Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум
Filin

Рогатин: локализация укреплений города

Рекомендованные сообщения

Обсуждается этот объект: Городские укрепления Рогатина

В этой теме попробуем выяснить, где и как проходили линии городских укреплений Рогатина, а также узнать, что от них осталось в наши дни.

Сопутствующие темы на форуме:

Насколько я понял (отталкиваясь от сведений сотрудницы краеведческого музея) укрепления города ещё были явно видимы на рубеже 19-20 веков, но в 1-ой половине 20 века их постепенно разобрали и уничтожили. Мне сообщили, что от них ничего не осталось, но так ли это? Понятно, что для одного человека разрушенный участок вала высотой в 0,5 метра - это ничего, а для другого (такого как я, например) - это совсем даже не ничего, это сохранившийся след укреплений. Потому хочется понять, действительно от укреплений города не осталось ничего, или ничего не осталось, что можно было показать сытых туристов, которые с презрением смотрят на всё, что не является каменными руинами :lol:

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Років десять тому розмовляв з одним сивим чоловіком, який мені детально розповів про рогатинський замок, міські укріплення, довколишні городища, язичницькі капища та язичницькі ідоли, яких в околицях Рогатина було предостатньо. Один ідол навіть був на людських ногах, йому збили голову і почепили хреста, я бачив цю фотографію (статуя втрачена). Дуже старовинне, я б сказав ідилічне місце це околиці Рогатина.

Так от, я з цікавістю порозмовляв з ним, але нічого не занотував, деталей не уточнював, не знаю імені цієї людини, знаю тільки що він мав відношення до освіти (можливо директор місцевої просвіти чи будинку культури або працівник), можливо був художником.

Оскільки це було біля 10 років тому, не знаю що з цією людиною зараз, він був досить похилого віку. Не довіряти цій людині я не можу, оскільки він розповідав все в деталях. Я думав що зустріну його знову і повернуся до розмови, але як буває часто, зустрічі з певними людьми чи поїздки у певну місцевість трапляються раз в житті

Цей чоловік мені декілька разів захоплено повторив, що вали по периметру Рогатина збереглися досить добре, він навіть обстежував їх, навіть вказував, що було б добре їх облагородити чи зробити часткову реконструкцію. Тобто міські укріплення збереглися значною мірою. Те, що про них мало хто знає, говорить про незацікавленість місцевих жителів у залишках земляних укріплень, вони дивляться на них як на "фосу" "рівчак" чи "горб". На жаль, це вся інформація яку я можу дати, але і вона залишає надію на немарність подальших досліджень

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
На жаль, це вся інформація яку я можу дати, але і вона залишає надію на немарність подальших досліджень

Спасибо, вы запомнили и рассказали не так уж и мало! Действительно важно, как минимум, то, что есть надежда на то, что в Рогатине от укреплений города что-то да сохранилось.

Думаю, что постепенно их линию можно будет набросать на спутниковом снимке, а потом разведать, что там и как.

Может кто-то из местных краеведов подключится к обсуждению и расскажет, как там со всем этим дела обстоят.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

В статье "Архітектурно-просторовий розвиток Рогатина", которой поделился Vart, уделено внимание и городским укреплениям.

Несколько фрагментов текста из статьи:

Місто Рогатин описав отець Дмитро Біленький - парох церкви Різдва Пр. Богородиці в другій половині XIX ст. Дослідник подав власну інтерпретацію історії міста та його містобудівного розвитку. Описуючи міську фортецю за княжих часів і в середньовіччі, він відзначив вали, мури, брами та підземні ходи. Рогатин мав три брами: Краківську на Львівському і Бережанські трактах, другу - на Галицькому, третю - на Ходорівському.

В привілеї Зигмунта I від 1539 року відзначається: «Прагнучи, щоби місто дістало належний розвиток і оточитися мурами могло, дозволяю збудувати в Ринку ратушу, мати в ній постригальпю сукна дохід з якої, як також дохід з горілки, повинен іти на утримання міських укріплень у належному стані».

У люстрації 1572 віднотовано: «У старому місті (обведеному парканом) було 115 господарів, 18 комірників [винаймачів], 36 міщан на валі, а на новому місті - 100 господарів і 11 комірників»

Люстраційний опис Рогатина за 1663 рік: «... В межах міського паркану 140 будинків, більших 27, менших 33, на глинищі за містом 4 халупи, на новому місці 31 дім, на валі 6 клітей»

Люстрація Рогатина за 1572 рік відзначає, що «Старе місто обведене парканом», тобто дерев'яним частоколом, який вкривав гонтовий дах.

Міські укріплення, вже не відзначені на чорновому кадастрі міста, очевидно, розібрали на зламі XVII-XVIII ст.

Виділені нами три будівельні періоди у розвитку міста Рогатина на цьому місці виглядали так: 1. Укріплене поселення-село мало велику площу-торговицю та дві брами, а також дерев'яний двір. Очевидно, давні вали та рови Филиповичів охоплювали значно меншу, ближчу до центру, площу; 2. Місто з регулярним розплануванням, значно більше від попереднього поселення, було обведене дерев'яним парканом та мало дерев'яний замок, на місці якого з часом постав мурований. Квадратова Ринкова площа з ратушею мала середринковий квартал. В межах міських мурів розташовувалися муровані церква Різдва Пр. Богородиці, костел Св. Миколи, монастир Домініканів. Донині не збереглися ні ратуша, ні середринковий квартал, але добре прочитуються вали та рови навколо історичного ядра міста; 3. Третій період починається після знесення міських укріплень на початку австрійського панування і характеризується розширенням меж міста.

Начнём с конца, а именно с того, что следы городских укреплений в Рогатине всё же имеются. К статье прилагалась парочка фото.

