Перейти к содержимому
Замки и Крепости Украины - Форум

Recommended Posts

Обсуждается этот объект: городские укрепления Тернополя


В конце июля и в течение августа 2017 г. в Тернополе проходили раскопки, целью которых было, помимо всего прочего, поиск новых данных о системе городской обороны. Конечно, в рамках этого проекта основное внимание было уделено замку, но и городские укрепления не остались без внимания исследователей.

Если дело выгорит, то исчезнувшие линии укреплений Тернопольского замка будут частично реконструированы по проекту, разработанному архитектурной мастерской Юрия Вербовецкого. К этому проекту мы в деталях присмотримся в отдельной теме. Но не замком единым ограничился круг интересов сотрудников мастерской, они пошли дальше и довольно чётко, в деталях, описали свой взгляд на развития системы городских укреплений. Взгляд этот, мягко говоря, далёк от канонических версий истории развития оборонного периметра Тернополя. Чего только стоит неожиданная версия, согласно которой древнейшие городские храмы в своей основе содержат весьма неплохо сохранившиеся башни городских ворот.

Благодаря хорошей визуализации гипотеза вырисовалась достаточно чётко - понятно, как систему городских укреплений представляют её авторы, понятно, чем они руководствовались, делая выводы. Мы же в свою очередь, благодаря материалам, любезно предоставленными проекту zamki-kreposti.com.ua мастерской Юрия Вербовецкого, можем взглянуть на всё это со стороны, высказать свои за и против.

Чтобы тема была интересно не только тем, кто хорошо знает Тернополь и его достопримечательности, но и всем остальным, начнём, пожалуй, с такой вот общей схемы, где показаны замок и две церкви (Воздвиженская и Рождественская), часто упоминаемые в показанной ниже реконструкции.

00.jpg
Google-карта

Ну что, поехали...

Вступительное слово от авторов концепции:

Цитата

Виявлення нових пам'яток фортифікаційної спадщини Тернополя, перспективи їх використання у туризмі та краєзнавстві.

Тернополяни звикли чути, що старе місто було захищене мочариськами, озером та високим земляним валом, а ще й дерев'яним частоколом. Від оборонної системи тих часів до сьогоднішнього дня не збереглось майже нічого. І якось скромно-бідно уявляється вигляд стародавнього Тернополя, який отримав Магдебурзьке право в 1548 році, що свідчило про сформованість та готовність його прийняти новітні європейські стандарти торгово-економічного розвитку.

Сьогодні ми вперше відкриваєм результати наших багаторічних досліджень, які беззаперечно свідчать, що середньовічний Тернопіль мав набагато досконалішу систему міських укріплень та укріплень замку, ніж про те сказано в історії. Більшість артефактів збереглися до наших днів, і знаходяться в товщі ґрунту, а отже вони є не тільки новими записами в історії, а матеріальною історичною цінністю, яку можна розкрити і заекспонувати, для огляду туристів, доповнити туристичною інфраструктурою. Думаю що перед Тернополянами відкриваються нові можливості, новий потенціал для розвитку міського туризму.


Карты Боплана и Риччи Заннони 17-18 вв, использованные в рамках исследований:

01.jpg


Условные обозначения, как гипотетический признак наличия бастионных укреплений:

02.jpg


Карта 18-20 вв., использованные в рамках исследований:

03.jpg


Реконструкция системы городских укреплений 16-17 вв. авторства одного из воспитанников "Львівської Політехники":

04.jpg
Чуть подробнее


Концепция развития системы городских укреплений от института Укрзахідпроектреставрація (2012), разработанная в рамках создания историко-архитектурного опорного плана Тернополя:

05.jpg


Реконструкции Марины Брыковской и Олега Рыбчинского:

06.jpg


А это уже свежий взгляд на систему городские укрепления авторства Юрия Вербовецкого и Сергея Серого. Как видим, авторы делят его на три этапа, показывают две основные линии городских укреплений, первая версия которых сформировалась в рамках башенно-стеновой концепции преимущественно в 16 веке, а вторая, уже скорее в духе бастионной концепции, защищала город с 1620 г. Тут же показаны и городские ворота, которые, по версии авторов гипотезы, после появления новой линии укреплений, были перестроены в церкви, а ворота были превращены в церковные колокольни:

07.jpg


Взгляд с юга:

08.jpg


Взгляд с юго-востока:

09.jpg


Взгляд с юго-запада:

10.jpg


Гипотеза о существовании внутри Рождественской церкви старых Каменецкий городских ворот, т.е., по мнению авторов, помещения храма были пристроены к старой надвратной башне:

11.jpg


А так Каменецкие ворота могли выглядеть до перестройки, к примеру, в 16 веке:

12.jpg


Всё те же Каменецкие ворота с разных ракурсов. Виден план церкви, которая, по версии авторов гипотезы, присоединила свои объёмы к старым городским воротам:

13.jpg

14.jpg


А это уже противоположная граница городской обороны, где находилась Воздвиженская церковь, которая, согласно гипотезе, также прикрепилась к ещё одним городским воротам, Львовским:

15.jpg


Так Львовские ворота могли выглядеть до перестройки. Виден контур плана церкви и линии гипотетической городской стены, которая к этой надвратной башне могла примыкать:

16.jpg


Львовская надвратная башня с разных ракурсов:

17.jpg

18.jpg


Такая вот гипотеза, предлагающая оригинальную версию формирования городских укрепления и уцелевших церквей Тернополя.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Первые мысли:

1. Авторы, на основе анализа карт, делают вывод, что "Для Тернополя картографами вибрано позначку на якій зображено бастіонну систему укріплень", однако, что на карте Боплана, что на карте Занонни таким вот образом были показаны множество укреплений, которые никаких бастионных укреплений не имели. Причём, точно также могли обозначаться города, защищённые валами, города, защиту которых обеспечивали каменные стены и башни и, наконец, города, которые в действительности обладали бастионными фортификациями. Т.е. в данном случае данные карты не стоит принимать буквально, поскольку показанная на них ограда с символическими выступами могла обозначать что угодно.


2. Гипотеза о существовании внутри церквей старых городских ворот может быть легко проверена

  • Нужно сопоставить объёмные параметры двух колоколен, чтобы определить, есть ли между ними родство, ведь если они были созданы в рамках одной строительной программы, то должно быть и множество примеров сходства (объёмно-планировочных параметров, характера кладки, состава раствора и т.д.)
     
  • Можно сделать зондажи, чтобы понять, действительно ли контрфорсы - это сливающиеся с башнями отрезки стен или же они были пристроены позднее, без перевязи с кладкой колоколен. Также стоило бы провести параллели между шириной западной и восточной городских стен, ведь эта ширина, согласно гипотезе, легко высчитывается благодаря уцелевшим фрагментам стен, которые, согласно гипотезе, были превращены в контрфорсы. 
     
  • Зондажи можно заложить и на фасадах, чтобы посмотреть, действительно ли там есть контуры арок ворот, особенно в случае с Воздвиженской церковью.
     

3. Исходя из концепции вырисовывается версия, согласно которой с появлением новой линии обороны старая тут же утратила своё значение и была разобрана или перестроена. Но зачастую новые линии укреплений дополняли старые, т.е. обе линии укреплений продолжали существовать параллельно, особенно, если они находились на разных высотах. Старые укрепления могли модернизироваться, перестраиваться, но редко когда их просто сносили. И если в случае с Тернополем было как-то также, то получается, что в 1-ой половине 17 века город на некоторых участках обладал двумя линиями обороны.

4. Из слайдов следует, что городские укрепления начали формироваться ещё в 15 веке. Тут вот совсем непонятно, то ли это опечатка (на самом деле 16 век), то ли авторы считают, что система городских укреплений сложилась ещё до того, как началась официальная история города, берущая своё начало, как известно, в районе 1540-х гг.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Так як деякі із висунутих гіпотез викликають у мене значні сумніви, але мені не відомо на яких джерелах вони ґрунтуються, дозволю собі лише викласти своє бачення даного питання. У зв’язку із тимчасовою недоступністю мого  цифрового архіву, змушений використовувати, в основному, лише наявні у мене друковані матеріали. Отже…

