Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

«Змійові» вали Переяславщини (2020). Автор: Сергій Вовкодав


Рекомендованные сообщения

01.jpg

Рік видання: 2020

Автор: Сергій Вовкодав

Видавництво: Рута, Кам'янець-Подільський

Мова: українська

Формат: 15,1 х 20,7 х 1,2 см (60х84 1/16)

Обкладинка: тверда

Папір: офсетний

Кількість сторінок: 140

Ілюстрації: багато кольорових і монохромних планів, карт, схем, фотографій

Наклад: 40 прим.

ISBN: 978-617-7887-67-5

Купити можна у автора, написавши йому персональне повідомлення.

Аннотація:

Цитата

У монографії подано результати дослідження переяславських «змійових» валів. Автором проаналізовано стан вивчення проблематики, зроблено спробу позиціонування та з’ясування просторової конфігурації споруд, а також розглянуто питання часу їх створення та функціонального призначення.

Книга розрахована на істориків, археологів, краєзнавців, викладачів та студентів, а також усіх, хто цікавиться історією Переяславщини.


Приклади сторінок:

02-01.jpg 02-02.jpg 02-03.jpg 02-04.jpg 02-05.jpg

02-06.jpg 02-07.jpg 02-08.jpg 02-09.jpg 02-10.jpg


Зміст:

Цитата

Передмова - 7

Розділ 1. Історія дослідження - 10

Розділ 2. Характеристика просторової конфігурації та стану збереження - 47

Розділ 3. Датування та функціональне призначення - 112

Післямова - 136


Передмова:

Цитата

Територія Переяслав-Хмельницького району насичена різночасовими археологічними об’єктами. Численну групу серед них складають пам’ятки наземного типу, що, як правило, мають виразні зовнішні ознаки та добре проглядаються на поверхні. Мова йде про курганні насипи, майдани (кугуми), городища та «змійові» вали. Особливу цікавість викликають останні. Вони є одними з найзагадковіших та найвеличніших земляних споруд, що збереглись дотепер. На цих об’єктах наша увага була зосереджена під час дослідження археологічних пам’яток басейну р. Броварка, що розміщений у південно-східній частині Переяславщини. Саме тут розташована основна частина валів. Використання комплексного підходу до вивчення давніх систем заселення згаданої території сформувало певні завдання та критерії розгляду археологічних об’єктів різного типу. Зокрема «змійових» валів. Тому нами було окреслено конкретні питання щодо цього типу споруд, відповіді на які дозволять визначити їх місце в археологічній ситуації мікрорегіону. Огляд праць, присвячених цим пам’яткам не дозволив у повній мірі задовольнити наш інтерес, тому багато питань так і залишились відкритими. Незважаючи на понад 150-річний період дослідження «змійових» валів на Переяславщині, доводиться констатувати, що вони все ще залишаються одними з найменш вивчених археологічних об’єктів регіону. Нині залишається остаточно невирішеною проблема щодо датування цих пам’яток. Переважна більшість дослідників обстежувала вали без проведення археологічних розкопок, що значно ускладнювало їх хронологічну атрибуцію та породжувало підґрунтя для виникнення різних версій часу створення та призначення споруд. Також нез’ясовними залишилися особливості просторової конфігурації, топографічні закономірності, як і не визначена детальна локалізація валів. Складені в попередні роки сильно генералізова-ні картосхеми розташування цих об’єктів не є достатніми для розуміння їх взаємовідношення з елементами ландшафту мікрорегіону та в повній мірі не дають уявлення про локалізацію збережених та зруйнованих частин. Зважаючи на потреби дослідження археологічних пам’яток басейну р. Броварка, зазначена інформація є надзвичайно важливою. Тому нами було розпочато розвідку, спрямовану на вивчення особливостей розташування та просторової конфігурації «змійових» валів Переяславщини, реалізація якої передбачала систематизацію та узагальнення інформації, отриманої з широкого кола джерел. Зокрема, здійснення у середовищі геоінформаційних систем (далі ГІС) комплексного аналізу результатів попередніх досліджень цих пам’яток, огляду різночасових картографічних покриттів, аеро- та космознімків із метою виявлення ознак їх розташування. А також проведення експедицій із позиціонування споруд за допомогою GPS-навігатора. Все це дозволяє відтворити просторову конфігурацію системи валів, що максимально відповідатиме часу їх створення.

