Перейти к содержимому
Замки и Крепости Украины - Форум
Filin

Бар: замок

Recommended Posts

Обсуждается этот объект: Барский замок


Вот так Бар расположен относительно Хмельницкого (Плоскирова), Хмельника, Винницы и Шаргорода:

bar-00.jpg

В качестве вводной информации предлагаю вашему вниманию материал из книги Евфимия Сецинского "Оборонні замки Західного Поділля XIV-XVII ст." (1928):

Sicinski_zamki_podilya_084.jpg Sicinski_zamki_podilya_085.jpg Sicinski_zamki_podilya_086.jpg

Sicinski_zamki_podilya_087.jpg Sicinski_zamki_podilya_088.jpg Sicinski_zamki_podilya_089.jpg

Когда я впервые заинтересовался Барским замком и стал узнавать, что же там от него осталось, то поиск в Сети привёл меня на несколько страничек с описаниями достопримечательностей Бара. Так вот на каждой из этих страниц был сфотографирован практически один и тот же участок маловразумительных руин, а дополняли эти фото одинаковые комментарии в духе "вот и всё, что осталось от замка" или "от замка почти ничего не осталось". Эта информация сейчас мною расценивается как дезинформация, поскольку на самом деле от замка осталось не так уж и мало, причём ему в некотором роде повезло, поскольку участок замчища практически в полном объёме доступен для исследований. Но обо всём этом я узнал можно сказать случайно, когда поехал в Бар для галочки, чтобы увидеть небольшой участок уцелевших укреплений, но на месте я увидел немного другую картину.

Плавно переходим к теме локализации укреплений замка.

Google выдает картинку не самого лучшего качества, но на ней всё же читается звезда бастионного укрепления, покрытого зарослями парка:

bar-01.jpg
Живая карта

У Yandex картинка более качественная, но заросли всё же скрывают контуры объекта:

bar-02.jpg
Живая карта

Золото в данном соревновании достаётся спутниковым снимкам Bing, которые и качеством радуют и контуры укреплений там лучше видно:

bar-03.jpg bar-04.jpg bar-05.jpg
Живая карта

План Евфимия Сецинского, наложенный на спутниковый снимок:

bar-07.jpg

Сразу отмечу, что планировка замковых укреплений заслуживает отдельной темы, поскольку конфигурация куртин и бастионов была не самой простой.

Я, например, опираясь на линии спутникового снимка, вижу немного другую планировку (а есть и другие версии):

bar-06.jpg

Размеры замка внушают уважение (высчитал по спутниковому снимку):

bar-08.jpg

А такие размеры приводит Сецинский (от моих вычислений они не сильно отличаются):

bar-09.jpg

Собственно уже здесь видно то, что мне хотелось бы отметить – оборонный пояс сохранился по всему периметру, а само замчище не застроено, так что с моей точки зрения сохранность объекта вполне приятная, особенно если учесть, что многие подобные укрепления полностью растворились в застройке разросшихся городков. К тому же выяснилось, что на многих участках ещё сохранились каменная облицовка укреплений, а сколько всего внутри себя прячет площадка замчища – это ещё предстоит узнать. В общем, после знакомства с замчищем я был приятно удивлён. Если бы на этот объект обратили бы внимание инвесторы, то он мог бы превратиться в одно из главных украшений не только Бара, но и области. Да только, судя по всему, ни инвесторам, ни городским властям, ни большинству жителей Бара до руин нет никакого дела.

Теперь немного фотографий, сделанных в марте 2010. К сожалению, Барский замок, его размеры, объём сохранившихся руин и всё прочее, возникли передо мной внезапно, а времени в запасе было мало (я ведь планировал осмотреть кусок стены, а не замок размером 200х200 метров), потому разведку пришлось проводить на бегу.

Замчище превращено в парк и потому засажено деревьями. Подходим к укреплениям с юга и видим вход, проделанный то ли в куртине, то ли в бастионе. Чтобы по парку не ездили машинами (что наверняка случалось), проём заложен бетонными блоками:

bar-f-01.jpg bar-f-02.jpg bar-f-03.jpg bar-f-p-01-03.jpg

Вид на южную линию укреплений и юго-восточный бастион:

bar-f-04.jpg bar-f-p-04.jpg

Южная куртина:

bar-f-05.jpg bar-f-p-05.jpg

Южная куртина и юго-восточный бастион:

bar-f-06.jpg bar-f-07.jpg bar-f-p-06-07.jpg

А это вид с юго-западного полубастиона на западную линию укреплений. Пространство, которое мы видим слева от руин, некогда занимало озеро, а сейчас вид уже не тот:

