Таблица лидеров

В пошуках таємничої Лабентвели появилась інформація про рід Лабантів. Але інформації вкрай мало, тому вирішив створити окрему тему. Ось витяги з AGZ про цей рід (матеріал не вичитаний):

Давненько тема не обновлялася, тож пора))) Тим більше є кілька приводів. Дуже потішив недавній пост в місцевій магерівській фб-спільноті. Виявляється, в листопаді 2018 року на стіні коридору в місцевій школі з'явився величезний малюнок, який зображує замок, який тут стільки обговорювався. Малюнок виконав місцевий художник, колишній учень цієї школи - Андрій Турчин. Малюнок викликає доволі змішані відчуття. З однієї сторони така візуалізація - це просто чудовий спосіб привернення уваги місцевих дітей до своєї, локальної історії. Не знаю, якими джерелами автор користувався при формуванні власного уявлення про замок, але видно що не просто "зі стелі" все взято. Форма замку приблизно відповідає дійсності - прямокутник з чотирма вежами по кутах. Так, самі вежі зовсім не тієї форми, якими були насправді, але характерна форма віконечок є дуже впізнаваною. В правій частині дитинця височіє дах палацового корпусу, який не примикає до жодної з веж, між якими знаходиться - це іще один момент, який відповідав дійсності. Внизу, під малюнок, автор помістив герб Белжецьких, що свідчить обізнаність автора з ранньою історією споруди. З іншої сторони - ... А нема іншої сторони. Малюнок викликає лише позитивні емоції. Це лише художній твір, а не наукова стаття, тому художник мав право на неточності. Але є і ложка дьогтю в цій бочці меду. Не дивлячись на те, що твір щойно лише з'явився на світ, його автора, нажаль, вже серед нас немає. Але залишив отакий слід.

Не думаю, що це чимось-то допоможе так як спір йде про спадкові маєтки Давідовських, а не Лабантів. Тому по описаній території все сходиться, а те що її чоловік походить з поселення не в районі опису - ні на що не впливає. Ви мали рацію. Село Жуків Бережанського району належало Лабатам як мінімум від 1420 р. а згадка датується 1466р., тобто вповні можливо що Юрша Лабата народився в цих володіннях. Вибачте, за таку довгу зміну думки @HOUSE MD

Не завжди потрібно вірити написаному. Поляки часто приписували собі те, чого не було. Необхідно подивитись за яку територію відповідає даний том, які ще населені пункти прив'язані до цього імені в цей час.

Ось перший "блок" перекладу (їх буде 4, для того, щоб переклад по-швидше поступав на форум). Том II — 188-189; Латина не є проста мова і я, як аматор, зіткнувся з тим, що не можу добре перекласти на українську. Хоча, цей уривок немає відношення до нашої теми, так як тут йде мова про Юршу гербу Лабедз з села Жукова розташованому в Сандомирському воєводстві (тобто це не може бути теперішнім с.Жуків тернопілської області). Том X — 16 [243];

Ну для перекладу це зовсім немало інформації. Надіюсь, що, якщо я все це перекладу, то це хоча б допоможе підтвердити, або спростувати гіпотези щодо знаходження Лабентвели) Усі томи "Akta Grodzkie i ziemskie..." можна прочитати - тут. Але, мені зручніше використовувати ось цей сайт, якщо том підкреслено синім це тому що цей том можна знайти на цьому сайті (правда, там немає усіх томів). Ось вичитаний матеріал (розділив по Томах): Tom II — 188-189; Tom III — 175 [LXXXIX]; Tom X — 16 [243]; Tom XII — 66 [632]; 76 [743,747]; 79 [782]; 81 [805]; 83 [829]; 84 [834]; 93 [XLIII]; 94 [XLIV]; 98 [XLVI]; 101 [1009]; 105 [1061]; 138 [LXIX]; 325 [CCXXVII]; 410 [4106]; 411 [4107]; Tom XIV — 8 [56]; 69 [CLXVII, CLXVIII]; 214 [1718]; 244 [DCCXXV]; 275 [2141,2142]; 276 [2152, 2153]; 277 [2160]; 306 [2361]; 323 [2491,2493]; 325 [2504]; 327 [CMLXXXII, CMLXXXIII]; 331 [2552,2554]; 333 [2570]; 354 [2720]; 424 [MCCLXXIII]; 505 [3761]; Tom XV — 25 [LXIX]; 73 [479]; 173 [CDLXI]; 242 [1871]; 309 [2312]; 328 [DCCCXCV]; 359 [2721]; 360 [2727]; 362 [2737]; 428 [MCLVII]; 464 [3570,3575]; 470 [3633];479 [3758,3760]; 513 [4058]; 535 [MCCLV]; 548 [MCCLXV]; 550 [4453]; Tom XVII — 536 [4251]; Tom XIX — 249 [1383]; 508 [2832];

Ось скани про герб "Лебідь" з гербовників: Bartosza Paprockiego, 1584 (видання Kraków, 1858) Kaspra Niesieckiego S.J., t.VI 1841 (скорочено)