[Labentwela: загадочный городок, которого уже нет на картах]

Цікаво чи взагалі існують в природі топонімічні карти.. все таки ніщо не зникає безслідно.. і можливо топоніміка місцевості допомогла у пошуку "міфічного" міста..

[Збараж: реставрация Збаражского замка]

У Збаразькому замку відкрили нові підземелля

Мережу невідомих досі підземних ходів відкрили нещодавно у Збаразькому замку. Також дослідники із національного заповідника “Замки Тернопілля” отримали нові докази того, що у замковому палаці існував внутрішній дворик.

— Під час реставраційних робіт у палаці виявили мощену цеглою на ребро підлогу, яка встеляла відкритий внутрішній дворик, — розповідає старший науковий співробітник національного заповідника Руслан Підставка. — Про цей дворик, що був запроектований ще геніальним Вінченцо Скамоцці для коронного конюшого Христофора Збаразького, в історичних джерелах залишилося надзвичайно мало відомостей.

Підлогу давнього дворика виявили тоді, коли робітники взялися копати фундамент під колони аркової галереї.

— Під цєю площадкою, і не тільки, на глибині більше двох метрів відкрили мережу підземних ходів та каналізаційних комунікацій, які попередньо можна датувати кінцем ХVІ – серединою ХVІІ століть, — продовжує пан Підставка. — Це ще раз підтверджує наявність у ХVІІ століття відкритого внутрішнього дворика, оскільки дощова вода з внутрішніх схилів даху по водостоках потрапляла у підземні каналізаційні комунікації і стікала у південно-східну фосу з тильної сторони палацу.

Імовірно, дворик колись був оточений внутрішньою галереєю. Історики припускають, що він був подібним до двориків у замку князів Збаразьких у Піліці та їхнього палацу у Кракові. Автором будівельної концепції усіх цих пам’яток був відомий італійський фортифікатор та військовий інженер Андреа дель Аква, каже Руслан Підставка.

— Збаразький замок скриває ще багато таємниць, які чекають своєї розгадки, — каже історик.

[Теребовля: реставрація замку]

Цитата

Тривають реставраційні роботи на Теребовлянському замку

29.10.12

У вересні-жовтні 2012 р. Теребовлянський відділ НЗ «Замки Тернопілля» активно працював над відновленням Теребовлянського замку та забезпеченням йому гідного середовища. Особливу увагу ми приділили роботам на замку. Зараз на території Теребовлянського замку тривають роботи по усуненню аварійності північної замкової стіни. Ця стіна захищала замок з найбільш уразливої сторони.

Висота муру тут сягала близько18м. Північна стіна була однією з найпотужніших замкових стін, мала кут заломлення майже 100° і два яруси оборони. Сьогодні ведуться реставраційні роботи на північній стіні до рівня другого оборонного ярусу з подальшим відновленням склепінь бійниць.

У планах відділу на кінець 2012 р. є розчищення замкової криниці. Криниця глибиною 45м дійшла до нас ще від часів Казимирівської твердині (XVI ст.). В середині ХХ ст. над нею було влаштовано перекриття з залізобетонної конструкції. У першу чергу Теребовлянським відділом було проведено підготовчі роботи, знято залізобетонну конструкцію, досліджено теперішню глибину криниці, влаштовано дерев’яне перекриття.

Також було проведено ряд робіт для електрифікації замкової території. Зокрема, на території Теребовлянського замку було налагоджено електропостачання, готується освітлення серпантинної доріжки, що веде до замку.

Окрім вищезгаданого постійно проводяться роботи по благоустрою прилеглої території, очищуються схили від дикорослих дерев та сухостою.

Джерело

[Скалат: реставрація замку]

Скалатську фортецю реконструюють до 500-річчя міста

[Скалат: реставрація замку]

Обговорюється цей об'єкт: Скалатський замок

Проект:

Реставрація Cкалатського замку

04.03.12

Архітектурною майстернею Юрія Вербовецького на замовлення Національного заповідника Замки Тернопілля розроблений проект реставрації та пристосування замку в Скалаті.

Концепція реставрації та пристосування замку.

