». (Буйновська Є.В., Позняков Д.В. Іконографічні джерела з історії Хотинської фортеці: гравюри, карти, плани – Кам’янець-Подільський: ФОП Буйницький О.А., 2019. – 104 с.)
Експлікація:
A. Die Haupt Vestung / Гoлoвнa фортеця;
B. Die Schloss / Зaмoк;
C. Das Сommandant Hauss / Будинoк кoмeндaнтa;
D. Pulver Кeller u Кessel / Пopoxoвий пoгpiб i кoтeл;
E. Magazines / Maгaзини (2 об'єкти поблизу Стамбульських воріт);
F. Die Ausfaelle u Minen / Bилaзки i мiни;
G. Die Casernen / Кaзapми (7 шт. мiж будинкoм кoмeндaнтa);
H. Die geweijchte Кirche / Ocвячeнa цepквa;
I. Des Bacha Hauss / Будинoк пaшi;
К. Die Fontaine u. Brunnen / Фoнтaн i кpиниця (у дворі будинку паші);
L. Zwei Schiff Brücкen / Подвійні понтоні мocти;
M. Die zur Bedecкung beyder Brücкen auf Polnischer Seiten verfertigte Redoute / Peдyт, звeдeний нa пoльcькiй cтopoнi для пpикpиття oбидвox мocтiв;
N. Moschee / Мечеть (в замку);
О. Артилерійський будинок / Artillerie Hauss (в замку під західною стіною);
Р. Zeughaus / Цейгауз (над потоком поблизу Тімішоарських воріт).
РИСУНОК 4. PLAN Der Haupt Vestung Chotzim in der Moldau mit accord eingenommen den 19.ten August A.o 1739 / План головної фортеці Хотин у Молдові здобутої 19 серпня 1739 року
Автор: Інженер-майор Даніїл де Боскет / Daniel de Bosquet;
Дата створення: 26 серпня 1739 року;
Тип документа: рукописний план;
Техніка: рукописне перо і чорнило з аквареллю;
Розмір оригіналу: 44 x 64 см;
Експлікація: німецька мова
Місце зберігання: British Library (Британська бібліотека). The BL King’s Topographical Collection
Експлікація:
А. Замок;
В. Мечеті;
С. Магазини (склади )з різними інженерними, мінерськими і артилерійськими матеріалами (припасами);
D. Головна фортеця з бастіонами і артилерією з двохсот мідних гармат і мортир;
E. Будинок Паші (адміністративна споруда);
F. Порохові підвали;
G. Цейгхаузи;
H. Магазини (cклади) з продовольством;
I. Ставка його світлості пана генерал-фельдмаршала графа фон Мініха при здобутті Хотинської фортеці;
K. Фортштадт (укріплене місто);
L. Торгові крамниці;
M. Церковне (христиняське) кладовище;
N. Фонтани, криниці;
O. Частокіл навколо фортштадту;
P. Главная улица / Головна вулиця;
Q. За містом старий вал з редутами;
R. За Дністром збудований редут;
S. Казарми;
T. Льодовик (крижаний погріб).
U. Міни.
РИСУНОК 5. Plan of the Mines under the Bastions, Curtains and Gates round the fortifications of Cochim / План мін під бастіонами, куртинами (стінами) та воротами навколо укріплень Хотина
Автор: Інженер-майор Даніїл де Боскет / Daniel de Bosquet;
Дата створення: листопад 1739 року;
Тип документа: рукописний план;
Техніка: рукописне перо і чорнило;
Розмір оригіналу: 49 x 70 см;
Експлікація: англійська мова:
Місце зберігання: British Library (Британська бібліотека). The BL King’s Topographical Collection
Експлікація:
А. Вхід в мінні галереї;
В. Мінні галереї;
С. Мінні камери під бастіонами;
