Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум
Filin

Городок (Ягеллонский): локализация укреплений (княжий град, город, замок, храмы)

Рекомендованные сообщения

Обсуждаются эти объекты: городище (город), замок, монастырь, костёл и церковь в Городке.

Городок удобно расположен на трассе, всего в 25 км к западу от Львова:

post-1-0-87078100-1392980243_thumb.jpg

Сейчас у Городка статус города, но до рубежа 17 - 18 веков это был действительно городок – небольшой компактный и относительно неплохо защищённый укреплённый пункт. Городок мог похвастаться множеством оборонных объектов, причём поселение было приспособлен к обороне ещё в древнерусский период и продолжал укрепляться вплоть до начала 18 века. Позднее на месте древнерусского городка сформировался польский городок, и потому ситуация с укреплениями в Городке может показаться довольно запутанной, поскольку разные типы объектов в разное время занимали одни и те же участки. Так, например, на территории княжьего детинца был возведён замок и монастырь, а на территории княжьего посада формировалась застройка польского городка.

Вот что пишет о Городке Владимир Пшик в своём каталоге-информаторе Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII — XVIII ст. (2008):

Городок

Місто — центр одноіменного району. Розташоване над р. Верещицею, лівою притокою Дністра за 30 км на зах. від обласного центру. Городок вперше згадується в літописі у 1219 р. Княжий град було споруджено за зразком інших міст Галицько-Волинського князівства, він мав вигляд фортеці, оточеної річкою Верещицею, ставами, важ-кодоступними болотами. Місто складалося з двох частин: внутрішньої — дитинця, і зовнішньої — "острога" або посаду. Навколо городища було прокопано рови, насипано вали і виставлено частокіл з воротами. Дитинець розташований у пн. частині городища, на території сучасного міського парку, на пн. зах. від ринкової площі. Його план має неправильну овальну форму розмірами 120 х 210 м, загальною площею 3 га. Давні укріплення дитинця були зруйновані будівництвом пізньосередньо-вічного замку XV-XVII ст., а також планувальними роботами під час влаштування теперішнього парку. Лише зі сx. боку помітний незначний профіль валу, який плавно переходить у схил, а далі — у штучну терасу. Колишній дитинець відділений від території давнього посаду, площею бл. 16 га, глибоким до 7 м ровом з шириною у верхній частині 20-25 м. Посад теж відокремлений двома рукавами р. Верещиці. На сьогоднішній день він повністю забудований. Під час проведених у 1985 р. археологічних досліджень, на пн. ділянці дитинця виявлено рештки нижніх вінців зрубів оборонної стіни, а також зруйновану, мощену вапняком долівку двоповерхової будівлі, можливо, вежі. Перша документальна згадка про замок в Городку сягає 1375 р., тобто часів панування на Русі князя Владислава Опольського.

У 1389 р. польський король Владислав Ягайло надав поселенню Магдебурзьке право. Саме містечко входило в склад королівських володінь і було центром одноіменного староства. Замок став резиденцією старости. Поряд з замком в 1429 р. було закладено францисканський монастир, який, за подачею деяких дослідників, збудований на попередньому місці замку і зберігся до нашого часу. Відомий історичний факт, що в городоцькому замку в 1434 р. помер король Владислав Ягайло, а його серце знайшло своє останнє місце у костелі сусіднього монастиря. В XV — пер. пол. XVI ст. місто зазнало великих руйнувань від татарсько-турецьких нападів. Тому польські королі часто звільняли мешканців від оподаткування з метою відбудови фортифікацій міста. Своєю формою укріплення Городка більш-менш нагадували квадрат або правильний чотирикутник. Основою фортифікацій був насипаний із землі вал, по якому проходив паркан у вигляді частоколу, а в ньому було влаштовано дві брами: Краківську та Львівську. Справа захисту укріплень лягала на ремісничі цехи. Важливим елементом оборони міста був оточуючий його ландшафт, який, будучи підсилений людською діяльністю у створенні перешкод, значно утруднював його здобуття. Ще на підступах місто боронили болота та води р. Верещиці та її рукавів. Вся навколишня місцевість була оточена ставами, заплавами, торфовиськами і трясовиною. Підсилював міські оборонні лінії також і старостинський замок. Однак, все це не рятувало Городок від частих спустошень та руйнувань. Великої шкоди завдав татарський напад 1611 р. Було послано ревізорів для люстрації стану фортифікацій, а також створено комісію, що мала подати план відбудови замку. Сейм на основі висновків комісії зобов'язав тодішнього старосту Мишковського відбудувати місто і замок, а для цього залучити всі можливі прибутки староства. Подібна ж ситуація склалася і після козацьких походів 1648 і 1655 рр. та походу турецького паші Омер-Алі в 1672 р. Тому у 1682 р. польський король Ян III Собє-ський наказав мешканцям Городка, щоб усі доклали зусиль для фортифікації та зміцнення оборони міста. Зокрема, були відбудовані міські вали, наявність яких засвідчила "Люстрація" з 1765 р. їх присутність ще зазначена на кадастровій карті з 1817 р. Ще до сьогодні видимі незначні фрагменти колишніх укріплень міста. Зате достатньо добре збереглася гідрографічна система давнього Городка, яка теж становила своєрідний елемент оборони давнього поселення.

