Рік видання: 2019

Автори: Мехмет Тютюнджи, Андрій Красножон

Видавництво: Чорномор'я, Одеса

Мови: українська, турецька, англійська (підписи до ілюстрацій, резюме і зміст)

Формат: 70х100/8 (24,4 х 33,2 х 3 см)

Обкладинка: тверда

Папір: крейдований

Кількість сторінок: 584

Ілюстрації: 266 кольорових фото, малюнків, планів, карт та інших зображень

Наклад: 500 прим.

ISBN: 978-966-555-325-0

Орієнтовна ціна: від 800 грн.
 

Де купити:

• Замовити у автора, Андрія Красножона (доставка Новою Поштою по всій Україні). Замовлення приймаються через особисті повідомлення на facebook або за допомогою e-mail: ahmar.and@gmail.com (тема листа: Замовлення книги).
• В Одесі: книжковий магазин "Остров послезавтра" (вул. Еврейська, 13); хол Національної наукової бібліотеки (вул. Пастера, 13).

Аннотація:

Цитата

До монографії включено кілька десятків османських та російських документів, які розкривають маловідомі сторінки історії Ізмаїла ХVI-ХІХ ст. Особливу увагу в книзі приділено проблемі заснування цього міста та першим султанським указам, які супроводжували процес становлення Ізмаїла (який спочатку носив назву Мехмедабад - «місто Мехмеда», на честь засновника - однієї з найбільш впливових фігур Османської імперії другої половини XVI ст., Мехмеда-ага Хабеші). Докладно висвітлюються соціально-економічні аспекти життя міста у перші роки існування. Крім документальних джерел, книга містить десятки планів, карт і схем фортеці, міста і прилеглої місцевості ХVІІ-ХІХ ст. Окремим предметом дослідження є історична топографія міста, а також еволюція розвитку фортифікації Ізмаїла, османська епіграфіка, історія будівництва церков.

Автори:

Цитата

Мехмет Тютюнджи, PhD, спеціаліст в галузі середньовічної османської епіграфіки. SOTA: Центр турецьких та арабських досліджень (Харлем, Голандія).

Андрій Красножон, доктор історичних наук, спеціалист в галузі історії фортифікації міст Північно-Західного Причорномор'я. Південноукраїнський національний педагогічний університет (Одеса, Україна).

Приклади сторінок:

1.
                  

2.
    

Зміст:

Цитата

Вступ - 9

Частина І. Початок історії міста - 17

• Перші згадки Ізмаїльської переправи у документах - 18
• Дарча грамота на землі Ізмаїльської переправи (листопад 1589 р.) - 25
• Зображення засновника Ізмаїла, Мехмеда-ага - 47

Частина II. Перше будівництво - 65

• Комплекс документів щодо будівництва замку - 66
• Суперництво у палаці - 87

Частина III. Місто у власності Благодійного фонду Мехмеда-ага - 91

• Вакифнаме Хабеші Мехмеда-ага - 92
• Стамбульські скарби зберігана «Покоїв Щастя» - 117
• Епіграфічні написи на спорудах Мехмеда-ага в Стамбулі - 132

Частина IV. Розвиток Ізмаїлу в 1590-х рр. - 141

• Купольна кам’яна мечеть Ізмаїлу - 142
• Комплекс розпоряджень з реєстру № 69 - 157
• Комплекс розпоряджень з реєстру № 74 - 166
• Населення та економіка раннього Ізмаїлу - 171

Частина V. Ізмаїл християнський у XVII ст. - 187

Частина VI. Соціально-економічне життя Ізмаїльського округу в 1689-1693 рр. - 205

• Опис Кримського реєстру судових рішень № 29 - 206
• Окремі рішення з реєстру № 29 - 221

Частина VII. Епіграфіка та картографія Ізмаїлу (1702-1770 рр.) - 247

Частина VIII. Місто та фортифікаційні споруди в 1770-ті рр. - 273

Частина IX. Перша бастіонна фортеця 1780-х рр. - 317

• Комплекс документів щодо будівництва бастіонної фортеці 1781-1782 рр. - 319
• Про документ від 28 лютого 1782 р. щодо будівництва Ізмаїльської фортеці - 330

Частина X. Штурм Ізмаїла в грудні 1790 р. - 343

Частина XI. Модернізація укріплень у 1790-ті рр. - 415

Частина XII. Ізмаїл у XIX ст. та ліквідація фортеці 1856 р. - 469

• Перехід міста під владу Російської імперії - 470
• Процедура ліквідації фортеці Ізмаїл - 514
• Ізмаїл та Нижнє Подунав’я в османській картографії 1856-1871 рр. - 524

