[Поморяни (Поморяны): В'їзна вежа замку]

Іще один опис вежі, зафіксований після масштабної руйнації замку в 1684 році:

Цитата

W czasie boju przypatrzmy się zamkowi. Most zwodzony do bramy zamkowej od północy wiodący runął w skutek ognia, sama baszta nad bramą wysoko wymurowana wprawdzie od dachu niezapalona, ale za to schody do niej i cały spód w ogniu - w baszcie tej giną wyż wyrażeni mieszczanie z wielu ludżmi nieznanego imenia

Як бачимо, під час нападу татар в травні 1684 р. вежі дісталося - вона була підпалена, однак горіла лише нижня частина. В пожежі був знищений дерев'яний міст.

[Поморяни (Поморяны): замок в письмових джерелах - Опис нападу татар 1684 р.]

Даний опис замку можна віднайти в Хроніці Поморянській Б.Заморського на ст. 102-104

Цитата

Król przybył do Żółkwi w lipcu a w maju 1684 niespodziewanym napadem Tatarów uległy Pomorzany prawie zupełnemu zniszczeniu. Tą razą widać oblęgano miasto i zamek ze wszech stron, niedoświadczony w boju Wardeński ograniczony na własny przemysł, widać nie mógł dać rady z braku odpowiedniej siły i niespodziewanego napadu. Nie masz opisanego toku boju, są za to straszne tegoż skutki dostaczenie opowiedziane: tak miasto całe eległo zupełnemu zniszczeniu, cudem ledwie ocalał kościoł na nowem miejscu  postawiony; za to całe miasto ze szczętem zniszczone i zrabowane, co nie dostało się w niewolę wolało przy zamku, w samym zamku i w kościele się zatarasować. Tu obroną kierował przy Wardeńskim Jan Hrehory Gawański, Iwaś Jurkiewicz, Stefan Wirczak, Hrehory Jarowicz, młody Stanisław Wardeński i stary pisarz Iwanicki. Straszna to i rozpaczliwa była obrona poznać po zniszczeniu dalszem i po krwawych stratach poniesionych.

Tak widziny Andrzeja Michała Wardeńskiego w skutek oparzenia mocno rannego, Jan Hrehory Gawański ostatni z znakomitych Gawańskich reszta zaszła do rzędu zwykłych i zepsutych ludzi - ginie przy kościele i tam pochowany, na baszcie u bramy zamkowej giną w obronie mostu Iwaś Jurkiewicz, i Hrehory Jarowicz - ze wszystkich ocalał dzielny Wirczek, który po Gawańskich najdłużej miastu wójtował. Z wielką starannością i nieustraszoną odwagą ksiądz Krzysztof Klocowicz, sam tylko w czasie boju opatrywał w sakramenta umierających, bo nieznanego nazwiska księdza ruskiego powiesili Tatarzy na palącej się cerkwi. W czasie boju przypatrzmy się zamkowi. Most zwodzony do bramy zamkowej od północy wiodący runął w skutek ognia, sama baszta nad bramą wysoko wymurowana wprawdzie od dachu niezapalona, ale za to schody do niej i cały spód w ogniu - w baszcie tej giną wyż wyrażeni mieszczanie z wielu ludżmi nieznanego imenia. Strzelnice i mury po nad fosą idące po lewej stronie od bramy głównej rozbite, strzelnice obalone, co przy nich z drzewa gore; przy tych murzch baszta narożna jedna do połowy prawie rozbita w skutek silnego działowego ognia w gruzy; cała strona od południa zamku stoi w ogniu, przy tej wszystkie strażnice i bzszty, sklepienia walą się aż do spodu prawie. Od prawej strony bramy baszta druga kwadratowa w ogniu - mur między tą basztą nastepną rozbity czy może wysadzony - następna narożna baszta znów cała w ogniu, proch w niej się zapalił, ztąd wysadzona i rozbita prawie za szczętem. Od pólnocy zresztą mur wszędzie mocno uszkodzony od armaty nieprzyjacielskiej. Tak tedy widzimy prawie cały zamek w ogniu, zaledwie jeden róg od wschodu jeszcze sterczy cały, chłopi ogień przytłumili. Już Tatar cisnął się do wnętrza dziedzińca zamkowego doznając słabego oporu od drugiego wału, gdy oto Bóg ulitował się niedoli; niespodziewana nadbiega pomoc.

Переклад Теодора Ґудзяка. Тут є деякі відступи в важливих деталях, але поки так. Колись, якщо візьмемося за детальний фразовий розбір, то підкоректуємо.

Цитата

Король прибув до Жовкви в липні, а ще в травні 1684 Поморяни потерпіли від несподіваного нападу татар і знову були знищені. Правдоподібно, що цього разу ворог оточив місто і замок з усіх сторін. Недосвідчений у військових справах, молодший Варденський, маючи обмежені військові сили, і через несподіваний напад не зміг дати собі ради. Не маємо опису перебігу бою, зате докладно описані його страшні наслідки. Місто знову було дощенту знищене, лише чудом вцілів костел, який, ще зовсім недавно, був побудований на новому місці. Зате ціле місто було спалене, зруйноване і пограбоване. В неволю не потрапили лише ті, хто встиг сховатися біля замку, в замку чи в костелі. Оборону очолював Варденський, а при ньому Іван Григорій Ґаванський, Івась Юркевич, Стефан Вірчак, Григорій Ярович, молодий Станіслав Варденський і старий писар Іваніцький. Яка то була розпачлива і смертельна оборона, можна пізнати по масштабних знищеннях і понесених кривавих втратах.

Андрій Михайло Варденський отримав важкі поранення. Іван Григорій Ґаванський, останній із знаменитих Ґаванських, а також люди, які звикли урядувати, і були досить зіпсуті владою, загинули біля костелу, і там були поховані. На вежі, біля замкової брами, обороняючи міст, гинуть Івась Юркевич і Григорій Ярович. Вцілів лише проворний Вірчак, який, після Ґаванського, був найдовше війтом в Поморянах. Ксьондз Кшиштоф Клосович, сумлінно і безстрашно опікувався вмираючими, в святилищі костелу. Невідомого, по імені, руського священника, татари повісили на палаючій церкві. Намагаємося уявити собі, що в цей час творилося біля замку. Розвідний міст, біля північної замкової брами, згорів. Високо вимурована вежа над брамою, до верху не згоріла, але сходи і нижня частина, охоплені вогнем. У вежі гинуть містяни і багато чужих, невідомих людей. Стрільниці і мури над ровом, з лівого боку, від головної брами, розбиті, все, що при них дерев’яне, горить. При мурах, наріжна вежа до половини розбита, в результаті сильних гарматних обстрілів. Вся південна частина замку палає, а при ній інші, дотичні приміщення і вежі. Склепіння розсипаються аж до долу. Від правої сторони брами, друга квадратна вежа теж у вогні. Тут загорівся порох, і вона розлетілася на дрібні кусочки. Від півночі, мур теж сильно пошкоджений ворожими гарматами. Зрештою, практично весь замок у вогні. Лише один його кут зі сходу вцілів. Там селяни успішно приглушили вогонь. Татари вже втискають ся до середини дитинця, долаючи слабий опір від другого валу. Проте Господь Бог врешті змилувався над нещасними захисниками замку. Несподівано, надійшла допомога.

[Поморяни (Поморяны): замок в письмових джерелах - Опис 1685 р.]

Цитата

Из текста создаётся впечатление, что описание арсенала взято всё из того же инвентаря 1685 г., однако полной уверенности в этом нет

Повторно уважніше глянувши на текст "Хроніки Поморянської" побачив, що опис арсеналу взятий таки з того ж інвентаря. Тут же Заморський розкриває трохи деталей появи цього опису. Він був списаний 3 лютого 1685 року Петром Свєпраковським якраз після суттєвого руйнування замку в 1684 році. Зустріти матеріал можна в Поморянській хрониці на 105-107 ст.

[Поморяни (Поморяны): В'їзна вежа замку]

В даній темі хотілося би обговорити і зібрати в купу всі матеріали по вже неіснуючій в'їзній вежі до Поморянського замку. Вона знаходилася на північній стороні замчища, зі сторони міста. Від самого міста ця сторона була відділена ровом, через який був споруджений дерев'яний міст. Про період появи цієї вежі поки не візьмуся судити, але знати час її побудови критично важливо, щоб зрозуміти якою була замкова структура на ранніх етапах. Бо є багато припущень, але часто під ними є дуже хитка основа. Тому поки приводжу максимально суху наявну інформацію в порядку хронології.

Чи не перше джерело, де мені зустрічається інформація про вежу  - це план замку другої половини 17 ст. Одне з найважливіших і чи не єдине джерело візуальної інформації по тому періоду. Точного датування документу я поки не маю, як і не знаю ким і за яких умов він був створений. Більше того, цей план - це, очевидно, один з проектів реконструкції замку, який так і не був реалізований. Бо зображеної тут системи земляних укріплень навколо замку не було, що нам підтвердили розкопки проведені в кінці 2019 року. Тим не менше, зображений контур замку відповідав дійсності, що підтверджено було тими ж розкопками, коли були виявлені залишки південно-східної і південно-західної вежі.

 

На даному плані ми бачимо чітко винесену вперед круглу вежу. Складно бути точним в обрахунках, але спираючись на відомі розміри інших частин замку, можна стверджувати, що її діаметр мав би бути десь близько 9 метрів. Ліворуч від вежі тягнеться мур, до наступного вузла оборони. Праворуч чомусь(?) муру немає, натомість тут був дерев'яний частокіл, який тягнувся до невеликою дерев'яної кутової вежі. Від сторони міста - рів і дерев'яний міст.

Щодо письмових джерел, то найпершим, яким я зараз володію є опис замку датований 1685 р.:

Цитата

Przychodząc z miasta ku zamkowi jest most przez fosę do bramy od północy na wiązaniu dębowym z poręczami bez zwodu, jest jednak na nowy most gotowa materia, który prima vere budować się będzie
Do zamku przez most przyjechawszy, jest brama murowana nad którą baszta wosoko wymurowana drobnymi gątami pobita, w niej piętro jedno tarcicami usłane do którego po drabinie łażą, wrota przy bramie dwoiste dębowe na kunach i biegunach drewnianych, wrzeciądz do zamykania przy zasuwie żelazny.

