Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Arsen Замки -Тернопільщини

Пользователи
  • Публикаций

    166
  • Зарегистрирован

  • Посещение

  • Дней в лидерах

    54

Все публикации пользователя Arsen Замки -Тернопільщини

  1. Обговорюється цей об'єкт: Баворівський замок Цей замок дуже рідко знімається, тому краще зібрати всі аерофото разом, в цій темі. "Time code" для першого відео 12:24 - 12:31, для другого 7:40 - 7:44 Скріншот: Скріншот:
  2. Цікаво зазначити вдале розташування Межирича, так недалеко від нього знаходяться три міста різних областей: Ізяслав (Хмельницька обл.), Острог (Рівненська обл.) та Шумськ (Тернопільська обл.) Хоча двоє перших міст все-таки були ближчими та більшими, тому й південна брама називається Заславська, а північна Острозька. Для зручності перевернув карту Межирича 1790-тих років: А дорога на Острог, напевно, вела через дамбу на що нам натякають дві обірвані дороги:
  3. Жоден з варіантів не є правильним, тому що замок був п'ятикутним. Причому перший варіант базується на уяві автора (Zbigniew Szczepanek) про те як міг виглядати замок, тобто не є результатом наукових досліджень.
  4. У дисертації Зеновія Федункова "Оборонні споруди Галицької землі Руського Воєводства як об'єкти культурної спадщини (1434–1772 рр.)" буцнівський замок згадується двічі (точніше: один раз форталіція (cт. 102–103) та другий раз сам замок (ст.95–96)) Як бачимо, на думку пана Зеновія буцнівська форталіція проіснувала до 1660-тих років і була замінена замком, який спорудив Сільницький в 1671(?) р. Ця заява базується на статті Антонія Прохаски Zamki kresowe i kresowa szlachta: Але діло в тім, що в оригінальному тексті (на який посилається Географічний словник Королівства Польського) цей текст має інший сенс: Джерело: Pisma do wieku i spraw Jana Sobieskiego. T. 1, cz. 1 cт. 727 Тому заяву Зеновія Федункова та Антонія Прохаски, що буцнівський замок було збудовано в другій пол. XVII cт. на місці форталіції можна вважати як мінімум необґрунтованою, як максимум – помилковою. Тим паче, дуже дивним було б те, що Сільницький збудувавши архаїчний замок відставший на століття по фортифікаційних рішеннях (квадратні башти) просив у держави компенсації потрачених коштів на спорудження цього замку. Навіть при відсутності останнього джерела, це стверджування можна було б спростувати за допомогою інших джерел, таких як Przeszłosci osiedli wojewödztwa Tamopolskiego, Яна Бауера : cт.10 Тобто, на місці форталіції було споруджено замок в 1530-тих роках (Брати Ніпчиці отримали Буцнів в 1529 р.) під керівництвом Яна Коля з Далеїва та Николая Іскржицького. І попри те, що автор привів оригінальний текст в своїй статті я подам цей текст в оригінальному вигляді з однієї з книг Метрики Королівства Польського: Джерело: "Matricularum Regni Poloniae summaria,..." T. IV Vol.2 cт. 225 номер:16839 На кінець, пан Зеновій написав в своїй дисертації наступні слова, які дуже легко співставляються з історією буцнівського замку: Буцнівська форталіція згадується вперше в 1504 р. тобто, вона швидше за все була споруджена в періоді 1490-1509 рр. Буцнівська форталіція була перебудована на замок в 1530-тих, якраз на початку періоду активізації зведення оборонних об'єктів (1530-1594 рр.) Одним з керівників будівництва буцнівського замку був гетьман польний коронний Ян Коля з Делієва, тобто, вповні можливо, що саме в цей момент було споруджено буцнівський кам'яний замок, "з чотирма чотирибічними баштами по кутах..." , що є найлогічнішим сценарієм. Тому, що на 1530-ті роки це найкраще підходило згідно з тодішніми фортифікаційними знаннями та можливостями, краще як на кінець XVI ст. тому, що в той момент було б логічніше спорудити замок бастейного типу. P.S. Книга "Przeszłosci osiedli wojewödztwa Tamopolskiego" попри свою 83-ох літню давність, відкриває очі на багато історичних нюансів в історії Буцневи. Ця книжка також розповідає про містечка Великі Бірки та Скала-Подільська. А ще, вона розказує про Тернопільські стави та зубрів на Поділлі. Одним словом – рекомендую для читання!
