Но не будем о плохом, давайте лучше получим чуть больше информации о воротах, о том, как они были обнаружены, в каком виде и что о них вообще известно.

Тысменицкие ворота на макете города (автор: Пётр Рычков):

На плане:

 
Участок раскопок (красный контур), расположенный неподалёку от реконструированного бастиона городских укреплений (зелёный контур):

Карта Google

Взгляд с высоты:
  
Источник

Стену ворот обнаружили приблизительно вот здесь, в месте стыка ул. Леси Украинки с ул. Галицкой:

Google Street View

2 июля Зеновий Федункив (мы его знаем по многочисленным публикациям на тему укреплений Ивано-Франковской обл.) рассказал много интересного о находке в своей статье:

Цитата

Чи справді у Франківську знайшли Тисменицьку браму та що тепер – версія історика

Минулого тижня архітектор-реставратор Ігор Панчишин повідомив, що у Франківську під час ремонтних робіт комунальники знайшли фрагмент фортифікаційних конструкцій Тисменицької брами. До розголосу підключилися активісти, преса, тож роботи припинили.

У понеділок, 2 липня, на місці провели нараду за участі представників влади, науковців та активістів. Вирішували, що робити далі. А й справді – і що тепер? Свою версію “Репортеру” запропонував відомий франківський історик, краєзнавець Зеновій Федунків. Далі – його ґрунтовне дослідження. 

Ідентифікація конструкцій Тисменицької брами Станиславівської фортеці

В середу автор цієї статті оглянув залишки фрагменту, знайденого комунальниками й очищеного студентами Прикарпатського університету під керівництвом археолога Ігора Кочкіна, провів візуальне обстеження, обміри, поєднав побачене з історичними. картографічними та іконографічними джерелами та прийшов до цікавих висновків.

Візуальне обстеження доступного фрагменту дало наступні результати.

Ситуаційна схема ймовірного розташування Тисменицької брами.

Фотофіксація збереженої мурованої кладки

1. Відкритий на стику вулиць Лесі Українки і Галицької археологічний об’єкт із доступного боку має вигляд мурованої кам’яної кладки, зорієнтованої перпендикулярно до вулиці Лесі Українки. Довжина муру 3,4 м, висота 1,1 м. З’ясувати остаточні параметри муру не дозволяє невеликий розмір шурфу.
2. Кладка складається із трьох рядів тесаних квадрів вапняку та колотих брил алебастру різного розміру (великих у двох нижніх рядах: 0,72 х 0,44 м, 0,67 х 0,43 м і менших у верхньому: 0,35 х 0,2 м, 0,4 х 0,2 м). Верхні два яруси містять вкраплення кусків битої цегли.
3. Фрагмент муру залягає відразу під бруківкою та її подушкою на глибині всього 0,2 – 0,15 м від рівня позему.
4. Від будинку медуніверситету кладка зруйнована прокладеними, вірогідно нещодавно, двома пластиковими трубами великого діаметру.
5. Мур рівновіддалений від правої і лівої лінії забудови вулиці Лесі Українки (відстань становить 6,5 м).

На підставі результатів візуального обстеження можемо говорити, що маємо справу із будівельним матеріалом, дуже подібним до мурів Станиславівської фортеці. Подібні квадри білого каменю використовувалися для будівництва бастіону святого Андрія, закладеного у 1662-1663 роках. З історичних джерел відомо, що у 1730-х роках за вказівкою власника міста Юзефа Потоцького мур із білого каменю, для убезпечення від руйнування, обмурували цеглою.

У 2011-2015 роках подібну кладку з вапняка і алебастру, з вкрапленнями цегли, виявлено під пілонами палацу Потоцьких, в казематах монастиря тринітаріїв та на майданчику біля пам’ятника Прокоповичу. Схожу масивну кладку виявлено у 2011 р. під час копання траншеї для прокладки кабелю біля будівлі бібліотеки медакадемії по вул. Галицькій, 7а. З огляду на незначну відстань обидва фрагменти є, вірогідно, залишками одного комплексу. Цю думку підтверджують картографічні джерела, про які скажемо нижче.

Розташування муру впоперек вулиці Лесі Українки може свідчити про те, що це фрагменти стін відомої із картографії і описів Тисменицької брами. Сумніватися у тому, що віднайдені фрагменти є муром брами змушують їхнє залягання на дуже незначній глибині, і те, що цегляні вкраплення датуються ймовірно ХІХ – ХХ ст. (визначити датування цегли за розмірами неможливо, оскільки це биті, а не цілі цеглини). Кожне із цих тверджень має свої контраргументи.

Залягання мурів на незначній глибині може пояснюватися значною висотою стін Тисменицької брами. Цегляні вкраплення могли з’явитися пізніше, під час вторинного використання муру для інших потреб.

З’ясувати, коли відбулося втручання в середовище навколо об’єкта, руйнування первісних будівель й пристосування їх до нових функцій допоможе історико-архітектурний аналіз ділянки, на якій знайдено залишки муру.