(скорочений варіант - пояснення до графічних матеріалів)

Проект-концепція реставрації та пристосування замку в м. Скалаті Підволочиського р-ну Тернопільської обл.. розроблено на замовлення Національного заповідника "Замки Тернопілля " згідно угоди № 06 від 27 лютого 2007 року на підставі:

- реставраційного завдання;

- архівних та іконографічних матеріалів;

- матеріалів архітектурно-археологічних досліджень та архітектурних обмірів оборонних споруд (башт та оборонних стін) виконаних інститутом "Укрзахідпроектреставрація" м. Львів у 1988 р., 1990 р.;

- матеріалів нових архітектурно-археологічних та археологічних досліджень проведених авторами проекту та дочірним підприємством "Подільська археологія" м. Тернопіль у 2007;

- архітектурних обмірів відкритих у 2007 р. нових фрагментів пам'ятки (пивниць Східної та Північної башт, фрагменту підземного ходу та ін.) та схематичних обмірів фундаментів палацу, двоповерхової будівлі офіцин;

- матеріалів натурних візуальних досліджень.

Проект-концепція доповнений новими матеріалами археологічних досліджень проведених дочірним підприємством "Подільська археологія" м. Тернопіль у 2008р. та відкорегований авторами проекту на підставі архітектурно-археологічних обмірів відкритих нових фрагментів пам'ятки (частини фундаментів та пивниць палацу).

Історико-архітектурний аналіз

Замок в м. Скалаті розташований на краю мису, утвореного заплавою річки Корилівки притоки Збруча в Західній частині середньовічного середмістя (староміського центру). Старі вулиці та щільна малоповерхова забудова відштовхуються від замку та розходяться вглиб мису. Місто в свою чергу мало свою систему укріплень, яка утворювалась кількома різночасовими рядами оборонних залів та ровів, органічно повторюючи особливості рельєфу та переплітаючись з укріпленнями замку. Став з північної сторони та болотиста низовина з південної сторони значно підвищували оборонну здатність міста й замку. Все це становило єдиний цілісний неповторний ландшафтний, добре захищений комплекс.

Ще одною особливістю розміщення замку в структурі середмістя є малопоширене розташування його у складі забудови, яка оточувала основний життєдіяльний міський центр – ринкову площу. Одною стороною площа впиралась в східну замкову оборонну стіну і ніби відштовхувалась від замку, простягаючись видовженим здеформованим чотирикутником на вхід вглиб мису, оточена з трьох інших сторін кварталами щільної одноповерхової забудови. (Подібне містобудівне утворення ринкової площі та замку більш досконало застосовано у місті Жовква (1594 р.), а також у місті Саббіонетта в італії (1558 р.).

В місцевому значенні замок відігравав роль опорного пункту, який протягом майже трьох століть забезпечував мешканцям міста захист та збереження, можливість оборонятися під час ворожих нападів. Одночасно він був магнатською резиденцією, яка в силу свого суспільного статусу відповідала за культурний та економічний розвиток всього міста.

Гербаж Польський подає відомість про 1630 р., в якому Хр. Віхровський будує замок в м. Скалаті, ця дата досі вважається офіційною і необґрунтовано повторюється у популярних історичних нарисах. Словник географічний повідомляє, що замок над ставом у м. Скалаті існує вже у ХVІ ст., посилаючись на Hipolita Stupnickiego.

Скалатський замок один з багатьох об'єктів, які відображають період розвитку оборонної архітектури др. пол. ХV – кін. ХVІ століть, відноситься до типу ранніх регулярних замків з системою мурованих башт та високих стін. В основу структури башт та мурів, вже були закладені правильні геометричні форми (чотирикутне наближене до квадрату подвір'я, п'ятигранні башти – "пунтони"), однак ще помітно здеформовані у плані. Новітні оборонні елементи виражені наявністю в стінах башт бійниць, призначених для легкої артилерії з допоміжними отворами, в які вставлялись опорні механізми під гармати, однак велика висота чотириярусних башт у співвідношенні до площі ярусів, відверто демонструють прийоми будівництва шестигранних або чотиригранних башт більш раннього нерегулярного типу замків. Між'ярусне перекриття башт ще в основному дерев'яне, для покрівлі застосовані давні форми дерев'яного шатрового даху. Оборонні стіни між баштами мають вже прямолінійну конфігурацію, однак ще відносно велику висоту 9 – 10м, що сягала до верхнього рівня третього ярусу башт, з верхньою обхідною бойовою галереєю. З галереї в стінах прорізані бійниці вже для поширеної на той час ручної вогнепальної зброї.