D. Мінні камери під куртинами;
E. Мінні камери під воротами;
F. Міни, збудовані для захисту;
G. Розгалуженні мінні тунелі;
H. Редут на іншому березі Дністра
I. Цитадель;
K. Порохові склади;
L. Пашинські будинки;
M. Турецькі мечеті;
N. Магазини (cклади) з продовольством;
O. Фонтани (криниці).
РИСУНОК 6. Plan von Chotzim / План Хотина
Автор: Невідомий
Дата створення: 1739 р.;
Тип документа: рукописний план;
Техніка: рукописне перо і чорнило з аквареллю;
Розмір оригіналу: 44 x 56 см;
Експлікація: німецька мова;
Місце зберігання: Biblioteka Książąt Czartoryskich;
Режим доступу: http://cyfrowe.mnk.pl/publication/13390
Експлікація:
1. Головна фортеця;
2. Замок;
3. Будинок паші;
4. Будинок коменданта;
5. Казарми;
6. Магазини (склади);
7. Пороховий погріб;
8. Фонтани та криниці;
9. Мінні проходи;
10. Освячена церква (мечеть валіде-султан Емметулах Рабії Гюльнуш);
11. Подвійні понтоні мocти;
12. Peдyт, звeдeний нa пoльcькiй cтopoнi для пpикpиття oбox мocтiв.
-
1
-
-
Книга дійсно гарна. Але з реконструкцією поля боя там явно потрібно більш детально попрацювати. Основна помилка в тому, що використовуючи іконографію Якоба Лауро та щоденники учасників битви, автори не врахували що позиції козаків неодноразово змінюватися. І при своїй реконструкції поля боя виходить що більш ніж 40 тисячна армія козаків займала фронт у 500-600 метрів, і глибиною до 800. Їх просто би розстріляли турецькі гармати.
-
Скоріше всього це було зображення проекту модернізації укріплень Хотина 1807 року. План дійсно зберігся в ДІАЗ "Хотинська фортеця", оригінал у Москві. План за підписом Сухтелена
-
1
-
-
Цитата
НЕВІДОМА ФОРТЕЦЯ ХОТИНА XVII СТОЛІТТЯ
З початком ери порохової артилерії облогові метальні машини зникають як засіб штурму укріплень. Починається майже безперервне змагання між артилерійським та фортифікаційним мистецтвом. Замкові укріплення стінно-баштового типу змінюються на фортифікації нового типу – розлогі земляні або кам’яно-земляні укріплення.
Уже у кінці XVI століття укріплення Хотинського замку остаточно втратили змогу ефективно протистояти облоговим гарматам. Однак геополітичне розташування міста: розміщення його на перехрестя інтересів Речі Посполитої, Оттоманської Порти, а згодом і Російської імперії та монархії Габсбургів, визначило долю його фортифікацій на декілька століть.
Сьогодні Хотинська фортеця – це цікавий приклад поєднання двох фортифікації: середньовічного замку XV ст. та бастіонної фортеці XVIII ст. Однак, з еволюції фортифікації міста «випадає» XVII століття. Аналіз писемних, іконографічних джерел дозволяє стверджувати, що між 1621 та 1700 рр. поряд з кам’яним замком існували повноцінні земляні укріплення, які мали стратегічне оборонне значення. Але хто їх збудував та для чого? Всім нам відомо про славнозвісну Хотинську війну 1621 року, коли союзна армія Речі Посполитої у складі: 27-28 тисяч коронного війська, та 45-47 тисяч українських козаків [4, С.37,40], спинила наступ майже 200 тисячної армії турецького султана Османа ІІ [5, С.5]. І тут постає логічне питання: як війську, яке майже у 2,5 рази поступалось османському за чисельністю, вдалося його зупинити? Це була некласична битва в «чистому полі». Інтернаціональне військо Оттоманської Порти протягом вересня-жовтня штурмувало укріплення військ Речі Посполитої, які заздалегідь були побудовані за наказом коронного гетьмана Яна-Кароля Ходкевича. Будівництво тривало весь серпень 1621 року [2, С.233], ці позиції за своєю суттю були повноцінною земляною фортецею. В історичних джерелах збереглось ім’я творця цих укріплень – це нідерландський фортифікатор Вільгельм Аппельман, який був представником голландської школи фортифікації [9, С.104]. Суттєво на процес будівництва укріплень вплинув і ландшафт місцевості під Хотином: тил фортеці прикривав Дністер, з півночі та півдня земляні укріплення опирались на круті яри. Оборона північного флангу укріплень додатково спиралась на замок XV століття. Найбільш уразливою ділянкою була західна частина, оскільки вона не мала значних природних перешкод і являла собою відкриту місцевість. Саме там були збудовані найпотужніші укріплення. Які характеристики могли мати укріплення фортеці? Згідно канонів голландської школи фортифікації висота валів укріплень могла сягати 6-9 метрів, перед ними розміщувались широкі рови, через кожні 220 метрів (дальність ефективності мушкетного пострілу) мали б розташовуватись стрілоподібні бастіони для фланкуючого артилерійського вогню. Однак зважаючи на те, що для будівництва подібного типу укріплень потрібно багато часу, можна припустити, що поряд з ними були і дещо простіші фортифікації типу бастей. Це підтверджується також іконографічним матеріалом, зокрема гравюрою Джакомо Лауро 1624 року (рис.1).