Висновки - 541

Література - 549
Перелік джерел - 552
Термінологічний словник - 559
Географічний покажчик - 563
Іменний покажчик - 569
Перелік умовних скорочень - 575
Abstract - 576

Вступ:

Цитата

Від турецького міста й фортеці Ізмаїл майже нічого не збереглося. За винятком кам’яної купольної мечеті й залишків валів останньої бастіонної лінії на площі понад 160 га та двох перебудованих, церков. Сучасне місто зберегло свою старовинну назву попри дві спроби перейменування іа Мехмедабад (1591 р.) та Тучков (1812 р.). Квартали Ізмаїла знаходяться на східному березі балки Коджагьоль, навпроти колишньої турецької забудови. Південно-західний його район співвідноситься з великим молдавським форштадтом османського періоду, який існував як мінімум з початку XVIII ст., що є ознакою спадкоємності урбаністичної традиції.

З протилежного, західного боку, територія османського міста була захищена глибокої балкою під назвою Броска. Наразі в ній розташована гавань Ізмаїльського судноремонтного заводу.

Ізмаїл знаходиться на Нижньому Дунаї, на лівому корінному березі північного рукава його дельти, у 75 см від гирла. Навпроти міста — острів Чатал з його луками, який утворений розгалуженням двох річкових рукавів. На захід від міста розташоване озеро Ялпуг, на схід - озера Катлабух і Китай. У 37 км іа схід - місто Кілія, засноване у 1479 р. молдавським господарем Стефаном III (Бистрицкая летопись 1976: 24-34). У 18 км на південь від від Ізмаїла знаходиться місто Тулча, у 84 км на північний схід - Татарбунари.

Дата заснування турецького Ізмаїла відома завдяки офіційному указу султана Мурада III листопада 1589 р. Відомо також й ім’я засновника - Хабеші Мехмед-ага. Дослідникам добре відомі деталі його біографії, збереглися навіть портретні зображення. Саме за його ініціативою Ізмаїл виник на цьому пустельному місці біля переправи і досяг процвітання за відносно короткий термін. Ізмаїл швидко перетворився на взірець успішного проекту Османської імперії на північній околиці.

Поява цього міста передбачало контроль над річковою переправою. Адже зацікавленість Османської імперії дельтою Дунаю проявлялася здавна. Ще у 1453 р. спеціально для султана Мехмеда Фатіха була підготована карта нижньої течії річки від самого гирла, із зазначенням особливостей навігації та відстаней до основних міст Валахії, Болгарії та Угорщини, розташованих по його берегах (Красножон 2017).

У даній монографії представлені документи у хронологічному діапазоні від 1542 р. до 1871 р. За цей період місто вийшло зі складу Османської імперії і перейшло під владу Росії (1812 р.), а потім опинилося у підпорядкуванні Молдавського князівства (з 1856 р). Автори книги не претендують на вичерпне охоплення джерел і всебічне висвітлення історичної долі Ізмаїла протягом цих століть. В історіографії максимальна увага до Ізмаїла завжди була пов’язана з історією його штурму військами О. В. Суворова 11 грудня 1790 р. Решта сюжетів історії міста залишалася маловивченою. У росіській і радянській історіографії «досуворівський» період історії міста та його фортифікації приваблював лише окремих дослідників. З іншого боку широкого наукового інтересу до Ізмаїла не спостерігалось й серед турецьких фахівців.

