Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Таблица лидеров


Популярные публикации

Отображаются публикации с наибольшей репутацией на 03/02/19 во всех областях

  1. 1 балл
    З вищезгаданих замків, на мою думку, система в'їздів в Личківцях була найбільш схожа до Кам'янець-Подільської. Так, в обох випадках, замок захищав в'їзд до міста, але не перекривав його повністю. Ось як це виглядає схематично: Джерело для лівої схеми Цікаво, як укріплення містечка зливались з замком, тому що в випадку Личківців було дуже мало місця і брама до міста була чуть не впритик до башти замку. Ось, як я це собі уявляю: Доречі, якщо з півночі підступ до містечка перекривався ставком, то з півдня був вільний прохід. Було б логічно цей прохід перекрити хоча б частоколом, або як і з півночі зробити ставок. Ця картина проглядається на карті Фон Міга: Mapire.eu Рештки замку? Цікаво було розібратися з питанням, що це таке? На кінець, я розгледів якийсь об'єкт, схожий на квадратну башту на карті 1861-1864 рр. : Mapire.eu
  2. 1 балл
    Касательно въезда вариантов могло быть довольно много. К примеру, в Сидорове въезд был обустроен не в лобовой или тыльной секции укреплений, а сбоку, на линии одной из боковых секций укреплений. А может в Лычковцах было как в Язловецком, Хустском, Каменецком или Бучацком замках, где были не одни ворота, а несколько, находящихся на разных уровнях и в разных частях замка - вначале проходишь через одни ворота, двигаешься вдоль ядра укреплений, и тогда уже попадаешь к основным воротам. Стоит также учесть, что наличие ещё одной линии обороны подразумевается хотя бы из-за того, что замок прикрывал городок, и если даже городок не мог похвастаться какими-то мощными укреплениями, то какие-то номинальные укрепления (даже обычный частокол или оборонный периметр из рогаток) у него должны были быть, и они должны были как-то стыковаться с замком. В свою очередь замок не мог просто сам по себе находится на холме так, чтобы те же татары могли его спокойно обогнуть и попасть на территорию городка - потому замчище, по идее, по бокам должно было стыковаться с какими-то городскими укреплениями. В этом случае на нижнем уровне могли быть ворота, но не столько замковые, сколько городские.
  3. 1 балл
    В книзі "Теребовельська Земля"(1968 р.) Заплітний А. є розділ для Струсова і ось що цікавого я там зустрів: Дуже цікава інформація, якої я ніколи раніше не зустрічав. Тобто, маєток Струсів знаходився на території містечка і якщо його укріпили, то вийшов вже замок на містечку. Тут цитується документ 1745 року, який склали струсівські ремісники. В цьому документі згадується, що замок виконував судову функцію для містечка. Тобто, ще в 1745 замок не просто існував, але й виконував свої адміністративні функції. Для цього йому було б потрібно знаходитися близько до центру містечка, а не в Чертовій Дебрі. Тому що в випадку віддаленості від центру ці функції б перенесли до якоїсь споруди, що знаходилась б ближче до центру.
  4. 1 балл
    За слова В. Бойка личковецький замок виглядав таким образом: "Конфігурація повторювала обриси місцевості. Оборонні мури під гострим кутом сходилися над урвищем зі східнього боку й увінчувалися оборонною вежею. В'їзд із західнього боку боронили в'їзна вежа і викопаний глибокий рів." Для того, щоб зрозуміти про який захід і схід йде мова, потрібно оприділити де був в'їзд на територію замку. Це легко оприділити завдяки костелу. Його вхідна частина мала зустрічати гостя чи власника, що в'їжджав на територію замку. В такому випадку, отримуємо, що вищезгадані "захід" та "схід" в реальності є протилежними. Тобто захід це схід, а схід то є захід: Google Maps Виходить, що східня сторона складалася зі стику мурів та оборонної вежі, подібно до Сидорівського замку: castles.com А тією вежею, що увінчувала стик мурів, могли бути рештки замку, які тепер перебудовані під капличку. Щодо "західної" сторони, то мені здається, що в'їзд був десь тут: Google Maps Відповідно до в'їзду розташовувалась і в'їздна вежа. Але, я сумніваюсь, що в личківецького було лише дві вежі для оборони. Це ще треба вияснити!
  5. 1 балл
    Ще одне свідчення про вали Плоскирова - Gazeta Toruńska, 10 грудня 1884 р., стор. 4. Статейка досить прикольна, не часто таке зустрінеш у новинах з провінції. Для нас головне - згадки про залишки фортифікацій, але дозволю собі подати переклад усього тексту: Важко стовідсотково покладатися на тексти тогочасної преси, але тут скидається на те, що містечко через ті вали було аж відоме ))
  6. 1 балл
    "Плориків оперезаний муром" - ця випадково знайдена назва мого рідного Плоскирова-Проскурова-Хмельницького сьогодні зробила мій день Фотокопія: Переклад: Джерело - кількатомний словник "Старожитності польські, для зручності читача у порядку алфавітному зібрані", том 2, Познань, 1852 рік. Звідки взялася назва "Плориків або ж Плоскирів", якщо у 1852 році вже прокладали трансатлантичні телеграфні кабелі, тобто це було не дрімуче Середньовіччя і не часи Геродота з його історіями з чужих слів, де глухий що не дочув, те прибрехав? Як на мене - взялася через те, що подібні географічно-історичні енциклопедії та довідники десятками найменувань видавалися у підросійській Польщі, яка ностальгувала за втраченими краями. Коли читаєш одне видання, друге, десяте - видно, що багато відомостей автори переписували один у одного, повторюючи однакові факти, байки а часом і помилки. Серйозною верифікацією текстів навряд чи хтось з них займався, а навпаки привносили свою "творчість". Тому історично ці тексти цікаві, але їхня фактична достовірність невисока. Але за "Плориків" автора згадаємо добрим словом - потішив )))
×