bar-f-08.jpg bar-f-p-08.jpg

Юго-западный полубастион, заросший и превращённый местным населением в мини-свалку, выглядит вот так:

bar-f-09.jpg bar-f-10.jpg bar-f-p-09-10.jpg

Западная линия укреплений с реданом ("клюв", устроенный между двумя полубастионами):

bar-f-11.jpg bar-f-p-11.jpg

bar-f-12.jpg bar-f-p-12.jpg

Редан крупным планом, вид с юга. Кирпичная кладка, как я понимаю, осталась в наследство от какого-то ремонта, тогда как изначально редан был каменным:

bar-f-13.jpg bar-f-p-13.jpg

Вид на западную линию укреплений и редан с севера. В правой части кадра видны постройки Кармелитского монастыря:

bar-f-14.jpg bar-f-p-14.jpg

bar-f-15.jpg bar-f-p-15.jpg

Что осталось от северо-западного полубастиона, я так толком и не разобрался. Судя по тому, что он в разрушенном виде показан уже на картине Наполеона Орды (1876 год), могу предположить, что данный полубастион в наши дни оплыл и сохранил свою форму не так хорошо, как остальные.

Восточная линия укреплений:

bar-f-16.jpg bar-f-p-16.jpg

Северо-восточный бастион:

bar-f-17.jpg bar-f-p-17.jpg

Далее несколько фото, сделанных на территории внутреннего двора.

Точно не помню, но вроде это вид на замчище со стороны северо-западного полубастиона:

bar-f-18.jpg bar-f-19.jpg bar-f-p-18-19.jpg

Ближе к западной половине внутреннего двора есть такая вот неслабая яма. Быть может, здесь был замковый дворец?

bar-f-20.jpg bar-f-21.jpg bar-f-p-20-21.jpg

Вид со стороны юго-западного бастиона на внутренний двор. Видны дорожки, ведущие к входу, фото которого были показаны выше:

bar-f-22.jpg bar-f-p-22.jpg

К сожалению, вдоль восточной границы внутреннего двора я не успел прогуляться, а там (помимо всего прочего) находится такой вот мемориальный комплекс:

bar-f-22-2.jpg bar-f-p-22-2.jpg
Источник фото

Одна из парковых аллей. Если ракурс определил верно, то холмик вдалеке – это площадка северо-восточного бастиона:

bar-f-23.jpg bar-f-p-23.jpg

А так выглядит какое-то подвальное помещение, расположенное на территории замкового двора (на счёт ракурсов не уверен):

bar-f-24.jpg bar-f-25.jpg bar-f-p-24-25.jpg

Эту постройку местные временами называют "турецкими погребами":

bar-f-26.jpg
Источник фото

Такой вот он, замок в Баре, - слабо ухоженный, неисследованный, частично загаженный и нуждающийся в реанимации. А ведь статус и степень сохранности объекта позволяет перевести этот памятник в категорию весьма ценных и оригинальных достопримечательностей.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Замок в Баре, каким его увидел Наполеон Орда

А увидел его Наполеон Орда вот таким:

Orda-bar-1.jpg
Источник

Подпись:

Orda-bar-1-1.jpg

Дело было в 1873 году... вроде бы. Вскоре после этого появились первые фотографии замка, но сейчас не о них.

Та же картинка, но с пометками:

Orda-bar-2.jpg

Пытаемся разобраться, что же нарисовал Наполеон Орда?

№1. Успенская (бывшая Троицкая) церковь:

Orda-bar-3.jpg

№2 и №3. Одно из этих зданий - это Николаевский костёл, каким он был до перестройки начала 20 века, в результате которой появился храм в стиле неоготики:

Orda-bar-6.jpg

Со вторым зданием, надеюсь, подскажут.

№4. Монастырь кармелитов:

Orda-bar-4.jpg

№5. Куртина и юго-западный полубастион замка.

№6. Редан.

№7. Куртина и северо-западный полубастион замка. Через полубастион проложена дарога (№8). Тут стоит вспомнить, что на плане замка, составленном в 1-ой половине 19 века Евфимием Сецинским, этот полубастион показан разрушенным:

Orda-bar-5.jpg

Т.е., перед нами вид с северо-запада:

Orda-bar-7.jpg

Не совсем тот ракурс, но похожий (в левой части кадра видим замок, в правой - монастырь кармелитов):

bar-f-15.jpg

Если сейчас стены замка находятся на уровне замкового двора, то во 2-ой половине 19 века, как видим, высота их была куда более значительной. Впрочем, даже несколько десятилетий спустя на отдельных участках высота стен была приблизительно такой же, как на рисунке Наполеона Орды, так что даже боевой парапет с бойницами можно было изучить в деталях.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Интереснейший объект.