Материал дополняла карта фон Мига (1779 - 1782). Привожу её пока в таком вот стрёмном качестве, т.к. более вменяемый скан пока сделать не могу, а копией оригинальной карты пока не обзавёлся:

post-1-0-84654200-1392980289_thumb.jpg

А также такой вот фрагмент топографического плана Городка середины 19 века:

post-1-0-27114100-1392980255_thumb.jpg

На плане цифрами отмечено:

  1. Воздвиженский костёл.
  2. Францисканский монастырь.
  3. Благовещенская церковь.

Как видим, из укреплений Владимир Пшик упоминает град княжьего периода, более поздний укреплённый городок, а также замок. Упомянуты также костёл и Францисканский монастырь (+ приведено его фото), но автор не называет эти объекты оборонными, потому непонятно, считает он их таковыми или нет.

Неожиданно много информации по укрепления Городка находим в книге Ореста Мацюка "Замки і фортеці Західної України" (2005). Обычно там приводится краткая информация, но в случае с Городком автор расщедрился:

На нашому шляху стародавній Городок давні назви — Городок Солоний, Соляний Городок, Городок Ягайлонський). Давньоруське місто-фортеця. На підвищенні, оточеному р. Верещицею, ставами та болотами, на території теперішнього міського парку — залишки городища давньоруського міста Городка Солоного (Соляного Городка), вперше згаданого у літописі під 1213 роком. Під цим роком описується битва князя Мстислава з Лешком Білим — князем краківським і сандомирським. Дослідник і автор монографії про Городок Фр.Яворський локалізує давньоруський Городок на місці зовсім засипаної тепер відноги ріки Верещиці, де тепер церква св. Миколи, а звідтіля на схід до церкви св. Івана. Він розміщав там також підгороддя і передмістя, мотивуючи тим, що нема опису давньоруського Городка. Тепер на цьому місці трапляється археологічний матеріал. За найновішими джерелами, городище XI—XIII ст. локалізується між вул. Комарнянською і колишньою Кірова.

Пізньосередньовічне місто-фортеця. 30 вересня 1389 р. король Владислав Ягайло надав Городкові магдебурзьке право. З цього часу у вигляді земляних валів збереглися, особливо вздовж річки, оборонні споруди. Незважаючи на ухвали сеймиків, зокрема 1678 р., з яких дізнаємося про догляд за містом-фортецею, Городок завжди був слабо оборонним. Місто було постійним об'єктом нападів татар. Його здобували під час війни 1648—1655 рр. Богдан Хмельницький, пізніше Бутурлін, а у 1675 р. турки. За тодішніми описами, фортеця мала вал, на ньому був дерев'яний паркан, тобто палісад. Було дві брами — Краківська і Львівська. Брами, вежі і в цілому місто обороняли ремісничі цехи, за якими вони були закріплені. Все це відбувалося, як і в інших тодішніх містах. Оборона здійснювалася, в основному, за рахунок трудного доступу до міста і рамен розгалуження ріки. Робилися переколи, і Городок був якби на острові, облитому водою. Король Сигізмунд І у 1537 р. постановив, щоби протягом десяти років деякі податки, зокрема чопове 15 гривень, йшли на утримання фортифікацій, а у 1550 р. чинш від горілки призначив на ремонт валів. Однак Городок за свою історію не витримав жодного штурму. За останньою королівськок люстрацією 1765 р., фортифікації були вже у руїні, бо Краківська брама згадується як "колишня". Досить докладні описи фортифікацій подав Słownik Geogrxaficznv Fr. Jaworski, A.Prochaska, Biliński, Lipninsk та інші автори. Є спогади львівського міщанина Самійла Кушевича про здобуття козаками міста і замку, а також докладний опис, як козаки з росіянами (Бутурін) у 1655 р. підступом і штурмом здобули Городок і замок.

