Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Рекомендованные сообщения

Обговорюється цей об'єкт: замок в селі Пиків

 

Село Пиків (Калинівського району) знаходиться 10 км від Іванова,  25 км від Хмільника, 15 км від Уланова, 40 км від Вінниці. Населення – 1954 (2001)

1.thumb.jpg.09005f66171a1313c46293c526d1564c.jpg


На сайті села подано широку історичну довідку, цитую лише найцікавіші уривки:

Цитата

За архівними даними Кміти (Кмітичі-Александровичі) отримали привілеї та подарунки за часів Свидригайла. В 1431 р. Кміта зга­дується в акті с. Почапинці як брацлавський зем’янин-свідок. З листа великого князя Свидригайла від 21 травня 1431 р. до зем’янина Микулинського видно, що "панові Кміті" належить с. Літин. За люстраціями 1545 і 1552 рр. Літин та двір у Вінниці перебували в руках його онука Семена Кміти-Подолянина, який за вислуги тримає Пултівці та Салаші, а пожиттєвим наданням-господарське с. Вонячин. У 1564 р. взамін Літина отримує резиденцію Чорнобиль його син, уславле­ний командувач русько-литовських загонів у Лівонській війні, вінницький зем’янин Філона Семенович Кміта. В 1569-1570 рр. він бу­дує невеликий замок у м. Пиків. Саме там у 1581 р. пройшов новий головний гостинець України, внаслідок чого Пиків стає відомим містечком. В 1578 р. Кміта отримує привілей на смоленське воєводство, оршанське староство. У вересні того ж року право на фундацію м. Літина надається Станіславу Лащу. В 1585 р. Кміта-Чорнобильський призначає опікунами своїх дітей князя Юрія Друцького-Горського, канцлера Леона та Лукаша Сапігів. Маєтки на р. Снивода опікуни продали у 1603 р. князям Острозьким.

Острозькі – найвідоміший князівський рід на Волині, нащадки князів Гедиминовичів-Наримунтовичів. Вони тривалий час обіймали посаду вінницького і брацлавського намісника – від Костянтина Івановича до Іллі Костянтиновича (1530-1539). Племінник Іллі, князь Януш Васильович, на землях Вінницького повіту володів після Кошок Зозовом і Плисковом, в 1602 р. від Жабокрицьких він отримує половину їх власності – Торків і Юрківку, а в 1603 р. від Друцьких-Горських, спад­коємців Філона Кміти-Чорнобильського, – Пиківську волость із Глинськом.

Цікавим є документ датований 1602 р., де сповіщається, що князь Друцький-Горський позиває Хоткевич-Корецьку за те, що вона привласнила його людину з Пикова.

Майже 10-літня війна між глинським князем Друцьким-Горським і старостою вінницьким закінчилася продажем м. Пикова і його грунтів князеві Янушу Острозькому.

Купивши сниводські грунти Пиків, Глинськ та села, що до них на­лежать в 1603 році, Януш Острозький, каштелян краківський, в 1618 році вирішив розділити свою власність між спадкоємцями: старшому в роду він відписував знамениту "дідизну" Острог, куди входили Пиків і Глинськ, але так як прямих спадкоємців по чоловічій лінії у князя не було, спадщина переходить до князів Заславських через Євфросинію Острозьку.

Про те, що Пиків входив до Брацлавського воєводства і знаходи­вся на його західному кордоні свідчить польське географічно-статистичне видання "Польща в XVI ст.". "Західні кордони Брацлавського воєводства в 1570 році починалися біля могили Гончарихи, далі до Уланова Хмельницької волості, до Пикова і Уладівки".

Весною 1594 року через наш край проїжджала дуже поважна дип­ломатична персона, посол німецького імператора Рудольфа II, Еріх Лясота. Він направлявся на Запорізьку Січ з метою найняти козаків на імператорську службу. Шлях на Січ був тривалим, і посол, проїжджа­ючи нашим краєм, вів щоденник. Заглянемо в нього: ” 24 квітня я виїхав з Хмільника і продовжив шлях через дубовий ліс аж до Пикова, досить укріпленого міста з замком, що належав одному литовському вельможі”. Влітку після виконання імператорського доручення він по­вертається з Січі додому "19 липня. До села Голяки, три милі звідси, через річку Соснову до Пикова, міста з замком, що належав Сапезі з Литви, 1 миля".