Що ж відомо про одну із головних споруд Станиславівської фортеці Тисменицьку браму, яка в деяких джерелах названа Кам’янецькою і Лисецькою? Точна локалізація брами досі залишалася невідомою. За версією краєзнавця Михайла Головатого, вона знаходилася на проїжджій частині вулиці Галицької, перед головним корпусом медуніверситету. Першу браму споруджено одночасно із фортечними валами у 1662-1663 роках. У 1737 р. здійснено її реконструкцію: зведено високу двохярусну вежу.  За відомостями Садока Баронча, фасади з напільного боку були прикрашені скульптурами святих. На одній із табличок з напільного боку за вказівкою власника майстри викарбували напис:

"Твердиня ця далеко наводить страх.
Войовничих маврів і бєлонів заставила відступити від міста.
Оборонці ворогів не злякалися, від військових труб не здригнулися,
витримали до кінця, виснажили ворогів і з Божою поміччю
допомогли гетьманові виконати свій обов’язок"

З внутрішнього боку брами напис на табличці був такого змісту:

"Господь гнівом своїм і карою своєю відігнав ворогів від народу свого".

Зображення Тисменицької фортечної брами зустрічаємо на плані російського капітана Ширкова 1760-х років. Це прямокутна у плані двоярусна споруда з наскрізним арковим проїздом, увінчана високою вежею зі сферичним або зімкненим куполом. Зображення на мапі має статус першоджерела, правда зображення на ній не зовсім чітке і частково зливається із розташованими позаду брами сакральними і громадськими спорудами.

В сучасну добу архітектори виконали дві гіпотетичні реконструкції брами. У вигляді триярусної башти зі шпилем зобразив Тисменицьку браму доктор архітектури Петро Ричков на макеті міста-фортеці Станиславова, виготовленому у 1990 р. Браму у вигляді двоярусної споруди подає на графічній реконструкції кандидат архітектури Зоряна Лукомська.

Зображення брами з мапи капітана Ширкова. Макетна реконструкція П. Ричкова. Графічна реконструкція З. Лукомської

На карті Станиславівської фортеці, укладеній у другому десятиріччі ХІХ ст. і віднайденій польськими дослідниками Т. Поляком і Я. Адамчиком, помітно перші сліди руйнування Тисменицької брами (Polak T., Adamczyk J. L. Fortyfikacje miast na wschodnich kresach dawnej Rzeczypospolitej przed 1772 r. Мateriały kartograficzne. – Kielce: wyd. Politechniki Świętokrzyskiej, 2001. – 132 s.). Чіткість карти не дозволяє реконструювати конструктивні особливості брами, але зрозуміло, що вона знаходилася у поганому стані. Зберігся тільки правий коридор-потерна на нижню терасу куртини.

Станиславівська фортеця, друге десятиріччя ХІХ століття.

Близько двох десятиріч після розбору фортифікаційних укріплень фортеці територія навколо Тисменицької брами стояла пусткою. Забудова території навколо брами розпочалася відразу по знесенню фортифікаційних укріплень. Найшвидше стали використовувати ділянку за сучасною адресою вул. Лесі Українки, 1.

Упродовж XVIII – XIX ст. на ній розташовувалися кілька різночасових будівель, які відслідковуються за картами. Ці будівлі зафіксовано на іконографії та картографії відповідної доби. В роки Першої світової війни будинок згорів. На його місці у 1935 р. побудовано новий у стилі конструктивізм. Зараз це житловий будинок, на першому поверсі якого розміщується «Салон обрядового мистецтва».

Майданчик, розташований на південний захід від розкопу (сучасна адреса Галицька, 7а), забудовано після розбору міських валів. У 1827 р. на ньому споруджено будівлю військової канцелярії гарнізону і гауптвахти. Під час Мармулядової пожежі будівля горіла і була відновлена зі зміною розпланування у 1872 р. за проектом міського будівничого В. Мюльна. Використовувалася під різні крамниці та заклади. Зараз у ній розміщено бібліотеку медуніверситету.

На південний схід від шурфа розташований сучасний головний корпус медуніверситету (вул. Галицька, 2). Споруджено його у 1893-1894 рр. у стилі еклектики (неоренесансний напрямок) під потреби дирекції залізниць. До цього ділянка пустувала, називаючись площею Потоцьких (за картами 1800-1848 рр).

Площа Потоцьких на кадастровій карті 1848 року.

У 1914 р. сюди перейшов магістрат, а у 1921 р. управління Станиславівського воєводства. З 1935 р. – тут розміщувалися Скарбнича палата, а з 1945 р. – медінститут, згодом перейменований у медуніверситет. Зафіксовано ділянку й на кількох іконографічних джерелах. Два найцікавіші з них, на яких помітно залишки будівельного матеріалу.

Досліджувана ділянка на світлинах 1894 і 1920-х років.

Найбільше інформації про конструктивні особливості брами надають два картографічні джерела. Першим із них є «Проектний план удосконалення укріплень Станиславівської фортеці, 1743 р.» (оригінальна назва «Plan de Stanislavow, 1743». За припущенням архітектора С. Кравцова його автором був син власника міста, архітектор Станіслав Потоцький.

