Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Сатанов (Сатанів): план 1900 года


Filin

Рекомендованные сообщения

Здесь была опубликована статья авторства Руслана Нагнибиды, в центре внимания которой оказался фрагмент малоизвестного плана. 

Цитата

29.10.2020

План Сатанівського замку початку ХХ століття як надія на порятунок пам’ятки

Містечко Сатанів, завдяки своїм рекреаційним ресурсам, є одним із найбільших бальнеологічних курортів в Західній Україні. Завдяки частково відновленим пам’яткам архітектури, містечко може зацікавити подорожуючих в пізнавальних турах вихідного дня, а туристичні фірми можуть включити його до авторських турів для українських та іноземних туристів.

Сатанів має небагату іконографічну та картографічну спадщину, а доступні матеріали стосуються часу, коли населений пункт був прикордонним містечком Російської імперії. Саме ця обставина змусила австрійців позначити його оборонні міські та замкові укріплення на військову мапу фон Міґа, тим самим зафіксувавши на ній його пізньосередньовічні мури, що відбудовані на початку 18 століття після турецької окупації краю. І хоча даний малюнок є схематичним і не чітко прорисований, але станом на 2020 рік, це майже був єдиний відомий план Сатанівського замку, що виконаний у 1770-ті роки австрійськими військовими інженерами.

19 серпня 2020 року автором короткої замітки, в ході планової роботи в Державному архіві Хмельницької області, вдалось виявити план Сатанівського замку до його руйнації у 1901 році після зведення Сатанівського цукрового заводу, якому потрібні були площі для зберігання сировини і площ під очисні відстійники. Тому двір замку був прилаштований для зберігання вапняка, зруйнувавши тим самим старовинні замкові стіни, а прилеглі до замку території з північної сторони, використали для будівництва очисних каналів. Місцеві дослідники на той час не встигли зафіксувати його основних габаритів до руйнації, що і змусило в подальшому краєзнавців та знаних спеціалістів з фортифікації ламати голови, щодо еволюції його розвитку, а також за логікою ведення оборонного бою дофантазовувати втрачені елементи фортифікації.

В одній із версій, башта порохова Сатанівського замку є складовою раннього замку, зведеного на берегах Збруча в XV столітті, а пізніше довкола зведено ще одну лінію оборонних укріплень з більш потужніших та міцніших башт у XVI-XVIII ст.

Не вдаючись до опису виявлену плану 1900 року, звернемо увагу лише на пізньосередньовічний замок. На плані чітко зафіксовано, що порохова башта є складовою Сатанівського замку, а мури створюють невеликий залом оборонної стіни, що направлений в сторону містечка. Те саме в інших частинах зі сторони міста, де башт бастіонних форм не зображено.

Це свідчить, що ймовірно, в часи пізнього середньовіччя побудовано лише три башти за німецькою формою фортифікації, а не п’ять, як вважалось раніше. Натомість порохова башта, як сама рання башта Сатанівського замку, завжди була його складовою, і за функціональним призначенням більше могла виконувати функції вартової або комендантської башти.

Виявлений план полегшує роботу для самих архітекторів, адже не потрібно придумувати методики з револоризації порохової башти, а відсутність двох башт на плані дозволяє як мінімум зекономити не менше 150-200 млн грн. з їх відбудови. Тому кошти, які потрібні на ревалоризацію цієї частини  Сатанівського замку в цілому зменшуються в десятки разів.

Припускаємо, що зменшення вартості робіт сприяло би виділенню коштів на відновлення мурів замку, збереженню та консервації порохової башти Сатанівського замку, яка в аварійному стані та знаходиться під загрозою руйнації. 

1.jpg
Сатанівський замок на карті фон Міга. 1770-ті роки.

2.jpg
Фрагмент плану 1900 року із зображенням Сатанівського замку до його руйнації у 1901 році.

3.jpg
Фрагмент історико-архітектурного опорного плану Сатанова із позначенням неіснуючих башт.

Автор: Руслан Нагнибіда
Молодший науковий співробітник (археолог) НІАЗ «Кам’янець»

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

За обнаружение и публикацию фрагмента плана Руслана хочется поблагодарить, как и за его попытку привлечь внимание к туристическому потенциалу Сатанова и к печальному состоянию круглой замковой башни. Но при этом в авторском тексте встречается и много мыслей, с которыми согласиться сложно.

Так на старте сообщается, мол, поскольку Сатанов находился на границе с Российской империей, то именно это обстоятельство побудило австрийских военных в 1770-х гг. нанести на карту Фридриха фон Мига укрепления Сатанова. Но, во-первых, карта Ф. фон Мига создавалась в период с 1779 по 1783 гг., и потому не исключён вариант, что лист по Сатанову создан уже в начале 1780-х, во-вторых, это фиксационная карта, на которой отмечалась застройка всех населённых пунктов, попадавших в поле зрения картографов, вне зависимости от того, имели ли они стратегическое значение в войнах конца 18 века или не имели, т.е. австрийцы обозначили укрепления просто потому что они там были, а не потому что это был приграничный пункт. 