Згідно повідомлень, перед основною лінією укріплень були облаштовані також польові укріплення, які складались з невеликих фортів збудованих з балок обсипаних землею та замаскованих шанців для піхоти та артилерії [9, С 103] (рис.2). Така ешелонована оборона максимально ускладнювала можливості османських військ зі штурму укріплень.
Як відомо після підписання мирного договору, Хотин був повернутий Молдавському князівству, яке у свою чергу залишалось васалом Османської імперії.
Наступну згадку про, цю земляну фортецю ми знаходимо у записах османського мандрівника Евліє Челебі, який її описав у 1657 році перебуваючи у Хотині. «Ця невелика міцна фортеця знаходиться на березі Турли (Дністра), має двоє воріт, одні з яких виходять до Дністра. В середині неї знаходиться великий монастир, який називається Штефанівським (можливо Челебі так називає Хотинський замок, з його християнською символікою на стінах). Фортеця має 80 башт (явне перебільшення автора). У середині фортеці є лише 60-70 будинків, без садів та виноградників і близько 50 торгових лавок» [6, С.124]. З цього повідомлення ми бачимо, що вали фортеці почали використовуватись, місцевими жителями. Причиною цього стало спалення м. Хотина коронним військом Речі Посполитої напередодні Хотинської війни у 1621 році, задля покращення оглядовості майбутнього поля бою. Після завершення боїв, місцеве населення повернувшись, очевидно почало використовувати колишній табір та земляну фортецю військ Речі Посполитої як місто. Навколо якого постало також передмістя, з будинками вкритих очеретом, як згадував Евлія Челебі. Після початку польсько-турецької війни 1672-1676 рр., Хотин (та його земляна фортеця) став головною тиловою операційною базою військ Османської імперії на півночі, яка забезпечувала комунікації кам’янецького гарнізону турків (Кам’янець був здобутий у 1672 році). Коронний гетьман Речі Посполитої Ян Собеський 10-11 листопада 1673 року, в дводенній битві, з 29 тисячною армією, [3, С.213] взяв штурмом укріплення фортеці, що обороняв 31-тисячний османський корпус очаківського бейлербея Хусейна-паші. [7, С.84]
Битва 1673 року залишила велику кількість зображень: гравюр, мідеритів, офортів. Аналіз зображень, описів перебігу битви дозволяє стверджувати, що основна частина укріплень 1621 року на той момент збереглась. Відомо, що перед битвою турки проводили модернізацію укріплень фортеці. Хусейн паша віддав наказ із північної та південної сторін, вздовж ярів насипати шанці [10, C.27]. Було сильно поглиблено рів та модернізовано вали самих укріплень із західного боку. Згадувалось, що вони насипані були майже «по голландські» або по «шведські» («sypano je ledwie nie po olendersku albo szwedzku») [7, С. 84]. Учасник битви зі сторони Речі Посполитої Філіп Дюпон у свої нотатках згадував, «що вони (турки) уфортифікували четверту сторону табору (західну) від однієї сторони яру до іншої, потужним порослим травою валом, над яким працювали кілька місяців». Отже, турки значно модернізували колишні укріплення військ Речі Посполитої 1621 р., за зразками європейських фортець бастіонного типу. Це яскраво підтверджується іконографічними джерелами (рис. 3-4). Цікавими є свідчення Філіпа Дюпона в яких він подає розміри укріплень: «Хусейн-паша займав ту саму позицію, де перед цим 52 роки тому, тобто у 1621 року, Ходкевич славно протистояв незліченним військам султана Османа ІІ. Укріплений табір Хусейна мав 1500 туазів (2923 м) довжини і 1000 туазів (1949 м.) ширини. Табір опирався на правий берег р. Дністер і був розвернутий фронтом в бік Молдови» [8, С.275] (рис.5). Згідно цих відомостей площа укріплень могла сягати близько 6 км2.