Зважаючи на різнотипність джерельної бази дослідження, вважаємо за необхідне зупинитися на її загальній характеристиці. Специфіка згаданих джерел та характер тематичного наповнення зумовили необхідність їх систематизації для зручності та ефективності подальшого використання. Головним її критерієм є власне тип джерела, а також час його походження. На підставі цього виокремлено чотири групи. Першу групу складають монографії, наукові статті та повідомлення, що безпосередньо чи опосередковано розглядають питання дослідження переяславських «змійових» валів. У межах групи джерела класифіковані за хронологічним принципом: друга половина XIX - початок XX ст. (праці Т. Г. Шевченка, М. О. Максимовича, А. В. Стороженка, М. О. Макаренка, В. Г. Ляскоронського, Л. В. Падалки); 1945 - початок 1990 рр. (дослідження Б. О. Рибакова, М. П. Кучери, Б. А. Шрамко); 1991-2019 рр. (праці Ю. В. Болтрика, Є. В. Максимова, Ю. Ю. Моргунова, О. П. Моці, Є. О. Петровської, М. В. Роздобудька, Д. А. Тетері, О. Є. Фіалко тощо). Наступна група об’єднує архівні джерела, представлені звітами археологічних експедицій. Третю групу формують різночасові картографічні покриття. Вони відіграють суттєву роль у дослідженні, оскільки досить часто є одними з головних джерел визначення місць розташування сегментів валів. Зокрема, нами використані наступні карти:

  • військово-топографічна карта Ф. Ф. Шуберта 1860-их рр., масштабу 1:126000 (XXIII ряд, лист 10 «Полтавская и Киевская губерния»);
  • німецька військово-топографічна карта Deutsche Heereskarte 1943 р., масштабу 1:50000 (М-36-64-С, М-36-64-D, М-36-76-А, М-36-76-В);
  • військово-топографічна карта РККА 1929 р., масштабу 1:50000 (М-36-76-А, М-36-76-Б);
  • військово-топографічна карта РККА 1930-32 рр., масштабу 1:100000 (М-36-64);
  • військово-топографічна карта Генерального штабу 1989 р., масштабу 1:100000 ( листи М-36-064 та М-36-076).

Останню групу джерел складають дані дистанційного зондування Землі (далі ДДЗ). їх використання зумовлене потребою виявлення та уточнення просторової позиції «змійових» валів, а також аналізу співвідношення сегментів згаданих споруд та елементів ландшафту. У цю групу входять космознімки досліджуваної місцевості, а також дані супутникового радіоінтерферометра Shuttle Radar Topography Mission.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

На конференции "Археологія & Фортифікація України" (2020) Сергей Вовкодав рассказал и показал, как именно проходили исследования одного из "змиевых" валов, расположенных к югу от Переяслава (Киевская обл.). Доклад это можно посмотреть здесь (с начала и до 17:51). Оттуда же узнал, что вот-вот должна выйти книга, где можно найти куда более полный пакет сведений о длинных валах Переяславщины. На моей памяти это вроде бы первая монография о змиевых валах, опубликованная с момента издания книжки "Змійові вали" (2011), где были собраны наработки Аркадия Бугая. И, конечно же, когда свежая книжка вышла (благодарю Александра Прядко за то, что уведомил меня об этом), не упустил возможности её прикупить. Тем более, что, как оказалось, стартовый тираж у неё мизерный и пока непонятно, будет ли печататься дополнительный тираж. 

Уточню, что в работах С. Вовкодава речь идёт о валах, расположенных вот в этом секторе:
03.jpg
Google-карта

Книжечка хоть и небольшая, но производит приятное впечатление, поскольку даже при беглом знакомстве видно, что она довольно плотно набита разноплановой информацией. Монография касается наиболее интересных моментов, связанных с валами: зачем вообще их могли строить, когда их строили, что нам известно об их конструктивных особенностях, какие мифы и заблуждения сформировались вокруг этих валов и т.д. Радует, что помимо описания своих взглядов и наработок, автор также сообщил, каких ответы на вышеперечисленные вопросы давали его предшественники, благодаря чему из одной книжечки можно получить общее представление о развитии и трансформации представлений об этих выдающихся постройках на протяжении последнего века.

Плюсом работы является также использование в проведённых исследованиях современных технологий (GPS, съёмка с дрона, ГИС и т.д.), а это в свою очередь сказалось и на приятной детализации предоставленных в книге данных, а также на иллюстрациях, среди которых есть масса интересных планов, а также видов на наиболее примечательные участки валов с высоты.

В книге дана актуальная информация о степени сохранности валов на разных участках, а эти данные, конечно, пригодятся при планировании поездок в те края. 

Как вы, вероятно, догадались, я книжечку рекомендую к покупке и к знакомству.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Присоединяйтесь к обсуждению

Вы можете опубликовать сообщение сейчас, а зарегистрироваться позже. Если у вас есть аккаунт, войдите в него для написания от своего имени.
Примечание: вашему сообщению потребуется утверждение модератора, прежде чем оно станет доступным.

Гость
Ответить в тему...

×   Вставлено в виде отформатированного текста.   Вставить в виде обычного текста

  Разрешено не более 75 эмодзи.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отобразить как ссылку

×   Ваш предыдущий контент был восстановлен.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставить изображения напрямую. Загрузите или вставьте изображения по ссылке.

Загрузка...
×
×
  • Создать...