Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Oleh Stasiuk

Пользователи
  • Публикации

    94
  • Зарегистрирован

  • Посещение

  • Дней в лидерах

    35

Все публикации пользователя Oleh Stasiuk

  1. Oleh Stasiuk

    Липник: замок

    Поповню тему гарною кадастровою картою, складеною в 1850-х роках (можливо 1854, але не раніше). Тут нам в повному вигляді розкривається план палацового комплексу із забудовою, ставами, садами і т.д. Проте найбільший інтерес викликає в мене той же "об'єкт №2". Тут бачимо зовсім не просту споруду, а якийсь мурований об'єкт доволі цікавої форми, з чимось типу садів з тильної сторони. Що це? Ну і найбільш інтригуючий напис на даній карті знаходиться на південний-захів від об'єкту №2 - "Нива під замком". Якщо вона "під замком", то з чим її співвідносити з палацом чи об'єктом №2?
  2. Oleh Stasiuk

    Липник: замок

    Обговорюється цей об'єкт: Замок в с.Липник Село Липник знаходиться за 55 км. на північний-захід від Львова. Зараз це окреме село, а раніше присілок одного з найбільших сіл Галичини - Кам'янки Волоської. Присілок не рядовий, а, по-суті, адміністративний центр села. Тут була церква (відома з першої пол. 17 ст.), тут був палац (маєток Яблоновських, Воронецьких, потім Чайковських), в радянський час - школа, медпункт, клуб, колгосп. Оскільки це, фактично, рідне для мене село, то його історію досить непогано перетряс. Чіткої інформації про існування тут замку чи інших фортифікацій небагато, проте деякі натяки в літературі все ж проскакують: Згадує про замок в Липнику В. Пшик в своїй праці Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII-XVIII ст. Як виявилося внаслідок аналізу його посилань, Пшик взяв цю інформацію в Р. Афтаназі (відомого дослідника замків і палаців). В його праці "Materiały do dziejów rezydencji T. 7A" можна зустріти майже ідентичний уривок тексту: В більшості матеріал про Кам'янку Волоську Афтаназі писав на основі власних знань, оскільки тут неодноразово бував, добре знав місцевість, а до Другої світової зробив навіть серію фотографій палацу Чайковських. Проте, аналізуючи його список джерел випливає ще одне видання: Rolnik, 1867-1937. По суті, тут важливим з нього, в контексті теми, є лише одне речення: Також, певний натяк на існування замку бачимо в етнографічному дослідженні Кам'янки, опублікованому в праці "Галичанин. Літературний збірник. Я. Головацький - 1862" Ось це, в принципі, і є всі вихідні дані. Інформації, звичайно, зовсім небагато, але в ній є декілька моментів за які можна зачепитися. Найбільш важливим джерелом, звичайно, є інформація наведена Афтаназі. Тут найбільше конкретики. Першим важливим для мене моментом є локація. В більшості ми звикли, що двори, палаци дуже часто виростають на місці замків. Але тут бачимо, що Афтаназі чітко розділяє палац Чайковських і замок, відносячи останній в інше місце, кудись на південний схід від палацу. Другий важливий момент, це те, що згадуються сліди фортифікацій, які збереглися щонайменше до початку 20 ст. В силу того, наскільки я знаю цю місцевіть, осмілюся висунути припущення, де міг знаходитись той замок. Для наглядності підготував невелику схему Карта Цифрою 1 позначено місце, де знаходився палац Чайковських, від якого відштовхується Афтаназі. На південний-схід в безпосередній близькості від нього були рукотворні стави. Сьогодні вони в більшості висохли, але їх контури і зараз чітко видно. А далі тягнеться пасовисько. Воно майже ідеально рівне і будь яких слідів забудови там нема. Проте, трохи далі, за рікою є місце, яке в житті не викликало б в мене підозр, якби не вищенаведений уривок тексту. Всередині кола знаходиться невеличка височина. Сьогодні повністю розорана, але за розповідями навіть моєї бабці, ще до Другої світової там була забудова. Інтерес викликають два місця. Під цифрою 2 тягнеться лінія кущів і дрібних дерев. Заросла вона не просто так, а на ділянці, яка дуже нагадує оборонний вал. Для впевненості, хотілося би, щоб зререглися інші сторони, але інші гіпотетичні сторони повністю розорані...А під цифрою 3 знаходиться іще один цікавий об'єкт. Там росте величезна липа. Ніби просто дерево та й все, але тут є свій зміст. Дерево дуже-дуже-дуже старе. Боюся перебільшити, але йому явно не сотня років. За словами старожилів таких лип було декілька, раніше ціла алея. За переказами, саме від них пішла назва села - Липник. Під липою стоїть скульптура св. Яна. Місце, судячи зі всього, шанувалося досить здавна, бо навіть на карті фон Міга в даному місці є позначка про те, що тут в кінці 18 ст. стояло щось типу каплички. Окрім іншого, Все це наводить на думку, що в межах окресленого кола був якийсь об'єкт, один з осередків села. Можливо якийсь дерев'яний замок. Хоча це поки лише моє припущення і, без інших письмових відомостей чи грунтовніших досліджень, є лише здогадками Ось так дана місцевість зображена в Фрідріха фон Міга. На місці, що нас цікавить бачимо забудову і обнесена вона чорним квадратним контуром. Що це? Огорожа? Чи не на місці старого замчища? Карта
  3. Поповню тему симпатичною картою за 1854 рік з колекції кадастрових карт ЦДІАЛ. Земляні укріплення вже не такої ідеальної форми, як були в 18 столітті, проте загальні форми ще достатньо добре читаються.
  4. Oleh Stasiuk

