Бросается в глаза непривычная ориентация плана/карты (то что здесь юг, то на самом деле восток и т.д.). 

Не приходится сомневаться, что оригинал этого источника куда интересней копии, поскольку он наверняка цветной, более качественный и охватывает куда большую площадь, и потому будем надеяться, что чуть позже ознакомимся с картой в более пристойном виде.

Что касается укреплений, то на плане хорошо читается пятиугольник замка. Виден ров, который прикрывал подходы к замку со стороны города, а также перекинутый через него мост (о его существовании упоминал Евфимий Сецинский в Археологической карте Подольской губернии). Видно, в какой именно части замок стыковался с линией городских укреплений, видно, где находились ворота и (если верить карте), то можно сделать вывод, что в восточной линии укреплений помимо надвратной башни (?) существовала ещё парочка башен. Редкий случай, когда такой старый российский план выглядит более точным, чем австрийская карта Фридриха фон Мига (1779-1783).

Цитата

29.10.2020

План Сатанівського замку початку ХХ століття як надія на порятунок пам’ятки

Містечко Сатанів, завдяки своїм рекреаційним ресурсам, є одним із найбільших бальнеологічних курортів в Західній Україні. Завдяки частково відновленим пам’яткам архітектури, містечко може зацікавити подорожуючих в пізнавальних турах вихідного дня, а туристичні фірми можуть включити його до авторських турів для українських та іноземних туристів.

Сатанів має небагату іконографічну та картографічну спадщину, а доступні матеріали стосуються часу, коли населений пункт був прикордонним містечком Російської імперії. Саме ця обставина змусила австрійців позначити його оборонні міські та замкові укріплення на військову мапу фон Міґа, тим самим зафіксувавши на ній його пізньосередньовічні мури, що відбудовані на початку 18 століття після турецької окупації краю. І хоча даний малюнок є схематичним і не чітко прорисований, але станом на 2020 рік, це майже був єдиний відомий план Сатанівського замку, що виконаний у 1770-ті роки австрійськими військовими інженерами.

19 серпня 2020 року автором короткої замітки, в ході планової роботи в Державному архіві Хмельницької області, вдалось виявити план Сатанівського замку до його руйнації у 1901 році після зведення Сатанівського цукрового заводу, якому потрібні були площі для зберігання сировини і площ під очисні відстійники. Тому двір замку був прилаштований для зберігання вапняка, зруйнувавши тим самим старовинні замкові стіни, а прилеглі до замку території з північної сторони, використали для будівництва очисних каналів. Місцеві дослідники на той час не встигли зафіксувати його основних габаритів до руйнації, що і змусило в подальшому краєзнавців та знаних спеціалістів з фортифікації ламати голови, щодо еволюції його розвитку, а також за логікою ведення оборонного бою дофантазовувати втрачені елементи фортифікації.

В одній із версій, башта порохова Сатанівського замку є складовою раннього замку, зведеного на берегах Збруча в XV столітті, а пізніше довкола зведено ще одну лінію оборонних укріплень з більш потужніших та міцніших башт у XVI-XVIII ст.

Не вдаючись до опису виявлену плану 1900 року, звернемо увагу лише на пізньосередньовічний замок. На плані чітко зафіксовано, що порохова башта є складовою Сатанівського замку, а мури створюють невеликий залом оборонної стіни, що направлений в сторону містечка. Те саме в інших частинах зі сторони міста, де башт бастіонних форм не зображено.

Це свідчить, що ймовірно, в часи пізнього середньовіччя побудовано лише три башти за німецькою формою фортифікації, а не п’ять, як вважалось раніше. Натомість порохова башта, як сама рання башта Сатанівського замку, завжди була його складовою, і за функціональним призначенням більше могла виконувати функції вартової або комендантської башти.

Виявлений план полегшує роботу для самих архітекторів, адже не потрібно придумувати методики з револоризації порохової башти, а відсутність двох башт на плані дозволяє як мінімум зекономити не менше 150-200 млн грн. з їх відбудови. Тому кошти, які потрібні на ревалоризацію цієї частини  Сатанівського замку в цілому зменшуються в десятки разів.

Припускаємо, що зменшення вартості робіт сприяло би виділенню коштів на відновлення мурів замку, збереженню та консервації порохової башти Сатанівського замку, яка в аварійному стані та знаходиться під загрозою руйнації. 

Сатанівський замок на карті фон Міга. 1770-ті роки.

Фрагмент плану 1900 року із зображенням Сатанівського замку до його руйнації у 1901 році.

Фрагмент історико-архітектурного опорного плану Сатанова із позначенням неіснуючих башт.

