Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум
Askold

Холм: замок короля Данила

Рекомендованные сообщения

Мої вітання! Давно цей форум читаю і рішив приєндатися. Весною промелькнула цікава інформація по знайдені руїн замку короля Данила в Холмі, ось переклад польскої статті по темі:

Руїни незвичайного середньовічного палацу із зеленого каміння ховає Кафедральна Гора в Хельмі

Є то залишки об'єкту, піднятого через Daniela Romanowicza, князя Русі Halickiej в XIII віку. Згадує про нього хроніка halicko-wołyńska. Археологи відшукали воно на узгір'ї в центрі міста. Дослідженнями керує професор Андрій Buko з Інституту Археології і Етнології PAN у Варшаві.

Узгір'я височіє на натуральному крейдовому підгрунті. Прикриває воно шар землі і щебеня товщини близько 10 метрів. В глибині 4,5 метра від сучасної поверхні археологи натрапили на сліди найстарішого заселення на тому місці, в т.ч. малого gródka, піднятого в 20 роках. XIII віку. Небагато по ньому залишилося, шар гару і відламки глиняного посуду.

Великі роботи рушили на узгір'ї(chołmie) в 1238 році і тривали декілька років. Археологи прочитують з них історію цього місця. Підготовано тоді узгір'я під княжу резиденцію - палац з kamniu

Лише на так підготовленій підставі покладено фундаменти з декількох шарів твердого каміння, перекладуваного пошаровим мулом і вапняним загартуванням. У свою чергу на такому фундаменті піднято мури окружного палацового dziedzińca. Мають вони 2 метри ширини. Складаються із зовнішнього і внутрішнього обличчя. Ті обличчя побудовано з блоків різновиду пісковика, так званий glaukonitu, зеленого каміння, що виступає тільки в Хельмі. Простір між обличчями наповнено малими шматками пісковика, спаяними загартуванням. Ці прекрасні мури в підстави зміцнювали дерев'яні ящики, сповнені камінням, їх корону ж також додатково зміцнювали дерев'яні конструкції.

- Такий спосіб будування свідчить про те, що ми маємо справу тут зі східними впливами, руськими, і навіть візантійськими. Аналогічні об'єкти і спосіб будування не відомі з територій Польщі, але можна воно знайти в зоні візантійських впливів - пояснює професор Андрій Buko.

Обведений такими мурами двір займав поверхню близько 450 квадратних метрів.

У східній частині dziedzińca археологи натрапили на палац, але не встигли дослідити його внутрішнього розплановування ані локалізувати палацовій каплиці-церкві, не виключають, що знаходилася на поверсі. Поки що дослідники оцінюють, що палац займав поверхню 200 м. кв.

Великою несподіванкою для дослідників було відкриття монументального входу до споруди. Повів себе кам'яний паркет у вході і підстави під pilastry. Лише археологічні знахідки майбутніх років вирішать, чи є цей вхід до палацу, чи може до каплиці-церкви.

Не менше найнесподіванішим було відкопування фрагмента мурів чотирикутної споруди, імовірно башти. У підставі має вона 11,6 на 11,2 м. Не піднято її із зеленого glaukonitu, але з менше ефектного виду пісковика, спаяного вапняним загартуванням. Ту споруду поусаджуваного на платформі з каміння, спаяного vapnom.

Мур повів себе до висоти 2 метрів.

На схожій платформі побудовано башту (17 м висоти) з цього самого періоду у ближньому Stołpiu, з каплицею на вершині. Башта не мала оборонного характеру. Імовірно була безпечна поблизу замку в Хельмі. У зв'язку з цим археологи припускають, що будівельні роботи в Хельмі і Stołpiu могли вести ці самі ремісники.

Під час археологічних знахідок в Хельмі археологи витягнули фрагменти витонченого, прикрашаного столового посуду з XIII віку, гідних княжого столу. Особливу увагу дослідників звернули мілкий(kafelki) szkliwione, прикрашали вони підлоги і стіни палацу. Виконаними були на місці, мабуть через ремісника, який прибув зі Сходу, може навіть з Візантією.

Археологи витягнули також середньовічну шпору і розтоплені метали - свинець і мідь, що походить імовірно з обгорілої церкви.

Autor: Krzysztof Kowalski

post-1-0-17999400-1354558254_thumb.jpeg

http://www.odtur.pl/_old/aktualnosci/429-archeolodzy-odkopuj-redniowieczny-zamek-w-chemie.html

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Цікаве прямокутне планування - нагадує ранні тевтонські замки в Прибалтиці і пізніші литовські. Для прикладу Ліда:

000743_540902.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Если говорить о сходсве с Лидским замком, то тут отмечу расположение входа - и в Холме и в Лиде он устроен в стене, рядом с которой возвышается башня, в то же время с другой стороны нет никаких других укреплений, кроме простой стены. К числу сходных черт можно отнести и наличие углов ограды, которые вообще ничем не усилены.