29 вересня 1903 р. на складки, які збиралися від 1897 р., було відкрить пам'ятник королеві Вл. Ягайлу. Автор пам'ятника — Юліан Белтовскі (за рисунком Матейка). Пам'ятник знищено під час війни, його розбито і закопано на окраїні міста. Старожили ще й досі показуют місце в центрі Городка, на площі, де він буї встановлений. Це три тополі у сквері біля головної дороги.

Замок збудований на місці дитинця давньоруського городища. Про замок збереглися численні архівні матеріали. В кінці лютого 1387 р., під час перебуванню в Городоцькому замку королеви Ядвиги городоцькі і львівські міщани змушені булк визнати над собою владу польських королів, а 1 березня 1387 р. королева Ядвига, яка буть тоді у замку, видала так званий «залізний лист» для львівських міщан. Переговори не велися довго і ще того самого дня, тобто 1 березня, Ядвіга видала в Городоцькому замку привілей, яким підтвердила усі надання короля Казимира, а за те львів'яни мали відкрити їй свої ворота. 18 листопада 1387 р. король Ягайло вперше прибув в Городок, 1-2 рази в рік відпочивав тут, а також в Добростанах. Тут король проводив час, в основному, на полюванні. Є докладна хроніка перебування його у замку, опублікована в монографії Фр. Яворського. Тут, захворівши, помер Ягайло 31 травня 1433 р., і нібито в костелі Францисканців зберігалося його серце. За життя короля замок постійно був під його опікою, однак після смерті почав поступово занепадати. Ще у привілеї 1369 р., наданому містові Ягайлом, згадується замок у зв'язку з дозволом збудувати біля нього (під ним) млин. Цей млин, з численними перебудовами, зберігся донині.

Пізніше, у 1504 р., замок відбудований Станіславом Пілецьким, але через 100 років був уже в повній руїні. В архіві зберігаються королівські привілеї про різні надання замкові і містові, зокрема Сигізмунда Августа з 1557р.,облятований 1592 р. Згідно привілею короля Сигізмунда III від 12 лютого 1603 р., частина коштів з мита йшла на направу мостів і валів. На Вишенському сеймику у 1611 р. постановили звернути гроші старості Зигмунту Мишковському за вимурування нового замку. Однак у 1618 р. на тому ж Вишенському сеймику згадується, що загашений замок треба відбудувати і укріпити. У замку була в'язниця, у якій в'язнів тримали в оковах. У 1547 р. король Сигізмунд І забороняв старості тримати на замку міщан в оковах. Замок остаточно знищений під час визвольної війни 1648—1655 рр. За даними люстраторів 1662 р., «замок спалений funditus і знищений так, що по ньому залишилася лише земля». На його місці пізніше збудовано палац, в якому несло службу 6 солдат, які і були цілим військовим гарнізоном Городка. Тепер на цьому місці парк з дитячим майданчиком і новозбудований кінотеатр.

Фортеця Гнін. Це жидівська дільниця Городка, яку у 1660 р. заснував за дозволом Яна III староста Ян Гнінський. Мала свої брами і фортифікацію. Ян III універсалом 1682 р. підтвердив ці привілеї з умовою щоб жиди брали участь в обороні міста. На території Гніна станом на 1924 р. було чотири синагоги і стара велика синагога. Бет-гамідраш, Клойз — хасидська синагога і синагога ремісників.

