Когда впервые увидел макет в 2012 г., он выглядел вот так: 

Не так давно снова его навестил, найдя его на новом месте и в новой обёртке, но всё прочее осталось в старом виде:

Подпись крайне скромна - ни автора, ни года/периода создания, ни обстоятельств, приведших к появлению макета. Из подписи может показаться, что макет создан, дабы символизировать мощь удара, нанесённого полякам объединённой казацко-тараской армией, но ряд деталей намекают, что макет создан с ровно противоположной целью - дабы иллюстрировать историю подвига упорной обороны.

Экспликация:

Несколько лет назад Руслан Пидставка кратко описал свои впечатления от макета:

Цитата

Необхідно зазначити, що автор макету (а це десь 60-70-ті роки минулого ст.) вже знав про існування в 17 ст. відкритого італійського дворика замкового палацу. Докази існування цього венеціанського дворика були виявлені лиш цього [2014] року. По-друге, автор цілком правильно відтворив "серпантин" з міста до замку, а контури Базаринецького ставу цілком відповідають так званому "берлінському плану" Оборонного табору коронного війська під Збаражем (по всій вірогідності, авторства польового геометра Войцеха Радвана-Радванського, що був автором останньої оборонної лінії 1649 р.), який був виявлений і опрацьований в 90-х рр. століття, що минуло!

Макет, который при первом взгляде может показаться довольно простеньким, при более детальном знакомстве начинает вызывать к себе уважение. Во-первых, уже то, что здесь показали не только центральное четырёхугольное ядро замка (как чаще всего бывает в случае, когда визуализируют Збаражский замок), а и внешнюю линию его бастионных укреплений, да ещё и окружающий рельеф, говорит о том, что автора(ов) этого детища интересовала фортификация памятника. Во-вторых, интерес к деталям, в особенности таким малоизвестным, как наличие внутреннего дворика у замкового дворца, также демонстрирует, что автор/консультант был неплохо знаком с материалами об архитектуре объекта, и потому в общих чертах правильно показал отдельные утраченные/скрытые элементы. В-третьих, оригинальная экспликация выполнена на латинице, а среди терминов видим упоминание "белюардов" (по отношению к башне-бастиончикам центрального ядра) и "бастионов" (по отношению к угловым укреплениям внешней линии), и это, как по мне, также намекает, что перед нами перевод первоначальной (польской?) экспликации, выполненных кем-то, кто был в теме, поскольку он заморачивался над темой отличия белюардов от бастионов. Сумма всех этих нюансов заставляют предположить, что этот макет был создан не в 1960-х или 1970-х гг., а намного раньше, может в межвоенный период 1918-1938 гг. или даже на рубеже 19-20 вв., и не удивлюсь, если здесь не обошлось без участия кого-то из известных львовян, которые в то время интересовались фортификацией, таких как Александр Чоловский или Януш Витвицкий. 

Эта версия плана была опубликована во втором издании монографии Fortece Rzeczypospolitej. Studium z dziejów budowy fortyfikacji stałych w państwie polsko-litewskim w XVII wieku (2018). Это же изображение присутствовало и в первой версии монографии, изданной ещё в 1998 г., но там оно было опубликовано в виде чёрно-белой копии, тогда как во втором издании приведена уже цветная копия. В подписи к плану автор монографии, Богуслав Дыбась, сообщил о местонахождении оригинала: Staatsbibliothek zu Berlin Preußischer Kulturbesitz, Kart. C 8.3, т.е. хранится он в Берлинской государственной библиотеке. Вот потому этот план не редко называют "берлинским".

Собственно, так выглядит план, опубликованный Богуславом Дыбасем:

В процессе знакомства с планом возникает много вопросов, и в первую очередь хочется узнать кем и когда был создан этот источник, показывающий не только фортификации широко известного замка, но и городские укрепления, а также внушительную систему укреплений польского военного лагеря. А ещё на плане можно увидеть не менее внушительную и в некотором роде уникальную систему земляных валов, построенных казаками в ходе осады, и она заслуживает ничуть не меньше внимания, чем укрепления самого Збаража, поскольку это редкий пример визуализации осадных технологий, которые использовали казаки. 

