Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Oleh Stasiuk

Пользователи
  • Публикации

    87
  • Зарегистрирован

  • Посещение

  • Дней в лидерах

    29

Все публикации пользователя Oleh Stasiuk

  1. Обговорюється цей об'єкт: монастир поблизу с. Щеплоти Щеплоти - село в Яворівському районі Львівської області. В 17-18 ст. існував тут Василіанський монастир. Ось такі відомості про нього подає Вікіпедія Основна інформація взята зі "Словника географічного королівства Польського": Джерело Про оборонний характер монастиря свідчить, в першу черту, карта Фрідріха фон Міга. Джерело Тут можна побачити сам монастир, який розташувався на східній околиці села, оточений земляними укріпленнями. В плані нібито квадрат, але зображені лише три бастіони. Сам монастир знаходиться на чітко окресленому узвишші, а з північної сторони тягнеться водойма, що також додає своїх фортифікаційних переваг. Вже в 19 ст., як розуміємо з вищенаведеної довідки, монастир не існував, але наведу кілька зображень карт цієї місцевості Джерело Ось тут дуже чітко окреслена потрібна нам ділянка. Бачимо, що її форма дуже близька до трикутної. Тож, можливо, саме тому на карті фон Міга зображенні лише три бастіони. І ще одне зображення - кадастрова карта 1855 року: Джерело Складно говорити, чи залишилося зараз щось від монастиря, через майже 250 років з дня його закриття, проте @Filin таки зміг видивитись на сервісах Google Earth залишки тих бастіонів
  2. Oleh Stasiuk

    Щеплоти (Щеплоты): монастир

    З'явився привід для чергового візиту в ЦДІАЛ. Маю надію, що документи 146 фонду можуть містити якісь цікаві моменти
  3. Oleh Stasiuk

    Щеплоти (Щеплоты): монастир

    Судячи зі всього, фортифікації і зараз гарно читаються не лише з повітря, але і з землі. Ость тут знайшов кілька сучасних фото місцевості. Самі зображення не особливо інформативні, але їх підписи свідчать про читабельність укріплень: 1. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Pozostałości starodzewia na nowożytnych fortyfikacjach ziemnych. 2. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Pojedyncze drzewa rosnące na koronie nowożytnych fortyfikacji ziemnych. 3. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Pojedyncze drzewa rosnące na koronie nowożytnych fortyfikacji ziemnych. 4. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Budynek podworskiej stajni na terenie folwarku. І ще один маленький матеріал, не без фантастики, але повідомляє, що деякі сліди, окрім бастіонів, від монастиря таки залишились
  4. Oleh Stasiuk

    Старичі (Старичи): замок

    Ось такий цікавий уривок тесту можна знайти на сторінці Вікіпедії, яка стосується сусіднього населеного пункту - Шкло: Такий документ дійсно можна віднайти в ЦДІАЛ ф.720 оп.1 спр.1084. Ось так виглядає ця карта Орієнтація сторін світу трохи збиває з пантелику, але на карті дійсно під буквою А позначений дуже-дуже грубо і схематично, але все ж наш замок. Викликає великий інтерес зображення в лівому нижньому куті карти. З першого погляду ніби звичайне художнє оформлення, але придивившись - можна розглянути сюжет: Землемір-картограф зі своїм знаряддям в процесі роботи, разом зі своїм помічником. На задньому плані замок. Тут постає запитання. А чи не увіковічнений тут сам автор карти де Бужерон і тутешня місцевість, включно з нашим замком? На передньому плані забражена споруда, яка цілком може тягнути на водяний млин. На карті в нас є такий, позначений буквою D (moulin ruine). Тож маємо навіть гіпотетичний ракурс цього малюнку, в якому багато чого сходиться, включно з орієнтацією замку(в'їзна брама була орієнтована саме на схід, в сторону того самого млина). Якщо інформація відповідає дійсності, то маємо найбільш раннє зображення замку в Старичах:
  5. Обговорюється цей об'єкт: Замок в с. Старичі Старичі - село Яворівського району Львівської області, розташоване за 15 км. на пн.-сх. від Яворова. Згадує про замок в Старичах В. Пшик у своїй праці Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII-XVIII ст. Насправді, ідентифікувати місце розташування замку виявилось зовсім не складним завданням. На карті Фрідріха фон Міга немає чітко позначеного укріплення, проте є дуже цікаві елементи рельєфу на північно-східній околиці населеного пункту. А саме дуже характерне прямокутне узвишшя, яке як ніщо інше може претендувати на роль потенційного замчища: Джерело Ні більш пізніших картах ми також можемо побачити дуже цікаві риси окресленої ділянки: Джерела: 1, 2 Якщо в першому випадку бачимо трохи аморфні форми, то друге зображення нам дає просто розкішний план замчища. Від якого, нажаль, сьогодні не лишилося майже й сліду: ВікіМапія Зате тепер ми чітко знаємо, де саме потрібно шукати зниклий замок. Серед письмових джерел, де би він був зафіксований варто відзначити "Географічний словник королівства Польського": Джерело Інформації тут небагато, лише згадка, що тут був укріплений замок, а на момент складання словника там стояв будиночок лісничого (інформація перегукується з поданою Пшиком). Але дуже важливим є посилання на джерело цієї інформації, що нечасто можна спостерігати в Словнику. В 7-му зошиті "Часопису Оссолінських" за 1833 рік потрібної інформації не знайшлося, тому довелося трясти і інші томи. І так, дійсно, в 6-му зошиті знайшовся цікавий опис замку в Старичах: Також замок згадується в Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym ... Переклад:
  6. Oleh Stasiuk