Костел і монастир Францисканців збудований під валами міста, згадується як існуючий уже у 1345 р. — один із найдавніших на Русі. Правдоподібно, існував ще у давньоруський час. Найновіші видання датують сучасну споруду (з пізнішими перебудовами) 1419 роком. Нова фундація короля Ягайла — 1439 рік (sic!). Ліквідований австрійцями наприкінці XVIII ст., які перетворили костел на склад, а монастир на казарми. Пам'ятка була містобудівним елементом у формуванні забудови міського кварталу. Костел і монастир з келіями довгі роки стояв у руїні. Тепер його реставрують, і вірніше, відбудовують, монахи студійського уставу.

Оборонний фарний костел XIV—XVIII ст. вперше згадується у 1389 р., коли король Ягайло надав містові Магдебурзькі право і призначив костелові 2 лани. У 1419 році надав Ягайло городоцьком ксьондзові десятину (щодесятий сніп і цілого Городоцького староства). За дослідженням архітекторів, будівництво проводилось в три етапи. До початку XV с: відноситься лише хор. Східна частина головного нефа і каплиці збудовані у XVIII ст. У 1902 р. проведено реставрацію, а у 1939 р споруджено західну частину костела за проектом архітектора Броніслава Віктора. Це проект зберігається у фондах Центрального державного історичного архіву України у Львові. Тоді ж і розібрали стару дзвіницю. Городоцький фарний костел увібрав в coбі стилі і епохи — готику, барокко і модерн.

Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії. Збудована у 1633 р. на місці дерев'яної, перенесеної у 1547 р. з передмістя. Декілька разів перебудовувалася, внаслідок чого змінила свій первісний вигляд. У 60-х роках XIX ст. з північного боку прибудували потужні контрфорси. Церква є однією з найкращих пам'яток доби ренесансу в Україні.

В Городку слід ще оглянути дерев'яну церкву св. Івана з 1755 р., яка збудована на місці старої, що існувала з 1403 р. (згоріла у 1752р.). Пам'ятка є видатним твором народної архітектури галицької школи.

Помимо укреплений, упомянутых Владимиром Пшиком, Орест Мацюк в список оборонных объектов также вписал костёл и "крепость Гнин". Францисканский монастырь прямым текстом не назван оборонным, но отмечен его почтенный возраст и тот факт, что он находился "под валами города". Благовещенская церковь упоминается, но об оборонном прошлом храма Орест Мацюк ничего не сообщает.

А это справка из книжки Яна Лешека Адамчика "Fortyfikacje stałe na polskim przedmurzu od połowy XV do końca XVII wieku" (2004):

post-1-0-45462300-1392980284_thumb.jpg

Фрагмент карты 1817 года, который приводит Адамчик:

post-1-0-01268600-1392980283_thumb.jpg

Интересно, что несмотря на явно выраженный статус укреплённого пункта (одно название "Городок" чего только стоит) на карте Боплана поселение не показано, как укрепленный пункт. Впрочем, это не единственный пример, когда Боплан не отмечал на карте как укрепление то или иное поселение, где эти укрепления были.

post-1-0-33773300-1392980240_thumb.jpg

Поскольку в рамках данной темы не хочется вываливать весь багаж имеющейся по Городку информации, то пока этих источников будет вполне достаточно, чтобы понять в общих чертах, какими укреплениями мог похвастаться данный населённый пункт. Каждое из укреплений детально можно обсудить в отдельных темах, здесь же попробуем просто показать, где всё это находилось.

Поиск и вычисление месторасположения укреплений мог бы затянуться, но, к счастью, на глаза попала фотография плана-схемы Городка, которой поделился ukraineson (здесь, кстати, его фотоотчёт из Городка):

post-1-0-45434000-1392980280_thumb.jpg

Насколько я понимаю, это часть какого-то пакета документации по Городку, памятниками которого могла заниматься, например, "Укрзахідпроектреставрація". План приспособили для туристических нужд, дополнив фотографиями/подписями, и получилось очень даже наглядно, информативно и симпатично. Жаль, что далеко не всего старинные городки могут похвастаться чем-то подобным. Впрочем, в случае с Городком появление плана вполне объяснимо - это подарок на 800-летие.

Далее несколько фрагментов.

Вот общий вид старой части Городка:

post-1-0-51320400-1392980247_thumb.jpg post-1-0-02382200-1392980242_thumb.jpg

Ядро княжьего града, на территории которого были возведены замок и Францисканский монастырь:

post-1-0-37501500-1392980245_thumb.jpg

Собственно, на схеме всё подписано, а линии границ старого центра Городка весьма неплохо читаются на спутниковых снимках, потому ничего особо объяснять не нужно, но я всё же уточню на всякий пожарный.