Не удивительно, исходя из площади и вероятно, сосредоточенных в нем запасов, что он считался на Подолье сильнейшим.

Интересно было бы увидеть реконструкции замка в разные строительные периоды, но их видимо ещё нет.

Похоже в Украине приветствовалась асимметричная планировка регулярных бастионных замков (Бар, Белая Церковь, Дубно, Кодак). Их фас, обернутый к полю и фас, обернутый к прилегающему водоёму, имели отличные конфигурации.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Планировка укреплений замка

В статье Ольги Пламеницкой, опубликованной в предыдущем сообщении, отмечено следующее:

Новий замок являв собою бастіонне укріплення староголландської школи, збудоване на прямокутному полігоні з чотирма наріжними бастіонами. Архітектурна особливість замку полягає в тому, що в плані абриси бастіонів були різними.

В статье Ярослава Матвиишина "Живописні плани трьох українських замків-фортець з XVII ст. (Бара, Меджибожа, Чигирина) у Дипломатичному архіві Міністерства закордонних справ у Франції" (прочитать статью можно здесь) находим такой вот интересный план Бара 1670-х годов:

post-1-0-16311100-1393254719_thumb.jpg

На плане показано много чего интересного (например, городские укрепления). Пока же можно использовать его, чтобы собрать сведения о планировке замка. На плане он такой вот:

82895_original.jpg

Уже известный план замка от Евфимия Сецинского, начало 20 века:

83015_original.jpg

Это план, которая набросал я, впрочем, не уверен, что он правильный:

82678_original.jpg

А теперь посмотрим на герб Бара:

post-1-0-09566700-1393254720_thumb.jpg

Утвержден 14 декабря 1999г. решением XII сессии городского совета XXII созыва. Щит пересечен лазоревым и красным, на верхнем поле золотое шестнадцатилучевое солнце с лицом, на нижней - золотой ключ ушком вправо (бородка выполнена в форме букв "BS"), вокруг которого - золотой контур крепости.

Буквы "BS" были на первом гербе Бара 1540 г. и указывали на его тогдашнюю собственницу королеву Бону Сфорцу. Город вместе с Барской крепостью стал своеобразным "ключом от Восточного Подолья". Золотое солнце указывает на принадлежность Бара к Подолью.

Авторы - Ю.Телега, М.Йолтуховский, А.Черный, П.Тимошенко, С.Навроцкий.

Гречило А.Б. Герби та прапори міст і сіл України. - Львів, 2004. Ч. 1.

Уберём лишнее, чтобы увидеть, каким видят план замка в Баре те, кто разрабатывал герб города:

83396_original.jpg

Как видите, планы местами немного, а местами довольно сильно отличаются друг от друга. Чего только стоит показанная на гербе заломленная куртина, обращённая внутрь замкового двора. Пропорции бастионов, углы между куртинами и фланками бастионов и прочее меняется от плана к плану, потому нужно на месте уточнять, где именно есть неточности.

В случае с гербом кажется странной мысль, что показывая не символическую, а реальную планировку замка, авторы герба могли допустить ошибку(и).

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Для иллюстрации несколько фото крепости начала ХХ века из анонсированной на форуме книги Пам'ятки архітектури Подільської губернії. - Х.: Харківський приватний музей міської садиби, 2013. - 436 с." и открытки из частной коллекции.

post-1336-0-84590000-1393317357_thumb.jp post-1336-0-27417700-1393317354_thumb.jp post-1336-0-86454800-1393317364_thumb.jp post-1336-0-85141400-1393317341_thumb.jp post-1336-0-48845100-1393317350_thumb.jp

Что касается исследований, то некоторые проводились в 2007-2008 годах экспедицией Института археологии НАНУ под руководством Л.И.Виногродской. Были сделаны точные обмеры крепости и раскопаны некоторые участки. К сожалению у меня нет пока данных о публикации результатов исследований, но как только что появится - выложу на форуме.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

На чёрно-белых фото это не очень хорошо заметно, но всё же понятно, что боевой парапет был выполнен из кирпича:

zholt-1.jpg

Солидное вкрапление кирпичной кладки есть и у редана. Интересно, когда появились эти вкрапления? Если в случае с парапетом можно допустить, что он появился одновременно со строительством каменного замка (в чём я сомневаюсь), то в случае с реданом, кажется, кирпидонами закрыли какую-то брешь или вывал, т.е. вкрапление более позднее, чем первоначальная кладка.

