Доброго дня, мене звати Антон і я є автор цього проекту реконструкції Кременецького замку:
На вашому форумі я побачив вельми цікавий списочок прете... питань до мого проекту і готовий на них відповісти. При реконструкції я керувався описами 1545 та 1552 років а також інвентарем 1548 року.
Це укріплення в описах 16-го сторіччя згадується як вежа з якої здійснюється в'їзд на "узвод" (підйомний міст), описана вона дуже мало тому те що ви бачите це повністю витвір моєї фантазії, знаю лиш шо та вежа була там, так як на тому місці зберігся кам'яний фундамент, найвність топографії мені би суттєво допомогла але нажаль це покишо лиш мрія. Конструкція вежі мені самому не до-вподоби і таке вирішення я прийняв як тимчасове. При першій же можливості я доопрацюю її вигляд, варто зауважити шо вигляд замку впродовж моєї роботи суттєво мінявся.
Справа втім шо навпроти тої стіни і воріт знаходиться гора Черча. Коли вежа воротня будувалася, а це було на зламі 15-16 століть, то також перед замком був викопаний сухий рів (той через який перекинутий міст), а землею з того рову, за наказом тодішнього старости засипали ту стіну для захисту від обстрілу гарматами, з середини стіни підпиралися конструкціями які звалися "філяри" але я нажаль не відтворив їх за браком данних.
Там і є бійниці, але планувалося позакривати ті всі бійниці аби вітер і дощ не забивав в середину і не шкодив городням, це інформація яку почув і записав дяк Лев Патей котрий робив вище згадані описи.
Навісні бійниці, як ви їх назвали, на справді називалися "подсябить" (під себе бити). Верхи веж Черленої і вежі Воротньої не мали таких конструкцій так як про це не згадується в описах, тим більше шо цегляні верхи добудовувались пізніше коли подібні конструкції в значній мірі вже втратили свою актуальність через стрімкий розвиток і поширення вогнепальної зброї. В описах це писується просто як верх вежі без згадки про подсябить хоча в описі вежі "Над новим домом" такі конструкції згадуються.
Справа в тім, шо ця вежа це перша вежа замку яка раніш була ще й в'їздною, а будувалась вона ще в ті часи коли вежа не осмислувалась як важливий далекобійний вузол і є доволі характерною рисою для тодішніх фортифікацій. Варто згадати що археологічні дослідження вказують на наявність замку на цій горі ше в 9-му сторіччі і на думку істориків під час нападу орд Батия замок мав кам'яну вежу, саме про цю вежу йде мова так як на той час вона була єдина.
Опис згаданої вежі є досить детальний тому точність її відтворення є безумовно найвищою. Перші два поверхи котрі збереглись є доволі красномовними а от поверх який знаходився вище описаний наступним чином "всередине дом деревеныи вробил: светлицу, сени и коморку, около промежку вязи деревеное муромъ муровал" тобто описується так званий пруський мур. Тобто дерев'яний каркас в перемішку з каменем чи, скоріш за все, цеглою з цегельні яка знаходилась неподалік замку. Понад тим домом знаходились дерев'яні конструкції описані наступним чином "и на самом верху подсабитъ вчинил такежъ везенем дерева, а всередине муромъ на боиницу, с которое боиницы можеть на три стороны замъку боронити и всего места, и там же на тои боиницы чотыри дела стоятъ" як бачите згадуються і подсябить і чотири гармати
Ця вежа спершу була в'їздною і на фундаментах що збереглись видно шо внутрішні ворота не замурували на відміну від зовнішніх від яких за свідченям очевидця не залишилось сліду.
Якби були віднайдені польові журнали археологічних досліджень Євгенії Племеницької які проводились в сімдесяті роки то можна було б говорити про подальшу реконструкцію внутрішньої забудови, яка в описах згадана в надто малому об'ємі для якихось висновків, зокрема сама ж капличка свтого Михайла зображена схематично шоби просто показати місце де вона знаходилась
Хотів би почути решту дрібниць
До того шо робиться на замку я не маю відношення, на щастя, це проект консервації з пристосуванням яке виконується на гроші місцевого підприємця і є тимчасовим.