Вал и ров западной линии городских укреплений (фото 2008 года):

post-1-0-16754900-1337089808_thumb.jpg

Вал с северо-западной стороны старого города:

post-1-0-32566000-1337089809_thumb.jpg

Интересно выглядит версия о существовании до 15 века ранней линии укреплений, которая окружала относительно небольшую площадь:

post-1-0-76372800-1337089798_thumb.jpg

На схеме (этой и той, что ниже): 1 - замок; 2 - церковь Рождества Пресвятой Богородицы; 3 - костёл Св. Николая; 4 - Галицкие ворота; 5 - Львовские ворота; 6 - площадь Рынок; 7 - большая синагога; 8 - костёл монастыря Доминиканов; 9 - костёл Св. Варвары.

Линии укреплений на спутниковом снимке:

post-1-0-09503400-1337089807_thumb.jpg

Не совсем понятно, есть ли основание предполагать, что первые укрепления находились именно там, где они изображены на плане или же это не более чем гипотеза, рассуждение на тему, как могло всё выглядеть 500 лет назад?

Интересно, что при такой схеме возрастает значение оборонной церкви Рождества Пресвятой Богородицы, ведь её территория фактически была включена в общую линию укреплений поселения.

Эта старая линия обороны на спутниковый снимок ложится как-то так:

post-1-0-09503400-1337089807_thumb.jpg

Когда же город немного расширил свои границы, увеличилось и кольцо укреплений, которое в 17 веке выглядело так:

post-1-0-27961600-1337089801_thumb.jpg

Спутниковый снимок с наложенной на него схемой размещения укреплений:

post-1-0-72501700-1337089804_thumb.jpg

К сожалению, не совсем понятно, на какой основе рисовалась именно такая схема укреплений. Т.е. непонятно, действительно ли у города были башни в тех местах, где они показаны на схеме, действительно ли в некоторых местах были бастеи, действительно ли в парочке мест было что-то похожее на бастионы?

К слову, с одной стороны создаётся ощущение, что город был защищён деревянно-земляными укреплениями, но в некоторых местах текста мелькает слово "мури"... Идёт ли речь о каменных укреплениях или его просто используют в широком смысле, как обозначение защитных укреплений города, без привязки к материалу, из которых они были сооружены?

Отдельно остановимся на воротах. Насколько я понял, они были расположены где-то здесь:

post-1-0-18960900-1337093215_thumb.jpg

К сожалению, автор статьи на планах отметил двое ворот из трёх, потому пропущенные Ходоровские ворота я отметил на спутниковом снимке без уверенности в том, что они находились именно там.

Расположение ворот, кстати, выглядит немного странным, т.к. местами не очень совпадает с линиями современных важных дорог.

Ворота в западной линии укреплений я бы скорей всего ожидал увидеть в районе церкви Рождества Пресвятой Богородицы. Кстати, на макете их как раз в указанном районе и показали.

Удивлён, что в восточной линии укреплений не было ворот, ведь оттуда начинался путь на Бережаны...

Информации и наводок для разведки предостаточно.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
На жаль, це вся інформація яку я можу дати, але і вона залишає надію на немарність подальших досліджень

Спасибо, вы запомнили и рассказали не так уж и мало! Действительно важно, как минимум, то, что есть надежда на то, что в Рогатине от укреплений города что-то да сохранилось.

Думаю, что постепенно их линию можно будет набросать на спутниковом снимке, а потом разведать, что там и как.

Может кто-то из местных краеведов подключится к обсуждению и расскажет, как там со всем этим дела обстоят.

Я напено знаю цього сивого чоловіка - це місцевий краєзнавець і вчитель Михайло Васильович. Знає він дуже багато про Рогатин і його околиці, можу вас познайомити, якщо вам це цікаво

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Я напено знаю цього сивого чоловіка - це місцевий краєзнавець і вчитель Михайло Васильович. Знає він дуже багато про Рогатин і його околиці, можу вас познайомити, якщо вам це цікаво

Конечно интересно! Вы можете оставить в теме его координаты (телефон, E-mail или другой способ связи) и когда кто-нибудь заинтересуется темой Рогатина и будет готов приехать в этот славный город, он будет знать, к кому обратиться.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Незнаю чи допоможе у визначенні міських укріплень Рогатина, але на всяк випадок подаю фрагмент кадастрової мапи Рогатина за 1846р.

post-219-0-28757500-1356906677_thumb.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Гость Олег Бойкевич

Ви розмовляли з Бойкевичом Олегом. Тобто зі мною. Я памятаю цю розмову. Я дійсно художник і член Національної спілки краєзнавців України.

Оборонні вали міста Рогатина добре проглядаються. Місцями зруйновані новітніми забудовниками ! Приїзджайте - пройдемось їхніми слідами! В даний час я займаюся відродженням в Рогатині зруйнованого в часі Другої світової війни регіонального історико-краєзнавчого музею Опілля. Є маленька надія що с вскорім часі вдасться відродити його діяльність. А музей, в якому ви побували , є філіалом Прикарпатського художнього музею. Незнаю з ким ви там розмовляли - мабуть з прибиральницею ! Бо попри інший профіль діяльності - працівники даного філіалу знають добре і історію нашого міста .

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ваша публикация должна быть проверена модератором

Гость
Вы не авторизованы. Если у вас есть аккаунт, пожалуйста, войдите.
Ответить в тему...

×   Вставлено в виде отформатированного текста.   Вставить в виде обычного текста

  Разрешено не более 75 смайлов.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отобразить как ссылку

×   Ваш предыдущий контент был восстановлен.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставить изображения напрямую. Загрузите или вставьте изображения по ссылке.

Загрузка...

×