Вот так выглядит старый Городок на спутниковом снимке от Yandex:

post-1-0-08321200-1392980249_thumb.jpg

Живая карта

Это Старый город:

post-1-0-04535900-1392980253_thumb.jpg

Это княжий Городок (городище, детинец, цитадель):

post-1-0-27723700-1392980250_thumb.jpg post-1-0-42289100-1392980251_thumb.jpg

А здесь находился относительно изолированный узел обороны, названный Орестом Мацюком "крепостью Гнин":

post-1-0-70668200-1392980291_thumb.jpg

В Гнине проживали евреи, которым, судя по всему, не разрешали селиться в пределах основного периметра укреплений, потому они и обосновались неподалёку, защитив свои кварталы отдельной линией обороны. Кстати, аналогов такой ситуации (отдельный укреплённый и изолированный еврейский пригород рядом с городком) я сталкиваюсь, наверное, впервые.

Напоследок отмечу, что особо пристально стоит присмотреться к сакральной архитектуре Городка, поскольку её как-то не очень часто и не очень уверенно рассматривают с точки зрения фортификационных нужд. Если одни храмы и комплексы временами называют оборонными, то, например, Благовещенскую церковь вообще, как мне показалось, обошли вниманием и, думаю, зря.

В целом, Городок меня приятно удивил богатством и концентрацией обороны объектов на относительно небольшой площади, а уж сохранность его планировки и системы водной защиты выглядит настоящим подарком, т.к. благодаря всему этому реконструировать в голове образ старинного укреплённого пункта не составляет особого труда.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Городок на австрийской карте 1861-1864 гг.

post-1-0-42272500-1400670874_thumb.jpg

Источник

На карте чётко проступает городище-детинец (где также находился замок и монастырь), окружённое водой и соединённое с берегом реки дамбой, а с городком - перешейком. Фактически, островное укрепление.

Касательно городских укреплений, карта также может кое-что рассказать. Так, например, в ныне сохранившейся планировке городка как-то не очень логично смотрелся аппендикс в юго-западной части поселения:

post-1-0-34732100-1400670875_thumb.jpg

На карте 1861-1864 гг. этот участок выглядит как изолированный от Городка незастроенный остров:

post-1-0-14106800-1400670876_thumb.jpg

Кроме того, возможно, обозначен перепад рельефа в юго-западной части Городка, возможно, след от границы укреплений:

post-1-0-96601400-1400670876_thumb.jpg

Если там действительно проходил вал, то городские укрепления формируют более-менее ровную дугу:

post-1-0-26081300-1400670872_thumb.jpg

В таком случае структура укреплений Городка выглядит весьма гармоничной и довольно симметричной:

post-1-0-84828300-1400671720_thumb.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Городок на карте Ф. фон Мига (1779-1782). Хорошо видны валы укреплений:

post-1-0-32270500-1411116632_thumb.jpg

Живая карта

Меня заинтересовал район детинца, за линией укреплений которого видна парочка объектов:

post-1-0-40545400-1411116633_thumb.jpg

Что это? Восточный объект (холм?) быть может служил в качестве основы для какой-то изолированной башни? А западный объект можно трактовать как участок замка, но в таком случае получается, что замок был построен не на территории детинца, а рядом с ним?

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Гость дмитрий

Детально проработано. Очерк очень понравился. В детстве прогуливал школу в старом парке. Один из объектов, т.н. холм, со стороны водоема имел полузасыпанный арочный вход из красного кирпича, причем где-то посередине высоты холма.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Гость Олег

Так, дійсно там був вхід, потім його прикрили великою бетонною плитою і все заросло...

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ваша публикация должна быть проверена модератором

Гость
Вы не авторизованы. Если у вас есть аккаунт, пожалуйста, войдите.
Ответить в тему...

×   Вставлено в виде отформатированного текста.   Вставить в виде обычного текста

  Разрешено не более 75 смайлов.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отобразить как ссылку

×   Ваш предыдущий контент был восстановлен.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставить изображения напрямую. Загрузите или вставьте изображения по ссылке.

Загрузка...

×