Также обращают на себя внимание пятна какой-то шуткатурки/обмазки (отметил на фото стрелочками). Может бастионы некода ею были покрыты полностью?

Что касается Виногородской, то уже неоднократно слышал, что она очень неохотно делится материалами, которые получила во время исследований. Свои доклады на конференциях она также предпочитает иллюстрировать весьма посредственными графическими материалами. В общем, надежд на поступление материалов с этой направления у меня мало.

Пара видео по теме:

Л. Виногородская о раскопках в Барском замке, 2007-й год:

UPD. Видео удалили, ссылка умерла.

И ещё одно:

UPD. Видео удалили, ссылка умерла.

На видео за Виногородской видно какой-то простенький план замка, гордо названный "чертежом, выполненным в этом году", причём "это была одна из основных задач этого года". Надеюсь, что "это" всё же не схема обмеров, что есть более детализированные материалы, чем этот "чертёж":

83774_original.jpg

В этом видео ( UPD. Видео удалили, ссылка умерла) Николай Йолтуховский, автор герба Бара, рассказывает о его создании. В частности, он сообщает, что "контури фортеці. Точно така, як вона була, яку я її знайшов на планах", т.е за основу был взят не реально существующий контур укреплений, а контур, показанный на каком-то (интересно, каком?) плане.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Надеюсь, что "это" всё же не схема обмеров, что есть более детализированные материалы, чем этот "чертёж"

Посмотрим, в этом году планируется краеведческая конференция по Бару, Виногродская обещала на конференцию опубликовать материалы по исследованиям и обмеры.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Несколько видов со стороны замка на озеро, которое в наши дни больше похоже на болото. Тем не менее, внушительные размеры озера можно оценить:

46886030.jpg
Источник фото

pano2.jpg
Источник фото

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Вид на Бар с высоты. На фото виден и участок замка, правда, не полностью. Фото с пометками и без:

8499534-2.jpg 8499534.jpg
Источник

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Что касается исследований, то некоторые проводились в 2007-2008 годах экспедицией Института археологии НАНУ под руководством Л.И.Виногродской. Были сделаны точные обмеры крепости и раскопаны некоторые участки.

От що повідомила про результати досліджень сама Л.Виногродська:

Лариса Виногродська (Київ), старший науковий співробітник Інституту археології НАН України, кандидат історичних наук

Історико-археологічні дослідження Барської фортеці

Барська фортеця належить до однієї з найцікавіших фортифікаційних споруд на Поділлі. Фортеця разом з сформованим навколо неї містом була своєрідними воротами у Східне Поділля (Брацлавщину). Її міцні муровані укріплення неодноразово відбивали напади татар і турок на всьому протязі українського середньовіччя. Зараз від неї залишилися лише зовнішні мури, а від середньовічного міста — фрагмент земляного валу, що йде навколо міста з залишками бастій в деяких місцях до моста через річку Рів.

У ХVІ – ХVІІІ ст. вона була найбільшою на Поділлі (її площа складає більше 2,0 га) після Каменець-Подільської фортеці. Навколо оборонних споруд замку і міста, їх хронології і конструкцій досі серед науковців точаться суперечності. Одні вчені відносять будівництво перших кам’яних укріплень замку до часу польської королеви Бони Сфорці (1537 – 1540 рр.)[1], другі вважають, що перші муровані укріплення замку споруджені були у середині ХV ст. за часів Станіслава Одровонжа і нараховують взагалі три періоди будівництва кам’яних споруд замку[2]. На наш погляд, тільки планомірні археологічні дослідження цієї пам’ятки допоможуть встановити хронологічні етапи будівництва замку.

Перші історичні відомості про місто і фортецю відносяться до 1401 р., де згадується місто Рів над річкою Рів, що стояло на Кучманському шляху[3]. Воно пов’язане з ім’ям княжого старости Альберта Рівського, який, мабуть, наприкінці ХІV ст. побудував на протилежному від міста березі укріплений замок. Потім Рів переходив неодноразово з рук в руки. Ним володіли Ян Кмитович, Стогнєв Рей, родина Одровонжей. Про укріплення того часу даних немає, але архівні джерела середини ХVІ ст. дають підставу вважати, що в середині ХV ст. вже стояв квадратний у плані замок з чотирма мурованими вежами і надбрамною баштою (перший етап, за думкою О. Пламеницької)[4]. Після смерті останнього з Одровонжів у 1523 р. Рівське староство перейшло до королівської скарбниці і його одержала у 1537 р. в подарунок від короля польська королева Бона Сфорца.

