Коломыя: локализация укреплений городища, города, замка(ов)

[Filin 935]

Обсуждаются эти объекты Коломыи: городище, городские укрепления, замок (I), замок (II)

Пытаясь локализировать место, где когда-то находились укрепления Коломыи, столкнулся с рядом проблем. Во-первых, источники часто подают информацию так, что толком непонятно, сколько в Коломые существовало отдельных укреплений. Во-вторых, подача информации бывает настолько разной, что в случае работы с одним источником рисуется одна картина, а в случае работы с другим – совсем другая.

Пока понятно, что в Коломые по состоянию на 13 век существовало укреплённое поселение, городище. Уже на этом этапе появляется сумятица, т.к. ряд источников предпочитают считать его первым замком, хотя городище и замок – это далеко не тождественные понятия. Далее, уже с конца 14 века и далее начинается польский период истории Коломыи. У польской Коломыи были городские укрепления, а также замок. Но опять же источники так подают информацию, что толком не понятно, например, был ли построен замок на территории городища или нет? И где именно он находился? А кроме того, информация ряда источников указывает на то, что в Коломые могло по очереди существовать два замка, построенных в разных местах. Поскольку в 17 веке центр города переместился на север, то путаница появляется и в локализации городских укреплений.

Вот со всем этим и хочется разобраться.

[Filin 935]

Городище

Копание в источниках, большая часть которых давала лишь приблизительное описание местоположения городища, привела к книге «Коломия: історія міста від найдавніших часів до середини ХХ століття» Ивана Монолатия. Там значится:

Описуючи Галичину княжих часів, український історик Іван Крип’якевич згадував, що «на Підгірю найзначнійшою оселею була тоді Коломия». Однак, з історичних джерел невідомо чи існувало під ту пору поселення на місці теперішньої Коломиї.

Проводячи розкопки у 1977 р., Б. Томенчук виявив на території міста речові пам’ятки VI–XIII cт. – свідчення матеріального і духовного життя ранніх слов’ян. В культурному шарі (100 см.) знайшли кераміку, обпалене каміння, кістки тварин. Однак, це не підтверджує версію краєзнавця Володимира Кушнірчука про «одне з найдавніших слов’янських поселень краю». До того ж віднайшли залишки східнослов’янського поселення часів єдиної Руської держави і Галицько-Волинського князівства – на підвищеному березі річки Чорний потік, в урочищі Старий двір. Городище було розташоване на високому відрозі гори, на якій нині стоїть греко-католицька церква святого архистратига Михаїла. До нього зі сходу тулився торгово-ремісничий посад. Для такого поселення місцевість теперішньої Коломиї була доволі вигідна. Коломийське городище слугувало сторожовим осередком для охорони кордонів краю від вторгнень чужинців – кочівників Пониззя й угрів з південного боку Карпат, оскільки містилося поблизу швидкоплинного Пруту та являло собою важливий пункт транзитної торгівлі.

Найімовірніше, що в той період Коломия була військовим городищем, поблизу якого могли поселятися люди, які під час небезпеки знаходили за стінами оборонної споруди надійний притулок, а також оружники – наймані війська або дружинники. Однак дотепер ні археологи, ні історики, ні краєзнавці поки що не мають переконливих доказів, які свідчили б про існування у VI–ХІІ ст. поселення на території нинішньої Коломиї. Однак, якщо взяти до уваги, що перші оселі на Прикарпатті виникали поблизу солеварних промислів у ІХ–ХІІІ ст., то можна припустити, що давня Коломия і була тим важливим центром, в якому зосереджувалися доходи з соляного мита – виключного джерела скарбниці місцевих князівських і королівських династій

Итак, городище находилось в районе церкви Архистратига Михаила, т.е. здесь. Хотя явно заметно, что информации по его структуре либо мало, либо вообще нет.

Этот источник пишет что-то похожее:

Берладська дорога донині зберегла в місті свій історичний напрям і з давніх пір відома серед мешканців під назвою Стара дорога. Обіч неї на високому пагорбі над річкою Чорний потік стояла фортеця, а навпроти неї торговий майдан, що й сьогодні називається Старий ринок. А на південний схід від укріплення на високому лівому березі річки розміщувалося велике міське поселення.

Кстати, городище чаще привязывают к Чёрному Потоку, а не к Пруту. Но я пока так толком и не понял, как эту речка протекает по территории Коломыи. Итак, «фортеця» находилась напротив площади «Старий ринок». Напротив этой площади как раз и находится упомянутая выше церковь.

Тот же источник дальше отмечает:

Згодом укріплений центр Коломиї був поблизу ратуші. Це місце в історичних джерелах мало назву Старий Двір.

