Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум
m_potupchik

Брацлав: замок и городские укрепления

Рекомендованные сообщения

Обсуждаются эти объекты: замок и городские укрепления Брацлава.

Материал из Википедии:

Цитата
Бр́ацлав (Браслав) — селище міського типу Немирівського району Вінницької області на річці Південний Буг, колишній центр Брацлавського воєводства. Населення: 6 033 осіб.

Назва Давня назва міста: місто Св. Петра, Браслав або також Брацлава.

Археологічні дані

1898 на території замчища знайдено гранітну молот-сокиру.

1888 біля підніжжя старого замку знайдено гробницю зі скелетами людини і коня, уламки шаблі, мідну чашу.

1887 на слободі Недільського знайдено скарб із 742 срібних і мідних монет XVII ст - польських, шведських.

1892 на Пархіловці знайдено скарб із 34 срібних монет XVI–XVII ст - німецьких, голландських, польських.

Біля Брацлава 1845 р. знайдено скарб з 80 старих римських монет імператора Адріана, Антоніна, М. Аврелія, Л. Бера, Коммода, Севера.

Історія

Стара назва міста Браслав або Брацлава, місто святого апостола Петра. Брацлав згадується в літописах вже у XII ст.

Брацлавська фортеця протягом довгого часу була центром історичних подій, своєрідним символом у боротьбі за Східне Поділля.

У складі Великого Князівства Литовського

Почалась ця боротьба в середині XIV ст. з приходом сюди військ князя Ольгерда і розтягнулась на декілька століть. Небожі Ольгерда — князі Коріатовичі (див. Федір Коріятович) — серед перших подільських замків наказали вибудувати твердиню на Бузі. Трапилась ця подія на початку 60-х років століття,

1395 р. інший литовський князь Вітовт завоював Поділля, відібрав брацлавський замок у Федора Коріатовича і віддав його Дмитру Корибуту разом з Вінницею, Соколом, Крем'янцем.

1442 р. Федір Острозський відібрав у князя Свидригайла все Поділля, а також Брацлав, Смотрич, Скалу та інші подільські козаки.

У 1432 році (за іншими свідченнями — у 1434) Брацлав увійшов до складу Польського королівства, але в 40-х роках XV ст. був повернений Литві. Починаючи з кінця XV ст., брацлавська фортеця стала епіцентром військових дій у Східному Поділлі.

1463 р. місто було спалене. Старостою тоді був князь Михайло Чарторийський.

У 1478 р. «татари много зла сотворили на Подолю і около Браславлю». Місто в результаті цього набігу було спалено, замок вдалося оборонити, обороною, хоч і без успіху, займався Михайло Васильович Клєванський[3].

Через Брацлав проходив соляний шлях із Кочубіїва на Луцьк.

В складі Королівства Польського

Під час війни з волохами йдучи на допомогу польському королю Яну I Ольбрахту, стояв тут військовим табором великий литовський князь Олександр I Ягеллончик, тоді було відновлено замок і відбудовано місто.

Найвідомішою подібною спробою був приступ Брацлава, здійснений у 1551 році кримським ханом Давлет I Ґераєм («Перекопським царем», як іменував його літопис). Місто і замок були взяті з вини старостинського намісника Богдана Слупиці. Як пише з цього приводу сучасний історик, «з багатого міста залишились лише руїни, а з людного передмістя врятувалось ледве 200 чоловік». Вся шляхта і населення були забрані в полон.

1552 р. король Сигізмунд II Август наказав укріпити замок і поставити тут велику варту. Сигізмунд II Август послав в 1552 пушкаря Жолдака укріпити Брацлавський замок, він зобов'язався це виконати за 28 неділь. На роботах були задіяні 60 копачів і 40 ремісників, було затрачено на все 3177 злотих. Незважаючи на це, місто постійно руйнували татари, тому 1554 р. сеймики, суди та земські справи були перенесені до Вінниці. Від цього часу почався занепад міста.