З цього періоду починається другий етап історії будівництва фортеці. Місто получило нове ім’я — Бар на згадку про місце народження королеви — місто Барі і в Італії у 1540 р. одержало самоврядування за Магдебурзьким правом. Місто складалося з двох частин — польського Бара й руського Бара. Правобережну частину — Барські Чемериси — населяли татари.

Першим старостою замку став львівський підкормчий Войцек з Бялобок Стажеховський, який, за історичними даними, за три роки відбудував і удосконалив укріплення побудовані Одровонжем відповідно до рівня розвитку тогочасної військової техніки. За описом 1552 р. замок вже мав п’ять мурованих башт. Коли вони були споруджені, досі ще не з’ясовано, тому що навряд лі Стажеховський зміг за три роки збудувати новий кам’яний замок і міські укріплення. Найвірогідніше, що він тільки відремонтував старі замкові укріплення. В описі 1552 р. поряд з характеристикою проведених Стажеховським робіт відбито структуру замку першого будівельного етапу[5].

З 1540 по 1552 р. старостою Барського замку був Бернард Претвіч. За цей період місто перетворилося на значний торговельний і культурний осередок. Але у 1556 р. місто було зруйноване татарами і довгий час не в змозі було відновити замок. В люстрації 1565 р. підкреслювалася потреба вібудувати новий замок. Але його, мабуть, так і не відремонтували, тому що під час повстання С. Наливайка у 1594 – 1595 роках замок доруйнували козацькі загони[6].

Третій етап відбудови міста і замку розпочався у перші десятиліття ХVІІ ст., коли Бар стає осідком коронного гетьмана С. Конецпольського, яким була відкрита в Барі школа військового мистецтва під керівництвом військового інженера Андре дель Аква. Для будівництва нової барської фортеці, що мала відповідати вимогам тогочасної військової техніки, С. Конецпольський залучив відомих фахівців військового мистецтва Г. Лавассера де Боплана та Себастьяна Андерса[7]. Новий замок являв собою бастіонне укріплення, збудоване на прямокутному полігоні з чотирма наріжними бастіонами. Мури було перебудовано. Їхня підошва стояла на дні рову, що оточував замок, а зведений по периметру укріплення вал мав бойовий хід.

У 1640 р. на території замку військовим інженером і архітектором, генералом коронної артилерії Кшиштофом Арчишевським було збудовано арсенал (ним були збудовані також арсенали у Кам’янець-Подільському, Львові, Кодаку, Мальборку, Варшаві, Кракові, Луцьку). Арсенал в Барі був одним з найбільших на той час і мав для Польщі велике значення.

Подальша доля фортеці пов’язана з руйнаціями під час повстання Б. Хмельницького, коли вона переходила з одних рук у другі. У 1652 р. у ній перебував Б. Хмельницький, у 1663 р. – Ян Казимир. Нових руйнувань замок зазнав під час польське-турецької війни. Вкрай негативно відбилися на стані замку воєнні події ХVІІІ ст. (повстання С. Палія, 1702 р.), а особливо під час розгрому Барської конфедерації і захоплення міста в 1768 р. російськими військами під командуванням Апраксіна. За цей період замок жодного разу не відбудовувався. Протягом ХІХ ст. він продовжував руйнуватися. У другий половині ХІХ ст. ще стояли напівзруйнований редан з південним бастіоном періоду реконструкції Боплана, давня башта часів Одровонжів та старі мури до 6 – 7 м заввишки. Це зафіксовано на рисунку Наполеона Орди. До нашого часу збереглися лише залишки мурів замку, що продовжують руйнуватися, та арсенал, засипаний сміттям та землею (напівзруйнований вхід ледве помітний серед хащ), хоча ще у 50-ті роки ХХ ст. його використовували як льодяник. З зовнішнього боку південного муру замку, що виходить на став, праворуч від трикутного бастіону, серед кущів збереглися залишки напівзруйнованого входу до замку.

У 2007 р. на території замку і навпроти замку на протилежному боці річки Рів (с. Барські Чемериси) були проведені розвідкові археологічні дослідження. Метою їх було виявлення культурних нашарувань періоду Альберта Рівського на протилежному боці р. Рів, де, за деякими даними, стояв перший дерев’яний замок та перевірка стратиграфії нашарувань трьох будівельних періодів на території замку.

На території села Барські Чемериси знаходяться залишки великого городища, на якому було закладено кілька шурфів і зроблено зачистки схилів городища в місцях, де були видні зрушення землі. На жаль, як виявилося під час розкопок, культурні нашарування на городищі і частина городища, що підходила до річки, були знищені вщент при будівництві дороги вздовж річки у 80-ті роки ХХ ст. (з нього брався грунт і каміння для підсипки під дорогу). У шурфах, закладених на території городища ближче до його краю, зразу ж під дерном йшов материковий глинистий шар з домішкою щебеню, жорстви і залізистих прошарків. В одному з шурфів, майже на поверхні, знайдено фрагмент вінця горщика кінця ХVІ початку ХVІІ ст.