Аналіз фрагменту плану дозволяє говорити, що Тисменицька брама була складним комплексом комунікаційно-оборонних укріплень, поєднаних із чітко продуманою системою наземних і підземних споруд.


Фрагмент плану Станиславівської фортеці, 1743 рік.

До неї входили кілька споруд. Головною з них була Тисменицька брама з наскрізним проїздом, внутрішніми і зовнішніми воротами й двома підйомними ланками на мості. До бічних фасадів брами прилягали  прямокутні у плані прибрамні підземні камери (по дві з кожного боку).

До бічних фасадів цих камер в свою чергу тулилися потерни у вигляді коридорів-виходів на нижні праву і ліву тераси з бруствером. Із плану випливає, що наземною, видимою частиною комунікаційно-оборонного комплексу був тільки напільний корпус брами. Решту споруд розташовувалися в тілі валу і були невидимими. Важливою особливістю брами є те, що вона наполовину була «втоплена в тіло валу».

Підтвердження конструктивних особливостей брами знаходимо на мапі міста Станиславова, 1792 р., відомої за копією І. Дрекслера 1924 р.

Фрагмент мапи Стансилавова 1792 року.

Видиму частину брами позначено червоним прямокутником (№21), пунктирними лініями невидимі (накриті землею валу) – потерни-виходи на терасу, підземні камери, надвірну частину проїжджої частини корпусу брами.

Наступним і найважливішим кроком у дослідженні архітектурного об’єкта є накладення історичних карт на сучасну топопідоснову. Від результату цієї роботи залежатиме, який саме фрагмент віднайдено комунальниками 26 червня. Накладення контурів фортеці на історико-архітектурний опорний план 1979 р. дозволяє говорити, що надвірний край валу проходив по сучасній вулиці Лесі Українки, тож цілком можливо, що віднайдені фрагменти є залишками Тисменицької брами.

Схема накладення контурів фортеці на історико-архітектурний опорний план 1979 року.

Цікавіші висновки дало накладення плану 1743 р. і карти 1792 р. Анною Сербін і Христиною Боришкевич на топопідснову:

Результати накладення дають підстави твердити про те, що віднайдений фрагмент є підземною частиною конструкцій лівої потерни-виходу на нижню терасу або стінкою прибрамних підземних камер. Більше того, накладення плану 1743 р. на топопідоснову промовисто засвідчує, що з північного і північно-східного боку фундаменти медуніверситету закладено на фортечному мурі. З цього робимо попередній висновок, що позначені на схемах пунктиром фрагменти стіни потерни, або підземних камер Тисменицької брами Станиславівської фортеці й віднайдено представниками комунальних служб.

Постає питання про те, що ж робити із віднайденим фрагментом фортифікацій. У ЗМІ зазначалося, що керівник міського комунального департаменту Михайло Смушак спершу пропонував продовжити роботи і залити все бетоном. Його можна зрозуміти. Терміни планованої реконструкції вулиці минають, слід відзвітувати про використані кошти і виконану роботу.

Але давайте задумаймося, що принесе більше користі для міста: вчасна здача після реконструкції вулиці Лесі Українки, безпорядок на якій уже набив оскому чи призупинка робіт та порятунок археологічної атракції? Думка автора зводиться до наступного: для пошуку відповіді необхідно продовжити археологічні розкопки. Від їхнього результату залежатимуть подальші дії. Коли виявиться, що це справді добре збережені за планувальною структурою і відповідною висотою залишки Тисменицької брами – то це, без перебільшення, археологічна сенсація на державному рівні, про яку говоритимуть на усіх каналах телебачення.

А вірогідність позитивного результату досить висока, оскільки більша частина брами розміщувалася у валі і не підлягала руйнуванню. Якщо підтвердиться така гіпотеза – місто просто не має права упустити можливість консервувати й реконструювати такий унікальний і надзвичайно привабливий туристичний об’єкт. Коли ж з’ясується, що зберігся тільки фрагмент муру, то після фіксації, обмірів, описів роботи по благоустрою вулиці слід продовжити, а сам об’єкт ознакувати одним із способів, яких у світовій практиці на сьогоднішній день відомо чимало.

І на закінчення хотілося б звернутися до міської влади: думаймо державницьки! Правильне рішення в цьому питанні дозволить завоювати прихильність кількох тисяч іванофранківців і переобратися на другий термін до владних структур.