Люстрація 1552 року. Замок знаходився між двома ярами, з однієї сторони яром Богу і з іншої — яром Пацовки. Замок знаходився на пагорбі — був камяний. Великий міст через Бог був збудований коштом землян і міщан. 1552 р. старостою Брацлава був Корецький. Осель на той час було 730 , 7 грецьких церков, 1 костел. До замку належала пашня, на якій росло всіляке збіжжя та на дібровах вигодовувалось бидло, оленів, зубрів та лосів знаходилось тоді тут досить.

1616 р. старостою Брацлава був Валентій Александр Калиновський. В місті знаходилося 500 міських будинків, 40 шляхетських будинків, 5 будинків попівських, 18 жидів. 1606 р. на грунтах брацлавських було засновано містечко — Мацоха, яке мало 150 осель. Після Валентія Александра старостою був його син — Марцін (Мартин) Калиновський.

1654 р. відбулася битва між козаками у складі 12 тисяч під проводом Зеленіцького, Івана Богуна, Пушкаренка та з іншої сторони київського каштеляна Стефана Чарнецького та шляхтою. Козаки висадивши замок в повітря, зруйнували міст та спалили місто.

Брацлавські каштеляни

Андрій князь Капуста, гербу власного

Михайло Вишневецький, гербу власного

Василь Загоровський г. Вреби

Олександр Семашко гербу Лебідь

Григорій кн. Сангушко, гербу власного

Микола Семашко (пом 1618)

Ян Харлеський г. Бонча пом (1625)

Бартоломій Бадлібовський г. Дрия

Гаврило Степковський г. Юноша (1628)

Степан Степковський (1662)

Стефан Ледуховський г. Шалява

Франциск Кориціньський г. Топор

Вацлав Гулевич г. Новина

Станіслав Конєцпольський г. Побог

Ян Мевціньський г. Порай

Рафал Сарбієвський г. Правдич (пом 1715)

Н. Оборський г. Рох (пом. 1728)

У складі Речі Посполитої

За умовами Люблінської унії 1569 — у складі Речі Посполитої

У 1569 році Брацлавщина стала Брацлавським воєводством у складі Речі Посполитої, Брацлав одержав магдебурзьке право, став центром воєводства.

У 1594 році сталося Брацлавське повстання. Під стінами брацлавського замку повстанці Северина Наливайка, яких підтримав місцевий війт Роман Тишкевич, напали на шляхетський табір і перебили немало польських «урядовців». Через 4 роки Брацлав втратив статус воєводського центру, ці функції перешли до Вінниці.

Визвольна війна під проводом Б.Хмельницького

Брацлавський замок відіграв неабияку роль в роки Визвольної війни Українського народу. Важко навіть перерахувати всіх історичних діячів, в той чи інший спосіб причетних до його історії в цей період. Серед них гетьмани Іван Виговський, Юрій Хмельницький, Павло Тетеря, Петро Дорошенко, полковник Данило Нечай, кошовий отаман Іван Сірко, молдавський господар Дука і багато інших.

Згідно з міждержавними угодами другої половини XVII ст. більша частина Брацлавщини повинна була залишатись незаселеною. Замкові укріплення Брацлава тим часом занепадали.

25.08. 1671 місто складалося з 2 частин. Нижнє місто було на полі і укріплене невеликим земляним валом і верхнє місто не дуже велике на вершині найвищого пагорба, по-козацьки сильно укріплене, з північної частини р. Буг, на сході глибока долина і на заході між нижнім і верхнім містом було широке озеро, з півдня по площині місто було укріплене земляним валом, ровом, та палісадом, якнайкраще фортифіковано. В місті було багато населення, в верхньому місті була одна церква і в нижньому 3, всі грецькі. Населення тільки козаки (українці). Нижнє місто піддалося нападу татар, які були тут розбиті, а решта втекли. (за Вердумом)

Османська окупація

1672 Брацлав разом з Поділлям відійшов до Туреччини, але уже через три роки був повернутий.1774 польський король Ян III стояв під Брацлавом цілу зиму, незважаючи на сувору зиму в ту пору, татарський хан, стягнувши сюди багато війська, протримався, але після нападу на замок, його було вигнано, а Брацлав повернуто.