Цитата

І хоча даний малюнок є схематичним і не чітко прорисований, але станом на 2020 рік, це майже був єдиний відомий план Сатанівського замку, що виконаний у 1770-ті роки австрійськими військовими інженерами.

Тут текст так написан, что не совсем понятно, о чём хочет сказать автор - о том, что на 2020 г. план замка с карты Ф. фон Мига был единственным известным старым планом замка или что это был единственный известных план, созданный австрийскими военными? Так или иначе, здесь хотелось бы упомянуть, что в 2001 г. в каталоге Fortyfikacje miast na wschodnich kresach dawnej Rzeczypospolitej - przed 1772 r: materiały kartograficzne был опубликован план города начала 19 в., на котором также можно увидеть укрепления города и замка (смотрите фрагмент ниже).

Но это всё мелочи в сравнении с тем, к каким выводам приходит Руслан, анализируя план и критикуя версии, ранее высказанные другими исследователями. 

В целом, этот самый план исполнен довольно небрежно и даже несколько примитивно, что, к примеру, хорошо видно по кривому изображению башне-бастиончиков, да и вообще это даже не военный план, а какой-то кадастр (?), явно не ставивший перед собой цели тщательно зафиксировать детали архитектуры Сатановского замка, и всё же Руслан решается трактовать показанные на плане детали так, будто они там изображены с высочайшей тщательностью. 

Цитата

На плані чітко зафіксовано, що порохова башта є складовою Сатанівського замку, а мури створюють невеликий залом оборонної стіни, що направлений в сторону містечка. ... Натомість порохова башта, як сама рання башта Сатанівського замку, завжди була його складовою, і за функціональним призначенням більше могла виконувати функції вартової або комендантської башти.

Опять же, авторский стиль мешает чётко увидеть ту мысль, которую хочет донести Руслан, но если я правильно понял, то речь о том, что поскольку на плане 1900 г. стены замка примыкают к круглой башне, то так оно и было, т.е. не было никаких двух параллельных линий укреплений, а стена якобы внешней линии примыкала к башней якобы внутренней линии. Это в свою очередь опровергает версии, показанные, к примеру, на плане Евфимия Сецинского, приведённом в его книге "Оборонні замки Західного Поділля XIV-XVII ст." (1928), плане из "Памятников градостроительства и архитектуры УССР" (Том 4, стр. 199) или показанном выше фрагменте историко-архитектурного плана Сатанова, где круглая башня показана на некотором удалении от внешней линии каменных стен. Честно говоря, я не вдавался в анализ этих двух версий, но делать вывод о перевязке круглой башни с каменными стенами только лишь на основании простенького плана 1900 г. я бы не осмелился. Да и странным кажется, что авторы всех тех планов, на которых стена показана на некотором удалении от башни (причём линия этой стены ещё прослеживалась в 20 в.), ошиблись, неправильно определив вектор стены, не разобравшись, что на самом деле она должна стыковаться с круглой башней. Но пока не имею возможности особо глубоко нырнуть в размышления над этими двумя версиями, так что вернусь к ним как-нибудь позже. 

План Е. Сецинского:
01-1.jpg

План из "Памятников градостроительства ...":
01-2.jpg

 

Но особенно понравилась вот эта часть:

Цитата

Те саме в інших частинах зі сторони міста, де башт бастіонних форм не зображено. Це свідчить, що ймовірно, в часи пізнього середньовіччя побудовано лише три башти за німецькою формою фортифікації, а не п’ять, як вважалось раніше (выделение моё - Filin). Виявлений план полегшує роботу для самих архітекторів, адже ... відсутність двох башт на плані дозволяє як мінімум зекономити не менше 150-200 млн грн. з їх відбудови. Тому кошти, які потрібні на ревалоризацію цієї частини Сатанівського замку в цілому зменшуються в десятки разів.

Жаль что Руслан не даёт ссылок на источники и не упоминает никаких имён, и потому непонятно, какой(ие) из авторов, с которым он спорит, утверждал, что у замка было пять 5-угольных башен? К примеру, Е. Сецинский считал, что у замка было четыре 5-угольных башни, тогда как пятая, надвратная, по его сведениям имела 4-угольную форму плана. 

Опять же, если я правильно понял, то доверие к данным плана 1900 г. у Руслана настолько высокое, что увидев на плане не 5 башен, а 3, он пришёл к выводу, что именно столько башен у замка было и в период его функционирования в качестве укрепления. А вслед за этим описано преимущество этого открытия, мол, если башен не было, то и реконструировать их нет необходимости, а это уже экономия. 