Ратуша расположена совсем неподалёку от церкви и о сильном смещении укреплённого центра говорить не приходится. Или речь идёт о другой ратуше, которой в наши дни уже нет? Как видно, новый укреплённый центр Коломыи привязали к местности «Старий Двір», а вышеприведённая цитата из книги по истории Коломыи пишет, что «віднайшли залишки східнослов’янського поселення… в урочищі Старий двір», т.е. что городище, что центр польской Коломыи привязывают более менее к одному месту. Забегая вперёд, отмечу, что этот «Старий Двір» иногда всплывает в разных текстах, как привязка в месту, где находился 1-й польский замок.

Если по месту, где было городище, не будет комментариев, то можно попытаться представить, где находился 1-й коломыйский замок и как пролегали укрепления городка до того, как его центр не сместился на север.

Затем можно попробовать представить, как был укреплён город в 17 веке и ткнуть на карте в место, где находился замок №2.

[gutsulsky 40]

Здається замок був на місці сучасної гімназії. Про городище чув, що первісний центр був на невисокому березі Прута, але через часті повені змістився в сучасний центр

[Filin 935]

В том-то и дело, что в связи с переносами центра города, как мне кажется, появилась путаница. Изначально было городище. Потом уже при поляках был построен замок, дело было может в конце 14 века, может в начале 15. А смещение центра произошло уже после 1616 года. И замок на месте гимназии - это может быть замок №2, совсем другое оборонное сооружение. Но поскольку они, возможно, существовали по очереди, а не одновременно, то зачастую упоминается только один замок.

По теме приведу цитату из уже упомянутой здесь книги. Выделения мои.

Татарська руїна. Коломийський замок

Друга половина XVI–XVII ст. належить до найважчого періоду в житті населення Галичини. Понад 20 років кримські й буджацькі татари спустошували цей край.

У 1612 р. татари й волохи тричі нападали на Покуття, в 1618 р. – чотири рази, в 1621 та 1624 рр. – по два рази. Найбільше терпів Коломийський повіт, через який татари за цей час проходили 24 рази. Коломию тоді тричі спалили і зруйнували. Польська хроніка за 1621 р. засвідчує: "Місто татарами спалене і люди з нього вибрані", а за 1624 р. є запис, що татарами місто "з ґрунту знесене". Під час чергового нападу в 1626 р. в місті вже нікому і нічим було чинити опір ворогу.

Очевидно, татарського нападу та спустошення зазнав і давній коломийський замок, який стояв в укріпленому центрі міста – Старому дворі (згадується в документах 1411, 1448 і 1517 рр.).

Після такої руїни Коломию потрібно було відбудовувати. Враховуючи незахищеність міста перед нападами ворогів, а також близькість будинків до Пруту, що постійно своїми водами завдавав шкоди мешканцям, місто, за постановою люстраційної комісії 1616 р., перенесли далі на північ, на територію теперішнього центру. Новий коломийський замок вибудували на пагорбі, на якому пізніше розмістилося подвір'я міської гімназії. Підступи до нього з південно-східного боку заступав великий став, залишки якого ще й нині помітні в районі вулиці В. Винниченка. В'їзди з боку Снятина та Обертина перекривали звідні мости. Матеріали інвентаря Коломиї за 1627 р. містили інформацію, що замок був оточений з трьох боків валом з частоколом, двома малими баштами, воротами, але стрільниць не мав.

Новозбудований замок став центром управління містом, а одночасно житлом маґната й оборонним укріпленням, за мурами якого під “час негоди” знаходила прихисток шляхта. В 1648 р. коли повстанські загони Семена Височана діяли на Покутті, саме за стінами коломийського замку знайшла притулок польська шляхта з навколишніх містечок.

Однак з розвитком військової справи, особливо польової артилерії, оборонне значення коломийського замку було втрачене. Наприкінці XVIII ст. орендарі, за дозволом австрійської влади, розібрали його внутрішні мури на будівництво міських споруд, і вже 1778 р. тут залишилися тільки вали. На фундаментах замку заклали першу коломийську гімназію. В міських документах 60-х рр. ХІХ ст. збереглися згадки лише про так званий замковий ґрунт, розташований на північ від Снятинської дороги.

Обрати внимание, что замок разобрали в 1778 году, буквально за год до того, как началась работа над картой Мига. Правда, на момент составления карты могли сохраниться валы. Но для начала нужно понять, о какой гимназии идёт речь, о каком месте.

Есть этот претендент - Гимназия им. Михаила Грушевского, расположенная по адресу ул. Ивана Франко, 19. Ей не так давно исполнилось 150 лет, так что...

