Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Рекомендованные сообщения

Обговорюється цей об'єкт замок в Черепашинцях
 

Село Черепашинці (Калинівський р-н) знаходиться 40 км на північ від Вінниці, 3 км від міжнародної дороги М21. Розташоване по обох берегах річки Постолової – лівої притоки Південного Бугу. Населення – 1571 (2001)

1.jpg.f8ce91fefdf0235b8acae3fada77c203.jpg

У цитаті з Jablonowski A. "Polska XVI wieku pod wsgledem geograficzno-statystycznym. Ziemie Ruskie. Ukraina (Kijow-Braclaw)".— Warsz., 1894.— T. 21 (10).— 654 s.— (Zrodla dziejowe) вказано таке:

Quote

Черепашинці (Czerepaszynce) на початку XVII ст. перебувають у власності Стефана Залеського. 1609 року Залеський позиває до суду Тишкевичів-Заславських, власників Махнівки, Северина Болановського з Марусею Шендеровською, власників села Медведівки, за своїх збіглих підданних (10, S. 146). З 1609 року починається тяганина за грунти черепашинецькі з Валенти Калиновським (10, S. 542). І в 1618 році Адам Калиновський, як власник Черепашинець, судиться з Фрідріхом Тишкевичем за збіглих до Махнівки (10, S. 283).

У Вікіпедії подано невелику історичну довідку про село, на жаль, без посилань на джерела, що ускладнює з'ясування істини:

Quote

Згідно з першим архівним записом село Черепашинці було засновано у XVI столітті та знаходилося на території, яка тепер зайнята лісом. Жителі селища для оборони від орд татар створили оборонний рубіж — фортецю обнесену валами, глибоким ровом, наповненим водою.
Черепашинецьке укріплення побудоване на крутому схилі лівого берега річки Постолова, в його верхній рівнинній частині. Це постійне окреме, замкнуте, бастіонне укріплення довжиною 90 метрів, шириною 65 метрів, без урахування фасок бастіонів. Висота фортечних валів з внутрішньої сторони 3 метри, а з зовнішньої північної та західної сторін 25-30 метрів де вони краще збереглися. Південну стіну розібрано при будівництві стадіону. Збереглися бастіонні споруди західної частини. Верхня частина валу була обнесена палісадом. На бастіонах стояли башти одна з яких була сторожовою. З неї приймали сигнали небезпеки степових постів спостереження. Інші прикривали захисників від ураження.

Явно щось наплутано з цифрами (висота валів 25-30 метрів?). Та і за фактами – башти на бастіонах?

Quote

Укріплення було обнесене оборонним валом шириною 30 метрів глибиною 10 метрів. Краще зберігся рів із північної та західної сторін, східна частина ледь проглядається.
В'їздні брами фортеці, ймовірно, були розташовані з північної та південної сторін. Навпроти них були дерев'яні розбірні мости через рів. Біля воріт міст був підйомний. У північному валі, вірогідно був таємний хід, який ішов у підземелля (у другій половині XIX століття пани Здзеховські використовували його частину як льох).
На території фортеці було декілька будівель, що були розташовані між валом та шляхом, серед них могли бути казарми фортеці, які вміщували невеликий гарнізон вояків, склад зі зброєю та адміністрацією.
Обслуговували замок війська місцевої старостинської команди, у складі яких була шляхта, привілейовані слуги магната, що були його руками й очима. В старостинській команді були козаки, які наймались за гроші, несли польову сторожову службу, використовувались в придушені опору селян, виконання екзекуцій та збору податків. Також, у приватновласницьких старостинських маєтках були ще такі категорії населення, як «стрільці», «побережники», «гайдуки», обов'язком яких була охорона маєтків.
Військово-оборонну систему в замку та у всій магнатській волості очолював замковий урядник. Він стежив за порядком у волості, відповідав за справність замкових укріплень, контролював несення служби залогою замку. Таким чином Черепашенецький замок на певний час став оборонним та адміністративним центром володінь Калиновських у північно-східній частині Вінницького повіту. У військовому відношенні ця фортеця була невеликим дерев'яно-земляним укріпленням, але зі значним оборонним потенціалом. Могутні п'ятикутні бастіони давали можливість контролювати усі підступи до фортеці та давати відсіч ворогам, що сприяло подальшому заселенню села.