В порівнянні з чотирикутними в плані стіно-баштовими замками такими, як в Жовкві, Золотому потоці, Збаражі (до перебудови на бастіонну фортецю), які виникли на поч. XVII ст., Скалатський замок виглядає дуже архаїчним. Нововиявлені археологами залишки більш давньої оборонної стіни біля Західної башти, про яку у історичних документах ніякої згадки не має, показали, що первісна конфігурація північно-західної оборонної стіни відрізнялась від сучасної. ЇЇ контур був заломаний вглиб оборонного рову на віддаль більше десяти метрів, таким чином первісно замкове подвір'я мало більшу площу і за формою у плані було п'ятикутним; на розі злому, або поблизу знаходилась первісна в'їздова брама з вежею.

Отже початково мурований замок у Скалаті мав п'ятикутний нарис з чотирма п'ятикутними чотириярусними баштами на наріжниках і надбрамною вежею в стіні поблизу п'ятого наріжника, на якому не було башти. Така форма замку більш подібна до п'ятикутних замків Поділля, які будувались в більш ранній період – XV-XVI ст. наприклад: у Сатанові (XV ст.), у Жванці (кін. XVI ст.). Власне у 1630-му р. в час відбудови замку з руїн Хр. Віхровським подвір'я отримало чотирикутний нарис в плані.

Протягом наступних ХVІІ та ХVІІІ століть стіни та башти замку не зазнали значних трансформацій, викликаних розвитком військової справи, дійшовши до наших днів із збереженою в основному первісною оборонною концепцією. Враховуючи те, що такі трансформації, в більшості випадків, суттєво змінювали архітектурний вигляд комплексів, цілковито переорієнтовували їхню оборонну концепцію, після чого вони безповоротно втрачали початкові риси, замок у Скалаті є рідкісним зразком оборонного комплексу, що демонструє в основному один будівельний період з рисами притаманними одному типу замків.

На теоретичній реконструкції виглядів замку на період 1630-х років ми бачимо: - двоповерхову будівлю палацу, високі оборонні стіни між наріжними баштами, будівлю найдавнішої в'іздової вежі з дерев'яним звідним мостом, глибокі оборонні рови.

До нашого часу дійшли: лише чотири наріжні башти, невисокі фрагменти оборонних стін, що були між ними, залишки фундаментів та стін палацу, фрагменти колись великої мережі підземних ходів, та незначні натяки на оборонні рови, які були навколо замку і на сьогодні знівельовані на стільки, що долішні бойові яруси з мушкетними бійницями трьох башт заховані під товщею грунту. Стає очевидним, що в наслідок історичних подій XVIII-XIX століть, руйнувань та відбудов і перебудов різними власниками, а найбільше руйнації світових війн XX століття, колись один із неповторних замків Західного Поділля великою мірою втратив вигляд середньовічної фортеці і не справляє враження цілісного оборонного об'єкта. Башти – єдині споруди, які дійшли до нашого часу у досить належному стані (особливо завдяки реставраційним роботам останніх чотирьох років), однак виглядають вони ніби окремо стоячі вежі.

Навколозамкове оточення безлике неконтрольовано засаджене та забудоване, вкрай неблагоустроєні території. Панорами виглядів замку мальовничі однак сприймаються фрагментарно, роздроблені високорослими самонасієними насадженнями. Колишня центральна площа, яка була об'єднаним громадським та торговим центром міста і була розкинута перед замком-резиденцією володарів сьогодні виконує господарсько-складську функцію. Скалат не має пристойного культурного громадського та адміністративного центру.

Методичні засади прийняття концептуальних рішень.

Дослідницька частина проекту показала, що замок у XVII-XVIII століттях, як і кожен подібний комплекс, складався з споруд, частина яких на сьогодні втрачена і деякі безповоротно. Про найдавніші споруди замку архівні матеріали дуже скупі і суперечливі, тому найбільш результативними і точними виявились археологічні дослідження, що проводились в 2007-08 роках Дочірнім Підприємством "Подільська Археологія" м. Тернопіль.