Зеновій Федунків,
історик-краєзнавець, кандидат історичних наук

3 июля. Фото с места раскопок:
  
Источник

4 июля. Новостной видео-сюжет:

6 июля. Новостной видео-сюжет:

6 июля. Интервью и беседы по теме:

6 июля. Место раскопок укомплектовали стендом, что очень меня радует, поскольку такой необходимой деталью у нас даже куда более значимые объекты зачастую не могут укомплектовать, а тут только начались раскопки, и вот вам, пожалуйста:
 
Источник

9 июля. Новостной видео-сюжет:

12 июля. Ещё одно интервью по теме:

17 июля. Новостной видео-сюжет:

31 июля. Фото кладки крупным планом:
  
Источник

Помимо находок монет и всякой прочей мелочёвки (о чём упоминалось в видео) также были найдены остатки деревянных кольев, чью связь с участком укреплений ещё предстоит установить:

Источник

На данный момент раскопки курируют Юрий Лукомский и уже упомянутый Зеновий Федункив. В работе принимает участие 6-8 человек, археологов и волонтёров. Чиновники не мешают и даже немного помогают. В общем, пока полёт нормальный.

Продолжение следует...

В декабря 1928 г. в Станиславове проходила выставка, посвящённая памятникам и истории города. Её организовал доктор исторических наук Чеслав Хованец, который, по сути, был первым, кто детально занялся вопросом истории городских укреплений. В своей монографии Historia Twierdzy Stanisławowskiej 1662-1812 (1939), посвящённой городу-крепости, он кратко упоминает отдельные экспонаты выставки, среди которых встречается и упоминание макета - первого такого рода экспоната в истории города:

Цитата

... na wystawie historycznej m. Stanisławowa w 1928 r. Tamże też był model plastyczny fortecy wykonany przez biuro techniczne magistratu pod moim kierownictwem.

В переводе:

Цитата

Там же [т.е. на выставке 1928 г. - Filin] также была пластическая модель крепости, выполненная под моим руководством техническим отделом магистрата.

Фото макета в книге не приводится, а Ч. Хованец не уточнил, какой именно этап развития города был показан на макете.

Новые интересные сведения по этой теме нашлись в статье 2018 г. Twórca wystawy historycznej o Stanisławowie (т.е. "Создатель исторической выставки о Станиславове"), в которой речь идёт о той самой выставке 1928 г. и о её организаторе - Чеславе Хованце. Есть там такой вот интересный фрагмент (приведу сразу в переводе):

Цитата

Несмотря на многочисленные попытки поиска, мы нигде не могли найти фотографии этого события [фото выставки - Filin]. Прочным следом выставки был каталог с описанием, изданный её комитетом, в котором каждый экспонат был пронумерован и отнесён к соответствующему разделу. ...

На одной из первых страниц каталога была размещена информация, что он был издан тиражом в 500 экземпляров, в том числе 100 экз. лимитированной версии, дополненной девятью ценнейшими оригинальными фотографиями экспонатов. Поиск одного из них не был лёгким заданием. Тем более, что никому ранее не удалось эту задачу выполнить. Запросы в различных архивах и библиотеках, как в Польше, так и в Украине, через некоторое время принесли, однако, ожидаемый результат. Оказалось, что иллюстрированный каталог сохранился в фондах Национальной библиотеке в Варшаве. В тексте [статьи] представляем одну из девяти упомянутых фотографий экспонатов. Это пластическая модель плана крепости второй половины 18 века, которую сделал местный художник, скульптор Владислав Адамяк. Оригинал утерян, имел 129 см в длину и 100 см в ширину.

А вот и то самое уникальное и, похоже, единственное из сохранившихся фото макета, которым украсили каталог:

Судя по всему, в каталоге, который нашёлся в Варшаве, были приведены краткие сведения о макете, откуда авторы статьи почерпнули информацию о его размерах, исполнителе и, что особенно немаловажно, о датировке показанной на плане ситуации 2-ой половиной 18 века. Оттуда же узнаём, что макет считается утраченным (скорее в значении "пропал без вести", чем в значении "уничтожен"), а от этого ценность единственной фотографии этого экспоната сильно возрастает.

Далее снова вернёмся к упомянутой выше книге Historia Twierdzy Stanisławowskiej 1662-1812, где, помимо всего прочего, был приведён рукописный план Станиславова образца 1792 г., нарисованный всё тем же Ч. Хованцем. Сравнение очертаний кварталов и отдельных зданий, показанных на плане и на макете, как по мне, явно свидетельствует в пользу того, что макет был создан на основе этого плана (или одной из его вариаций), а это помогает сузить датировку показанной на макете ситуации от широкого диапазона "2-ой половины 18 века" до конкретной даты - 1792 г.:

Было бы замечательно, если бы в итоге выяснилось, что макет каким-то чудом где-то уцелел. В наши дни он сам уже стал бы ценным музейным экспонатом как минимум из-за своего возраста, ведь ещё через 10 лет он отметил бы свой столетний юбилей. 

Год издания: 2018 (на основе материалов 1930-х гг.)

Автор: Чеслав Хованец (Czesław Chowaniec)

Научная редакция: Мирослав Волощук, Норберт Мика, Зеновий Федункив

Издательство: Ladex, Львов

Язык: польский

Формат: 16,8х23,5х1,8 см

Переплёт: мягкий

Бумага: офсетная

Количество страниц: 316

Иллюстрации: 16 страниц частично с цветными, частично с чёрно-белыми иллюстрациями (старые планы, фото, рисунки)

Тираж: 500 экз.