 

Quote

У центрі села, поруч із сільською радою, колись були земляні фортифікаційні укріплення, стояла тепер неіснуюча в'їздна брама. Нині ще збереглися залишки давніх валів, а також засипані рови. На місці колишнього замку збудовано стадіон.
У 1990-их роках знищено залишки південних валу та рову, а разом з ними і старовинний палац.

Отже, в Вікі досить докладно описано укріплення, але наскільки це все підкріплюється фактами? Звідки вся ця інформація?

Якщо дивитись на карти Боплана (п.п. 17 ст.) і Річчі Занноні (1767), то Черепашинців ми там не знайдемо, навіть неукріплених. Хоча раніше на Вікіпедії було вказано, що село засновано у 16 ст. і уже тоді було укріплене.

2.jpg.c1095c41935e14f760ea0dd0c1208340.jpg 3.thumb.jpg.75e1293a15c8c7ccfaa4e9c9e0f1d8c9.jpg 4.thumb.jpg.a9de4a373665f4d9715545e9a561f429.jpg

Не знайшов я Черепашинців і на інших історичних картах, проте є вони ось на такій карті 1764 року (опублікована тут):

5.thumb.jpg.eac858dd6cb1d6dc7a6d123319eb57ef.jpg

Для того, щоб з'ясувати наскільки схематичною на цій карті є помітка укріплення в Черепашинцях варто звісно побачити цілу карту. Проте, якщо взяти церкви, то видні по-перше індивідуальні особливості кожної, а по-друге загальний вигляд притаманний Поділлю (тридільність, триверхість). Тому можна допустити, що картограф добре знайомим з місцевістю. Можливо і сам бував тут.

У Топографічному описі Подільської губернії 1799 року подано досить великий опис Черепашинців, але про укріплення нічого немає.

"Сведения 1873 г. о городищах и курганах", що опубліковані у виданні "Записки Императорского Русского Археологического Общества" Т. 8, вып. 1 - 2. у 1896 році дають таку інформацію:

6.jpg.b7638a5e6ccc5dccfdbbb9d39450f14c.jpg

Очевидно із двох "замчиськ" нас цікавить те, що знаходиться в самих Черепашинцях. Окрім розмірів (63,4х63,4 м, ширина оточуючих валу та рову ~ по 4 метри) уривок дає важливу інформацію, що укріплення збереглось завдяки тому, що знаходиться в саду поміщика. Цю інформацію у скороченому вигляді Ю. Сіцінський подав у Археологічній карті Подільської губернії (1901):

Quote

На горе, надъ прудомъ, въ владельческомъ саду четырехугольное городище, называемое Замчысъко; длина и ширина по 30 саж, окружность 120 саж.; сохранились валы и рвы; длина вала 135 саж., ширина 2 саж. Два въезда съ в. и з. Городище вполне сохранилось, благодаря тому, что находится въ саду помещика. 4 кургана около села.

Зовсім не згадав Сіцінський укрпілення в Черепашинцях в своїй роботі "Приходы и церкви Подольской епархии".

"Slownik Geograficzny Polski" дає дуже коротку довідку про Черепашинці, не згадуючи ні історії поселення, ні залишків укріплень:

7.jpg.e25cfd4a540e689fb1fd9b17e03b0d32.jpg


Отже, вже було згадано маєток, в парку якого знаходилось "замчисько". Інформацію про цей маєток дає Антоній Урбанський у своїй роботі "Z czarnego szlaku i tamtych rubieży: zabytki polskie przepadłe na Podolu" (1928)  в т.ч. згадуючи "давні оборонні вали":

8.jpg.f1b8568c412794287ca2c79218baf260.jpg 9.jpg.76dd8d2a1312a28eefc0ed0c1bbfe937.jpg 10.jpg.96a6636b16e40b2b23b95c0773dba53f.jpg 11.jpg.423e02117702ac7a39f3ca8f50ab0de2.jpg

Також палац згадано у роботі Романа Афатназі Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. Województwo bracławskie, T. 10. Афтаназі стверджує, що палац був побудований на рубежі 18-19 століть за Холоневського і проіснував до 1917 року. Можливо в роботі згадано і залишки укріплень.

