Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Рекомендованные сообщения

Обговорюється цей об'єкт: замок в Озаринцях


Загальні відомості

Село Озаринці (Могилів-Подільський р-н) знаходиться на півдні Вінницької області, 10 км на північ від Могилева, ~100км на південь від Вінниці, ~30км від Мурованих Курилівців і Шаргороду, 2 км від міжнародної автодороги М21. Населення 1311 мешканців (2016):

00.jpg

До революції Озаринці були скоріше містечком. Про історію села дуже докладно написано на Вікіпедії, я лише процитую найважливішу інформацію, яка в т.ч. свідчить про значимість поселення впродовж багатьох років:

Quote
  • Перша письмова згадка про Озаринці відноситься до 1431 року. «Король Ягайло на цьому селі записав (продав) 50 гривень Sventoslao de Zadowya» (М. Грушевський «Барське староство»).
     
  • У документах 1600-1629 рр. замість Озаринці найчастіше зустрічається назва Ожаринці, зрідка Базар.
     
  • За свідченням Антоновича, у 1657 році під керівництвом Могилівського полковника Остапа Гоголя, предка відомого письменника Миколи Гоголя, було завершено будівництво Озаринецького замку.
     
  • Село було розміщене на торговому шляху, який пролягав лівим берегом Дністра. Від Бару він ішов вздовж р. Немійки до Лучинчика, Борщівець, Озаринець, далі до Могилева-Подільського і на південь України.
     
  • Цей торговий шлях був дуже неспокійний і небезпечним, адже зовсім поруч, на правому березі Дністра тягнувся не тільки торговий, але й грабіжницький військовий Волошський шлях. Саме з нього робили спустошливі набіги турецькі війська на Подільські землі. Круті, зарослі лісом, місцями, обривисто звисаючими до води кам'яними схилами берега р. Немійки, були надійним захистом для місцевих жителів від грабіжників. 
     
  • В 1690 році під час спустошливого набігу турецьких військ Озаринці були спустошені, а замок на правому березі річки Немия зруйнований.
     
  • У 1699 році Озаринецький замок був відбудований.
     
  • Наприкінці XVII століття спадкоємцями Озаринець стають графи Дзедушицькі, потім Дзжерки, далі Косаківські.
     
  • Після приєднання Поділля, власниця Катерина Косаківська не захотіла присягнути цариці Катерині, через те маєтки її було конфісковано і надано Станіславові Комару (Комарову).
     
  • Від Комарових Озаринці дістались Чацьким, пізніше Рафаловичам. На кінець XIX століття Озаринці переходять у власність графині Марії Оеод Франжинане.

 

Quote

Історично-територіальний поділ села:

  • Місто
  • Волоський куток
    - Панасівка
    Танасова гора (Замчисько)
  • Шляхетчина
  • Ріплянка
  • Кругляк

Чисельність населення у різні роки зі статті:
03.jpg

Доповню ці дані джерелами 19-20 ст.

"Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich" (1880) - 2060 мешканців, але про замок нічого не сказано, містечко названо Ozarzynce:

01.jpg
Джерело

Крылов А. "Населенные места Подольской губернии" (1905) - 3550 жителів.

В селі збереглись 2 православні церкви, синагога (18 ст.), костел (1741), старі руський та єврейський цвинтарі. Багато інформації про містечко подано тут.


Замок

Отож, окресливши загальні дані про поселення, можна перейти до замку.

Точкою відліку, як ми вже вияснили є 1657 рік, тобто рік будівництва замку. У 1690 його було пошкоджено і в 1699 відбудовано.

На картах Боплана 1650 і 1670 рр. Озаринці зображено як Ozarince, але без укріплень. І це логічно, адже карти відносяться до п.п. 17 ст., коли містечко ще не було укріпленим:
04.jpg

05.jpg

Така ж ситуація з картою Річчі Занноні (1767) – укріплень нема, можливо вона зроблена на основі карти Боплана? Хоча містечко називається вже Ozarynce:
06.jpg

Продовжуючи тему карт, так як руїни замку дійшли до нашого часу, то цілком логічно можна було б очікувати його позначення на картах Російської імперії, хоч в якомусь вигляді.

