Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум
Filin

Каменец-Подольский: рисунок с видом на город 1840 г. Автор: Александр Вихерский (Aleksander Wicherski)

Рекомендованные сообщения

Продолжаем публиковать малоизвестными материалами по Каменцу, которыми с нами любезно делиться Лешек Опирхал.

На этот раз предлагаю полюбоваться прекрасным малоизвестным рисунком с видом на город со стороны комплекса Польских ворот. Ранее мне этот рисунок не попадался, потому, думаю, для многих этот вид также станет маленьким открытием.

Его автором был Александр Вихерский (1809-1857), композитор, художник, поэт, в общем, разносторонне развитая личность. В первой половине 19 века он некоторое время жил в Каменце, в домике на Доминиканской, 2 (напротив Доминиканского костёла). 

Оригинал рисунка хранится в Национальном Музее в Варшаве (сигнатура: Rus. pol. 7536). Его размеры: 25,6х36,9 см. Выполнен на бумаге пером и тушью. Датирован 1840-м г., очевидно, по подписи "Каменец от Нигина 1840" в его верхней части. 

00.jpg

Это одно из самых ранних и самых детальных изображение данного уголка Старого города, потому исследователи найдут тут немало примечательных образов и деталей. Мы же сосредоточим внимание на "попавших в кадр" укреплениях, к котором и предлагаю присмотреться.

К слову, этот же район ок. 1852 г. (?) попал на довольно известную и не раз опубликованную картину Михала Кулеши (точнее - литографию, сделанной на основе его картины):
02.jpg

Но, как видим, у Кулеши ракурс немного другой, да и по деталировке его картина не так документальна, как рисунок 1840 г.

Есть ещё вид от Эразма Фабианского, который наиболее часто датируют 1850-ми гг. Тут всё ещё более упрощено:
10.jpg
Источник


Чтобы было проще вникнуть в ситуацию в том районе, приведу несколько цитат и изображений из книги Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець (2012), в общих чертах раскрывающих историю этого участка в 18 веке.

Итак, к 17 веку сформировался довольно сложный комплекс Польских ворот, расположенных на дне каньона. В этот комплекс, помимо самих ворот и башен, входила также стена со шлюзами, перегораживавшая каньон, дабы в случае опасности долину реки можно было затопить:
05.jpg

В начале 18 века, когда Каменец от турок (в 1699 г.) снова вернулся под контроль Речи Посполитой, началсь модернизация его укреплений, в том числе и комплекса Польских ворот.

"Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець", стр. 437:

Цитата

А. Гловер, який у військовій історії Кам'янця... виконав чимало фортифікаційних робіт. Вдосконалення оборонно-гідротехнічної системи в каньйоні він розпочав із реконструкції берегової лінії укріплень та спорудження додаткової греблі на Польській брамі. Тут, поряд зі старими шлюзами, але вище за течією, звели дубовий міст через Смотрич, а на правобережному його кінці - двоярусну надбрамну башту з підйомним мостом (в документації А.Гловера башта отримала назву «Нової Ляцької брами»). Башта не збереглась і відома за архівними креслениками рубежа ХVIІІ-ХІХ ст. Крім того, при Польській брамі звели новий мур завдовжки 25 ярдів (22,86 м), в якому на висоті 2 ярдів (1,83 м) від основи влаштували бійниці для мушкетів. Оскільки бойова площадка муру добре прострілювалась із протилежного лівого берега Смотрича, мур над бійницями мали підняти ще на три лікті (1,7 м.).

"Новые Польские ворота", как следует из справки О. Пламеницкой, известны по старым планам и чертежам, один из которых, датированный 1806 г., она привела в своей книге (стр. 438):

03.jpg

Комплекс ворот на плане 1773 г.:
09---1773.jpg

И на плане 1797 г.:
09---1797.jpg

"Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець", стр. 468-469:

Цитата

Впродовж 1760-х рр. Ян де Вітте вирішив задачу реконструкції в'їзду до міста через Польську браму. Він розробив систему з п'яти брам, поставлених на різних відтинках дороги, шо прямувала від Нижньої Польської брами до Верхньої. Остання включала башту Стефана Баторія з Турецьким бастіоном. У комплексі фортифікацій, шо захитали північно-західний в'їзд, основним оборонним вузлом залишалася Нижня Польська брама. Тут ще з часів Середньовіччя існувала дорога, шо йшла правим берегом, попід скелями каньйону та баштою Захажевською (башта на Броді), через Барбакан і Надбрамну башту. Втім, з точки зору оборони перехід через Смотрич навпроти башти на Броді, на відстані майже 300 м від Польської брами, очевидно, був визнаний комендантом небезпечним: у ворога була можливість згрупувати сили для штурму укріплень брами як з правого берега по прямій, так і з лівого - по діагоналі. Це би створило проблему оборони відразу у двох напрямках. Щоби унтікнути пього, Ян де Вітте переніс переправу через Смотрич впритул до Польської брами. Він протрасував дорогу лівим берегом, на якому перед самим мостом влаштував тет де пон, вирішений як редан із наповненими водою каналами-ровами вздовж фасів. Завдяки пьозіу фор-тифіклдійному рішенню, зафіксованому на «зіосковськозгу» плані 1773 р. та на більш ранньому, «краківському» плані, підступі до лівобережної частини Польської брами значно утруднювався. На правому березі Смотрича роль водної перешкоди виконував канал, який навскіс, аж до самої скелі, перетнув берег перед валовим укріпленням новозведеної перед Барбаканом батареї.

