Перейти к содержимому
Замки и Крепости Украины - Форум
Filin

Суличевка: колольня церкви Рождества Богородицы (первоначально - Рождества Христова)

Recommended Posts

Обсуждается этот объект: Колокольня церкви в с. Суличевка
 

с. Суличевка находится в 28 км к северо-западу от Чернигова, в 8 км к юго-западу от райцентра пгт Репки:
post-1-0-34609900-1440327676_thumb.jpg
Живая карта

Село на карте Шуберта (1866):
post-1-0-79772800-1440333850_thumb.jpg


В селе сохранилась церковь, построенная в 1786 году, но не сам храм, а его необычная колокольня интригует поклонников фортификации.

Храм на спутниковом снимке Bing:
post-1-0-17782600-1440333851_thumb.jpg post-1-0-24245500-1440333850_thumb.jpg
Викимапия

post-1-0-54988300-1440328652_thumb.jpg post-1-0-97036500-1440328652_thumb.jpg
Источник


Храм в 1984 г. выявил и обследовал Виктор Вечерский, после чего церковь получила статус памятника архитектуры местного значения. А сейчас, насколько я понял, у церкви и вовсе статус памятника архитектуры Национального значения.

Вот что о церкви и её колокольне написал В. Вечерский в 1-ой части своей монографии Пам'ятки архітектури й містобудування Лівобережної України (2005):

Цитата

При підготовці вже згадуваного Зводу пам’яток історії та культури, обстежуючи лівобережні області України, автор з різною мірою докладності дослідив кількасот пам’яток. При цьому були виявлені невідомі доти пам’ятки архітектури, про які або взагалі нічого не було відомо, або які вважалися повністю втраченими. Це... муровані храми 2-ї пол. XVIII ст. у селах Суличівка на Чернігівщині...

 

Цитата
Ріпкинський район, с. Суличівка. Церква Різдва Богородиці

Мурована однобанна церква з дзвіницею стоїть на пагорбі в центрі села і є його архітектурною домінантою. Будівля складається з трьох різночасових об’ємів, згрупованих уздовж вісі захід-схід: дзвіниці, церкви та корпуса, який їх поєднує. Загальні габарити будівлі 31 х 9 м. Найдавнішою частиною пам'ятки є нижній ярус дзвіниці й прямокутний склеп під ним, що датуються кінцем XVII ст. Ймовірно, це рештки якоїсь споруди оборонного чи господарського призначення (на кшталт кам’яниці). Мурований храм збудовано 1786 р. коштом місцевих поміщиків Добронизьких замість дерев’яної церкви Різдва Христова, відомої з XVII ст. Тоді ж було надбудовано дзвіницю. Первісно мурований храм було освячено в ім’я Різдва Христового.

У 1893 р. храм відбудовано після пожежі й освячено в ім’я Різдва Богородиці. При цьому окремо розташовані церква та дзвіниця були з’єднані одноповерховим переходом, що став правити за вхідний притвор. Церковна баня до пожежі вінчалася характерним ярусним верхом грушовидної форми з глухим ліхтарем і маківкою. У 1893 р. замість нього влаштували гранчасту баню сферичних обрисів, яка збереглася донині.

Храм має тридільну структуру з прямокутними бабинцем, навою і вітарем. Усі три компартимента в плані мають пропорції так званого живого квадрата, ширина якого більша, ніж довжина, зі співвідношенням сторін 2:5. Внутрішня ширина нави була вихідним модулем при розплануванні церкви. Бабинець і вівтар перекриті досить високими зімкнутими склепіннями й накриті щипцевими дахами, внаслідок чого на західному й східному фасадах утворилися трикутні фронтони. Над четвериком нави підноситься масивний світловий восьмерик бані, що несе зімкнуте восьмилоткове склепіння. В інтер’єрі перехід від четверика до восьмерика виконано за допомогою плоских трикутних пандативів. У кожній грані восьмерика влаштовано по одному вузькому арковому вікну. З бабинця у наву веде велика півциркульна арка. Розписів у інтер’єрі немає. Іконостас історико-мистецької цінності не становить. Збереглася вмурована в стіну мідна закладна таблиця з відповідним написом.