Але на 3 верстовій карті Шуберта (1863-1877) приблизно на місці замку позначена якась рослинність (?):
07.jpg

А на двохверстовій карті (1909) важко щось розгледіти, але здається теж нічого не позначено:
08.jpg


Щодо письмових джерел, то розпочати можна з "Сведений 1873 г. о городищах и курганах", що опубліковані у виданні "Записки Императорского Русского Археологического Общества" Т. 8, вып. 1 - 2. у 1896 році:

02-1.jpg
02-2.jpg
Джерело

Звідси довідуємось, що скоріше всього остання перебудова була здійснена поміщиком Комаром, який перебудував замок у хлібні амбари. Однак, в описі зазначається, що за переказами замок побудували поляки, а не козаки. Також цікавими є відомості про "бурти", які побудовані татарами зі "стратегічною метою" (вони предмет додаткового дослідження). В Археологічній карті Ю. Сіцінського (1901) подані ці ж відомості, проте в скороченому вигляді.

Історик Ю. Ролле, який збирав інформацію про подільський край, подає в своїй роботі "Opowiadania historyczne: serya VII" (1891) таку інформацію:

09.jpg
Джерело

Отже, коли імператриця Катерина дізналася, що Катажина Косаковська не хоче їй присягнути, вона дала наказ конфіскувати і повернути спадкоємцям маєтки Косаковської. Станіслав Комар скористався цією ситуацією, представив свої претензії і вже в кінці 1795 отримав маєтності не лише Стрижаковських, але і Чурилів в т.ч. Озаринці. Цікаво, що це той же Станіслав Комар, який у 1805 здійснив перебудову ще одного замку – у Мурованих Курилівцях. Муровані Курилівці, які, так само як і Озаринці, належали Чурилам, стали резиденцією Комара. Про рід Комарів і про маєток в Курилівцях можна докладно прочитати тут

10.jpg

В 1830-1831 родина Комарів виїхала в Європу "шукати спокою" і в 1832 Станіслав Комар помирає. Вдова разом з дочкою Дельфіною осідають в Парижі і деколи Дельфіна ще приїжджає на Поділля. Можна допустити, що перебудова замку в Озаринцях була здійснена до 1830 року.

Загалом, це джерело ще потребує докладного вивчення.

У роботі "Приходы и церкви подольской епархии" авторства Сіцінського (1901) бачимо такий опис Озаринців:

Quote

ОЗАРИНЦЫ м. — по обоимъ берегамъ рѣчки Неміи, въ 10 вер. къ с. отъ уѣзднаго города и въ 6 вер. отъ ж.-д. ст. "Израиловка". Мѣстность холмистая, съ песчано-кремнистою почвою, а въ долинахъ — черноземъ. Мѣстечко расположено частью въ оврагѣ, а частью на горѣ, на которой съ давнихъ временъ была крѣпость, остатки которой существуютъ понынѣ. Эта крѣпость въ 1690 г. была разрушена турками, а по изгнаніи ихъ изъ Подоліи опять возстановлена, но отъ времени уничтожилась. Остатки ея слывутъ въ народѣ подъ названіемъ "Замчиско". О. раздѣляются на нѣсколько частей, имѣющихъ свои особыя названія: Юридика-Озаринецкая, Панасивка, Риплянка, Волошскій-Кутокъ и Шляхетчина. Здѣсь есть еврейская синагога, три мельницы; бываютъ ярмарки черезъ каждыя двѣ недѣли. О. принадлежатъ къ очень давнимъ поселеніямъ Подоліи. Въ 1431 г. король Ягайло на этомъ "селѣ" записалъ 50 гривенъ Свентославу de Zadowyа ("Барское стар.", 38). Въ 1493 г. они были въ заставной державѣ, а во время люстраціи 1616 г. на нихъ предъявлены были права Никодимомъ Сильницкимъ отъ имени княгини Радзивиллъ изъ Остророга. Въ концѣ ХVIII в. О. принадлежали графамъ Дзѣдушицкимъ, потомъ Коссаковскимъ, у которыхъ имѣніе было конфисковано и пожаловано Императрицею Екатериною II Комарамъ; отъ послѣднихъ О. преемственно доставались Чацкимъ, Рафаловичамъ и въ настоящее время графинѣ Марьѣ Ɵеод. Франжипане. На мѣстѣ стариннаго замка въ О. есть пещеры, въ которыхъ находили древнія монеты временъ римскаго императора Траяна, старинное оружіе и разныя мелкія вещи. — Рим.-католическій каменный костелъ въ честь Посѣщенія Пресв. Богородицы построенъ въ 1741 г. графомъ Дзѣдушицкимъ, хорунжимъ трембовельскимъ; прихожанъ къ нему 1133 д. об. п. Въ церковномъ отношеніи О. раздѣляются на два прихода: Рождество-Богородичный и Св.-Успенскій.

