Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум
Filin

Каменец-Подольский: Литейная (Людвисарня), Турецкая башня

Рекомендованные сообщения

Обсуждается этот объект: литейная Каменец-Подольской крепости


Ранее на страничках форума литейная (она же "людвисарня" или "турецька вежа") уже упоминалась, но в основном в контексте обсуждения других близлежащих укреплений, теперь вот присмотримся к этому объекту чуть более внимательно. 

Местоположение этого объекта можно было более-менее точно определить благодаря множеству планов города 18 века, на которых он был зафиксирован. О гипотетическом существовании остатков литейной было известно довольно давно, но только в начале лета 2016 г. тут начались раскопки. Вскоре в газете "Подолянин" появилась заметка на эту тему:

Цитата

Інтрига сезону - Людвисарня

Натомість цього тижня розпочалися розкопки на Західному бульварі - улюбленому місці прогулянок і відпочинку кам’янчан у ХІХ ст. Головна інтрига досліджень на цій ділянці - це давня людвисарня (майстерня з відливання гармат), яку зображено на планах Кам’янця XVIII ст. і яку розраховують знайти археологи ДП ОАСУ «Подільська археологія». 

Унікальність цього розкопу в тому, що тут працюють фахівці не лише з Кам’янця-Подільського, - наголошує керівник експедиції, кандидат історичних наук Павло Нечитайло. - В нашій команді є представник відділу енеоліту-бронзи Інституту археології НАНУ Дмитро Чорновол, котрий торік досліджував трипільське житло біля Ратуші, а також Володимир Захар’єв, який з 90-х років копав унікальні пам’ятки по всій території Хмельницької області, зокрема пам’ятки так званої культури кулястих амфор.

Уже в перші дні розкопок знайдено типові для Кам’янця уламки керамічного та скляного посуду, серед яких увагу привертає красива керамічна пляшка з клеймом від зельтерської води, що відноситься до 30-60-х років ХІХ ст. Ця німецька мінеральна вода була надзвичайно популярною в усьому світі, пляшки з-під неї знаходять навіть у Південній Африці й Північній Америці, нині це відомий світовий бренд. А в ХІХ ст. цю воду пили й кам’янчани.

2593a6679015031abed8d0d458ee07f2.jpg

У глибині розкопу археологи наштовхнулися на рештки кам’яного мурування, скріпленого вапняковим розчином. Велика кількість знайденої тут же цегли-«пальцівки» XVII ст. наштовхує на думку про те, що це можуть бути залишки якоїсь будівлі. От лише якої? Покажуть подальші дослідження!

Наталія Ярова

Начало работ:
134.jpg
Источник

Копают ориентировочно где-то здесь, на краю каньона:
ludv-03.jpg
Источник

А так участок в районе места раскопок выглядел на Google Street View в июне 2015 г.:
ludv-00.jpg

Итак, на следы некого каменного строения натолкнулись довольно быстро, но не спешили сразу связать его с литейной. Прошло немного времени, и вот 30 июня 2016 г. Павел Нечитайло заявил у себя на страничке в фейсбуке о том, что руины башни удалось найти, и, как вы понимаете, речь шла всё о тех же "рештках кам’яного мурування", о которых ранее сообщил "Подолянин":
ludv-01.jpg
Источник

1 июля пошли новости с чуть большим количеством деталей, гипотез, мнений. Вот одна из них:

Цитата

На Західному бульварі, де вже місяць ведуться розкопки, кандидати й доктори історичних наук і в спеку, і в зливу власноруч перелопачують кубометри грунту, скрупульозно вишукуючи серед будівельного сміття уламки історії, які мають скластися в цілісний пазл.

Уже з перших днів на цій ділянці почали відкриватися залишки невідомої будівлі, при цьому археологи ОАСУ Інституту археології НАНУ розраховували знайти тут давню людвисарню (майстерню з відливання гармат).

Минулого тижня було відкрито залишки трьох стін, між ними - завали цегли-«пальцівки», характерної для ХVІІ-ХVІІІ ст. Тут же знайдено кольорові кахлі та плитку для мощення підлоги розміром 19x19 см, розповсюджену в Польщі й також характерну для цього періоду.

- Ми маємо не просто яму будівельного сміття, а сукупність будівельних матеріалів, що лягають в один хронологічний проміжок - кінець XVII - першу половину XVIII ст., - наголошує керівник експедиції, кандидат історичних наук Павло Нечитайло.

ludv-06.jpg

Аби з’ясувати, що це була за будівля, археологи ретельно «перелопатили» історичні джерела, зокрема, плани міста ХVІІ-ХVІІІ ст.