У 1872-1874 палац у Черепашинцях змалював Наполеон Орда (Czerepaszyńce. Pałac Zdziechowskich - widok od strony wody):

123.jpg.0fce535bcaf5e59d55bdf0dd325e40d7.jpg

Якщо подивитись на двохверстову карту, на якій видно розташування палацу:

13.jpg.f3aba8b85acf97eb13d69c037756569e.jpg

То можна приблизно прикинути ракурс малюнка Наполеона Орди на сучасному супутникову знімку:

14.thumb.jpg.9c291fc7558ff9c934978d435248b7a0.jpg

 

Видно також і стадіон, при будівництві якого "розібрали південну стіну укріплення". В процитованих джерелах зустрічається, що найкраще збереглася західна сторона, можливо якісь залишки існують і досі?

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Roman Aftanazi. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. Województwo bracławskie, T. 10.(1991):

1.jpg.015b85a9b29a08ef4e600ff944e531d7.jpg 2.jpg.70a164406cec504d39a152776754c9de.jpg 3.jpg.b7a515da27c92fde5c242c99d417a370.jpg 4.jpg.e0b5d8a17eb10fc080589e34e3f9d713.jpg5.jpg.464abca3c7e1ca9844694488faafc646.jpg 6.jpg.890264816a36bae756a2130aacf7f08c.jpg 7.jpg.2e28f4978714385ffecfaa9d45ad6d59.jpg 8.jpg.04917f84a9a3bfba3d660b62735c72a6.jpg

У своїй роботі Афтаназі згадує "давні вали і оборонні рови", що утворюють квадрат. Також, згадує деталі (камяні міст і брама), які, наскільки я розумію, теж могли відноситись до укріплення.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Парадоксален тот факт, что этот объект официально не числится в памятниках архитектуры/археологии ни местного, ни уж тем более Национального значения.

Замок бегло упоминает "Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька обл." (1972):

Цитата

Черепашинці відомі з XV ст. Тут збереглися рештки стародавнього земляного укріплення.


Краткая справка из книги Олега Мальченко "Укріплені поселення Брацлавського, Київського і Подільського воєводств (XV – середина XVII ст.)" (2011):

Цитата

Черепашинці

Поселення розташовувалось у Брацлавському воєводстві, на березі ручая Постолова. В 1602 році належало Заліським. Пізніше перейшло до Калиновських (303, S. 708). Очевидно ними були побудовані незначні укріплення (79, с. 297). Тепер с.Черепашинці, Калинівський р-н, Вінницька обл.

Джерела:
79. Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька обл. / Гол. ред. Олійник А.Ф. - К., 1972. - 778 с.
303. Źródła dziejowe / Wyd. A.Jablonowski. - Warszawa, 1897. - T. 22. - 736. LIX s.

Судя по всему, абстрактная фраза "рештки стародавнього земляного укріплення"  из "Історія міст і сіл ..." дезинформировала О. Мальченко, который сообщил, что в Черепашинцах было "незначне укріплення", хотя к этой категории сложно причислить бастионный замок.
 

В 04.04.2018 в 20:11, delimiter сказал:

У Топографічному описі Подільської губернії 1799 року подано досить великий опис Черепашинців, але про укріплення нічого немає.

Да, но при этом там есть упоминание сразу двух "господских домов" - один, возможно, главный (он ещё и с каменными погребами), а другой назван "сельским", возможно из-за своего расположения уже не на территории панского имения, а в пределах основной сельской застройки. Быть может один из этих домов имел отношение к усадьбе или даже непосредственно к замку?