Но и отличий хватает. Например, в Холме единственная башня находится не на углу ограды, а в центральной секции стены, в том же Лидском замке схема иная. А ещё башни Лидского замка очень сильно "утоплены" внутрь двора. Почему так, я пока не знаю, но в рамках данной темы это не имеет особого значения, важно то, что в Холме башня устроена более толково, поскольку она выдвинута за линию стен, а это значит, что с неё можно было простреливать пространство у подножия замковых стен, а вот в Лидском замке (учитывая местоположение его башен) фланкировать стены, примыкающие к башне, было намного сложнее, если вообще возможно.

Что касается четырёхугольной ограды, то тут аналогов столько, что не сосчитать. Куда интересней найти аналоги с такой вот простой четырёхугольной стеной без башен на углах, но с башней по центру одной из стен.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Место резиденции короля Данила. Последние дни зимы 2013:

post-1-0-05555400-1389539313_thumb.jpg

Раскопки резиденции, 2012 год:

post-1-0-54152500-1389539309_thumb.jpg

"Даниловы стены":

post-1-0-98676900-1389539311_thumb.jpg

Информационный стенд, сообщающий, что перед нами Княжеская резиденция 13-14 веков:

post-1-0-00123100-1389539397_thumb.jpg

Так мог выглядеть замок (летописный "градец малый") Данила Романовича на первом строительном этапе (1234 - 1238 гг.). Реконструкция В. Петрика, визуализация М. Сирого.

post-1-0-02525600-1389539314_thumb.jpg

Летописная оборонная башня, которая сгорела во время страшного пожара Холма в 1365(9) году. Реконструкция В. Петрика, визуализация М. Сирого.

post-1-0-47872800-1389539313_thumb.jpg

Всё найдено здесь

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Дякую за цікаву інфу, виглядає що поляки досить якісно підійшли до питання реконструкції. Доречі цікаву зауважити деревяні галереї на першому-другому поверсі довкола башні. Цікаво чи щось подібного могло бути і біля Столпєнської башні кор. Данилa.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Деревянные галереи (и те, которые на первом ярусе, и те, которые показаны в верхней части башни) порождают вопросы...

В частности, наличие галереи (тем более такой мощной) у основания оборонной башни выглядит странно, ведь это был период, когда башня использовалась как оборонный пункт и потому непонятно, почему вдруг решили, что тогда нижнюю часть постройки прятали под какими-то постройками. О таких "юбках" у донжонов я информации не встречал.

Что касается галереи в верхней части, то она также не совсем похожа на оборонную. Скорее это просто обзозрная галерея, какие сейчас строят на новоделах (которые потом позиционируют, как результат тщательно продуманной реставрации, как в Буше, например). Там, вероятно, было что-то более защищённое и агрессивное... то, что называют хордами или гурдициями. Хорды похожи на боевые парапеты, а тут... беседка.

Что касается Столпья, то там, думаю, версию о внешних деревянных галереях можно проверить при помощи расположения отверстий во внешней кладке, ведь если галереи были, то они опирались на консоли, которые в свою очередь крепились к стене. Кстати, деревянная галерея могла проходить не в районе верхнего яруса башни, а где-нибудь посредине. Думаю, что какие-то выносные галереи в Столпье были, ведь иначе трудно понять, как башня могла эффективно защищаться в ближнем бою.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Гость szpakouski

Если говорить о сходсве с Лидским замком, то тут отмечу расположение входа - и в Холме и в Лиде он устроен в стене, рядом с которой возвышается башня, в то же время с другой стороны нет никаких других укреплений, кроме простой стены. К числу сходных черт можно отнести и наличие углов ограды, которые вообще ничем не усилены.

Но и отличий хватает. Например, в Холме единственная башня находится не на углу ограды, а в центральной секции стены, в том же Лидском замке схема иная. А ещё башни Лидского замка очень сильно "утоплены" внутрь двора. Почему так, я пока не знаю, но в рамках данной темы это не имеет особого значения, важно то, что в Холме башня устроена более толково, поскольку она выдвинута за линию стен, а это значит, что с неё можно было простреливать пространство у подножия замковых стен, а вот в Лидском замке (учитывая местоположение его башен) фланкировать стены, примыкающие к башне, было намного сложнее, если вообще возможно.

Что касается четырёхугольной ограды, то тут аналогов столько, что не сосчитать. Куда интересней найти аналоги с такой вот простой четырёхугольной стеной без башен на углах, но с башней по центру одной из стен.

Башни в Лиде "утоплены" внутрь двора потому, что их достраивали позже, после постройки стен. Строить замки каменные посреди болот, равнин и лесов - это очень дорого. Тут хоть бы стены построить. Вот прмиер Кревского замка - ровестника Лидского. 478044a97323eb3c67793ffdeecd463f.jpg

Большая Княжеская башня фланкирует две стены и главные ворота, так как строилась изначально вместе со стенами. А вторая "утоплена", так возводилась на 80 лет позже.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ваша публикация должна быть проверена модератором

Гость
Вы не авторизованы. Если у вас есть аккаунт, пожалуйста, войдите.
Ответить в тему...

×   Вставлено в виде отформатированного текста.   Вставить в виде обычного текста

  Разрешено не более 75 смайлов.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отобразить как ссылку

×   Ваш предыдущий контент был восстановлен.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставить изображения напрямую. Загрузите или вставьте изображения по ссылке.

Загрузка...

×