-
Публикаций
10 -
Зарегистрирован
-
Посещение
-
Дней в лидерах
6
Тип публикации
Профили
Форум
Календарь
Сообщения, опубликованные пользователем Yar
-
-
Переглядаючи Franziszeische Landesaufnahme (1806-1869), звернув увагу на назви місцевостей між населеними пунктами Романів і Свірж. Не можу не поділитись сканом фрагмента карти:
Від часу поділу (1454 рік) минуло чотири століття, а на картах назви: Романовських маєтки і Марцінове, причому ще не Свірзького, збереглись.
- 1
-
4/11/2020 в 9:00 PM, Filin сказал:
Окончательно сомнения развеяла монография Анджея Жаки Świrz. Monografia historyczna kresowego miasteczka (2011), где уже довольно подробно рассказано, что на самом деле Свиржские - это те же Романовские, просто та их ветвь, которая осела в Свирже и решила там основать новый центр, и уже от этого центра взять себе название Свиржских. Но по сути не было никакой явно выраженной передачи Свиржа от одного рода к другому (как было позже, когда, к примеру, от Свиржских он перешёл к Цетнерам). А. Жаки не редко в тексте использует формулировку Свиржский-Романовский, что ещё больше подчёркивает связь этих двух ветвей.
Основне джерело для монографії Анджея Жаки: Józef Widajewicz. Z przeszłości buszcza: studjum historyczne. - Poznań: Fiszer i Majewski, 1925. Зверніть увагу на зроблений кимось напис на бібліотечному примірнику:
Така от таблиця роду Романовських-Свірзьких за версією Йозефа Відаєвича. У ній багато неточностей, помилок, кілька гілок не розписано, деякі особи не в ту гілку внесено, але для загальної уяви про рід підходить.
- 1
-
В 26.01.2014 в 20:36, Filin сказал:
Далее к вопросу о расположении башни относительно замка. Если посмотреть, куда смотрят её бойницы и где находится вход, то напрашивается вывод, что башня строилась не для того, чтобы закрыть доступ к замку со стороны шеи мыса, поскольку сектор обстрела ориентирован, в основном, несколько в другом направлении:
С этой стороны, неподалёку от замка, находится возвышенность, откуда укрепления удобно не только фотографировать, но и обстреливать:
Іншими словами, бійниці башти були зорієнтовані на найбільш небезпечний напрямок - т.з. "Стару бережанську дорогу". У цих місцевостях її описав під час поїздки до Теребовлі в 90-х р.р. XVI ст. у своєму щоденнику Мартін Ґруневег (о.Венцеслав). Першого дня поїздки маршрут пролягав через Чишки, Романів, Свірж, Глібовичі (біля Свіржа) і у Добряничах ночівля.
- 1
-
Трохи фольклору в тему. Легенда про заснування села Романова і замку:
ЦитатаУ давнину король Данило спочатку хотів зробити своєю столицею Звенигород. І побудував навколо нього нього багато замків назвавши їх в честь своїх синів: Романа - Романів, Лева - Львів, Гринька - Гринів, а для себе - Данилів, назва якого з часом змінилась на Давидів. Було то ще до монголів. Замок в Романові був дуже великий і міцний, що навіть, коли монголи зруйнували Звенигород, здобути замок у Романові не змогли.
До речі, цю легенду у середині 1980-х розказували місцеві працівники лісництва Свешнікову І.К., котрий проводив дослідження у Звенигороді і на запрошення тодішнього лісничого Гутника М.І. приїхав у Романів (5-6 км). Після почутого він провів своєрідний майстер-клас, як проводить дослідження таких замків, зробивши кілька невеликих розкопів при основі валів, коментуючи викопане. Його висновок: слідів великої оборони, насамперед розтопленої смоли, не знайдено.
- 2
-
Згадок в AGZ про замок в Романові не два, а набагато більше. У переважній більшості - під терміном fortalitia. Для прикладу у прикріпленому фрагменті з тому 17. Як я зрозумів, можливо хтось виправить мене, у тексті йдеться про те, що Андрій Романівський на дорозі напав на Мілохну, багату дружину Мація Голдача, обдер з неї золоті та срібні прикраси, перли та дорогий одяг загальною вартістю 1000 гривень, а саму забрав до замку в Романові" І ще, чи не про ворота замку говориться у 1451 році, не відмітив з якого тому AGZ, але тут не термін "fortalicium", а "castro": "ant portam … sub alto castro inter domos dominorum de Romanow" ?
- 3
-
В 16.06.2018 в 15:23, Filin сказав:
Т.е. в октябре 2006 г. было зафиксировано, что на участке усадьбы помещика в урочище "Валы" местные деятели подрезали какой-то склон некой возвышенности (не нашли другого места, откуда можно землю взять!), и оттуда полезла керамика 17-18 вв. и обломки кирпича. Конечно, прямо не упомянуто, что речь идёт о разрушении замковой террасы, но совершенно очевидно, что работы велись в районе нужного нам участка, поскольку так или иначе экскаватор накрыл одну из построек усадьбы. Так что пока Олег мечтает о славном туристическом будущем чудом уцелевшего замка, местные не против разровнять укрепления, если где-то ещё нужно будет землицы подсыпать.
Мова тут не про замкову терасу. Землю також нікуди звідси не вивозили, а лише зо два кубічних метри підгорнули для з’їзду екскаватора із автомобіля, що його перевозив. А от потрапив він у місце, куди бульдозером в радянські часи з вершини пагорба було згорнуто рештки будівель двору. А їх там мало бути багато. До середини 19 ст. тут знаходились житлові та адміністративні будинки колишньої домінії, у пізнішому варіанті дирекція "навколольвівських дібр" Потоцьких ланцутської лінії та їх же надлісництво "зальвівських лісів". Персонал станом на 1845 рік налічував: мандатор, 8 економів, 3 лісничих, перцептор треб, хірург домініальний, виробник оцту, гуральник, геометр, gerichtliche Landmesser, caupon, а ще ціла купа дозорців лісових, польових та інших "римарів мандатора з батогами", не кажучи про обслугу. У переліку лише ті у кого місце проживання - двір - навколозамкова територія.
Романів (Романов): замок
в Львовская область
Опубликовано:
Тут скоріше не про смолу, а про висновок Свешнікова. Не знаю, чи безпосередньо цей висновок на щось вплинув, але в часі збіглось із початком побудови нового приміщення лісництва. На свіжих фотографіях можна подивитись. А огорожа є межею земельної ділянки лісництва.