В складі Речі Посполитої

Брацлавське староство отримав на 50 р. князь Калікст Понінський, а потім віддав його Тадеушу Козловському.

Люстрація 1789 р. описує вже нове місто. Резиденція дерев'яна, покрита ґонтом. На новому місці 26 єврейські будинки, крамниця, божниця, лазня. У Чернишівці — 53 оселі, Слобідка — 30, Пархилівка — 19, Павликівка — 16; 3 млини, солеварний майдан на 3 котли, фарний дерев'яний костел, шпиталь, 2 церкви.

До Брацлавського староства належало 21 село.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ульрих фон Вердум в 1671 году в своем "Дневнике" описывает Брацлав так:

Цитата

Дня 26 серпня через пагорби й рівнини, на яких тут і там видно оброблені поля і кілька гарних потічків, до Брацлева, одна миля. Це столиця воєводства, поіменованого за його назвою. Місто ділиться на дві частини; нижня забудована на рівнині, захищеній поганеньким земляним валом, а верхня не така велика, по-козацькому сильно укріплена. Вона тягнеться по верхівці гори, вищої чи принаймні такої ж заввишки, як усі навколишні пагорби чи гори. Там, де її займає місто, це тверда скеля, біля стрімкого схилу якої з півночі тече Буг. На схо­ді, біля глибокої долини, скеля також дуже крута, на заході ж, між нижнім і цим вищим містом, є широке озеро. Лише на півдні гора спадає, поволі переходячи у плоску рівнину; тут місто якнайкраще захищене земляними ва­лами, сухим ровом і частоколом. Місто це торгове. У верхній частині є церква, у нижній три, усі грецькі, бо тут живуть лише козаки. Татарів тут побили. Вигнали з нижнього міста, де вони сховалися, і змусили до втечі. Поль­ська кіннота незабаром кинулася по їх сліду.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Брацлав на картах:
Брацлав карта.jpg Брацлав Google.jpg Брацлав 1935 год.jpg Брацлав 3 верстка 1877 года.jpg

Польша и Венгрия. Себастьян Мюнстер. 1554 г.
Poloniae_et_Ungariae_zMünstera.jpg

Карта Венгрии, Руси, Литвы, Валахии и Болгарии. Бернард Ваповский. Фракфурт. Ок. 1570 г.
DSC06592.jpg

Великое Княжество Литовское. Томаш Маковский. Амстердам. 1649 г.
Брацлав 1649.jpg

Брацлавское воеводство. Гием Левасер де Боплан, Амстердам. 1730
DSC06653.jpg DSC06656.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Исследования Брацлава.

К сожалению археологами Брацлав почти не исследован.

Где-то в 80-х годах ХХ века некие Львовские архитекторы (непонятно кто им дал на это право!?) проводили некие исследования на замчище. Разрезали вал да так и бросили. Никаких данных об их исследованиях не опубликовано и где материалы не известно.

В 2003 году небольшие раскопки провела старший научный сотрудник Института археологии НАН Украины - к. и. н. Лариса Ивановна Виногродская. Краткое сообщение о результатах исследований прилагается.

braclaw.pdf

К нему более точная карта кан. архитектуры С.А. Царенка

post-1336-0-33386200-1392021335_thumb.jp

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Попробуем разобраться, что есть "верхний город", "нижний город" и замок. Вердум описывает: "нижний город" на равнине, "верхний город" на горе - между ними "широкое озеро".

С "верхним городом" боле-мене ясно - сохранились остатки цитадели, читаются остатки оборонительных сооружений города. С "нижним" - не совсем ясно, а более всего озадачивает "широкое озеро" между ними. В этом плане интересна карта Боплана, где город разделен на две части.

post-1336-0-80308100-1392064013_thumb.jp

Но где озеро? Есть ручей.

При наложении на топокарту вышло что-то подобное:

post-1336-0-64306600-1392064640_thumb.jp

На панораме это выглядит так:

post-1336-0-14757400-1392065078_thumb.jp

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Спасибо за панораму, очень наглядно получилось.