Опис фіксує згаданий рів і дубовий міст з поруччями та без зводу. Брама мурована, над котрою вежа "високо мурована" з гонтовим покриттям. Разом з тим фіксується наявність лише двох поверхів. Складно зрозуміти, чому в високо мурованої вежі лише два поверхи, але так є... На другий поверх можна дістатися драбиною.

Наступний по хронології опис - 1732 р.:

Цитата

Zamek do ktorego z przyiazdu Most Dembowy z Law Rznigtych z Sporęczami częscią Dębowemi, częscią Sosnowemi. Broma Wielka Murowana pod Gontem Starym, reparacyi potrzebuiącym, do ktorey wrota z stoczyste na Biegunach Drewnianych, bez kun zelaznych w Wrzeciądzem we Trzech ogniwach y Ręczką zelaznemi. Idąc daley do Zamku po prawey ręce przy teyze Bramie Rezydencya Wrotnego bardzo zła z gruntu reparacyi potrzebna

Тут бачимо все той же міст, але частково погнилий, поруччя частково дубові, частково соснові. Брама велика мурована під гонтом старим, потребуюча ремонту. Окрім цього, праворуч від брами згадується якесь приміщення для сторожа, чи "воротного".

Далі, 1745 р.:

Цитата

In primario od Miasta most na palach stary, z poręczami naobie stronie nadgnilemi, na ktorym kobylica z proboiem nowa, wywrocona z zaszczepką w paręczu, Brama wielka murowana okrągła, pod Gontami nowemi, do niey wrota podwoyne dobre nabiegunach, cwiekami bite, y fortka na zawiasach z zaszczepką y skoblami, z ktorey po lewey stronie schody kamienne na Gurę na ktorey tylko snowanie pod Dachem znayduię sie

Старий міст на палях з надгнившими поруччями. Округла велика мурована брама, але тепер вже під новим готом. До вежі ведуть подвійні ворота, але окрім них ще й фіксується наявність фіртки.  На другий поверх вежі тепер можна піднятися по сходах ліворуч, на відміну від 1685 р., коли туди вела лише драбина.

1772 р.:

Цитата

Wieżdżając od Miasta do Zamku, Most, nawięzaniu spodem Dębowym dylami dębowymi wyłożony z poręczem blachim, przy ktorym Brama wielka Sklepiona Murowana okrągła pod Gontami Staremi, doniey wrota podwoyne na biegunach a spodem na czopach Żelaznych, ryfami Okute y Cwiekami bite, wtych wrotach Furtka nazawiasach zrączką Zaszczepką y Skoblami Z Bramy wyszedłszy po lewey Stronie w Schody Kamienne nagore bramy gdzie drzwi dębowe popsute Czawiasie, y hakach dwoch z Zaszczepką

Все той же дубовий міст. Велика округла мурована вежа під гонтом. Але цього разу присутній один важливий момент - наявність склепінь -  "Brama wielka Sklepiona". Згадується знову подвійні ворота і фіртка. Цього разу уточнюється, що фіртка розташована в самих воротах, а не є якимось окремим входом. Знову фіксуються ліворуч сходи на другий поверх, але важливе уточнення - вони знаходилися ззовні вежі, а не в середині.

І опис 1788 р. десь повторює вже неодноразово описану картину:

Цитата

Wjeżdżając do tego most stary na wiązaniu dębowem, z tego brama murowana sklepiona, w tej wrota dębowe z zasuwem żelaznem

Ця згадка є останньою з відомих мені на сьогоднішній день. З подальшої загальної історії замку відомо, що в першій половині 19 ст. Еразм Прушинський розібрав значну частину замку через аварійний стан. Очевидно саме тоді і зникла ця вежа, бо вже в замковому описі 1841 року вона не згадується.

[Поморяни (Поморяны): замок в письмових джерелах - Опис 1685 р.]

Опис взятий з "Хроніки Поморянської" Б.Заморського. Очевидно, раніше оригінальний документ лежав в замковому архіві, звідки і був спсаний Заморський. Чи зберігся документ до сьогодні - мені не відомо

Цитата

Przychodząc z miasta ku zamkowi jest most przez fosę do bramy od północy na wiązaniu dębowym z poręczami bez zwodu, jest jednak na nowy most gotowa materia, który prima vere budować się będzie
Do zamku przez most przyjechawszy, jest brama murowana nad którą baszta wosoko wymurowana drobnymi gątami pobita, w niej piętro jedno tarcicami usłane do którego po drabinie łażą, wrota przy bramie dwoiste dębowe na kunach i biegunach drewnianych, wrzeciądz do zamykania przy zasuwie żelazny.
Mury zamkowe które się ciągną od bramy po lewej ręce które quondam bez obłamków przy strzelnicach były, teraz poobalane i spalone, między temi murami baszta żadnego w sobie piętra niemająca gątami dobremi pobita i tam na rogu ku poludniowi baszta z większym dachem.
Wszelkie budynki wierzchnie i dolne pokoje i mieszkania, które były od poludnia, spalone, zrujnowane, że tylko same mury stoją.
Budynek nad kuchnią po prawej ręce gątami pobity, wedle tegoż budynku baszta gątami pobita, tam baszta kwadratowa gątami nowo pobita - od tej baszty aż do narożnej muru niemasz gdzie palisadami zastawiono circiter na toku, na rogu baszteczka dębowa z gankiem i drzwiami jednemi na górze drugiemi na dole i tam od tej baszteczki od pólnocy aż do bramy także palisadami obstawiono circiter na toku.

[Поморяни (Поморяны): замок в письмових джерелах - Опис 1732 р.]

Оригінальний документ з даним описом лежить в Краківському державному архіві в фонді №636 "Archiwum dóbr Pomorzany"

Цитата

Zamek do ktorego z przyiazdu Most Dembowy z Law Rznigtych z Sporęczami częscią Dębowemi, częscią Sosnowemi. Broma Wielka Murowana pod Gontem Starym, reparacyi potrzebuiącym, do ktorey wrota z stoczyste na Biegunach Drewnianych, bez kun zelaznych w Wrzeciądzem we Trzech ogniwach y Ręczką zelaznemi. Idąc daley do Zamku po prawey ręce przy teyze Bramie Rezydencya Wrotnego bardzo zła z gruntu reparacyi potrzebna, od ktorey idą Palisady bardzo zgniłe. nateyze stronie Baszta iedna po prawey ręce, druga po lewey Murowane, Gontami pobite reparacyi potrzebne, w tey Bascie co po prawey ręce, Idąc po schodach na Gore Drzwi stolarską robotą dębowe, na zawiasach y z zamkiem bez buiącym, Po lewey zaś stronie; zadnego w drugiey Bascie nie masz pomieszkania pod ktorą staienka tylko z Drzwiami Dębowemi na zawiasach y wrzeciądzem zelaznemi. Tamze po prawey ręce przy niedokonczonych Murach Brama, alias wycieczka na tantą stroną Zamku ku Rzece, u ktorey Drzwi iedne dębowe na Zawiasach y wrzeciądzem zelaznemi w Tey Bramie kuchnia wewnątrz murowana z ogniskiem z cegły murowanym z piecykiem prostym z gliny lepionym u ktorey Drzwi dębowe na zawiasach zelaznych z gałką do zamknięcia bez zamku, wyszedłszy z kuchni, idąc do samego Zamku po schodach z ciesanego kamienia Sien, do ktorey Drzwi Stoczycte wielkie dębowe stolarską robotą na zawiasach dwoch wielkich szlosarskich robot, a dwoch pomnieyszych srodkiem pobielanych z zamkiem y Gałkami Dwoma, z ktorey sieni na iedney stronie Pokoiow bez piecow y kominow dwa, sala na koncu niedokonczona w ktorey siostrzon wielki z poiony osmiu Sworniami wielkiemi zelaznemi, nad tą zaś Salą dach okrągły w Banie pobity, na ktorym Tarzz Miedzianych y Gałek takichze cztery. Na drugiey stronie Pokoiow takze piecow, ani kominow nie maiące, w ktorych Drzwi Stoczystych stolarską robotą dziesięcioro, zamkow popsutych tylez, gałek ośm, okien w tych Pokoiach Pietnascie między ktoremi iedna kwatera stłuczona, przy tych zaś Pokoiach na wschod Słonca Cekałż z roznemi rzeczami, od ktorego klucz ma kommendant Złoczowski, wychodząc z Pokoiow do drugiey Sieni na Apartament drugich Pokoiow, ktorych iest sześć, Stolowa Izba SIodma, z piecem dobrym z kaflow bialych, na ktorych Herby niebieską farbą akomodowane. Przy tych Pokoiach  Drzwi z Stoczystych Stolarskiey roboty Dębowych na zawiasach zelaznych pobielanych osmiro Zamkow popsutych sześć, ałek cztery, okien szesnascie dobrych a siedmnaste w stołowey Izbie stłuczone, w ktorym nie dostaie szyb osmiu, w tychze Pokoiach stołow trzy, stołkow pieć, zydel ieden, Idąc z gory do dolnych sklepow ktorych z spobocznemi sklepikami nro czternascie. Drzwi do nich poiedynkowych stolarskiej robotą y wrzeciądzami, Gałkami zelaznemi siedmiu, krat wszystkich zelaznych dwadiescia y trzy w kazdey prętow czternascie. Tegoz Pałacu od wschodu Słonca, przeszłego roku to iest anno 1731 Trzy częsci pobito, a czwarta część z śalą nie pobita prętkiey potrzebuie reparacyi, bo wszędy ciecze.

[Поморяни (Поморяны): замок в письмових джерелах - Опис 1745 р.]