К счастью, самостоятельно ломать голову над вопросами авторства и датировки плана долго не пришлось, поскольку обо всём этом нашлась информация в статьях, опубликованных в "Наукових записках" №4 (2014) Национального заповедника "Замки Тернопілля". 

На стр. 26 встретилась статья "Оборонні укріплення Збаража кінця XVI-XVIII століть", где есть упоминание нужного нам плана (стр. 26-27):

Цитата

Про укріплення періоду облоги міста в 1649 році ми можемо судити за наявними планами, схемами та гравюрами цього періоду, серед них: гравюра В. Гондіуса виготовлена на основі карти Г. Л. де Боплана, а також план обозу, виконаний Войцехом Радваном Радванським, перекопійований учасником Зборівської битви, офіцером німецької піхоти - Кристофом Гоувальдом (Рис. 1).

Рис. 1:

Как видим, опубликованная в статье копия плана не блещет качеством, но зато он показан в полном размере, и, самое главное - мы получаем первые сведения об авторе и периоде создания источника. Судя по предоставленной информации, оригинал плана был создан в том самом 1649 г., в конце осады, а его автором был Войцех Радван Радванский, принимавший участие в строительстве укреплений польского лагеря. Всё это существенно повышает ценность источника, который не только был создан по горячим следам знаменитой осады, но ещё и был нарисован человеком, принимавшим активное участие в создании фортификаций лагеря. В статье также упоминается, что этот план является копией, созданной немецким офицером Кристофом Гоувальдом, только автор не потрудился снабдить эту часть своего текста ссылкой на источник, потому непонятно, на какой основе был сделан вывод.

В той же статье, на стр. 27, упоминается о первой (?) попытке использовать план для локализации линий укреплений польского лагеря:

Цитата

У 2003 році археологічною експедицією ТОКІОПІК під керівництвом Б.С. Строценя, спітьно з доцентом кафедри історії Східної Європи Морехедського університету США Адріаном Мандзієм, було зроблено спробу співставити копію плану Войцеха Радвана Радванського із сучасною місцевістю.

Значна частина цієї території на сьогоднішній день забудована. На вільній від забудов - було проведено розвідки методом збору підйомного матеріалу, методом шурфування та з допомогою металодетекторів.

Під час обстеження поверхні в орному шарі знайдено одинадцять свинцевих мушкетних куль XVII ст., чотири шрапнелі, залізну сокиру, залізний наконечник татарської стріли, шість кременів до замків рушниць, залізні деталі возів, фрагменти посуду та два медальйони у вигляді серця.

На південному схилі мису, на лівому березі річки Гнізна було виявлено неглибоку канаву, яка тягнеться з заходу на схід більш ніж на 100 метрів. В наслідок поперечного шурфування канави площею 4 квадратних метра, було визначено місце рову першої лінії укріплень польського табору.

Матеріали розвідок та шурфування підтвердили припущення про місце розташування першої лінії укріплень польського табору, згідно карти, зробленої учасником подій 1649 року Радваном Радванським. Якраз ця частина польського табору була здобута козаками [8].

--------

8. Строцень Б. С. «Звіт про археологічні розвідки в околицях м. Збаража у 2003 році». / Тернопільська обласна комунальна інспекція охорони пам'яток історії та культури.

В том же сборнике, в статье "Історіографія Збаразької битви 1649 року" упоминается (стр. 57) автор плана:

Цитата

З початком Національно-визвольної війни з'являється велика кількість друкованих публіцистичних творів, що висвітлюють ці події їхніми авторами були насамперед Войцех Радванський, поет і інженер, учасник оборони Збаража, який написав поему "Збаразький похід..." ("Zbaraska ekspedycyja...") (Варшава. 1649).

Всё в том же сборнике, на стр. 71, находим статью Руслана Пидставки "Збаразька битва 1649 р. на основі аналізу історіографічних джерел та картографічних джерел", где упоминается и анализируется нужный нам план. Приведу особенно интересные фрагменты статьи, снабдив их несколькими комментариями:

Цитата

Вже 1948 р. Станіслав Гербст вдало зідентифікував позбавлений будь-яких написів невеличкий схематичний план, роботу гданського графіка Вільгельма Гондіуса, стверджуючи: "... незакінчений сліпий план, що єднається з циклом Гондіуса, зображає, на мою думку, облогу Збаража 1649 р. Боплан у тій облозі участі не брав. З іншого джерела відомо, що збаразький оборонний табір проектував лотарінжець інженер Нікола Дюбуа, а також, шо звуження на третьому й четвертому етапах здійснив Себастьян Адерс. Можливо, шо репродукований тут мідерит (125 мм х 91 мм) є Гравюрою з того плану, який виконав військовий топограф, поручник артилерії Войцех Радван Радванський. автор віршованої 'Збаразької експедиції’’. Варшава. 1649. Він у кінці свого вірша наріїсає:

...вали переміряв, — І у правду щиру цю аби кожен вірив. На що карта (вийшовши із Збаража) видана. Перша була кимось у Львові забрана, А дві Пана Волзького зла смерть затримала".

Помилково приписаний Себастьянові Адерсу "план четвертого етапу" табору, розпланованого вже Войцехом Радваном-Радванським. Заслуговують на увагу влучне розпізнання і синтетична оцінка важливості цього картографічного джерела: "Новий план витримує порівняння з сучасною тактичною картою і докладними історичними реляціями і становить підставу для нового, але вже топографічного коректного змалювання перебігу славетної облоги. Порівняння нашого плану зі спробою графічної реконструкції виконаної на сучасній карті автором останньої монографії про ці події не потребує коментаря". ...

План Гондіуса:

Вырисовывается следующая картина - Войцех Радван-Радванский, участник осады и один из тех, кто занимался строительством укреплений польского лагеря, ок. 1649 г. создаёт ряд планов, фиксирующих ситуацию, сложившуюся в ходе осады. Далее формируется вывод, что именно на основе одного из этих планов (или какой-то из его копий) и была создана известная гравюра Вильгельма Гондиуса. Ранее было принято считать, что автором рукописного плана, на основе которого создавалась гравюра, был Боплан, однако Станислав Хербст ещё 70 лет назад усомнился в причастности Боплана к созданию оригинала, поскольку, во-первых, Боплан сам в осаде участия не принимал, и потому не мог составить столь детальный план, и, во-вторых, был известен человек, который такой план создавал (да ещё и в нескольких вариантах/копиях), и им был Войцех Радван-Радванский. Правда, в основе гравюры мог лежать план Боплана, однако этот план, вероятно, был не оригиналом, а копией с оригинала, созданного другим автором.

Цитата

Від 1976 р. кожен, хто цікавився старою польською картографією, міг довідатися про існування рукописного плану збаразького табору з каталога планів міст "соціалістичних країн Європи" у збірках Німецької Державної Бібліотеки в Берліні опрацьованого Вольфрамом Клаусом. Каталог нараховує 2480 позицій, серед яких описи планів півтори сотень міст і фортець, розташованих у сучасних кордонах Польщі. Двадцять шість таких же об'єктів з давніх земель Речі Посполитої на схід від сучасного кордону, заслуговують на увагу істориків. Тут достатньо назвати два згадані плани Збаража і Зборова з 1649 р.

Если я правильно понял, то речь идёт о том, что "Берлинский план" впервые был опубликован в неком немецком (?) размашистом каталоге авторства Вольфрама Клауса, изданном ещё в 1976 г. Руслан Пидставка не упоминается название каталога в оригинале, да и в списках источников каталог не значится, откуда можно сделать вывод, что из данного источника информацию могли почерпнуть поляки, тогда как исследователям в Украине этот материал на момент написания статьи был неизвестен.

Цитата

Встановлення авторства вперше публікованого нині плану, попри відсутність на ньому будь-яких вказівок, не є важкою справою. Уже давніші висновки з цього приводу Людвіка Фронся і Станіслава Гербста щодо карт збаразького табору, виконаних Войцехом Радванським, наводять на здогад, шо маємо справу з однією з них або її копією. Це доводить текст "Збаразької експедиції"... У тій римованій реляції про похід та оборону Збаража, Радванський говорить про три виконані ним і втрачені карти (плани):

Що першу карту, (після виходу зі Збаража) скіадену Забрав хтось у Львові,
А дві [інших карти] затримала зла смерть [воєводи] Пана Белзького.
Тому знову їх видати слушна потреба настала

Останній рядок свідчить, шо невеличка поема Радванського супроводжувала дану друком "карту", тобто вже четверту авторську версію або копію. Ще виразніше вказує на публікацію карти разом з поемою фрагмент авторського вступу:

Навіщо мені тут зображати козацькі рови... Краще описати
загальну експедицію При тому змалюванні збаразьких окопів.