Цитата

Господской каменной домъ простой архитектуры в немъ кроме покоевъ кладовка кухня и погреба каменные, а протчие строеній деревяныя при которомъ находится и сельской господской каменной домъ в немъ покоичики каменные а протчие строенья деревяныя и при немъ клуня с токомъ амбаръ сарай съ конскимъ заводомъ, въ коемъ содержится шесть польскихъ жеребцовь и 50 кобылъ матокъ...

Здесь стоит отметить, что Р. Афтанази был склонен датировать начало постройки дворца 1822-1826 гг. и сомневался в версии, что дворец был построен на рубеже 18-19 вв. Да и вряд ли столь крупная постройка не попала бы в описании 1799 г., если бы дворец тогда существовал. В то же время в описании 1799 г. отдельной отмечено, что первый (главный?) господский дом имел "простую архитектуру", что также не вяжется с далеко не простой архитектурой известного нам дворца. Потому снова возникает мысль, что это могло быть упомянуто какое-то более раннее жилое помещение в пределах имения.

 

В 04.04.2018 в 20:11, delimiter сказал:

"Slownik Geograficzny Polski" дає дуже коротку довідку про Черепашинці, не згадуючи ні історії поселення, ні залишків укріплень:

В "Географическом словаре" Черепашинцы упоминаются в двух местах. В приведённой выше справке из 1 тома действительно нет ничего интересного, а вот в справке из 1-й части 15 тома (1900) есть чуть более занятное описание, и хотя оно также обошлось без упоминания замка или дворца, но при этом там сообщается вот что:

Цитата

В начале XVII века [Черепашинцы] собственность Адама Калиновского

Быть может именно при Адаме Калиновском был построен бастионный замок? Правда, если принять эту версию, то придётся признать, что замок существовал во времена Боплана, да только тот не отметил его на своей карте, что вполне возможно.

Данные из 15 тома интересны ещё и потому, что сославшись на них Р. Афтанази у себя в тексте сделал ошибку в датировке:

Цитата

В начале XVIII века [имение] должно было находиться в руках Адама Калиновского, а затем Любомирских...

Т.е. события 17 века у Р. Афтанази из-за одной лишней палочки в римской цифре переместились в 18 век.


Приведу также перевод части текста из упомянутой книги А. Урбанского "Z czarnego szlaku i tamtych rubieży: zabytki polskie przepadłe na Podolu" (1928), где речь идёт о замке:

Цитата

К двору (т.е. дворцу/усадьбе - Filin) вела тенистая липовая аллея, пересекающая давние оборонные валы, вместившие потом в своём четырёхугольнике цветочный сад.

Из описания создаётся ощущение, что замок был не просто где-то там забит в углу парка, а как раз наоборот - прежде чем добраться к дворцу нужно было пересечь участок замка. Это также могло объяснить, почему у замка было два въезда (В. Антонович писал, что въезды были с востока и запада), ведь один въезд давал возможность въехать на территорию замка, а другой - выехать и двинуться дальше к дворцу. 


Р. Афтанази, как и А. Урбанский, много внимания уделяет описанию дворца (экстерьера и интерьера), а также перечислению и описанию наиболее интересных экспонатов внушительной коллекции резиденции, а вот замку досталось не очень много внимания. Приведу нужные строки в переводе:

Цитата

Дворец вырастал "entre cour et jardin", окружённый давними оборонными валами и рвами, создающими обширный квадрат. Широкая, алея, посыпанная гравием, ведущая к дворцу, доходила до каменных ворот в одном из валов, через который был переброшен каменный мост. Между мостом и фронтом дома (дворца, очевидно - Filin) распростёрся большой круглый газон, на котором росли деревья, единственные близ ворот. К их числу относился, несомненной очень редкий для подольской флоры, кедр, некогда посаженный Владиславом Здеховским. …

… Парк в несколько гектаров, заложенный, вероятно, Миклером, охватывал с двух сторон газон перед главным фасадом, а также дворец и все валы со рвами.