Оригінальний документ з даним описом лежить в Краківському державному архіві в фонді №636 "Archiwum dóbr Pomorzany"

Цитата

In primario od Miasta most na palach stary, z poręczami naobie stronie nadgnilemi, na ktorym kobylica z proboiem nowa, wywrocona z zaszczepką w paręczu, Brama wielka murowana okrągła, pod Gontami nowemi, do niey wrota podwoyne dobre nabiegunach, cwiekami bite, y fortka na zawiasach z zaszczepką y skoblami, z ktorey po lewey stronie schody kamienne na Gurę na ktorey tylko snowanie pod Dachem znayduię sie od niey poteyże stronie parkan murowany dużo stary poosypany, przy ktorym chałupka dla horodniczego prusko lepiona pod Dranicami, do Sien drzwi proste nabiegunach z zaszczepką y do chałupki podobne z kruczkem, wtey piecyk szary z kominkem kaflowym, okno iedne parzyste szkła prostego, drugie małe w drewno oprawne ławek dwie y stelka, Daley Bastyon wielki murowany w cale osypany, za mur wytlnięty już opuszczonym, pod nakryciem gontowym w cale zgnilym. Postapiwszy Pałac wielki murowany na dwa załamany pod nakryciem gontowym Całym, ktorego niszcze kondygnacye ta sie opisuią. Idąc do sklepu pierwszego od tego Bastyonu stoiącego Drzwi stare na zawiasach z zamkiem wnętrznym Gatką zaszczepką y skoblami, wtym okno z kraty żelazney bez szkła z niego prosto do Drugiego Drzwi takiez z zamkiem zaszczepką y skoblami, idąc na lewą stron do sklepu trzeciego, drzwi na zawiasach z gałką y zaszczepką, w tym okien nadziedziniec z krat żelaznych dwie, ztąd do czwartego drzwi iednakowe z zawiasami Gałką y zaszczepką, w ktorym okien na Dziedziniec z krat żelaznych dwie, z tego do piątego drzwi niema, tę wyrazone sklepy bez podłogi znacznie po osypali sie reparacyi potrzebuią, natył w każdym strzelnice w murze znayduią sie. Ztąd wyszedłszyzaraz sklepy drugie, do pierwszego drzwi dębowe z zawiasami antabką y zaszczepką, wtym okno z kraty zelazney jedne, idąc do drugiego drzwi z zawiasami Gałką y zaszczepką, ztego na bok do trzeciego, drzwi z zawiasami skoblami y dwiema zaszczepkami, tam okno z kraty żelazney jedne, podłog żadnych niema mur poosypał sie reparacyi potrebny, idąc pod Galeryą do sklepu Piwnicznego, ktoren na dwa murowany, drzwi wewnątrz, zadnych niema tylko z przychodu, na zawiasach z zaszczepką y skoblami, za ktoremi schody kamienne, od tego sklepu niedaleko przeycscie natył, alias wycieczka, maiąca drzwi dwoie iedne z zawiasami trzema a drugie dwiema, z zamkami staremi, ztąd na lewą stronę pod Pałac sklepy wielkie do ktorych tylko drzwi dwoie z zawiasami y zaszczepką, okien z krat żelaznych znayduie sie sześć podłog żadnych niema, tylko z stelą tarciczną Ex opposito tych sklepow drugie takiez, do tych drzwi znayduię sie troie z zawiasami zaszczepkami y skoblami, okien natył z krat zalaznych sześż, stele tarciczne, podłog niema, wkońcu tych sklepy dolne ***kie wielkie, wcale poruynowane popsute z sklepieniem popsutym y drzwi y okien *** ktoremi pokoie takoz poopadały z fundamentu *** Po Opisaniu tey dolney kondygnacyi, idąc na Gurę schody kamienne okrągłe na Galerya, koło ktorey poręcze kamienne na balasach, z suchey trzciny na słupach sparty sufit, z schod prosto sionki do nich drzwi podwoyne dębowe stolarskie na zawiasach szesciu z gałką y zamkiem złym pobielanym, ztych naprawey stronie Pokoy duzy, maiący drzwi podwoyne dębowe na zawiasach z zamkiem pobielanym starym y zasuwka wtym pieca niema, okna powyimowane tylko ramy, ztego do Drugiego drzwi podwoyne o godnych zawiasach, wktorym okno iedne wyętę z tego do Bastyonu drzwi podwojne z zawiasami zasuwką y zamkiem zepsutym, w ktorym sale wielkie wcale poruynowane, stel popsuta, okien niema, mur poosypał sie podloga niedobra, wrociwszy sie nazad do sien wyrazonych, znich idąc nalewey stronie do Pokoiu, drzwi podwoyne z zawiasami zasuwką y zamkiem zepsutym w tym okien pięc powyimowanych, pieca niema, z niego daley Pokoy drugi maiący drzwi iednakowe z zamkiem dobrym y Gałka, tam okien dwie, ztego daley Pokoie mały maiący drzwi podwoyne z zawiasami y zasuwką, tam okno iedne wołowoprawne kominek, y komorka z schodkami kamiennymi, idąc do sionek Bastyonowych Drzwi podwoyne, z zawiasami y skoblami, tam okien dwie niewielkich, iedne od Pola a drugie od Dziedzincu w Ołow oprawnych, posadzka y sklepienie, W pierszych zaś wyrazonych Pokojach podłogi sosnowe kwaterami ***zone złe, y stele tarciczne na belkach ulożone, okna namienione, wpuł powyimowane tylko ramy znayduią sie a niektorych y całkiem niemasz, reparacyi znaczney potrzebuią. Idąc do Bastyonu przed ktorym drzwi podwoyne na zawiasach z zamkiem, z nich zaraz schody kamienne, do sklepow dolnych wyrazonych, y pod Bastyon mający drzwi iedne poiedynkowe, z zawiasami, y dwiema antabkami, Drudie ex opposito tych  otrzech zawiasach sztabowych z zamkiem. Powrociwszy na Gurę Drzwi do Bastyonu srzedniego z zawiasami zamkiem zaszczepką y skoblami, tam okno iedne z kraty nadpsute y stzelnice, połap tarciczny y podłoga, nadgniłą, y mury poosypali sie naboku schody w murze kamienne, pod Dach, gdzie z fundamentu poruynowaną. Powrociwszy na zad zaraz drzwi podwoyne, z zawiasami y zamkiem zepsutym, do sien naprzeciwko samey Galeryi stoiących, tam posadzka kamienna okno iedne wołow oprawne, kominek murowany stel tarciczna na belkach z tych sien drzwi podwoyne duze o szesciu zawiasach z zamkiem, kruczkem zaszczepką y skoblami, na samą Galeryą jedne, a drugie do sionek malych takoz na zawiasach z zamkiem w ktorych okno w ołow oprawne, y kominkow Grubnych dwa nadach danych przy nich zaraz drzwi do Pokoiu podwoyne z zawiasami zamkiem y Gałką tam piec zielony okien dwie wołow oprawnych, posadzka y stel z tego naprawey stronie pokojk poboczny, do niego drzwi podwojne z zawiasami zaszczepką y skoblami stare, jako y podłoga, ktora z tarcic kwaterami sadzona, okien cztery, jedne ze*** od odworza aołow oprawne reparacyi potrzebne, piec biały kapturowy y kominek, z tego do drugiego takiegoz, drzwi podwoyne stare z zawiasami zamkiem zaszczepką y skoblami, tam okien iednakowych dwie tak od podwora jako y zewnątrz, podłoga y sklepienie, piec biały, ztego drzwi do sieni pisanych podwoyne z zawiasami, zaszczepkami dwiema skoblami y zamkiem. Powrociwszy nazad do Pokoju pisanego pierwszego, a zniego idąc prosto do Pokoju srzedniego wielkiego, drzwi podwoyne z zawiasami z zamkiem gałka y zaszczepką tam posadzka y stel okien od Dziedzinca trzy y od Pola trzy, w ołow oprawnych, piec farfurowy y kominek szafiasty, z tego do drugiego Pokoiu drzwi podoyne o jednych zawiasach, tam posadzka y stel, kominek kapturowy nadpsuty, okien trzy wołowiu, z tego do Bokowego, drzwi podwoyne z zawiasami zaszczepką y blaszkami, złe, tam okna niema y ram kominek szafiasty, posadzka stel wypadła zła, ztego drzwi za piec pokoiu srzedniego, poiedynkowe na zawiasach z zamkiem pobielany dobre, Natymże w rogu od podworza Bastyon opustoszały w cale opadły, na przeciwko tach staynia murowana wielka, y kuchnia, idąc do kuchni sień, do ktorych od dziedzincu weyscie szerokie, a natył drzwi stare z zawiasami zabiłe, na lewey stronie drzwi z zawiasami y Gałką do Kuchni, w ktorey ogniską murowane wielkie, okien od pola trzy z krat żelaznych, a od Dziedzincu dwie takich że zalepionych podłoga zgniła, nad to kuchnią pokoie quondam cyli, ateraz z fundamentu poruynowane, do Stayni od Dziedzincu wrot dwoie z tarcic na biegunach wewnątrz zloby y jasła złe, przeoryny, ladajakie, podłogi y połapu niema, mur znacznie poosypał sie, pokrycie gontowe Dobre, w murze strzelnice y okna zamurowane znayduią sie, a ku kuchennym sieniow weyscie bez drzwi, w koncu tey stayni Bastyon wielki murowany pod gontami, podnim szopka z tarcic budowana, z drzwiami dłębiey schowanie w murze, takze z drzwiami na biegunach y zaszczepką wyzey schodki złe y sionki z tarcic budowane, ladajako maiące drzwi z zawiasami zaszczepką y skoblami, podłoga zła steli niemasz schody na Gurę na ktorey w cale zruynowaną do Bastyony drzwi na zawiasach z klamką zaszczepką antabką y skiblami, piec szary kominek szafiasty, okno iedne w drewo oprawne, niedobre, komora tarcicami przypierzona, do niey drzwi na zawiasach z blaszką y zaszczepką małą, tam okien dwie udrewno y ołow oprawnych, lawka iedna, posłoga y stel, od tego Basyonu płot chrosciany zły, Daley do Brame pale stare Dębpwe, koło tego Zamku wał niski osypany y fosa kopana zawalona, nad Bastyonem Pałacowym jednym Dach gontowy stary, maiący na sobie Gałkę blachą białą obitą z sztybremi y tarczę na wietrznik sporzondzoną, przy nim dwie małych kopulek takze gontami nakrytych białych z sztybrami y wietrznikami, nad drugim Bastyonem alias Salą namienioną pokrycia zadnego niema.

[Поморяни (Поморяны): замок в письмових джерелах - Опис 1788 р.]

Даний опис замку зустріається в книзі Броніслава Заморського "Хроніка Поморянська". Очевидно, що документ, звідки взятий текст, колись лежав в замковому архіві, який і опрацьовував Заморський. Однак, мені наразі не відомо, чи дожив цей документ до наших днів.

