Перейти к содержимому
Замки и Крепости Украины - Форум
Nimrod

Княжа гора: шанці-флеші

Recommended Posts

У № 1/ 2012 (7) львівського мілітарного альманаху "Цитаделя" опубликовано частину праці австрійця В.Е. фон Геблєра "Австрійський Допоміжний корпус в русскому поході 1812 року", що стосується Волині, в якій помічено цікавий епізод, що стосується оборони від австрійських військ, ар'єгардом відступаючої від Берестя на Ковель Россійської Імператорської армії, Ратенського напрямку за допомогою польових укріплень.

Бої з російським ар'єгардом біля Дивина і Княжої гори.

(...)

Відійшовши від розташованого на околицях Макран Допоміжного корпусу, дивізія Зігенталя (австрійці - N.) розбила свій табір на південь од цього місця, по обидва боки дороги, що вела на Ратне, тоді як авангард під командуванням генерала Фрейліха, підкріплений 7-м єгерським батальйоном, висунувся вперед у напрямку передових загонів генерала князя Хованського (россіяни -N.). Ворожа форпостна лінія сягала аж за межі села Княжа Гора, де перебували сили підкріплення і маленьке стрілоподібне, оснащене однією гарматою укріплення. 21-го числа (серпня 1812 р. - N.) росіяни здійснили спробу з допомогою одного єгерського батальйону обійти лівий фланг Фрейліха. Але коли російська колона наближалася до нього, на ворожий батальйон кинувся зі своєю ротою капітан Папп із 7-го єгерського батальйону, що прикривав цей фланг, і, перейшовши у штикову атаку, відігнав його назад, переслідуючи супротивника аж до окопів, які також були взяті штурмом: розірвана колона єгерів у безладі шукає порятунку у втечі до Ратного. Щоправда сам Папп, будучи смертельно пораненим у цьому бою, невдовзі помирає від ран.*

* В російській історіографії подія отримала назву бою біля Княжої Гори, - урочище біля містечка Ратного. Під час відступу генерала Тормасова росіяни намагалися затримати частини австрійського Допоміжного корпусу в усіх придатних для цього місцях. Тому загін генерал-майора П. Бенардоса 2-го прибув до містечка Макрани та розташувався за 5 верст від нього на укріпленій позиції біля Княжої Гори. Загін Бенардоса налічував 6 рот із 4 гарматами. Для його посилення прибув генерал-майор П.Я Корнілов із 28-м єгерським полком та батальйоном уланів (4 ескадрони). 18 серпня Бенардос доповідав із Княжої Гори, що ворог (австрійськи частини) наступає лісом, лівіше від дороги на Ратно. Через побоювання, що австрійський авангард перекриє дорогу із Самар до Ратного, ар'єгард генерала Чапліца, що стояв у Самарах, відійшов до села Комарівка. Лише 20 серпня авангард дивізії Зігенталя - бригада Фрейліха (два гусарських полки) прибув до Макран. Далі командування австрійського Допоміжного корпусу вислало в погоню за Чапліцем лише загін Цехмайстера (4 ескадрони гусарів Кінмайера та полк піхоти Давидовича), а основні сили дивізії Б'янкі через Новосілки та Черничани з'єдналися з головними силами Шварценберга біля Макран. Пройшовши Ратно, Тормасов наказав замінити Чапліца в авангарді резерву генерала Хованського. Одночасно загін Бенардоса біля Княжої Гори замінили 1-м зведено-гренадерським батальйоном майора Філатова. 21 серпня австрійський авангард атакував козацький пост біля Княжої Гори, але був відбитий. Хованський із Ратного послав на допомогу загонові у Княжій Горі батальйон 38-го єгерського полку майора Грінблата, який помилково наказав майору Філатову відступити до села Жаричі. Однак відразу ж надійшов наказ Хованського повернути Княжк у Гору, що й було зроблено з допомогою атаки на багнети, втративши при цьому 34 вояків убитими. Однак, за свідченням австрійської сторони атака була відбита силами фельдєгерського батальйону. Слідом були атаковані російські флеші на Княжій Горі, в результаті чого австрійські підрозділи цілком опанували горою, взявши при цьомцу в полон 50 російських солдатів. Залишки російського загону відступили на Ратно, знищивши за собою два мости. (Примітка від упорядників українського видання: М.Слободянюк, Ю.Мочніков, О.Фешовець)