В 1569 році згідно з Люблінською унією східна частина Поділля - Брацлавщина відійшла до Польщі. Старий польський довідник "По­льща в XVI ст." сповіщає, як зростає Пиків: "в 1525 році – це пусті го­родища, в 1570 р. – це замочок, в 1594 році виросло досить велике містечко із замком".

Пиків мав зручне географічне розташування, стояв на торговому шляху, річкою Сниводою, а потім Бугом можна було попасти на Дніпро, у Чорне море. Село з усіх боків оточувалося топкими болота­ми, річкою, озерами, непрохідними лісами і було неприступне для во­рогів.
Тут часто селилися перехожі. Перше поселення було в тому місці де зараз розташований базарний майдан.

В результаті міжусобних воєн та боротьби між українською та польською шляхтою багато селищ було зруйновано, і вони назавжди зникли. Проведена ревізія показала, що біля Пикова і Янева із 15 сіл залишилося лише 5.

Часто Пиків переходив від одного власника до іншого. У свій час ним володіли: князь Збаразький і литовський вельможа Сапега, Жабокрицькі і князі Друзькі-Горські, Януш Острозький і Сангушко, Любомирські і граф Потоцький. А останній власник поміщик, полковник у відставці Олександр Сафонов виграв його у карти.

Пиків був приватним містом, а тому польська шляхта не поспіша­ла надавати йому магдебурзьке право і нещадно експлуатувала місцевих жителів. В географічно-статистичному довіднику "Польща в XVI ст." констатується, що багато сіл в Брацлавському воєводстві, такі як Мізяків і інші, що понад Бугом (всього 18) мали "блага". Але в цьо­му списку Пиків і Глинськ не згадуються.

 

Цитата

Автор навчального посібника "Історія України XVI-XVIII ст." П. Сас пише: "У 1590 році польський король доручив К. Косинському збирати козаків у військо для оборони Поділля від татар, обіцяючи їм за це платню. Але свого слова не дотримав. Обуренням козаків скористався К. Косинський, який у серпні 1591 року підняв їх на повстання і був обраний гетьманом. Спочатку козаки захопили містечко Пиків на Брацлавщині. В місті і замку вони забрали всю зброю і маєтності. За кілька місяців вогонь повстання поширився на всю Брацлавщину і Південну Київщину. На визволеній території було запроваджено ко­зацькі порядки".

Архівні дані свідчать про те, що і легендарний Богдан Хмельницький, гетьман України, який очолив Визвольну боротьбу ук­раїнського народу проти панської Польщі зі своїми військами теж по­бував у Пикові. Так, у серпні 1648 року він на чолі повсталого козацького війська для рішучого бою з польсько-шляхетською армією збирає свої заго­ни під Уладівкою та Куманівцями (нині Літинського та Хмільницького районів). Звідси рушив до Пилявців, де блискуче розбив ворога. А у червні 1649 року, готуючись до облоги Збаража, Богдан Хмельницький вів свої війська через Старий Животів (нині село Якимівка Оратівського району), Старий Пиків (нині Пиків, Калинівського району), Хмільник.

На початку XVIII ст. ординар Острозький, який передав містечко маршалу Янушу Сангушку, а той в свою чергу дарує Пиків разом з 33 селами каштеляну краківському Антоніну Любомирському. В 1790 році в містечку було 95 будинків, які лежали над Сниводою і були обнесені валами з метою захисту від ворогів. На валу стояла варта. Через Пиків проходив торговельний шлях, який приносив містечку велику користь.

Джерело
 

Цитата

Пиків входить до Подільської губернії. Цікаву інформацію про Пиків 17-18 століття дає Є. Сецинський: "В Старому Пикові, між двома гатками знаходиться великий насип, який утворює ніби підвищений острів. В цьому місці в давні часи були споруджені замок, єврейське поселення, церква і винокурня".

Згодом замок втратив своє безпосереднє призначення і був зруйнований. Інші будівлі перенесли на нове місце, які стали назива­тися Новим Пиковом.

В архіві збереглася "Жалоба Брестського воєводина Фрідріха Тишкевича на краківського каштеляна князя Януша Острозького", яка дає нам відповідь на запитання, коли виникло село Новий Пиків. В скарзі йде мова про те, що Острозький послав озброєний загін на землі Тишкевича і заснував на них слободу Новий Пиків.

