Перейти к содержимому
Замки и Крепости Украины - Форум
HOUSE MD

Владислав Юзеф Гнат Серватовський / Władysław Józef Ignacy Serwatowski h. Jastrzębiec (1874 -1841)

Recommended Posts

Ім'я: Владислав Юзеф Гнат Серватовський / Władysław Józef Ignacy Serwatowski h. Jastrzębiec

Народився: 4 липня 1873 в Буцневі.

Помер: близько 1941 в Радянському Союзі.

Власник: Буцнева, Серединок, Настасова (тернопільський повіт), Золотників (підгаєцький повіт). До маєтку в Золотниках належали чотири садиби: Сокільники, Соколів, Хатки і Панталиха. Останній власник палацу в Буцневі.

Правник, депутат, землевласник, радник Торгово-промислової палати у Львові, член Секції Вирощування Коней у Львові в Краківському Землеробському (від 1913) Товаристві, засновник оркестру в Буцневі.Нагороджений Офіцерським Хрестом Polonia Restituta.

Син Теодора Альфреда Серватовського і Генрики Стефанії з Skarbkw-Kruszewskich гербу Абданк. Охрещений в костелі в Настасові. Одружений з Wandą Marią ks. Puzynianką з Козельська гербу Oginiec в Gwoźdzcu 15 жовтня 1904. Після шлюбу Ванда і Владислав поселилися в Озерянах, у садибі, розташованій між залізничною станцією і, так званою, імператорською дорогою. Мали п'ятеро дітей.

Закінчив середню школу oo. Єзуїтів в Карлсбургу біля Відня, атестат зрілості отримав в Tereziaskiej Академії у Відні в 1891. У 1889/90 відбув військову службу в 2 австрійському полку уланів в Тарнові, потім в 1895 році закінчив офіцерську школу у Львові. Правничі навчання розпочав у Львові і закінчив у Відні. Потім 2 роки вивчав (до 1898) право в Hochschule fur Bodenkultur у Відні.

Від 1898 господарював в маєтку Rajtarowice (самбірський повіт), що належав стрийкові Мацею Зенону Серватовському. Розвинув тут виробництво ковдр і домотканих полотен, які знаходили широкий збут в Галичині. В той час належав до Krajowego Związku Przemysłu, Towarzystwa Kółek Rolniczych, Towarzystwa Parcelacyjnego, Związku Stowarzyszeń Zarobkowych i Gospodarczych, був також членом Відділу Меліораційного Банку у Львові. Співпрацював з Tadeuszem Cieńskim, Stanisławem Głąbińskim і Aleksandrem Skarbkiem. У 1900 поселився на Поділлі де перейняв від батька маєтки Озеряни [Jezierzany] і Грегорув [Hrehorów] (бучацький повіт).

У 1906 купив від Siemieskich-Lewickich за придане дружини - Золотниківський ключ (підгаєцький повіт) - 3000 га ріллі і 350 га лісу. Вибудував два лікеро-горілчані заводи в Озерянах і в Золотниках на прилеглих фільварках. Частину землі парцелював а половиною землі покрив банківські зобов'язання. У 1911 був обраний від імені галицьких консерваторів депутатом до австрійського Парламенту в окрузі Вишньовчик-Підгайці [Wiśniowczyk-Podhajce].

Перед початком І СВ каденція парламенту була подовжена до 1918 року. У 1914 Владислав Серватовський взяв участь в утворенні Головного Національного Комітету. Разом з початком європейської війни був призваний 1 серпня 1914 року до армії; до половини 1918 служив в 2 полку австрійських уланів, підвищений з підпоручика до ротмістра. Був комендантом в Вегржех [Węgrzech], а потім в Добромилю [Dobromil] біля Хирова [Chyrow].