А вот ещё интересный нюанс по теме, найденный здесь:

... ще більш детальний опис Коломийського замку був даний в люстрації Коломийського староства за 1627 рік. Тут іде мова про всю фортифікаційну споруду, оборонні вали, частокіл і башти, розташування кімнат тощо. Подаємо цей опис повністю за даними люстрації: "Замок Коломийський із трьох сторін окопаний валом, на якому із трьох сторін є частокіл, а з четвертої від костьола також — частокіл. В замку малих дві башти і брама засувна. В одній брамі є замкова фіртка до води. Також є кімнатка з кімнатними сінями, в яких двоє вікон з оболонками. Це помешкання з ніччю для підстарости".

Такий стан Коломийського замку зберігався до 60-х років XVII ст. В 1664 р. старостою в Коломиї став Андрій Потоцький. Він провів реконструкцію замку, перебудував його з дерев'яного на мурований. ІЗ такому вигляді він знаходився до 70-х років XVIII століття.

Після захоплення Галичини Австрією 1772 р. замок остаточно втратив своє оборонне значення, і уряд зніс його в 1778 р.

Т.е. после 1664 года замок, описанный в люстрации 1627 года, был перестроен в камне.

[Filin 935]

Реконструкция внешнего вида замка:

В нескольких статьях встречал упоминание, что были попытки реконструировать внешний облик замка в Коломые, во всяком случае писали о каком-то рисунке. Несколько раз я на такой рисунок натыкался. О нём ли писали источники или нет, того не ведаю. Но давайте посмотрим на то, что удалось найти:

Это странное сооружение здесь, например, называют замком 12-13 веков. А здесь этой картинкой иллюстрирую типичное примитивное описание укреплений Коломыи, на основе которого можно сделать вывод, что городище 12-13 веков, замок 15-16 веков и замок 17-19 веков - это всё одно и то же. Кстати, там особенно понравилось предложение: "Існують припущення, що в ХІІІ ст. в Коломиї знаходився замок, який з часом став оборонним на цій території"... замок, который со временем стал оборонным на этой территории - это вообще как? Ну да ладно, это было лирическое отступление, продолжим...

Насколько я понимаю, конфигурация укреплений Коломыи период 12-13 веков вообще не известна, я уж не говорю о том, что показанные на рисунке укрепления совсем не похожи на оборонительные сооружения того времени. Одни каменные стены чего только стоят. Т.е. если это и реконструкция чего-то, то явно не городища, а если реконструкция городища, то очень и очень фантастическая. Допустим, что это замок. Но даже в этом случае реконструкция кажется высосанной из пальца, т.к. в чертах укрепления без особого труда читаются черты укреплений Манявского скита - характерная архитектура башен, членение каменных стен подпорками-контрфорсами, и даже конфигурация оборонительных сооружений...

В общем, создаётся ощущение, что автор рисунка просто взял за основу внешний облик Манявского Скита, чуть его изменил и презентовал всё это дело как Коломыйский замок. А может наоборот - это реконструкция внешнего вида монастыря в Маняве, которую выдают за замок в Коломые

[Filin 935]

Топонимы в помощь

В руки попалась простенькая карта, но она помогла ответить на вопрос, как по городу протекает Чёрный Поток, к которому часто привязывают городище, а кроме того, на ней показана Замковая улица, которую часто на картах отмечать забывают, как вот здесь, например.

Карта + Карта с пометками:

Итого получается, что замок находился где-то в районе реки и Замковой улицы. Улица Валовая (Валова), как мне кажется, очерчивает линию городских укреплений.

Если у реки никакой гимназии не было и "замок на месте гимназии" - это местность в районе ул. Ивана Франко, то это опять же указывает на существование двух замков в Коломые.

[Filin 935]

Ещё одна фантазия реконструкция облика Коломыи по состоянию на 17 - 18 века:

Найдено где-то в записях данного блога

[gutsulsky 40]

Ця "реконструкція", як і та, що вище, належать наскільки мені відомо, двом місцевим вченим-фантазерам, я б їх до уваги не брав, хіба для статистики

[Filin 935]

Коломыя на карте Ф. фон Мига (1779-1782)

Живая карта

Ядро Старого города вроде бы достаточного чётко очерчено, но при этом явно различимых следов укреплений не видно. Быть может их к тому моменту уже не существовало или же они были настолько невыразительными, что картографы решили о них не упоминать. К числу оборонных рубежей можно причислить разве что извивающееся речное русло.

[Гость Роман]

Гімназія знаходилась на місці теперішньої школи №1, вулиця Замкова фактично виходить на неї.