    Ягорлык - приграничный замок Речи Посполитой

    Натяк, звичайно, зрозумілий. Але якщо роздивитися трохи ближче знімки попередніх років, то, особисто мені здається, що це природні утворення Ось так приблизно ці формації виглядають збоку. Фото на Google Earth локалізоване в 200 метрах поруч з об'єктом:
  5. Обговорюється цей об'єкт: Замок поблизу с.Романів Романів - село в Перемишлянському районі за 30 км. на південний-схід від Львова. Про існування тут замку нам чітко повідомляє карта Фрідріха фон Міга, де на північно-західній околиці села бачимо характерний прямокутник, виконаний чорними лініями (що говорить нам про земляний тип укріплення) і по кутах чотири виступи. Поруч бачимо три муровані споруди (виконані червоним кольором) і весь цей комплекс розміщений на невеликому прямокутному узвишші. Ідентифікувати місце виявилось абсолютно не проблематичним завданням, оскільки на сучасних супутникових знімках абсолютно гарно і чітко в потрібному місці проглядається об'єкт, схожий за форморю на таку собі зірочку і рясно покритий рослинністю. На пізніших картах в потрібному місці також можна побачити об'єкт, щоправда його форми не так гарно проглядаються. Тим не менш, з'являється позначка Dwór, що характеризує його, як певний маєток. Чи не першим джерелом з сучасної літератури, куди варто заглядувати при пошуку інформації по таких об'єктах є праця В. Пшика Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII-XVIII ст. Тут дійсно знаходимо невелику довідку про замок: У своїй довідці Пшик згадує, що наявність укріплення в Романові двічі відзначено у актових документах др. пол. XV ст. Ці згадки дійсно можна віднайти в праці "Akta grodzkie і ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej" том 15. Йдеться тут про документи під № 1280, 3483 Я, нажаль, не сильний в латині, тому докладний зміст документів мені поки не відомий, проте навіть неозброєним оком можна зауважити, що тут фігурує слово fortalicium. Ось, що про цей термін говорить Олег Мальченко в статті "Термінологія оборонних споруд на українських землях у ХV-XVI ст.": Також цей термін намагається пояснити Lozinski Wladyslaw у праці "Prawem i lewem. — Lwow, 1931". Тут же, як приклад вживання цього терміну згадується і замок в Романові: Переклад: Також про існування замку тут згадується в праці "Adamczyk Jan Leszek. Fortyfikacje stale na polskim przedmurzu od polowy XV do konca XVII wieku":. Щоправда тут лише коротенька довідка, з посиланням на Лозинського: Варто також відзначити, що декілька років тому об'єкт попав в поле зору Андрія Филипчука, який провів тут розвідку і її результатами поділився в Віснику інституту археології. Випуск 9, 2014 р. Серед "джерел", які також варто було б залучити, є одна карта складена свого часу одним місцевим мешканцем для @Filin. Вона додає багато дрібних деталей, які гарно доповнюють обороноздатність об'єкту, але яких не побачиш не побувавши на місці
  6. Oleh Stasiuk