Приведу также текст Ульриха фон Вердума на польском:

ozero-b-4.jpg

Вопрос с озером интересный. В первую очередь подумал про дамбу Брацлавской ГЭС, которая в наши перегораживает русло Южного Буга неподалёку от Замковой горы:

ozero-b-1.jpg

Интересно, функционировала ли что-то подобное в период существования укреплённого города? Ведь нередко близ похожих городков устраивали искусственно созданные озёра. Если так было и в Брацлаве, то русло реки могло разливаться и вода могла затапливаться долину речушки, которая впадает в Южный Буг рядом с Замковой горой:

ozero-b-2.jpg

Кстати, на той речушке есть какое-то озерцо. Может это остатки какого-то более внушительного водоёма?

ozero-b-3.jpg

Что касается "широкого озера", то может под "шириной" подразумевалась его протяжённость?.. Может имелось ввиду, что оно было вытянутым, а не обширным/широким?

В связи с этой темой вспомнилось, как описывал Вердум Тернополь. Он сообщал, что "с трёх сторон окружает его [город] большое озеро" и что "замок находился... в самом середине озера":

ozero-tern.jpg

Если же посмотреть, как в наши дни старый центр Тернополя и его замко расположен относительно озера, то слова Вердума тоже могут показаться непонятными:

ozero-tern-2.jpg
Живая карта

В случае с Тернополем всё же решил, что Вердум ничего не перепутал, просто озеро во 2-ой половине 17 века могло иметь другие очертания, могло вместе с болотами действительно окружать город с трёх сторон, и замок озером мог защищаться с нескольких сторон, а в наши дни озеро подступает к замку только с запада. Что-то похоже, возможно, было и в Брацлаве, т.е. под озером Вердум мог подразумевать раздутое дамбой русло реки, в том числе и его ответвление, которое действительно могло визуально разделять "нижнюю" часть города от "верхней".

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Может и было озеро. На трехверстовке 1877 года присутствует какая-то система искусственных озер с мельницами на них и две дамбы через Ю.Буг показаны, но вряд-ли озеро было широким. Ручей этот течет среди довольно крутых берегов и если поднять уровень воды так, что-бы образовалось широкое озеро, то затопило бы нижний город.

post-1336-0-36770000-1392186441_thumb.jp

Что касается гипотетической реконструкции возможного разлива Ю.Буга - то на ней "затоплено" всё и замок, и верхний город, и нижний город:

post-1336-0-31545200-1392187637_thumb.jp

Тут скорее возможно предположить о существовании какой-то более высокой дамбы, нежели существующая - тогда затопление выглядело бы так:

post-1336-0-19466900-1392188072_thumb.jp

Или дамбы на ручье - тогда это могло выглядеть так:

post-1336-0-98030000-1392188275_thumb.jp

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

То, что я показал, сложно назвать "гипотетической реконструкции возможного разлива Ю.Буга", слишком громко ) Скорее просто эскизная демонстрация мысли/идеи. Логика проста - если местонахождение Нижнего и Верхнего города определено правильно, и если верить Вердуму, который утверждал, что озеро было, то у меня просто нет другого варианта, кроме как предположить, что озеро там могло быть создано искусственно. А учитывая близость Южного Буга к месту, которое разделяет нижнюю и верхнюю части города, сложно представить, что это озеро могло существовать, не сообщаясь с ним.

Может дамба была и на притоке Южного Буга. В любом случае с точки зрения обороны затопление долины речушки выглядит интересно, т.к. фактически образуется полуостров.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Не верить Вердуму оснований нет - он описывал то что видел. Вердум четко пишет что нижний город на запад от верхнего, а между ними озеро. Сомнение вызывает только эпитет "широкое". Хотелось бы определить размеры нижнего города и размещение его укреплений, тогда было-бы боле-менее ясно и с озером - по расстоянию между укреплениями (если они были со стороны верхнего города).

