Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

HOUSE MD

Пользователи
  • Публикации

    280
  • Зарегистрирован

  • Посещение

  • Дней в лидерах

    53

Последний раз HOUSE MD выиграл 21 февраля

Публикации HOUSE MD были самыми популярными!

Репутация

114 Очень хороший

1 подписчик

О HOUSE MD

  • Звание
    Сержант
  • День рождения 30.08.1967

Информация

  • Пол
    Мужчина
  • Город
    Тернопіль

Контакты

  • Сайт
    http://tarnopol.te.ua

Посетители профиля

21 645 просмотров профиля
  1. Варто, по можливості, писати ще на інших мовах.
  2. HOUSE MD

    Лабанти (Lambant, Labantowie, Łabęccy)

    Не завжди потрібно вірити написаному. Поляки часто приписували собі те, чого не було. Необхідно подивитись за яку територію відповідає даний том, які ще населені пункти прив'язані до цього імені в цей час.
  3. В пості за 10.07.13 я писав: "...Так в AGZ, т 12, ст.410-411 (запис за 23 травня 1474 року) згадується Iohannes de Syelka alias Labatha (Ян (Іван) з Сьолка по іншому Лабата), тобто ототожнюється дві назви населоного пункту - Сьолка і Лабата." (Можливо, прочитання може бути трішкі іншим: Ян з Сьолка (на прізвище/по іншому) Лабата. Народна пам'ять не має меж. Наприклад, мені чітко відомо де знаходилось с. Козівка, котре було знищено татарами - розповіли люди, котрі проживають у теперішній Козівці. Так і тут: мені відомо наближені орієнтири, але я не знаю де був той хутір (орієнтир) і втратив зв'язок з іншою людиною - вихідцем з цього хутора. P.S. На досить значній відстані.
  4. 1. Ви переплутали сторони: шлях ішов ДО Козови, тому "по правій руці" буде означати ПІВНІЧНІШЕ. 2. Шлях Вердума ішов через Ходачків, далі не існуючою тепер дорогою на Купчинці, далі через греблю на "район" З. Слободи і на Козову. 3. Жителі с. Теофіпілка (ймовірно, назва походить від Теофілії Потоцької називають село Краснопількою. 4. При знищенні села / міста власники організовувавали звільнене від податків поселення з назвою "Слобода" (Свобода, польське "Л" читається як щось середнє між "Л" і "В"). Таким чином, с Золота Слобода, найімовірніше, виникло в результаті зруйнування міста Краснополіс як вільне поселення; що-до похибки у відстані, то відновлене село рідко розташовували на місці зруйнованого, найчастіше - поряд (приклад с. Козівка), тому зруйноване місто могло знаходитись трішки північніше від теперішнього села Теофіпілка. 5. На час зруйнування Лабентвели З. Слободи ще не існувало; в "Актах міських і земських" є чітка прив'язка роду Лабантів та поселення "Сьолка". P.S. Село Новосілка Підгаєцького району розташована на теперішньому місці. Назва на картах Ново - Сьолка, що означає нове село Сьолка. Точне місце розташування первинного села мані не відоме - брат моєї бабці, котрий знав місце, помер. Орієнтовне місце розташування "попадає" у полосу, котру зазначив Філ. P.P.S. Тому не "плюсанув". До речі, похибку, напевно, краще відобразити у відсотках до реальних відстаней - буде більш наглядніше (приблизно однаковий відсоток при різних відстанях дасть дасить значну різницю в абсолютних величинах). А так "ПЛЮС" за Бережани.
  5. HOUSE MD