Проте, певне коло знавців історії Ізмаїла все ж таки сформувалося. Серед них слід назвати С. Тверитинову (публікація і переклад двох указів султана Мурада III) (Тверитинова 1977), І. Кирто-ге (дослідження османських документів ХVІ-ХVІІІ ст.) (I. Chitoaga 1995), О. Г. Середу (історія міст і cіл Буджака) (Середа 2009; Середа 2015), С. В. Паламарчук (початкові етапи історії Ізмаїла) (Паламарук 2000; 2008; 2017), І. В. Сапожникова (археологічні дослідження купольної мечеті) (Сапожников 2009), С. Бейлекчі (археологічні дослідження міста) (Бейлекчи 1994), В. А. Постернака (спроба осмислення нашої сукупності джерел та створення комплексної історії Ізмаїла османського періоду) (Постернак 2015), І. Є. Шлапак (історія бастіонної фортифікації міста) (Slapac 2016), Ф. Росетті (вивчення загальних аспектів торії міста) (Rosetti 1934), А. О. Добролюбського (археологічні дослідження оборонних споруд) (Добролюбский, Дынник 1990), О. П. Пайкову (вивчення мечеті) (Ланкова 2003), Б. В. Колосок (еволюція фортифікації останній третині XVIII ст.) (Колосок 1995), Д. М. Янова (грошовий обіг османського періоду) (Добролюбский, Янов 2013). Проблеми історичної топографії міста, еволюції його фортифікації, османської епіграфіки не щоразово підіймали у своїх роботах й автори цієї монографії (Красножон 2014; 2015; 2017; 2018; Tütüncü, Krasnozhon 2018). Дослідники Т. Менцель і В. Перрі, а також І. Хакки Узунчаршілі свою увагу звернули на шню історію Ізмаїла і походження назви міста (Mansel, Parry 1978; Uzunçarşılı 1978). Румунський історик А. Дечей присвятив свою працю питанню походження другої назви Ізмаїльської переправи - «Сміл» (Decei 1997). Ф. Емеджен переймався питаннями походження цього «османського містечка» (Emecen 2001).

В рамках даної монографії здійснено комплексний джерелознавчий підхід до нових (а також вже відомих) документів з архівних і музейних сховищ Німеччини, Туреччини, України, Молдови, Румунії та Росії. Османські документи розкривають, в основному, економічні аспекти історії міста, а також питання капітального будівництва цивільних і військових споруд. Матеріали з архівів російських і українських відносяться до ранньої третини XVIII - середині XIX ст., торкаючись, в основному, аспектів військової історії міста в контексті кількох російсько-турецьких війн.

З ранніх документів, що стосуються історії міста, нами опублікований комплекс рішень і розпоряджень дивану (османського уряду) другої половини XVI ст., опис вакіфного свідоцтва 1591 р. Благодійного фонду Мехмеда-ага. У кольорі та високій якості перевидані два укази султана Мурада III 1589 р., які базовими у справі становлення Ізмаїла як міста. Надано транскрипцію й переклад їх текстів, що суттєво уточнююче опублікований раніше варіант перекладу А. Тверитинової. Окрема частина присв’ячена аналізу судових рішень (сіджілів) кінця XVII ст., що відображають приватне життя мешканців Ізмаїла, разом з нечисленними, але вкрай цікавими епіграфічними джерелами. Вперше українською перекладено: тематичний уривок з Сейхатнаме Евлія Челебі за турецьким виданням 2010 р., який дозволяє по-новому оцінити дані мандрівника щодо повсякденного життя в Ізмаїлі середини XVII ст.

Особлива увага у монографії приділяється картографії Північно-Західного Причорномор’я і Нижнього Подунав’я. Представлено більше десяти османських карт і планів кінця XVII - другої половини XIX ст. Проте, що стосується фортеці, то лише два її плани мають виключно османське походження: 1781 р. та 1863 р. Більша ж частина опублікованих картографічних матеріалів створена російськими військовими зо європейськими інженерами, які перебували на турецькій службі. Картографічні джерела відображать стадії розвитку міста і фортеці в період з 1770 по 1856 рр. У монографії також публікується до десяти видів Ізмаїла авторства російського художника при штабі Г. О. Потьомкіна, М. М. Іванова.

Основним завданням дослідження є введення до наукового обігу базових історичних документів, маловідомих або невідомих зовсім. Всі вони розподілені в книзі за хронологічним порядком. Отже, ми намагалися вирішити дві основні наукові проблеми: 1) заснування міста і ранній період його розвитку; 2) еволюція фортифікації Ізмаїла у ХVІ-ХІХ ст.

Монографія написана двома мовами, українською та турецькою. Англійською надано підписи до ілюстрацій, а також розширене резюме і зміст. Наприкінці книги представлений словник спеціальних термінів, використаних у тексті. На жаль, не всі документи опубліковані з повноцінними перекладами. У більшості випадків османські документи транскрибовані. На сучасні турецьку та українську перекладені лише коментарі до них, або резюме змісту. Вся сукупність документів розбита на блоки під суцільною нумерацією. У тексті зустрічаються відсилання до документів, або коментарів всередині книги за допомогою позначки: (див. № ...). Стандартна схема кожного блоку документів складається з назви, факсиміле ібо транскрипції османсько-турецької, що позначена «тугрою») і його перекладу, а також коментарів двома мовами.