Фасади вирішені лапідарно, без декору: всі компартименти однієї висоти; наріжники акцентовано пілястрами, стіни увінчано карнизом простого профілю, розкріпованим на пілястрах. Аркові вікна розташовані досить високо, в центральних пряслах поздовжніх фасадів над вікнами є плоскі аркові ніші, призначені для ікон.

Дзвіниця — це двоярусна восьмигранна призма, увінчана шатром з ліхтариком і маківкою. Вхід до дзвіниці влаштовано у східній її грані, навпроти західного порталу церкви. На другому ярусі за сторонами світу прорізані чотири аркові отвори дзвону. Перекрита дзвіниця високим восьмилотковим зімкнутим склепінням. Під дзвіницею є прямокутний підвал розмірами 3,58 х 3,43 м, перекритий коробовим склепінням. У східній його стіні є дверний отвір, в інших гранях — душники, що виходять у рівні землі на відповідні грані дзвіниці.

Перехід, що з’єднує церкву з дзвіницею, довжиною близько 4 м, має плоску стелю по дерев’яних балках і щипцевий дах.

Будівля мурована з місцевої цегли на вапняно-піщаному розчині, зовні та в інтер’єрі потинькована й побілена. Підвал під дзвіницею має товщину стін 134 см., мурований із цегли формату 32 х 16x7 см. Товщина стін дзвіниці 124 см. Для церкви характерні суттєві відмінності в товщині стін, залежно від навантаження, яке на них припадає: поздовжні стіни нави, західна і східна зовнішні стіни мають товщину 134 см., поперечні стіни нави — 104 см., поздовжні стіни бабинця і вівтаря — 122 см. Дахи, баня та шатро дзвіниці — по дерев’яних кроквах і кружалах, укриті покрівельною сталлю й пофарбовані в зелений колір.

Суличівська церква є рідкісним на Лівобережжі зразком мурованого храму архаїчного типу, з прямокутним вівтарем. Пам’ятка виявлена і досліджена автором цієї книги в 1984 р. З 1985 р. вона має статус пам’ятки архітектури місцевого значення під охоронним № 34-Чг.

Джерела:

  1. Вечерский В. Два памятника XVIII в. на Черниговщине // Памятники архитектуры Украины {новые исследования). К.: КиевНИИТИ, 1986. С. 201-210.
  2. Лазаревский А. Обозрение Румянцевской описи Малороссии. — Вып. 1. — Чернигов, 1866. — С. 21.
  3. Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. — К.: УРЕ ім. М.Бажана, 1990. — С. 705.
  4. ЦДІАУК, - Ф. 1219. - Оп. 1. - Спр. 39.
  5. ЦДІАУК, - Ф. 51. — Оп. 3. - Спр. 10616.

План церкви, прикреплённый к статье:

post-1-0-89643000-1440327676_thumb.jpg


В справочнике Замки та фортеці Чернігово-Сіверщини в XV–ХVІІІ ст. (2015) авторства Александра Бондаря находим следующую информацию о колокольне:

Цитата
Дзвінниця в с. Суличівка

Поселення Суличівка відоме ще з 1610 р., коли воно було надано у володіння боярину Б. Грязному. Близько середини XVII ст. воно відійшло у власність родини Добронизьких (нащадки Б. Грязного), які й володіли нею протягом XVII–ХІХ ст.