Цитата

Wjeżdżając do tego most stary na wiązaniu dębowem, z tego brama murowana sklepiona, w tej wrota dębowe z zasuwem żelaznem. Od bramy po lewej ręce aż do pokojów ciągnie się mur stary pod którym budynek gliną oblepiany, z pierwszą izbą z alkierzem y piekarnią, oczeretem pokryty, w środku wspomnionego muru baszta bez wierzchu w kwadrat ze wszystkiem zdezelowana, dalej w tryanguł (raczey w podkowę) pokoje pod tymi po jednej stronie magazyny ze sklepami po drugiej stronie ze wszystkiem zdezelowane, wchodząc na górę, kamienne schody y galerji połowa, druga zawalona, idąc galerya do pokojów drzwi podwójne na zawiasach żelaznych, w tych posadzka kamienna, powała z tarcic heblowana, tylko w dwóch garderobach sklepienie nie tak zdezelowane z dachem gątami pobitym złym. Trzeci tryanguł (raczey trzecie skrzydło) od rzeki ze wszystkim zdezelowane, na którym dachu trochę y baszta ze wszystkim zła

[Поморяни (Поморяны): замок в письмових джерелах - Опис 1772 р.]

Оригінал даного документу знаходиться в ЦДІАЛ, ф 134. оп. 2, справа 637. Однак з самим оригіналом я не працював, натомість знайшов розчитку присутнього там замкового опису в чорновиках Олександра Чоловського, опублікованих на polona.pl

Цитата

Opisanie zamku Pomorzańskiego

Wieżdżając od Miasta do Zamku, Most, nawięzaniu spodem Dębowym dylami dębowymi wyłożony z oręczem blachim, przy ktorym Brama wielka Sklepiona Murowana okrągła pod Gontami Staremi, doniey wrota podwoyne na biegunach a spodem na czopach Żelaznych, ryfami Okute y Cwiekami bite, wtych wrotach Furtka nazawiasach zrączką Zaszczepką y Skoblami Z Bramy wyszedłszy po lewey Stronie w Schody Kamienne nagore bramy gdzie drzwi dębowe popsute Czawiasie, y hakach dwoch z Zaszczepką. Postępuiąc daley nadziedziniec od Bramy Mur Wysoki Stary, jak Sciana, pod którym budynek lepiony pod nakryciem Częścią z Gont starych częścią z Słomy, do którego idąc, Ganek na Słupach zporęczem, daley, Drzwi nazawiasach Żelaznych z Zaszczepką y Skoblem, wewnątrz z Zasuw Drewnianą, po lewey ręce z sieni Drzwi do Izby Sosnowe na Zawiasach zelaznych z Skoblami y Zaszczepką za Suwka takoz od Sieni drewniana z Zamkiem y Kluczem drewnianym w Izbie Piec kaflowy y Kominek z piecem Chlebowym Izba ta przez Połowę płotem glino lepionym przepierzona, Okien dużych szkła prostego, Dwie, z tey drzwiczki Małe w koncie do tranzetu. Naprzeciwko Izba druga w ktorey Komorka Zagrodzona z Oknem, doniey drzwiczki, Stoł sosnowy duży y ławy przy obydwoch Scianach, piec Kaflowy y Kominek powała Z Tarcic nabelkach w Sieniach Kuchienka Zagrodzona, Ztąd wyszedłszy ciagne sie daley Mur pod basztyon wielki w kwadrat Murowany - bez Żadnego nakrycia, opustoszały, od tego Ciagnie sie daley Mur do Basztyonu drugiego przypalam wysoko Zmurowanego gontami Staremi pokrytego w którym na pierwszey kondygacyi Sklepienie tylko y kominek Stary nad dach wyprowadzony, redzta Zaś opustoszało. Przynim Pałac wielki wedwie Kondygnacye Murowany w Tryanguł Załamany, Tego dwie Części Gontami pobite, a trzecia sie niżej opisze. Idąc do Pierwszego Sklepu od Basztyonu drzwi żadnych niemasz, w Sienich tylko okno bez szkła z kraty Żelazney, z nich prosto idąc do Sklepu drzwi dembowe nazawiasach z Zaszczepką y Skoblem w Oknie także krata żelazna, ydąc na lewo Stroną do prawego Sklepu drzwi dębowe na Zawiasach z Zamkiem wnętrznym z kluczem y klamko do otwierania, tudzież gałko żelazną Skobel y Zaszczepka do Zamykania przy tychże drzwiach znayduie sie, w tych Okien na dziedziniec dwie z krat Zelaznych. Z tego, do drugiego Sklepu Drzwi Dębowe z Klamką y Skoblem, w którym okien takoż dwie z Kratami Zelaznemi. Ztąd wyszedłszy retro, a idąc daley Sklepy drugie. Do Pierwszego drzwi dębowe na Zawiasach Żelaznych bez klamek, okno z kraty Żelazney jedne, idąc w Prost do drugiego Sklepu drzwi żadnych niema tylko okienko natył z krato Żelazną, od wchodu zaś ydąc na Prawą Strone drzwi dębowe z Zaszczepką y Skoblem to trzeciego Sklepu w ktorym okno jedne z kraty żelazny, wtych wszystkich Sklepach podłogi niemasz, tylko śklepienie, natyły Strzelnice, Idąc pod Galeryę po teyże Pierszey, do Sklepu Piwnicznego drzwi z Przychodu na Zawiasach z Zaszczepką y Skoblami, za ktoremi wschody kamienne Czyli Ceglane po wierchu Tarcicami Okładane w tym Okienką małe jedne z Prętem Zelaznym. Ztego w lewą loch drugi na dwa dzielący sie bez drzwi tylko łuft czyli dziura nadziedziniec wyszedłszy nazad ztego łochu ku Galeryi, pod którą Sklepy quondam Piwnicze bywały, Teraz Zaś ydąc nalewą Strone Drzwi yedne na zawiasach z Klamką y Skoblem, a drugie wylotne z Zawiasami wyłomane, ztąd po lewej ręce Drzwi do Sklepu pierwszego z Zawiasami dębowe bez hakow tylko nabiegumie z Klamką y Skoblem, daley Drzwi także nazawiasach z hakami Klamką Skoblem do drugiego Sklepu, z tego do trzeciego Sklepu Drzwi niemasz daley Drzwi na Zawiasach z Zamkiem wnętrznym zepsutym, przez ktore wychod do Basztyonu wielkiego naroznego w Cale zruynowanego bez dachu y scieki, tylko belki Stare w ktorym okien z kratami żelaznemi dwie, wracając Sie retro na drugiej Stronie Galeryi Sklepy y lochi wszystkie dowszczętu poruynowane tylko belki Leżą potey Pierzeyi w wszystkich Sklepach Okien z kratami Żelaznemi N.11 pod wyżey opisanemi pozostałemi od ognia Sklepami znayduią sie jeszcze lochi, do ktorych idąc od drzwi zdziedzinca Szyia murowana w ktorey Drzwi na Zawiasach hakach zklamką, y Skoblami, za temi w Schody murowane Tarcicami zwierzchu nakładane daley Zaś lochi Trzy bez drzwi w ktorych y Mur Mieyscami po Osypywał sie. Z tych wycieczka z Schodami kamiennemi na Gorę bez drzwi Reszta zaś Sklepów y Lochów pod Pałacem ydących funditus zruynowane tylko Sciany Stoią. Po opisaniu dolney kondygacyi ydąc na Górę od Dziedzinca w Schody kamienne okrągłe na Galeryą ktorey Część trecia opadła, Na Galeryi Poręcze kamienne zbalasikami takiemiż Posadzka kamienna w Qwadratt wszedłszy na Galeryą drzwi wielkie podwoyne do pokoiów Pustych Zaparte, po lewej zaś Stronie tey Galeryi idąc do pierwszego Przed Pokoju drzwi dębowe fasowane Podwóyne z Zawiasami Sześcią y hakami Klamką y Skoblem w Tym Posadzka kamienna, Scieli niemasz tylko Tarcice trzy nabelkach kominek w rogu kamienny kapiasty poddach wychodzacy, okno Tafel dużych iedno w drewo oprawne z kwadratami dwoma na Zawiasach y hakach z Kułkami y Zakrętkami Ztąd po Prawey ręce od wchodu Pokoy, do ktorego drzwi dembowe Podwoyne na Zawiasach Francuskich z Zamkiem wnentrznym Zaszczepką y Skoblami, okien dużych Taflowych wdrzewo fugowane oprawnych Dwie z kwaterami na Zawiasach y hakach z Zakrętkami z Kułkami Kominek kapiasty duży, sciel nabelkach z Tarcic, Heblowana Sosnowa y Podłoga takaż Ztąd do drugiego Pokoju drzwi takoż fasowane dębowe Podwoyne na Zawiasach Francuskich y Hakach zpodłogą y ścielą Tarcianą Okno jedne zewszystkim jako y wpierwszym Pokoju. Ztego Pokoju w lewo w Schody kamienne do Transetu bez drzwi, Prosto Zaś Drzwi Stare dębowe podwoyne do Garderobki na Zawiasach Francuskich Z Zasuwkami udołu y wgorze Okno jedne Szybek Małych w Ołow oprawne, w tey Sklepienie y Posadzka z cegły, Ztey ydąc do Basztyonu narożnego wyżey opisanego drzwi Stare dębowe podwoyne na Zawiasach Francuskich z kamko y Skoblami, za temi wychoszą wschody kamienne z Lochu opisane. Powrociwszy nazad do Przedpokoju od Galeryi w lewą rękę przedpokoy drugi do ktorego drzwi dębowe Podwoyne fasowane na zawiasach francuskich y hakach z Zamkiem wnętrznym Gałko y Zaszczepką Okno Taflowe z kwaterami dwiema w drzewo fugowane Oprawne z Zakrętką na Zawiasach, posadzka wtym kamienna a Sciel nabelkach z Tarcic heblowanych ztego, do Pierwszego Pokoju drzwi takież na Zawiasach Francuskich y hakach z Zamkiem wnętrznym Gałko Zasowkami dwiema klamką y Skoblami, w ktorym okien Taflowych dwie z kwaterami na Zawiasach z Zakrętkami dwiema y kułkami piec kafli polewanych białych z faciatką Sklepiony z koronkami y gałkami dwiema Z tego naprawo do pokoju drugiego Drzwi takowych na Zawiasach z Zakrętkami y kułkami, przyiednym z tych Okiennice z Tarcic Sosnowych podwoyne na Zawiasach, w tymże Piec z kaflow biało polewanych wewszystkiem podobny pierwszemu, z kominkiem kapiastym podłoga z Tarcic w szachownice powała z tarcic na belkach. Ztąd wprawą do Garderobki Drzwi wylotnych podwoynych Fasowanych dwoie na Zawiasach Francuskich z Zamkami wnętrznemi Okien iako y w drugich Pokoiach, Taflowych dwoie na Zawiasach z kwaterami, tudzież Z Zakrętkami y kułkami Piec mały kaflowy pobielany na Fundamencie kamiennym, Podłoga z tarcic w szachownice a sklepienie murowane. Ydąc retro do Sali drzwi Podwoyne fasowane na Zawiasach Francuskich z Zamkiem wnętrznym gałko Zaszczepką y Zasuwkami dwiema w tey Okien dużych Taflowych, Podobnych wyżey opisanym in N.6 z kwaterami Zakrętkami y kułkami, kominek w Murze Szafiasty, piec duży farfurowy z herbem Tarczą y koronkami, na Fundamencie kamiennym gsymsowym, y spodem nabalaskach takoą kamiennych posadzka kamienna Sciel z Tarcic nabelkach Sosnowych Heblowana z Sali drzwi do inszego Pokoju Podwoyne Fasowane na zawiasach Francuskich z Zamkiem wnętrznym gałko zaszczepką y zasuwami dwoma, wtym okien Taflowych Trzy podobnych wewszystkiem wyżey opisanym z Zakrętkami na Zawiasach z kwaterami y kułkami przy dwoch Oknach Okienice z Tarcic Sosnowych Podwoyne na zawiasach ztąd do drugiego Pokoju Drzwi takoż dembowe jako y wszędzie podwoyne fasowane na Zawiasach Francuskich Okno yedne podobne yako y w drugim pokoju zewszystkiem, Szyja do pieca w sali będącego y drzwiczki pojedyncze dębowe na Zawiasach zklamko y Skoblami do Sali wtych także Obydwoch Pokoiach, posadzka kamienna a sciel z Tarcic Sosnowych nabelkach jako y wdrugich Exopposito opisanych Pokojow poprawey Stronie od rzeki bastyon opustoszały od ktorego ciagnie sie mur wysoki do Stayni wielkiey murowaney, Odrzeki tedy ydąc do Sieni drzwi na Zawiasach zdrągiem do Zamykania a nadziedziniec weyście wielkie bez wrot poprawey Stronie w Sieniach drzwi Stare pojedyncze do Kuchni z Zawiasami bez Krukow w ktorey Ognisko murowane wielkie Okien od pola Trzy z krat żelaznych a od Dziedzinca dwie z Szybek Małych z kratami żelaznemi Częścio w ołow aczężcią w drzwo oprawne w teyże kuchni Przegroda z chrustu oblepiona w ktorey drzwi pojedyncze y Piec Chlebowy Stalnica y ława na Gorze były qvondam pokoie, lecz ad praesans wcale zruynowane dachem Gontowym nakryty do Stayni od Dziedzinca wrot Podwoynych dwoje z Tarcic, na biegunach z drągami do Zamykania wewnątrz Żłoby y Jasła po Obu Stronach należyte, ztey do kuchni były drzwi ateraz Zalepione, y Okien dwie od Rzeki z krat żelaznych takoż zalepone, na teyże Stayni pokrycie gontowe wkońcu tey Stayni bastyon wysoki Murowany pod ktorym nadole Staienka do niej drzwi Proste z Zaszczepką na biegunie y sciel nabelkach nadrugiey kondygnacyi było pomieszkanie ktore ad praesans nieznaduię Opustoszone Bastyon ten gontami pobity tylko przykominie część niedokończona koło tegoż Bastyonu od Sciany Staienney chrustem zaplecioney Okienkow małych Trzy z Chrustu, Słomą kryte z drzwiczkami troygą Postapiwszy od tego Bastyonu Ku bramie Palow kilkadziesiaąt Starych zamiast Parkanu koło tego Zamku wał nizki Osypany y fosa Zawałem kopana.