    Романів (Романов): замок

    Недавно мав чудову нагоду відвідати даний замок. Об'єкт просто вразив своїм станом збереження, позитивні враження і досі гріють душу. Замок знаходиться за територією якоїсь установи (щось типу лісництва, точної назви не згадаю) і потрапити до нього можна лише пройшовши ворота на територію. Я не з тих людей, які люблять вриватися на якісь закриті чи приватні території і вирішив зайти з іншої сторони. Довелося дертися через густі зарослі високої трави, кущів і т.д. Підійшовши до замку з півночі, об'єкт легко дав себе впізнати дуже стрімким і достатньо високим схилом куртини. Видертись наверх було завданням не з найпростіших - все, все, все абсолютно заросло непрохідними кущами і дрібними деревами. Тим не менше посеред цих заростей абсолютно чітко можна було виокремити кутові клиновидні бастіони, стан збереження яких просто ідеальний. Далі був спуск вниз, на внутрішнє подвір'я замку. Воно знаходиться помітно в низовині відносно периметру укріплення. Жодних споруд, чи навіть натяків на їх залишки не побачив. Воно і зрозуміло, схоже об'єкт був дерев'яно-земляним. Всі споруди, очевидно дерев'яні, не збереглися. Про їх розташування хіба археологія зможе щось розказати. В західній куртині є пробіл - звідси був єдиний в'їзд в замок. Ну, і також варто відзначити, що південно-східний бастіон дуже відрізняється від решти своїм теперішнім станом. На відміну від всіх решти - тут майже немає кущів і дерев, що дозволило не лише оцінити стан пам'ятки, а і зробити фото, які хоча б частково передавали стан збереження. Мало того, якась добра душа, щойно перед моїм візитом покосила там траву Ось такий вигляд має згаданий мною південно-східний бастіон: Ну і так виглядає подвір'я замку: Інших фото не публікую, оскільки направду важко було в густих зарослях зробити інформативні фото. Впевнений об'єкт дуже гарно би розкрився з повітряної зйомки, особливо в період відсутності листя. Загалом, як я вже казав, замок залишив по собі надзвичайно позитивне враження. Якщо позбавити його рослинності і трохи "привести до порядку" замок абсолютно спокійно може займати місце в складі відомого туристичного маршруту "Золота Підкова", враховуючи його розташування якраз між Звенигородом і Свіржом.
  7. Натрапив в нотатках Олександра Чоловського на передрук одного цікавого документу, датованого 1672 роком, де описаний арсенал Яна Собєського, який зберігався в Яворові (очевидно в самому замку). Колекція вкрай цікава. А в виданні Broń i barwa за 1936р. Nr. 11-12 ст. 248-255 можна побачити це все, але вже не в чорновиках, а в вигляді гарно оформленої статті.
  8. Обговорюється цей об'єкт: монастир поблизу с. Щеплоти Щеплоти - село в Яворівському районі Львівської області. В 17-18 ст. існував тут Василіанський монастир. Ось такі відомості про нього подає Вікіпедія Основна інформація взята зі "Словника географічного королівства Польського": Джерело Про оборонний характер монастиря свідчить, в першу черту, карта Фрідріха фон Міга. Джерело Тут можна побачити сам монастир, який розташувався на східній околиці села, оточений земляними укріпленнями. В плані нібито квадрат, але зображені лише три бастіони. Сам монастир знаходиться на чітко окресленому узвишші, а з північної сторони тягнеться водойма, що також додає своїх фортифікаційних переваг. Вже в 19 ст., як розуміємо з вищенаведеної довідки, монастир не існував, але наведу кілька зображень карт цієї місцевості Джерело Ось тут дуже чітко окреслена потрібна нам ділянка. Бачимо, що її форма дуже близька до трикутної. Тож, можливо, саме тому на карті фон Міга зображенні лише три бастіони. І ще одне зображення - кадастрова карта 1855 року: Джерело Складно говорити, чи залишилося зараз щось від монастиря, через майже 250 років з дня його закриття, проте @Filin таки зміг видивитись на сервісах Google Earth залишки тих бастіонів
  9. Oleh Stasiuk

