Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Рекомендованные сообщения

Обговорюється цей об'єкт: монастир поблизу с. Щеплоти


Щеплоти - село в Яворівському районі Львівської області. В 17-18 ст. існував тут Василіанський монастир. Ось такі відомості про нього подає Вікіпедія

Quote

В селі існував василіанський монастир, закладений, як продовження грушівського зібрання і обладнаний в 1626 році Адамом Літинським, паном Грушева. Засновник надав монастирю поле, луги, став і млин. У монастирі перебувало 12 ченців. Окрім того було збудовано дві камери для монахів і каплиці над могилою отця Христофора Волковецького, Патріарха Константинополя. Першим ігуменом щеплоцького монастиря став о. Авраамій (пом. 1653 р.), одним з чергових був о. Юзеф Вовк з ближнього Дрогомишля (пом. 1708р.), будівельник монастирської церкви Благовіщення Найсвятішої Богородиці.
Свою присутність в історії монастиря зазначив також Ян III Собєський, який в 1678 році підтвердив ерекційний документ, а пізніше залучив до нього чергові надання. До монастиря належало також село Поруби. Отже, це було заможне зібрання. Наприкінці XVII століття при монастирі відкрито послушництво, а в 1772 році школу риторики. При монастирській церкві діяло також братерство святого Онуфрія, покликане до життя в 1744 році. Функцію старшого брата виконував спадкоємець Розвадовський, галицький каштелян, тодішній власник Грушева. Після розборів Республіки, австрійські власті ліквідували монастир. У 1788 році ченці перенеслися до сусіднього Крехова

Основна інформація взята зі "Словника географічного королівства Польського":

Slownik.jpg.01364f12adc1a08d213cf4215e85aad6.jpg
Джерело


Про оборонний характер монастиря свідчить, в першу черту, карта Фрідріха фон Міга.

6.jpg.5b89568d639dab0ecbb7d5a79331b15f.jpg
Джерело

Тут можна побачити сам монастир, який розташувався на східній околиці села, оточений земляними укріпленнями. В плані нібито квадрат, але зображені лише три бастіони. Сам монастир знаходиться на чітко окресленому узвишші, а з північної сторони тягнеться водойма, що також додає своїх фортифікаційних переваг.

Вже в 19 ст., як розуміємо з вищенаведеної довідки, монастир не існував, але наведу кілька зображень карт цієї місцевості

5.jpg.3f0e88cbc78d6c6b5ef3c012a9550c72.jpg
Джерело

Ось тут дуже чітко окреслена потрібна нам ділянка. Бачимо, що її форма дуже близька до трикутної. Тож, можливо, саме тому на карті фон Міга зображенні лише три бастіони.

І ще одне зображення - кадастрова карта 1855 року:

4.jpg.4ac24e1489840b4917a30176e2b55554.jpg

Джерело

Складно говорити, чи залишилося зараз щось від монастиря, через майже 250 років з дня його закриття, проте @Filin таки зміг видивитись на сервісах Google Earth залишки тих бастіонів

2.thumb.jpg.8d28dc014390aa2b5380d11b68298496.jpg 1.thumb.jpg.ad5ab225747d5ba72640fb60cb77ba87.jpg 3.thumb.jpg.acec7cd0ecb0dd6313c0650718d88bda.jpg

  • Like 2
  • Thanks 1

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Судя из текстового описания истории основания монастыря, не ждёшь тут увидеть солидных укреплений, а они, как видим, всё же были, хотя статус обители вроде бы не был таким уж высоким. Это порождает вопрос - как у такого скромного монастыря могли появиться такие укрепления? Вначале подумал, что монастырь могли основать на участке какого-то ранее возведённого укрепления, но, вероятно, в таком случае об этом было бы упомянуто в фундационном документе. Другой вариант - монастырь также рассматривали как стратегическое укрепление, потому его могли снабдить защитой более основательной, чем мог себе позволить такой скромный комплекс. В контексте этого также интересно упоминание о всего 12 монахах, проживавших там (может это и не максимальная численность, но всё же стоит отметить, что такого "гарнизона" явно было маловато для такого объекта). Третий вариант - укрепления могли заложить для монастыря, но на вырост, как бы пророча ему не провинциальную судьбу, а развитие и процветание, хотя для этого, очевидно, нужны были какие-то основания в виде, к примеру, особо чтимых реликвий или особо могущественных и богатых покровителей. 

Также "Географический словарь" сообщает, что монастырь был основан в 1626 г., а его первым настоятелем/игуменом стал некий Аврамий, скончавшийся в 1653 г. При этом отмечено, что церковь была построена здесь уже при втором (?) игумене Юзефе Волке, который, вероятно, на пост заступил не ранее 1653 г., а скончался в 1708 г., и, таким образом, строительство церкви сдвигается аж ко второй половине 17 или даже к началу 18. Насколько я понимаю, под строительством церкви подразумевалось не возведение первого храма на этом участке (разумеется, с 1626 и до 2-ой половины 17 века монастырь вряд ли мог существовать без церкви), а скорей всего речь идёт о появлении первого капитального сооружения. Но в этом случае придётся согласится с мнением, что до 2-ой половины 17 века у монастыря даже солидной церкви не было, а это опять возвращает меня к уже заданному вопросу - как так получилось, что такой скромной обители достались такие не скромные укрепления? Правда, конечно, есть вероятность, что какая-то церковь была там построена сразу, может даже и не такая уж простенькая, да только после лихолетий 2-ой половины 17 века она могла просто не уцелеть, и тогда Юзеф Волк мог построить новый храм уже в рамках какой-нибудь программы возрождения обители.