Дата заснування Тарнополя відома досить точно: 15 квітня 1540 року [1, ст. 289]. Надалі, 16 травня 1548 року Ян Тарнавський отримав дозвіл від короля на спорудження ставу [1, ст. 292].  В 1550 році розпочато будівництво валів навколо Тарнополя, а в 1554 – замку [2, ст. 171, 172]; тобто, на першому етапі не було замку і відповідно, міські вали проходили інакше, ніж описано в інвентарі 1672  року. Дозволю собі припустити, що на той час не існувало церкви Різдва Христового (перша згадка 1570 рік [1, ст. 293]; хоча є інформація про «церкву біля валу» у грамоті польського короля Жигмонта ІІ від 1566 року) , а лише Хресто-Воздвиженська (Надставна) церква та парафіяльний костел на протилежній стороні Львівської вулиці. (Етап 1а)

tarnopol_1a.thumb.jpg.1c27c586a9fc4906f95fe33e268a98a1.jpg

У своїх дописав я неодноразово звертав увагу на неправильну прямокутну форму ринкової площі – трапецеподібну, котра не відповідає локації міста «на порожньому місці», що може свідчити про первинну трикутну форму ринкової площі. Підтвердженням цьому є розташування вулиць на пізніших картах і планах міста та назв вулиць у інвентарі міста Тарнополя за 1672 рік (Кам’янецька, Львівська, Збаразька що відповідають трьом основним шляхам).

У 1561 році, після смерті Яна з Тарнова, місто успадкував його син Ян-Кшиштоф [1, ст. 293] і, згідно королівського привілею 1566 року підвищив міські мури та укріпив замок [2, ст. 172]. Вважаю, що якраз в цей час було розширено межі міста, змінено конфігурацію міських валів та споруджено Кам’янецьку браму та вежі. Після смерті Яна-Кшиштофа Тарновського у 1567 році Тернопіль успадкувала його сестра Зофія, а після іі смерті у 1570 – її чоловік князь Костянтин Острозький. Того ж року вперше (?) згадується дерев’яна церква Різдва Христового. На цьому завершується Етап 1б.

Із початко спорудження кам’яної церкви Різдва Христового на південь від «старожитной деревяной» [1, ст. 293] у 1602, зміна конфігурації ринкової плоші та спорудження вулиці Руської  розпочався 2 етап перепланування міста.

Таким чином, версію перебудови церкви Різдва Христового з в'їзної брами вважаю не достатньо обґрунтованою.

 

1. Тернопільщина.Історія міст і сіл. Том 1; Тернопіль, ТзОВ «Терно-граф», 2014; ISBN 978-966-457-228-3

2. Sztuka ziem wschodnich Rzeczypospolitej XVI-XVIII, Jerzy Lileyko, Towarzystwo Naukowe Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego, 2000 ст.169-185 (M. Brykowska , Ze studiów nad architekturą z początku XVII wieku wokół Tarnopola).

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

В інвентарі міста Тарнополя за 1672 рік при описанні міських валів згадується «башта над водою»: "Z dwoch stron, od zamku do baszty, nazwanej murowana, a od baszty tej do bramy i do baszty nad woda zostajacej, w walach wysypanych podmurowane".

Раніше я цей текст інтерпретував так:  ескарпований вал іде від замку до башти «мурованої», від тієї башти до брами, і від брами до «башти над водою». В темі Тернополь (город): существовало ли поселение до 1540 года? я моделював розміщення «башти над водою» в південно-східному куті міських укріплень, обґрунтовуючи розташуванням у цьому місці ставу Баворовського. На топографічній карті 1938 року в цьому місці рівень ґрунту знаходиться на відмітці 302-304 м., а водне плесо Тернопільського ставу – 303 м., що служить підтвердженням даної гіпотези.

Але, згідно інвентарю, в південно-східному куті міських укріплень розташовувалася Шевська вежа: «Ulica Dluga: … Pierzeja druga: Tamze baszta murowana nazwana Szewska…».  Таким чином, згідно даної гіпотези, «башту над водою» можна ідентифікувати як Шевську, але при цьому необхідно визнати наявність біля неї водного плеса, ймовірно, ставу Баворовського.

При описі вулиці Nazdanowce (професор Львівського університету Людвік Фінкель не зміг її локалізувати, але в коментарі до тексту пов’язав назву з ждунами – гончарами) подає опис Кушнірської вежі: «Baszta murowana nazwana Kusznierska. Budynek stary, popsowany. Takze i pobicie nad nia zle. Loch dlugi murowany. Szyie sie sztuka urwala. A mur idzie od tej baszty az do zamku, gdzie niektory popsowal sie.». Враховуючи, що мур іде від замку до башти «nazwanej murowana», можна співставити Муровану та Кушнірську вежі.