Також в цій же роботі зазначено, що один з існуючих храмів був збудований за кошти поміщика Чацького:

Quote

Нынѣ существующій каменный пятикупольный храмъ въ честь Рождества Пресв. Богородицы, совмѣстно съ колокольнею, заложенъ въ 1865 г.  на средства   помѣщика графа Чацкаго, а освященъ въ  1868 г.;

Отже, Сіцінський дав змогу зрозуміти коли саме Комар міг перебудувати замок у хлібні амбари. Це було не пізніше 1865 (варто уточнити коли саме Озаринці перейшли Чацьким). Не зрозуміло чи печери, про які говрить Сіцінський, є замковими погребами чи чимось іншим.

Основна доля описів замку приходить на післяреволюційний час.

У 1926 році в Озаринцях був відомий мистецтвознавець Данило Щербаківський, який крім єврейських пам'яток описував і замок. Ось фрагменти з його щоденника:

Quote

31 липня. Продовжував фотографувати містечкові будівлі, синагогу, ратушу. Апарат зіпсувався, щілевий шторний затвор погано працює й спиняється на половині. Довелось купити в Могилеві платівок 9 х 12 й попросити місцевого вчителя Івана Федоровича Цуцмана зробити знімки кріпости…

1 серпня. Залишив Гвоздецького продовжувати обміри Озаринецької кріпості, а сам поїхав по селам, взявши з собою молодого Вайнштока для того, щоб краще мати доступ до єврейської старовини…

Отже Щербаківський не лише фотографував Озаринецький замок, а й здійснював обміри, проте невідомо чи ці матеріали залишились. Деякі фотографії і матеріали з цієї експедиції опубліковані, тому є надія, що решта теж збереглась. Також, це лише фрагменти зі щоденника Щербаківського і в повному варіанті інформації може бути більше (здається він є опублікований десь в глибинці Інтернету).

Про цю експедицію також трохи написано тут

Про замок у статті там немає інформації, нам більше цікава особа автора – Бориса Хандроса (1923-2006), уродженця Озаринців, автора книги про Озаринці "Местечко которого нету" (2001). Можливо в книзі міститься якась додаткова інформація і про замок? На жаль, книги немає у вільному доступі, але вона є у бібліотеках Києва, Одеси, можливо інших міст.

Ось цікаві цитати зі статті:

Quote

Среди тех, кто сопровождал во время хождений по местечку киевского гостя, были мой отец, его ученики и Г.

Приезд выдающегося украинского этнографа, работа его экспедиции оставили глубокий след в жизни нашего села-местечка, всей Могилевщины. По инициативе педагога А.Кривицкого этнографические кружки, общества были созданы во многих школах округа. Один из таких кружков возглавил мой отец.

Де знайти матеріали цього кружка? Може там щось є про замок?

Quote

В октябре 1992 года снимаем фильмы в Озаринцах - «История одного млына».

Борис Хандрос також був сценаристом фільму "Мельница" (2002), який знімівася у 90-х роках в Озаринцях. Можливо замок потрапив у кадр?

Quote

В «Пам'ятках мистецтва на Правобережжі» Д. Щербаковского нахожу разгадку одной тайны. В воспоминаниях моих земляков, оказавшихся в синагоге в «первую кровавую субботу», повторяется одна и та же деталь. Разбросанные на полу мешки из-под зерна (с 1931 года синагога стала колхозным складом), паутина. Лучи солнца, проникающие сквозь бойницы, и... росписи на стенах, потолках синагоги.

Тут же сказано про бійниці всередині синагоги. Можливо вона була частиною укріплень містечка?