Це помітив уже Тадеуш Новак, наводячи основну інформацію про Войцеха Радванського, який у 1648-1653 рр. був помічником, а згодом поручником і цейквартом Львівського арсеналу. На думку дослідника, до видання віршованого опису оборони Збаража були додані (або мали були додані) "ескізи оборонних валів", виконані автором. Однак у використаному ним друкованому' примірнику видання (Бібліотека КУЛ у Любліні, Сігн.17.Х/ТІ 970) іх немає. Відсутній план і в примірнику Курніцької бібліотеки Польської Академії наук. Це можна пояснити або його ранішим використанням, або тим, що він був узятий для ілюстрування писаної чи усної реляції іншого учасника оборони. Можливо, повний примірник цього рідкісного видання разом з планом ще знайдеться.

Здесь снова приводятся сведения в пользу версии, что автором оригиналов нескольких планов был Войцех Радван-Радванский. 

И, наконец, в конце статьи узнаём, откуда Руслан Пидставка узнал о существовании плана:

Цитата

В результаті дослідження вдалося натрапити на розвідку Петра Шлезінгера "Причинек до оборони Збаража 1649 р.", де опублікована картосхема одного з геометрів та інженерів-фортифікаторів польського табору, учасника битви Войцеха Радвана-Радванського.
------
- Szlezynger P., Przyczynek do obrony Zbaraża w 1649 roku // - Forteca, №3-4/98. S. 12-21.

На основе плана, опубликованного в журнале "Forteca", Руслан сделал такую вот схему:

Мне, разумеется, стало интересно, как как именно выглядела оригинальная публикация, потому я обратился к Руслану за помощью, и он любезно предоставил в наше распоряжение полную версию опубликованного в 1998 г. плана:

В статье 1998 г. указан номера хранения оригинала и размеры плана - 45,5 х 81 см.

Сходу может показаться, что эта версия не урезана (в отличие от той, которую опубликовал Б. Дыбась), однако на самом деле она всё же урезана, только на этот раз отсутствует нижняя часть плана, в результате чего были отрезана 1/3 часть города и некоторые другие интересные детали. Кроме того, тот план, который опубликовал Б. Дыбась, более чёткий в деталях, тогда как план из статьи 1998 г. в деталях размыт. Но теперь, когда на руках две более-менее сносные копии плана, которые взаимно дополняют друг друга, можно приступать к детальному изучению источника в целом.

P.S. Польская статья 1998 г., кстати, очень интересна и содержит большое количество важных сведений. Так, оттуда узнаём, что осадный план Збаража впервые в Польше засветился в публикациях в 1994-1995 гг., что в берлинский план был датирован 1660 г. и многое другое. Статью как-нибудь отдельно обсудим - она достаточно объёмная и информативная, к тому же содержит сведения о других публикациях, касающихся плана, так что этот пласт данных решил пока не поднимать, чтобы не перегружать тему. Для начала, думаю, можно начать с общего знакомства с планом, а чуть позже продолжим углублять знания о нём.

Источник
 

Скриншоты:

В этом видео можно, помимо всего прочего, увидеть и монастырь:

В замковому палаці на другому поверсі серед інших експонатів можна побачити макет збаразького замку, який виготовив Зиновій Мігоцький. Оскільки рівень збереженості твердині є досить високим, то точний макет виготовити простіше, бо не треба нічого вигадувати чи робити якісь припущення щодо певних елементів замку. На мою думку макет вийшов цікавим і досить точно передає вигляд твердині.

В 2008 році сфотографувати макет було простіше, оскільки на той час він ше не був накритим склом. На жаль, обрамлення "ковпака" і стики скла суттєво ускладнюють фотографування, проте ця конструкція все таки захищає макет від пошкоджень.

Фото зроблене у 2008 році:

Фото зроблене у 2012 році:

Замок – сердце заповедника "Замки Тернопілля", герой польско-турецких войн. Посмотрим, как твердіня преображается под влиянием заповедника?

Начнём с кадастра то ли 1830 года, то ли 1863 года. Так или иначе видно, что в 19 веке из 4-х бастионов замка более-менее целым считался только один, южный: