Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Рекомендованные сообщения

Обговорюється цей об'єкт: Замок в с. Нагачів
 

Нагачів - село Яворівського району Львівської області, знаходиться за 12 км. на північний-захід від районного центру Яворова.

Першою згадкою, яка трапила мені в руки про замок в цьому населеному пункті була невелика замітка в щоденниках Ульріха фон Вердума, який подорожував і описував наші землі в 1670-х роках. Виглядає вона так:

Werdum.jpg.9e84bb02e5113829406f3a8921ce9398.jpg

Цитата

Дня 17 грудня з місця того до Нагачева 1 миля. Середнє село з костелом і двором шляхетським, оточеним дерев'яними балюстрадами і вежами в? ровах?

Ідентифікувати місце про яке говорив Вердум було не проблемно. На карті фон Міга чітко бачимо чотирикутне земляне укріплення в центрі села з кількома невеличкими мурованими спорудами. На пізніших картах видно деякі зміни, але загальна форма укріплення залишається все тією ж. Ця ж форма, дає хорошу можливість визначити сьогоднішнє місце розташування об'єкту. Як бачимо на супутникових знімках, ділянка, на щастя, не була забудована тому є доволі впізнаваною.

1.jpg.5500829681d3c01d007a2813cc977c7a.jpg 2.jpg.3897441d45906bff157d262422e89fe5.jpg3.jpg.cf6f5f14c7a17161ac0b09d3fb6d8006.jpg 4.jpg.5a5bd70467349f7cf93550fa74667ced.jpg5.jpg.250261846de64f3d1b2c08730a52d549.jpg

Окрім візуальних джерел, інформацію про укріплення мені вдалося віднайти в письмових джерелах. В державному архіві Перемишля натрапив на документ, датований 1730 роком, про те що Урсула Пжебендовська надає поповим синам Антонові і Теодорові чверть поля в довічне користування. Коротко згадується тут і замок:

Цитата

Згадані Антон і Теодор жодних чиншів до замку Нагачівського давати не будуть

Ursula.jpg.d008e31206816b4671fa483af0732811.jpg

Інформації небагато, але документ дає зрозуміти що замок в 1730-му році стояв і успішно функціонував.

Далі варто відзначити Rolnik, 1867-1937.  На сторінках 87-88 досить немаленька стаття про Нагачів, але більш зосереджена на власниках - родині Юнгів з Шотландії і ї історії та інших питаннях. Стосовно укріплень я би виділив один абзац:

rolnik.jpg.a808a263e0fc92e4d306da1ff35ef076.jpg

Цитата

В родині сьогоднішніх власників залишається Нагачів вже близько 100 років. Двір сучасний, будинки муровані в відповідній кількості, криті дахівкою чи бляхою. Гарний англійський парк і алея, що тягнеться довкола. Сліди валів і ровів, що збереглися, свідчать, що був тут колись замок оборонний, з часів наїздів татарських. Назва Нагачів походить від хана татарського "Nahaczew"

Також в виданні фігурує декілька знімків. Цікавість в мене викликали два:

rolnik1.jpg.6d1616032a6130dbf8fe7fc0e348a3cb.jpg rolnik2.jpg.aa735e5dfc549e370f6306f11511727b.jpg

На першому бачимо житловий будинок, на другому якесь цікаве приміщення з не менш цікавим підписом - "так звана башта".

Ну, і декілька сучасних джерел. Вікіпедія:

Цитата

Перші історичні згадки про Нагачів датуються 1456 роком, але існують і більш ранні — 12-13 ст. Під час визвольних змагань 1648–1654 років загін озброєних селян Нагачева виступив проти польської шляхти. Під час селянських виступів за відміну кріпацтва в 1848 році було спалено панський будинок. Місцева садиба була розміщена на лівому березі потоку Липовець, на місці більш ранньої осади, пам'ятаючої часи наскоків ординців. Напевно вже за панування короля Яна III Собєського, або за короля Августа II село належало Пребендовським, які на початку XVIII століття обладнали місцеву парафію східного обряду. Останніми нагачівськими власниками маєтку була родина де Lenie Younga, яка прибула до Речі Посполитої з Шотландії. Цей факт мав місце наприкінці XVI століття, за часів короля Сигизмунда III. Впродовж XVII століття, представники цього роду брали активну участь у війнах, що велися між Польщею, Москвою і шведами. У пізніший період оселилися на території перемишльської землі. Після придворних будівель залишився тепер всього лише цінний парковий ліс.

Історія міст і сіл СРСР:

Цитата

На території сільського парку зберігаються і досі вали від старої фортеці. Під назвою Нагачів село вперше згадується у документах за 1578 рік. В роки визвольної війни загін озброєних селян з Нагачева виступив проти королівських військ. Але сили були нерівні і селяни потерпіли поразку. У XVIII столітті нагачівці виступили проти будівництва костьолу і побудували в селі церкву. В результаті селянського бунту у 1848 році був спалений поміщицький маєток.

В. Пшик Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII-XVIII ст.

Цитата

Розташоване за 12 км на пн. зах. від районного центру. Село вперше згадується у документах за 1578 р. На території сільського парку збереглися вали і рови від старої фортеці. Про наявність оборонного двору сповістив Ульріх Вердум, зазначивши, що Нагачів — “середнє село із костелом і шляхетським двором, який оточений дерев’яною огорожею і ровом”. Ці укріплення спостерігаються і на карті Міга. У 1848 р., під час селянського бунту, був спалений панський двір, можливо, що це була територія давньої форталіції. Місце неідентифіковане. Невідомі інвентарні описи та іконографія.