В с. Суличівка знаходиться церква Різдва Богородищі кінця XVIIІ ст. з восьмигранною дзвіницею. Точно відомо, що церква побудована 1786 р. Документи XVIIІ ст. свідчать про те, що на місці кам’яної церкви, стояла однойменна більш рання дерев’яна. Поряд з церквою знаходиться дзвіниця, що викликає особливий інтерес. Це двох'ярусна восьмигранна призма, увінчана шатром із ліхтариком. Вхід до дзвіниці розташований в східній її грані, навпроти західного порталу церкви. На другому ярусі по сторонам прорізані чотири аркові прорізу дзвону. Перекрита дзвіниця високим восьмилотковим зімкнутим склепінням. Під дзвіницею є прямокутний підвал, розміром 3,58х3,43 м, перекритий коробовим склепінням. У східній його стіні є дверний отвір, в інших гранях – віддушини, що виходять на рівні денної поверхні на відповідні грані дзвіниці. Деякі дослідники вважають, що споруда даної дзвіниці має оборонне призначення. Раніше вважалося, що найдавнішою частиною дзвіниці є її підвальне приміщення, а сама призма збудована вже наприкінці XVІІІ ст. Однак, останні обстеження пам’ятки, показали, що і підвальне приміщення і наземна частина споруджувалися одночасно, про що свідчить однаковість цегли і типу кладки. Це відбулося близько 1670–1680-х рр. Товщина стін підвального приміщення близько 1,8 м, а наземного – 1,3 м. Цікаво, що фасад і внутрішня частина не мають ніяких ознак декору, який дуже характерний для дзвіниць. Також у приміщенні дуже глуха акустика, що також не особливістю для подібного типу споруд. На сьогодні споруда прибудована до церкви коридором. Останні дослідження 2014 р. дозволяються говорити, що, можливо, на цьому місці (найвища точка в селі) у другій половині XVІІ ст. знаходилося помістя родини Добронизьких. Поряд із церквою та дзвіницею виявлено залишки ще однієї давньої мурованої споруди, на жаль, поки що недатованої.

Також слід відмітити те, що дзвіниця стоїть за 40 м напроти місця, де знаходився міст через р. Глинянку (у документах XVІІ ст. названа річка Суличівка). Якщо дана дзвіниця і не виконувала оборонних функцій, то з неї можна було дуже добре контролювати міст та дорогу, що проходила поряд. Також вражає точність, з якою побудовано споруду вежі-дзвіниці. Різниця в ширині граней стін як з внутрішнього, так і із зовнішнього боків не перевищує 1,5–2 см. Така точніть не характерна для споруд XVІІ ст., що свідчить про великий досвід майстра, який керував її будівництвом.

На сьогодні ззовні споруду реставровано та потиньковано. Однак роботи з використанням сучасних будівельних матеріалів призвели до порушення гідрологічного балансу в грунтах навколо будівлі. Підвальне приміщення тепер постійно перезволожене, а в північній стіні підвального приміщення з’явилася значна тріщина. Такий стан речей потребує втручання професійних реставраторів задля збереження унікальної пам’ятки архітектури.

Автор статьи любезно поделился с нами серией иллюстраций, расположенных ниже.

Несколько фото храма со стороны колокольни:
post-1-0-15016500-1440332390_thumb.jpg post-1-0-77049100-1440332390_thumb.jpg post-1-0-30173800-1440332391_thumb.jpg

Вот как-то так по мнению А. Бондаря могла выглядеть в конце 17 века вежа-колокольня:
post-1-0-27082700-1440332394_thumb.jpg

Фасад и сечение колокольни (обмеры А. Бондаря, Е. Осадчего и М. Павленко):
post-1-0-84843100-1440332393_thumb.jpg

План церковного комплекса по состоянию на начало 21 века (по Е. Осадчему и А. Бондарю). К северо-западу от церковного участка пунктиром отмечена постройка, о которой в статье выше сообщалось следующее: "Поряд із церквою та дзвіницею виявлено залишки ще однієї давньої мурованої споруди, на жаль, поки що недатованої":

post-1-0-57846000-1440332389_thumb.jpg

Вход в подвальный ярус колокольни со стороны церкви:
post-1-0-09623100-1440332392_thumb.jpg

Вход, вид со стороны камеры подвала:
post-1-0-72652800-1440332392_thumb.jpg

Подвальный ярус. Виден цилиндрический свод и отверстие вентиляционного канала:
post-1-0-41881300-1440332393_thumb.jpg

Вход на 2-й (1-й наземный) ярус колокольни со стороны церкви:
post-1-0-47480300-1440407732_thumb.jpg