Таким чином, згідно даної гіпотези, ми отримали дві вежі:

  1. Північно-східна – Кушнірська, або мурована
  2. Південно східна – Шевська, або «башта над водою»

Розглянемо також іншу гіпотезу. Враховуючи, що професор Марія Бриковська у своїй праці. «Ze studiów nad architekturą z początku XVII wieku wokół Tarnopola» на 190 сторінці подала ілюстрацію №3 з розміщенням укріпленого підзамча з вежею, можна припустити, що це і є башта «nad woda zostajacej». Для підготовки матеріалів автор використала припис 16 до карти ХХVI-380, копія котрої знаходиться у Варшаві в Ośrodek Dokumentacji Zabytków, згідно котрого замок і підзамче оточено із сторони ставу муром з двома баштами. Якщо одна з веж це замкова північно-західна, то іншу п. М. Бриковська розмістила біля підзамча, згідно топокарти Тарнополя 1902 року:

599b3d013792a_.thumb.jpg.6d3f5ee1bc19e90a3eab64e9d988dcc4.jpg

Але ось що пише  П. Білинський у своїй праці «Тернополь і його околиця»Недалеко церкви Воздвиження Чесного Хреста над ставом була висока мурована башта, звана Кушнірською, а то для того, що її обслуговували кушніри. Під баштою були довгі муровані пивниці (льохи), що тягнулись аж до замку. Від тої башти вздовж берега ставу йшов мур до замку»

Отже, П.Білинський розміщує над ставом Кушнірську вежу, і ми можемо її ідентифікувати як башту «nad woda zostajacej». Відповідно, текст з інвентарю можна  інтерпретувати по іншому:  ескарпований вал іде від замку до башти «мурованої», від тієї башти до брами, і від замку (було від брами) до «башти над водою». Подібну «конструкцію» запропонували Вербовецький Ю.В та Сірий С.П., але розмістили вежу в південно-західному наріжнику замку:

599b3e144520a__.thumb.jpg.91023d23e5a4c74b0544169b53939adb.jpg

На світлині, котру я «позичив» в тернопільського краєзнавця Олександра Столярова, «вимальовуються» можливі залишки цієї вежі, розташовані трішки далі:

599b3f89b32f2___n.jpg.543201479bc88ad6117a8e3301c7a285.jpg

Таким чином, ми отримаєм уже три вежі:

  1. Північно-східна –  мурована
  2. Південно східна – Шевська
  3. На валу між замком та Надставною (Воздвиження Чесного Хреста) церквою (а не в південно-західному наріжнику замку) – башта над водою, або Кушнірська

Додатковим підтвердженням даної версії може служити карта Giovanni Antonio Rizzi Zannoni, на котрій в конфігурації міських укріпленнь Тарнополя показано 5 точок (2 брами + 3 вежі):

rizzi_zanoni.jpg.daa406906cecc10a3144a743ebf1974d.jpg

PS. Гіпотетично, враховуючи наявність виступу у бік ставу на місці костелу Замойського та залому західного валу міста, можна думати про наявність у 16 столітті в цьому місці четвертої вежі. Так це чи ні - відповідь зможуть дати лише археологічні дослідження.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

На помощь археологам и архитекторам пришёл георадар, о чём сообщает вот эта новость

Цитата

– Другий день поспіль у Тернополі тривають георадарні дослідження на території замку та найдавнішої сакральної споруди міста – церкви Різдва Христового. «Як ми і передбачали у своїх припущеннях, завдяки геолокації вдалося виявити фрагменти оборонних мурів, давніх фундаментів, казематів, стін висотою до 10 м, що свого часу оточували місто. А дві найдавніші церкви – Воздвиження Чесного Хреста та Різдва Христового, по суті, спочатку були оборонними вежами із брамами та товстезними оборонними мурами, що оточували місто з усіх боків. Вважаємо, що георадарні пошукові роботи дуже результативні. Вони допоможуть археологам більш точніше закладати шурфи для детального дослідження тих чи інших архітектурних артефактів, які свідчать, що Тернопіль, як ми і припускали, був вже досить цивілізованим давно, раніше, ніж про це згадують традиційні архівні джерела», – розповідає керівник архітектурної майстерні, дослідник архітектурної минувшини Тернопільщини Юрій Вербовецький.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ваша публикация должна быть проверена модератором

Гость
Вы не авторизованы. Если у вас есть аккаунт, пожалуйста, войдите.
Ответить в тему...

×   Вы вставили отформатированное содержимое.   Удалить форматирование

  Only 75 emoticons maximum are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отобразить как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Загрузка...

×