[Болехов: локализация укреплений]

А ця пдфка http://www.bolechow.hb.pl/mambo/index2.php?option=com_content&do_pdf=1&id=31 Jana Batkowskiego Фактично ставить під сумнів розташування основних оборонних споруд в місці синагоги та ратуші, а посилає нас до протилежного боку річки Сукель. Зокрема:

"W 1780 roku władze administracyjne
przeprowadziły inwentaryzację wszystkich pomieszczeń zamkowych. Zdaniem
inwentaryzatorów zamek już wtedy był poważnie zaniedbany, popadał w ruinę.
Austriackie władze przystąpiły do rozbiórki zamku oraz do sprzedaży ziem do
niego przylegających. Niestety, po zamku, pozostały wyłącznie fragmenty budowli
i otaczające go fosy. Obecnie, na terenie zamkowym, znajduje się budynek Szkoły
Lasowej oraz park dendrologiczny z II połowy XIX wieku."

 

[Болехов: локализация укреплений]

https://shtetlroutes.eu/pl/sztetl-sztetlech-miasteczko/

Якщо я не помиляюся, то на відкритці видно церкву (що біля ратуші) та синагогу. Річка Сукель не так далеко від синагоги, так само як і міст, який знаходиться після синагоги. 

https://castles.com.ua/n37n.html

А на цій відкритці видно частково ратушу з правої сторони та не видно синагоги з лівої сторони. Але з лівої сторони ніби є дорога в сторону річки, мабуть до моста. Далеко видно римокатолицький костел. 

"Єврейська громада відігравала значну роль у житті стародавнього Болехова. Відомо, що 1612 року засновник міста Миколай Гедзимінський надав євреям привілей на землю під синагогу і цвинтар. Першу синагогу було збудовано з дерева, і вона згоріла, не проіснувавши й ста років."

https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/69071_sinagoga-bolehov.htm

Тому є певна логіка в тому, що основні укріплення 16-17ст знаходилися тут і що на рисунку синагога, а не церква. 

Але водночас військова частина знаходилась на протилежному боці річки, якраз більш-менш де міст би мав виходити. 

В 07.03.2013 в 13:16, Filin сказав:

Замок омивався водами р. Сукіль, русло якої тепер зовсім змінено. Від замку залишився лише горбочок, який знаходиться на території військової частини

Можливо рисунок був зроблений так, що замок знаходиться за нарисованою частиною міста, тобто ми виїжджаємо зі сторони річки Млинівка (зараз жителі називають Смердючка), а річку Сукель та замок ми не бачимо. 

"У ХVІІ ст. Болехів мав свою дерев’яну фортецю, яку не могли здолати навіть татари зі своїми численними набігами. У ХVІІІ ст. це вже був добре укріплений замок, що омивався водами р. Сукіль. Сьогодні від нього збереглися лише залишки фундаменту, що знаходяться на території військової частини."

https://shtetlroutes.eu/uk/bolekhv-putvnik/ 

Ще є інформація щодо синагоги і єврейського кварталу - - південно-східна частина міста. Тобто ця територія не була більш менш географічним центром міста. Або було декілька синагог. 

" Перші євреї поселилися у Болехові ще наприкінці XVI ст. на запрошення власника, Миколая Ґедзінського, котрий сприяв розвитку торгівлі та соляного промислу у місті. Єврейським купцям було дозволено селитися на ринковій площі, вони отримували будинки під крамниці, а всі будівлі кагалу були довічно звільнені від сплати податку. Миколай Ґедзінській у 1612 р. надав єврейській громаді привілей на землю під кіркут, єшиву та синагогу. Євреї не підпадали під юрисдикцію місцевого суду, скарги проти євреїв можна було складати тільки власнику міста.

Єврейський квартал був зосереджений у південно-східній частині міста, там збудовано і першу дерев’яну синагогу, яка згоріла у 1670 році. Львівський єпископ Георгій у 1678 р. позичив кошти очільникам громади, Лейбі Іцковічу і Ліпману Лазаревичу, на відбудову єврейського кварталу. "

https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/69071_sinagoga-bolehov.htm

Як я розумію, замок на іншій стороні річки в певний момент часу після останніх набігів татар не відновлювався і залишки використали як гарний безплатний матеріал. А гірська річка Сукель потребувала подальших змін русла, тому замок міг частково заважати. Пізніше в часи Австро-Угорської імперії по ній сплавляли ліс як і по інших гірських річках, тому мабуть ще не раз змінювали русло річки. 

Щодо сіл, то вони могли мати свої маленькі укріплення, де хоч якось можна було оборонятися у випадку зненацького нападу татар - - до міста ще треба було добігти. Але я думаю це щось дуже примітивне було. Наприклад, Руський Болехів міг щось таке мати, особливо десь на стику доріг вул Лисовицької та вул Гузіївської. Щодо Соломонової Гірки, то звідти все місто як на долоні (якщо не враховувати сучасну забудову гори, що заважає огляду). Тому я вважаю, що це міг бути важливий пункт для оборони/облоги міста і щось там теж мало бути.