Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Таблица лидеров

  1. Oleh Stasiuk

    Oleh Stasiuk

    Пользователи


    • Баллы

      6

    • Публикаций

      118


  2. Filin

    Filin

    Модераторы


    • Баллы

      1

    • Публикаций

      4,766


Популярные публикации

Отображаются публикации с наибольшей репутацией на 04/06/2020 во всех областях

  1. В даній темі хотілося би обговорити і зібрати в купу всі матеріали по вже неіснуючій в'їзній вежі до Поморянського замку. Вона знаходилася на північній стороні замчища, зі сторони міста. Від самого міста ця сторона була відділена ровом, через який був споруджений дерев'яний міст. Про період появи цієї вежі поки не візьмуся судити, але знати час її побудови критично важливо, щоб зрозуміти якою була замкова структура на ранніх етапах. Бо є багато припущень, але часто під ними є дуже хитка основа. Тому поки приводжу максимально суху наявну інформацію в порядку хронології. Чи не перше джерело, де мені зустрічається інформація про вежу - це план замку другої половини 17 ст. Одне з найважливіших і чи не єдине джерело візуальної інформації по тому періоду. Точного датування документу я поки не маю, як і не знаю ким і за яких умов він був створений. Більше того, цей план - це, очевидно, один з проектів реконструкції замку, який так і не був реалізований. Бо зображеної тут системи земляних укріплень навколо замку не було, що нам підтвердили розкопки проведені в кінці 2019 року. Тим не менше, зображений контур замку відповідав дійсності, що підтверджено було тими ж розкопками, коли були виявлені залишки південно-східної і південно-західної вежі. На даному плані ми бачимо чітко винесену вперед круглу вежу. Складно бути точним в обрахунках, але спираючись на відомі розміри інших частин замку, можна стверджувати, що її діаметр мав би бути десь близько 9 метрів. Ліворуч від вежі тягнеться мур, до наступного вузла оборони. Праворуч чомусь(?) муру немає, натомість тут був дерев'яний частокіл, який тягнувся до невеликою дерев'яної кутової вежі. Від сторони міста - рів і дерев'яний міст. Щодо письмових джерел, то найпершим, яким я зараз володію є опис замку датований 1685 р.: Опис фіксує згаданий рів і дубовий міст з поруччями та без зводу. Брама мурована, над котрою вежа "високо мурована" з гонтовим покриттям. Разом з тим фіксується наявність лише двох поверхів. Складно зрозуміти, чому в високо мурованої вежі лише два поверхи, але так є... На другий поверх можна дістатися драбиною. Наступний по хронології опис - 1732 р.: Тут бачимо все той же міст, але частково погнилий, поруччя частково дубові, частково соснові. Брама велика мурована під гонтом старим, потребуюча ремонту. Окрім цього, праворуч від брами згадується якесь приміщення для сторожа, чи "воротного". Далі, 1745 р.: Старий міст на палях з надгнившими поруччями. Округла велика мурована брама, але тепер вже під новим готом. До вежі ведуть подвійні ворота, але окрім них ще й фіксується наявність фіртки. На другий поверх вежі тепер можна піднятися по сходах ліворуч, на відміну від 1685 р., коли туди вела лише драбина. 1772 р.: Все той же дубовий міст. Велика округла мурована вежа під гонтом. Але цього разу присутній один важливий момент - наявність склепінь - "Brama wielka Sklepiona". Згадується знову подвійні ворота і фіртка. Цього разу уточнюється, що фіртка розташована в самих воротах, а не є якимось окремим входом. Знову фіксуються ліворуч сходи на другий поверх, але важливе уточнення - вони знаходилися ззовні вежі, а не в середині. І опис 1788 р. десь повторює вже неодноразово описану картину: Ця згадка є останньою з відомих мені на сьогоднішній день. З подальшої загальної історії замку відомо, що в першій половині 19 ст. Еразм Прушинський розібрав значну частину замку через аварійний стан. Очевидно саме тоді і зникла ця вежа, бо вже в замковому описі 1841 року вона не згадується.
    1 балл