При общем взгляде на картину я бы усомнился в том, что замок, явно построенный по ренессансным канонам, с пятиугольным планом и пятиугольными башне-бастиончиками вдруг почему-то был возведён без двух башен на углах. Причём, без башен остался сектор, откуда неприятель вполне мог подступиться, и при этом со стороны куда менее доступной береговой кручи башни как раз наоборот существовали. Что за странная асимметрия и не менее странная логика концентрации огневой мощи?

А вот что по этому вопросу сообщает Е. Сецинский (стр. 49):

Цитата

Башти досі збереглися на тих рогах, що виходять над Збруч, а так само на суміжному розі східньому. Дві наріжні башти, що були з боку містечка, не збереглися, а тільки фундаменти їх трохи визирають із землі (выделение моё - Filin). В'їзд до замку був у наріжній башті, що виходила на південь з боку містечка, але тієї башти тепер немає.

Как видим, Е. Сецинский сообщает, что башни хоть и были утрачены, но об их существовании свидетельствовали фундаменты. В этих сведениях можно было бы усомниться (хотя особых оснований для этого я не вижу), но всё в той же книге Е. Сецинского есть и другое доказательство существование одной из якобы никогда не построенных башен - не просто фундаменты, а нижний ярус одной из её стен прекрасно виден на фото как раз перед круглой башней, на некотором удалении от неё. К слову, эта удалённость одной башни от другой косвенно подтверждает то, что внешняя линия каменных замковых стен не стыковалась с круглой башней, а располагалась на некотором удалении от неё.

02-1.jpg


Характерная линия бойниц как бы намекает, что эта внешняя башня скорей всего имела более-менее такой же вид и планировку, как и те замковые башни, которые сохранились до наших дней:

05-1.jpg
Источник


И это не единственное фото с руинами ныне не существующей (а по мнению Руслана - никогда не существовавшей) башни. Вот, к примеру, на этом кадре видим ту же локацию, но с другого ракурса, и здесь также перед круглой башней не сложно различить фрагмент стены с запоминающейся линией четырёх бойниц, знакомых по уцелевшим замковым башням:

03-1.jpg


На уже упоминавшемся выше плане Сатанова начала 19 в. можно различить эту самую башню, которая стыковалась с городской стеной (что, кстати, подтверждает правильность плана Е. Сецинского, где видим аналогичную связку укреплений города и замка):

04-1.jpg


Что касается 5-й башни, надвратной, то, как мне кажется, она также существовала, хотя по ней сохранилось намного меньше материалов. Возможно она даже показана на плане начала 19 в., но, к сожалению, плохое качество скана не даёт возможности сходу подтвердить или опровергнуть эту версию. Кстати интересно, если никакой надвратной башни не существовало, то где же по мнению Руслана, были обустроены ворота?


Таким образом, после беглого знакомства с доводами в пользу старого-доброго взгляда на архитектуру замка, высказанного век назад, с доводами в пользу новой концепции 3-х башенного замка со сливающимися укреплениями двух линий, я всё же склоняюсь в сторону классики. 


P.S.

Цитата

... в часи пізнього середньовіччя побудовано лише три башти за німецькою формою фортифікації (выделение моё - Filin)

Заинтригован - что это за "немецкая форма фортификации"? Надеюсь, речь не о том, что Сатановский замок строился под влиянием идей Альбрехта Дюрера, а о чём-то другом, и желательно, чтобы с аналогами, дабы было видно, какие именно "немецкие формы" явно дают понять, что у них есть отпрыск в Сатанове. 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

При сопоставлении данных двух фото у меня получилась приблизительно такая интерпретация данных:

  • Синим выделил сохранившийся отрезок стены внешней линии укреплений.
  • Красным - сохранившийся фрагмент одной из стен башни, скорей всего это фланк (боковая стенка).
  • Бежевым - след от массива кладки, примыкающей под прямым углом к длинной стене. Предположительно, это остатки второго фланка той де башни. Человек, которого видим на крайнем правом кадре, таким образом, стоит внутри разрушенной башни.

1.jpg

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Присоединяйтесь к обсуждению

Вы можете опубликовать сообщение сейчас, а зарегистрироваться позже. Если у вас есть аккаунт, войдите в него для написания от своего имени.
Примечание: вашему сообщению потребуется утверждение модератора, прежде чем оно станет доступным.

Гость
Ответить в тему...

×   Вставлено в виде отформатированного текста.   Вставить в виде обычного текста

  Разрешено не более 75 эмодзи.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отобразить как ссылку

×   Ваш предыдущий контент был восстановлен.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставить изображения напрямую. Загрузите или вставьте изображения по ссылке.

Загрузка...
×
×
  • Создать...