ISBN: 978-966-823-363-0

Где купить: г. Ивано-Франковск, ул. Сечевый стрельцов, д. 56 Дом польской культуры. К сожалению, on-line-продажа вроде бы не планируется.

Аннотация:

Цитата

Осенью 2015 г. во время исследовательской работы профессора Мирослава Волощука (Прикарпатский национальный университет им. Василия Стефаника) удалось отыскать ранее не опубликованную рукопись жителя Станиславова Чеслава Хованца - "История Станиславовской* твердыни (1662-1812)". Рукопись, состоявшую из 13 папок, обнаружили среди документов Польской библиотеки в Париже, директором которой Хованец был в 1964-1968 гг. Среди материалов нашлись машинописный и рукописный вариант монографии, заметки, письма, вырезки из газет с публикациями фрагментов книги, иллюстрации, фото. Стоит отметить, что найденный материал не имеет аналогов. Он существенно дополняет скромную, как для того времени, информацию по истории Станиславовской крепости, преимущественно польских учёных второй половины 19 - первой половины 20 вв. и новейшие работы украинских учёных и археологов.

* г. Ивано-Франковск до 1939 г. носил название Станиславов. Книга описывает историю этого города-крепости.

Краткая биография автора:

Цитата

  Чеслав Хованец (родился 29 июня 1899 г. в Станиславове - умер 22 марта 1968 г. в Париже). Польский историк и библиотекарь, исследователь польско-турецких отношений времён Яна III Собеского, истории польской диаспоры, истории Станиславова и его памятников, а также многонационального сообщества Покутья. 

Окончил польскую гимназию в Станиславове. Посещал также гимназию в Вене. Абсольвент Львовского и Ягеллонского университетов. С 1927 г. член филиала Польского исторического общества в Станиславове. С 1935 г. преподаёт в Centre d’Etudes Polonaises de Paris при Польской библиотеке, а также при Польской секции в Centre d’Etudes Slaves. Руководитель и директор Польской библиотеки в Париже (1956-1968). Участник борьбы за независимость Польши в 1918-1921 гг. и движения сопротивления в 1940-1944 гг.

От редакции:

Текст (на польском) приведён здесь.
 

Примеры страничек:

    


Содержание:

На польском:

В переводе:

Цитата

От редакции - 3

Примечания к работе о твердыне Станиславов - 17

Раздел I. Рождение города 1661-1672 гг. - 22

I. Турецкая война 1672 г., - Падение Каменца и значение Станиславова в новой военной ситуации, - Забота сейма и сеймиков, - Собеский в Станиславове, - 1676 год, - Роль твердыни в журавенской нужде, - Первая осада города Селим Гераем, - Dennenmark (?) и подмога Яна III - 22

Раздел II. Страж Покутских Кресов - 45

I. Развитие твердыни, - Описание Далейрака,  - "Опора Покутья, бруствер Русского воеводства", - Герой из под Вены, - Гетманский город и его дальнейшая роль в турецкой войне, - Визит короля Яна, - Смерть основателя и его наследник узнаёт о том - 45


Раздел III. Между саксонцем, шведом и москалём - 60

I. Станиславов в начале 18 века, - Новый дидыч, его амбиции и планы, - Северная война, гетманская булава и княжество на Покутье - 60

II. [Без названия]

III. 1712 год, - Январские совещания в бендерском лагере, - Планы, заговоры о подготовке к делу, - Миссия Бенуа на Покутье, - Ситуация на пограничье, - Невнимательность коронных войск, - Снятынская измена, - Набег на Туркула в Тупчах, - Поход Грудзинского, - Опустошение Заднестровья, - Выступление партизанов воеводы, - Занятие Станиславова, - Неудача бендерского плана, - Разгром Грудзицкого, ликвидация заговоров Огинского в Литве и Вишневецкого на Подолье, опоздание акции Штейнбока на Поморье, - Наступательные действия Сенявского, - Концентрация коронных войск, поход на Снятын, - Марш на Станиславовскую крепость, - Подготовка к обороне и осаде, - Атака твердыни, - Капитуляция, - Конец действа - 83

IV. На следующий день после капитуляции, - Репрессии Августа II, - Конфискация станиславовских владений и под насильственной властью, - Правление [Флориана фон] Шиллинга, - Консервация крепости, - Страж Заднестровья, - Новые тучи, - Политика Османской Порты, - Бендерская эмиграция в упадке, - Попытка захвата крепости в 1713 г., - Упадок и ликвидация каролингской партии, - Абдикация Лещинского, - Юзеф Потоцкий устанавливает договоренности с Августом, - Прощение, возвращение владений и возврат в Станиславов - 90

Раздел IV. Резиденция великого гетмана - 94

I. Состояние города после шведских войн, - Юзеф Потоцкий приступает к экономическому восстановлению, - Его соратники, - Универсалы, организация вооруженных сил, - Привлечение ордена Иезуитов и его значение в восстановлении города, - Реорганизация школ, - Реорганизация городского и цехового правления и пр., - Пребывание Юзефа Потоцкого в городе и забота о расширении и благоустройстве города, - Строительства костёла Иезуитов, небольшого дворца Блихт на Бельведере, Зверинца и пр. - 94