Інші монографії А. Красножона на форумі:

• Крепость Белгород (Аккерман) на Днестре. История строительства (2012)
• Крепость Белгород (Аккерман) в исторических изображениях (2016)
• Фортеці та міста Північно-Західного Причорномор'я (XV-XVIII ст.) (2018)

Малоизвестный макет, с которым, похоже, теперь будет очень сложно познакомиться поближе.

Цитата

19 августа 2011

Макетной истории не будет?

Более сорока лет «работал» в Измаильском историческом музее А. В. Суворова макет крепости Измаил, вызывая неподдельный интерес у посетителей разного возраста. Но в открывшихся после реконструкции залах макета нет.

- Сегодняшняя экспозиция музея А. В. Суворова создана безусловным авторитетом в этой сфере - Анатолием Гайдамакой, который создавал экспозиции, например, в Киевском Национальном музее Тараса Шевченко, киевском музее Великой Отечественной войны, Центральном музее Вооруженных Сил в Москве, в музее на Поклонной горе в Москве, или выставки археологических находок Трипольской культуры, которая размещена в левом крыле собора Святого Петра в Ватикане, - говорит директор Измаильского музея А. В. Суворова Лариса Гончаренко. - И Анатолий Васильевич категорически против того, чтобы макет, созданный в пятидесятых годах прошлого века неспециалистами, был в составе экспозиции музея начала третьего тысячелетия.

Данный макет, который имеет массу несоответствий, разобран и находится в хранилище музея. К нам никто не обращался по поводу его передачи. Но если будет такое обращение (например, от историко-краеведческого кружка Центра внешкольной работы и детского творчества), мы готовы рассмотреть его в плане передачи детям…

Директор музея убеждена, что говорить сегодня о создании макета крепости Измаил преждевременно:

- Этому должна предшествовать серьезная научная работа, поскольку макет - это не только контуры крепости, а и наполнение ее. Например, в том макете в контурах предполагаемой крепости были размещены фигурки солдат, лошадей, домов. И, помнится, посетители музея понемногу утаскивали эти фигурки (на сувениры?). Да и в музеях нашего времени макетов нет. Правда, в Санкт-Петербурге есть макет участка крепости Измаил, по которому шла в атаку колонна Кутузова.

Л.Гончаренко рассказала, что среди недавних макетов есть созданный из современных материалов молодыми энтузиастами из Одессы макет Белгород-Днестровской крепости. Речь идет о контурах существующей сегодня крепости. Макет оценили в 10 тысяч условных единиц, и, как мне известно, покупателя пока так и не нашлось...

Ирина Королькова

Мнение. Что мешает нам построить мини-крепость?

Такой вопрос волнует президента благотворительного фонда «Крепость Измаил» Александра Серикова:

- Во многих европейских городах в целях привлечения туристов устраивают музеи под открытым небом, создавая здания и сооружения мировой известности в уменьшенном масштабе. Думаю, что и среди читателей «СИТИ» есть люди, видевшие такие музеи своими глазами. Так вот вопрос: почему мы в Измаиле не можем сделать такое же? Ведь каждый из нас во время отдыха на морском берегу, обязательно чувствует себя архитектором или скульптором, создавая нечто из песка и ракушек. Вот мы с сыном в Приморском построили участок контура крепости Измаил. Чем вызвали повышенное внимание со стороны отдыхающих на пляже. Особенно удивлялись россияне и спрашивали разрешения сфотографироваться… Так мы - любители. А наши специалисты, думается, смогли бы такое же создать с большим соответствием исторической правде. От этого город и горожане были бы только в выигрыше...

Источник

Вообще занятная история... Судя по всему музей настолько хорошо себя чувствует, что ему стыдно за устаревший макет, который убрали с глаз долой, а вот когда его место займёт новый, никто не знает. Если бы по такому принципу убирали все макеты, которые в деталях не соответствуют реально существовавшим объектам, то количество макетов в наших музеях резко убавилось.

А как по мне, то даже плохие макеты нужно оставлять, правда объяснять (подписями и устами экскурсоводов), что они вот здесь и вот тут не соответствуют действительности. Польза от этого есть... как минимум, кто-то захочет узнать, как там всё было устроено на самом деле, а кто-то благодаря макету хоть сможет в общих чертах понять, как выглядело сооружение.

Молодцы. Их надо безусловно поддержать:

http://parkmuzey.wix.com/izmail

https://www.academia.edu/10923856/%D0%9C%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%82%D1%8C_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D1%83%D1%85%D1%85%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B0_%D0%B2_%D0%98%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D0%B8%D0%BB%D0%B5_The_Mosque_of_the_Prophet_Mohammed_in_Izmail_2009