Як розповів старший науковий співробітник історичного музею-заповідника Ігор Старенький, найдавніше детальне зображення міста - мідьорит Кипріяна Томашевича 1670-х рр. (а це якраз початок турецької окупації Кам’янця) - показує на цій ділянці двоповерхову квадратну в плані башту, поряд з якою розташований шляхетський дворик та одноповерхова житлова забудова.

ludv-04.jpg
 
Летичівський стольник Маковецький у своїх «Реляціях про падіння Кам’янця і останні вчинки п. Єжи Володиєвського» згадує, що саме в цій башті тримали оборону від турків кам’янецькі міщани Казимеж Гумецький і Томаш Журомський зі своїми сотнями.

Пізніші джерела, як-от опис Кам’янця 1700 р., помилково називають цю вежу турецькою, хоча, безперечно, турки вежу використовували і, можливо, робили в ній якісь перебудови. Від вежі, згідно з описом, тягнувся мур аж до міської брами (до Замкового мосту).

Пізніші плани міста показують на цьому ж місці квадратну в плані споруду і зазначають її як людвисарню. Вона почала функціонувати з 1708 р., а перші відомості про відлиття гармат маємо за 1713 р., коли майор артилерії Анджей Гловер писав у листі до гетьмана Адама Сенявського, що «маємо тепер гармат десять 6-фунтових в Кам’янці відлитих». Загалом за час функціонування майстерні було відлито близько ста гармат.

На плані 1753 р. на цій ділянці бачимо артилерійську батарею святого Міхала і будівлю людвисарні, та вже план 1773 р. показує ці споруди з ремаркою, що батареї стоять порожні, а людвисарню зруйновано.

А в XIX ст. тут насипали бульвар, який назвали Люб’янівкою, або Любимівкою - від імені подільського губернатора Федора Луб’яновського. На фотографіях і листівках кінця XIX ст. видно по лінії кромки скелі декоративний парапет, і саме на цьому місці розміщувалась одна з прогулянкових терас Західного бульвару.

Та була в археологів іще одна, напівжартівлива версія - адже, згідно з описом Кам’янця 1700 р., десь на цьому місці розташовувалися... турецькі лазні. Інтриги додало ще й те, що під завалами цегли було знайдено турецький мідний казан діаметром 34 см, а згодом і ще один, трохи менший.

- Фото цієї знахідки ми розіслали фахівцям у всі пізньосередньовічні міські експедиції: в Чернігів, Черкаси, Львів тощо, і ніхто не зміг нам допомогти, - розповідає Павло Нечитайло. - Лише співробітниця Аккерманської археологічної експедиції (а це турецько-українська експедиція, яка працює вже близько 15 років) Ірина Станкевич повідомила, що бачила аналогічний мідний посуд у їхніх матеріалах. Завдяки цій зачіпці, ми знайшли стовідсоткову аналогію нашого казана в музеї в Будапешті, в колекції турецького мідного посуду кінця XVII - початку XVIII ст.

Та цього тижня було розставлено крапки над «і»: археологи переконалися, що загадкова будівля - це справді та сама оборонна башта, названа турецькою, а згодом перелаштована під гарматну майстерню, яку від самого початку й розраховували знайти.

До неї прилягає мур, в якому неозброєним оком «читається» два етапи будівництва: нижня частина кладки, тотожна зі стінами башти, виконана на піщано-вапняному розчині жовтуватого кольору, відноситься до XVII ст. - це той самий мур, що, згідно з описом 1700 р., тягнувся до міської брами. А поверх нього лягає кладка на сіруватому вапняно-піщаному розчині, в якій видно гарматну амбразуру, - це вже мур батареї святого Міхала, збудований у XVIII ст., після повернення Кам’янця під Польську корону.

Майже три століття пролежали ці руїни оборонних споруд під двометровим шаром щебеневої засипки і грунту, і про їх існування не здогадувались навіть ті кам’янчани, які знають в улюбленому місті кожен камінчик. Тож це надзвичайно цінне відкриття, і хочеться, щоб воно не було знову втрачене. Ця маленька башта-людвисарня варта того, щоб доповнити низку більш маститих оборонних споруд як ще одне нагадування про колишню воєнну міць міста-фортеці та про його хоробрих охоронців.

Наталія Ярова


И ещё одна новость из той же серии, также опубликованная 1 июля:

Цитата

У Кам’янці археологи «відкопали» вежу, яка понад 200 років була засипана землею

ludv-09.jpgludv-10.jpg

Над унікальною знахідкою в Старому Кам’янці вже понад місяць працюють археологи. Історики віднайшли вежу, котра більше 200 років була присипана землею. Журналісти «20 хвилин» завітали на місце археологічних розкопок.

Археолог Павло Нечитайло розповідає, що вежу «відкопали» у червні. За його словами, ця споруда має квадратну форму і зображена на одному із найдавніших детальних планів Кам’янця–Подільського – плані Кіпріяна Томашевича. Згідно цього плану, знайдена вежа – це двоповерхова, кам’яна споруда.