II. Бескоролевье после Августа II, - Юзеф Потоцкий появляется на политической арене в качестве сторонника Лещинского, - Интервенция Москвы, - Марш на дидычские владения воеводы, - Угроза Станиславову, - Потоцкий признаёт Августа III королём, - Фортификация Станиславова, - Гетманская булава, - Во главе антироссийской партии, - Заключение под стражу Кантемира,  - Заговор с Швецией и Турцией, - Дело Синклера, - Русско-турецкая война, - Набег на Покутье, - Месть Кантемира, - Оборона Станиславова 1739 г. - 99

III. Дальнейшая судьба гетмана, - Его влияние, значение, планы и амбиции, - Визит Чарторыйских в Станиславов, - Посещение французского посла, - Дальнейшее расширение и развитие города, - Коллегиата,  - Иезуиты и их коллегиум, - Тринитары, - Мещанство и его золотые времена,  - Крепость, гарнизон и коменданты, - Страж над безопасностью Покутья и криминальные суды, - Колонизация Заднестровья, - Болезнь и смерть гетмана, - Торжественное погребение - 107

Раздел V. Гнездо конфедерации - 115

I. Станислав Потоцкий, познанский воевода, - Его збаражские управители, - Отдаление дидыча от Станиславова меняет характера города, - Десятилетие тишины перед бурей, - Смерть воеводы, - Малолетние наследники и правление опекунов, - Новая ситуация в городе и на Покутье, - Новые персоны, новые интересы, - Катажина из Потоцких Коссаковская, - Пана каштелянша арендует Станиславовский ключ, - Её деятельность в городе и дворце. - 115

II. Бескоролевье после Августа III, - Политические амбиции Коссаковской, - Станиславовские планы гетмана Браницкого после конвокации, - Конспирация Коссаковской с гетманами, - Политические приготовления каштелянши, - "Дипломатия" с Дзедушицким, - Последний заезд в Галицкой земле, - Галицкая реконфедерация, - Конфедераты, - Конфедераты захватывают Заднестровье, - Планы и проекты из "эмиграции", - Замешательство в лагере Чарторыйских, - Станиславовская акция Браницкого и Дашкова, - Капитуляция Станиславова, - Ликвидация конфедерации, - Оккупация города Москвой, - Изгнание панны каштелянши, - перед трибуналом, - Конец аренды. - 120

III. Станиславов в 1765-1767 годах, - Барская конфедерация и её отголоски на Заднестровье, - Планы региментаря Дзедушицкого, - Вспышка восстания в Подгайцах - Галицкая конфедерация, - Мысли о переход на Покутье и опоре на Станиславов, уничтожение, - Крепость, лишённая дидыча, объявляет нейтралитет, - Комендант полковник Шульцер выступает на стороне конфедератов, - Помощь, оказанная разбитым, - Французский агент проезжает через город, - Приход московских войск, - Беспокойство уполномоченного, -  Первая оккупация города москалями, - Взрыв турецкой войны, - Концентрация российских войск, - Планы создания в Станиславове оперативного центра, - Повторная оккупации города, январь 1769, - Строительство складов и больниц, - Конфедератские гнёзда в Подкарпатье, - Прилуцкий и другие досаждают городу и околицам, - Их поражение под Надворной, - Пленные конфедераты в станиславовских казематах, - Иезуиты приносят помощь и утешение, - Безразличие мещанства, - Армянский эпизод, - Намерение Пулацкого нанести из Венгрии удар по покутским складам, - Люди (?) турок под Хотином, - Отдаление фронта к устью Дуная, - Станиславов этапом, - Потери города: разрушение экономики и крепости, - Реквизиция крепостной артиллерии, упадок наддунайской торговли, - Обнищание мещанства, - Поставки для российских и имперских войск, - Воззвание императора и эмиграция армян за Карпаты, - Чума 1770 г. опустошает жителей, - Окончательный раздел покутских владений в 1770 г., - Коссаковская приобретает Станиславовский ключ, - Раздел Польши, - Сдвиг австрийской границы на Покутье, - Угроза австро-российского столкновения, - Эвакуация города московскими войсками, - Вступление [в город] австрийцев. - 127

Раздел V. Последние годы крепости - 137

I. На следующий день после раздела, - Отношение населения к новому положению дел, - Сеймик в Станиславове, - Присяга на верность и Pacta conventa, - Прибытие дидычки, - Неестественная ситуация в Станиславове, - Крепость притягивает взгляды захватчиков, - Император Иосиф II в Станиславове, - Намерение экспроприации по стратегическим причинам, - Первая попытка под пратекстом чинов, - Дальнейшие действия захватчиков, - Административные преграды и тенденция деградации города в его положении на Покутье, - "Административная реорганизация", - Защита каштелянши посредством права и языка, - Повторный визит императора обходит дворец, - Упорядочивание отношений, - Банкеты и дворцовые торжества, - Правление каштелянши, усилия по заживлению ран, - Трудности со стороны администрации, - Начало парцелляции предместья города, - Хозяйка в фортификационном поясе, - Проблемы, связанные с реорганизацией и централизацией тенденций властей, - Намерение продажи владений, - В те же самые руки, - Прот [= Протазий] Потоцкий покупает Станиславовский ключ, - заслуга Катажины Коссаковской. - 137 