  2. Давайте попробуем сделать перевод. Хотя в случае с инвентарями перевод - это пол дела, ведь потом ещё нужно понять, о чём идёт речь. Что смог - перевёл, если в переводе сомневался, то ставил после слова или словосочетания вопросик (?), если что-то вообще не смог перевести - оставлял слово/словосочетание латиницей. Ниже вариант перевода с кое-какими мыслями и комментариями. Для обогащения темы решил параллельно провести сравнение инвентаря с планом 17 в., убрав с него бастионы, чтобы лучше проявилась первоначальная структура укреплений замка: Источник Итак, поехали: Перевод: "На пути/Идя от города к замку есть мост через ров к браме с севера из дубовой связки (?) с поручнями без подъёмного моста (?), однако на новый мост есть готовый материал, который в ближайшее время строиться будет". Словосочетание "na wiązaniu dębowym", судя из контекста, означает какую-то связанную из дубовых брёвен/досок конструкцию, только вот непонятно, был ли это какой-то чёткий термин, описывающий конструкцию определённого типа или же это было что-то разговорное и общее, не привязанное к конструктивным особенностям? Термин "zwod" мне уже попадался, но я так чётко и не понял, к чему он относился - ко всей конструкции подъёмного моста или к какой-то детали, например, только деревянному полотну или только к механизму подъёма. Перевод: "К замку, переехав через мост, есть каменная брама, над которой башня высоко вымурована, мелким гонтом (?) накрыта, в ней один этаж досками выстлан, к которому по лестнице лазят, ворота при браме двухстворчатые дубовые на кунах и бегунах деревянных, железный запор (?) для закрывания при засове". Отмечено, что башня высокая, и мы также знаем, что у уцелевшей башни замка есть 4 яруса, а тут вроде бы у высокой надвратной башни только два яруса, что несколько странно. Как вариант - может ярусов у неё было и больше, но только перекрытий между ними на момент инспекции не было? "wrota ... na kunach i biegunach drewnianych" упомянутые здесь "куны" и "бегуны" - это, судя из контекста, какая-то вспомогательная фурнитура. Вот здесь "куны" трактуется как дверные петли. "Бегуны" у дверей могли быть такого типа, т.е. нечто вроде задвижки, но может в случае с инвентарём и с учётом упоминания не одного "бегуна", а "бегунов", речь идёт о каких-то штырях, на которых эти ворота вращались? "Wrzeciądz", если правильно понял, это какая-то металлическая конструкция, при помощи которой можно было запереть створки ворот. Хотя может эта конструкция фиксировала даже не сами створки, а засов? Перевод: "Замковые стены, которые тянутся от ворота по левой руке, которые когда-то (?) были без обламков при бойницах, сейчас обвалены и сожжены, между теми стенами башня, не имеющая ни одного этажа гонтом хорошим накрыта и там на углу к югу башня с бОльшей (?) кровлей". "... które ... bez obłamków przy strzelnicach były, teraz poobalane i spalone". Я так понимаю, здесь речь идёт о деревянных конструкциях на стенах, которые на момент составления инвентаря были разрушены. Но тут могут быть нюансы. Так, к примеру, мне не совсем понятно значение выражения "bez obłamków" - о чём здесь речь? Знаю, что есть фортификационный термин "облам", означающий выступающую наружу верхнюю секцию деревянной стены, дающую возможность простреливать ближние подступы к укреплению, но имеет ли этот "облам" отношение к тем "obłamkam", которые упоминает инвентарь или там речь совсем о другом? Может тут с точностью до наоборот речь идёт о галереях, выступающих не наружу, а вовнутрь, т.е. те, которые могли держаться на деревянных кронштейнах? "między temi murami baszta" - тут, как я понимаю, одним махом описана вся восточная стена, а также упомянута некая башня, которая эту стену делила на две части. И вот вопрос - что это за башня? Пару лет назад я бы сказал, что это та единственная башня замка, которая дожила до наших дней, но потом на глаза попался план 17 в. (?), и там видим, что между воротами и угловой юго-восточной башней могла быть не одна, а две башни - округлая (уцелевшая до наших дней, отметил её под №2) и пятиугольная (№1). И вот тут возникает небольшое пространство вариантов - либо план врёт, рассказывая нам о двух башнях, когда на самом деле была одна, либо план не врёт, но тогда получается, что автор инвентаря одну из башен пропустил? А если даже и пропустил, то какую из них он при этом описал? "baszta żadnego w sobie piętra niemająca" - здесь, как мне кажется, речь идёт о том, что у башни не было перекрытий, и именно потому она могла "в себе не иметь ни одного этажа". И это, кстати, возвращает нас к вопросу о количеству ярусов в надвратной башне, где при такой трактовке авторского текста количество функционирующих этажей могло не синхронизироваться с количеством имеющихся ярусов в случае, если не все перекрытия были восстановлены. "baszta ... gątami dobremi pobita" - судя по тому, что объект в недавнем прошлом был полностью сожжён, восстановление этой башни начали с того, что сделали над ней кровлю. Прям тот же сценарий, как и в наши дни - в первую очередь обеспечить объект кровлей, а потом уже заниматься внутренностями. "... tam na rogu ku poludniowi baszta". Судя из упоминания "угла" (вероятно, периметра замковых стен), речь идёт о не дожившей до наших дней юго-восточной угловой башне. "... baszta z większym dachem". Тут не уверен в переводе слово "większy" - это слово в большинстве случаев означает бОльший размер/габарит, но иногда также может использоваться в значении степени, и под таким углом речь уже может идти о степени упадка, т.