Автор: Руслан Нагнибіда
Молодший науковий співробітник (археолог) НІАЗ «Кам’янець»

Наткнувшись в Сети на парочку фото синагоги в строительных лесах, подумал, что эти кадры были сделаны давно, что это не может быть признаком реставрации, ведь все мы знаем, где живём. Но, как оказалось, я ошибся - синагогу действительно начали реставрировать! Нет, чуда не произошло, государству всё ещё плевать на памятники архитектуры, а проведение работ финансируют частные инвесторы.

Читая новости, отдельно впечатлился личностью пенсионера Бориса Слободнюка, который по собственной воле бесплатно присматривал за синагогой, хотя сам православный. Побольше бы таких энтузиастов на местах!

В новостях о синагоге часто пишут, что у этого памятника нет аналогов. Конечно, с одной стороны, каждый памятник можно назвать уникальным в своём роде, с другой стороны (если под "аналогом" подразумеваются похожие по структуре сооружения) известно, что не только в Сатанове есть оборонная синагога

Вернёмся к реставрации. Вот несколько новостей по теме:

Цитата

20 ноября 2011

Сатановскую синагогу возродят инвесторы?

По крайней мере, появилась такая возможность.

Уже много лет на Городоччине искали инвестора, который занялся бы реставрацией Сатановской синагоги-крепости - памятника XVI века. "Мы рассказывали о проблемах этого памятника журналистам, проводили заседания круглых столов, писали письма в различные инстанции и размещали информацию в Интернете", - рассказывает начальник отдела культуры Городоцкой райгосадминистрации Олег Федоров.

Местные жители тоже озабочены судьбой синагоги. И хотя реставрация не по карману маленьком Сатанову и даже району, жители понемногу приводят там порядок. Мы неоднократно рассказывали о пенсионере-энтузиасте Борисе Слободянюке, который по собственной инициативе начал убирать территорию синагоги. Недавно генеральную уборку еврейского храма начали местные краеведы. К ней присоединились даже туристы-студенты, которые приехали посмотреть на древнюю достопримечательность. А местная молодежь убирала на старом еврейском кладбище.

И вот наконец многолетние поиски инвестора, которые вели районные власти и поселковый совет, краеведы, все-таки увенчались успехом. Несколько месяцев назад в Сатанов приехали гости из Израиля - потомки первых раввинов, которые некогда жили в Сатанове. На местном кладбище зарубежные гости нашли захоронения своих предков.

Один из приезжих раввинов рассказал, что перед поездкой в Украину ему приснился прадед, который приказал: "Вставай и иди". А члены группы, которые сопровождали гостей на еврейское кладбище, рассказывают удивительные истории. Говорят, приезжий раввин, зайдя на кладбище, сам нашел дорогу к могиле его предка. Причем, он впервые не только в Сатанове, но и в Украине. Другая неожиданность произошла, когда, помолившись, он возвращался к своей машине. В этот момент загорелась сумка, которая лежала в багажнике машины. А для евреев огонь - это благая весть. Возможно, эти знаки окончательно убедили гостей из Израиля восстановить храм и навести порядок на кладбище. Правда, еврейские священники из тех людей, которые не любят рекламировать дел, которые еще не начали. Поэтому и просили пока не называть их имена журналистам.

"Сейчас с возможными инвесторами ведутся переговоры о сотрудничестве, - рассказывает Сатановский поселковый председатель Альберт Собков. - Планируем где-то через две недели сесть за стол переговоров. Возможно, соглашение о сотрудничестве как раз будет заключено в эти дни. Планируется, что инвесторы будут вкладывать деньги в реставрацию синагоги, также они хотят огородить кладбище и купить или арендовать здания, в которых могли бы селиться туристы из Израиля".

Как отмечает председатель Городоцкой райгосадминистрации Владимир Вербановский, израильские гости скоро должны приехать со своими предложениями. "Во время прошлой беседы мы просили инвесторов помочь реконструировать синагогу, - рассказывает Владимир Владимирович. - По самым скромным подсчетам, на это нужно 300 тысяч гривен. Бюджет района такой суммы выделить не может. А если говорить о полной реконструкции, то она обойдется, примерно, в 5 миллионов гривен.

Вопрос реконструкции Сатановской синагоги уже достиг критической точки. Ведь, по оценкам специалистов, если этого не сделать в ближайшее время, через пару лет она просто развалится, и мы потеряем эту историческую достопримечательность. А хотел бы здесь создать музей. Скоро мы снова сядем за стол переговоров, будем тщательно изучать предложения, обязательно советоваться с обществом. Добавлю, что, со своей стороны, районные власти тоже активно работают над развитием Сатановской зоны. Сейчас строим дорогу Иванковцы-Сатанов. А в курортной зоне скоро появится современный лечебный корпус на полторы тысячи мест".