У складі цього загону були: "старосты из мест украинских с многими людьми: татаров, чемерисов, и посполитого человека". Ця подія відбулася в жовтні 1611 року.

Як було вже сказано вище, в 1774 році на Старому Пикові було збудовано римсько-католицький костьол на честь Пресвятої Трійці. Підземні ходи з’єднували костьол з замчищем: проходили під Сниводою і виходили в Новопиківському лісі. Коли розчищали площу для будівництва Будинку культури, а це була територія замчища, автор цих рядків був свідком, як в один з підземних ходів провалився гусеничний трактор, а прохід дальше був перекритий міцними дубовими дверима. Звичайно ж, і костьол, і замчище, і підземні ходи та інші споруди доводилося роби­ти кріпакам у важкій, виснажливій праці. Однак дивуєшся тій величі споруд, майстерності і таланту наших предків.

Джерело
 

На картах Боплана 1670 і 1650 років Пиків позначено як неукріплене поселення Bikow:

3.jpg.ac474dbf4543bd942a9e6381de344244.jpg 2.jpg.77da4b942108be961ed3d54280c26a78.jpg

 

На карті Річчі Заноні 1767 року показано окремо містечко Pikow і село Pikowka (дякую @Arsen Замки -Тернопільщини), ймовірно це Новий і Старий Пиків.:

Screenshot_43.jpg.c2a33d712c2bf3db0b907562bfa8a5e3.jpg
Джерело


"Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie gubernii podolskiey z rycinami i mappami". T. 3 / przez Wawrzynca Marczyńskiego (1823), згадується "старий замок":

5.jpg.af8d152613d6a8c582e923c799a2e726.jpg 6.jpg.9fa950050d5cc1d7325f0a2a597dabbe.jpg
Джерело

"Jeografia wschodniéy części Europy czyli opis krajów: przez wielorakie narody sławiańskie zamieszkanych: obeymujący Prussy, Xięztwo Poznańskie, Szląsk Pruski, Gallicyą, Rzeczpospolitę Krakowską, Krolestwo Polskie, i Litwę" (1825), згадуються руїни замку:

7.jpg.62cc162b2b3c65332574adef30a8d7b7.jpg
Джерело

"Starożytna Polska pod względem historycznym, geograficznym i statystycznym opisana" T.2 (1845), замок згадується в минулому часі, також зазначається інформація про вали, які оточують містечко:

8.jpg.85b7858d11f0b4200545d93522d601c4.jpg
Джерело

"Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich" T.8 (1887) нової інформації не дає:

9.jpg.a245a62ec509544517ba1fefbddb53a0.jpg 10.thumb.jpg.d537dcea3fe3b34703fb4d474c215707.jpg 11.jpg.4546d66d3bf4f96b3224ad494db42731.jpg
Джерело

Приходы и церкви Подольской епархии (1901):