    Щеплоти (Щеплоты): монастир

    З'явився привід для чергового візиту в ЦДІАЛ. Маю надію, що документи 146 фонду можуть містити якісь цікаві моменти
  10. Oleh Stasiuk

    Щеплоти (Щеплоты): монастир

    Судячи зі всього, фортифікації і зараз гарно читаються не лише з повітря, але і з землі. Ость тут знайшов кілька сучасних фото місцевості. Самі зображення не особливо інформативні, але їх підписи свідчать про читабельність укріплень: 1. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Pozostałości starodzewia na nowożytnych fortyfikacjach ziemnych. 2. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Pojedyncze drzewa rosnące na koronie nowożytnych fortyfikacji ziemnych. 3. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Pojedyncze drzewa rosnące na koronie nowożytnych fortyfikacji ziemnych. 4. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Budynek podworskiej stajni na terenie folwarku. І ще один маленький матеріал, не без фантастики, але повідомляє, що деякі сліди, окрім бастіонів, від монастиря таки залишились
  11. Oleh Stasiuk

    Старичі (Старичи): замок

    Ось такий цікавий уривок тесту можна знайти на сторінці Вікіпедії, яка стосується сусіднього населеного пункту - Шкло: Такий документ дійсно можна віднайти в ЦДІАЛ ф.720 оп.1 спр.1084. Ось так виглядає ця карта Орієнтація сторін світу трохи збиває з пантелику, але на карті дійсно під буквою А позначений дуже-дуже грубо і схематично, але все ж наш замок. Викликає великий інтерес зображення в лівому нижньому куті карти. З першого погляду ніби звичайне художнє оформлення, але придивившись - можна розглянути сюжет: Землемір-картограф зі своїм знаряддям в процесі роботи, разом зі своїм помічником. На задньому плані замок. Тут постає запитання. А чи не увіковічнений тут сам автор карти де Бужерон і тутешня місцевість, включно з нашим замком? На передньому плані забражена споруда, яка цілком може тягнути на водяний млин. На карті в нас є такий, позначений буквою D (moulin ruine). Тож маємо навіть гіпотетичний ракурс цього малюнку, в якому багато чого сходиться, включно з орієнтацією замку(в'їзна брама була орієнтована саме на схід, в сторону того самого млина). Якщо інформація відповідає дійсності, то маємо найбільш раннє зображення замку в Старичах:
  12. Обговорюється цей об'єкт: Замок в с. Старичі Старичі - село Яворівського району Львівської області, розташоване за 15 км. на пн.-сх. від Яворова. Згадує про замок в Старичах В. Пшик у своїй праці Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII-XVIII ст. Насправді, ідентифікувати місце розташування замку виявилось зовсім не складним завданням. На карті Фрідріха фон Міга немає чітко позначеного укріплення, проте є дуже цікаві елементи рельєфу на північно-східній околиці населеного пункту. А саме дуже характерне прямокутне узвишшя, яке як ніщо інше може претендувати на роль потенційного замчища: Джерело Ні більш пізніших картах ми також можемо побачити дуже цікаві риси окресленої ділянки: Джерела: 1, 2 Якщо в першому випадку бачимо трохи аморфні форми, то друге зображення нам дає просто розкішний план замчища. Від якого, нажаль, сьогодні не лишилося майже й сліду: ВікіМапія Зате тепер ми чітко знаємо, де саме потрібно шукати зниклий замок. Серед письмових джерел, де би він був зафіксований варто відзначити "Географічний словник королівства Польського": Джерело Інформації тут небагато, лише згадка, що тут був укріплений замок, а на момент складання словника там стояв будиночок лісничого (інформація перегукується з поданою Пшиком). Але дуже важливим є посилання на джерело цієї інформації, що нечасто можна спостерігати в Словнику. В 7-му зошиті "Часопису Оссолінських" за 1833 рік потрібної інформації не знайшлося, тому довелося трясти і інші томи. І так, дійсно, в 6-му зошиті знайшовся цікавий опис замку в Старичах: Також замок згадується в Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym ... Переклад:
  13. Oleh Stasiuk

    с. Замок: замок

    Нарешті руки дотягнулися до досить рідкісного видання "Les châteaux de Pologne. 1-er fascicoule. Varsovie: Messager Polonais" (1929). Хоча текстової інформації небагато, але дуже потішило невідомими мені досі ілюстраціями, особливо в частині інтер'єрів замку:
  14. Oleh Stasiuk

