Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Рекомендованные сообщения

Віднайдена вище праця Ярошевського "O siedzibach neogotyckich w Polsce", відіграла дуже важливу роль, хоча сама по собі мало принесла нових матеріалів. Найважливішим було посилання на матеріали Олександра Чоловського, які зберігаються в Biblioteka Narodowa в Варшаві. Декілька днів бюрократичної метушні, і матеріали вже в мене.

[Materiały do dziejów zamków czerwonoruskich zebrane przez Aleksandra Czołowskiego]. [T. 3], [Magierów-Stryj]

В сумі тут є 10 листів (19 сторінок) ксеро?копій. Дуже ймовірно, що ці матеріали не є матеріалами самого Чоловського, а Юліана Захаревича (висновок такий роблю бо: 1. Основна маса фото підписана вереснем 1895 - це час, коли цей замок відвідав Юліан Захаревич. 2. Навіть рукопис є копією. Особливо цікавим є те, що в рукописі є грубо накинутий план замку. Про певний "ситуаційний план" в своєму описі замку згадував Захаревич, але він так і не був опублікований разом з текстовим описом......Захаревич і Чоловський разом входили до спілки Консерваторів, тож були близько знайомі, і, ймовіртно, тісно обмінювались матеріалами і напрацьовками. Потім треба буде порівняти почерки, вони можуть дати остаточну відповідь чиї це матеріали). Частина тут є копіями вже відомих нам фото скульптур. Але є і новинки:

1. Невелика рукописна нотатка з грубим зображенням плану замку:

Rukopis(1).thumb.jpg.ca3c124761e47ae825ac05709ebb0d23.jpg

2. Фото, яке фігурувало в книзі Ярошевського. Тепер в кращій якості. Скульптуру Даниловича досліджує якийсь персонаж. Може сам Захаревич :D

5a14197c14db8_Palacfront.thumb.jpg.1bd4fd3b0eb2eeb04c7dd7444c137bee.jpg

3. Дуже бракувало мені фото тильної сторони палацу. Фронтальну ми багато де зустрічали, а от тил доводилось дофантазовувати. І північно-східна вежа якось залишалася без надмірної уваги об'єктивів. А тут фото, як на замовлення:

5a1419c5431a6_Palactyl1.jpg.aae1db0498c7ad5df2f28416f24f7475.jpg5a1419c6b9a3b_Palactyl2.jpg.127eb850c1c9cdc7036b165460395712.jpg

4. Ну, і, відкриття ще однієї інтриги))) Сьома скульптура:

5a141a28eb868_MichalRadziwill.jpg.201651dd367fc2bef7c7b9f373cd2a21.jpg

Весь матеріал розміщений на картках з однаковою тильною стороною. Навряд чи це колись зіграє якусь роль в дослідженні, але опублікую також їх вигляд.

tyl.jpg.290d08ba9995b999b526d365066290d4.jpg

  • Thanks 2

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Натрапив на два дуже важливі документи. Прямого відношення до самого замку не мають, але надзвичайно важливі для історії села і його витоків.

Обидва документи знаходяться в Варшавському AGAD, це записи в коронних метриках Сигізмунда І Старого:

1. Дозвіл Земовіта IV, князя Белзького на осадження волохами Руди. Запис супроводжується таким текстом:

1521.11.10    
Litterae Semoviti IV ducis Masoviae, datae in Belssz f. 3 post Ascensionem Domini (6 iun.) anno 1424 super locatione valachorum in villa Ruda ad preces Ioannis Magyero confirmantur.

PL_1_4_1-035_0462.jpg PL_1_4_1-035_0463.jpg

Згадується і описується цей документ в книзі Andrzej Janeczek "Osadnictwo pogranicza polsko-ruskiego. Województwo bełskie od schyłku XIV do początku XVII w.":

Цитата

W 1424 r. Siemowit wydał zezwolenie nieokreślonym bliżej Wołochom na osadzenie się infra limites ville nostre Ruda, przeznaczając im pól lasu i łaki. Objął się pełnym prawem wołoskim, prout ceteri Valachi in terris nostris eodem iure gaudent et utuntur. Wołosi zatem mieli ulukować się obok istniejącej osady (przemysłowej bądż już rolniczej), zajmując się przede wszystkim pasterstwem, skoro nie dostali ziem uprawnych, a odjęty tym kolektywnym nadaniem las (ad usum ipsorum) nie był przeznaczony do wykarczowania. Dokument milczy o zamiarach trzebieży i nie wyznacza zwyczajowej w takich wypadkach wolnizny (co prawda w ogóle nie specyfikuje powinności, zdając się na ustalone normy prawa wołoskiego).

 

В даному уривку тексту присутнє посилання на працю "Zbiór dokumentów małopolskich, 366". Там, ймовірно, міститься вже опрацьований і розчитаний текст цього документу. Нажаль, під руками цієї книги поки не маю.

Я думаю, що даний документ є найстарішим, з нині відомих, де згадується Руда, і дату 6 червня 1424 р. можна вважати датою першої письмової згадки.

2. Документ про отримання села Руда Яном Магерою, каштеляном Белзьким.

1510.04.23    
Litterae Casimiri IV regis datae in civitate Torunensi dominica ante Stanislai in antumno (26 sep.) anno 1462 super donatione villae Ruda, ad preces Ioannis Magyer, suo et fratrum suorum Sigismundi et Nicolai nomine agentis, renovantur et confirmantur.

PL_1_4_1-024_0531.jpg PL_1_4_1-024_0532.jpg PL_1_4_1-024_0533.jpg

Через недостатній рівень знань латині, можу зрозуміти хіба що загальний зміст документу. А деталі, які сховалися в 3-ох сторінках тексту, є для мене поки інтригою. Сподіваюся, що найближчим часом знайду когось, хто допоможе розчитати.

  • Like 1

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Афтаназі в своїх текстах пише, що Семенські отримують Магерів після того, як його продають брати Марковські. Трохи мені не стикувалася ця інформація, ніяк не міг її прив'язати до конкретного часу. Найбільше вибивало з колії те, що на момент, коли робилися інвентарні описи 1790-х рр., замок належав Глоговським. І Марковські в даний часовий проміжок мені аж ніяк не вписувались.

Трохи інформації по темі підкинула праця Grabowiecki Słownik Biograficzny. Renata Kulik, Henryk Kulik . Там міститься декілька цікавих біограм:

Цитата

2.1233. Dobrzelewska Anna z Markowskich, primo voto Zielonka
Córka Jana Markowskiego1812
.
Otrzymała w spadku po ojcu dobra Pogorzelisko (tzw. Ruda Magierowska;
współcześnie Ukraina, obwód lwowski, rejon żółkiewski), które sprzedała szwagrowi
Jakubowi Głogowskiemu (31.01.1790).

Dzierżawca dóbr Niemirów (umowa z Józefem Stadnickim z 02.02.1795, ropoczęcie
dzierżawy 11.06.1795)1813
.
Mąż (I): Zielonka.
Dzieci:
- Teofila.
- Henryk.
Mąż (II): Wojciech Dobrzelewski. Patrz hasło: Dobrzelewski Wojciech. Separacja.
Ugoda – 3 marca 1806 roku we Lwowie.

1812 Informacja Beaty Skawińskiej-Migacz; LNNB, fond 141, opis 2, sygn. 145, k. 3.
1813 LNNB, fond 141, opis 2, sygn. 145, k. 2, 3

 

 

Цитата

2.1248. Dobrzelewski Wojciech, 1768-1814, dziedzic dóbr Siemnice
Herbu Poraj. Urodził się w 1768 roku (około) we wsi Siemnice. Rotmistrz wojsk
koronnych. Dziedzic dóbr Siemnice (-1804-14.06.1814; parafia r.l. Wożuczyn)1851
.
Posesor dóbr Franciszka Głogowskiego, tj. dóbr Borki (1791-1794; cyrkuł żółkiewski),
Magierów (część miasta), Ruda (1791-1794; cyrkuł żółkiewski)1852
.
Dobra Siemnice, na podstawie decyzji rady familijnej, zostały wystawione do licytacji
na trzyletnią dzierżawę (28.06.1827-28.06.1830). Opiekunem małoletnich dzieci: Wincentego
i Roberta był Ignacy Głogowski1853
.
Zmarł, w wieku 46 lat, 14 czerwca 1814 roku w Siemnicach (parafia r.l. Wożuczyn).
Pozostawił żonę Salomeę z Głogowskich. Świadkami sporządzenia aktu zgonu byli: Jan
Głogowski (lat 40, łowczy bełski, zam. Siemnice) i Teodor Ulicki (lat 50, zam. Siemnice).
Żona (I): Anna z Markowskich, primo voto Zielonka. Patrz hasło: Dobrzelewska Anna z
Markowskich, primo voto Zielonka.
Dzieci:
- Franciszka, 1801-1874. Patrz hasło: Ziemborowska Franciszka z Dobrzelewskich.
- Ignacy Jakub, 1802-. Patrz hasło: Dobrzelewski Ignacy Jakub.
- Józef Szczęsny, 1802-. Patrz hasło: Dobrzelewski Józef Szczęsny.
Żona (II): Salomea z Głogowskich. Patrz hasło: Dobrzelewska Salomea z Głogowskich.
Dzieci:
- Wincenty Paweł, 1811-. Patrz hasło: Dobrzelewski Wincenty Paweł.
- Robert Aleksander Antoni, 1812-. Patrzy hasło: Dobrzelewski Robert Aleksander
Antoni. 

1852 LNNB, fond 141, opis 2, sygn. 145, k. 17

 

 

Цитата

2.1759. Głogowski Franciszek, starosta krzywiecki
Herbu Grzymała. Syn Aleksandra i Teresy z Gąsiewiczów małżonków
Głogowskich2526
.
Starosta krzywiecki (-1791-; krzyweczeński-wg Urzędnicy)2527
. Wg-Urzędnicy,
Franciszek był zarazem podczaszym lubaczowskim (patrz Głogowski Franciszek, podczaszy
lubaczowski).
Członek Stanów Galicyjskich. Poseł, z województwa bełskiego, na Sejm. Elektor
Stanisława Augusta. Wylegitymowany ze szlachectwa w sądzie ziemskim lwowskim
(1782)2528
.
Dziedzic dóbr Borki (-1791-; cyrkuł żółkiewski), Magierów (część miasta), Ruda (-1791-; cyrkuł żółkiewski) 2529
.
Żona: Barbara z Zapłatyńskich.
Dzieci:
- Ignacy

2529 LNNB, fond 141, opis 2, sygn. 145, k. 17

 

Наскільки я розумію, Магерів і околичні села на цьому етапі вже були поділені між різними спадкоємцями і тут треба детальніше шукати, що, коли і кому належало, та як переходило в інші руки.

Перший запис про Анну Марковську, дочку Яна, яка отримала від батька в спадок "Погарисько, так звану Руду Магерівську" [трохи дивне формулювання. Можливо йдеться до приналежності до ґміни Руда Магерівська], і продала своєму швагрові, чи свояку Якубу Глоговському в 1790 р.

В другому бачимо інформацію про чоловіка вищезгаданої Анни - Войцеха Добжелевського. Йдеться, що він був "Posesor dóbr Franciszka Głogowskiego". Нове для мене поняття, пояснення цього терміну таки знайшов на сторінках інтернету:

Цитата

Termin odnoszący się przede wszystkim do majątku, dóbr ziemskich. Posesor nie był właścicielem ziemskim, lecz chwilowym posiadaczem, trzymał go w dzierżawie. Jednak czasem taka dzierżawa przechodziła przez kilka pokoleń nawet dłużej niż 100 lat. Od terminu "dzierżawca" różni się on tym, że w dzierżawę brano cokolwiek, kawałek ziemi, manufakturę czy nawet rzeczy. Posesor płacił wobec dysponenta pewien czynsz, miał jednak prawo zarządzać majątkiem. Miał często w tym dość wolną rękę.

Тобто, в 1791-94 рр. він був таким собі управителем в Руді.

Ну і третій запис, вже про самого власника - Францішека Глоговського.

В сумі, отримали нову і трохи уточнену інформацію з однієї сторони, і ряд нових питань - з іншої. Як Руда переходила від Францішека Глоговського до Семенских, поки до кінця не зрозуміло.

  • Like 1

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Вже, напевно, не новина, але про всяк випадок залишу тут лінк на невеликий підсумок підведений по нашому замку. На Збручі вийшла невелика стаття: Забутий замок Руди Магерівської

 

Окрім цього, випадково натрапив на згадку про замок в статті про Магерів, яка розміщена в праці "Жовківщина: Істор. нарис. Т. 1. Жовква; Л.; Балтимор, 1994":

Цитата

Пізніше М. належав шляхтичам Глоговським, графам Сімінським і Стадницьким. У 2-й пол. 17 ст. у Магерів. замку часто гостював польс. король Ян ІІІ Собеський. 1649 під час походу на Нароль (нині Підкарп. воєводства, Польща) проїжджав з військом Б. Хмельницький. 1657 під М. розташовувався табір семигород. князя Юрія Ракоці, який був союзником швед. короля. Звідси його витіснило військо під командуванням шляхтича С. Чарнецького. М. кілька разів знищували татар. загони, донині зберігся пам’ят. знак після їхнього нападу 1672.

 

Самої книги поки не мав можливості переглянути, але факт відвідування замку Яном Собєським є новим для мене, і був би приємно здивований, якби в цій праці було посилання на те, звідки взята ця інформація.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
В 27.02.2018 в 19:55, Oleh Stasiuk сказал:

Вже, напевно, не новина, але про всяк випадок залишу тут лінк на невеликий підсумок підведений по нашому замку. На Збручі вийшла невелика стаття: Забутий замок Руди Магерівської

Окрім цього, випадково натрапив на згадку про замок в статті про Магерів, яка розміщена в праці "Жовківщина: Істор. нарис. Т. 1. Жовква; Л.; Балтимор, 1994":

Самої книги поки не мав можливості переглянути, але факт відвідування замку Яном Собєським є новим для мене, і був би приємно здивований, якби в цій праці було посилання на те, звідки взята ця інформація.

З фактом перебування Яна Собєського треба бути обережним, бо автори чи легенди з яких вони черпають інформацію, "пхають" його у різні замки. В Чернелиці також "бував" Собєський, але на разі ніяких достовірних джерел які б це підтвердили немає.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
В 28.02.2018 в 10:08, Shimmy сказал:

З фактом перебування Яна Собєського треба бути обережним

Це я прекрасно розумію. В нас в кожному другому селі або дзвони золоті закопані, або танк німецький в болоті втоплений, або Ян Собєський бував:D Він то може і бував, але цікаво зачепитися за документальні підтвердження)))

 

А по-суті минулого посту, от яка ситуація вийшла. Процитований вище уривок був скопійований мною з ось цього ресурсу. Там вказано, що стаття взята з праці "Жовківщина: Істор. нарис. Т. 1. Жовква; Л.; Балтимор, 1994" автори Г. Р. Жарікова, С. Г. Милькус. В знайомих знайшлася ця праця і от що вийшло. На 54-55 ст. цієї праці дійсно йдеться про Магерів, але там немає жодної згадки про замок і Яна Собєського :D Звідки ця інформація взялася в електронній версії статті - залишається лише здогадуватись) 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Докопався до інформації, що в Archiwum Archidiecezjalne w Lublinie лежить документ за 1629 р. про візитацію каплиці в Руді, в дворі Бартоломея Белжецького. Безсумнівно, тут йдеться про замкову каплицю. І, по суті, цей документ є поки найстарішим з відомих нам матеріалів про замок. Координати:

Archiwum Archidiecezjalne w Lublinie
Rep60 A149 – ABMK 1041
Acta visitationis Zamoyscianae ab anno Domini 1602 ad 1605.
Acta visitationis Koniecpolscianae per Sasin priora anno Domini 1629

k. 14v-15 Ruda, kap. [we dworze Bartłomieja Bełżeckiego, podkomorzego
bełskiego, par. Magierów]

На превеликий поки не вдається встановити з ними контакти, всі електронні адреси мовчать.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Нарешті руки дотягнулися до досить рідкісного видання "Les châteaux de Pologne. 1-er fascicoule. Varsovie: Messager Polonais" (1929). Хоча текстової інформації небагато, але дуже потішило невідомими мені досі ілюстраціями, особливо в частині інтер'єрів замку:

1.jpg.0aaf8f1e0941ad1494076c1cf1474e7d.jpg 4.thumb.jpg.f86ea153ff3955435d7786069b8af8f5.jpg 5.thumb.jpg.4fb891cbee76b0345689da5f2b9eefb4.jpg

7.thumb.jpg.ba1af31fac1dd9b061d10b57897cef17.jpg 9.thumb.jpg.0090a043407403bc2351dd08587cbef2.jpg 99.thumb.jpg.4debd1c240d63e04297a5ae35c28171f.jpg

 

  • Like 1
  • Thanks 1

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Создайте аккаунт или войдите в него для комментирования

Вы должны быть пользователем, чтобы оставить комментарий

Создать аккаунт

Зарегистрируйтесь для получения аккаунта. Это просто!

Зарегистрировать аккаунт

Войти

Уже зарегистрированы? Войдите здесь.

Войти сейчас

×