Одно из окон верхнего яруса колокольни:
post-1-0-14873500-1440407733_thumb.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Некоторые мысли и вопросы:

  • В. Вечерский сообщил, что нижний ярус колокольни датирован 17 веком, А. Бондарь сузил датировку до периода 1670-1680 гг., но при этом, что в одном, что в другом случае непонятно, как именно и на какой основе сформировалась датировка постройки. К примеру, А. Бондарь отметил, что точность пропорций, которую смогли выдержать строители колокольни, не характерна для 17 века, а это можно трактовать двояко - либо строители были хорошими мастерами, либо строили всё это не в 17 веке, а позже.
     
  • В. Вечерский сообщил, что ранее на месте ныне существующего храма находилась деревянная церковь, известная ещё с 17 века. Получается, что колокольня существовала параллельно с храмом, ведь её появление относят ко 2-ой половине 17 века. При этом В. Вечерский предположил, что первоначально это могла быть либо оборонная постройка, либо что-то вроде каменицы. Если это была оборонная постройка, находящаяся на церковном участке, то скорей всего это первоначально была именно колокольня. Что касается каменной хозяйственной постройки, то тут непонятно, насколько типично было строить какие-то каменицы совсем рядом с деревянными церквями, да ещё и со стороны главного западного фасада?

    А. Бондарь также упоминает старую деревянную церковь, но без привязки к 17 веку. Далее он высказывает версию, что на этом месте могло находиться поместье Добронизких (как бы подразумевая, что башня могла иметь отношение к этому частному двору?). И вот тут снова важно понять, была ли здесь церковь в 17 веке, ведь если была, то придётся объяснить, что там был за конгломерат, состоящий из усадьбы и приходской церкви.
     
  • В. Вечерский и А. Бондарь приводят несколько разные данные о толщине стен колокольни. Так, В. Вечерский сообщает, что толщина стен подвального яруса колокольни – 134 см, толщина стен основного объёма колокольни – 124 см. А. Бондарь считает, что стены подвального яруса имеют толщину в 1,8 метра (я так понимаю, кто-то промахнулся почти на 0,5 метра), основного объёма – 1,3 метра. Также интересно, что по данным В. Вечерского толщина ряда стен церкви совпадает вплоть до сантиметра с толщиной стен подвального яруса колокольни (134 см.), но такое совпадение с точки зрения автора не выглядит странным, раз он не акцентировал на этом внимание, а мне вот, прочитав такое, сразу захотелось спросить, не могли ли колокольню построить одновременно с церковью?
     
  • В. Вечерский сообщает, что в 1786 г., когда на месте деревянной церкви был построен ныне существующий храм, параллельно была надстроена колокольня. Что подразумевалось под настройкой непонятно. Шла ли речь о том, что верхний ярус колокольни появился только в 1786 г.? Или речь об изменении формы кровли колокольни? Правда, в последнем случае вряд ли можно говорить о надстройке. А. Бондарь о надстройке колокольни ничего не сообщает, но отмечает, что "подвальное помещение и наземная часть [колокольни] сооружались одновременно".
     
  • Насколько я понял из справки В. Вечерского, церковь с колокольней объединили крытым коридором-притвором только в 1893 г., когда проводился ремонт/реконструкция храма, пострадавшего от пожара. Получается, что до конца 19 века колокольня была изолированной от храма.
     
  • Церковь, как по мне, своими чертами также напоминает оборонный объект (архаичный и суровый облик, фасады без декора, высоко расположенные небольшие окна), хотя строительство велось в период, когда оборонные церкви уже считались анахронизмом.
     
  • Хотел бы отметить, что колокольня отличается от типичных боевых башен 17 века, поскольку вести активную оборону из такой колокольни было бы не очень удобно. Так, к примеру, второй ярус колокольни полностью глухой (если не считать дверного проёма), а в верхнем ярусе окна имеются только в 4-х из 8 граней, что существенно увеличивает слепые зоны на подступах к постройке.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ну спробую на деякі питання відповісти)))

  1. Дзвіниця датована по розміру цегли та типу кладки. Аналогічна цегла на Чернігівщині зустрічається лише в двох обє'ктах - Введенський храм Троїцького монастиря (1677 р) та Воскресенська церква на Валу (1650-ті - 1676) там також схожий тим кладки.
     