Таким чином не лише самі події, але й місця де відбулися згадані події можна уточнити завдяки упорядникам видання. Мова йде про прикордонну смугу території в межах Брестскої області в Білорусі та Волинської області в Україні. Новосілки та Черничани села з білоруського боку кордону, а Самари та Комарівка з українського.

Макрани - це існуюче білоруське село на самому кордоні з Україною. 5 верст від Макран у напрямку Ратного по трасі Е-85 приводять у явно малозаселену лісисто-болотисту місцевість. Села Княжа Гора очевидно давно не існує, тому Гора і названа урочищем. При тому назва урочища сама по собі говорить про певне узвишшя, зручне для розміщення укріплень і оборони. На цьому узвишші вочевидь і були розташовані россійські шанці - щонайменше одна, або й більше флеш, у вигляді окремо розташованого редану-насипу у формі кута в сторону супротивника, відкритого з власного тилу.

Зважаючи на місцевість, цілком можна сподіватися на відносну збереженість до нашого часу цих шанців і пошукати їх.

На жаль на карті "Вікімапії" віднайти шанці або саму Княжу Гору мені не вдалося.

Отже, у нас в Україні на Волині були, або й досі є флеші 1812 року побудови, можливо менш відомі ніж Семенівські (Багратіонові) флеші на Бородинському полі, але від того не менш цікаві. Це досить рідкий для нашого регіону тип польових укріплень часів гладкоствольної артилерії.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Логично в первую очередь за информацией обратиться к карте Шуберта, поскольку, во-первых, она составлена всего через каких-то пол века после описанных событий 1812 г., а, во-вторых, на ней зачастую фиксировались и названия урочищ, и старые названия населённых пунктов.

В общем, без особого труда нашёл на карте урочище, подходящее под описание. Называется оно "Княжна Гора", расположено чуть в стороне от дороги, соединявшей Мокраны и Ратно:

post-1-0-89588600-1425933652_thumb.jpg post-1-0-48392600-1425933653_thumb.jpg

Живая карта

Урочище расположено в лесу, но, судя по всему, это не был глухой лесной уголок, поскольку через урочища (или близ него) проходила дорога, была там и корчма/постоялый двор и ещё какие-то строения (тут нужно заниматься дешифровкой условных обозначений карты).

И сейчас там лес. Где-то в этом квадрате, наверное.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ага, спасибо)

На трехверстовке показаны две дороги, а я смотрел на современную (восточную), она же почтовый тракт Киев-Брест, который может быть проложили только во времена Николая Первого (старая дорога Киев - Житомир тоже шла не по современному шоссе, а южнее, где-то через Ясногородку).

Хотя саму дистанцию версты-километры я определил верно.

Судя по процитированному тексту Княжая Гора в 1812 году была ещё селом.

В общем, кто будет в тех дальних краях, может поискать, что осталось от шанцев...

Вообще это боевое место заслужило памятного знака, если по-хорошему.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Здоровенькі були.

Буваю в тих лісах частенько, на Княжій Горі була пошта і ніби як лісництво. Находки від Понятовського і до Українських копійок)). Ті місця вже вибиті... шанців там ніяких немає, і находок крім рідко попадаючих тогочасних пуль. А про бої, то як таких їх там не було великих. То одна то друга сторона перевіряла маленькими нальотами з Мокран і з Ратна чи не наступає, ненароком, хто з них, отакі там боли бої.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ваша публикация должна быть проверена модератором

Гость
Вы не авторизованы. Если у вас есть аккаунт, пожалуйста, войдите.
Ответить в тему...

×   Вы вставили отформатированное содержимое.   Удалить форматирование

  Only 75 emoticons maximum are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отобразить как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Загрузка...

×