II. Новый дидыч Прот Потоцкий и его банковская политика, - Парцелляционная экономика, - Проект восстановления австрийским правительством крепости, - 1794/5, - Банкротство Прота Потоцкого, - Город вместе с владениями выставлен на аукцион, - Под управлением кредиторов, - Вердикт варшавской комиссии 1801 г., - Город переходит в собственность правительства, - Ликвидационная деятельность нового "дидыча", - В администрации религиозного фонда, - Описание города начала 19 века, - Крепостная артиллерия передана на списание (?), - Постановление о сносе фортификаций, - Отсрочка исполнения. - 143

III. Польско-российская кампания 1809 г., - Наступление князя Понятовского в Галиции, - Занятие Львова, - Эвакуация восточной Галиции австрийскими войсками, - Польские подъездные пути в Заднестровье, - Конные стрелки в Станиславове, - Описание оккупации города очевидцем, - Галицкая земля в огне, - Станиславов - центр повстанческого движения, - Кампания полковника Стриговского над Днестром, - Слабое значение Станиславовской крепости для удержания линии Днестра, - Слабая защита и эвакуация города поляками, - Город служит для концентрации [войск] генерала Мафельдата, - Австрийские успехи прерваны перемирием. - 146

IV. Репрессии после окончания войны, - Решение об уничтожении крепости, - Последние инженерные обмеры, - Перевод города в религиозный фонд, - Начало робот по разрушению [укреплений] в 1812 г., - Как долго длился снос и сколько он стоил, - Дальнейшее стирание фортификационных следов, - Нынешнее состояния, - Окончание. - 149

Дополнения

I. Материалы по истории Станиславова - 155

II. Станиславовская твердыня - 221

III. Частная переписка автора 1938-1939 годов, касающаяся подготовки книги к печати - 292

Библиография работ Чеслава Хованца, касающаяся истории Станиславова - 308

Рік видання: 2014.

Автор: Зеновій Федунків.

Видавництво: Лілея-НВ, Івано-Франківськ.

Мова: українська.

Формат: 14,7 х 20,6 х 0,9 см.

Обкладинка: інтегральна (гнучкий картон).

Папір: офсетний.

Кількість сторінок: 176.

Ілюстрації: безліч чорно-білих планів і карт.

Наклад: ?

ISBN: 978-966-668-319-2 (книга), 978-966-668-149-5 (серія "Моє місто").

Книга на сайті видавництва


Аннотація:

Цитата

Візуальна інформація часто служить основним аргументом для придбання книжки. Розглядаючи мапи, плани і схеми, опубліковані в цьому виданні, без заглиблення в текстову частину, можна почерпнути інформацію про еволюцію міської території, про топографічні, гідрографічні, архітектурні, мікротопонімічні особливості міста, простежити утворення передмість і мікрорайонів.

Коли Ти, Читачу, належиш до людей, яким більше до вподоби робити висновки, ніж отримувати їх готовими - то ця книжка для Тебе.

Приклади сторінок:
              


Зміст:

Цитата

І. Монолатій. Анаксімандрові нащадки Станиславова/Станіслава - 3

Розділ І. Станиславів у картографії: огляд джерел та деякі висновки - 5

Розділ II. Давні карти і плани Станиславова - 19

№1. Спеціальний і докладний план України з належними до неї воєводствами, округами і провінціями Боплана, 1650 р. - 19

№2. Частина України, що по-народному називається Покуттям, 1662 р. - 25 

№3. Проектний план удосконалення укріплень Станиславівської фортеці, 1743 р. - 29

№4. План Станіславської фортеці, 1769-70 рр. - 33

№5. Фіксаційний план Станиславова, поч. 1770-х. - 39

№6. Йосифінська військова карта Галичини та Лодомерії - 1779-1782 рр. - 43 

№7. Карта нових королівств Галичини і Лодомерії з районом Буковиною Т. Лоттера (між 1735 і 1777 рр.) - 47

№8. Карта міста Станиславова, 1792 р. - 51

№9. Фіксаційний план Станиславова і околиць, 1800 р. - 61

№10. Ситуаційний план королівського міста Станиславова з картою округу, наближеними до міста селами, магістральними дорогами, вулицями і провулками, 1805 р. - 67

№11. План Станислава і околиць, споряджений для військових потреб, 1836 р. - 73

№12. Кадастровий робочий план Станиславова, 1848 р. - 77

№13. Адміністративна карта князівств Галичини і Лодомерії з великим ерцгерцогством Краковом і герцогствами Освенцімом, Затором і Буковиною, 1863 р. - 81