Цитата

Пиковъ м. съ почтовымъ отдѣленіемъ находится въ 10 в. на с.-в. отъ ст. "Уладовка"   узкокол. жел. д.  Троицкій   приходъ  П. составляется  изъ двухъ главныхъ  частей:   собственно Пикова-Стараго   и деревни Боржимовки.   Эти по Винницкій у. 3 окр.селенія находятся въ мѣстности степной, ровной, низменной, при р. Сниводѣ, образующей въ мѣстечкѣ большой прудъ и затѣмъ малый, изъ коихъ первый занимаетъ пространство въ 600 десятинъ, не заросъ камышомъ и славится большимъ количествомъ рыбы и раковъ. Вслѣдствіе обилія воды, образующей многочисленные заливы и рукава, Троицкій приходъ раздѣляется еще на болѣе мелкія части: центральная часть вокругъ церкви, или собственно Пиковъ; "Каминя" — поселеніе за рукавомъ, идущимъ отъ большаго пруда къ малому, съ плотиной и мельницей; "Хутори" — за большимъ и широкимъ заливомъ большаго пруда, и д. Боржимовка, приписная къ приходу, находящаяся за рѣкой, идущей отъ малаго пруда. На поляхъ Пиковскихъ и Боржимовскихъ протекаетъ множество ручейковъ, часто образующихъ рудныя топи и болота, а въ давнее время дававшихъ воду многимъ прудамъ съ мельницами, остатки коихъ вмѣстѣ съ плотинами видны и доселѣ. Лѣсовъ мало. Почва — черноземная, во многихъ мѣстахъ съ торфомъ. Гигіеническія условія мѣстности можно признать удовлетворительными. Въ Ст.-П. между двухъ плотинъ находится большая насыпь, образующая какъ бы возвышенный островъ. Въ этомъ мѣстѣ въ давнее время находился владѣльческій замокъ, еврейскія поселенія, церковь и винокурня. Замокъ отъ времени погибъ, вѣроятно разоренный во время войнъ; дома частью перенесены въ новое мѣстечко, частью за ветхостью разобраны, частью снесены наводненіемъ, и нынѣ лишь нѣсколько хатъ осталось здѣсь. Боржимовка раньше носила названіе "Ксендзовки", потому что принадлежала ксендзамъ Пиковскаго костела. До 50-хъ годовъ нынѣшняго столѣтія къ Пиковскому приходу относилась также деревня Антонополь (въ 8 вер.), послѣотчисленная къ приходу с. Рогинецъ, съ церковной землею въ 50 дес., которою нынѣ пользуется причтъ Новаго-Пикова. Въ 1783 г. въ Ст.-П. (не считая Боржимовки) насчитывалось 790 прихожанъ въ 80 дворахъ; въ 1790 г. ихъ было меньше — 344 д. об. пола въ 58 дворахъ; теперь, въ 1898 г., прихожанъ въ Пиковѣ 1402 д.и въ Боржимовкѣ 291 д. Всѣ эти прихожане — крестьяне-малороссы, занимающіеся по преимуществу хлѣбопашествомъ; лишь немногіе занимаются ткачествомъ. Кромѣ нихъ, въ приходѣ живутъ католики и евреи въ значительномъ количествѣ. Приходская Свято-Троицкая церковь есть одна изъ древнѣйшихъ деревянныхъ церквей въ Подоліи; постройка ея относится къ 1699 году; одновременно съ этимъ она была обезпечена "фундушемъ" (землею) отъ княгини Ɵеофилы-Людвики Любомирской, которая выдала презенту и эрекцію православному священнику Петру Андріевичу. Въ 1749 г. эта церковь, по благословенію уніатскаго митр. Флоріана Гребницкаго, перенесена на то мѣсто, гдѣ и теперь находится; она о трехъ куполахъ, иконостасъ ея древній, но хорошей рѣзьбы и иконописи, многоярусный. Церк.земли: ус., подъ погост. и др. 3 д. 2314 с., пах. 27 д. 606 с., подъ хут. 16 д. 1117 с. и сѣн. пах. 10 д. 1414 с., а всего 58 д. 651 с. Причт. помѣщенія строятся. Народное училище М. Н. П. съ 1873 г.; школа грамоты для дѣвочекъ съ 1897 г. — Рим.-кат. костелъ каменный, во имя Пресв. Троицы, съ 1774 г.; прихожанъ 3412 д.

Пиковъ-Новый м. — расположено въ близкомъ сосѣдствѣ съ Старымъ-П. и потому среди тѣхъ же условій мѣстности. Это — уже мѣстечко въ собственномъ смыслѣ или центръ еврейскихъ поселеній. Торговое мѣстечко было перенесено сюда изъ Ст.-П., надо полагать, въ концѣ XVII или въ началѣ XVIII ст. Теперь мѣстечко это захудало, и еврейскаго населенія здѣсь около 1000 д. обоего пола; остальное  населеніе мѣстечка, за исключеніемъ еще около 60 д. католиковъ,   со Винницкій у. 3 окр.ставляютъ православные крестьяне-малороссы, поселеніе коихъ отдѣльно отъ евреевъ. Въ 1897 г. ихъ насчитывалось 597 д. м. и 608 ж.; занимаются они преимущественно хлѣбопашествомъ. Посреди еврейскихъ жилищъ, на открытой площади, за каменной оградой, высится приходскій храмъ въ честь Покрова Богородицы. Храмъ — каменный, крестовидный по плану, объ одномъ куполѣ, построенъ въ 1810 г. стараніемъ священника Іоанна Литвиновскаго на средства прихожанъ и помѣщика Яна Борейки. Иконостасъ въ немъ старый, но прочный, искусной рѣзьбы и хорошей живописи. Въ 1869 г. къ нему съ западной стороны пристроена была на средства прихожанъ каменная колокольня. Церк. земли въ приходѣ: ус.3 д. 836 с., пах. 33 д. 1451 с., сѣн. съ лѣсомъ 53 д. 45 с., подъ церк. погостомъ и кладбищемъ 1 д. 73 с. и неуд. среди полей и подъ дорогами 2 д. 61 с., а всего 93 д. 66 с. Вся эта земля предоставлена церкви княземъ Янушемъ Сангушко въ 1769 г. и внесена въ митрополитанскіе акты въ г. Радомыслѣ въ томъ же году, какъ это видно изъ двухъ генеральныхъ визитъ 1783 и 1790 гг., хранящихся въ архивѣ церкви. Причт. помѣщенія есть. Съ 1897 г. въ приходѣ существуетъ школа грамоты для дѣвочекъ, помѣщающаяся въ домѣ псаломщика; мальчики же посѣщаютъ народную школу въ Старомъ-Пиковѣ.