В процесі проведення комплексних наукових досліджень по визначених попередньо напрямках завдань та запитань виникало багато нових запитань, які поставали після кожної наступної знахідки і, частково відповідаючи на попередні запитання, в більшості випадків лише поглиблювали та розширювали їх коло. На певному етапі стало чітко зрозуміло, що запланований обсяг досліджень та відведений для них час є не до порівняння малий (третій-четвертий квартал 2007 року) для повномасштабного детального віднайдення, розкриття, а потім вивчення співставлення, осмислення виявленого і т.п.. Для цього потрібна некваплива кропітка науково-дослідна робота переважно на основі археологічних розкопів, методика яких потребує багато часу і тривалого вивчення.

Згідно опрацьованих матеріалів даного етапу досліджень прийнято рішення відтворити загальну картину замкового комплексу, віднайти його основні складові без необґрунтованого надлишкового деталювання та фантазування, однак при наявності бодай найменшої інформації про існування тієї чи іншої складової комплексу, відтворити її найбільш вірогідний вигляд з застосуванням великої кількості аналогів, дотриманням відповідної стилістики, масштабності та інших параметрів. Таким підходом переслідується лише одна мета – продемонструвати все багатство втраченого і забутого середньовічного вигляду замку, його містобудівельного та ландшафтного оточення, запропонувати напрямки подальших досліджень, вказати на які ділянки необхідно сконцентрувати найбільшу увагу. І саме головне – подати пропозиції по відродженні цієї, як виявилось, цікавої пам’ятки її історичного середовища, повернення центральній частині маленького містечка Скалата історичного значення.

Пріоритетні завдання

Тому завданням даної розробки було:

- віднайдення можливості хоча б часткового відтворення втрачених оборонних споруд, як основного експозиційного матеріалу оборонної архітектури, а також споруд іншого призначення, які входили до складу замку,

- піднести архітектурну роль пам'ятки в містобудівному оточенні, адже замок знаходиться практично у самому центрі історичного середмістя,

- підпорядкувати замку навколишнє містобудівне та ландшафтне середовище,

- і найголовніше – це створити на базі замкових споруд музейно-туристичний багатофункціональний заклад, який міг би повноцінно утримуватись за рахунок туризму, оскільки туристична галузь сьогодні для Тернопільля є пріоритетною.

Основні заходи по реставрації збережених та відтворенні втрачених споруд замку

З цією метою пропонується:

- проведення комплексного благоустрою прилеглої території та території замкового подвір'я, що дало б можливість поглибити оборонні рови і таким чином за експонувати приховані під шаром грунту оборонні елементи башт, підкреслити могутність оборонних стін, влаштувати пішохідні обхідні доріжки для прогулянок. Замощена твердим покриттям центральна частина подвір'я дасть можливість проводити тематичні фестивалі та атракційні заходи типу "рицарських боїв", "козацьких стрільб" та ін.. Біля південно-західної оборонної стіни передбачено ділянку на якій можна при необхідності розмістити переносну легкозбірну сцену для театралізованих виступів, а перед сценою на подвір'ї влаштувати виносні лави для глядачів;

Щодо втрачених споруд пропонується відтворення:

- оборонних стін між баштами: - частково на всю висоту з критою обхідною бойовою галереєю , - частково фрагментами,

- двоповерхового палацу XVII ст. (на існуючих фундаментах),

- одноповерхових господарських будівель замку (на існуючих фундаментах),

- елементів в'їздової брами XVII століття шляхом підняття стін по контуру фундаментів на висоту до 2-ох метрів,

- дерев'яного звідного мосту що вів до брами,

- підземних ходів, що вели до долішніх бойових ярусів башт і особливо до так званої "водяної", або "колодязьної" башти,

- меморіальної брами XVIII ст. вбудованої в північно-східну оборонну стіну,

- мурованого з каменю мосту, що вів до меморіальної брами,

- консервація та експонування віднайдених археологічно фрагментів найдавнішньої оборонної стіни, яка проходила вздовж теперішньої північно-західної, що утворювала п'ятикутну форму замку.