Наступним етапом дослідження замку в Озаринцях була робота Ю. Сіцінського "Оборонні замки Західного Поділля XIV-XVII ст." 1928 року:

11-1.jpg 11-2.jpg

У своїй роботі Сіцінський не лише повторює відомості з 1901, але й доповнює їх обмірами. Замок був приблизно квадратовим в плані зі стороною у 55 м. Сіцінський застав фундаменти північно-західної башти яка була восьмигранною зовні і круглою всередині. Також він фіксує склепіння у північно-східній стороні, і що в'їзд у замок здійснювався з півдня. Станом на 1928 рік, від будинків які були збудовані всередині замку зі східної і північної сторони де-не-де залишилися мури. На західній стороні збереглись амбразури, тобто мур ще стояв, а зі сходу стіну підпирали контрфорси. Цікаво, що поряд з замком був ще один двір, огороджений невисоким муром. Фотографія і план опубліковані у роботі допомагають цю інформацію осягнути. В якості джерел Сіцінський пропонує крім робіт, які частково розглянуті, також книгу "Powiat Mohylowski w gubernii Podolskiej". На жаль, даної книги у вільному доступі немає і залишається лише здогадуватись які відомості там наведені.

Наступним іде П. Жолтовський який у 1930 відфотографував багато населених пунтків Поділля в т.ч. Озаринці. Дані фотографії знаходяться у фонді Таранушенка і опубліковані в альбомі "Пам'ятки архітектури Подільської губернії":

DSC_0572-min.thumb.JPG.6131378f21ff4afc5a97080cc40c6d24.JPG DSC_0573-min.thumb.JPG.62aa40870aba8d65a7e98885b2ba1537.JPG DSC_0570-min.thumb.JPG.621241579c48bbd4b578ab2e6d9124d8.JPGDSC_0571-min.thumb.JPG.ee9b848d2176cb6421212d45747cc903.JPG

Фотографії дають широке уявлення про те, як виглядало укріплення. Наприклад видно добре збережені амбразури і контрфорси. Не зовсім зрозуміло розташування Богунової башти і взагалі звідки Жолтовський взяв цю назву? Про північно-східну вежу Сіцінський говорив як про залишки "склепінь", а про північно-східну як про "фундаменти вежі"

Замок в Озаринцях фігурує в реєстрах пам'яток. У виданні Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР (1983-1986) знаходимо крім уже відомої інформації Сіцінського також таке

ussr.png.ecd0018a63ceb6f6b30f724898e05135.png

Тобто в 80-х роках ХХ ст. частково ще стояла східна сторона і каземат.

І ще ось така фотографія знайдена на просторах Однокласників, на ній скоріше вського ображений північно-східний кут замку:
17.jpg

 

Наш час

Зважаючи на те, що руїни замку збереглись, його дуже легко можна локалізувати, його видно при в'їзді у село.

Замок знаходиться на правому березі річки Немії, яка утворює тут глибокий каньйон. Південніше є також джерело, яке впадає у Немію і утворює невеликий каньйон:
14-01.jpg

На лівому березі, в свою чергу, знаходиться містечко, вид з замкової гори:
14-02.jpg

Ось так це виглядає з супутника:
13.jpg.a01d832db0b097d14b5ec9890f8835f0.jpg

Замок з однієї сторони захищений каньйоном річки Немія. Фото для оцінки рельєфу:
14-03.jpg

Частина мурів збереглась, хоча виглядає трохи по-любительськи, на мою думку, виникає питання чи оригінальний це мур?14-04.jpg

Фото надбрамної вежі, можна порівняти з фотографіями Жолтовського 1930 року:
14-05.jpg

14-06.jpg

 

14-07.jpg

14-08.jpg

14-09.jpg

Північно-східна вежа, Сіцінський писав про неї, як про "залишки склепінь":
14-10.jpg

14-11.jpg

14-12.jpg

Погляд на надбрамну вежу з двору замку:
14-13.jpg

Вид з прибрамної вежі на південно-західний кут:
14-14.jpg

Фотографії з неба авторства @MadMax. Більше тут
15-1.jpg

15-2.jpg

Також план невідомого автора звідти^
16.jpg


До речі у статті на castles.com.ua зазначено, що місцеві замок називають крепостю і я це лише можу підтвердити (у 2017 стикнувся з такою ж проблемою):

Quote

Головне, що треба пам'ятати в Озаринцях: в них є КРЕПОСТЬ. Цим жахливим словом-перевертнем з російської місцеві називають розвалини фортеці на одному з пагорбів над Немією. На синоніми на кшталт "Башта", "розвалини", "замок", "фортеця" і словосполучення "розвалини башти" вони не реагують. До КРЕПОСТІ ми потрапили після опитування ВОСЬМИ місцевих жителів. Учасник опитування №2, бабця, що сапала город і довго нас про щось розпитувала, завіряла, що нема в селі ніяких башт, фортець і розвалин - і ніколи не було. Коли через годину ми поверталися повз неї назад, вона спинила нас криком: "А може, то ви КРЕПОСТЬ шукали? КРЕПОСТЬ в нас є. А то ви "башта", а башти нема! КРЕПОСТЬ є".