Тут много занятных деталей, потому разобью на пункты:

  • Построение резиденции по схеме "Entre cour et jardin" (в переводе с французского "между двором и садом") намекала существование единой оси, на которую был нанизан дворец, курдонёр (почётный двор) и сад. А поскольку Р. Афтанази, как и А. Урбанский, описывает подъездной путь ко дворцу через замок, то получается, что он был на одной оси с дворцом, а это в свою очередь подразумевает, что дворец был к западу от замка и вроде как должен был располагаться параллельно его западному валу (если ворота, ведущие к дворцу, были в западном валу). Также Р. Афтанази описывает газон, который находился между мостом и фасадом дворца, что также намекает на расположение двух объектов (замка и дворца) друг напротив друга. Однако, судя по рисунку Орды и просто исходя из соображений логики, дворец был вытянут по оси запад-восток, и уже по этой причине не мог быть на одной оси с воротами в замковых валах. В общем, нужно понять, как именно замок был расположен относительно дворца и почему сразу несколько человек намекают, что замок и дворец были на одной оси?
     
  • Из текста Р. Афтанази создаётся ощущение, что дворец был окружён валами - он так и пишет "Pałac ..., otoczony dawnymi wałami i fosami obronnymi" (т.е. "дворец ..., окружённый оборонными валами и рвами"). Здесь скорей всего какая-то ошибка или я неправильно перевёл, но дворец вроде как находился за линией валов и напрямую не был связан с участком замка, потому он никак не мог быть окружён его валами и рвами. 
     
  • В тексте упоминаются каменные ворота в одном из валов. Судя по тому, что далее идёт описание газона, за которым уже находился дворец, то ворота находились в валу, который был наиболее приближен к дворцу, т.е., вероятно, речь идёт о западном вале.
     
  • Непонятно, относились ли ворота к периоду функционированию замка или же это были уже поздние ворота, построенные одновременно с резиденцией.
     
  • В тексте сказано, что мост был переброшен через вал, но в такой формулировке не вижу логики. При этом мы знаем, что у замка был ещё и ров, и вот через него как раз логично было бы перебросить мост. Опять же, если допустить, что описан западный вал, то получается, что мост был переброшен через западный ров. Склоняюсь к мысли, что мост был построен уже в рамках строительства резиденции, т.е. в 19 веке.
     
  • Создателем парка назван Дионисий Миклер, известная личность.


Эта статья помимо упоминания укреплений внезапно сообщает ещё об одной занятной детали:   

Цитата

... оставляем центр села (хотя там были еще соблазнительные земляные оборонительные валы и фундамент от господского дворца) ...

"Фундамент господского дома" - это ошибка или нет дыма без огня?

Был крайне удивлён тому, что в селе также уцелела (если это слово вообще применимо к описанной ниже ситуации) часовня-усыпальница, входившая в комплекс резиденции. Её описание есть как в книге А. Урбанского, так и у Р. Афтанази. Так вот, обезображенная часовня в наши дни работает в качестве магазина, о чём есть интересный материал на этой страничке. Часовня в официальном реестре памятников архитектуры, к сожалению, не значится.

vUjfVfs.jpg vUjfVfs-2.jpg


Много пищи для размышлений подбрасывают спутниковые снимки. На самых свежих снимках укрепления не читаются из-за плотной растительности, однако тут на помощь приходит Google Earth, где есть возможность посмотреть более старые снимки. И вот на одном из них, сделанном 8 апреля 2009 г., видим уже намного больше:

czr.jpg

С примечаниями:
sp-2.jpg

Эта картинка порождает новые мысли и вопросы:

  • Информация о том, что на месте замка построили стадион и о том, что его южную линию укреплений уничтожили, когда этот самый стадион обустраивали, может нас дезинформировать, поскольку может показаться, что стадион появился вместо замка, тогда как его, судя по картинке, вписали в сам замок, разметив его внутри валов укреплений. В таком ходе нет ничего уникального. Более того - именно наличие целых валов, хорошо ограничивающих площадку, часто и обуславливало выбор места для стадиона. Потому тут возникает вопрос - действительно ли часть укреплений была уничтожена во время строительства стадиона или его всё же относительно аккуратно (как в случае с замком в Комарно, к примеру) вписали внутрь валов?
     