    с. Замок: замок

    Нарешті руки дотягнулися до досить рідкісного видання "Les châteaux de Pologne. 1-er fascicoule. Varsovie: Messager Polonais" (1929). Хоча текстової інформації небагато, але дуже потішило невідомими мені досі ілюстраціями, особливо в частині інтер'єрів замку:
  7. Oleh Stasiuk

    Старичі (Старичи): замок

    Ось такий чудовий план замку відкопав в колекції кадастрових карт ЦДІАЛ
  8. Oleh Stasiuk

    Речки (Річки): замок

    Ось така кадастрова карта середини 19 ст. зберігається в ЦДІАЛ. Напревеликий жаль, ніякої ясності в історію замку не вносить. Навпаки, дає чітко зрозуміти, що в той час замок вже не існував і не розглядався, як якась цілісна споруда. Але тоді викликають запитання щоденники Першої світової, про які йшлося вище.
  9. Обговорюється цей об'єкт: Замок в с. Нагачів Нагачів - село Яворівського району Львівської області, знаходиться за 12 км. на північний-захід від районного центру Яворова. Першою згадкою, яка трапила мені в руки про замок в цьому населеному пункті була невелика замітка в щоденниках Ульріха фон Вердума, який подорожував і описував наші землі в 1670-х роках. Виглядає вона так: Ідентифікувати місце про яке говорив Вердум було не проблемно. На карті фон Міга чітко бачимо чотирикутне земляне укріплення в центрі села з кількома невеличкими мурованими спорудами. На пізніших картах видно деякі зміни, але загальна форма укріплення залишається все тією ж. Ця ж форма, дає хорошу можливість визначити сьогоднішнє місце розташування об'єкту. Як бачимо на супутникових знімках, ділянка, на щастя, не була забудована тому є доволі впізнаваною. Окрім візуальних джерел, інформацію про укріплення мені вдалося віднайти в письмових джерелах. В державному архіві Перемишля натрапив на документ, датований 1730 роком, про те що Урсула Пжебендовська надає поповим синам Антонові і Теодорові чверть поля в довічне користування. Коротко згадується тут і замок: Інформації небагато, але документ дає зрозуміти що замок в 1730-му році стояв і успішно функціонував. Далі варто відзначити Rolnik, 1867-1937. На сторінках 87-88 досить немаленька стаття про Нагачів, але більш зосереджена на власниках - родині Юнгів з Шотландії і ї історії та інших питаннях. Стосовно укріплень я би виділив один абзац: Також в виданні фігурує декілька знімків. Цікавість в мене викликали два: На першому бачимо житловий будинок, на другому якесь цікаве приміщення з не менш цікавим підписом - "так звана башта". Ну, і декілька сучасних джерел. Вікіпедія: Історія міст і сіл СРСР: В. Пшик Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII-XVIII ст. Також, в спробах побачити місцевість в сьогоднішньому стані, натрапив на фото споруд, які фігурували вище. В додачу до них є ще одне, яке слабо передає візуальну інформацію, але підпис свідчить, що йдеться про збережені вали - "Nahaczów (ukr. Нагачів). Pień jesiona wyniosłego na kornie wałów zachowanych fortyfikacji ziemnych" Ну ось так-от ввідна інформація.
  10. Oleh Stasiuk

    Старичі (Старичи): замок

    Знайшов ще один сучасний аерофотознімок потрібної нам ділянки. З нього вдалося ідентифікувати місця розташування споруд, які фігурували в пості №3. І так, вони дійсно розташовані та території де був замок і можуть мати безпосереднє відношення до нього.
  11. Oleh Stasiuk

    Речки (Річки): замок

    Інвентарний опис Річицького замку за 1702 рік. ЦДІАЛ ф.134 оп. 1 спр. 134. аркуш 1
  12. Oleh Stasiuk

    Старичі (Старичи): замок

    Конкретно цього видання також не знайшов (точніше його адаптованої, друкованої версії), але знайшов оригінал тут на ст. 491, або листі 239 Спроба перекладу і адаптації :-)
  13. Oleh Stasiuk

    Старичі (Старичи): замок

    Згадує про наш об'єкт в своїх щоденниках Ульріх фон Вердум, якому доводилось подорожувати цими землями в 1670-х роках.
  14. Oleh Stasiuk