№14. Ескіз розташування доріг, вулиць і площ в місті Станиславові, 1877 р. - 85

№15. Нова Спеціальна карта Австро-Угорської монархії, 1880 р. - 89

№16. Фіксаційний план Станиславова, 1886 р. - 95

№17. План міста Станиславова, 1890 р. - 99

№18. Фіксаційний план міста Станиславова, 1895 р. - 103

№19. План міста Станиславова, 1904 р. - 111

№20. Тактична військова карта околиць Станиславова, 1916 р. - 119

№21. План міста Станиславова і Княгининів, 1919 р. - 125

№22. План Станиславова, 1919 р. - 131

№23. План міста Станиславова, 1925 р. - 135

№24. План міста Станиславова, 1932 р. - 141

№25. План міста Станіславова, 1932/1933 рр. - 149

№26. Тактична карта Польщі, 1932 р. - 155

№927. План виборчих округів і дільниць Станиславова, 1934 р. - 159

№28. Туристичний план Станиславова, 1937 р. - 165

№29. План міста Станіслава (Станіславова), 1941 р. - 171

Новина про презентацію видання:

Цитата

Давні карти та плани Станиславова – у новому виданні серії "Моє місто" 

3 квітня 2014 р. в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбулася презентація видання серії "Моє місто" – "Станиславів на давніх мапах та планах" Зеновія Федунківа.

Модератор зустрічі, голова історико-краєзнавчого об'єднання "Моє місто", Зеновій Жеребецький представив присутнім автора видання - члена  Національної спілки краєзнавців України та об'єднання "Моє місто", керівника науково-редакційного відділу при управлінні культури, національностей та релігій облдержадміністрації, історика, чималий краєзнавчий доробок якого демонструвався на розгорнутій у залі книжковій виставці "Зеновій Федунків: дослідник місцевої історії".

За словами п. Жеребецького, презентоване видання - це, перш за все, спроба впорядкувати усі досі відомі картографічні джерела нашого міста - від найдавніших часів і до початку 1940-х рр. Таке завдання було досить нелегким, але цікавим та потрібним, оскільки старі мапи дозволяють відкрити цілі втрачені світи, відродити нашу пам'ять про минуле рідного міста.

Сам презентант поділився з присутніми історією створення книги, що запрошує містолюбців до нового прочитання нашої минувшини - шляхом перегляду 29 мап, планів і схем, які на сьогодні ще мало вивчені, але надзвичайно інформативні та становлять безцінне джерело відомостей з різних галузей науки. Зеновій Богданович розповів і про структуру дослідження, що складається з 2 розділів (розділ І - історія картографування Станиславова; розділ ІІ - власне самі карти і плани міста), а також щиро подякував за допомогу у створенні видання членам історико-краєзнавчого об'єднання "Моє місто".

До речі, серед карт, вміщених у праці, є й план міста часів ЗУНРу 1919 р. українською мовою,  що є точною копією оригіналу та водночас окремим додатком до видання.

Привітали Зеновія Федунківа із появою нової книги як самі члени  об'єднання - краєзнавець Михайло Головатий, архітектори Зеновій Соколовський та Ігор Панчишин, археолог Василь Романець, видавець Василь Іваночко, так і представники наукової, творчої еліти, громадськість міста, зокрема: Петро Арсенич, Ігор Дейчаківський, Тарас Маланюк, Ростислав Гандзюк, Мирослава Олійник, Володимир Єшкілєв та ін.

Так, запрошені до слова Михайло Головатий, Зеновій Соколовський та Василь Іваночко були одностайними в тому, що презентоване видання  містить дуже цінну та детальну інформацію, завдяки якій, не заглиблюючись у текстову частину, можна побачити еволюцію міської території, топографічні, гідрографічні, архітектурні особливості нашого міста, простежити утворення передмість і мікрорайонів.

Під час презентації відбувся показ слайдів давніх карт, завдяки якому  присутні мали змогу наочно спостерігати локалізацію укріплень Станиславівської фортеці, еволюцію композиції міських кварталів, вулиці на місці струмків, річок та інші цікаві деталі картографії нашого міста.

На завершення дійства Зеновій Федунків висловив вдячність обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка за сприяння у проведенні презентації, а численні гості мали змогу ще раз переконатися, що нове видання серії "Моє місто" є хорошою альтернативою історичним теоріям та обов'язково стане в нагоді всім тим, кому більше до вподоби робити висновки самостійно, ніж отримувати їх готовими.

Дещо повідмічав на плані. Цікавий мисливський замочок на місці катедрального собору Святого Воскресіння. Коли зводили собор у 1724 році як єзуїтський костел, знайшли скарб, який оцінили у 20 тисяч злотих, ці кошти дали на зведення собору

Поправка - пивзавод 18 століття. Вал, який іде від галицької брами в сторону замку Потоцьких, добре прослідковується, зараз на ній стоять торгові ряди ринку "пятачок"