Першою на шляху до міста була прибудована Анджеєм Гловером на початку XVIII ст. до давнього оборонного муру і відремонтована Яном де Вітге надбрамна башта («Нова ляцька брама») на правобережному кінці мосту. Через неї потрапляли у замкнений двір, утворений з північного, західного та південного боків оборонними мурами та зі східного боку - скельним берегом каньйону. Розпланувальну структуру цього двору, шо збереглася ще з XV ст, найкраще відображає план 1797 р. Друга брама з широким арковим отвором знаходилась біля Прибережної башти, в мурі, що перегороджував правий берег каньйону. Вона називалася «брамкою св. Анни» - від вміщеної над арковим отвором ікони з зображенням св. Анни (існувала до 1876 р.). Попід цим муром нагору, до міста, піднімалися по стрімкій скелі муровані сходи, які згодом стали основою міських сходів, збудованих коштом купця Фаренгольця.


Так вот, эти малоизвестные Новые Польские ворота прекрасно видны на рисунке 1840 г.:
00-1.jpg

Тут, кстати, видно, что скромный мостик подходит не прямо к воротам (как показано на старых планах), он как бы смещён относительно оси въезда. Быть может ранее старый мост был уничтожен (к примеру, во время ледохода или наводнения), как и стена со шлюзами, и вместо него рядом соорудили более простенькую/временную переправу?

За Новыми воротами видны укрепления Старый Польских ворот, доживших до наших дней:
00-2.jpg

Видны и руины Наскальной башни (она также уцелела):
00-3.jpg

Большим плюсом рисунка 1840 г. является то, что он изображает укрепления на двух берегах реки.

В 1800 г. стена со шлюзами и башнями выглядела как-то так (т.е. хоть местами и в аварийном состоянии, но ещё довольно таки целая):
04.jpg

"Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець", стр. 471:

Цитата

Починаючи з 1750-х рр. і до 1785 р., Яном де Вітте періодично проводились ремонти Польської брами. Комендант зробив останню спробу привести шлюзи до робочого стану і, судячи з архівних креслеників початку XIX ст., вони функціонували разом із системою водовідвідних каналів, зафіксованих на планах 1782 р. та 1788 р. Втім, стан двох прибережних башт і шлюзів невпинно погіршувався: численні тріщини в їхніх стінах та склепіннях були спричинені підмиванням водою, особливо під час повеней. Крім того, затоплення укріплень Польської брами, яке в ХV-ХVІ ст. було забезпечене системою спеціально обмурованих каналів, шо впускали воду всередину укріплення і відводили її після зняття облоги (один із таких каналів відкрито в 1970-ті рр. Є. Пламентшькою під західним муром Барбакану), вимагало відповідного догляду. Це саме стосувалося й системи шлюзів, що перегороджували річку, та оборонних галерей над ними. Оскільки система вповні не використовувалася, її конструктттні елементи руйнувалися. Це призводило до поступової деградації всього укріплення, яке функціонально становило одне ціле. Тож у першу чергу руйнація сталася саме на шлюзовій частині, фланкованій прибережними баштами. Топографічні плани кінця XVIII ст. свідчать, шо потреба в каналах на той час також відпала; періодично оновлювалися лише земляні укріплення. Зокрема батарея перед Барбаканом зазнала реконструкції і набула полігонального в плані абрису. Паліативні ремонтні заходи подовжили життя Польської брами на два-три десятиліття, але загалом ця середньовічна система, як і Руська брама, була приречена.

К 1840 г. от центральной части стены со шлюзами остались лишь развалины:
00-4.jpg

Если правильно понял, то №1 - это Настенная башня (сохранилась), №2 - руины Малой Прибрежной башни (не сохранилась), №3 - руины Большой Прибрежной башни (частично сохранилась), №5 - стена с бойницами (и в наши дни тянется параллельно реке). 

На заднем плане видны и другие укрепления, к примеру, Турецкий бастион и примыкающая к нему секция стены:
00-5.jpg

Или такие вот интригующие детали:
00-6.jpg


Когда Каменец принялись запечатлевать на первых фотографиях, многих из этих деталей (в том числе и Новых Польских ворот) уже не существовало:
06.jpg 07.jpg


Напоследок покажу, как этот уголок выглядит в наши дни:

f-0001.jpg

f-0003.jpg

f-0002.jpg

f-0005.jpg

f-0004.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Цікавий малюнок, та змістовний його аналіз.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ваша публикация должна быть проверена модератором

Гость
Вы не авторизованы. Если у вас есть аккаунт, пожалуйста, войдите.
Ответить в тему...

×   Вставлено в виде отформатированного текста.   Вставить в виде обычного текста

  Разрешено не более 75 смайлов.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отобразить как ссылку

×   Ваш предыдущий контент был восстановлен.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставить изображения напрямую. Загрузите или вставьте изображения по ссылке.

Загрузка...

×