Функціональне пристосування:

Стосовно пристосування споруд замку пропонується створення багатофункціонального музейно-рекреаційного об'єкта, який би складався з цілої системи взаємопов'язаних тематичних експозицій, зміст яких відображатиме всі основні функції життєдіяльності середньовічної фортец. Деякі відтворені приміщення з відповідними інтер'єрами, меблями, експонатами використовуватимуться одночасно як діючі атракційно-відпочинкові заклади, а саме:

1. В оборонних баштах замку:

- в західній так званій "пороховій" башті експозиція вогнепальної фортечної зброї XV-XVII ст., (в якій між другим та третім ярусами була комора без вікон та бійниць, де найкраще зберігались боєприпаси та порох);

- в пивницях Південної - експозиція замкової в'язниці з муляжами середньовічних тортур;

- в пивницях Східної - замкова криниця з відтвореним дерев'яним підйомним механізмом;

- на верхніх ярусах цих двох башт, експозиції інтер'єрів казарм, які призначались для проживання гарнізону, і при необхідності вони можуть одночасно використовуватись як нічліжні готельні номери для екстремального туризму, що є популярним сьогодні особливо серед молоді;

- в четвертій Північній башті – на верхніх ярусах пропонується влаштувати невеликий магазин-бібліотеку з назвою "Книгарня замкознавства", - нижні яруси зустрінуть відвідувача реставрованими інтер'єрами баштової оборони, але пристосованими під невелику кав'ярню з назвою "Вартова башта".

2. В відтвореній будівлі палацу XVII століття:

- житлову функцію володарів замку відображатиме частина приміщень з інтер'єрами панських покоїв XVII-XVIII ст., які одночасно при необхідності можуть використовуватись для репрезентаційних функцій, та для проведення різноманітних зустрічей та заходів громадських організацій міста;

- частина кімнат буде відведена для переодягання відвідувачів у міщанські та військові костюми, з можливістю фотографування, або прогулювання по території замку;

- внутрішній простір дахового поверху планується пристосувати під кілька ексклюзивних готельних номерів.

3. Щодо господарсько-виробничої функції, яка була обов'язковою складовою життєдіяльності замку, відбудовані будівлі "офіцин" XVII ст. пропонується пристосувати під:

- невеликий ресторан "Замкова кухня" на 32 місця, в якому відтворені інтер'єри залів, меблі - тесані дерев'яні крісла, столи та лави доповнені елементами комірного призначення: діжками, скринями, керамікою; вбрання персоналу, пошите за модою Речі Посполитої ХVІ - ХVІІ ст., страви, приготовані за віднайденими давніми рецептами, та "жива" середньовічна музика доповнять ауру цілковитого занурення гостей замку в атмосферу середньовічного побуту;

- магазин-виставку сувенірної та мистецької продукції;

- діючу замкову кузню, Інтер'єри діючої кузні-музею експонуватимуть весь процес ковальської роботи. Виготовлені мистецькі вироби доповнюватимуть експозицію авторської виставки художнього ковальства.

4. Доповнять атмосферу загадковості середньовічного замку реставровані підземні ходи – так звані "потерни", що вели до підвалів башт, в одному з яких розміститься тир для стрільби з середньовічних луків та арбалетів.

Туристична інфраструктура:

Стосовно туристичної інфраструктури планується:

1. Пристосування незадіяного майданчика поблизу замку під стоянку для туристичних автобусів та стоянки для легкових автомобілів.

2. Реконструкція існуючої колишньої двоповерхової будівлі міського суду, яка знаходиться за межами замку біля північно-західної оборонної стіни, під готель на 32 місця на ІІ та мансардному поверхах з харчоблоком на I поверсі, далі туристичний офіс з екскурсійним відділом, відділом інформації, таксофоном, банкоматом, пунктом обміну валют, довідкою, медичним пунктом - одним словом, всім необхідним, що може за потребувати сучасний вибагливий турист. Частину приміщень планується пристосувати під адміністрацію комплексу, відділ музейних працівників, фонди та таке інше.

Навколозамкове оточення:

Містобудівна частина концепції пропонує довгостроковий розвиток території історичного центру Скалата, як єдиного історико-культурного, рекреаційного та туристичного комплексу, в складі якого домінуючим об'єктом є замок.

Замок займає приблизно одну-третю центральної частини містечка, яка підлягає суттєвій регенерації. Дві третіх цієї території становлять найпривабливіші земельні ділянки для інвестицій. Це колишня історична площа Ринок, яка була об'єднаним торговим, громадським культурно-адміністративним центром Скалата. Замок, як резиденція власників міста, одним фасадом (південно-східним) був відкритий до площі, площа ніби відштовхувалась від нього. (Подібне містобудівне утворення ринкової площі було застосоване у місті Жовква (1594 р.) та італійському місті Саббіонетта(1558 р.). На сьогодні навколоринкова забудова втрачена, а її територія заповнена торговими лотками, гаражами, складськими тимчасівками.