е. фразу можно перевести как "башня с худшей/более плохой кровлей". Перевод: "Все верхние строения и нижние покои и жилища, которые были с юга, сожжены, разрушены, [так] что только одни стены стоят". Все эти "budynki", "pokoje" и "mieszkania" могут быть названиями внутренних помещений одного корпуса. "dolne pokoje" - интересно упоминание "нижних покоев", т.е., упоминание того (если всё правильно понял), что покои были на нижнем ярусе, тогда как в дальнейшем более поздние инвентари будут свидетельствовать о перемещении покоев на второй этаж дворцовых корпусов. "... które były od poludnia ..." - если правильно понял, это указание на то, что на тот момент был только один корпус главного/жилого здания, который занимал южную часть замка. "spalone, zrujnowane, że tylko same mury stoją" - судя по тому, что некоторые башни и кухня на момент составления инвентаря были покрыты новым гонтом, восстановление перекрытий и кровли основного здания было не первоочередной задачей. Перевод: "Дом над кухней по правую руку гонтом накрыт, рядом с тем же домом башня гонтом накрыта, там башня квадратная гонтом наново накрыта - от той башни аж к внешней [башне?] стены нет (?) там частоколами заставлен circiter на току, на углу башенка дубовая с ганком и дверями, одной вверху, другой внизу, и там от той башенки с севера аж до ворот также частоколом обставлен circiter на току". "Budynek nad kuchnią po prawej ręce ..." - здесь автор инвентаря описывает кухню, которая располагалась "по правую руку", т.е. уже где-то у западной стены, в юго-западной части замкового двора? ", во флигеле, так сказать. "Budynek nad kuchnią ..." - речь о двухэтажной постройке, в нижнем ярусе которой находилась кухня? Или речь совсем о другом, к примеру, о том, что кухня находилась внутри строения, которое было одноэтажным? "... wedle tegoż budynku baszta gątami pobita ..." - упоминание юго-западной угловой башни? "... tam baszta kwadratowa gątami nowo pobita..." - это уже упоминание другой башни, наново перекрытой гонтом. И опять же возникает тот же вопрос, что и с восточной стеной, а именно - о какой именно башне идёт речь? Упомянута "квадратная башня" и на плане видим подходящий выступ (№4). Если это оно, то получается, что автор инвентаря не упомянул башню №5 и какую-то башенку (?) №3? "... od tej baszty aż do narożnej muru niemasz ..." - здесь речь о том, что от упомянутой квадратной башни и до наружной башни/ворот (?) нет каменной стены? "od tej baszty aż do narożnej muru ... palisadami zastawiono circiter na toku, na rogu baszteczka dębowa ... i tam od tej baszteczki od pólnocy aż do bramy także palisadami obstawiono circiter na toku" - как по мне это одна из самых интересных частей инвентаря, поскольку она объясняет то, что выглядит очень странно на плане, а именно внешний вид северо-западной секции укреплений. Также эта часть инвентаря интересна тем, что она, как по мне, хорошо синхронизируется с планом, тем самым подтверждая его точность как минимум на одном из участков обороны. В целом, при взгляде на план напрашивается вывод, что изначально замок был более симметричным - тогда от ворот к западной пятиугольной башне (?) тянулась стена, которая в какой-то момент была разрушена (?): Кстати, судя по всему, позднее её восстановили, поскольку на карте Фридриха фон Мига (1779-1783) эта секция стены чётко показана. Так вот, возникшую брешь на первом этапе восстановления замка не очень симметрично закрыли частоколом, при этом немного расширив территорию укрепления. Частокол не повторял линию утраченной стены, а выдавался наружу углом, для укрепления которого построили небольшую деревянную 2-ярусную (?) башенку. Об этом сообщает инвентарь и очень похожую картину видим на плане: "circiter na toku" - как это правильно перевести, я точно не знаю. Есть латинское слово circiter в значении "около", "приблизительно" или "вокруг", есть слово ток, т.