На території замку, де зараз розташований міський парк, було закладено кілька шурфів і траншей для виявлення стратиграфії культурних нашарувань і розміщення архітектурно-археологічних об’єктів. По-перше, було закладено три шурфи і дві траншеї у достатньо глибокій і великій за площею западині, що знаходилася у південно-західній частині замку. Стратиграфія шурфів і траншей показала, що культурні нашарування перемішані і мають майже однорідний склад, трохи змінюючись за кольором ближче до материку. В цих культурних нашаруваннях знахідки одного часу зустрічалися як у верхній частині нашарувань, так і в нижній. В основному це були фрагменти кераміки, скляних речей та залізних виробів, що датувалися від ХVІ до ХІХ ст. За переказами, на місці цього поглиблення знаходилися казарми російських військ, цегла з розвалин яких була розібрана місцевим населенням. В одному з шурфів було знайдено на глибині 1,40 м залишки торбинки з 11 свинцевими кулями для рушниці з нарізним каналом ствола другої половини ХІХ ст. Кулі довжиною 27 мм, діаметром 14 мм з товщиною стінок 2,0 – 2,5 мм мають заокруглену (оживальну) передню частину і колоподібну відкриту задню частину, ззовні у задній частині мають два врізаних ведучих пояска. В середині кулі знаходиться конічна порожнина глибиною 20 мм (куля типу Міньє). Деякі кулі мають ливарні дефекти (залишки не зачищених хвостиків від кулелійки). Одна з траншей (№ 3) перетинала майже до верху схил западини, але культурні нашарування в ній також були рушені аж до материка.

На території східної башти було закладено траншею, що потім перетворилася у розкоп № 1. До глибини 1,5 м йшли перемішані прошарки ХVІ-ХVІІІ ст., в яких зібрано різночасову кераміку та речовій матеріал, в основному, ХVІІ – ХVІІІ і ХІХ ст. Серед знахідок багато залізних підборів від чоловічого взуття ХVІІ ст., цвяхів, свинцевих куль від рушниць, фрагментів серпів, ножів та інших побутових предметів з заліза. Знайдено досить цікавий фрагмент кістяної орнаментованої пластинки з прокресленими лініями і цифрами по колу. Мабуть, до цієї пластини прикріплювалася іконка або щось інше. За стильовими ознаками рослинного орнаменту на поверхні пластини її попередньо можна датувати ХVІІ ст. У культурних нашаруваннях знайдено також кілька монет, що датуються від початку ХХ до початку ХVІІ ст.

На глибині 0,5 м від поверхні у розкопі 1 зафіксовано фрагмент мурованої стіни з бутового каміння на вапняному розчині 0,6 м завширшки і 2,5 м завдовжки. Стіна уходила у східну стінку розкопу навскіс. На яку глибину вона опускалася в культурні шари, поки що невідомо, оскільки об’єкт законсервований на глибині 2,0 м до наступного сезону археологічних досліджень. Звертаючи увагу на відносно невелику її товщину, можна припустити, що вона відноситься до внутрішніх конструкцій споруди.

Крім цього, по периметру замку було закладено ще три шурфи з метою виявлення товщини мурів замку ХVІІ ст. В шурфі (№ 5), закладеному біля східної башти замку на глибині 0,3 м, відкрито хвіртку з арковим склепінням з каміння на вапняному розчині (верх цього склепіння добре зберігся ззовні муру, але завалений сміттям, тому ширину проходу не встановлено). З внутрішнього боку воно продовжувалося на довжину 3,2 м. Його вертикальний край уходив у землю. У північно-східному мурі також було закладено шурф, в якому було відкрито внутрішній край муру, викладений з підтесаного ззовні великого каміння з прокладками щілин тонким вертикально поставленим камінням. За межами замку біля танцювальної площадки було закладено дві траншеї, в яких під дерном йшов грунт з рідкими включеннями знахідок ХХ ст. Материк знаходився на глибині 0,6 м. Мабуть, на цій території культурні нашарування середньовічного періоду були знищені.