[Поморяни (Поморяны): замок в письмових джерелах - Опис 1841 р.]

Даний опис замку є найбільш детальним і ґрунтовним з посеред усіх відомих мені. Він фіксує замок в відносно хорошому стані, вже після перебудови, коли з усіх замкових споруд залишили лише два крила і вежа. Деталізація не може не тішити і дозволила відносно без проблем виокремити опис кожного з приміщень і все розставити по своїх місцях, хоча без деяких труднощів не обійшлося. Наприклад, дуже складно було зрозуміти опис приміщень 1-го поверху східного крила, бо кількість дверей і переходів там зашкалює. Вся розгадка крилася в переплануванні. Наприклад зараз у нижню частину того крила можна потрапити лише одними дверима. Але... Якщо взяти фото ближче до початку ХХ ст. (фото нижче), то можна побачити, що таких дверей в корпусі було аж 4, плюс один портал під галереєю (3.5), що веде до підземель (він і сьогодні є збережений)

Також це фото показує нам, що головні, парадні двері є замурованими. Такою ж є картина і в самому описі, існування дверей в Креденсовому покої (7.12) не згадується. Натомість, чи не єдинимі основним входом до приміщень другого поверху був портал в куті між крилами (3.8). На сьогодні він вже є втраченим:

Окрім цього, цікавою є згадка про розташування підземель. Їх на схемі я не позначав. Пивниці 4.1, 4.2, 4.3 розташовані приблизно під складами 2.6, 2.5, 2.4 і потрапити до них можна (теоретично) через завалений вищезгаданий портал 3.5

Пивниці 4.4, 4.5, 4.6 розташовані десь під приміщеннями 5.2, 5.3, 5.4. Потрапити в них (також теоретично) можна через завалений портал 3.10. В пивницю 5.4 ще є доступ з зовнішньої сторони замку, на місці кутової вежі, або ж через обвалене склепіння. Останнє є єдиним з підземель де мені вдалося побувати.

[Поморяни (Поморяны): замок в письмових джерелах - Опис 1841 р.]

Спробую створити тут ряд тем з описами замку, які зустрічаються в різноманітних письмових джерелах. Сподіваюся таке розташування матеріалів в одному місці дозволить прослідкувати еволюцію і розвиток об'єкту в різні часові періоди.

Отож, для початку, опис замку станом на 1841 рік, витягнутий з інвентарного опису всієї Поморянської маєтності. Опис був складений в зв'язку зі смертю Еразма Прушинського і переходом маєтку до його сина - Юзефа Прушинського. Оригінал справи лежить в відділі рукописів ЛННБУ ім. В. Стефаника.