Археологическая карта Подольской Губернии (1901):

Цитата

Пиковъ м. на рч. Сниводе. Видны следы валовъ, окружавшихъ городъ. Городище, где былъ замокъ, предоставляетъ какъ бы островъ, насыпанный у пруда. Въ 1856 г. изъ пруда неводомъ вытащенъ кувшинъ съ 358 серебрян. монетами польскими, немецкими и голландскими 1500-1625 гг.


Пиків на карті Шуберта (1868-1874): 

12.jpg.aeb09af4cad98945620cfdc274ff149d.jpg
Джерело

І на двохверстовій карті (1908-1909):

13.thumb.jpg.01eb93ff9feadc8310938afc42570a50.jpg
Джерело

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Підземелля старої школи у Пикові (навіщо школі такі великі підвали? можливо має відношення до замку?):

17.jpg.dbfdf0845a41b57b128f5c31107a72ad.jpg15.jpg.892f39c5e1bb18c182037f2a4cafffab.jpg

14.jpg.6562f9861974bbb3131dbcad68cd1fbc.jpg16.jpg.9ef707d7903ebcdc3342f5b770397847.jpg
Джерело

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Локалізація замчища.

Сіцінський в ПЦ пише, що замчище знаходиться на підвищеному острові (насипі) між двома греблями. А сайт Пикова каже про підземні ходи від костелу до замку. Також на місці колишнього замку було побудовано БК.

Найкраще супутникове зображення міститься на картах Яндекс:
18.thumb.jpg.f22b8b552300e1e4760606a5e47402db.jpg

Цифрами 1, 2, 3 позначені перспективні "острови".

Старий Пиків в іншому масштабі:
19.thumb.jpg.e8059ddbb281162ddb2729bcc1d6b7dc.jpg

Найкраще під потенційне замчище, на мою думку, підходить острів 1. Ділянка справді схожа на острів і на ній видно якусь будівлю, можливо БК. 

Проте варто поглянути на двохверстову карту (1908-1909), можна побачити, що ділянка трохи змінила свій вигляд:
20.jpg.cc909d5759726d32e2172cf2a923aeeb.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

@delimiter, ваша привязка выглядит интересно, логично и даже немного знакомо, поскольку, к примеру, по похожему сценарию была устроена планировка г. Городок (Львовская обл.), где вот приблизительно также Старый город и замок соседствовали на двух рядом расположенных островках.

Хороший спутниковый снимок также предоставляют карты Bing:
03-1.jpg
Викимапия

"Будинок культури" на Викимапии отмечен на нужном островке, так что пока всё сходится:
03-2.jpg


Также немного пополню список источников:

1. Дневник Эриха Лясоты, который в 1594 г. дважды побывал близ Пикова, выше уже упоминался. Здесь дневник в полном виде, и перевод там, как по мне, чуть более удачный.


2.  В издании Топографічний опис Подільської губернії 1799 р. Вінницький, Ямпільський, Брацлавський повіти (2017) находим описание объекта, который тянет связать с замком:

Цитата

Местечко Пиков ... наследственное господ Яна, Станислава и Игнатия детей Потоцких и Северина сына Вацлава Ржевуцкаго а от них выпущенное по трех летнему арендному праву владимирскому судьи Бенедикту Казимирову сыну Гулевичу и состоящее в его владении. ... В сем местечке состоит господский деревянный дом, обведенной каменной оградой и в нем два покоя каменные а протчие строения деревянные.