  • Неизвестный автор на Википедии сообщает, что лучше всего сохранились земляные укрепления с северной и с западной стороны, а с восточной стороны ров "еле просматривается", но это также означает, что восточная линия хотя бы частично прощупывается. При этом размеры стадиона где-то 100 х 60 метров, и если с запада и востока от него есть следы земляных укреплений, то замок, во-первых, был больше, чем 63,4 х 63,4 м (как писал В. Антович). Тут автор с Вики даже ближе к истине, утверждая, что "бастіонне укріплення довжиною 90 метрів, шириною 65 метрів". Во-вторых, создаётся ощущение, что замок был не квадратным (как сообщал В. Антонович и Р. Афтанази), а прямоугольным.
     
  • Автор с Википедии также сообщает о двух проездах в замковых валах, но если В. Антонович размещает их в восточном и западном валах, то автор с Вики убеждает, что ворота "ймовірно, були розташовані з північної та південної сторін". И непонятно, на основе чего был сделан вывод и почему автор сам в нём не уверен (раз добавил слово "ймовірно"). 

    Кстати, даже на карте Google показана дорожка, пересекающая стадион/замчище с востока на запад (повторяя путь, существовавший и в 19-20 вв.?):
    sp-3.jpg
     
  • Мне удалось на спутниковом снимке 2009 г. рассмотреть в зарослях северо-восточный бастион или нечто, очень на бастион похожее, а вот автор с Вики сообщает, что "Збереглися бастіонні споруди західної частини", и тут непонятно, то ли речь об укреплениях в целом, то ли всё же ещё и с запада автор текста рассмотрел остатки другого бастиона или даже целого бастионного фронта (т.е. двух бастионов и связывающих их вала-куртины). 


Не приходится сомневаться, что банальная разведка с прогулкой вдоль этого стадиона поможет получить ответы на большинство этих вопросов.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

@m_potupchik поделился фрагментом карты 1940-х:

pt.jpg
 

  • Чётко показаны укрепления замка. Видим четырёхугольник укрепления с проездами в восточном и западном валах. Ров показан с трёх сторон (восточной, западной и южной), с севера его могло не быть или же он мог быть не так ярко выражен из-за того, что там начинался склон, спускавшийся к озеру. Бастионы не показаны. В центре двора показан символ какого-то памятника (здесь высказали версию, что так обозначили фонтан).
     
  • Замок показан квадратным, а его южная линия укреплений тогда проходила рядом с дорогой. Если так и было, то, возможно, я ошибся, когда высказал мысль, что замок мог быть прямоугольным. Также ошибка содержится и в данных В. Антоновича, поскольку получается, что не только в длину, но и в ширину замок был больше, чем 63 м. 

    Также не совсем понятно, зачем нужно было уничтожать южную линию укреплений ради строительства стадиона, если стадион и так вписывался в территорию двора, и даже место оставалось. Разве что потребовалось насыпать новый южный барьер ближе к стадиону, и в рамках этих работ решили убрать южную линию укреплений? Или всё же южные укрепления уцелели?
     
  • Дворца к моменту составления карты уже не было, но место часовни на карте всё ещё отмечено крестом.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Женя Совинский поделился фотографиями замчища, сделанными в 2008 г.

Северо-восточный бастион и примыкающий к нему отрезок вала:
01.jpg

Юго-восточный бастион и южный ров (т.е. часть южных укреплений всё же уцелела):
02.jpg

Южный ров также цел:
03.jpg

Но часть южного вала, ближе к юго-западному углу замчища, срезана (это уже вид со стороны площадки стадиона):
04.jpg

Стадион с валами на заднем плане:
05.jpg

А это проезд в восточном валу. Как видим, проезд с двух сторон по бокам укреплён фрагментами каменной кладки, вероятно, оставшейся от разрушенных ворот, упомянутых Р. Афтанази:
06.jpg 07.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Форум ukrgenealogy.com.ua дал наводку на ещё один источник.

В книжке Пам’ятки історії та пам’ятні місця на Вінниччині : Калинівський та Оратівський райони (2009) находим (с. 115-116) следующий текст:

Цитата

с. Черепашинці

Земляні укріплення з бастіонами (замок), перша третина ХVII ст. (археол., іст.).