Цитата

Z miasta przy drodze idącej do Zborowa i Brzezan jest do pałacu, którego dziedziniec z frontu sztachetami, dalej wzdłuz wałów idąc na poludni do rogu pałacu płutem otarnionym obwiedziony - wposród parkanu brama, której słupy na podwalinie wiązane, mają dwa wazony poliwane na wierchu, do wjazdu między temi słupami, drzwi kratowe podwojne na kunach zelaznych zawieszone, obok bramy furtka na słupie wkopanym, w tej są drzwi z tarcic, okute z ktamką. - Na dziedzincu są trzy słupy malowane wkopane do wiezania latarni, przy jednym z tych koło galerii będacym są drzwiczki kute z zaszczepką i wgórze łuk zelazny. - Na dziedzincu tem stoj:
1.Zamek starożytny murowany i w węgelnice z kamienia i cegły, z basztą okrąglą narozną dach pod gątami, o jednym piątrze, ma kominow siedem murowanych, nad szczyt dachu wyprowadzonych i w dachu okno do otwierania osmio szybami załozone, z dziedzinca od rogu na dole drzwiami (3.1) pojedynczemi z desek zbitemi, na zawiasach i hakach, skoblem i wrzeciązem opatrzonemi whodzi sie do wnętrza Stajni (1.1) sklepiony, gdzie okno z kwaterą z drobnych szyb skla złozone, w połowie, od dołu, zaś deskami załozone i kratą zelazną zabespieczone, tu jest złób z desek zbity, nad nim drabina, cztery słupy wkopane, stanowiące stajła na konie, przy kazdym z góry dwa kułka zelazne, wpośrodku drączek na obuch koncach okuty i na okowie zawieszony. Ztąd odzwirkami kamiennymi wchodzi sie do drugiej stajni (1.2) sklepiony, gdzie tylko złob z drabiną znajduje sie, w tej samej scianie drzwiami (3.2) podwojnemi z desek zbitemi, okutemi, o antablie, zamku francuzkiem, skoblem i wrzeciązem do kludki a wewnątrz wrzęciązem do zakładania opatrzonemi wchodzi sie do pierwszego składu (2.1) sklepionego, gdzie okno jedne o 16 taflach skła kratą zelazną opatrzone znajduje sie. Ztąd wchodzi sie odzwirkami do drugiego skladu (2.2) takze sklepionego, naprzeciwko umieszczonego, w którym dwa okna małe slepi z kratami zelaznemi znajdują sie - na lewo umieszczony jest skład trzeci (2.3) sklepiony, do którego wchodzi sie odzwirkami, po pomoscie z tarcic, tu jest od dziedzinca okien dwie z tafel róznej wielkośżi złozonych, i kratami zelaznemi opatrzonych, od browaru zaś dwa okna małe slepe w jednym krata zelazna. Dalej w tej samej scianie drzwi (3.3) trzecie pojedyncze, kute o skoblu i wrzeciązu do kłódki prowadzą do składu czwartego (2.4) sklepionego, gdzie drzwi pojedyncze z zamkien, podłoga z tarcic, okno z jedno kwaterą o taflach dwunastu, krato drewnianą opatrzone, z tego naprzeciwko wchód do składu piątego (2.5) sklepionego, gdzie drzwi pojedyncze z zamkiem, podłoga z tarcic ułozona, kominek, okien dwie kwadratowych i jedno okrągłe z kratą zelazną znajduje sie. Nareszcie z dziedzinca czwarte drzwi (3.4) pojedyncze, okute, klamką, wrzeciązem i skoblem, opatrzone, prowadzą do składu szóstego (2.6) sklepionego, gdzie okno dez szkła z kratę drewnianą widzic sie daje; z tąd wróciwszy na diedziniec, idzie sie w tym samym kierunku pod galerie na czterech filarach wspartej, ciosanym kamieniem sklepionych drzwiami (3.5) pojedynczemi w rogu pod galerią umieszсzonemi, oknami o wrzeciązwi skoblu do kłódki przez schody do pierwszej piwnicy (4.1), kaminiem sklepionej, z tej na lewo drzwiami pojedynczemi, kutemi, skoblem i wrzeciązem opatrzonemi jest wchód do drugiej piwnicy (4.2) podobniej sklepionej, a z tąd szyją idzie sie do trzeciej piwnicy (4.3) takze sklepionej, gdzie w otworze ku dziedzienice wychodzącym kraty zelazne i drewniany. Wyszedłszy z tych piwnic naprawo pod galeriią, idzie sie drzwiami (3.6) podwojnemi, okutemi, klamką i zasuwką opatrzonemi do sieni (5.1), w której powała na z tarcic na belkach sparta, naprzeciwko sciana murowana dzieląca sień, w tej drzwi kute pojedyncze o wrzeciązu do klódki i okno bez szkła z kratą drewnianą - za drzwiami korytarz, w którym sciel o tarcie, okno o jednej kwaterze z tafel drobnych złozone, znajduje sie. Z korytarza tego, wstępuje sie drzwiami (3.10) pojedynczemi okutemi, wrzeciązem i skoblem opatrzonemi po lewej stronie od wchodu umieszczonemi, po schodach do pierwszej piwnicy (4.4) sklepionej a z tej szujami do dalszych dwu piwnic (4.5, 4.6), w ktorych są trzy otwory bez krat. Z tąd powrociwszy do sieni, po prawej ręce po trzech kamiennych schodach wstep do izby czeladnej (5.2), ulatwiają drzwi pojedyncze, okute o klamce, gdzie powała z tarcic na belkach itramie na trzech słupach ułozona, okien dwie z kwaterami po szesnascie tafel, dwa piece piekarskie, z tej izby prowadzo drzwi pojedyncze, kute o antabie, klamce i zamku, wewnątrze z zasczepce po pokoju (5.3) gdzie powała na belkach tranic i słupie jednym, tudzicz podłoga z tarcic ułozona, okno napół otwierane o taflach 10 z ktato zelazną - piec ogrzywalny z zasuwą zelazną, naprzeciwko pieca w scianie framuga, z ktorej odzwierkiem idzie sie na mały korytarz. Z tego pokoju idzie sie do spizarni (5.4) drzwiami pojedinczemi, kutemi, wreciązem i skoblem opatrzonemi, w której sklepienie i posadzka ceglana, okno z drobnych szyb do połowy otwierane i krato zelazną opatrzone znajduje sie. - Z tej sieni nalewo drzwi pojedyncze, kute z zamkiem francuzkim prowadzą do kuchni (5.5), w której powała z desek płotnem powleczona, okien dwie, kazde jedne kwaterę i sześć tafel skła mające, w framudze okna drugiego rysztok, z wierchu tarciami zabudowany, ma drzwiczki na zawiasach z antabą, i posadzkę z kamienia kwadratowego ułozoną dalej kuchnia angielską, trzy łokcie w kwadrat blachą nakryta z rusztami do ogniska z dwoma drzwiczkami, z piecykami dwoma, do nich dwie blachy i dwoje drzwieczek, kociołek miedziony z połokrągłą nakrywą, drzwiczkami w dolu, w scianie nad kuchnią dwe zasuwek i drewiczek czworo małych do luftów, za scianą w sieniach do komina drzwieczki zelazne, za kuchnią piec piekarski, z kominem na zelaznych sztabach i stybrze spoczywającym, obok framuga z trzema połkami, z kuchni są schody z poręczem wiedzące na piętro do kredensowego pokoju. Powrociwszy z kuchni, przez sień, na dziedziniec, po lewej ręce jest krągla galeriia murowana, zato dalszy ciąg galerii frontowej, ktora na czterych pilarach murowanych wpółtuka z drzewa sklepiona iest, pod tą galeriią są dwa loszki sklepione cegło, do których drzwi pojedyncze, kute o wrzeciązach do kludek, z tąd wyszedłszy w scianie podłuznej są drzwi (3.7) pojedyncze kute o zamku francuzkiem wiodzące do pracykarnim (5.6) gdzie powała z tarcic na belkach, tramic i trzech pilarach murowanych ułozona podłoga z desek, piec ogrzywalny z drzwieczkami zelaznemi komin na filarze murowanym w tym kominie drzwiczki z nakrywą i zatyczką zelazną, okien dwie bez kwater o sześćiu taflach, jedno na poł do otwierania znajdują sie. Z tąd udawszy sią na przyczołek zamku są do drewutni podziemne drzwi pojedyncze kute, o wrzeciązu, za temi schody do pierwszego oddziału w ktorym podłoga galerii stanowi powałą, gdzie jest jedne okno o 16 taflach skła. Z tąd szyją wchód do drugiego i trzeciego oddiału, mających powałę z tatcic. Za przyczołkiem pałacu na rogu tegoz tranzet murowany o dwoch przedziałach, do ktorych wchodzi sie drzwiami pojedynczemi na zawiasach i hakach, zaszczypką zelazną opatrzonemi. Z dziedzinca drewutni jest brama na słupach w płocie umieszczona, w ktorej są drzwi podwojne na biegunach drączkiem na konen kuną zelazną okutym zamykająca sie. - Z dziedzioną poręczami z drzewa, nad grymsem tejze jest daszek gątami pobity, posadzka z kamienia ułozona, z tąd postąpując wlewo po trzech schodach kamiennych na górę, między dwoma pilastrami, po lewej ręce są schody kamienne prowadzące na galeriię podłuzne z poręczem drewnianym, gryms tej galerii jest gątami pobitym, tutaj podłoga jest z tarcic ułozona. Nad tą galeriią jest wystawa dachu z podsufiską sosnową na czterych słupach dębowych oparta. Wyszest z tej galerii wchodzi sie drzwiami (3.8) dwoma drączkami zakutemi przy scianie wiszonemi, do zakładania, opatrzonemi - po dwu schodach do sieni (6.1), gdzie posadzka kamienna, powała z tarcic na belkach sparta w wniej drzwi na biegunie, wrzeciązem i skoblem opatrzona znajdują sie. Z tej sieni nalewo prowadzą drzwi fasowane podwojne, kute, zamkiem i zakrętką wrociązną opatrzone do pierwszego pokoju (7.1), gdzie posadka kamienna powała z tarcic, okna dubeltowe z kwaterami mające 24 tafel. W dwu framugach naprzeciwko siebie będących, szafy z pułkami i drzwiczkami podwojnemi kutemi po zamku kretym i iednej zaszczepce mającemi, dalej stoi piec ogrzywalny z kamienia, drzwieczkami zelaznemi nakrywo i zatyczką zelazną opatrzony. Obok tego pieca za scianą do połowy murowanej są siónki, stanowiące przystęp do grub, od pieców. Z tech sionek prowadzą drzwi podwojne wyzej opisanym zupelnie podobne do drugiego pokoju (7.2), gdzie podłoga i powała z tarcic, piec ogrzywalny z zelaznymi drzwiczkami, okien dwie dubeltowych z kwaterami po tafli 24, dalej naprzeciwko idzie sie do pokoju trzetiego (7.3) na salę przyznaczonego, drzwiami wyzej opisanym zupełni podobnemi, w ktorym podłoga taflowana, powala ze sztukateriiami, sienny malowane okien sześć dubeltowych z kwaterami po tafli 24, piec ogrzywalny krągły z wazonem sztukateriinym na wierzchu, do niego drzwi dwoje zelaznych, za piecem do czwartego pokoju (7.4) są umieszczone drzwi pojedyncze, fasowane, kute z zamką wewnątrz, w ktorym sufit wapnem wyrzneany, podłoga z tarcic ułozona, sciany malowane, okna dubeltowe o 24 taflach, piec ogrzywalny z drzwiczkami dwoma i zatyczkami zelaznemi, znajduje sie, Z tego pokoju idzie sie na lewo przez drzwi podwojne fasowane zamkiem i kluczem tudziez zakrętką mosięzną, opatrzonemi do pokoju piątego (7.5), gdzie podłoga z tarcic, powala sufitowa, okien dwie dubeltowych z kwaterami po 24 tafel, piec ogrzywalny, z drzwiczkami zelaznemi za piecem krata drewniana, do gruby drzwiczki drewniane kute, za temi dwie zatyczki zelazne widzic sie dają. Ztąd powrociwszy do pokoju drugiego whodzi sie po lewej ręce do pokoju szóstego (7.6), drzwiami podwojnemi, fasowanemi, zamkiem i kluczem opatrzonemi w którym podłoga taflowana w zygzak, powała na belkach z tarcic ułozona, okien dwie dubeltowych z kwaterami po 24 tafel, piec ogrzywalny z kamienia do niego drzwiczki zelazne, kominek na zelaznej sztabli oparty znajduje sie. Z tego pokoju idzie sie przez drzwi podwojne powyzej opisanym podobnemi do siodmego pokoju (7.7), gdzie podłoga z tarcic ułozona, powała sklepiona, piec ogrzywalny z drzwiczkami zelaznemi, okien dwie dubeltowych z kwaterami po tafli 24 widzic si dają - a ztąd wychodzi sie do sieni (6.2) drzwiami podwojnemi fasowanemi, na zawiasach i hakach, zakrętką mosięzną, zamkiem i kluczem opatrzonemi. Ta sień od głównej jest przedzieloną scianą do połowy wysokosci murowana, w ktorej posadzka kamienna, sciel z tarcic na belkach sparta okno pojedyncze z kwaterami z tafli 14 złozone, kuchnia z kominem na na dwuch filarach murowana, na tej piecek piekarski, na lewo tranzet do tego drzwi pojedyncze kute o zamku, wewnątrz z zaszczepką - tu są dwa okna małe po dwie tafli skła w sobie mieszcące. Z sieni tej do sieni głownej prowadzą drzwi podwojne, kute o klamcę - a stąd w lewo do osmego pokoju (7.8) idzie sie przez drzwi podwojne fasowane, okute, zakrętką mosięzną, zamkiem i kluczem opatrzone, gdzie podłoga z tarcic, powała sufitowa, sciany malowane, okien dwie dubeltowych z kwaterami po 24 tafel, piec ogrzywalny z drzwiczkami dwoma i zatyczkami zelaznemi znajduje sie. Z tego pokoju prowadzą drzwi wyzej opisanem zupełnie podobne, po lewej ręce umieszczone, do pokoju 9 (7.9), w ktorym podłoga z tarcic, powała sufitowa, okna dubeltowe do otwierania o 24 taflach, piec ogrzywalny z dwoma drzwiczkami i dwoma zatyczkami zelaznemi - dalej wstęp do 10 pokoju (7.10) gdzie drzwi fasowane dubeltowe kute powyzej opisanym podobne, podłoga z tarcic ułozona, sciel sklepiona sciany malowane, okno pojedyncze do otwierania o szesciu taflach w framudze jednej szafka, z drzwieami pojedynczemi, kutemi, o zamku krytem, w drugiej framudze piec zelazny znajduje sie; z tąd wychód na balkon poręczami drewnianemi do koła obwiedzionym, wlatwiają drzwi parapetowe podwojne tafel cztery skla mające, okute, zamkiem i kluczem opa trzone. Z tąd powrociwszy do 8 pokoju, z tego prowadzą drzwi podwojne, kute, zakrętką mosięzną, zamkiem i kluczem opatrzone na przestrzał drzwiom wchodowym umieszczone do 11 pokoju (7.11), w ktorym podłoga taflowana w kwadrat, powała sufitowa, okien trzy dubeltowych z kwatyrami kazde w sobie 20 tafel skła mięszczace, piec ogrzywalny z dwoma drzwiczkami i zatyczkami zelaznymi, widzic sie daję, ztąd do pokoju 12 (7.12) wchodzi sie drzwiami wyzej opisanym podobnemi, gdzie podłoga z tarcic ułozona tozsamo i powała, kominek z drzwiczkami zelaznemi, okno pojedyncze do otwierania o taflach dziesiąciu, z tego pokoju kredensowym zwanego wychodzi sie na schody wiedące do kuchni na dole będącej. - Powrociwszy przez sien głównę na galeriie a idąc wzdłuz mijając przez chody jedne i drugie, wstępije sie na drugą cześż galerii  węgelnice formującą ktora poręczem drewnianym jest obwiedzona a dołem gontami pobita, mająca słupow dębowych siedem, na których wystawa dachu z podom fitką opiera sie. - W pośród sciany przyczołkowej są do pokoju 13 (7.13) drzwi (3.9) fasowane podwójne, kute o zamku z gałkami mosięznemi, gdzie sciana srodkowa z drzewa budowana, glino walkowana i tynkowana a wapnem narzucana, podłoga i sciel z tarcic, i okno pojedyncze do otwierania o 10 taflach; z tego pokoju, prowadzą drzwi fasowane podwojne niekute do 14 pokoju (7.14), gdzie podłoga i powała z tarcic, okno pojedyncze z kwaterami o taflach 10, kominek i piec ogrzywalny z drzwiczkami dwoma i zatyczkami dwoma zelaznemi. - Na rogu zamku znajduje sie przymurowany tranzet, dach pod gątami, o dwóch przedziałach, kazden obobne whód mający, przez drzwi pojedyncze kute, wewnątrz zaszczypkami zelaznemi opatrzone. Na rogu zamku, widzic sie daje baszta murowana, do ktorej wchód z dziedzinca drzewiami szalowanemi pojedynczemi kutemi zwonątrz klamką do przegniatania, skoblem i wrzenięm wewnątrz zaszczepką opatrzonemi, przez które najsamprzód idzie się do sieni, gdzie podłoga z tarcic, a w scianie kątowej drzwi pojedyncze kute z klamką, prowadzą do tranzetu za basztą z drzewa przybudowanego, glino walkowanego i tynkowanego, dachem gontami poditym przykryty. - Z sieni po schodach slimakowych a drewnianych, wychodzi się na prawo małym korytarzem na pierwszu piętro baszty, mające sufit z desek na balkach ułożony, z tąd dalej w górę takimiż schodami postępując, idzię się do pokoiku drzwiami pojedynczemi kutemi o wrzeniązu do klodki, gdzie podłoga i powała z desek, okno jedne na poł otwierane czterma szybami załozone drugie niedaleko drzwi małe o jednej tafli, znajduje się. Ztąd wrociwszy na dolne schody po pod sciane idzie się kilka scodami na korytarz, w ktorym jest okno pojedyncze z kolorowego szkła o czterech taflach - w ktorym umieszczone drzwi pojedyncze kute, z zamkiem i kluczem, prowadzą do pokoju 5-o nyzej jusz opisanego, do baszty przypierającego.