Археолог Павло Нечитайло розповідає, що вежу «відкопали» у червні. За його словами, ця споруда має квадратну форму і зображена на одному із найдавніших детальних планів Кам’янця – Подільського – плані Кіпріяна Томашевича. Згідно цього плану, знайдена вежа – це двоповерхова, кам’яна споруда.

Упродовж 27 років Кам’янець – Подільський був під вдалою Османської імперії, тому наступники, які складали план міста, вважали цю вежу турецькою. І вже саме як «турецька вежа» споруда згадується у планах 18 століття.

На початку того ж 18 століття у межах фундаменту вежі роблять гарматну майстерню. Ігор Старенький розповідає про людвисарню. Орієнтовний рік заснування гарматної майстерні – 1708-ий, але знайдено першу інформацію, що фіксує тут відлив гармат ще у 1713 році.

- Є також лист Анджея Гловера, в якому вказано, що в 1713 році у Кам’янці відлито 10  шестифутових гармат, - пояснює Ігор Старенький.

У планах 1713, 1735 та 1755 років споруда присутня, а вже план 1775 року (тут ошибка, т.к. речь о плане 1773 г. - Filin) показує, що людвисарня тут зруйнована.

Пізніше, вежа та частини укріплень, що стояли поруч з нею, були засипані. Це сталось при будівництві міського бульвару у 1830-х роках. Тоді,  губернатором міста був Федір Луб’яновський, тому й бульвар звався Луб’янівкою чи Любимівкою.

- Кам’янчанам відомі всі споруди, які є в місті, кожен камінчик. А тут ми маємо справу із нововідкритою вежею, яка вже більше 200 років була під землею, - розповідає Павло Нечитайло.

Пан Павло зізнається, що поки на цьому етапу археологічних робіт ще не видно слідів гарматної майстерні:

- Бачимо поки лише сліди руйнування цієї споруди і бачимо її другий поверх, який впав, внутрішні перестінки і сліди від пічки.

Павло Нечитайло показує нам цеглину, яка, насправді, є унікальним екземпляром будматеріалу ручної роботи, що притаманна кам’янецьким спорудам 17- 18 століття. Цегла-пальцівка схожа на звичайну, але на лицьовому боці має сліди від пальців для кращого щеплення.

ludv-08.jpg

Під час розкопок, під західною стіною вежі знайшли 2 мідних казанки, аналоги яких знаходяться у музеї Будапешту. Датуються вони теж кінцем 17  століття, себто вписується у турецький період існування вежі.

Археолог Ніколаєва Анна показує нам знайдені казанки. Більший діаметром 34 см, з виїмкою під кришку. А менший подібний до сковорідки зі слідами кріплення залізної ручки.

ludv-07.jpg

Павло Нечитайло розповідає, що вежа зберегла сліди від пожежі. Не виключено, що споруда зайнялася під час котроїсь зі спроб захоплення Кам’янця.  Археолог показує нам мур, в якому історики можуть прочитати 3 етапи перебудови.  А ще – отвір. Щоправда, зараз важко сказати, чи це була бійниця, чи двері, чи вікно.

На початку 18 століття, коли Кам’янець був «під Польщею», на цьому місті поляки будували батареї. Картографи того часу зображують на цьому місці батарею святого Яна, яка потім стала батареєю святого Міхала.  Можливо в той час міські мури біля вежі були підсипані  передматериковим грунтом з великим вмістом природної гальки, для облаштування артилерійських батарей. Товщина цієї підсипки біля 2-х метрів. Зараз ми звільняємо частину старовинного муру від цієї галькової засипки. Під нею виявлено культурний шар початку 17 століття і це дуже інтригує.

– Чим хороша археологія – поки не докопаєш, ти нічого не зрозумієш, - каже Павло Нечитайло. – Хто зна, можливо, коли археологи знімуть цей ґрунт, то відкриється нова, невідома досі сторінка з історії нашого міста.

Іванна Шептицька


Новость, опубликованная на сайте газеты "Подолянин" 1 июля (поскольку в ней много повторов сведений, упоминаемых в более ранних новостях, то часть текста удалил):

Цитата

Башта? Майстерня? Лазня? Відповідь знайдено!

Унікальна археологічна знахідка привідкрила нові сторінки історії Кам’янця.

138.jpg 137.jpg 136.jpg 135.jpg

На Західному бульварі, де вже місяць ведуться розкопки, кандидати й доктори історичних наук і в спеку, і в зливу власноруч перелопачують кубометри грунту, скрупульозно вишукуючи серед будівельного сміття уламки історії, які мають скластися в цілісний пазл. 