З плином часу щораз більш спостерігав небезпеку німецького лідерства у блоці центральних держав. 15 вересня 1918 взяв участь в засіданні у Відні, під час якого створено Ліквідаційну Польсько-Австрійську Комісію. Ця ухвала співпала з приїздом до Варшави Станіслава Глабінського [stanisław Głąbiński] і зайняттям через нього посади міністра закордонних справ в уряді Юзефа Свезінського [ Józef Świeżyński]. З уповноваження Глабінського Владислав Серватовський повинен був провадити перемовини від імені Польщі з представниками Австрії. З створенням Польської Ліквідаційної Комісії (28 жовтня 1918.)Владислав Серватовський працював в ній аж до формального передачі повноважень уряду в Варшаві 27 березня 1919. Після відходу австрійців з Львова 1 листопада 1918 Владислав Серватовський був обраний до Komitetu Zastępczego, а під час захисту Львова від выйськ ЗУНР служив в Громадянській Міліції.

У самостійній Польщі перейшов до резерву 14 Полку Язловецьких Уланів. Поселився в квартирі на вул. Ujejskiego 8 b, у будівлі, побудованій фірмою Сосновського і Захаревича. На підставі декрету про вибори до Сейму, Владислав Серватовський був обраний до Законодавчого Сейму (від 10 лютого 1919) як депутат з територій, обійнятих війною, з 60 виборчого округу, від Національного Народного Об'єднання.

У Законодавчому Сеймі належав до Klubu Pracy Konstytucyjnej а також до чотирьох Сеймових комісій. Як депутат і член Галицького Господарського Товариства виступив в Сеймі з пропозицією про надання Східній Галичині спеціальних кредитів на відбудову воєнних руйнацій. Пропозиція була прийнята. Разом із закінченням каденції Законодавчого Сейму(2 серпня 1919) Владислав Серватовський закінчив політичну діяльність і зайнявся відбудовою знищеного майна. Нагороджений Офіцерським Хрестом Polonia Restituta Маршалом Юзефом Пілсудським 23 листопада 1920 у Львові під час бенкету в будівлі Львівського Воєводства. По смерті батька в 1918 успадкував Буцнів, Серединки і Настасів а також Berehy Górne і Nasiczne.

У 1923 - 1939 роках особисто керував всім своїм майном. Після воєнних руйнацій відбудував три лікеро-горілчані заводи в Озерянах, Буцневі і Золотниках. Відбудував також млини в Настасові і Золотниках. Ресурси на відбудову, яка до 1939 була закінчена отримував з парцеляції майна. Найважливішими співпрацівниками Владислава Серватовського з сфері управління майном були: Franciszek Kunaszowski, Alfred Bilińskii який адміністрував в Золотниках і Franciszek Hankus в Берегах.

У своїх маєтках Владислав Серватовський вирощував коней повторюючи, що: "найбільше щастя на світі на кінському лежить хребті", худобу і свиней, обробляв пшеницю, олійні та промислові культури а також експлуатував лікеро-горілчані заводи і млини. У Озерянах існувала до 1929/30 року фабрика фосфорного добрив Фосфор. Початковий дефіцит кінського сили замінювали моторизовані плуги марки Stock, Fredzo і Lanz . Ввів сівозміну, що привело до прекрасних результатів у сезоні 1931 року.

Добрі господарські прогнози по 1936 спричинили, що Владислав Серватовський був співзасновником Зернового Синдикату у Львові а також ініціатором, разом з Szczęsnym Cieńskim, Syndykatu Kolonizacyjnego Peruwiańskiego, який отримав від уряду Республіки Перу концесію на 1 млн. га біля річки Урубамба. До виїзду перших колоністів не дійшло.

Після вступу Червоної Армії до Східної Галичини в 1939році Владислав Серватовський був заарештований НКВС у його сімейному будинку у Львові по вул. Ujejskiego 8b, уночі 11 квітня 1940, після чого про нього відсутня будь яка інформація.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Гость SDM

Вопрос: А есть ещё потомки Серватовских в Польше? Интересная тема по моёй родословной. Возможно потерянная ветвь.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
On 24.10.2011 at 12:14 PM, Guest SDM said:

Вопрос: А есть ещё потомки Серватовских в Польше? Интересная тема по моёй родословной. Возможно потерянная ветвь.

Да есть, они приежали в Буцнев в 2012-ом, если не ошибаюсь.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ваша публикация должна быть проверена модератором

Гость
Вы не авторизованы. Если у вас есть аккаунт, пожалуйста, войдите.
Ответить в тему...

×   Вы вставили отформатированное содержимое.   Удалить форматирование

  Only 75 emoticons maximum are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отобразить как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Загрузка...

×