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

К теме укреплений также имеет отношение герб(ы) Брацлава

76351_original.jpg

Брацлав

Перша звістка про наявність у цього відомого з середини XIV століття міста, заснованого, як вважається, братами Коріятовичами, гербового знаку датується 1564 роком. Цього року місто одержало від польського короля Сигізмунда-Августа (який водночас був і великим князем литовським) привілей на користування магдебурзьким правом, у якому зазначалося, що місту дозволено вживати у своєму діловодстві герб із образом святого апостола Петра. На жаль, ні опис кольорів герба, ні його зображення до наших днів не збереглися. Очевидно, брацлавська відзнака 1564 року належала до розряду поширених в українській геральдиці польсько-литовської доби гербів із образами святих покровителів та охоронців міст.

Наступною віхою в історії символіки Брацлава слід вважати 1792 рік, коли король Станіслав-Август Понятовський, переглянувши деякі видані його попередниками привілеї, підтвердив право брацлавських міщан вживати особливий міський герб. Але символіку цього герба було докорінно змінено. Замість святого покровителя міста на ньому з'явився малюнок реальної споруди - старовинного Брацлавського замку у вигляді оточеної ровами фортеці з трьома вежами, середню з яких зруйновано. Після переходу Брацлавщини до складу Російської імперії Герольдія вирішила зберегти цей герб без змін як "старий". Офіційне пояснення символіки брацлавського герба в указі 1796 року виглядало так: "Се місто має герб, наданий нинішнім королем польським, Станіславом-Августом: на червоному тлі, на кам'яній горі, фортеця з двома вежами з боків і з третьою, зруйнованою, посередині на знак того, що місто се ще до 1616 року було столицею Брацлавського повіту і за часів короля Олександра побудовано було у ньому замок, згодом через різні розрухи та облоги поруйнований. Сей герб залишається без зміни, а на знак приєднання сього краю до Російської імперії та підданства їй зображений державний її герб, тобто на золотому тлі чорний двоголовий орел, увінчаний трьома золотими коронами, що тримає в лапах скіпетра й державу; на грудях орла покладено зазначений міста Брацлава герб". "Королем Олександром" в описі герба названо великого князя литовського Олександра Казимировича. Цей володар протягом 1503-1506 років посідав польський королівський престол.

Як і в гербах центрів інших земель, приєднаних до Росії під час другого поділу Речі Посполитої, у гербі Брацлава 1796 року було поєднано відзнаку міста з державним гербом Російської імперії як символом "підданства краю".

1860 року Б.Кене переглянув брацлавський герб. Зображення двоголового орла з його композиції було вилучено, що наближало емблему до її історичного прототипу 1792 року. Символіка герба міста залишилася незмінною: "На червоному тлі, на золотій горі, така сама фортеця з трьома вежами, середню з яких зруйновано. У вільному куті щита герб Подільської губернії. Щит увінчаний срібною міською короною з трьома зубцями та обрамлений двома золотими колосками, з'єднаними Олександрівською стрічкою".

Источник

Несколько гербов от сайта geraldika.ru, подписи тоже оттуда:

Герб поселка городского типа Брацлав (1792 г.):

77500_original.jpg

Источники: А.Гречило, Ю.Савчук, I.Сварник "Герби мiст Украiни (XIV-I пол.XX ст.)"

Герб поселка городского типа Брацлав (XVIII-XX вв.):

76771_original.jpg

Источники: А.Гречило, Ю.Савчук, I.Сварник "Герби мiст Украiни (XIV-I пол.XX ст.)"

Интересно, что на этом гербе символически показаны две линии укреплений, расположенные на разных уровнях друг относительно друга. Быть может так показали разделение Брацлава на Верхний и Нижний город?

Герб поселка городского типа Брацлав (проект Кене):

75914_original.jpg

Источники: А.Гречило, Ю.Савчук, I.Сварник "Герби мiст Украiни (XIV-I пол.XX ст.)"

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

"Брацлав. Общий вид местности со стороны реки Буг". Акварель Наполеоны Орды, созданная где-то между 1871 и 1874 годами:

03-r.a.-002938001_1377693300052.jpg
Источник

Случаем не Замковая гора перед нами? А если так, то интересно, что там показано на горе, похожее на какие-то руины?