Уже з перших днів на цій ділянці почали відкриватися залишки невідомої будівлі, при цьому археологи ОАСУ Інституту археології НАНУ розраховували знайти тут давню людвисарню (майстерню з відливання гармат). Минулого тижня було відкрито залишки трьох стін, між ними завали цегли­«пальцівки», характерної для XVII­XVIII ст. Тут же знайдено кольорові кахлі та плитку для мощення підлоги розміром 19х19 см, розповсюджену в Польщі й також характерну для цього періоду.
 
- Ми маємо не просто яму будівельного сміття, а сукупність будівельних матеріалів, що лягають в один хронологічний проміжок - кінець XVII - першу половину XVIII ст., - наголошує керівник експедиції, кандидат історичних наук Павло Нечитайло.

...

Та цього тижня було розставлено крапки над «і»: археологи переконалися, що загадкова будівля - це справді та сама оборонна башта, названа турецькою, а згодом перелаштована під гарматну майстерню, яку від самого початку й розраховували знайти. До неї прилягає мур, в якому неозброєним оком «читається» два етапи будівництва: нижня частина кладки, тотожна зі стінами башти, виконана на піщано-вапняному розчині жовтуватого кольору, відноситься до XVII ст. - це той самий мур, що, згідно з описом 1700 р., тягнувся до міської брами. А поверх нього лягає кладка на сіруватому вапняно-піщаному розчині, в якій видно гарматну амбразуру, - це вже мур батареї святого Міхала, збудований у ХVIIІ ст., після повернення Кам’янця під Польську корону. ...

Наталія Ярова


Видео от 4 июля:

Ещё один видео-сюжет, опубликованный 3 июля:

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

1670-е годы:

Выше уже был показан фрагмент плана К. Томашевича, на котором изображён обсуждаемый в этой теме объект. Ещё одним источником периода турецкой оккупации, в котором упоминается нужная локация, является "Реляция Каменца, взятого турками в 1672 г." ("Relacyja Kamieńca wziętego przez Turków w roku 1672", также публиковалась под названием "Relacja o upadku Kamieńca r. 1672 i ostatnich czynach p. Jerzego Wołodyjowskiego"), автором которой был Станислав Маковецкий. В оригинале и даже в переводе пока не могу привести нужный фрагмент реляции (написанной, между прочим, в стихах), потому воспользуюсь пересказом содержания документа, опубликованном в книге Ольги Пламеницкой  "Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець" (2012), стр. 414:

Цитата

На маленькому шанці, розташованому над Вірменським бастіоном, на території кляштору Босих Кармелітів на Скельці (див. іл. 318: д), стояли три гармати Яцковського. Далі на північ, уздовж кромки каньйону, між мостом та «двором» Габрієля Сільницького (див. іл. 318: е; 319: б), на якому стояла мурована вежа-кам'яниця (пізніше перероблена турками на башту, а у XVIII ст. - на «людвисарню»), розташувалися зі своїми «сотнями» (чисельністю заледве 20-30 осіб) Казимеж Гумецький і Томат Журомський.

132.jpg
Іл. 318 (фрагмент) Південно-західна частина Старого міста. Вигляд з гори Татариськи.
Літерами показана дислокація позицій оборонців у серпні 1672 р. Фото О. Пламеницької.

133.jpg
Іл. 319 (фрагмент) Старе місто. Західна частина. Дислокація позицій оборонців у серпні 1672 р.
Фото О. Пламеницької.

Как видим, по версии О. Пламеницкой, у края каньона находился "двор" некого Габриэля Сильницкого, в границах которого и находилась не просто башня, а башня-каменица, т.е. жилой дом, приспособленный к обороне, и вот этот дом-башню, как следует из гипотезы, турки после захвата Каменца превратили в чисто оборонное сооружение, а после возвращения Каменца полякам, начале 18 века, в башне обосновалась артиллерийская литейная. 


Описание Каменца 1700 года:

Комиссия, осмотревшая потрёпанный во время осады и последующей оккупации город, оставила после себя описание многих его участков, среди которых есть и нужная нам локация - участок Сильницкого. Приведу нужный фрагмент описания, опубликованного в переводе в книге Николая Петрова "Історична топографія Кам’янця-Подільського кінця ХVII-ХVIIІ ст. (Історіографія. Джерела)" (2002) на стр. 326:

Цитата

Починається вулиця від замку понад скалою

Ділянка порожня, колись Дзюбака гайдука.
Біля цього ділянка порожня, колись Войцеха Ткача.
Више цієї ділянки, поряд був дім шляхетський, невідомо чий.
Біля цієї ділянки - ділянка порожня, колись його милості пана Сильницького, на якій знаходиться башта турецька. Від неї мур аж до самої Замкової брами тягнеться.
Біля цих ділянок ділянка порожня, колись його милості пана Шемберка, на якій тепер шанець.
Біля неї ділянка отців францисканів, котра тягнеться до самого двору пана Малиновського. На цій ділянці стоїть халупка валькована.
Навпроти цієї ділянки тягнеться тил монастиря отців францисканів.