Источник
 

Цитата

9 ноября 2012

Православного раввина из Сатанова признала власть. Теперь нужны деньги на синагогу

Благодаря публикации на ИП энтузиаст, который взялся охранять заброшенную памятник архитектуры - синагогу-крепость XVI века, получил официальное признание. А власть обратила внимание на проблемы реставрации уникального сооружения.

В феврале ИП опубликовала большой материал о старинных городок Сатанов. Среди прочего, в той статье говорилось о местного пенсионера Бориса Слободнюка, который по собственной инициативе взялся ухаживать за сводной еще в XVI в. синагогой, которая одновременно выполняла роль артиллерийской батареи в системе городских укрпилень Сатанова.

К тому уникальная историческая достопримечательность общенационального значения стояла совершенно заброшенным, а в середине местные жители обустроили свалку.

Хотя Борис Слободнюк сам православный украинского, он убрал все то мусора (а это несколько грузовиков) и упорядочил прилегающую территорию. Причем абсолютно бесплатно. Только потому, что ему стало стыдно за Сатанов, - мол, люди не из всего мира приезжают посмотреть на местные древности, а тут такое безобразие...

Когда готовилась упомянутая выше статья, Слободнюк просил власти не денег, а лишь "какую-то бумагу, что я памятник истории охраняю", ибо без этой "справки" ему трудно отгонять от синагоги земляков, продолжают свозить туда мусор.

Борис Слободнюк в "своей" синагоги - на камнях, с которых читали Тору

Как сообщил "Исторической правде" председатель Городоцкой райгосадминистрации Владимир Вербановський, пока Бориса Слободнюка уже зачислены внештатным сотрудником службы охраны культурного наследия Хмельницкой ОГА. Соответствующее удостоверение ему недавно вручили. Поэтому он теперь вполне официальным хранителем древней достопримечательности. Кроме того, за значительный вклад в охрану исторического наследия Городокского р-на, Бориса Андреевича награжден грамотой Городоцкой РГА и денежной премией. Владимир Вербановський надеется, что к спасению знаменитой Сатановской синагоги наконец присоединятся и многочисленные еврейские организации Украины.

"К большому сожалению, сегодня эта уникальная достопримечательность в катастрофическом состоянии, - сказал Владимир Вербановський о состоянии знаменитой Сатановской синагоги. - Где-то в конце 80-х годов местные жители разобрали на стройматериалы мощные контрфорсы, подпирали ее стены. Теперь эти стены стали расходиться. В стенах и своде уже появились трещины. Если процесс не остановить, то через несколько лет своды и часть стен обвалятся. Уникальный памятник истории, аналогов которой нет во всей Восточной Европе будет потеряна навсегда".

По словам Вербановського, соответствующих средств для реставрации синагоги в бюджете района нет.

Через ИП чиновник обращается к представителям еврейских организаций посредством: "Ведь это еще и вторая по древности синагога в Украине. Будет очень обидно, если через человеческое равнодушие мы сегодня потеряем эту памятку, которая пережила века и турецкие и татарские пушечные обстрелы".

Источник

И совсем свежая новость от ТСН:

Цитата

24 листопада 2012

На реставрацію 500-річної синагоги надійшли мільйони доларів завдяки ТСН

<embed src='http://tsn.ua/bin/player/embed.php/383703361' type='application/x-shockwave-flash' width='420' height='376' allowfullscreen='true' allowscriptaccess='always'></embed>

До виходу сюжету ТСН на порятунок унікальної синагоги, яка повільно руйнувалася, грошей не було ні у держави,ні у численних євреїв-туристів. Лише православний пенсіонер опікувався єврейською святинею.

Торік улітку ТСН показувала сюжет про "православного рабина" - українського пенсіонера, який безкорисно оберігав і доглядав унікальну єврейську святиню – Сатанівську синагогу-фортецю.

Будівля вся у тріщинах, і будь-якої миті могла просто завалитись. Однак, після сюжету ТСН на реставрацію синагоги-цитаделі надійшли мільйони доларів.

Будівлі незабаром виповниться п'ятсот років, це історична пам'ятка Національного значення.

Олег Федорів , керівник відділу культури Городоцької РДА, розповів: "Під час реставрації знайшли цікаву деталь - цеглину з відбитками пальців. Фахівці стверджують, що ця цеглина відноситься до періоду початку 16ст.".

