Рис.1 План з книги

Детальний опис плану можна подивитися у відповідній темі. Відразу кидається на очі "не закінчені укріплення" в південній частині міста та дві основні будівлі Vieux Chateau / Старий замок та Residence / Резиденція. До цього ми ще повернемося.

Де ж знаходився фастівський замок і основні укріплення? Я вдався до звичайної наочної розвідки, бо гугловські карти в ту пору були не доступні. Наочно я не побачив нічого окрім терасованого західного схилу та великого яру, що тягнеться з Північного-Сходу на Південний-Захід. Купи сміття, пляшок, шприців й іншого "притонного" принаддя. Територія була захаращена гаражами, 9-ти поверхівками, ГРС та іншими госп. будівлями. Він був десь тут, подумав я. На цьому все закінчилося.
З появою гугл карт вдалося хоча б приблизно визначити де знаходилися основні будівлі і споруди.

Рис.2 Накладення пану на топографічну карту веикого масштабу

Це була та сама територія, яку я досліджував але оборонних укріплень видно не було.
Вибачаюсь наперед за недосконалість накладення зображення. Зараз немає можливості працювати у графічних редакторах. Додам лишень, що в деяких місцях як от дороги що ведуть від озерних воріт (F) рельєф мало змінився, і я вважаю ИМХО, що вулиці і показані стежки на карті доволі таки точно збігаються. Проте накладене зображення треба повернути на градусів 15 праворуч. Згідно такого розташування зрозуміло, що старий замок (В), "нависав" над яром туди ж впиралися укріплення біля київських воріт (Е). Православний храм (Н) стояв на горбу, див. рис 9, який зрили при будівництві дороги на "Заріччя" (мікрорайон - прим. авт.) та встановленню "танка", а також будівництва житлових будинків та 9-ти поверхівок. З Католицьким храмом (G) складніше. Думаю він стояв на території навпроти резиденції в дворах вул. Соборної 58-56.  Можливо на обриві вул. Соборної 60 а може і нижче в районі магазину "Наталі". Це можливо визначити тільки археологічно. Резиденція (С) стояла на місці де зараз знаходиться гуртожиток і буд. Соборна 69. А раніше на місці гуртожитку стояла Воскресенська церква. До речі при бідувництві гуртожитку, згідно наданої інформації і фото Володимира Плюти, було знайдено підземний хід що залягав на глибині 3,4 м.

Рис. 3 Вид на підземний хід

Просідання грунту в поперек вул. Соборної можна прослідкувати від гаражів в дворі буд. Соборна 69 і аж до двору буд. Соборної 56. біля зупинки "Міліція" добряче просів грунт і асфальт. Поруч іде такий самий паралельний хід. Чи є там підземні ходи насправді - невідомо. Однак просідання грунту прослідковуються по всьому вказаному напрямку.
Я додаю фото сучасного розміщення об'єктів на загальній карті та у варіанті гугл-пішохід. Сині прямокутники (В) та (С) відповідно старий замок та резиденція. Зірочки- храми. Ромби - брами. Зелені лінії: (паралельні) прослідковується просідання грунту (можливі підземні ходи), окремі - знайдені підземні ходи.(один з яких глибиною 3,4 м). Це все суб'єктивні домисли, що спираються хіба що на рельєф. Можливо центр міста був ще меншим. Це все потребує дослідження! Саме при закладці гуртожитку на місці резиденції знайшли підземний хід, на глибині 3,4 м. На скріншоті з закінченням старого замку в око впадає будівля покрита залізом, видно що це був раніше кутовий будинок (зверніть увагу а елемент декору рис. 13). Одже і вулиця Соборна була набагато ширшою (Базарною площею)(А)

Рис.4 Загальна карта 

Рис. 5 Просідання грунту на задньому плані Будинок Соборна 56

Рис.6 Можливе місце розташування Католицького храму

Рис.7 Можливе місце розташування Православного храму

Рис.8 Місце розташування резиденції (до гуртожитку там була Воскресенська церква див. рис. 9)

Рис.9 Воскресенська церква м. Фастів знищена артобстрілом в 1941 р.