Також, в спробах побачити місцевість в сьогоднішньому стані, натрапив на  фото споруд, які фігурували вище. В додачу до них є ще одне, яке слабо передає візуальну інформацію, але підпис свідчить, що йдеться про збережені вали - "Nahaczów (ukr. Нагачів). Pień jesiona wyniosłego na kornie wałów zachowanych fortyfikacji ziemnych"

5ac279531d352_020-Nahaczow-8779.thumb.jpg.fffd5c1635e6b70eb53d7d80f249e13b.jpg 5ac279522af24_019-Nahaczow-8772.thumb.jpg.95eb1cda20105d3eb1f1f77bb493d821.jpg 5ac279ada364e_018-Nahaczow-8769.thumb.jpg.ab4f11a03ed8204b99d9f20d81b7117d.jpg

Ну ось так-от ввідна інформація.

  • Like 2
  • Thanks 1

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Касательно Вердума, то, возможно, выражение "w obrębie fosy" следует перевести как "в обрамлении рва", т.е. после перечисления укрепления Вердум мог подытожить описание сообщением о том, что всё это окружает ров. Но это не единственный вопрос к польскому переводу дневника. Также в тексте сказано, что двор окружён "drewnianemi balustradami", но балюстрада - это вроде не совсем фортификационный термин, потому возникает сомнение - может в оригинале речь шла о каком-то другом типе ограды? И ещё - польский перевод сообщает, что двор также был окружён "вежами" ("wieżami"), но есть вероятность, что там речь могла идти не о "вежах", а о бастионах.

Что касается справки Владимира Пшика, то он её составил на основе шести текстовых источников и карты фон Мига. Из шести текстовых источников три (дневник Вердума, "Rolnik" и "Історія міст і сіл") были процитированы выше. Мне остаётся рассказать о трёх оставшихся:
 

1. "Słownik geograficzny Królestwa Polskiego...", Tom VI, 1885, S. 878. В этом источнике нет ни упоминаний замка, ни интересных сведений по истории поселения, потому и цитировать нечего.

2. Книжка-каталог Яна Лешека Адамичка "Fortyfikacje stałe na polskim przedmurzu od połowy XV do końca XVII wieku" (2004):

adamchik.jpg

Как видим, у Адамчика из источников был под рукой дневник Вердума, "Географический словарь" и карта фон Мига, потому и в тексте у него лишь цитата Вердума и упоминание того, что укрепления показаны на карте фон Мига. 

3. "История городов и сёл Украинской ССР" (1978):

Цитата

Нагачев впервые упоминается в документе 1456 года. В сельском парке сохранились валы старой крепости периода Киевской Руси. В годы освободительной войны украинского народа 1648—1654 гг. отряд вооруженных крестьян Нагачева выступил против польской шляхты. В XVIII в. крестьяне Нагачева запротестовали против строительства костела и построили церковь. Во время крестьянских волнений в 1848 году была сожжена помещичья усадьба.

Здесь вроде всё то же, что и в "Історії міст і сіл", но с одним отличием - земляные укрепления внезапно отнесены к наследию Киевской Руси :blink: "История городов и сёл..." вышла через 10 лет после того, как была издана "Історія міст і сіл..." (1968), и потому возникает вопрос, почему это вдруг "вали старої фортцеці" в более поздней версии издания превратились в "валы старой крепости периода Киевской Руси"? То ли банальное невежество (хотя в чём-чём, а в укреплениях Киевской Руси тогда разбирались прекрасно), то ли нежелание признавать факт существования в селе более поздних укреплений, что могло вылиться в такую вот локальную попытку датировать объект более ранним периодом, чем было на самом деле. 

С источниками пока всё.


Участок замчища сильно зарос, потому на спутниковых снимках довольно тяжело прочитать конфигурацию укреплений или даже проследить отдельные их линии, однако на Google Earth есть возможность просмотреть более ранние образцы спутниковой съёмки Нагачева, и вот там нашёлся такой вот кадр с видом на замок, сделанный 29 октября 2010 г.:

sp.jpg

И хотя тут тоже не всё видно, но более чётко ощущается прямоугольная (?) конфигурация укреплений и, кажется, в юго-восточном углу замчища (на скриншоте он в верхнем левом углу двора) виднеется что-то наподобие бастиона (это ещё раз отсылает к мысли о том, что у Вердума в оригинале могли быть вовсе не "вежи"). Также очень хорошо виден восточный вал. Если всё правильно понимаю, то укрепленный прямоугольник (?) имел размеры где-то 120 х 100 м, хотя может он всё же был квадратным, но и в этом случае, думаю, он занимал участок не меньше чем 100 х 100 м. 

  • Like 3

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ось так виглядав наш об'єкт в середині 19 ст.

5ace4f4acce90_.jpg.d2e100b26b1ea9f864f6f9a8f871d18f.jpg

ЦДІАЛ ф. 186 оп. 9 спр. 294 арк. 10, 11

  • Like 1

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Создайте аккаунт или войдите в него для комментирования

Вы должны быть пользователем, чтобы оставить комментарий

Создать аккаунт

Зарегистрируйтесь для получения аккаунта. Это просто!

Зарегистрировать аккаунт

Войти

Уже зарегистрированы? Войдите здесь.

Войти сейчас

×