Така синагога - чи не єдина у Східній Європі, бо одночасно і синагога, і цитадель. Товщина її стін сягає двох метрів. До виходу сюжету ТСН на порятунок унікальної синагоги, яка повільно руйнувалася, грошей не було ні у держави,ні у численних євреїв-туристів. Лише православний пенсіонер опікувався єврейською святинею.

Борис Слободнюк , доглядач синагоги, розповів: "Мені шкода такої святині, такого пам'ятника. Я не єврей, звичайно, але чомусь переживаю за неї. Я заходжу туди і мені стає добре, спокійно. Я відпочиваю, і виходжу звідти ніби з церкви".

Він роками воював з вандалами та односельцями ,які намагалися зробити з синагоги сміттєзвалище та розібрати її по камінчику. Його у Сатанові не розуміли, а він молився у православному храмі про відбудову синагоги.

"Все життя мріяв, щоб це зробили .І мої слова дійшли до Бога. Знайшлися такі люди, які почали цю реставрацію", - розповів чоловік.

Після сюжету на каналі 1+1 буквально за декілька днів приїхали євреї з Ізраїлю. Ізраїльтяни приїхали з архітекторами та юристами - оглянули споруду й пообіцяли допомогти у реставрації. Та не встигли вони повернутися в Ізраїль, як інша єврейська організація уже взялася за відновлення синагоги.

Олег Федорів , керівник відділу культури Городоцької РДА, розповідає: "Так сталося, що синагога зараз реставрується за кошти єврейської общини з Хмельницька. І з Росії приїжджали представники від євреїв з Америки".

Уже кілька місяців реставратори працюють над склепінням синагоги. Обіцяють повністю завершити реставрацію через два роки.

Євреї, які не встигли вкласти кошти у відновлення Сатанівської синагоги, вирішили облаштувати старе місцеве єврейське кладовище. Бо саме тут похований равин-архітектор, який зводив цю синагогу-цитадель.

Источник

Год издания: 2012

Издательство: Харківський приватний музей міської садиби

Язык: украинский

Формат: 90х70/16 (21,8 х 17,2 х 0,3 см)

Переплёт: мягкий

Бумага: офсетная

Количество страниц: 60

Иллюстрации: 68 фото

Тираж: 200 экземпляров

ISBN: 978-966-2556-68-1

От издателя:

Цитата

У альбомі наводяться фотографічні зображення пам’яток архітектури міста Сатанів Проскурівського повіту Подільської губернії. Здебільшого вони зроблені співробітником Музею українського мистецтва П. Жолтовським у 1930 р. під час експедицій. Декілька фото у цьому альбомі належать фотографу аматору П. Мокроусу, який подорожував Україною у 1905 р.

Для всіх, хто цікавиться історією та архітектурою України.

Предисловие:

Цитата

Сучасне селище міського типу Сатанів входить у Городоцький район Хмельницької області. Перша письмова згадка про м. Сатанів відноситься к 1404 року. 3 1442 р. поселення отримує статус містечка. У XVI ст. в прикордонному містечку на високому березі р. Збруч будується замок, якій укріплюється валами у XVII ст. У 1641 року місто отримує магдебурзьке право. У ці часи Сатанів неодноразово захоплювався турками, татарами, козаками. 3 1793 році м. Сатанів у складі Російської імперії в Подільській губернії. В радянські часи входив до складу Вінницької, Каменець-Подільскої областей. Статус селища міського типу отримав у 1938 році.

Містечко Сатанів зафотографував співробітник Музею українського мистецтва П. Жолтовський у 1932 році. Саме Жолтовський приділяв багато часу на дослідження пам’яток пов’язаних із історією євреїв в Україні. Лише декілька фотографій були виконані фотографом-аматором Павлом Мокроусом у 1905 р. і надіслані С. Таранушенку.

Рішення виділити фотографії про Сатанів у окремий альбом належить співробітникам нашого видавництва, з низки причин. Це і достатня кількість фотографій, присвячених йому, і незвичайний колорит їх, та цілісність зображених об’єктів, що розкривають внутрішній світ містечка.

Але і сьогодні в Сатапові є на що подивиться, тут збереглися: залишки замку, міська брама, Троїцький монастир, єврейський цвинтар з похованнями ще XVI ст., водяний млин. Скульптура скорботного Ісуса вважається найдавнішим пам’ятником, присвяченим визвольній війні під приводом Богдана Хмельницького.

Андрій Парамонов

Примеры страничек:

         


Другие альбомы серии:

• Костьоли України. Стефан Таранушенко (2011)
• Пам'ятки архітектури Подільської губернії. Стефан Таранушенко (2013)