е. место, где складывали скирды и обмолачивали зерно. Идёт ли речь об этом токе? Может фраза "circiter na toku" означала, что частоколом огородили место, где разместили ток? По переводу пока вроде все, осталось добавить ещё парочку общих мыслей: Хорошо заметно, что замок незадолго до приезда автора инвентаря был основательно разрушен и сожжён. Часто инвентари в таких случаях составляли, чтобы составить смету, дабы стало понятно, сколько денег нужно выделить на восстановление объекта, но в данном случае видно, что на момент приезда инспектора работы по восстановлению уже начались - брешь в каменной стене была закрыта частоколом, над некоторыми башнями и постройками соорудили новые кровли, подготовили материал для восстановления подъёмного моста. Инвентарь не упоминает бастионных земляных укреплений, хотя отмечает наличие таких более мелких деталей как частокол, маленькую деревянную башенку или наличие рва со стороны города. Самая большая проблема инвентаря, если рассматривать его в связке с планом, заключается в упоминании меньшего количества башен, чем можно увидеть на плане. При этом небольшой размер и форма пятиугольных укреплений намекает на то, что этими укреплениями замок мог обзавестись ещё во второй половине 16 века или в крайнем случае в первой трети 17 века, т.е. на момент составления инвентаря, как мне кажется, их не могло не быть, и потому странно, что эти постройки не упомянуты, а если две из упомянутых в инвентаре башен являются этими пятиугольными башне-бастиончиками, то почему не упомянуты другие башни?
    1 балл
  3. Оригінальний документ з даним описом лежить в Краківському державному архіві в фонді №636 "Archiwum dóbr Pomorzany"
    1 балл
  4. Оригінальний документ з даним описом лежить в Краківському державному архіві в фонді №636 "Archiwum dóbr Pomorzany"
    1 балл
  5. Даний опис замку зустріається в книзі Броніслава Заморського "Хроніка Поморянська". Очевидно, що документ, звідки взятий текст, колись лежав в замковому архіві, який і опрацьовував Заморський. Однак, мені наразі не відомо, чи дожив цей документ до наших днів.
    1 балл
  6. Спробую створити тут ряд тем з описами замку, які зустрічаються в різноманітних письмових джерелах. Сподіваюся таке розташування матеріалів в одному місці дозволить прослідкувати еволюцію і розвиток об'єкту в різні часові періоди. Отож, для початку, опис замку станом на 1841 рік, витягнутий з інвентарного опису всієї Поморянської маєтності. Опис був складений в зв'язку зі смертю Еразма Прушинського і переходом маєтку до його сина - Юзефа Прушинського. Оригінал справи лежить в відділі рукописів ЛННБУ ім. В. Стефаника. P.S. Розчитка рукопису може містити помилки, як механічні так і не дуже. Частину слів мені не вдалося розчитати, а деякі для мене поки є відверто незнайомими Тому прохання аж дуже строго не судити. P.P.S. Цифри в дужках - це моя творчість. Нижче подаю схему де, на мою думку, знаходиться описаний об'єкт
    1 балл
  7. Даний опис замку є найбільш детальним і ґрунтовним з посеред усіх відомих мені. Він фіксує замок в відносно хорошому стані, вже після перебудови, коли з усіх замкових споруд залишили лише два крила і вежа. Деталізація не може не тішити і дозволила відносно без проблем виокремити опис кожного з приміщень і все розставити по своїх місцях, хоча без деяких труднощів не обійшлося. Наприклад, дуже складно було зрозуміти опис приміщень 1-го поверху східного крила, бо кількість дверей і переходів там зашкалює. Вся розгадка крилася в переплануванні. Наприклад зараз у нижню частину того крила можна потрапити лише одними дверима. Але... Якщо взяти фото ближче до початку ХХ ст. (фото нижче), то можна побачити, що таких дверей в корпусі було аж 4, плюс один портал під галереєю (3.5), що веде до підземель (він і сьогодні є збережений) Також це фото показує нам, що головні, парадні двері є замурованими. Такою ж є картина і в самому описі, існування дверей в Креденсовому покої (7.12) не згадується. Натомість, чи не єдинимі основним входом до приміщень другого поверху був портал в куті між крилами (3.8). На сьогодні він вже є втраченим: Окрім цього, цікавою є згадка про розташування підземель. Їх на схемі я не позначав. Пивниці 4.1, 4.2, 4.3 розташовані приблизно під складами 2.6, 2.5, 2.4 і потрапити до них можна (теоретично) через завалений вищезгаданий портал 3.5 Пивниці 4.4, 4.5, 4.6 розташовані десь під приміщеннями 5.2, 5.3, 5.4. Потрапити в них (також теоретично) можна через завалений портал 3.10. В пивницю 5.4 ще є доступ з зовнішньої сторони замку, на місці кутової вежі, або ж через обвалене склепіння. Останнє є єдиним з підземель де мені вдалося побувати.
    1 балл
×
×
  • Создать...