  5. На мою думку ви самі вже дали відповідь на питання "Який чотирикутний острів Вердум мав на увазі?" цими словами: Тому що, якщо прокопати досить глибокий рів з західної сторони, то він заповниться водою і тоді з півострова, на якому стояв замок, получиться острів. Натяк на такий рів зустрічаємо на карті 1824 року (Правда, цей натяк є відсутній на іншій версії цієї карти): Джерело, стр. 258 На малюнку Проскурова станом на першу пол.-17 ст. можна помітити схожу ізольованість замку від острова, правда, на мою думку, замок розташовувався не там: Плоскирівська фортеця. Художня реконструкція Ю. Адамчука - Джерело Моя схема виглядає так: На кінець, малюнок (1916 - 1936 рр. - судячи з наявності костелу св. Анни) на якому зображені будівлі на місці старого старостинського двору : Джерело Приблизно ця ділянка з аерознімка 1944: Джерело
  6. Повністю згідний з вами, просто я базувався на карту Фон Міга щоб перетворити контури на сучасну супутникову мапу, тому в мене й получилась така крива конструкція хоча оку хотілось більше симетрії. Але в такому випадку виникає питання: на чому базувалась Оконченко щоб получити такий ідеально рівний та симетричний замок? Доречі, цікаво чому дослідниця вирішила що в замку не було равеліна? Мене бентежело те що на карті Фон Міга будинок був розташований дуже близько до напільного напів-бастіону і до тильної куртини, тоді коли в реальності мені здавалось неможливим щоб будинок "Хмельницького" всівся на цих двох стільцях. Тим більше, що з точки зору оборони цей будинок краще розташувати за куртиною, на внутрішньому дворі. Тобто, будинок з карти Фон Міга і будинок "Б. Хмельницького" два різні об'єкти, останній був скоріш за все збудований при перебудові замку на фабрику. Правда в багатьох статтях кажуть, що на замковому подвір'ї є будівлі XVIII-XX ст. Тоді про яку будівлю 18 ст. йдеться мова? Придивіться краще до карти Фон Міга, той виступ/міст (що б це не було) було знищено і він не переводив через яр по-крайній мірі станом на кінець 18 ст. Якщо в вас є іньші варіанти - кажіть, я не на 100% впевнений що це був міст, але цей варіант мені здається найлогічнішим. P.S. Що за інформація накопичилась з того часу?
  7. Щодо конфігурації укріплень з напільної сторони, то кожен відмічає їх в різних місцях. Так, Руслан Підставка та Петро Дем'янчук вважають що ареалом замку є ця територія: А пан @Filin відмітив в вищезгаданому звіті livejournal, орієнтовну локацію напівбастіонів зеленим: Як бачимо в пана Філіпа вона є приземлініша та, на мою думку, все одно не вірна. Тому що як ми можемо бачити на карті Фон Міга, укріплення не було прямокутної форми: Доречі, на цій мапі видно що з напільної сторони замок був дуже схожим на Горнверк. Так от після багатьох роздумів та порівнянь я дійшов до висновку що замкові укріплення розташовувалися орієнтовно так: Цікаво й те що та велика споруда на замковому подвір'ї з карти Фон Міга виявилася тією будівлею яку називають "Домом Б. Хмельницького": Як я це дізнався? Дуже просто, я скористався функцією на Mapire "виміряти відстань". Погрішність невелика і ближчих будівель немає тому й висновок ще це є одна і та сама споруда. Але на цьому всі цікавинки не закінчуються. Нам відомо що в'їзд був на замкове подвір'я був з півдня, але на карті модна помітити що з заходу через рів перекинутий міст (?) тобто з тієї сторони також був в'їзд, але він не підходить до концепції сучасного замку тому я вважаю що це збереглось ще від первісного дерев'яно-земляного замку а на місці будівлі поблизу могла бути в'їзна брама. З чим згідні? А з чим ні?
  8. Доброго дня! Я хотів лише відмітити одну деталь з картини Н.Орди. На задньому плані видно якихось дві башеньки: Хіба ж це не є ті самі дві башти з герба? Карта Шуберта допомагає припустити два можливих місце-знаходження цих башт, так як художник міг приблизити або віддалити об'єкт, при бажанні. До того ж карта Шуберта (1872) зафіксувала той самий стан Брацлава, що ми бачимо на малюнку Наполеона (Орди) (1871-1874).
  9. Куропатники на карті Magni Ducatus Lithuaniae 1662 року:
  10. Вітаємо на форумі! Не вловив яке саме слово ви мали на увазі, але, для справки: ГІйом де Боплан у 1639 намалював, а в 1645 здається випустив карту, на якому був надпис Україна Не зовсім так, "Паспортом" України є карта 1613 року з назвою «Magni Ducatus Lithuaniae Caeterarumque Regionum Illi Adjacentium Exacta Descriptio...» (читати подробніше). Для Лабентвели ми допускаємо що вона вперше з’явилися на мапі Ваповского (1540 року) (втрачена).
  11. Не зовсім помилковим є ваш вивід адже поляки планували реконструювати чотири кутових башеньки дому:
  12. Так як "Starożytna Polska pod względem historycznym, geograficznym i statystycznym..." та "Słownik geograficzny Królestwa Polskiego ..." вже опубліковані, то залишається лише "Źródła dziejowe": T. 21 , S. 441 T. 22, S. 87 T. 22, S. 604 T. 22, S. 707
  13. Перекладу перший параграф другої сторінки "Les châteaux de Pologne" так як він стосується безпосередньо замку.
  14. Не думаю, що це чимось-то допоможе так як спір йде про спадкові маєтки Давідовських, а не Лабантів. Тому по описаній території все сходиться, а те що її чоловік походить з поселення не в районі опису - ні на що не впливає. Ви мали рацію. Село Жуків Бережанського району належало Лабатам як мінімум від 1420 р. а згадка датується 1466р., тобто вповні можливо що Юрша Лабата народився в цих володіннях. Вибачте, за таку довгу зміну думки @HOUSE MD
  15. Ось перший "блок" перекладу (їх буде 4, для того, щоб переклад по-швидше поступав на форум). Том II — 188-189; Латина не є проста мова і я, як аматор, зіткнувся з тим, що не можу добре перекласти на українську. Хоча, цей уривок немає відношення до нашої теми, так як тут йде мова про Юршу гербу Лабедз з села Жукова розташованому в Сандомирському воєводстві (тобто це не може бути теперішнім с.Жуків тернопілської області). Том X — 16 [243];
  16. Вибачаюсь за таку пізню відповідь, я по якійсь-то невідомій причині вчасно не отримав сповіщення. Тільки на невеликій частині карти виділив міста в яких підпис є внизу з лівої сторони: * Я спеціально не виділив Лабентвелу. Як бачите вони не в меншості. Але, ваша думка є досить цікавою, як аналог можемо взяти підпис Кам'янця-Подільського: Тому вважати що підпис Лабентвела належить тільки іконці над написом є неправильним. Скажимо так - закріпляти місто за підписом, який немає точної позиції, може бути помилково.
  17. М. Ратне на карті Шуберта: Недалеко від міста розташовувався фільварок Підзамче, цікаво чи це є зв'язано з вищезгаданим замчищем?
  18. Ось що повідомляє Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym ...
  19. Замок XV-XVI ст. Як точно пан @Filin вгадав ще 7 років назад, тому що замок/замочок згадується у 3 томі "Matricularum Regni Poloniae summaria." а згадка відноситься до 1504 р. Ось оригінальний текст: *fortalitium - має корінь форт, можливо, це пов'язано з укріпленнями? Зараз вияснимо. The Law Dictionary подає таке тлумачення (дивитися оригінал тут - англ.): Тобто, в Буцневі у XV-XVI ст. був ,як мінімум - оборонний двір, як максимум - замок. Ось аматорський переклад тексту з латині (писати в персональні повідомлення, якщо є помилки): *Трохи важко вникнути, але швидше за все йде мова про передачу всього, вище перечисленного, Янові та Віктору. Вірогідно, що замок був зведений ще у другій пол. XV ст. , але нам невідомо чи на місці цього замку Ніпчиці звели свій замок, чи десь інше? Або ж це є взагалі один і той самий об'єкт будівництво якого помилково приписали Ніпчицям? Якщо, розвернути місцями дві останні цифри від згадки 1504, то отримаємо - 1540. (Буцнівський замок звели в 1540 р. - Б.Новосядлий) Доведеться вияснити. Замок у XVIII-XIX ст. Часто Серватовським приписують розбирання замку на будматеріал. Та, якщо подивитися на картографічний матеріал то вимальовується дещо інша картина. Карта фон Міга ( показаний період 1779 - 1782 рр.) з першого погляду може здатися що в цей період замок був у найкращому стані, та це не так. Замок позначено не червоним а чорним, що може означати що він не був кам'яним, або руїною (це ж воєнна карта і робилася вона для воєнних цілей). Second Military Survey (показаний період 1861-1864 рр.) тут ситуація покращилася, з'явилася кам'яна башта разом з частиною стіни. Third Military Survey ( показаний період 1869 - 1887 рр.) тут показаний, чуть не весь замковий комплекс - 3 башти + три будівлі по периметру. Варто згадати, що Серватовські мали розібрати замок у 1840 р. Тобто, потрібно з'ясувати як саме та коли буцнівський замок був заснований та закінчив своє існування.