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Случаем не Замковая гора перед нами? А если так, то интересно, что там показано на горе, похожее на какие-то руины?

По топографии похоже, но с масштабностью не очень - гора уж больно высокая. Хотя для художника это нормально - немного приукрасить. А развалины похожи на остатки крепостных стен - в этом месте действительно вал лучше сохранился.

post-1336-0-22707100-1394351403_thumb.jp

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ссылка на статью Виногородской не работает. Хотелось бы ознакомиться наглядно с реконструкцией города на начало 15 века - была ли смена локации/укреплений или продолжалась использоваться схема древнерусских укреплений?

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Доброго дня!

Я хотів лише відмітити одну деталь з картини Н.Орди. На задньому плані видно якихось дві башеньки:

Screenshot_4.jpg.143d69701bbaa5d79f1be9f75915307e.jpg

Хіба ж це не є ті самі дві башти з герба?

76351_original.jpg.dd6a9d005a4dcd711935dcb9a61cea71.jpg

 

Карта Шуберта допомагає припустити два можливих місце-знаходження цих башт, так як художник міг приблизити або віддалити об'єкт, при бажанні. До того ж карта Шуберта (1872) зафіксувала той самий стан Брацлава, що ми бачимо на малюнку Наполеона (Орди) (1871-1874).

Screenshot_5.jpg.64165bb59f632292541a9a3ab8f03490.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Есть прекрасная люстрация Брацлавского замка 1545 г. Кто-то пробовал ее сопоставлять с локализацией?

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Порисовал тут немого с гугловской подосновы. Скромное мнение архитектора-реставратора.

На мой взгляд, локализовывать Нижний город по карте Боплана не стоит так буквально. По логике урбанистики, он должен быть больше верхнего города и, потом, его валы должны прикрывать этот самый Верхний город, образуя 3 уровня защиты: городские фортификации нижнего города, городские фортификации верхнего города и замок-цитадель. Из описании исторических событий следует, что татары брали нижний город, а верхний с замком взять не могли.

На плане Брацлава начала 19 века (из "100 еврейских местечек") виден рынок уже за границами городских фортификаций 16-17 веков, в то же время, реликты градостроительной структуры, зафиксированные этим планом вокруг Верхнего города и сохранившиеся поныне, свидетельствуют об урбанистических трансформациях 16-17 веков на месте предполагаемого мной Нижнего города. 

На том же историческом плане видно озеро, вероятно его и описывал фон Вердум и оно действительно разделяет Верхний и Нижний город, правда не на западе, а на юго-западе, если быть точнее. Следов Нижнего города, локализованных буквально по карте Боплана я не вижу, а они на плане 19 ст. должны были быть.

Что касается оборонной системы - археологический план городища замка ко мне попал, к сожалению, уже после того как я сделал этот рисунок, он там более круглый. 6 башен по люстрации 1545 г из литовской метрики, мост через речушку, я полагаю, что одна из этих 6-ти башен была над воротами, но детальный метрологический анализ пока не проводил (в люстрации есть точное количество городен в пряслах между башнями, можно при желании реконструировать замок довольно точно, привязавшись к плану Виногородоской). Вокруг Верхнего города видны остатки бастионов, возможно, появились на втором этапе вокруг башен. Что касается нижнего города - тут все довольно туманно, возможно здесь еще имела место быть башенная а не бастионная система.

SKMBT_C28418071912270_0001.jpg

брацлав 100 еврейских.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ваша публикация должна быть проверена модератором

Гость
Вы не авторизованы. Если у вас есть аккаунт, пожалуйста, войдите.
Ответить в тему...

×   Вставлено в виде отформатированного текста.   Вставить в виде обычного текста

  Разрешено не более 75 смайлов.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отобразить как ссылку

×   Ваш предыдущий контент был восстановлен.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставить изображения напрямую. Загрузите или вставьте изображения по ссылке.

Загрузка...

×