Карта фон Мига (1779-1783) интересна ещё и тем, что фактически на ней зафиксирован комплекс, каким он был незадолго до закрытия и упразднения в 1788 г. 

Было бы интересно узнать, как сложилась судьба монастырского участка после его упразднения. Что там было после этого? И что там сейчас - частный двор?

  • Like 1

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Судячи зі всього, фортифікації і зараз гарно читаються не лише з повітря, але і з землі. Ость тут знайшов кілька сучасних фото місцевості. Самі зображення не особливо інформативні, але їх підписи свідчать про читабельність укріплень:

1. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Pozostałości starodzewia na nowożytnych fortyfikacjach ziemnych.
2. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Pojedyncze drzewa rosnące na koronie nowożytnych fortyfikacji ziemnych.
3. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Pojedyncze drzewa rosnące na koronie nowożytnych fortyfikacji ziemnych.
4. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Budynek podworskiej stajni na terenie folwarku.

038-Szczep%C3%A9oty-9118.jpg 039-Szczep%C3%A9oty-9119.jpg 041-Szczep%C3%A9oty-9141.jpg 040-Szczep%C3%A9oty-9120.jpg


І ще один маленький матеріал, не без фантастики, але повідомляє, що деякі сліди, окрім бастіонів, від монастиря таки залишились

Цитата

У сусідньому селі Щеплота існував монастир, який у XVIII столітті розформувала австрійська влада. Коли монахи покинули стіни монастиря, будівля провалились під землю. Уцілів лише іконостас, який перенесли у церкву в Завадів. Збереглась як пам’ять про монастир кам’яна пивниця, нагадують про колись монаше життя і старі дуби. Це загадка для археологів, яка може відкрити чимало цікавинок із минулого.

  • Like 1

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
9 часов назад, Filin сказал:

Было бы интересно узнать, как сложилась судьба монастырского участка после его упразднения. Что там было после этого?

А ось і відповідь:

Цитата

Szczepłoty liczyły ok. 320 ha pól uprawnych, łąk i lasów. Dwór i budynki folwarczne były położone na wysokiej skarpie nad łąkami, przez które przepływała rzeka Zawadówka, w dolnym biegu zwana Lubaczówką. Teren otoczony był wałami obronnymi usypanymi w XVI-XVII w. przez jeńców tatarskich. Na wałach tych rosły kilkusetletnie dęby i lipy. W półkolu wałów, przedzielonym głęboką fosą, która po osuszeniu została zamieniona na sady i ogrody warzywno-owocowe, leżał dwór oraz zabudowania folwarczne. Na tym terenie znajdował się (XVI-XVIII w.) klasztor Bazylianów, po którym pozostało kilka zabytkowych piwnic (nad jedną z nich został zbudowany nowy dwór), płyty nagrobne cmentarza klasztornego i tradycja nazywania dworu przez miejscową ludność „Monastyrem”. Majątek był położony 70 km od Lwowa. Dwór i reszta zabudowań gospodarczych zostały rozebrane w 1998.


Переклад:

Цитата

Щеплоти налічували близько 320 га оброблюваних земель, луків та лісів. Садиба та фермерські будівлі розташовувалися на високому березі над лугами, через які проходила річка Завадівка, у нижній течії звалася Любачівка. Ця територія була оточена захисними валами, зведеними в XVI-XVII століттями татарськими в'язнями. На цих валах росли кількасотлітні дуби та липи. У півколі насипів, розділених глибоким ровом, який після висихання був перетворений на овочеві та фруктові сади і городи, знаходився двір і господарські споруди. У цьому районі існував (16-18 ст.) Василіанський монастир, після якого залишилось кілька історичних пивниць (на одній з них був побудований новий двір), надгробки монастирського цвинтаря та традиційна назва садиби  від місцевого населення - "Монастир". Маєток був розташований за 70 км від Львова. Двір та інші господарські споруди були розібрані в 1998 році.

Ziemianie polscy XX wieku. Słownik biograficzny. część 8 ст.90

  • Like 1

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

З'явився привід для чергового візиту в ЦДІАЛ. Маю надію, що документи 146 фонду можуть містити якісь цікаві моменти :D

5ae4a486ccf5d_146.thumb.jpg.bc698139e2aa13c65142cc52515231a6.jpg

  • Like 1

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Владимир Мороз навёл ещё на парочку источников, упоминающих монастырь.

1. В кандидатской диссертации Василия Стецика "Василіанські монастирі Перемишльської єпархії: інстутиційний розвиток, економічне становище та релігійна діяльність (кінець XVII ‒XVIII ст.)" (2014) нужный монастырь упомянут в сводной таблице (а может и не только там, всю работу нужно читать):

01-1.jpg


2. В книге с длинным названием "Шематизмъ провинціи Св. Спасителя Чина Св. Василія Великого в Галиціи... і короткій погляд на монастыри і на монашество руське от заведенія на Русі веры Христовои аж по нынешное время" (1867) находим довольно размашистую справку, в которой, помимо всего прочего, в более полном виде приводится текст фундационной грамоты. Именно на "Шематизм" ссылается опубликованная выше справка "Географического словаря".

01-2.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Создайте аккаунт или войдите в него для комментирования

Вы должны быть пользователем, чтобы оставить комментарий

Создать аккаунт

Зарегистрируйтесь для получения аккаунта. Это просто!

Зарегистрировать аккаунт

Войти

Уже зарегистрированы? Войдите здесь.

Войти сейчас

×