Теперішню центральну вісь міста – основну громадську культурну функцію площі виконує частина вулиці Тернопільської, що проходить поряд. Габарити такого міського центру є розмиті та незрозумілі, не мають чіткого окресу і не пристосовані до потреб міста. Все це результат післявоєнної програми "відродження" історичних містечок на зразок Збаража, Кременця, Бучача, Бережан та інших, в яких була проігнорована містобудівна структура історичних центрів і на їх місці виросли дисонуючі великогабаритні багатоповерхівки. Якщо в згаданих містах ставити сьогодні питання про відтворення історичних центрів стає не реальним, оскільки це тягне за собою перш за все, знесення великої кількості типової капітальної забудови, яка ще функціонує і є матеріальною цінністю, то у випадку Скалата, де такої забудови не має, ця ідея виглядає цілком реальною.

Необхідно лише повністю переорієнтувати містобудівну стратегію розбудови та розвитку центру міста, як єдиного історико-культурного, рекреаційного та туристичного комплексу, в середині якого Замок займав би місце потужного музейно-відпочинкового закладу з мінімальним набором найнеобхідніших елементів туристичної інфраструктури. А розширений спектр туристичних послуг з доповнюючими елементами інфраструктури розмістився би у відтвореній (регенерованій) навколоринковій забудові, при чому в основному, за рахунок зацікавленого приватного сектору. Це дасть туристичній галузі міні-готелі, кавярні, заклади розваг та відпочинку, магазинчики антикваріату та сувенірної продукції, додаткові паркінги; а для міста деякі державні та громадські будівлі – міську ратушу, міський краєзнавчий музей (який вже існує, і має велику колекцію експонатів та не має відповідного приміщення). І в решті, з відтвореної площі відкриється, забутий на сьогодні, мальовничий вигляд на Замок, особливо на південно-східний фасад з палацом.

І що стосується ландшафтного оточення, пропонується комплексний благоустрій міського ставу, його набережної з видовими оглядовими площадками звідки відкриваються дивовижні панорами замку.

Для виконання такого складного процесу реконструкції та регенерації містобудівного середовища необхідно виконати проект генплану та державної програми розвитку території історичного середмістя Скалата з регенерацією історичної забудови ринкової площі ХVІІ ст..

Сьогодні від того як будуть розвиватися замки (Замковий туризм) на Тернопіллі залежить майбутнє і самих невеликих містечок, в яких вони знаходяться. Так питання стоїть і для Скалата – відродить місто свій історичний центр, створить на його основі туристичний потенціал, чи потоне в морі неконтрольованої пострадянської забудови, що приведе до занепаду і забуття. На мою думку, в Скалаті є унікальна можливість відбудувати структуру історичного середмістя, а замку, таким чином, підпорядкувати історичне середовище.

Джерело

Матеріали проекту:

Генеральний план:

Опорний план:

Історичний аналіз:

Схема реабілітації історичного середовища:

Плани і аналіз веж замку:

Теоретичні фасади станом на 1631 рік:

Перспектива в розрізі:

Перспектива загально:

[Теребовля: реставрація замку]

Обговорюється цей об'єкт: Теребовлянскьий замок
 

Цитата

Роботи на Теребовлянському замку

08.08.12

З другої декади липня на території Теребовлянського замку розпочались роботи по усуненню аварійності північної замкової стіни. Ця стіна є однією з найпотужніших замкових стін і має кут заломлення майже 100°. Вона захищала замок з найбільш уразливої сторони і мала два яруси оборони.

У першу чергу було проведено підготовчі роботи, встановлено риштування, заготовлено будівельні матеріали. Зараз ведуться реставраційні роботи на північній стіні до рівня другого оборонного ярусу з подальшим відновленням склепінь бійниць.

Постійно проводяться роботи по благоустрою прилеглої території. Так, у серпні було розчищено від дикорослих дерев та кущів частину західного схилу Замкової гори. Це в подальшому дозволить обладнати оглядову доріжку довкола замку і забезпечить його огляд з західної сторони.

Джерело