Іконографія Хотинської битви дає підстави стверджувати, що внаслідок штурму військами Речі Посполитої укріплення земляної фортеці сильно постраждали. У стінах були зроблені проломи, через які піхота та кіннота Речі Посполитої увірвалась до середини укріплень.
Подальша доля цієї фортеці, в писемних джерелах, до кінця не з’ясована. Однак аналізуючи плани Хотина та Нової фортеці XVIII століття, ми бачимо, що османи частину укріплень фортеці використали в якості зовнішньої оборонної лінії (ретраншементу) міста (рис. 6). З 1788 по 1793 рік Хотин ненадовго стає частиною імперії Габсбургів. Австрійцями проводяться роботи з модернізації ретраншементу, що зафіксовано на карті фон Міга (рис. 7). Проте перед своїм відходом з Хотинщини, австрійці частково знищили зовнішні оборонні укріплення міста. Остаточно рештки укріплення XVII століття припинили своє існування після 1812 року, коли вони були зриті російськими інженерами [1, С. 139-141].
Рис.1
Рис.2
Рис.3
Рис.4
Рис.5
Рис.6
Рис.7Список використаної літератури:
- Некоторые военные заметки о Бессарабии. Сын отечества, часть ХХХII, №ХХХVI, 1816, 134-145.
- Сас П.М. Хотинська війна 1621 року: Монографія — К.: Інститут історії України НАН України, 2011. - 520 с.
- Федорук А. Хотин 1673 р. реконструкція однієї кампанії періоду польсько-турецьких війн останньої третини XVII ст. // «Хотинщина у Східноєвропейській історії» (до 340 річниці Хотинської битви 1673 року) / Матер. Міжнар. наук-практ. конф. (м.Хотин, 8 листопада 2013 р.). – Хотин: ДІАЗ «Хотинська фортеця», 2013. – 262 с.
- Хотинська битва 1621 – битва за Центральну Європу / Петро Сас, Генуте Кіркене, Альфредас Бумблаускас. – К.: Балтія-Друк, 2011. – 216 с
- Хотинська війна 1621 року [Текст] : документи, матеріали, дослідження / Держ. іст.-архіт. заповідник «Хотинська фортеця»; [редкол.: Михайлина Л. П. (голова) та ін.]. - Хотин: Зеленський В. Л., 2011. - 199 с.
- Челеби Э. Книга путешествия. Крым и сопредельные области: Извлечения из сочинения турецкого путешественника XVII века. ‒ Вып. 1: Земли Молдавии и Украины / Отв. ред. А. С. Тверитинова; Сост.авитель А. Д. Желтяков; Предисл.: А. Д. Желтякова, Л. С. Тверитиновой, В. В. Мавродина. Институт народов Азии. ‒ М., 1961. ‒ 340 с.
- Damian Orłowski, Chocim 1673, seria: «Historyczne bitwy», Bellona, Warszawa 2007, 2008.
- Dupont Filip, Pamiętniki do historyi życia i czynów Jana III Sobieskiego Króla Polskiego, Tom VIII, Warszawa, 1885.
- Podhorodecki, Chocim 1621, Warszawa 2008.
- Tadeusz Bernatowicz, Na Kresach Multańskich. Kamieniec Podolski i zamki pogranicza polsko-tureckiego w świetle nieznanych planów, [w:] Studium urbis charisteria Teresiae Zarębska Anno Jubilaei oblata, Warszawa 2003, s. 13-28, 241.
