Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Shimmy

Пользователи
  • Публикаций

    24
  • Зарегистрирован

  • Посещение

  • Дней в лидерах

    9

Сообщения, опубликованные пользователем Shimmy

  1. В 21.02.2019 в 23:33, Ігор Западенко сказал:

    Нове друковане надходження: вийшла друком стаття "Палац Сенявських у Меджибожі в контексті польського, словацького, угорського ренесансу" - у збірнику матеріалів минулорічної конференції у Львівській Політехніці. Звантажуймо.

    Минулого року слухав Вашу презентацію. Одна з найцікавіших на торічній конференції.

    До речі, підкажіть будь ласа де можна роздобути PDF з матеріалами конференції?
    Дякую!

  2. В 19.11.2018 в 23:11, Filin сказав:

    Кстати, очень часто можно встретить мнения, что печь эта всегда была на открытом воздухе, мол, тут стража грелась, готовила себе еду, кипятила смолу во время осад/штурмов и всё такое, но на самом деле всё было куда более прозаично - это печь, лишённая дома:

    До речі, подібна піч була в Чернелицькому замку, як складова житлово-господарської дерев'яної "офіцини".

    • Like 1
  3. В 27.02.2018 в 19:55, Oleh Stasiuk сказал:

    Вже, напевно, не новина, але про всяк випадок залишу тут лінк на невеликий підсумок підведений по нашому замку. На Збручі вийшла невелика стаття: Забутий замок Руди Магерівської

    Окрім цього, випадково натрапив на згадку про замок в статті про Магерів, яка розміщена в праці "Жовківщина: Істор. нарис. Т. 1. Жовква; Л.; Балтимор, 1994":

    Самої книги поки не мав можливості переглянути, але факт відвідування замку Яном Собєським є новим для мене, і був би приємно здивований, якби в цій праці було посилання на те, звідки взята ця інформація.

    З фактом перебування Яна Собєського треба бути обережним, бо автори чи легенди з яких вони черпають інформацію, "пхають" його у різні замки. В Чернелиці також "бував" Собєський, але на разі ніяких достовірних джерел які б це підтвердили немає.

  4. До теми додам, що палаці Чернелицького замку, інвентарний опис 1757 р. згадує "Dach dobry włoski z grymzem u wierchu fugowanym". Втім це була одноповерхова будівля і малоймовірно щоб там був плоский дах з аттиком. Припускаю, що там мався на увазі дах покритий черепицею, як це й досі популярно в Італії.
    ІМHO. Не виключено, що в певних випадках  Вердум в італійському способі міг мати на увазі не тільки форму будівель, але й матеріал.

     

    • Like 2
  5. Досить симпатична та інформативна модель. Але є декілька питань до неї:

    - Будівля, яка прилягає до брами з північної сторони, чи існувала вона насправді?

    - Будівля, яка розташовується біля південної куртини. В натурі чітко видно, що ця будівля була прямокутна, на згаданих планах Укрзахідпроектреставрації її форма близька до прямокутника, а на моделі вона Г-подібна,чому так?

    - Чи є якісь перспективи для реалізації згаданого проекту, або хоча б проведення першочергових протиаварійних робіт?

    До речі на місці "рельєфність" двору майже не відчувається, на око це майже рівна площина з невеликим ухилом на схід, мабуть таки з часу заснування замку в цьому плані мало що змінилося.

  6. Может и так, надеюсь на это, а то ведь странная получилась реставрация... если это действительно реставрация )

    Можливо це все ж таки консервація, протиаварійні роботи так би мовити. Але якщо приглянутись до фотографії 2007-го, то на місці де примурували ці контрфорси(?) помітні нерівності кладки, зазубринки. Чим чорт не жартує, можливо вони справді там були і виходить що в нас тут і реставрація і консервація одночасно!

  7. Дякую, дуже цікаво. До речі Підгорецький замок є ровесником Чернелицького і не виключено що до його будівництва причетні ті ж архітектори чи майстри.

    Що ж, у випадку Ч. замком найімовірніше такі таблиці могли вмонтувати саме Потоцькі,які протягом 18 ст. володіли Чернелицею (за Чол. ще були Галицькі і Стадницькі, тільки не ясно коли саме вони нею володіли),але в результаті довели замок до запустіння і він пішов по орендах.

  8. Так, очевидно бійницю поцупили звідкіллясь з замку.

    Справді, сандрики були вкладені в цю кладку пізніше. Імовірно це пов'язано зі зміною архітектора і/або концепції (з фортеці на замок-резиденцію) будівництва, це пояснює чому замок будувався пів століття.

    Треба сказати що до Чоловського "дожило" 80-85 % декору головного фасаду брами, втраченими були: фронтон, таблиці і якісь дрібні деталі. Та й сьогодні замок не втратив своєї стилевої виразності, тут, так би мовити, все ще можна прочитати.

    Самі ж Чарторийські відзначили себе на фасадах по повній)) Mihał Jerzy - "Погонь" в людський зріст на головному фасаді, його дружина Ефросинія Станіславіцька - невеликим гербом на карнизі брами з внутрішньої сторони.

    Якщо ж припустити, що таблиці під сандриками існували, то вона могла бути лише з лівої сторони, бо з правої сторони закладка фіртки надто тонка, та й на фотографіях кін 19 ст виглядає досить акуратно, чого не скажеш про лівий бік. З лівої сторони півтораметрова стіна добре підходить для такої таблиці. Також треба врахувати, що таблиця була вставлена після того як замок відійшов від Чарторийських (після 1696 року).

  9. В 23.06.2012 в 16:39, Filin сказал:
    А есть фото 2-ой бойницы изнутри?

    4dc885745e4e.jpg

    Ось. 99%, що ліва (на фото права) бійниця походить з часу заснування замку, натомість з правої сторони справді існувала "піхотна" фіртка, яку замурували попросту бо вона не була потрібна. Простіше було зробити двері в головних воротах (особливо, коли замок втратив оборонне значення), симетрія справді була порушена. Таблиця до речі була, але в проміжку між порталом і гербом, про неї згадує О. Чоловський в свому описі замку, збереглось лише її обрамлення.

    • Like 2
  10. В 24.04.2012 в 17:02, Жиздитель сказал:

    Обговорюється цей об'єкт: Чернелицький замок

    Виставляю фото: "В"їзна брама Чернелицького замку". Зверніть увагу - обабіч в"їзного отвору - бійниці, над ними - сандрики. В кого які думки на рахунок сандриків: це прикраса, що підкреслювала стильові особливості замку чи замуровані проходи? Давно хвилює це питання, а відповіді однозначної не знаходжу!

    post-754-0-97593900-1335276128_thumb.jpg

    Під правим сандриком, замурована замкова фіртка, якщо поглянути з середини, то видно що прохід закладений, DSC08163.JPG

    натомість під лівим сандриком ключовидна бійниця, подібна до тих , які подекуди збереглись на північно східному бастіоні.

    Інше питання, чому на фотографіях кін 19 ст. бачимо пізнішу закладку. Говорити про якісь таблиці можна хіба на рівні гіпотези.

×
×
  • Создать...