У центрі села біля сільради. Замок побудовано вінницьким старостою Адамом Каліновським (Kalinovski) 1622 - 1638) між 1618-1629 роками на похилому березі ставка, утвореного річкою Постоловою. У першій третині XVII ст. село Черепашинці стало волосним центром північно-східних володінь магнатів Каліновських на території Вінницького повіту. Центрами волостей були, як правило, уфортифіковані населені пункти, які знаходились на татарських шляхах і зазнавали частих спустошень від міжусобних конфліктів та козацько-селянських повстань.

У військовому відношенні цей замок був невеликим дерев’яно-земляним бастіонним укріпленням, мав прямокутну у плані форму. Він складався з насипного земляного валу, загальною довжиною понад 288 м, двома мурованими брамами та підйомними мостами зі сходу та заходу. Висота фортечного валу з внутрішнього боку становила близько 3 м, а зовнішнього, особливо північного та східного, насипи, які краще збереглися, близько 20-25 м. Бастіони збереглися з північно-східного та частково з північно-західного боків. Поверх валу був палісад (частокол) з дубових палиць. Укріплення мало рів глибиною в 20 м, який добре зберігся з північного боку. Замок мав не аби-який оборонний потенціал: могутні п’ятикутні бастіони давали можливість захисникам контролювати усі підступи до фортеці та завдавати ворогові нищівну відсіч. Імовірно, що замок був ще укріплений зовнішньою лінією оборонних споруд, але повна реконструкція черепашинецьких укріплень у первинному вигляді, в силу техногенних змін, на сьогодні є неможливою. Руйнація укріплень розпочалась в радянські часи і продовжується по сьогодення: повністю знищено південну дільницю валу та рову разом з брамою, засипані рови.

Черепашинецький замок, як унікальне земляне бастіонне укріплення голландської системи пізнього середньовіччя, не перебуває на обліку пам’яток місцевої влади. Охоронна дошка відсутня. Археологічне обстеження захисних укріплень села Черепашинець не проводилось.


Джерела та література:

  1. Сіцінський Ю. Й. Археологічна карта Подільської губернії. - Кам’янець-Подтьський. - Оіюм. - 2004. - С.36.
  2. Мальченко О. Укріплені поселення Брацлавського, Київського і Подільського воєводств (XV - середини ХVII ст.). - К, 2001. - С. 284-285.
  3. Мудраченко М., Горячкун К. Про що мовчать Черепашинецькі бастіони. // Вінницький край . - 2004. - № 3. - С. 112 - 120.
  4. Архив Ю. - 3. России. - Ч. VII. - Т.2. - К, 1890. - С.402.

1-й и 2-й источники, лежащие в основе этой справки, в полном виде были приведены выше. Источник №3 - газетная статья, которой в моём распоряжении нет. Источник №4 в рамках данной темы не особо интересен, поскольку речь там идет о Тарифе подымной подати Брацлавского воеводства, 1629 г., а не об укреплениях.

Как и в случае с данными Википедии, тут к тексту и приведённым в нём цифрам также возникают вопросы, но гадать как там всё на самом деле уже не хочется, особенно когда банальная разведка даст чёткое понимание, какие секции укреплений сохранились, как они выглядят, есть ли там насыпи высотой в 20-25 м., рвы глубиной в 20 м. и т.д.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Общий вид на замчище по оси восток - запад. На первом плане видно место проезда с сохранившимися фрагментами каменной кладки. Далее видим площадку стадиона, у северной границы которой виден фрагмент замкового вала.

304.jpg
Автор фото: Влад Боднар

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ваша публикация должна быть проверена модератором

Гость
Вы не авторизованы. Если у вас есть аккаунт, пожалуйста, войдите.
Ответить в тему...

×   Вставлено в виде отформатированного текста.   Вставить в виде обычного текста

  Разрешено не более 75 смайлов.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отобразить как ссылку

×   Ваш предыдущий контент был восстановлен.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставить изображения напрямую. Загрузите или вставьте изображения по ссылке.

Загрузка...

×