На сайті ozaryntsi.com сказано, що замок також називають Турецькою Крепостю:

Quote

Саме тут, на крутім правім березі р. Немійки, в 1657 році була збудованна кам'янна Озаринецька фортеця (в селi - Турецька крепость, в рiзних iнформацiйних джерелах - Замок).

Там же сказано, що до побудови фортеці міг бути причетний Іван Богун:

Quote

За свідченням того ж таки Антоновича, фортеця була побудована козаками під керівництвом Могилівського полковника Остапа Гоголя, предка відомого письменника М. В. Гоголя. По другим свідченням - під керівництвом Івана Богуна.

На просторах інтернету навіть є відео де з вуст молодих людей окремо звучать два поняття "козацька фортеця" і "крепость". І з цього можна було б посміятись, якби було б зрозуміло з якого дива людям називати замок інородним словом "крепость"? Адже навіть місцина в якій знаходиться замок називається Танасова гора/Замчисько. Я б допустив, що була якась авторитетна людина, яка вперше назвала замок крепостю і від нього уже підхватили і так воно дійшло до цих пір? Тоді питання, а в якому контексті замок був названий крепостю? Може це було якесь дослідження? Може це був Щербаківський, який в свому щоденнику називав Озаринецький замок "кріпостю"? Питання відкрите

От і все, що я знайшов по даному об'єкту. Буду радий, якщо додасте нової інформації.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Основательно вы источники проработали, добавить пока особо нечего. 

Для коллекции приведу здесь справку из книги Яна Лешека Адамчика "Fortyfikacje stałe na polskim przedmurzu od połowy XV do końca XVII wieku" (2004):

adamchik.jpg

Перевод:

Цитата

Расположены над Немией, притоком Днестра, на Подолье. В описании могилёвского повета, изданном в 1902 г., В. Побуг-Гурский отметил: "был здесь замочек, следы которого сохранились и по сей день".

Ссылается он на следующее издание:

  • Powiat mohylowski w Gubernii Podolskiej. Opis geograficzno-historyczny wszystkich miast, miasteczek, wsi, przysiółków, futorów, słowem zaludnionych miejscowości w tym powiecie z dodaniem odpowiednich dokumentów zebrał i pracował W. Pobóg-Górski. Kraków 1902.

 

Планировка у замка очень странная. Больше всего настораживает отсутствие признаков угловых башен и наличие какой-то восьмиугольной башни (или точнее вежи) внутри периметра стен. Расположение веж внутри стен - для 17 века это выглядит более чем странно, т.к. приём очень архаический.

Контрфорсы, как мне кажется, пристроили на каком-то позднем этапе, когда решили укрепить секцию стены. Для раннего строительного этапа, когда замок ещё функционировал в качестве укрепления, контрфорсы только мешали бы простреливать пространство у стен. Если же у замка всё же были угловые башни, то контрфорсы мешали бы фланкировать пространство вдоль стены. 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

16.jpg

Дуже цікаво дізнатися походження ось цього плану. Враховуючи позначку якихось підземних споруд у південно-західному куті, автор використовував не лише уже нам відомі джерела, а може й навіть сам був на об'єкті. 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Знайшов таке відео 

Крім якихось "печер" показані також підвали, що йдусь від північно-східного куту вздовж східної сторони замку. 