  2. Цегла у церкви і у всіх рівнів дзвіниці зовсім різна, томущо будувалися вони в різний час. Єдине, що не вдалося обстежити це цеглу на стелі верхнього рівня... не добратися туди.
     
  3. Церва стала приходською лише після 1893 р., до цього в приходських церквах вона не фігурує... вона в ХІХ ст. взагалі не фігурує як церква... а да деякими джерелами у ХІХ ст. там були різні господарські споруди та конюшні, церкву відродити лише наприкінці ХІХ ст, тому її і немає на трьохверстовці.
     
  4. Якщо церква була дерев'яна, збудована Добронизькими (а те що там була їх садиба, після розкопок цього року, все менше і менше сумнінів) ще у 17 ст. на території їхньої садиби, то вона могда бути їх особистою, що стояла на території їх садиби, і селян туди не пускали. Таких випадків у 17-18 ст. просто купа.

Ну покищо якось так)

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Тепер, щодо розташування господарського/військового об'єкту поряд з культовою спорудою. Просто приклад. Любеч. Дерев'я на Покровська церква (1730) 1780 р. поряд з нею збудовано величезний погріб, чи то господарський, чи то пороховий. Цегла у фундаменті церкви і в погребі ідентична. Будувалися вони майже синхронно. Трохи поодаль стоїть камяниця Полуботка, з аналогічної цегли. Тобто всі споруди збудовані між 1710 та 1730 рр.

post-1144-0-44828000-1440411311_thumb.jp

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Но если в Суличевке деревянный храм находился на месте ныне существующей церкви, то каменная постройка находилась не просто рядом, а буквально впритык. Насколько я понял, переход, который соединяет церковь 18 века с колокольней, имеет длину около 4 метров (данные В. Вечерского), и, возможно, где-то столько же или чуть больше было до деревянной церкви 17 века. В Любече, судя по приведённой схеме, расстояние от погреба до церкви несколько больше, а чем больше расстояние, тем меньше оснований для связи объектов в мини-комплекс. Это всё к вопросу двух взглядов на происхождение каменной постройки - согласно одной версии это могла быть башня, которая также могла использоваться в качестве колокольни, и эта версия выглядит более логичной, чем версия о каменице. С другой стороны, может конструкция или какие-то другие детали подвального яруса колокольни намекает на то, что он использовался в качестве погреба, к примеру. Тут становится интересно, могли ли в нижнем ярусе церковной колокольни обустроить погреб?

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Справа в тому, що дерев'яна церква могла бути меншою на багато за розмірами за муровану, і знаходитись метрів за 10-12 від дзвіниці... причому ще є такий цікавий факт, що на південь від церкви, метрів за 5-7 є провал, і залишки від якогось погребу... але датувати ми його покищо не змогли. А що до відстеней, то Любечі просто комплекс був більш серьозним, все таки це була територія де була садиба спочатку Чернігівських полковників, згодом садиба І. Мазепи, опісля П, Полуботка, а вже з 1730-х рр. - Милорадовичів. Тут масштаби більші, споруди більші, і відстані більші))))) За моїми спостереженнями, вірогідно, що навкого цього всього був який значний паркан, можливо, що навіть з невеликим ровом. Все це було підпрямокутної форми... лише одне в мене викликає подив, наві що ж тоді виносити ту велику споруду за межі комплесу... або ж це була церква більш раннього часу? Питань ще купа))

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ваша публикация должна быть проверена модератором

Гость
Вы не авторизованы. Если у вас есть аккаунт, пожалуйста, войдите.
Ответить в тему...

×   Вы вставили отформатированное содержимое.   Удалить форматирование

  Only 75 emoticons maximum are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отобразить как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Загрузка...

×