Окремо слід сказати про публікацію плану Барської фортеці 1678 р. Ярослава Матвіїшина. На плані позначено фортифікації замку, міста та кам’яні споруди у межах міста. Цікаво, що на плані зображені руїни укріплень на протилежному березі річки Рів, на місці історично відомого першого замку міста Рів, яки, мабуть, ще існували на той час. На жаль, ми не можемо зараз дати переклад підписів до цього плану. Але частково їх було перекладено автором статті „ Справжній, точний та ортографічний план міста і замку Бар”. Легенда витлумачує зміст застосованих на плані умовних позначень: саме місто Бар, на тої час в руїнах; укріплення міста, став, завдовжки півтора льє; Барський замок з модерною фортифікацією; водяні млини; загата (на ставі); два мости на загаті; руїни поселення польських татар; ліси; Кам’янецька та Польська дороги; Польські ворота. Розмір плану: 30,02 х 31,11 см з краями 0,2-0,4 см. Північ унизу”[8]. ??? Використання цього плану для накладання на сучасний план міста допоможе визначити місця розташування споруд середньовічного міста та його укріплень.

Таким чином, попередні розвідувальні археологічні дослідження на території замку показують, що на даному етапі досліджень для виявлення хронологічних нашарувань на замковій території, відкриття архітектурних залишків різночасових будівельних періодів і наукового їх вивчення перспективними виявляються роботи, в першу чергу, на площадці східної башти, а також на територіях інших башт. Крім цього, на нашу думку, є сенс звільнити від завалів сміття і каміння зовнішній обріс мурів замку (особливо з боку ставу) для покращення зовнішнього вигляду пам’ятки і виявлення особливостей її оборонної архітектури та очистити від сміття внутрішній об’єм арсеналу замка (пам’ятка ХVІІ ст.) з подальшим його використанням для експозиції археологічних знахідок. Ці дослідження відкриють можливість для розробка туристичних маршрутів з включенням в них архітектурно-археологічних пам’яток Бару з оглядом археологічних знахідок, зібраних під час розкопок.

________________________

1. Сіцінський Є. Оборонні замки Західного Поділля ХІV – ХVІІ ст.: (Історико-археологічні нариси). – К., — 1928. – С. 91.; Малаков Д. В. По Восточному Подолью. – М., 1988. – С. 36 – 51.; Мальченко О. Укріплені поселення Брацлавського, Київського і Подільського воєводств (ХV – ХVІІ ст.). – К., 2001. – С. 93 – 96.

2. Пламеницька О. Барський замок // ВІА. – № 2(5). – К., 2005. – С. 100 – 107.

3. Сецинский Е. Археологическая карта Подольской губернии // Труды ХІ Археологического съезда в Киеве. – М., 1901. – С. 89 – 93.

4. Пламеницька О. Барський замок // ВІА. – № 2(5). – К., 2005. – С. 100.

5. Ревизия Барского староства, произведенная Станиславом Орликом, жупником русским, 10 августа 1552 г. // Архив Юго-Западной России. – Ч. VIII. — Т. I. – С. 148 – 149.

6. Архив Юго-Западной России. – Ч. VII. — Т. 2. – С. 128.

7. Пламеницька О. Барський замок // ВІА. – № 2(5). – К., 2005. – С. 104.

8. Ярослав Матвіїшин. Живописні плани трьох українських замків-фортець з ХVІІ ст. (Бара, Меджибожа, Чигирина) у Дипломатичному архіві Міністерства закордонних справ Франції // Історичне картознавство України. – Львів, 2003. – С. 195 – 200.

Опубліковано в збірці: "Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: збірка наукових статей. – Вип. 17. – Київ: ХІК, Часи козацькі, 2008. – 420 с. Сс. 35-40.

Текст взято з ресурсу "Козацька бібліотека".

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Несколько фотографий раскопок 2008 года. Нашел две штуки, но если интересно, где-то еще пару штук есть

post-1598-0-13295800-1426538475_thumb.jp post-1598-0-97224700-1426538439_thumb.jp

Еще три фото нашел, 2008 года. Фото с телефона, сделаны мной лично, и не думал даже, что пригодятся:

post-1598-0-86112500-1426707872_thumb.jp post-1598-0-63146500-1426707820_thumb.jp post-1598-0-32129800-1426707792_thumb.jp