  20. Як приємно чути милозвучну українську мову від пана Філіпа А, ще приємніше бачити назви областей українською)) Дякуємо за пророблену роботу!
  21. Ну для перекладу це зовсім немало інформації. Надіюсь, що, якщо я все це перекладу, то це хоча б допоможе підтвердити, або спростувати гіпотези щодо знаходження Лабентвели) Усі томи "Akta Grodzkie i ziemskie..." можна прочитати - тут. Але, мені зручніше використовувати ось цей сайт, якщо том підкреслено синім це тому що цей том можна знайти на цьому сайті (правда, там немає усіх томів). Ось вичитаний матеріал (розділив по Томах): Tom II — 188-189; Tom III — 175 [LXXXIX]; Tom X — 16 [243]; Tom XII — 66 [632]; 76 [743,747]; 79 [782]; 81 [805]; 83 [829]; 84 [834]; 93 [XLIII]; 94 [XLIV]; 98 [XLVI]; 101 [1009]; 105 [1061]; 138 [LXIX]; 325 [CCXXVII]; 410 [4106]; 411 [4107]; Tom XIV — 8 [56]; 69 [CLXVII, CLXVIII]; 214 [1718]; 244 [DCCXXV]; 275 [2141,2142]; 276 [2152, 2153]; 277 [2160]; 306 [2361]; 323 [2491,2493]; 325 [2504]; 327 [CMLXXXII, CMLXXXIII]; 331 [2552,2554]; 333 [2570]; 354 [2720]; 424 [MCCLXXIII]; 505 [3761]; Tom XV — 25 [LXIX]; 73 [479]; 173 [CDLXI]; 242 [1871]; 309 [2312]; 328 [DCCCXCV]; 359 [2721]; 360 [2727]; 362 [2737]; 428 [MCLVII]; 464 [3570,3575]; 470 [3633];479 [3758,3760]; 513 [4058]; 535 [MCCLV]; 548 [MCCLXV]; 550 [4453]; Tom XVII — 536 [4251]; Tom XIX — 249 [1383]; 508 [2832];
  22. Цікаво, не враховував такого варіанту. Значить один із них недожив навіть до XVIII ст. якщо він не позначений на карті Фон Міга. По крайній мірі, "Географічний Словник Королівства Польського" повідомляє лише про один замок і це замок в Котові.
  23. Замок та Сенявські Pro domo et nomine suo. Fundacje i inicjatywy artystyczne Adama Mikołaja i Elżbiety Sieniawskich повідомляє нас на своїй карті-схемі резиденцій, що Саранчуки та Котів належали Сенявським. Ось Котів та Саранчуки на карті-схемі в потрібному нам районі: Спочатку я подумав : Саранчуки приблизно в доброму районі, що ж Котовом? Тоді, я погуглив і дізнався що в Тернопільській обл. є два села Котів (правда, інше називається Котівка). Та все ж таки взявши за орієнтири, Бережани та Копичинці я зрозумів, що проблема в Гримайлові (саме він мене збив з пантелику) а Котів схематично розташовано краще ніж Саранчуки. Вивід Саранчуки як і Котів належали Сенявським, які, скоріш за все, спорудили замочок між Саранчуками та Котовим. Замок та Лого (Logau) @Oleh Stasiuk навів на статтю Вікі: Про Якуба можна почитати на польській в посиланні 2, там же й можна прочитати згадку про Котів "W r. 1729 otrzymał od Elżbiety Sieniawskiej wieś Kotów w powiecie brzeżańskim 21". Я не погоджуююся з Вікі, що Потоцькі спорудили замок. Так як є послідовність власників - Потоцькі, Червінські, Порадовські - то не важко здогадатися що Потоцькі не могли володіти Котовим раніше Якуба де Лого. Послідовність власників у період XVII-XIX ст. получається такою: Сенявські, Лого, Потоцькі, Червінські та Порадовські. Мені як шанувальнику архітектури та фортифікації, цікаво що зробив із замком Лого. Саме він, будучи архітектором, міг побудувати палац на місці замку у XVIII ст. як і повідомляла Вікіпедія. Скористався вашою порадою і в "Георгафічного словника Королівства Польського" натрапив на такий уривок з замком (читати уривок тут.) і додав до нього уривок з "Географічного ..." але Саранчуків, загалом отримав щось-таке:
  24. Не знаю чи ви ще зацікавлені пошуком інших Стінок, та в селі Буцнів (Тернопільського р - ну) Частина села називається Стєнка. P.S. Там цікавий рельєф, підходящий для укріплення та ви [ Filin] про це вже і так знаєте)
×
×
  • Создать...