    Старичі (Старичи): замок

    Додам в тему ще дві карти 1878 і 1938 років, які завалялися на жорсткому диску. На першій добре бачимо двір з чотирма спорудами і виходом на східну сторону, на другій, нажаль, таких деталей немає, але цікаво, що поруч є залізнична станція Старичі-Двір
  15. Oleh Stasiuk

    Старичі (Старичи): замок

    На просторах мережі знайшов три фото, які підписані "Starzyska (ukr. Старичі). Budynek dawnego dworu". Поки не знаю, чи ці фото мають пряме відношення до нашої теми, але на вся випадок закину сюди
  16. Oleh Stasiuk

    Печихвосты: замок

    @Filin, ти не помилився, тут дійсно нічого нема. Але для впевненості все ж приведу матеріал, який там поданий: П.С. Книга відкривається, але чомуcь лише в Internet Explorer.
  17. Досить багато матеріалу про Яворівський замок є в праці Jaworów : monografia historyczna, etnograficzna i statystyczna (ст. 12, 19-20 і т.д.) Особливо цікавий опис на сторінці 79. Автор описує стан замку на момент написання монографії, тобто початок 20 ст.
  18. Не можу стверджувати, що матеріал має пряме відношення до об'єкту, але пам'ятник цікавий і ніде мені більше не зустрічався. В матеріалі сказано, що був спертий до стіни бувшого монетного двору. Підозрюю, що така установа могла існувати саме в межах укріплень. Особливо цікавим є те, що старожил середини 19 ст. пригадує 6 таких пам'ятників, але не знає куди вони поділися. Tygodnik Lwowski 1868 рік. Upd. Уважно перечитав матеріал, що поданий вище. Все ж таки я не помилився з локацією монетного двору
  19. Oleh Stasiuk

    с. Замок: замок

    Докопався до інформації, що в Archiwum Archidiecezjalne w Lublinie лежить документ за 1629 р. про візитацію каплиці в Руді, в дворі Бартоломея Белжецького. Безсумнівно, тут йдеться про замкову каплицю. І, по суті, цей документ є поки найстарішим з відомих нам матеріалів про замок. Координати: Archiwum Archidiecezjalne w Lublinie Rep60 A149 – ABMK 1041 Acta visitationis Zamoyscianae ab anno Domini 1602 ad 1605. Acta visitationis Koniecpolscianae per Sasin priora anno Domini 1629 k. 14v-15 Ruda, kap. [we dworze Bartłomieja Bełżeckiego, podkomorzego bełskiego, par. Magierów] На превеликий поки не вдається встановити з ними контакти, всі електронні адреси мовчать.
  20. Oleh Stasiuk

    Магеров (Магерів): замок

    Знайшов ще одну згадку про вали розміром 70х30 сажнів біля Магерова. Все та ж риторика про ймовірний Траянів вал, але джерело на два десятиліття старіше ніж "Starożytna Polska pod względem historycznym, geograficznym i statystycznym opisana". Тобто, на початку 19 ст. вали були, але їх історія для тодішнього люду була більшою загадкою, нід навіть для нас. Що свідчить про те, що укріплення перестали відігравати свою роль дужу-дуже задовго до того. Праця є доступною м мережі - Czasopism naukowy księgozbioru publicznego imenia Ossolinskich.1828 Потрібний матеріал на ст. 120
  21. Oleh Stasiuk

    с. Замок: замок

    Це я прекрасно розумію. В нас в кожному другому селі або дзвони золоті закопані, або танк німецький в болоті втоплений, або Ян Собєський бував Він то може і бував, але цікаво зачепитися за документальні підтвердження))) А по-суті минулого посту, от яка ситуація вийшла. Процитований вище уривок був скопійований мною з ось цього ресурсу. Там вказано, що стаття взята з праці "Жовківщина: Істор. нарис. Т. 1. Жовква; Л.; Балтимор, 1994" автори Г. Р. Жарікова, С. Г. Милькус. В знайомих знайшлася ця праця і от що вийшло. На 54-55 ст. цієї праці дійсно йдеться про Магерів, але там немає жодної згадки про замок і Яна Собєського Звідки ця інформація взялася в електронній версії статті - залишається лише здогадуватись)
  22. Oleh Stasiuk

    с. Замок: замок

    Вже, напевно, не новина, але про всяк випадок залишу тут лінк на невеликий підсумок підведений по нашому замку. На Збручі вийшла невелика стаття: Забутий замок Руди Магерівської Окрім цього, випадково натрапив на згадку про замок в статті про Магерів, яка розміщена в праці "Жовківщина: Істор. нарис. Т. 1. Жовква; Л.; Балтимор, 1994": Самої книги поки не мав можливості переглянути, але факт відвідування замку Яном Собєським є новим для мене, і був би приємно здивований, якби в цій праці було посилання на те, звідки взята ця інформація.
×