Також знайшов той самий фільм "Млин", білго переглянув всі 4 частини і ніяких кадрів в яких є замок не побачив.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

"Powiat mohylowski w Gubernii Podolskiej. Opis geograficzno-historyczny wszystkich miast, miasteczek, wsi, przysiółków, futorów, słowem zaludnionych miejscowości w tym powiecie z dodaniem odpowiednich dokumentów zebrał i pracował W. Pobóg-Górski" (1902): 

1.jpg 2.jpg

Крім уже відомої цитати про рештки замку, дізнаємось що після смерті Станіслава Комара Озаринцями володів Мечислав Комар. В Озаринцях він ні разу не був, а у 1855 всі свої володіння продав Владиславу Чацькому. Отже перебудову замку в Озаринцях здійснив Станіслав Комар між 1803 і 1830 роками

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Знайшов таке у результатах 5 краєзнавчої конференції Могилів-Подільського району (тут, ст. 332), автор Жукова. О.В.:

Цитата

Найбільш посиленою з-поміж них була башта-донжон (в середині кругла, а ззовні – восьмигранна), яка здіймалася в північно-західному куті.

Цитуючи Сіцінського автор називає північно-західну вежу - баштою-донжон, тобто головною вежою замку. Чи справедливо це враховуючи розміри і розташування вежі?

Цитата

Судячи з описів, це був регулярний бастіонний замок-палац (поєднував функції житла з функціями оборонної споруди), характерний для ХVІІ ст. Втративши своє оборонне значення, замок з ХVІІІ ст. поступово занепадає, а його споруди розбирають на будівельний матеріал.

Невідомо з яких описів автор взяв інформацію про бастіони? Та і про житлові функції теж. 

В роботі процитоване раніше розглянуте в темі видання "Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: ил. справ. – Каталог: В 4 т. – К.: Будівельник, 1986", яке дає деякі нові відомості:

Цитата

Над місцевістю панує замок, який здіймається на високому пагорбі над правим берегом р. Немиї. Від замка уціліли лише два, і то частково, об’єкти: нижній ярус надбрамної вежі, перекритої циліндричним аркою 5х10 м. з парними розпалубками до входів у кордегардії (приміщення для охорони), і залишки житлової вежі. Частково збереглися фрагменти східних мурів, казематів, підмурки будівель біля північної та східної стін.

Також цитуючи книгу Мальченко О. "Укріплені поселення Брацлавського, Київського і Подільського воєводств" (ХV – середина ХVІІ ст.) заначається, що замок збудували Чурили, а не козаки:

Цитата

Враховуючи близькість села до Волоського шляху його власники Чурили у середині XVІІ ст. споруджують в Озаринцях замок.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Про особистість О.О. Кривицького уже мова йшла, ось підтвердження що він займався в т.ч. дослідженням замку в Озаринцях. Залишилось лише знайти ці матеріали.

Цитата

Вагомий внесок у дослідження історико-культурної спадщини регіону зробив член Могилів-Подільського окружного краєзнавчого товариства О.О.Кривицький. Він дуже любив екскурсійні мандрівки з учнями навколишніми селами. Під час цих походів учитель і діти вивчали геологію, археологію, етнографію і фольклор рідного краю. З 1919 року О.О.Кривицький почав систематично проводити археологічні дослідження. Упродовж кількох років він зібрав добірну археологічну колекцію, яку через професора Д.М.Щербаківського передав до Всеукраїнського історичного музею Т.Г.Шевченка. На сторінках періодичної преси О.О.Кривицький публікував цікаві нариси про с.Озаринці, його замок, палаци, церкву, костьол тощо.

Джерело (першоджерело - Рябий М.В. О.О. Кривицький / М.В. Рябий // Народна творчість та етнографія. ‒ 1966. ‒ № 2. ‒ с. 85-86.)

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Трохи фотографій Жолтовського 1930 року у кращій якості:

Загальний вигляд:

01.jpg

Замок:
02.jpg 03.jpg

Богунова башта:
04.jpg

Контрфорси:
05.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ого, а перша фотографія точно Жолтовського? Чому вона не опублікована в пам'ятках Подільської губернії?

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
1 hour ago, delimiter said:

Ого, а перша фотографія точно Жолтовського? Чому вона не опублікована в пам'ятках Подільської губернії?

Не знаю, може тому що вузька і великоформатна. Тут подано лише центральний фрагмент світлини.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ваша публикация должна быть проверена модератором

Гость
Вы не авторизованы. Если у вас есть аккаунт, пожалуйста, войдите.
Ответить в тему...

×   Вставлено в виде отформатированного текста.   Вставить в виде обычного текста

  Разрешено не более 75 смайлов.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отобразить как ссылку

×   Ваш предыдущий контент был восстановлен.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставить изображения напрямую. Загрузите или вставьте изображения по ссылке.

Загрузка...

×