[Хустский замок: реконструкция в 3D]

Щодо реконструкції замку, є деяка інформація:

03.12.2014

Хустяни разом з угорцями планують відновити поруйнований замок

2 грудня до міста над Тисою завітала угорська делегація, аби вивчити стан берегоукріплень на річках, а також оглянути руїни Хустського замку.

У рамках трансконтинентальної співпраці заступник уповноваженого з питань водного господарства уряду Угорщини, директор Верхньотисянської Дирекції водних справ Гашпар Боднар під час зустрічі з керівництвом Хустської міської ради зазначив, що у плані протипаводкової безпеки, від часу останньої руйнівної повені у 2001 році, Україна зробила дуже багато, береги Тиси і Ріки мають надійні берегоукріплення, а наразі тривають роботи щодо реконструкції дамби і впорядкуванню гирла річки Хустець.

Угорські гості проглянули презентаційні слайди про надбання Хуста, історичні місця, культові споруди, а також фільм, який протягом останніх двох тижнів став рекордсменом переглядів, створений, до речі, угорцями Георгом Чеке (Cseke György) і Діжі Варнаі (Várnai Dezso) про велич Хустського замку у 3D форматі.

Хустський міський голова Володимир Кащук ознайомив закордонну делегацію зі здобутками рідного населеного пункту і зазначив, що після завершення робіт з берегоукріплень Хустеця, на черзі – впорядкування решток фортифікаційної споруди на Замковій горі, а за можливістю – навіть відновлення замку у первинному вигляді.

- Угорщина готова сприяти відродженню колись могутньої споруди, яка захищала Австро-Угорську монархію від нападів сусідніх держав і одна з небагатьох вистояла перед багатотисячним військом монголо-татар, – заявив для «Карпатського об’єктива» Гашпар Боднар. – Хустяни достойні мати не лише героїчне минуле, але й славне майбутнє.

До слова, аби відреставрувати фортецю, зведену у XI сторіччі і зруйновану ударом блискавиці у 1798 р., потрібен не один рік і чималі кошти. Однак, полегшити будівельні роботи може той факт, що каміння після вибуху на пороховій вежі, залишилось на горі, отже транспортувати будівельні матеріали на 150-метрову висоту не потрібно. Крім того, Хустська фортеця – єдина в області, де у зв’язку з рельєфними умовами ніколи не проводилися археологічні дослідження, отже, під товстим кам’яним шаром ховаються унікальні рештки минулого. Крім того, після раптового вибуху пороху, у вежах фортифікаційної споруди залишились скарби ХVIII сторіччя, золоті та срібні гроші, коштовності тощо. Отже, розкопки і одночасно відновлення замку може і збагатити державну казку, і залучити додаткові інвестиції за рахунок розвитку туризму, і відкрити багато досі невідомих таємниць Срібної Землі.

Марина АЛДОНД

Джерело

[Концессия замков]

Цікаво, на скільки реально зараз отримати замок в концесію? Не який-небудь відомий, що на нього багато хто око поклав, а із невідомих, але більш-менш можливих до відновленя?

Плюс беручи до уваги невдалий досвід?