Примечательно, что Николай Петров, весьма уважаемый в Каменце историк, считал, что упомянутая в процитированном документе Турецкая башня - это Башня на броде (Захаржевская), о чём он много раз писал в своих книгах, и даже в последней монографии упомянутого автора, изданной в 2012 г., Башня на Броде всё также связывается с Турецкой башней из описания 1700 г. 

"Турецкая" башня (Башня на броде) по версии М. Петрова, иллюстрация из его книги "Історична топографія Кам’янця-Подільського кінця ХVII-ХVIIІ ст. (Історіографія. Джерела)":
134.jpg

Как видим, с таким выводом Н. Петрова не согласна не только О. Пламеницкая, но и те археологи, которые раскопали "людвисарню", ведь из новостей становится ясно, что "Турецкой башней" они называют не Башню на броде, а недавно откопанную постройку, при этом ссылаясь в том числе и на описание 1700 года.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

В монографии О. Пламеницкой  "Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець" (2012) тема "людвисарни" прямо и косвенно поднимается неоднократно, и на некоторых упоминаниях этой постройки хотелось бы остановиться отдельно.

В новостях археологи сообщают, что на плане 1773 г. башня отмечена как разрушенная, а в 1830 г. её руины окончательно закопали во время строительства бульвара, и создаётся впечатление, что 1773 г. - это чуть ли не последний раз, когда всплывает след истории башни, но это не так. В "Castrum Camenecensis" на стр. 96-97 опубликован "Проектный план укреплений Каменца-Подольского капитана К. Опермана 1794 г.", на котором показана нужная нам постройка:

1.jpg

На стр. 177 есть план, созданный не позднее 1778 г., на котором также показана "людвисарня":
0.jpg

Также из новостей следует вывод, что археологи придерживаются версии, согласно которой в 17 веке на кромке каньона стояла башня, которую в начале 18 века превратили в литейную. Эта версия не учитывает интересную гипотезу О. Пламеницкой о том, что это изначально могла быть не оборонная башня, а башня-каменица, т.е. частный жилой дом, приспособленный к обороне. 

На стр. 365 находим интересное изображение - фрагмент плана К. Томашевича с выделенными постройками, которые по версии О. Пламеницкой являлись башнями-каменицами. И, как видим, есть среди них и наша "людвисарня" (отметил стрелочкой):

3.jpg

На стр. 422 краткое описание гипотезы об оборонной каменице, превращённой турками в башню:

Цитата

Як свідчить експлікація до плану 1761 р. (этот план в деталях рассматривается здесь - Filin), турки побудували на кромці скелі каньйону біля Вірменського бастіону ливарню, показану на плані 1712-1715 р. (подробней об этом плане читайте здесь - Filin) під назвою «La Fonderie» (ливарня). Втім, проведені нами дослідження свідчать, що цю споруду, згадану в 1700 р. («порожня ділянка пана Сільни на якому башта турецька, від якої мур самої Брами Замкової тягнеться»), показано і на мідьориті Ц. Томашевича у вигляді типової для міської забудови житлової кам'яниці. «Двір пана Сільницького» неподалік Замкового мосту відомий ще з «Рєляції С.Маковецького. Отже турки лише використали мурований будинок Сільницького для військових потреб.

стр. 440:

Цитата

Позначено [на плані 1735-1740 рр.] й іншії об'єкти, згадані в документації тих років, зокрема «новий мур при людвисарні». Під людвисарню (ливарню) було пристосовано дотурецьку вежу-кам'яницю Сільницького, розташовану на кромці скелі поблизу Вірменського бастіону і названу в описі міста 1700 року «турецькою баштою», зображену на плані 1712-1715 рр. (див. іл. 339) та на плані 1720 р. як «fonderie» під літерою «h» (див. іл. 340).

іл. 339 (фрагмент). План Кам’янця 1712-1715 рр.:
4.jpg

іл 340. План Кам’янця 1720 р., складениц сіром де Бонлеве:
5.jpg

іл. 343 (фрагмент). План Кам’янця-Подільського 1735-1740 рр.:
6.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

На данный момент наиболее полно, детально и подробно тему "людвисарні" проанализировала О. Пламеницкая. Основной пласт сведений из её монографии "Castrum Camenecensis" (2012) я уже опубликовал выше, но в этой книге интересный нам объект рассматривается в качестве одного из многочисленных укреплений Каменца, на нём не сосредотачивается особого внимания, не анализируются все известные планы, на которых этот объект показан. Однако из текста следует, что есть более детальное исследование, где о "людвисарне" можно найти ещё больше сведений, и вот там-то, очевидно, собрана наиболее детальная аналитика материалов по объекту. В "Castrum Camenecensis" это исследование названо так: 

Цитата

Пламеницька О. Комплекс фортифікаційних споруд по вул. Замковій, 3, 4 та пул. Францисканській, 10 у м.Кам'янці-Подільському. Історико-архітектурна довідка / НПІКЦ «Донжон». - Ркп. 73 с., Іл. - К., 2011. - Архів НПІКЦ «Донжон».