P.S. Розчитка рукопису може містити помилки, як механічні так і не дуже. Частину слів мені не вдалося розчитати, а деякі для мене поки є відверто незнайомими  Тому прохання аж дуже строго не судити.

P.P.S. Цифри в дужках - це моя творчість. Нижче подаю схему де, на мою думку, знаходиться описаний об'єкт

[с. Замок: замок]

Іще два замкових фото до загальної скарбнички. Обидва мені передали друзі з Польщі (за що їм безмежно вдячний). Знаходяться в приватній колекції

1. Це фото датоване 1916 роком. Вид з дитинця на корпус і північно-східну вежу. В центрі скульптура Даниловича, але в понівеченому стані. Нам вже було відомо, що під час Першої світової скульптурам було повідбивано руки і голови. Ця ілюстрація якраз наглядно цей стан демострує

2. Фото без дати. Але очевидно походить з міжвоєнного періоду. Вид на все ту ж північно-східну вежу і на вхід на замчище зі сторони ставів

 

[Богородчани: локалізація укріплень Богородчанської фортеці]

Ось такий план фортеці потрапив на очі в "Mapy i opisy dróg w Galicji 1807-1827"

[с. Замок: замок]

В польському виданні Cracovia Leopolis за другий квартал 2018 року вийшла розгорнута стаття про наш замок. Матеріал складений з двох частин. Перша - історична довідка про замк. Наскільки я розумію, тут автору суттєво допоміг весь масив матеріалів опублікованих вище. Друга частина - інтерв'ю поляка Тадеуша Матерни, який добре знав замок і події навколо ньогоще з часів своєї молодості. Звідси можна почерпнути ряд цікавих моментів про долю замку в передвоєнний час, і час початку Другої світової. В тому числі тут описана іще одна версія того, як були знищені скульптури, які стояли в замку.

Посилання на матеріал тут . Ст. 36-48

[Старичі (Старичи): замок]

Ось такий опис замку, станом на середину 19 ст., знайшов в записках Пауля Жиготи. Взято звідси, ст. 243

Переклад

Цитата

Старичі село поблизу Яворова на пісках посеред лісів *** пам'ятки замку: окопи, що утворюють фортецю в котрій до 200 чоловік залоги могло переховуватись. Сьогодні в тій фортеці садок *** і  підземелля, що досі використовуються, шанець травою порослий. Замок збудований був чотирикутником *** липами обсаджений. З замку залишилась башта в котрій колись каплиця була і брама в'їзна. Башта сьогодні соломою покрита служить за стайню, напроти башти з іншого боку стоїть дім хлівами обставлений, помешкання доглядачів лісу тепер. Над брамою башти зсередини вмурована таблиця з мармуру сірого з написом: (далі іде напис, текст якого вище публікувався)

 

[Поморяни: Витоки історії (XV ст). Перші власники в контексті майнових і родинних зв'язків]

Цитата

Чи вдалося ідентифікувати звідки виплила дата (і документ) 1434 р. про розподіл маєтків Грицька "старшого"?

Ні. Чоловський, повідомляючи про поділ в 1434 р. не вказує джерело інформації. Підозрюю, що такі висновки були зроблені не на основі одного документу, а на сумарному опрацюванні цілого масиву. До першоджерел в цьому питанні я не копав, тому доводиться вірити "на слово". Уявляючи собі рівень Чоловського, як історика, допускаю, що навряд чи даний момент виник просто на пустому слові. Але так, якщо претендувати на серйозне наукове дослідження, то цей момент необхідно детально прочесати.

Стосовно уривку Площанського. Мушу знову подякувати, бо не траплявся мені цей матеріал. Але тут варто відзначити, що окрім документів 1431 і 1442 Грицько згадується власником Поморян (нарівні з братами) і в документі за 1423 р., про який ми вище згадували. Хоча знову ж, тут треба діставати сам документ і тоді робити припущення про його автентичність. Бо версія про дарування Поморян в Буді виглядає цікавою, і, в принципі, цілком собі життєздатною.

[Поморяни: Витоки історії (XV ст). Перші власники в контексті майнових і родинних зв'язків]

Цитата

Чи не можна якось отримати текст документу AGAD f. 354 Dział I nr 7258 ?

Можна. В Agad можна замовити скани документів, і ціни там далеко не захмарні. Але з оплатою трохи морока. Бо платити з України треба через swift - це задоволення обійдеться десь +20$ до суми замовлення. Або оплачувати з Польщі.

Ціни тут

[Поморяни: Витоки історії (XV ст). Перші власники в контексті майнових і родинних зв'язків]

@hladiy Ого, дуже дякую за грунтовний коментар. Насправді, автентичність документу і в мене  викликала деяку невпевненість. Але на момент написання цього тексту вирішив прикрити на це очі, і колись окремо підійти до з'ясування всіх деталей по ньому.

А про цей момент хотів би окремо перепитати. В якому джерелі можна детальніше познайомитися з цією подією?

Цитата

Хоростків був дарований Грицьку Кердеєвичу "молодшому" лише в 1431 р. в таборі під Луцьком

І стосовно останнього речення. Переглянув свій текст, і, здається, в мене немає моменту, що в 1423 р. Грицько Кердеєвич був згаданий як "теребовлянський староста". Він фігурує в документі, але я ніде не стверджував, що вже в такому статусі.