Там же опубликована карта 1825 года, фрагмент которой стоит здесь привести, поскольку там уж очень интересно показана "островная" планировка Пикова и хорошо выделен маленький остров гипотетического замчища:

02.jpg


3. Справка из книжки Яна Лешека Адамчика "Fortyfikacje stałe na polskim przedmurzu od połowy XV do końca XVII wieku" (2004):

01.jpg

Перевод:

Цитата

Город на Подолье (к востоку от Хмельника). В 16 веке собственность Кмитов, затем Острожских, Заславских, Сангушков. Город был укреплён и имел замок, что отметил в 1594 г. Эрих Лясота: "Потом через дубовый лес аж до Пикова (довольно большой огороженный город, а в нём замок, принадлежащий какому-то литовскому пану)".

В списке источников дневник Лясоты, два тома труда "Źródła dziejowe",  "Starożytna Polska pod względem historycznym, geograficznym i statystycznym..." и "Słownik geograficzny Królestwa Polskiego ...". 


4. В монографии Олега Мальченко "Укріплені поселення Брацлавського, Київського і Подільських воєводств" (2001) также есть справка по Пикову, где встретились интересные сведения и наводки на новые источники, среди которых наибольший интерес вызывает инвентарь имений Острожских 1617 г.:

Цитата

Пиків

Поселення розташовувалось у Брацлавському воєводстві на березі р. Пиківки (притоки р. Сниводи). В 1525 році згадується як пусте городище (303, S. 707). Замкові укріплення були побудовані до середини XVI ст. власником Філоном Кмітою. Замок і місто у його володінні згадується також у акті розграничення Брацлавського, Подільського та Київського воєводств 1570 року (40, с. 227). У 1603 році нові власники - князі Друзькі-Горські - уступили права, на місто князю Янушу Острозькому (303, S. 604). В інвентарі маєтків князів Острозьких 1617 року вказується, що замок добре укріплений і має озброєння (172, S. 8).

Тепер - с. Пиків, Калинівський р-н, Вінницька обл.
 

40. "Архив Юго-Западной России, издаваемый Временной Комиссией для разбора древних актов, учрежденной при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе". - К., 1886. - Ч. 7. - Т. 1. - II, 85, 647, XII с.
172. AGAD, Archiwum Lubomirskich z Malej Wsi, Dz. III, sygn. 17.
303. Źródła dziejowe / Wyd. A.Jablonowski. - Warszawa, 1897. - T. 22. - 736, LIX s.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
В 05.05.2018 в 21:00, Filin сказал:

В списке источников дневник Лясоты, два тома труда "Źródła dziejowe",  "Starożytna Polska pod względem historycznym, geograficznym i statystycznym..." и "Słownik geograficzny Królestwa Polskiego ...".

Так як "Starożytna Polska pod względem historycznym, geograficznym i statystycznym..." та "Słownik geograficzny Królestwa Polskiego ..." вже опубліковані, то залишається лише "Źródła dziejowe":

Screenshot_43.jpg.d2ca5a44ba008e0a294e20faca630ded.jpg
T. 21 , S. 441

Screenshot_31.jpg.d33b13204df18e0eda430bc873c363c3.jpg
T. 22, S. 87

Screenshot_37.jpg.fe22458b97c9291eba20a1961e8b79dc.jpg
T. 22, S. 604

Screenshot_32.jpg.c059d6e21b660b77ccc19ec43ea17de4.jpg
T. 22, S. 707

 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Зображення поселення Пиків (Pijkow) на мапі 1613р видання.

1613_Pijkow.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

У присязі 1569 року Пиків фігурує вже як місто з замком (до цього ми вважали, що перший етап будівництва замку припав на 1569-1570):

22.jpg.4c4caa59b52f79bb4174c2067bd30dc3.jpg
Джерело

 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ваша публикация должна быть проверена модератором

Гость
Вы не авторизованы. Если у вас есть аккаунт, пожалуйста, войдите.
Ответить в тему...

×   Вставлено в виде отформатированного текста.   Вставить в виде обычного текста

  Разрешено не более 75 смайлов.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отобразить как ссылку

×   Ваш предыдущий контент был восстановлен.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставить изображения напрямую. Загрузите или вставьте изображения по ссылке.

Загрузка...

×