Рис. 11 з цього ж ракурсу (видно що дорогу розширили та розрили горб

Рис.12 Можливе місцерозташування білоцерківських воріт

Рис.13 Можливо тут закінчувався Старий замок (зверніть увагу на прикрасу старого будинку, читайте в тексті)

Вважаю, що цей план хоч і був знайдений в 3 томі книги, Яблоновського датування на якому 1689 р., припускаю, що це просто рік описаний в книзі, а не датування плану. Бо на інших сторніках також є дати. Первинним являється якраз рукописний план, який є більш логічним, з краще промальованими деталями і розміщенням об'єктів.
Володимир Дросенко у своїй книзі "Краєзнавчі нариси фастівщини" вид. Пшонківський 2017 р. висловлює думку, що план належить Бопланові, і створена вона (рукопис) до Визвольної війни 1648-1650 приводячи такі аргументи про те, що католицький храм в період війни було зруйновано, а в 1654 р. в "Присяжних книгах" востаннє згадується Троїцька церква, і вперше - Воскресенська. Тому роком створення плану, 1689 рік бути не може.
Я ж вважаю, що Боплан не міг створити цей план з двох причин. Як уже писалося в темі про сам план - різне зображення укріплень, на Бопланівських картах, як і на пізніших (Ріцці Занонні 1772 р.) Замок окремо укріплений має 4 чи 5 кутну форму і знаходиться південніше укріплень міста.

Рис.14 Фрагменткарти Боплана видання 1670 р.

Рис.15 Фрагменткарти Боплана видання 1650 р.

Рис.16 Фрагмент карти Ріцці-Занонні видання 1772 р.

А укріплення лівого берегу Унави - взагалі не показані. Це дивно.
Друга причина - наявність і православної і католицької святинь. Це можливо лише в умовах миру. А також наявність резиденції. Я думаю, що це була резиденція єпископів. Думаю замок зображений і підписаний старим - належав Верещинському, побудований в 1595 р. ( можливо він був частково зруйнований набігами татар). А от резиденція була єпископською збудована в часи правління Казимирського. Тому саме в цей період і був створений план.
До того ж Шимон Сторовольський у "Polonia sive status Regni Poloniae descriptio" згадує про те що Київське воєводство «має багато залюднених і потужних замками міст»,  серед великих міст були перерахований і Фастів. В цій же книзі, що видана в Кельні і перевидавалася кілька разів, Старовольський стверджує, що у Фастові давно знаходиться резиденція єпископів. Ці всі факти свідчать про те, що план значно давніший.
До того ж знаходимо відомості про те, що єзуїти у Фастові також мали свою резиденцію протягом 19 років,  також фільварок, дерев'яну церкву, земельну ділянку на території міста (Бібліотека Львівського університету ім. І. Франка. Відділ стародруків Ф. 1708/IV - №7 арк. 1, 1 v - 3, 4 - 4 v, № 224)
Наталія Сінкевич у своїй праці про Католицьку церкву у м. Фастові подає наступну інформацію:

Тому виходячи з всього вище описаного можна посіяти зерно сумніву в тому, що план був зроблений в 1689 чи 1630-х-40х Бопланом. Сумніви є. Будемо підтверджувати їх або спростовувати.

Щодо зображеного на картах Боплана замку можна сказати однозначно те, що саме його залишки зображує Наполеон Орда і підписує "Замок оборонний Палія"

Рис. 17 Наполеон Орда Замок оборонний Палія 1868-1870 рр.

У Фундуклея в "Обозрении.." знаходимо

Укріплення на плані не мають форму трапеції.

У Антоновича читаємо:

Теж не підходить..скрізь трапеція, на плані її не видно.
Тому описані і намальовані плани Бопланом на картах - це Палієві (пізні) укріплення. Первинними являються укріплення з Плану вілли Фастова.
Прошу ділитися думками з цього приводу, і докопатися до істини!