    Старичі (Старичи): замок

    Ось такий чудовий план замку відкопав в колекції кадастрових карт ЦДІАЛ
  15. Oleh Stasiuk

    Речки (Річки): замок

    Ось така кадастрова карта середини 19 ст. зберігається в ЦДІАЛ. Напревеликий жаль, ніякої ясності в історію замку не вносить. Навпаки, дає чітко зрозуміти, що в той час замок вже не існував і не розглядався, як якась цілісна споруда. Але тоді викликають запитання щоденники Першої світової, про які йшлося вище.
  16. Обговорюється цей об'єкт: Замок в с. Нагачів Нагачів - село Яворівського району Львівської області, знаходиться за 12 км. на північний-захід від районного центру Яворова. Першою згадкою, яка трапила мені в руки про замок в цьому населеному пункті була невелика замітка в щоденниках Ульріха фон Вердума, який подорожував і описував наші землі в 1670-х роках. Виглядає вона так: Ідентифікувати місце про яке говорив Вердум було не проблемно. На карті фон Міга чітко бачимо чотирикутне земляне укріплення в центрі села з кількома невеличкими мурованими спорудами. На пізніших картах видно деякі зміни, але загальна форма укріплення залишається все тією ж. Ця ж форма, дає хорошу можливість визначити сьогоднішнє місце розташування об'єкту. Як бачимо на супутникових знімках, ділянка, на щастя, не була забудована тому є доволі впізнаваною. Окрім візуальних джерел, інформацію про укріплення мені вдалося віднайти в письмових джерелах. В державному архіві Перемишля натрапив на документ, датований 1730 роком, про те що Урсула Пжебендовська надає поповим синам Антонові і Теодорові чверть поля в довічне користування. Коротко згадується тут і замок: Інформації небагато, але документ дає зрозуміти що замок в 1730-му році стояв і успішно функціонував. Далі варто відзначити Rolnik, 1867-1937. На сторінках 87-88 досить немаленька стаття про Нагачів, але більш зосереджена на власниках - родині Юнгів з Шотландії і ї історії та інших питаннях. Стосовно укріплень я би виділив один абзац: Також в виданні фігурує декілька знімків. Цікавість в мене викликали два: На першому бачимо житловий будинок, на другому якесь цікаве приміщення з не менш цікавим підписом - "так звана башта". Ну, і декілька сучасних джерел. Вікіпедія: Історія міст і сіл СРСР: В. Пшик Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII-XVIII ст. Також, в спробах побачити місцевість в сьогоднішньому стані, натрапив на фото споруд, які фігурували вище. В додачу до них є ще одне, яке слабо передає візуальну інформацію, але підпис свідчить, що йдеться про збережені вали - "Nahaczów (ukr. Нагачів). Pień jesiona wyniosłego na kornie wałów zachowanych fortyfikacji ziemnych" Ну ось так-от ввідна інформація.
  17. Oleh Stasiuk

    Старичі (Старичи): замок

    Знайшов ще один сучасний аерофотознімок потрібної нам ділянки. З нього вдалося ідентифікувати місця розташування споруд, які фігурували в пості №3. І так, вони дійсно розташовані та території де був замок і можуть мати безпосереднє відношення до нього.
  18. Oleh Stasiuk

    Речки (Річки): замок

    Інвентарний опис Річицького замку за 1702 рік. ЦДІАЛ ф.134 оп. 1 спр. 134. аркуш 1
  19. Oleh Stasiuk

    Старичі (Старичи): замок

    Конкретно цього видання також не знайшов (точніше його адаптованої, друкованої версії), але знайшов оригінал тут на ст. 491, або листі 239 Спроба перекладу і адаптації :-)
  20. Oleh Stasiuk

    Старичі (Старичи): замок

    Згадує про наш об'єкт в своїх щоденниках Ульріх фон Вердум, якому доводилось подорожувати цими землями в 1670-х роках.
  21. Oleh Stasiuk

    Старичі (Старичи): замок

    Додам в тему ще дві карти 1878 і 1938 років, які завалялися на жорсткому диску. На першій добре бачимо двір з чотирма спорудами і виходом на східну сторону, на другій, нажаль, таких деталей немає, але цікаво, що поруч є залізнична станція Старичі-Двір
×