За матеріалами ДІАЗ "Хотинська фортеця"
-
1
-
Згідно планів 18 століття та відомостей турецьких істориків, місто Хотин мало зовнішню лінію земляних укріплень з частоколом. Частина цих укріплень були рештками польсько-козацького табору 1621 року, що були модернізовані турками у 1672 році перед битвою під Хотином у 1673 року. Крім того османи проводили активні фортифікаційні роботи у 1769 році перед облогами Хотинської фортеці.Про це свідчать плани Якоба ван дер Шлея. У 1788 після облоги Хотина австрійцями під командуванням принца Йосифа Кобурга-Заафельда, Хотин на 5 років став маркою Імперії ГАБСБУРГІВ.Австрійці модернізували османський ретраншемент, але у 1792 році його зрили, перед поверненням туди турків.Про це свідчать турецькі історики та французький інженер Франц Кауффер, найнятий турками для модернізації османських фортець в 1790-х роках. Про це можна почитати у Ігора Сапожнікова.
-
1
-
Оборона Хотинського міста та навколо
в Хотин
Опубликовано:
ПОПЕРЕДНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ З РЕКОНСТРУКЦІЇ ПОЛЯ ХОТИНСЬКОЇ БИТВИ 1621 р. Реконструкція здійснюється за допомогою додатку GOOGLE EARTH, геодезичних карт та планів середини XVIII століття (як найбільш наближених до рельєфу місцевості 1621 року) Якоба ван дер Шлея (Jacob van der Shley). Джерельною базою також є: щоденники Хотинської війни Я.Остророга, П.Збігнєвського, Я. Собеського, С.Любомирського, М.Мархоцького, Хроніка І.Єрлича, Історія Наїми, шляхетська кореспонденція, «Записки немецкого офицера», Кам’янецька Хроніка (вірменська) тощо. Крім того цінним джерелом при реконструкції стали мемуари Філіпа Дюпона учасника третьої – Хотинської битви 1673 р. (перша відбулась у 1616 році, (детальніше тут ЛИЦАР ПРИКОРДОННЯ: КНЯЗЬ КОРЕЦЬКИЙ І ЙОГО ХОТИНСЬКА БИТВА 1616 РОКУ https://www.facebook.com/Khotyn.Castle/posts/185759119773984). Ф.Дюпон залиш цікаві відомості щодо розмірів колишнього табору (фортеці) військ Речі Посполитої 1621 р., після перемоги Яна Собеського над військами Хусейна-паші. Розміри табору за Дюпоном (звичайно,що приблизні) 1500 (д) туазів на 1000 (ш) туазів (Туаз=1,949 м). (детальніше тут «Невідома фортеця Хотина XVII століття» https://khotynska-fortecya.cv.ua/57-0/462/ ). Перша представлена карта (фрагмент) зображує межі польсько-литовського табору (не фортифікацій, нанесення останніх буде здійснено на завершальному етапі) станом на кінець серпня 1621 року. Друга – більш ширша, (ще реконструюється) відтворює повну картину поля бою станом на 2-3 вересня. Запитання значною мірою є лише до розміщення табору лісовчиків, який можливо переміститься трохи південніше. Далі в наступних картах згідно хронології військових дій будуть представлені «таборки»/блокгаузи/земляні укріплення німецьких найманців (під командуванням Лермута, полковників Денгофа, Вейгера, Кохановського). Ці укріплення ніби «хвилерізи» мали стримувати наступальні порядки османів. Перший з них постав третього вересня. Їх пізнє зведення пов’язане з прибуттям війська королевича Владислава (в основному піхотні підрозділи). До прибуття німецьких найманців Я.К.Ходкевичу ледве вистачало піхоти щоб зайняти вали основних укріплень. Загалом земляні укріплення, як польсько-литовських та козацьких підрозділів змінювались протягом перебігу бойових дій. Остання зміна відбулась в ніч з 23 на 24 вересня. Саме в цей час козаки знищили свої позиції і посунулись ближче до коронного війська на північ. У свою чергу німці розкопали свої шанці і відступили до укріплень основних земляних фортифікацій. Гравюра Дж.Лауро зображає генеральний штурм 28 вересня 1621 р., коли козаки та німецькі найманці перебували на нових позиціях. Реконструкція здійснюється науковцями ДІАЗ "Хотинська фортеця".
https://www.facebook.com/groups/665019440833119/permalink/699705207364542/