Из описания источника, хранящегося в архиве частного научно-проектного и информационно-консультационного центра "Донжон", кажется, что данный пласт информации относится к категории малодоступных, но это не совсем так. На самом деле О. Пламеницкая дала мне разрешение на публикацию этой работы, иными словами - источник доступен для ознакомления. Там можно прочитать "Історико-архітектурну довідку" и посмотреть сопроводительные иллюстрации.

В "Справке" находим много новых интересный выводов и гипотез. К примеру, там (стр. 9) высказана мысль, что на плане 1684 г. в виде башни могла быть показана постройка с плана К. Томашевича:

7.jpg
Источник

На стр. 12 сообщается, что постройка под двускатной кровлей, показанная на картине 1794 г. авторства Елисея Кошкина, является "Людисарней":

8.jpg

На стр. 12-13 сообщается, что "людвисарня" уже не фиксируется на планах 1797 и 1800 гг., что, очевидно, связано с её исчезновением, во всяком случае в формате более-менее выделяющейся и достойной внимания постройки.

На стр. 16 приведены выдержки из "Реляции о падении Каменца в 1672 г." на польском, сделан анализ источника.

На стр. 17 приведены выдержки на старопольском из описания Каменца 1700 г., также присутствует интересный и очень актуальный в рамках данной темы анализ источника:
 

Цитата

Наступною ділянкою, розміщеною поряд з "двором", названо "порожню ділянку" ("plac pusty") пана Сільницького, на якій знаходилась "турецька башта". У "Реляції" С.Маковецького теж згадується "двір пана Сільницького" неподалік Замкового мосту, отже є всі підстави вважати, що йдеться про один і той самий об’єкт. Оскільки ділянку Cільницького названо "порожньою", значить крім "турецької башти" на ній не було інших будівель, які би асоціювалися з житлом. Мідьорит Ц.Томашевича підтверджує, що безпосередньо поряд з попередньою ділянкою – "двором" – знаходилась баштоподібна споруда, яка стояла на перепаді рельєфу: нижня її частина заввишки мінімум в один поверх знаходилась на терасі нижче вул. Замкової, а над  рівнем вулиці споруда вивищувалась ще на один поверх. Поряд з будинком стояв маленький одноповерховий будиночок під двосхилим дахом. Отже, по-перше, мідьорит Ц.Томашевича підтверджує, що споруда, названа "турецькою баштою", існувала ще до турецької окупації. По-друге, він спростовує її фортифікаційне призначення: за типологією будівля становить класичну "вежу-кам’яницю" – житловий будинок баштового типу, з аттиком, яких у забудові Кам’янця було чимало. Очевидно, під час турецької окупації її було пристосовано для військових потреб, що підтверджує план міста 1684 р. В подальшому використання будівлі для військового відомства стало традиційним, і на історичних планах міста вона позначалася вже виключно як ливарня (fonderia, ludwisarnia).

И т.д.

P.S. Кстати, там же можно увидеть и несколько эскизных проектов по преображению участка на склоне каньона, на которых показана графическая реконструкция гипотетического облика "людвисарни":
1379.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

План 1773 года

План 1773 г. часто упоминают в новостях, мол, там показана "людвисарня" и отмечено, что на тот момент она была разрушена:

Цитата

... та вже план 1773 р. показує ці споруди з ремаркою, що батареї стоять порожні, а людвисарню зруйновано.

Вот так это выглядит на плане:
9.jpg
Предоставлен О. Пламеницкой. 

В экспликации объект подписан так:
10.jpg

Я бы сказал, что речь идёт о том, что она была "опустошённой", "опустевшей", "заброшенной", но из подписи вроде бы явно не следует, что она была разрушена.

"Разрушенной" постройка, вероятно, стала благодаря Николаю Петрову, который именно так перевёл этот пункт экспликации (смотрим книжку "Історична топографія Кам’янця-Подільського кінця ХVII-ХVIIІ ст.", стр. 365):
11.jpg

Ещё одна интересная деталь плана - наличие в экспликации вот такого пункта:
12.jpg

Буквами "rr" отмечено нечто, "насыпанное из остатков мелких камней старой Людвисарни". Саму метку "rr" на карте пока не нашёл, потому не знаю, что именно там так подписано. Интересно, что Н. Петров ( "Історична топографія Кам’янця-Подільського кінця ХVII-ХVIIІ ст.", стр. 378) этот фрагмент экспликации перевёл вот так:

13.jpg

Т.е. он взял две метки ("qq" и "rr") и почему-то слил описания вроде бы разных объектов в одно, в результате чего получилось, что остатки "Людвисарни" послужили в качестве стройматериала в процессе строительства фундамента нового арсенала. На основании чего именно был сделан такой вывод, мне пока непонятно.


