Перейти к содержимому
Замки и Крепости Украины - Форум
rbrechko

с. Замок: замок

Recommended Posts

Обговорюється цей об'єкт: Замок в селі Замок


Село Замок розташовується в Жовківському районі на відстані 8 км на південний схід від Рави-Руської і 7 км на північний захід від Магерова. Відстань до райцентру по прямій становить 25 км.

Розташування села Замок на карті відносно Рави-Руської, Магерова і Жовкви:
post-769-0-31730500-1427297601_thumb.jpg

Вже сама назва села говорить, що тут колись мав би бути замок. Для початку подивимось що про село говорить "Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich" (т. XIV, с.368-369):

post-769-0-78503200-1427300642_thumb.jpg post-769-0-66685500-1427300645_thumb.jpg

Переклад:

Цитата
Замок (Zamek, Zamek Magierowski) - село в Равському повіті, 9 км на південний-схід від повітового суду в Раві-Руській, 7 км на північний-захід від пошти в Магерові. В 1890 році було в селі і в присілках Думичі, Козаки і Забава 179 будинків, 992 жителі в гміні, 6 будинків, 58 жителів на території двору (837 греко-католиків, 136 римо-католиків, 77 ізраелітів; 874 русинів, 110 поляків, 66 німців). Парафія римо-католицька в Магерові, греко-католицька в Монастирку. В селі є гуральня.

Поки що жодної згадки про існування замку. В книзі Ореста Мацюка "Замки і фортеці Західної України" дане укріплення теж не згадується. Тому перейдемо до інших джерел. Ось що пише про Замок Володимир Пшик в книзі Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII — XVIII ст. (с.75):

Цитата
Замок

Розташоване над р. Мощанкою, притокою Рати, за 33 км на пн. зах. від районного центру і за 10 км на пд. від Рави-Руської. За переказами назва поселення походить від замку, що був тут збудований у ХVII ст. Під час походу військ Богдана Хмельницького козацькі загони разом із місцевими селянами вели бій із навколишньою шляхтою, яка сховалася у замку. Внаслідок цього оборонці укріплення зазнали значних втрат, а сам замок був зруйнований. Місце неідентифіковане. Невідомі інвентарні описи та іконографія.

А тепер звернемось до "Історії міст і сіл УРСР" (т.14, с.534):

Цитата
ЗАМОК - село, центр сільської Ради, розташоване над річкою Мощанкою, притокою Рати, за 33 км від районного центру і за 11 км від залізничної станції Рава-Руська. Населення - 597 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти: Ванюрі, Дзюньки, Думичі, Думичі-Замкові, Забава, Заглина, Іванці, Кам'яна Гора, Погарисько.

На території села знаходиться центральна садиба колгоспу ім. 17 вересня, який має 2050 га орної землі. Вирощуються зернові й технічні (перважно льон) культури. Розвинуто м'ясо-молочне тваринництво. В 1955 році колгосп був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки в Москві, на якій його нагородили бронзовою медаллю за вирощення високих урожаїв льону-довгунця.

У Замку є восьмирічна школа, бібліотека, Будинок культури.

За переказами, назва його походить від замку, що був побудований у ХVII столітті. У 1648 році в селі перебував один із загонів Б. Хмельницького. Місцеві селяни разом з козаками вели бій з шляхтою, яка засіла у замку. В результаті бою поляки понесли великі втрати. Весною і влітку 1918 року селяни сіл Замку, Кам'яної Гори, Монастирка і Погариська виступили проти примусової праці у поміщицькому маєтку. Вони відібрали у війта печатку і знищили список зобов'язаних працювати на панських ланах. Біля пам'ятника, встановленого на честь скасування кріпосного права, відбувалися мітинги. У придушенні виступу брали участь австрійські війська. Селяни Замку та навколишніх сіл виступили проти перепису населення, який проводився польським урядом у 1921 році. Організація "Сельроб" створена у 1928 році.

У с. Погариську з 1915 року і до своєї смерті (1916 р.) жив український письменник і громадський діяч Лесь (Олекса Семенович) Мартович.

З наведених джерел наразі відомо, що замок було зведено у ХVII столітті і він зазнав суттєвих руйнувань у 1648 році. Проте невідомі ані його тип і планування, ані матеріал з якого він був зведений, а також чи були спроби його відбудувати після 1648 року.

Хоча Володимир Пшик пише, що місце розташування замку неідентифіковане, проте можна спробувати його відшукати. Для цього скористаємось картою Ф. фон Міга (1779-1782 рр.):

post-769-0-04250600-1427306950_thumb.jpg
Жива карта

Перше що кидається в очі є те, що село на карті позначено як Руда (Ruda). Проте жодне з вище наведених джерел про таку назву відомостей не надає, тож достеменно невідомо коли саме село було перейменовано. Можна лише стверджувати, що це відбулось не пізніше 1869 року, бо на австрійській військовій карті 1869-1887 рр. село вже позначено як Замок, а на австрійській військовій карті 1806-1869 рр. як Замок взагалі позначено сусіднє село Думичі, в той час як села Замок і Монастирок позначені спільною назвою Руда Монастирок (Ruda Monasterek). Можливо колись десь в джерелах спливе замок в селі з назвою Руда і його вдасться прив'язати до даного села. Хоча з популярністю назви Руда це буде не так вже і просто.

Тепер глянемо як виглядав замок на карті фон Міга. Видно, що він був прямокутним в плані з чотирма баштами (чи бастіонами?) по кутах, а також двома баштами (надбрамні?) у північній і південній куртині. Цікавою за формою є споруда, що розташовується нижче від південно-західного кута замку. Можливо це був якийсь більш пізніший панський маєток, принаймі інших припущень в мене поки що нема. Також на карті 1869-1887 рр. в потрібному місці є позначка Schl. Цікаво, чи це так позначили залишки замку чи може панський палац (якщо такий там був)?

post-769-0-14828800-1427313974_thumb.jpg

А тепер прийшла черга співставити місце розташування замку на карті фон Міга з супутниковими знимками. Для цього позначимо деякі об'єкти на карті фон Міга, а потім покажемо їх на супутникових знимках від Google і Yandex. Міткою "1" позначимо замок, а "2", "3" і "4" - ставки поруч з замком.

Карта фон Міга:
post-769-0-91651700-1427315219_thumb.jpg

Карта від Google:
post-769-0-81404100-1427316272_thumb.jpg
Жива карта

Карта від Yandex:
post-769-0-29166600-1427315223_thumb.jpg
Жива карта

Як бачимо, сьогодні в потрібному місці розташовуються колгоспні будівлі, тому можна припустити, що від замку мало що залишилось. Можливо хіба що частково збереглись вали і рови, але для того щоб їх виявити треба побувати безпосередньо на місці.

  • Like 4

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Цитата
Місце неідентифіковане.

Уже, судя по всему, идентифицировано ) Отметил объект на карте укреплений Украины

У Владимира Пшика под рукой было 4 источника, на основе которых было составлено описание истории объекта. Три источника уже засветились выше - это "Географический словарь...", "Історія міст і сіл УРСР" (1968) и её русскоязычный аналог "История городов и сёл УССР" (1978). В 4-м источнике о нужном объекте сообщается буквально в одном предложении, но эта лаконичная справка насыщена весьма интересной информацией.

Собственно, 4-й источник - это "Иллюстрированный путеводитель по Галичине" ("Ilustrowany przewodnik po Galicyi") авторства Мечислава Орловича (Mieczysław Orłowicz), Львов, 1919 г. В этом путеводителе в описании окрестностей Равы-Русской есть сведения и о Замке:

post-1-0-17949900-1427407575_thumb.jpg

Как видим, автор сообщает, что в 1-ой четверти 20 века в селе был (и, очевидно, в неплохом состоянии) дворец графа Семенского-Левицкого (кстати, фамилия известная). Но дворец не простой, раз М. Орлович отнёс его к 17 веку. А поскольку мы знаем о существовании замка, то логично предположить, что в дворец и замок - это один и тот же объект. Возможно замок перестроили в дворец или же дворец включал в себя какие-то отдельные постройки замка, так или иначе, вроде бы постройка, описанная в путеводителе, к замку имела отношение. Путеводитель сообщал, что во дворце было много старинных вещей и произведений искусства, причём какие-то резные штуковины (из дерева или камня?) на тот момент пребывали/хранились в Жолкве (очевидно, в замке), что, вероятно, может свидетельствовать об их ценности.

Вот ещё несколько мыслей:

Цитата
Zamek Magierowski

Это название села способно породить путаницу, поскольку в самом Магерове также был замок, и его, по логике, также можно называть "Замком Магеровским".

Вполне возможно, что замок-дворец Семенского-Левицкого был разобран или перед Второй Мировой или вскоре после её окончания, поскольку, к примеру, в расположенном неподалёку Магерове именно такая участь постигла хорошо сохранившиеся руины замка, которые были уничтожены ближе к середине 20 века.

В 25.03.2015 в 22:46, rbrechko сказал:
... він був прямокутним в плані з чотирма баштами (чи бастіонами?) по кутах, а також двома баштами (надбрамні?) у північній і південній куртині.

Склоняюсь к мысли, что это был каменный башенно-стеновой замок. Вряд ли его углы были усилены бастионами, максимум - башнями типа пунтоне. Двое ворот такому небольшому укреплению явно не были нужны, разве что в поздний период существования объекта корпуса могли продырявить в нескольких местах.

В 25.03.2015 в 22:46, rbrechko сказал:
Цікавою за формою є споруда, що розташовується нижче від південно-західного кута замку. Можливо це був якийсь більш пізніший панський маєток, принаймі інших припущень в мене поки що нема. Також на карті 1869-1887 рр. в потрібному місці є позначка Schl. Цікаво, чи це так позначили залишки замку чи може панський палац (якщо такий там був)?

Вполне возможно, что так обозначен замок, поскольку на момент создания карты он всё ещё мог существовать в перестроенном виде, как можно подумать, читая путеводитель М. Орловича.

К сожалению, Роман Афтанази о дворце не упоминает, во всяком случае, в списке объектов я Замка не нашёл.

Одна из занятных деталей, показанных на карте Ф. фон Мига - это ограда, которая примыкала к замку, и, вероятно, окружала небольшой сад. Северная половина ограды показана в виде сплошной каменной стены, а вот южная половина показана красными пунктирными точками, и я пока не понимаю, как это трактовать:

post-1-0-70911400-1427409021_thumb.jpg

P.S. После всех этих описаний забавно видеть страничку села Замок на Официальном портале Верховного Совета Украины, где в качестве исторической даты образования поселения указан 1720 год:

post-1-0-47338000-1427407574_thumb.jpg

  • Like 2

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
В 27.03.2015 в 00:32, Filin сказал:

Вот ещё несколько мыслей:

Цитата
Zamek Magierowski

Это название села способно породить путаницу, поскольку в самом Магерове также был замок, и его, по логике, также можно называть "Замком Магеровским".

Вполне возможно, что замок-дворец Семенского-Левицкого был разобран или перед Второй Мировой или вскоре после её окончания, поскольку, к примеру, в расположенном неподалёку Магерове именно такая участь постигла хорошо сохранившиеся руины замка, которые были уничтожены ближе к середине 20 века.

Щоб не було плутанини треба дивитись на контекст, в якому вживається дана назва, тобто чи стосується вона населеного пункту чи замку в Магерові. Хоча не заперечую, що плутанина може бути, тим більше, що свого часу маєтками в Магерові також володіли Семенські-Левицькі.

Цитата
Одна из занятных деталей, показанных на карте Ф. фон Мига - это ограда, которая примыкала к замку, и, вероятно, окружала небольшой сад. Северная половина ограды показана в виде сплошной каменной стены, а вот южная половина показана красными пунктирными точками, и я пока не понимаю, как это трактовать

Схоже, що залишки тієї стіни можна побачити і сьогодні на супутникових знимках:

post-769-0-47823300-1427484091_thumb.jpg

Цитата
P.S. После всех этих описаний забавно видеть страничку села Замок на Официальном портале Верховного Совета Украины, где в качестве исторической даты образования поселения указан 1720 год

Вікіпедія теж вказує 1720 рік :)

  • Like 2

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ось, що пише про цей замок Яків Головацький в книжці "Галичанин" 1862 р., описуючи Кам'янку Волоську:

Zamok.jpg

А от коротенька стаття на Вікі, про битву, що відбулася біля цього замку, якщо вірити Головацькому https://uk.wikipedia.org/wiki/Битва_під_Магеровом

  • Like 1

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Історія про козаків Хмельницького і цей замок є описана М.Кордубою в книзі "Богдан Хмельницький в Белзчині та Холмщині": "До виявів реліґійно-національної ворожости серед місцевого населення прийшло в Потилічу. Тут міщани під проводом своїх православних священиків, Ісася та Ілька Процика, поруйнували костел і будинки латинської парохії та вбили уніятського священика. Довкільна шляхта зібралася в недалекім замку в Руді Маґерівській і пробувала боронитися під проводом Юрія Белзецького. Коли надійшов відділ козацького війська, пристали до нього потилицькі міщани та помагали козакам добувати замок. Замок добули, багато шляхти вирізали, самого Белзецького взяли в полон, відтак кинулися грабувати: козаки забирали дорогоцінності, золоті та срібні речі місцеві люди зброю й інвентар. "

 

  • Like 1

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Зачепив мене цей замок аж до глибини душі. Не одне літо провів в селі на 5 км. північніше. Не один раз задавався питанням, чому село назвали Замком, якщо там замку нема і не було :-) А зараз все, як з ніг на голову перевернулось. Отже. 2 місяці пошуків, скитань по різних ресурсах, бібліотеках і дещо можна клеїти.

Одразу два незалежних джерела мене направили в одне місце - праця Романа Афтаназі "Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej" Том 11. (Зробив це вищезгаданий мною Grzegorz Rąkowski і Олександр Волков). У вищезазначеному виданні проскакує ось цей аерофотознімок:

78c9bf6314c6.jpg.9a4caf8acbc46f31d0c2a219ee0c98d0.jpg

Виплив він в іншій, дотичній темі, на сусідньому форумі, де обговорювався Магерівський замок, але в розумінні замку саме в Магерові (згадана вище проблема плутанини понять дійсно має місце). Довгий час я дивився на це фото і локалізував його в Магерові. Проте Grzegorz Rąkowski акцентував мою увагу на деяких топографічних особливостях, і підкинув карту 1935 року (найближчу по періоду до дати зйомки - 1938 р.)

map35.jpg.923a6c49e5881f41f3f1b44ea777f36e.jpg

Якщо співставити - можна побачити співпадіння. А саме, колова дорога в середині замку, характерна розвилка на задньому плані (деякі дерева з тієї посадки видно і зараз на супутникових знімках з Гугла), будинки розташовані за дорогою і лише з дальньої її сторони. Можливо зліва на фото можна було б розгледіти і став, але тут треба уважно вдивлятись в оригінал, а в мене це фото лише в такому вигляді є. Я ітак його висвітлював до неможливості в Фотошопі :-)

map351.jpg.046666153c259205084e416456ce975b.jpg

  • Like 2

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Отже, на основі вищесказаного, я схиляюсь до думки, що даний знімок зроблений саме в с. Замок. А далі деталі. На вищезгаданому мною форумі, Олександр Волков опублікував віднайдене ним в фондах Львівського історичного музею фото з підписом «Zamek-Kap. Paraf. Magierow». В далекому 2010-му він бігав по Магерові в надії ідентифікувати місце. Не дивно тепер, чому вони не увінчались успіхом. Як бачимо, тут детальніше видно одну з веж цього замку, а на дальньому плані силует іншої.

Magierow__800.jpg.14878944c2b74b6e7657de1b12892d8d.jpg

  • Like 2

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Потім я зайнявся пошуками останніх власників, Семенських Левицьких, в надії знайти їх сліди. Одна з представниць цього роду в 2014 році померла в Монреалі. Це Марія Семенська-Левицька. Чиясь добра рука виклала в інтернет щось типу оголошення про можливість попрощатися і частину її сімейного альбому. А там і фото з її молодості, і відповідно фотки замку.

20141014_124834176_23_orig.thumb.jpg.3e5542554d2cf266bc58896bf58d10e8.jpg 20141014_124237822_5_orig.jpg.fcf75f8203180adca36c9f37f22692dc.jpg

20141014_124233792_4_orig.jpg.d124a58383601536bbacd1088c29d6f2.jpg

  • Like 3

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ну, і мало не забув про самого Афтаназі. Нажаль самої праці "Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej" я так і не знайшов, проте вдалося відкопати "Materialy do dziejow rezydencji" . Там ще декілька фото і текст.

Aftanazy1.thumb.jpg.498d65ea52496eb33e53b5e00d69302b.jpg

Aftanazy2.thumb.jpg.ccd555d6b3ea873d0a94818c6b1777da.jpg Aftanazy3.thumb.jpg.92bf14586ef71238327a1a2832d54cb4.jpg

  • Like 3

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

В своїх текстах Афтаназі згадує про скульптури з Жовківського замку, які були викуплені і встановлені на дитинці тут. Знайшлися і їх фото в фототеці Ягеллонського університету

А також, ця інформація дублюється в біографії Вільгельма Станіслава Семенського-Левицького, який їх і купляв: "Na dziedzińcu w Magierowie ustawił S.-L. zakupione przez siebie z zamku w Żółkwi kamienne posągi Żółkiewskich, Sobieskich oraz Radziwiłłów."

42806.jpg.ee1ee5b1009607f04e35a3a761b52702.jpg 42810.jpg.07de5187bfd5dfdb28a83132ed322d8c.jpg 42814.jpg.da1259ad3d84049923379e70b60cc486.jpg42818.jpg.34156dae72c447a574065df83c071055.jpg 42822.jpg.d49a86f107553d0671c41c77c34e6256.jpg 42826.jpg.39a622a6927bf8d9958e885962a2c7eb.jpg

  • Like 3

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

З вищенаведених джерел, ще варто згадати Володимира Шпика, який пише про цей замок, і про скульптури, але локалізує його в самому Магерові:

Цитата

До 1939 р. зберігалися в поселенні залишки давнього замку, який міг бути збудованим ще у XVI ст. Він теж мав форму чотирикутника з наріжними вежами і був мурованою спорудою. Три з них були ще в доброму стані під час початку Другої світової війни. Зберігався також, хоча у зміненому вигляді, резиденційний палац, що розташовувався між двома вцілілими вежами. Всі двоярусні вежі були закладені на плані квадрату, проте у верхньому ярусі переходили у восьмигранник. Палац мав витягнуту прямокутну форму і був двоповерховим. До Першої світової війни широкий замковий дитинець оздоблювали, перенесені близько сер. XIX ст. із Жовківського замку, скульптури Яна III Собєського, його батька Якуба, Міхала Казимира і Кароля Радзівілів, а також гетьмана Станіслава Жолкевського. Замок зазнав значних руйнувань в роки Другої світової війни.

Варто відзначити, що в Магерові є місце, яке трохи мені схожим видавалося. Воно гарно намальоване на карті фон Міга на північний-захід від центра. Щоправда, мені звернули увагу на те, що там об'єкти намальований сіруватим кольором, а не червноним, як всі решта замків. Отже це були якість земляні укріплення, вали, про які також Пшик пише "В околицях Магерова збереглося немало залишків давніх валів (окопів). Зокрема, є тут вали на пн. від центру, що у плані мали колись чотирикутну форму розміром 150 х 64 м, мабуть залишки військового укріплення часів козацьких воєн"

Magierow_Zamok.thumb.jpg.eaea7afab6db9b3ca34cf30800262bc2.jpg

  • Like 3

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

На днях планую все ж таки зібратися і поїхати туди. Аж надто руки чешуться глянути все на місцевості. Тим більше деякі коористувачі кажуть, що "Від самого замку збереглась тільки кам'яна стіна, довжиною десь метрів 10, і висотою до метра з боку ставів, а також фундаменти 2-х кутових веж". Якщо будуть ще матеріали - обов'язково тут викладу)

 

  • Like 2

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Також, серед іншого в руки трапила книга "Die Gestüte des In- und Auslandes Carl Bräuer. Dresden 1901". Шкода, з німецькою в мене не склалося (навіть з гугл-перекладачем нелегко), але наскільки розумію, тут описуються конюшні і коні Семенських, які знаходились в цьому ж замку. А коней, судячи навіть з сімейного альбому, Семенські любили

Gestute1.jpg.821b98d6bbee99a1194138e734d29f6a.jpg 

20141014_124456887_14_orig.jpg.c0f9db56aae04b56a360cef7a5700b38.jpg 20141014_124820981_21_orig.thumb.jpg.b3007b83f36132a9236efd558d65608b.jpg20141014_124447934_12_orig.jpg.7195d65898333de954f546d07ae2a2cc.jpg

Ще одним свідченням пристрасті Семенських до коней, є їх палац на Пекарській у Львові. Палац прикрашений ось-такими скульптурами:

Horses.jpeg.5f384e6dfb825d2a68751baf7c2115a8.jpeg

UPD. Ніяк не можу припинити редагувати і доповнювати цей пост. Семенські, судячи, зі всього просто фанатіли від коней і це захоплення було частиною їхнього життя. Початок цьому хоббі, схоже, поклав Вільгельм Станіслав Семенський-Левицький, який був президентом Галицької комісії з вирощування коней. В 19 ст. художник Юліуш Козак створив ряд полотен, де зображені Семенські і на кожному можна спостерігати коней. Деякі з них пішли з аукціонів за доволі пристойні суми: JAZDA POWOZEM W CZTEROKONNYM ZAPRZĘGU, 1878 , ZAPRZĘG CZTEROKONNY, 1877

59ce0ad4ba208_WiluSiemiski.jpg.83f27faeea93117460e91f26b8feee52.jpg01-e1435759803532.jpg.08dcce5f20b9c538220ab0072aabaf04.jpg59ce0ad487ed2_Szpacerczterokony.jpg.9abcae2e07db9d997a9deffb4db993f9.jpg59ce0ad4534ce_ROdzinahrabiowSiemienskich.jpg.f43145c474e472d9dc6d6dd14378700b.jpg59ce0ad59e5ff_ZapregCzterokonny.jpg.5ee6525aed036cdcc1da04784a763755.jpg

Ось, як згадує цю тему внук Вільгельма Станіслава - Станіслав Семенський(який виріс, щоправда в Хоросткові):

Цитата

Najpiękniejsze wspomnienia z domu rodzinnego to oczywiście te związane z końmi! Przed pierwszą wojną w Chorostkowie była wielka stadnina, składająca się z trzystu Angloarabów. W 1914 r. mój dziadek przekazał konie pod opiekę rządu rosyjskiego, który obiecał zwrócić stado po zakończeniu wojny. Niestety, podczas rewolucji konie przepadły, odnaleźliśmy jedynie klacz Sułtankę, która dała nam kilka źrebaków. Mój ojciec hodował w dużej liczbie remonty, czyli konie dla kawalerii. Po raz pierwszy wsiadłem na wierzchowca, jak miałem trzy lata. Ostatnie lata przed wojną, w czasie wakacji, jeździłem konno trzy razy dziennie. Pierwszy poranny spacer prowadził mój ojciec, a towarzyszyli nam mój brat Andrzej i ciotka Iza. W czasie tych wycieczek biegły za nami zawsze foksteriery bigle.

Як бачим, основна частина "колекції" коней зникла під час подій Першої світової. Схожа доля чекала коней в Замку. Інший внук Вільгельма Станіслава - Станіслав Семенський(який виріс тут, в Замку), в інтерв'ю Беаті Голембіовській пише так:

Цитата

Oprócz nauki jeżdziło się konno. Nie było koni wierzchowych, tylko były tak zwane kuce ogrodowe, szalenie małe. Musieliśmy sami schwytać takiego konia, żeby się na nim przejechać bez siodła i bez cugli, tylko z użyciem uzdy. Mój Oleś był trudny do złapania i kopał. Konie nie bawiły mnie tak bardzo, ale moja siostra była zwariowana na ich punkcie.

UPD 2. Фото і картини з конями, схоже, завжди були мало не обов'язковим елементом інтер'єру в Семенських. Велику кількість зображень такого типу можна спостерігати на задніх планах фото з інтер'єрами.

59e76738d8600_MagierwVI2fot.nn1938ISPANR0000039027.thumb.jpg.059d02b0d51197c816bd134086dca6c8.jpg20141014_124434606_9_orig.jpg.cb051d4342af2aa35a551ff17807521e.jpg

Також ця традиція перенеслася і до Канади. На задньому плані за Вільгельмом Семенським можна зауважити репродукції картин, про які йшлося вище:

59ecd94b0448e_WilhelmSiemienski.jpg.613e89a00963c600487f473114c15130.jpg

  • Like 1

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
В 27.03.2015 в 00:32, Filin сказал:

P.S. После всех этих описаний забавно видеть страничку села Замок на Официальном портале Верховного Совета Украины, где в качестве исторической даты образования поселения указан 1720 год:

А щодо питань дати заснування чи першої згадки про село - то тут треба копати не пізніше ніж в XV ст. Щонайменше на момент смерті Яна Магери (засновника самого Магерова), Руда Магерівська вже існувала.

"W momencie śmierci Jana Magiery, ostatniego męskiego przedstawiciela rodu, włość liczyła już 3 wsie (Ruda Magierowa, Monaster, Ulicko - ta ostatnia osadzona przez Wołochów)." Andrzej Janeczek, Osadnictwo pogranicza polsko-ruskiego. Województwo bełskie od schyłku XIV do początku XVII wieku, Wrocław - Warszawa - Kraków 1991

 

  • Like 1

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Афтаназі подає в своїх працях цілий список картин, які були в замку. Поки мені вдалося віднайти лише дві:

1. "Polska w kajdanach" Праця, схоже, є втраченою. Але її вигляд зафіксований в "GROTTGER - J. B. ANTONIEWICZ - 1910 LWOW"59b27bae743f0_SmuglewiczPolskawkajdanach.thumb.jpg.675456ce063ac7897b2ffe9b0ce902e2.jpg

2. "Wjazd Boleslawa do Kijowa" Цю працю я знайшов в аукціонному католозі "XLII aukcja ksiazek i grafiki. Warszawa 21 maja 2016". Стартова ціна 1500 злотих, продалася за 2000 зл.
59b27c1d8730a_SmuglewiczWjazdBoleslawadoKijowa.jpg.a10332b0e558eefecd454374bf34f259.jpg

  • Like 1

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Матеріал не припиняє "лізти" в руки. Чим далі копаєш, тим більше напрямів, де ще можна щось витягнути) Знайшов на сторінках одного глянцевого журналу ("Pangea" за червень 2015 року) частинку інтерв'ю, яке взяла Beata Gołembiowska в сина останнього з власників замку - Станіслава Семенського. На початку інтерв'ю він згадує про дитинство, проведене в цьому замку. Також подане фото дитинця. Основне в цьому моменті те, що можна ставити жирну крапку в ідентифікації локації замку. Замок, який в багатьох джерелах підписаний, як "магерівський" був розташований в Руді Магерівській за 6 км. від самого Магерова.

 215.thumb.jpg.293211e404c3acd73425f023b4d1f3da.jpg

Full1.thumb.jpg.5c89814609f50b2a547c015aa4fd462e.jpg Full2.thumb.jpg.07ee01cadae44dcc3a493596900253c9.jpg

  • Like 1

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Автора інтерв'ю, Беату, не складно було знайти і зв'язатися з нею. Виявилось, що вона є автором цілої книги "W jednej walizce", де описаний ряд історій з життя польських аристократів, які емігрували в Канаду. Там є більш розгорнута версія інтерв'ю і ще декілька фото. Поки всього не публікую, щоб не спамити тут потоком інформації. Пізніше дам найважливіші витяги з матеріалу, бо є багато того, що стосується саме замку....Ну і найважливіше, лишилося пів-кроку до сімейного архіву Семенських, в якому має бути багато цікавинок)

2151.jpg.d8cbf5aac9ce07b172d925567923932a.jpg2152.jpg.1534d8d23b3a7e780e90702445930ea7.jpg2153.jpg.9d93b148ccf1d9e72c46fa847767fe23.jpg2154.thumb.jpg.4e7ba9ee47e9450279a7e2131e32f446.jpg

  • Like 2

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

З книги Beata Gołembiowska "W jednej walizce". Опис замку:

Цитата

 

Pałac zwany Zamkiem był wzniesiony prawdopodobnie przez samogo Jana Magiera w XVI wieku. Dawniej zamek obronny, otoczony murami i fosami, w XIX wieku nie miał już fos, ale zachowały się dobrze 3 baszty i jego część środkowa. Za czasów Wilhelma hr.Siemieńskioego niektóre elementy Zamku zostały wykończone w stylu neogotyckim i przebudowano wiele pomieszczeń. Podczas remontu salę jadalną i gabinet wyłożono dwumetrową, dębową boazerią oraz wymiemiono drzwi. Do wybuchu I Wojny Światowej całość była urządzona meblami z epoki Ludwika XV i XVI, Empire i Ludwika Filipa. Była też w Zamku wielka kolekcja dzieł sztuki – obrazy, brązy, porcelana, dywany, srebra i grafika, gromadzona jeszcze przez Głogowskich w XVIII wieku. Obrazy mieściły się w galerii na pierwszym piętrze i częściowo w kaplicy. Do najcenniejszych płocien należała kolekcja obrazów Smuglewicza, przedstawiająca ważne momenty z historii Polski.

Podczas I Wojny Światowej oraz Rewolucji Pażdziernikowej dokonano wielu zniszczeń. Kolekcja dzieł sztuki, meble, zasobna biblioteka, pamiątki rodzinne i historyczne zostały prawie całkowicie zdewastowane lub skradzione. Z licznych obrazów Smuglewicza ocalały jedynie trzy, w tym fragment „Śmierci Adama Siemieńskiego pod Wiedniem”. Stojącym na olbrzymim dziedzińcu posągom  - hetmana Stanisława Żółkiewskiego, króla Jana III Sobieskiego, jego ojca Jacuba oraz Michała i Karola Radziwiłłow obrąbano głowy, ręce i nogi. Przetrwał jedynie, położony na 5 tysiącach hektarów park krajobrazowy, z drzewami sadzonymi jeszcze w XVIII wieku.

Po wojnie, resztkami mebli, sztychów, żyrandoli i makat buczackich urządzono na nowo kilka pomieszczeń reprezentacyjnych. W pokojach mieszkalnych znalazły się nieliczne przedmioty o większej wartości artystycznej. Mały salonik otrzymał komplet mebli z końca XIX wieku.

Do końca 1939 roku zamek całkowicie odrestaurowano. W czasie II Wojny Światowej został zniszczony i rozgrabiony, a w 1946 roku wysadzono go w powietrze.

 

 

 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

А також, витяги з інтерв'ю зі Станіславом Семенським, що стосуються безпосередньо історії і вигляду Замку(також там є багато про їх побут того часу, але тут не розміщую поки):

Цитата

 

Jak wyglądał Zamek?

Był bardzo duży, piętrowy, zbudowany z kamienia. Zewnętrzne i wewnętrzne ściany były półtorametrowej grubości! Dom, razem z ogromnyn, położonym pośrodku dziedzińcem był otoczony wysokim murem, w którym znajdowały się zamykane na noc bramy. Naprzeciwko domu była stajnia i kancelaria rządcy. Do muru przylegała oficyna, gdie mieszkała służba oraz mieściła się kuchnia. Zamek miał kiedyś cztery baszty. Trzy zachowały sie w bardzo dobrym stanie, a na miejsce jednej, kompletnie zniszczonej wybudowano garaż i wozownię. Pod jedną z baszt była piwnica, a na górze mieściła się rodzinna kaplica. Dookoła Zamku rozciągał się duży, ładnie utrzymany park z kilkoma stawami.

Wnętrze zamku było bardzo niepraktyczne, gdyż nie było ani jednego korytarza i wszystkie pokoje były przechodnie. Na parterze mieściły się: pokój profesora, 3 pokoje gościnne, mała łazienka, jadalnia, hol, następne dwa pokoje gościnne, „kredens” zajmujący dwa pokoje i przedpokój. Na piętrze był mój pokój, mojej siostry, panny służącej, madmoiselle, pokoje rodziców, salon, ubieralnia mamy, ubieralnia ojca, gabinet ojca, łazienka i duży salon o powierzchni 100 m2.

Nie było w zamku specjalnie cennych mebli. W pokojach na parterze wisiały obrazy dobrych malarzy, ale nie pamiętam, jakich. Na piętrze były obrazy Smuglewicza. W całym domu były tylko dwa piece kaflowe, a w reszcie pokoi trzymające doskonalo ciepło, zrobione z pobielonych jak ściany kamyków. Majątek miał pięć tysięcy hektarów, przeważnie lasów. W pobliżu Magierowa były dwa majątki: Kamionka państwa Czajkowskich (panny Czajkowskie świetnie jeżdziły konno) i po drugiej stronie Rawy Ruskiej majątek Sapiehów – Siedliska.

 

 

 

Цитата

 

Kiedy się skończyło to wspaniałe życie w Zamku?

11 września 1939 roku wyjechaliśmy z domu na zawsze. Te pamiątki, które ocalały, pakowoła na wóz matka ze służbą. Zamek był pełen uciekinierów, głownie ziemiaństwa i inteligencji. Uciekali przed Niemcami, gdyż jeszcze nie było Rosjan. Ja już nigdy domu nie zobaczyłem, tylko ojciec wrócił do niego zimą 1941 roku, po ataku Niemców na Rosję. Zamek stał jeszcze, ale wszystko było dokładnie wyrabowane.

 

 
 

 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Особливо потішив опис замку, зроблений Юліаном Захаревичем 16 вересня 1895 року. Опублікований в "Sprawozdania Komisyi do Badania Historyi Sztuki w Polsce" Том 6, зошит 2-3, 1898 р.

 

Цитата

 

Położenie Zamku, mniej więcej równą (jednomilową) odległością od Magierowa i od Rawy Ruskiej oddzielonego, wskazuje dość wyrażnie, że to musiało być jedno z licznych na Rusi „horodyszcz”, o których wspomina Szanowny Autor artykułu o zamku Herburta w V. Tomie Sprawosdań Komisyi, t. j. Miejsce, gdzie ludność okoliczna szukała wraz z dobytkiem schronienia podczas napadów tatarskich. U wjazdu przez groblę od strony Rawy znajdują się dwa grube czworoboczne kamienie, wysokości 2/3 metra, w których są widoczne wyżłobienia ze znajdujących się tam niegdyś zawiasów do podnoszenia i zwodzenia mostu.

Sam dom mieszkalny najmniej budzić może interesu. Jest to budowa bardzo skromnych rozmiarów, jednipiętrowa, a pierwotnie (przed pożarem, który ją zniszczył dwadzieścia kilka lat temu) była jeszcze mniejszą, gdyż przy restauracyi dobudowano cała część na planie sytuacyjnym po prawej stronie odznaczoną, t. j. dzisiejszy salon i galeryę wiodącą do bastyonu. Wtedy dopiero cały dwór otrzymał okna ostrołukowe w miejsce prostokątnych, z których kilka zachowało się dotąd w parterze od strony parku. Front domu nie przedstawia jakichkolwiek ozdób stylowych. Z sąsiednimi bastyonami łaczył się dom dawniej z prawej strony tylko za pomocą arkady na dole, złożonej z 5-ciu krzyżowych sklepień, opierających się na dziedziniec okrągłymi łukami, na zupełnie prostych czworograniastych słupach, bez wszelkich architektonicznych rozczłonkowań. Po lewej stronie dworu prowadzi dziś do bastyonu drewniana galerya, wsparta na dwóch okragłych słupach z cegły, tynkowanych, których profil górny i dolny jest nader skromny.

Z bastyonów tylko trzy po dziśdzień przechowały się, z tych dwa po obu stronach domu znacznie ucierpiały przez pożar i uległy po części przeinaczającym restauracyom. To też tylko w bastyonie fryzu nad prostokątnem oknem, podczas gdy w innych bastyonach okna są znacznie mniejsze i, z wyjątkiem jednego prostokątnego po lewej stronie od ogrodu i świeżo wstawionych ostrołukowych w prawym bastyonie, okrądłołukowe bez ozdób.

Są to budowy u dołu czworokątne, o zewnętrznym kącie znacznie zaostrzonym i przyległych do niego bokach nieco okrągło wyginających się, zresztą ,mało odbiegające od formy kwadratowej – na pierwszem piętrze zaś ośmiokątne o bokach, o ile niemierząc ich okiem, ocenić mogłem, równych. Wskutek tego nad każdym z kątów dolnych, z wyjątkiem wewnętrznego, nad którym prowadzi wejście do bastyonów, pozostały małe daszki, a nad niemi wznosi się bok scinający. Następstwem tego było też, iż wewnątrz bastyonu oprócz głównego krzyżowego sklepienia, widać łuki jakoby nisz, na których opiera się ośmiobok. Dachy śa również ośmioboczne. Wysokość baszt jest nieznaczna, wznoszą sie ponad dach jednopiętrowego domu mieszkalnego o niecałe 10 metrów w przybliżeniu. Zamek będący własnością J.E. Wilhelma hr. Siemieńskiego-Lewickiego, posiada niektóre osobliwości z zakresu malarstwa i rzeżby. – W galeryi prowadzącej do prawego bastyonu znajduje się kollekcya obrazów Smuglewicza z historyi polskiej, z których kilka znajdowało się na wystawie retrospektywnej we Lwowie w r. 1894. – Na dziedzińcu i w ogrodzie stoi 7 posągów, pochodzących z zamku Żółkiewskiego. Przedstawiają one Jana i Jakóba Sobieskich, hetmana Żółkiewskiego, Michała Kazimierza i Karola Radziwiłłów, na 6-tym napis zepsuty JA. IOMNILEWICZ (zapewne jeden z Daniłowiczów), na 7-mym całkiem nieczytelny. Posągi te nawet z punktu artystycznej oceny obudzić mogą pewien interes, gdyż pomimo grubej na ogół roboty, przebłyska tu i owdzie w twarzach charakterystyka, a ubiory, zbroje, powiązania pasów, materya sukni i ich fałdowania się, są z widoczną predylekcyą traktowane.

 

 

 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Відбулася сьогодні моя розвідка в Замку. Сказати, що я пригнічений побаченим - це нічого не сказати. Від замку, фактично, каменя на камені не залишилося, все розібране, розбите, перебудоване, закатане асфальтом і покинуте :-( Даю схему, де видно з якого місця і в якому напрямку робилися фото:

main.thumb.jpg.bb4dd8c6c360b8308b1ac1d74e8730b7.jpg

Все, що залишилося від замку, це кусочок стіни дожиною метрів 20 і вистотою до 1,5 метра:

1.thumb.jpg.9e265bdd38efac4f84ddd0539a991ad9.jpg2.thumb.jpg.78a650fd74182c704c8a586b655fe1d1.jpg3.thumb.jpg.c2b48a6a2671664c4342d47a6b8800ad.jpg

Ось так виглядає вхід на подвір'я замку сьогодні. Яма глибиною десь 2 метри:

 

4.thumb.jpg.2f0c33d399484b9ff2f46753861c1555.jpg5.thumb.jpg.13f6fc5b79ba9b95b0203aaff8bf75a7.jpg6.thumb.jpg.017436a9136641282ac8b9fef16c60b0.jpg

Такий вигляд мають місця де стояли вежі. Фундаментів чи чогось схожого не видно.

7.thumb.jpg.ca7a30b5e84153ddead5a342a2c7f77d.jpg8.thumb.jpg.d5735ff4f66926eb2854fe6a2738c6d3.jpg9.thumb.jpg.465b940eee9fad95f7841a93fb340128.jpg

Ось такі привиди комунізму сьогодні стоять посеред замкового подвір'я:

10.thumb.jpg.1060d7b62cb5406b10604bf93874644b.jpg11.thumb.jpg.ccb0e06f14bb8dbecf703271a541a943.jpg

А сам дитинець похований під товстим шаром асфальту і щедрим слоєм щебеню:

12.thumb.jpg.bb27e1a5dff19d6bea4dfd3d3b2c869b.jpg13.thumb.jpg.7eb69b529f7a1a661cf36606a7d27710.jpg

Не змінилися, напевно, хіба що стави:

15.thumb.jpg.c9968ba14357341451178aff507896d0.jpg16.thumb.jpg.bc16648ce6c8a67f8e5ca6c2132df6f3.jpg17.thumb.jpg.481732d2666eb5fea8f1ec19b7793c84.jpg

Ось так виглядає місце, де проходила огорожасаду(про що говорилося в одному з перших постів):

22.thumb.jpg.4a96881f95375190b3d88f9ddec2cbde.jpg

Єдине, що викликало в мене інтерес - це розкриті фундаменти, на місці неіснуючої вже споруди. На фото гугла вона ще є, а насправді майже зникла. Діставатися було складно, бур'яни вищі мене, все заросло. Довелося трохи прополоти все, щоб зробити фото. Там іде суцільний фундамент в місці, де мала б бути тильна сторона житлового палацу. Від нього також відходять перпендикулярні лінії і разом, в комплексі, проглядається планування окремих приміщень(можливо кімнат) і деколи пробілів(можливо проходів). Матеріал - камінь, ширина +-50 см. Не знаю, чи це залишки палацу, чи пізніше збудованої тут споруди з матеріалів замку. Але достатньо згадати, що казав Семеський про замок і все стає на місця

Цитата

Zewnętrzne i wewnętrzne ściany były półtorametrowej grubości!

19.thumb.jpg.93c70affa7ea50e60cd6bae7597dd4fb.jpg20.thumb.jpg.dad07ac358753fec39de449b6213aff2.jpg21.thumb.jpg.fda8785e8137029f2effaa81f363e242.jpg

  • Like 2

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Був також в місцевій школі. Є в кабінеті історії невеличка настінна газета з історією села. Серед іншого дві скромні фотки замку:

rozv1.thumb.jpg.d01b246a9ac61995abb397eb971e0838.jpgrozv2.thumb.jpg.84f5a2db3bcd1b49aa2a092de74097e2.jpg

Також мені показали невелику папку з текстом, історією села. Матеріал викладений з явним духом комуністичної пропаганди, але якщо його розвіяти, то можна знайти цікаві моменти. Особисто мене там зацікавили два моменти, пізніше поясню які. Текст:

P_20170914_130949.thumb.jpg.84a0910c2d9734bfc80c8bdeee8017b4.jpgP_20170914_130955.thumb.jpg.3840a8073c5befabec0d4932a14b3163.jpgP_20170914_131004.thumb.jpg.a4f4f3680802d84846fd04ed53379aaa.jpgP_20170914_131010.thumb.jpg.febaa313cbdd77191edca44619766616.jpgP_20170914_131016.thumb.jpg.92ae10ac9e658e3e3e24abc7d5ca0e5c.jpgP_20170914_131023.thumb.jpg.5b5509967d2f9b7f2490ae0711f7f887.jpg

Спілкувався також зі старожилами. Чогось нового в мою скриньку про замок не додали. Доволі загальні слова, інтерпритація спогадів батьків і все. Без якоїсь конкретики...А от про ферму на 5000 корів на місці замку можуть розказати в деталях))))

  • Like 2

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Цікавий факт, який не має прямого відношення до замку, але постійно крутився в мене під ногами) Тепер знайшов матеріал, можу поділитись.

В 1965 році в Польщі був знятий детективний серіал "Kapitan Sowa na tropie". В 5-й серії події розгортаються "w Magierowie, gdzie znajduje się zabytkowy zamek księcia Witosława z XI wieku" ...Звичайно, нічого спільного з реальністю, але тим не менш, цікаво який замок виступив в ролі Магерівського?

Sova1.thumb.jpg.a5f9f926faaa3d39e14c049c185f257c.jpgSova2.thumb.jpg.6417120fe005f2b6fd999e6413a50c57.jpg

Кому цікаво, серію можна переглянути тут

  • Like 1

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Создайте аккаунт или войдите для комментирования

Вы должны быть пользователем, чтобы оставить комментарий

Создать аккаунт

Зарегистрируйтесь для получения аккаунта. Это просто!

Зарегистрировать аккаунт

Войти

Уже зарегистрированы? Войдите здесь.

Войти сейчас


×