Раскопки велись с левой стороны памятника воинам, в сообщении за 24 февраля 14 года на спутнике их видно (левый нижний угол). Были еще шурфы на турецком погребе (там просто сняли пласт) и напротив у самой стены, но там все как-то очень быстро засыпали.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Результаты "консервации" от наших археологов: первый слой заботливо уложен памперсами, дальше идут пивные бутылки и полторашки, и последний - герметизация из листьев, сухих веток и травы (но тут уже немножко природа помогла). За такую консервацию, консервировать бы их годика так на перчатки шить, а Виногородской настоятельно рекомендую консервировать что-то другое, помидоры например (хотя глядя на нее думаю, что тоже не получится) отсюда вопрос - зачем (имея 1,5 тисячигривневый бюджет) что-то там рыть? что-бы потом написать что найдено три деньги и 10 пуль минье? что вы собирались найти на замковой стене? золотую пектораль на два кила? а ведь до этого там была красивая поляна с травкой, где можно было просто посидеть, или с детьми поиграть. Чем вы отличаетесь от черных археологов? Некоторые хоть ямы за собой зарывают, и уж точно в замках не копают. Если уж что-то делать, то нужны деньги, как минимум пару лямов негривен, и тогда можно копать, и раскопать, и отреставрировать, и музей, и инфраструктура для туристов и т.д., а так, просто распилили, списали этот копеечный бюджетик, нацарапали отчетик о проделанной "работе", и все довольны. С такими совковыми подходами мы еще долго будем кормить этих белых археологов, которые наверное страшнее самых черных. У них же безлимитка по всей территории Украины, да еще за госсчет (хочу на лопату к белым археологам), так что вот так маємо те, що маємо . с ув.

post-1598-0-79058200-1427494924_thumb.jp

Что было в земле-сейчас наверху

post-1598-0-70952900-1427495149_thumb.jp post-1598-0-52437700-1427495169_thumb.jp post-1598-0-34839600-1427495215_thumb.jp post-1598-0-09688900-1427495235_thumb.jp

post-1598-0-41351000-1427495276_thumb.jp post-1598-0-63904600-1427495308_thumb.jp post-1598-0-72051800-1427495333_thumb.jp

post-1598-0-43750300-1427495397_thumb.jp post-1598-0-51892600-1427495427_thumb.jp post-1598-0-16468700-1427495452_thumb.jp

post-1598-0-23704900-1427495501_thumb.jp post-1598-0-57131700-1427495533_thumb.jp post-1598-0-42997700-1427495586_thumb.jp

Таким чином, попередні розвідувальні археологічні дослідження на території замку показують, що на даному етапі досліджень для виявлення хронологічних нашарувань на замковій території, відкриття архітектурних залишків різночасових будівельних періодів і наукового їх вивчення перспективними виявляються роботи, в першу чергу, на площадці східної башти, а також на територіях інших башт. Крім цього, на нашу думку, є сенс звільнити від завалів сміття і каміння зовнішній обріс мурів замку (особливо з боку ставу) для покращення зовнішнього вигляду пам’ятки і виявлення особливостей її оборонної архітектури та очистити від сміття внутрішній об’єм арсеналу замка (пам’ятка ХVІІ ст.) з подальшим його використанням для експозиції археологічних знахідок. Ці дослідження відкриють можливість для розробки туристичних маршрутів з включенням в них архітектурно-археологічних пам’яток Бару з оглядом археологічних знахідок, зібраних під час розкопок.

Уже и не смешно даже.. :wacko:

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Я бы не винил во всем археологов. Их пригласил предыдущий мэр Бара. Посулил постоянное финансирование на раскопки и реставрацию замка за счет польских грантов. Были даже прожекты на частичную реконструкцию укреплений. В результате, на сколько мне известно, деньги практически выбивались из горсовета и то не полностью. В конце концов и мэра не стало и денег не стало, хотя и обещали. Потому и раскопы не законсервированы.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Вопрос даже не в том, кто виноват, мэр или не мэр, что теперь с этим делать? Мало того, что та часть стены, которую раскопали, разрушается, так еще и засоряется. Кирпичи 18-го века просто валяются на верху, вперемешку с мусором, он археологам даже не интересен (пойду заберу и сделаю фото). Хотел бы я посмотреть на такие раскопки где-нибудь в Каменце, например.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Хотел бы я посмотреть на такие раскопки где-нибудь в Каменце, например.

Пример не совсем удачный, поскольку в Каменце с раскопками часто дела обстоят намного хуже, чем в Баре. Об этом много написано здесь.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Кирпичи 18-го века просто валяются на верху, вперемешку с мусором, он археологам даже не интересен (пойду заберу и сделаю фото).

Каким археологам? В Баре нет археологов. В Баре работала экспедиция Института археологии НАНУ из Киева. Сохранность памятника это обязанность горсовета. Другой вопрос что нынешнему горсовету похоже плевать на памятник.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ваша публикация должна быть проверена модератором

Гость
Вы не авторизованы. Если у вас есть аккаунт, пожалуйста, войдите.
Ответить в тему...

×   Вы вставили отформатированное содержимое.   Удалить форматирование

  Only 75 emoticons maximum are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отобразить как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Загрузка...

×