План 1797 года

14.jpg
План предоставлен О. Пламеницкой.

На плане 1797 г. "людвисарни" уже нет, но в районе исчезнувшей постройки показана стена (она также фиксируется на ряде более поздних планов), которая по мнению О. Пламеницкой могла быть одной из стен той самой Турецкой башни. Эта версия выглядит особенно интересно сейчас, когда в результате раскопок выявили парочку стен, расположенных перпендикулярно относительно линии батареи.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Фрагмент статьи Игоря Данилова Підполковник Гловер - фортифікатор та зброяр:

Цитата

З іменем Гловера і пов'язано будівництво першої кам'янецької гарматної майстерні, або людвисарні. Покидаючи місто, турки вивезли весь гарматний арсенал, близько 300 гармат. Польському гарнізону довелося збирати артилерію для Кам'янця майже зі всієї держави. Активність гетьмана великого коронного Адама Миколи Сенявського, старости кам'янецького Мартина Катського, самого Гловера сприяла поповненню кам'янецького арсеналу. Проте аналіз фінансової спроможності Польщі переконав Гловера в необхідності покладатися в справі озброєння на власні сили гарнізону та міста.

Задумавши будівництво людвисарні, Гловер уже 1707 року придбав та перевіз до Кам'янця з Львівського арсеналу дві партії пошкоджених у бою з шведами гармат загальною вагою 236 ц 0,5 каменя 20 фунтів (близько 23 тис. 620 кг) бронзи. Людвисарня в цей час була в стадії будівництва і готовою постає перед нами лише 1708 р. Вже через два роки в листі до гетьмана Сенявського Гловер говорить про 6 шестифунтових гармат, що були відлиті в Кам'янці. Зробити більше, за словами самого Гловера, заважав брак коштів. Документи називають нам не тільки творця та керівника людвисарні, але й деяких майстрів. Так з Інвентарів дізнаємось, що 1710 р. людвисаром кам'янецьким був Блажей Бохінкевич, а токарем Петер Клейс. Перший та другий за 1712 р. одержали винагороду в 360 зл. кожен. За 1727 р. людвисарем згадується Даміан Туташевич з річною платнею 192 зл. Майстерня мала широкий набір інструментів для виготовлення гармат від 6- до 24-фунтового калібру. Вже в грудні 1713 р. Гловер доводив до відома Сенявського, що кам'янецький арсенал має 10 шестифунтових гармат, відлитих у місті. Тут знову дізнаємося, що більше вилити неможливо через відсутність коштів та матеріалу. На одну гармату 12-фунтового калібру потрібно було близько 30 ц бронзи, для 6-фунтового 27 ц, для 3-фунтового близько 16 ц. В перекладі на сучасну, звичнішу градацію, 3-фунтова гармата дорівнює калібру 76 мм, 6-фунтова - 95 мм, 12-фунтова - 122 мм, 18-фунтова - 145 мм і 24-фунтова - 152 мм.

Саме брак матеріалу змусив Гловера переключити роботу людвисарні на вироблення приватної артилерії. Так були виготовлені гармати гетьману великому коронному каштеляну краківському Сенявському. 1715 року згадується одна чвертькартауна, одна 3-фунтова гармата та дві півторафунтові. Крім того, того ж таки 1715 року Гловер повідомляв Сенявського про виготовлення для нього ще однієї гармати 12 фунтів. Проте, незалежно від приватних замовлень, Гловер продовжував лити гармати і для коронної артилерії. 1726 року в Кам'янці було вже 17 нововиготовлених гармат, з яких З були 12-фунтові чвертькартауни, а 14 - 6-фунтові гармати. Інвентарі кам'янецького цейхгаузу зберегли описи гармат, де зазначено не тільки їх розмір та калібр, але й наствольні прикраси та герби, якими вони були увінчані. На початку 30-х років Гловер задумав вилити у Кам'янці серію з 12, так би мовити, зодіакальних гармат. Відомо лише декілька з них, де були зображення Овна, Лева, Бика та Рака. Можливо, це підштовхнуло львівського майстра людвисаря А. Полянського відлити 1740 року 12 так званих "апостолок" - гармат із зображенням на стволах біблійних апостолів.