В 3-м томе этого издания, в описании событий 1689 г. (стр. 64-67), речь идёт о противостоянии войск Станислава Яблоновского с войском Семёна Палия (1640-е - 1710), оборонявшихся в Фастове. Там же сообщается (стр. 67), что после захвата города "Яблоновский быстро восстановил [старые] укрепления и добавил новые" ("Jablonowski en fit réparer promptement les fortifications, y en ajouta de nouvelles"). Дабы проиллюстрировать эту историю, между 64 и 65 страничками был вклеен любопытный и, можно сказать, уникальный план Фастова, на котором основное внимание уделили системе городских укреплений:

Поскольку на плане показано, что река Унава (правый приток Ирпеня) огибает участок городка справа + видим, что стрелкой указано направление течения, то становится понятно, что план для правильного восприятия необходимо перевернуть, т.к. на самом деле река огибает город не с востока, а с запада, и течёт не с севера на юг, а как раз наоборот:

Экспликация к плану выполнена на французском. Вот она с переводом:

• Plan de ville de Chwasow / План города Хвастов [Фастов]
• Le fleuve d’Onawa / Река Унава
   
• A. Grandeplace du Marché / Большая Рыночная площадь
• B. Vieux Chateau / Старый замок
• C. Residence / Резиденция
• D. Porte du Lac / Ворота Озера или Озёрные ворота
• E. Porte de Kuovie / Ворота к Киеву или Киевские ворота
• F. Porte de Bialocerkiew / Ворота к Белой Церкви или Белоцерковские ворота
• G. Eglise Catholique / Католический храм
• H. Eglise Greque de la st Trinité / Греческий храм св. Троицы

Когда именно, кем и при каких обстоятельствах был создан этот план в книге не сообщается (во всяком случае на страницах с описанием боевых действий в районе Фастова). В Сети местами мне попадалась датировка этого плана 1689 г., но совершенно очевидно, что датировка в данном случае проистекает из периода описанных в книге столкновений под Фастовом, хотя на самом деле план мог быть создан совсем в другое время и по другому поводу. Также у меня нет сведений, есть ли копия этого плана, созданная ранее 1774 г. или план из книги и есть самый ранний образец?

План впечатляет многослойностью укреплений - на отдельных направлениях на пути неприятеля возвели 4-5 линий обороны, которые ему необходимо было преодолеть, прежде чем он овладеет последним пунктом обороны, т.е. замком-цитаделью. Тут стоит отметить, что в наши дни отыскать следы хоть каких-то укреплений очень непросто, и потому сложно проверить, насколько достоверные сведения приведены на плане.

Интересно, что в какой-то момент создание этого плана начали приписывать Гийому Левассёру де Боплану (то пишут, что план он сам и создал, то допускают, что он создан кем-то другим, но по каким-то данным Боплана), а уже отсюда принялись датировать план то 1637-м, то 1648-м. Надеюсь, что со временем удастся узнать, откуда растут ноги этой версии авторства.  

Сходу тут могу лишь отметить, что Боплан укрепления Фастова показал на "Специальной карте Украины" (издана в 1650 г.), и там, во-первых, замок (№1) показан как бы примыкающим снаружи, с южной стороны (напомню, что у карты Боплана север внизу, а юг - вверху), к линии городских укреплений (№2. Кроме того, на карте Боплана видим городские укрепления только на одном берегу Унавы, тогда как план Яблоновского показывает укрепления на двух берегах, тогда как замок на плане Яблоновского со всех сторон прикрыт укреплениями города. Если оба источника были созданы одним автором, то от них ожидаешь чуть большего сходства в визуализации оборонной системы.

Анатолий Древецкий на основе показанного выше плана сделал такую вот реконструкцию, дополнив её своими переводами и дополнительными сведениями. У этой реконструкции есть проблемы как с переводом экспликации, так и с интерпретацией показанных на плане деталей (чего только стоят ворота с луковичными куполами), но в целом эта версия расшифровки также стоит внимания:
Источник