    Підскажіть, що це за обозначення на мапіре

    Вірогідно, КАМ'ЯНА церква/капличка
  6. А Вас не бентежить те, що с. Городище розташоване на правому березі Стрипи, а Кодеско на лівому ?
  7. По матеріалах: Miasto Tarnopol w roku 1672, Ludwik Finkel, Tarnopol, 1892 Тарнопольський замок: входячи від міста до замку, міст, побудований на трьох стовпах, звод на вагах (підйомний механізм ?) без ланцюга. Брама мурована склепінчата довга; з правої руки була кімната для вільного (замкового чоловіка), яка тепер зруйнована, по лівій - фуртка до мосту. Біля цієї брами зліва, льох в землі мурований, з бійницями, просторий, на котрому башту знесли турки і склепіння завалили. На брамі дві кімнати, на яких (дах) - соломою покрито, але до них тече (протікає). Ідучи далі в замок, над ставом висока кам’яниця, пошкоджена турками, склепіння в стайні та оборі завалені; нижні склепи з бійницями nadwerężone (пошкоджені (дякую Filin), натягнуті, вузькі ???) Зовнішня по правій руці башта, мурована з тесаного каменю, в якій колись була кухня, конюшні, підвали та склепи (склад ?), турецька сила зруйновала. По лівій руці те саме. . А вали підмуровані поруйновані, палісадами (частоколом) з трьох сторін оточені. З четвертої сторони, від ставу мур niedominowany (не домінуючий, не високий?) захищає. P.S. "Старе" обговорення.
  8. В інвентарі міста Тарнополя за 1672 рік при описанні міських валів згадується «башта над водою»: "Z dwoch stron, od zamku do baszty, nazwanej murowana, a od baszty tej do bramy i do baszty nad woda zostajacej, w walach wysypanych podmurowane". Раніше я цей текст інтерпретував так: ескарпований вал іде від замку до башти «мурованої», від тієї башти до брами, і від брами до «башти над водою». В темі Тернополь (город): существовало ли поселение до 1540 года? я моделював розміщення «башти над водою» в південно-східному куті міських укріплень, обґрунтовуючи розташуванням у цьому місці ставу Баворовського. На топографічній карті 1938 року в цьому місці рівень ґрунту знаходиться на відмітці 302-304 м., а водне плесо Тернопільського ставу – 303 м., що служить підтвердженням даної гіпотези. Але, згідно інвентарю, в південно-східному куті міських укріплень розташовувалася Шевська вежа: «Ulica Dluga: … Pierzeja druga: Tamze baszta murowana nazwana Szewska…». Таким чином, згідно даної гіпотези, «башту над водою» можна ідентифікувати як Шевську, але при цьому необхідно визнати наявність біля неї водного плеса, ймовірно, ставу Баворовського. При описі вулиці Nazdanowce (професор Львівського університету Людвік Фінкель не зміг її локалізувати, але в коментарі до тексту пов’язав назву з ждунами – гончарами) подає опис Кушнірської вежі: «Baszta murowana nazwana Kusznierska. Budynek stary, popsowany. Takze i pobicie nad nia zle. Loch dlugi murowany. Szyie sie sztuka urwala. A mur idzie od tej baszty az do zamku, gdzie niektory popsowal sie.». Враховуючи, що мур іде від замку до башти «nazwanej murowana», можна співставити Муровану та Кушнірську вежі. Таким чином, згідно даної гіпотези, ми отримали дві вежі: Північно-східна – Кушнірська, або мурована Південно східна – Шевська, або «башта над водою» Розглянемо також іншу гіпотезу. Враховуючи, що професор Марія Бриковська у своїй праці. «Ze studiów nad architekturą z początku XVII wieku wokół Tarnopola» на 190 сторінці подала ілюстрацію №3 з розміщенням укріпленого підзамча з вежею, можна припустити, що це і є башта «nad woda zostajacej». Для підготовки матеріалів автор використала припис 16 до карти ХХVI-380, копія котрої знаходиться у Варшаві в Ośrodek Dokumentacji Zabytków, згідно котрого замок і підзамче оточено із сторони ставу муром з двома баштами. Якщо одна з веж це замкова північно-західна, то іншу п. М. Бриковська розмістила біля підзамча, згідно топокарти Тарнополя 1902 року: Але ось що пише П. Білинський у своїй праці «Тернополь і його околиця» :«Недалеко церкви Воздвиження Чесного Хреста над ставом була висока мурована башта, звана Кушнірською, а то для того, що її обслуговували кушніри. Під баштою були довгі муровані пивниці (льохи), що тягнулись аж до замку. Від тої башти вздовж берега ставу йшов мур до замку» Отже, П.Білинський розміщує над ставом Кушнірську вежу, і ми можемо її ідентифікувати як башту «nad woda zostajacej». Відповідно, текст з інвентарю можна інтерпретувати по іншому: ескарпований вал іде від замку до башти «мурованої», від тієї башти до брами, і від замку (було від брами) до «башти над водою». Подібну «конструкцію» запропонували Вербовецький Ю.В та Сірий С.П., але розмістили вежу в південно-західному наріжнику замку: На світлині, котру я «позичив» в тернопільського краєзнавця Олександра Столярова, «вимальовуються» можливі залишки цієї вежі, розташовані трішки далі: Таким чином, ми отримаєм уже три вежі: Північно-східна – мурована Південно східна – Шевська На валу між замком та Надставною (Воздвиження Чесного Хреста) церквою (а не в південно-західному наріжнику замку) – башта над водою, або Кушнірська Додатковим підтвердженням даної версії може служити карта Giovanni Antonio Rizzi Zannoni, на котрій в конфігурації міських укріпленнь Тарнополя показано 5 точок (2 брами + 3 вежі): PS. Гіпотетично, враховуючи наявність виступу у бік ставу на місці костелу Замойського та залому західного валу міста, можна думати про наявність у 16 столітті в цьому місці четвертої вежі. Так це чи ні - відповідь зможуть дати лише археологічні дослідження.
×