Загалом людвисарня Гловера протягом 1708-1736 рр, виготовила 25 гармат. Одна з них збереглася у Варшавському військово-історичному музеї Війська Польського. Це шестифунтова гармата завдовжки близько 2,3 м. Відомо, що за часів генерала коронної артилерії Якуба Зигмунда Рибінського (1714-1725) Гловер виготовив 10 гармат.

Не зовсім ясно, де була людвисарня Гловера. Правда, легенди (тобто, письмові пояснення) до планів Кам'янця XVIII ст. дають змогу розташовувати її поблизу Францисканського костьолу над скелею з північно-західного боку міста.

По смерті полковника Гловера (між 1736 і 1738 рр.) кам'янецька людвисарня припинила своє існування. Але пам'ять про виготовлення у місті гармат не згасла. Це і дало змогу відомому коменданту Кам'янця генералу Яну де Вітте відродити діяльність людвисарні і за короткий час (між 1769 і 1772 рр.) виготовити ще 61 гармату. Всього за XVIII ст. у Кам'янці було відлито близько 100 артилерійських гармат.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

О перспективах памятника

Вот в этом видео Леонид Новицкий, во власти которого на данный момент находится участок с обнаруженными руинами "людвисарни", сообщает следующее:

Цитата

Зараз вони нам пропонують… законсервувати розкопки, зробити музеєфікацію, тобто це буде таке місце, куди зможуть приїжджати туристи і побачити, що там було ще там, скажем, в ті часи, часів там тої вежі. Як там вже стосовно відбудови цього всього, то це вже будуть працювати архітектори звичайно, вони вже запропонують якісь варіант рішення, тобто на даному етапі це просто така думка, що от таке ми готові зробити.

И вроде бы слова более-менее правильные - консервация, музеефикация, архитекторы (надеюсь, речь всё же об архитекторах-реставраторах) со своими предложениями, да только всё вот точно также начиналось в другом уголке участка Л. Новицкого, там, где у Армянского бастиона планировали слегка реконструировать старую загадочную и малоизученную постройку, чтобы обустроить там кафе, а закончилось всё это полным уничтожением объекта, и никакой реставрации, консервации, музеефикации мы не увидели, и уже, к сожалению, не увидим. И теперь Л. Новицкий рассказывает нам об интересных перспективах ещё одного объекта, находящегося под его крылом... Думаю, вы теперь понимаете, почему меня тревожит судьба Турецкой башни.

15.jpg 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах



Л. Новицкий сообщает о возможном сценарии преображения объекта:

Цитата

… провести музеєфікацію того, що ми тут вже знайшли, зробити це під склом, підсвітити його гарно, щоб туристи могли сюди приїздити. Ну і є таке скажем бажання в цій вежі зробити готель на один номер.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Несколько официальных фото, взятых здесь, с официальными комментариями:

6.07.2016. Наводили красу у вежі:
01.jpg

13.07.2016. Цікава стратиграфія на нашому об'єкті.
1. стіна вежі XVII століття.
2. залишки підсипки артилерійської батареї початку XVIIІ ст.
3. піч початку XVII ст.
02.jpg

19.07.2016. Клеїмо тарілочку.
03.jpg

19.07.2016. Звірі з кам'янецьких кахель. З шару початку XVII століття під південною стіною вежі.
04.jpg 05.jpg

22.07.2016. Кам'янецька піч-кам'янка початку XVII ст. під стіною вежі.
06.jpg

25.07.2016. Польовий етап дослідженнь на Францисканській, 10 завершено. Прощальна зйомка коптером від Сергій Коваленко.
07.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

На багатьох планах Кам'янця 18ст ця башта позначена як La fonderie, що з французської означає ливарня (місце де виливали з металу речі)

Нижчне - декілька прикладів планів Камянця 18ст де згадується ця назва.

1711 Kamieniec La fonderie 05.jpg

1713 Kamieniec La fonderie.jpg

1720 Kamieniec fonderie 04.jpg

XVIII st Kamieniec La fonderie 01.jpg

XVIII st Kamieniec La fonderie 02.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ще декілька забражень цієї башти з інших планів Кам'янця 18ст. Правда,  назва башти не вказана.

1780 Kamieniec.jpg

1788 Kamieniec.jpg

XVIII st Kamieniec 09.jpg

XVIII st Kamienie 03.jpg

1735 Kamieniec.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ваша публикация должна быть проверена модератором

Гость
Вы не авторизованы. Если у вас есть аккаунт, пожалуйста, войдите.
Ответить в тему...

×   Вставлено в виде отформатированного текста.   Вставить в виде обычного текста

  Разрешено не более 75 смайлов.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отобразить как ссылку

×   Ваш предыдущий контент был восстановлен.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставить изображения напрямую. Загрузите или вставьте изображения по ссылке.

Загрузка...

×