Цитата

в 1423 р. підозрілою є згадка про Грицька Кердеєвича як теребовлянського старости

[Щеплоти (Щеплоты): монастир]

Поки тема гаряча, одразу по стопах доповню її цінними матеріалами, які накопав ще пару місяців тому, але ніяк не зібрався опублікувати. В одному з повідомлень вище є згаданий Юрій Стецик, в чиїй дисертації також згадувалися Щеплоти. Мав я можливість коротенько поспілкуватися з паном Юрієм про даний монастир, і він щедро поділився зі мною своїми виданнями і напрацьовками по темі. В більшості - це матеріали, які стосуються діяльності монастиря саме як духовної обителі, і дуже мало є того, що може стосуватися саме теми фортифікації. Однак в праці "Візитації василіанських монастирів Перемишльської єпархії 1747–1767 років" є наведений цікавий текст. Це - візитація монастиря за 21 травня 1764 р. Тут відносно коротко, але все ж описаний загальний вид монастиря, згадані і оборонні вали, і брама, і вищезгадані пивниці. Їх було дві:

Цитата

Ten monastyrek do swego funduszu tak się ma. Naprzed zafundowany iest sub titulo S. Trinittis od wielmoznych panow Litynskich braci rodzonych w lesie Hruszowskim nazywaiącym się Bor w woiewodztwie y powiecie Bełskim 1621 roku, gdzie y teraz znayduie się cerkiew, ogrod, residencya dla zakonnikow. Po lat pięciu zafundowania na tamtym mieyscu zakonnicy przeniesli się podobno dla lepszey aury do Szczeplot, gdzie wielmozny Adam Litynski na pogurku nad stawem wystawił cerkiew sub titulo Assumptiones Bea[tissimae] Virginis Mariae, ktora za czasem nowonastępuięcy fundacyi sprzedana. Teraz klasztor in forma chrzesciany wystawiony, cerkwi dr[z]ewnianych ma dwie, iedną większą na nominowaniu tituli Annutiationis Bea[tissimae] Virginis Mariae. Drugą malą sub titulo Assumptiones Bea[tissimae] [Virginis Mariae]. Sytuacyia tego klasztoru takowa: między wałami na ktorych stoią parkany z iedną więzną bramą starą. Nad stawem stoią nowo wybudowaną rezydencyia drewniana ad extra tynkowana [...] y wszystkiemi przynaleznosciami iaki to kominami, piecami y dwoma piwnicami, piecami kaflowemi. Nad furtą do tey rezydencyi nowo wyprowadzona kopułka na zegar wielki na godzin 12 [...]. Przed oknyma tey rezydencyi wyz pomienione cerkwi dwie stoią: pierwsza Woznesenyia z kopułą po srodku czwero graniastą, blachą bialą pokryta. W niey Deissus zlocony [...]. Ex opposito cerkwi iest dzwonnica z bramą. Tak opisany co do sytuacyi monasteru. Poł koło klasztoru ma na dni orania N-ro. Sad z ogrodem ieden y dwa pomnieysze. Staw duzy, zarosły ieden, z mlynem na dwoch kamieniach y osobno odlączonemi lępami, sadzawek trzy, z ktorych dwie, iako y staw, potrzebuią szlemowania. Przed bramą cegelnia z szopą na robienie cegły, y piec wapienny. Folwarkow trzy w Szczepłotach przy klasztorze, Poruby y Borek z ograniczonemi łasami y polami.

[Поморяни: Витоки історії (XV ст). Перші власники в контексті майнових і родинних зв'язків]

Тепер в контексті всього вищесказаного спробуємо поглянути на сам замок.

Заморський пише "...як свідчить акт з 1497 року в котрому Микола Свинка згаданий є як колись дідич і закладач замку і села Поморяни", додаючи, що згаданий документ походить з замкового архіву. Інформація виглядає цілком вірогідною і довіряти їй не маю підстав. В такому випадку появу першого замку можна приписуватии десь до 1420-30-х років. Можливо, навіть ближче до останніх, маючи на увазі, що майновий поділ між синами Кердея старшого відбувся в 1434 році. Однак, точно не у "міфічні" Казимировські часи, як то протрактував Заморський.
Наступним важливим моментом є інвентар з 1437 року, теж згаданий Заморським. Тут Поморяни фігурують під терміном "oppidum", що він переклав, як "місто фортечне". З цього місця вже можна стверджувати, що замок був. Або замочок. Але яким він був? В "Akta grodzkie i ziemskie..." я неодноразово зустрічав записи другої половини XV ст., де згадується, про існування в Поморянах  "fortalicium" - це невелике, скоріш за все дерев'яне укріплення, щось ближче до оборонного двору, ніж на потужного замку.
В 1474 році відбувається перше відоме нам бойове хрещення. Набіг татар, про який вже згадано було вище. Залога була тут зовсім скромною - 7 чоловік + Свинка, що зайвий раз стверджує про зовсім невеликий масштаб укріплення. Тим не менше обороні вдалося втриматись і відбити татар. Складно сказати, скільки їх було. Загалом чисельність татар в поході сягала 7 тисяч, але яка частина з ним була саме під стінами Поморян - відомостей немає.
Ну, і останнє, що варто відзначити - це трагічний для Кердеїв 1499 рік і черговий набіг татар. Тоді Сигізмунд Кердей, очевидно не покладаючи великі надії на своє укріплення, шукає прихисток в Дунаївському замку. Хоча там "замок і місто ... з дощок і колод було збудоване", як свідчить турецький історик Саад-ед-дін при описі тої битви. В контексті цього можна припустити, що ще станом на кінець століття замок в Поморянах був на порядок скромніший, ніж Дунаївський. І напевне не був мурований. Мурований замок тут мав би з'явитися дещо пізніше.

[Поморяни: Витоки історії (XV ст). Перші власники в контексті майнових і родинних зв'язків]

Отож. Найбільш рання згадка про Поморяни, яка була перед моїми очима, це грамота дана Владиславом Ягайлом Петру Добковичу в серпні 1391 року в обозі під Городлом. Текст документу на латині був викладений в "Kwartalnik Historyczny. R 8"(1894) у статті Антонія Прохаска, яка стосувалася зовсім іншої теми - Теребовлі. Довкола цієї статті було поламано масу списів між тодішніми істориками, вона піддавалася гострій критиці зі сторони Грушевського, проте предмет цих суперечок тут нам зовсім не цікавий. Цікавим нам є лише той факт, що в середині тексту при описі меж населених пунктів зустрічається такий фрагмент:

Цитата

"...in monte versus Chorostkow nobilium de Pomorzany"

що можна перекласти як

Цитата

"...на горі навпроти Хоросткова [що належить] шляхті з Поморян"

Ось такою є перша згадка. Нажаль не вказано, хто ж тоді був тою "шляхтою з Поморян", жодних імен, прізвищ, і т.д.

Наступний ключовий документ датується 1423 роком. Тоді місцева руська шляхта мала можливість зустрічі з королем Владиславом Ягайлом в Самборі, куди він прибув з двором на полювання. І саме тут був підписаний один цікавий документ про обмін селами між деякими шляхтичами. В чорновиках Чоловського можна зустріти текст цього документу вже в перекладі на польську. А сам документ, доречі, дожив до наших днів. Мені вдалося його відшукати, лежить він в AGAD f. 354 Dzial I nr 7258. Отже про що там йдеться? Нижче дам лише ключові витяги з тексту:

Цитата

"Ми Микола Свинка, Сигізмунд, Януш, Дмитро, Грицько і Петро уроджені брати, сини Грицька Кердейовича засвідчуємо..."

далі іде текст про обмін з Яном Межиком з Дамброви сіл Золочева на Рожище. Нижче по тексту брати затверджують право

Цитата

"брати і вивозити на свої будови і потреби дерево з лісів і гаїв нашого села Поморяни"

Датований документ п'ятницею, 23 жовтня 1423 р.

Отож, з цього документу бачимо, хто ж був тою "шляхтою з Поморян" в згадці за 1391 рік. Це, очевидно, Грицько Кердей старший (одразу почну це слово присталяти, щоб уникнути плутанини з його сином). Вперше в документах він з'являється 22 червня 1388 в ролі свідка у одній судовій справі. В 1400-1402 роках був подільським старостою, і в конфлікті між Свидригайлом і Ягайлом зайняв сторону останнього, за що і отримав його прихильність. Це дозволило йому за час своєї діяльності дослужитися до досить великих майнових статків. Дата його смерті поки невідома, але як місце поховання часто вказують Домініканський костел у Львові, де був похований з дружиною Кларою. Чоловський стверджує, що помер Кердей старший близько 1430 року. В такому контексті дивним і незрозумілим мені виглядає той факт, що ще при його житті його сини стали спільними власниками деяких маєтків. В будь-якому разі спільними розпорядниками вони були до 1434 року. В зазначеному році між ними відбувся поділ батьківських володінь. Документ, про поділ колись мав би знаходитись в замковому архіві і є втраченим. Однак за словами Чоловського побічні джерела дозволяються стверджувати саме про такий поділ:
Януш отримав Оринін, Устя, Сокіл, Гриньківці, Давидківці, Шманьківці, Чарноконьці, Настасів, Мишківці, Хоростків і інші. 
Дмитро - Шпиколоси, Ремізовці, Урмань на Золотою Липою, Підберіззя і Вижняни.
Сигізмунд - Войнилів, Хоцін, Студзянки, Неговці, Дорохів, Томашівці. (в назвах населених пунктів можуть бути неточності. Це просто передрук з польської)
Про Петра згадок немає. Очевидно до поділу не дожив.
Грицькові молодшому відійшла половина Поморян з деякими прилеглими селами і Винники під Львовом.
Інша половина Поморян дістається Миколі Свинці. 

І ось останній персонаж є, напевно, чи не найцікавішим в цій всій історії. Очевидно, це той самий "легендарний" Микола Свинка, який в багатьох статтях виступає як будівничий Поморянського замку. Заморський приписує його життя аж до середини XIV ст., що однак не відповідає дійсності. Заморський в своїй праці оперує лише одним документом з замкового архіву, де згаданий Микола Свинка - це акт з 1497 року, де Свинка згадується, як колишній дідич і фундатор замку. Розуміємо, що Свинка жив куди пізніше, ніж хотілося би Заморському в його спробах пов'язати побудову замку і прихід на Галичину Казимира ІІІ. 

Однак величезне питання викликає родовий зв'язок Грицька Кердея старшого і Миколи Свинки. Ким був Свинка для Кердеїв? З однієї сторони в документі 1423 р. маємо чітку відповідь. Він записаний в число синів Грицька Кердея, де нарівні з іншими згаданий в якості "уроджених братів". Також, такий потужний генеалогічний ресурс, як Wielka Genealogia Minakowskiego (присвячений дослідженню саме родових зв'язків шляхти) подає Миколу Свинку також як сина, проте від іншої дружини, невідомої нам на ім'я. В такій логіці, цілком зрозуміло, чому його немає в таких грунтовний генеалогічних ресурсах, як, наприклад, "Herbarz polski" Адама Бонецького і він не вказується в переліку синів Кердея. Те, що Микола Свинка був сином Грицька Кердея - це зовсім неочевидний факт і міг збити з пантелику будь кого, хто проходив тему відносно поверхнево. Також, варто згадати, що Бонецький подає іще один цікавий факт, який варто згадати. Дмитро зі Шпиколос в одному документі за 1454 р. теж згаданий, як Свинка - "Дмитро Свинка". Тому "Свинка" це, скоріш за все, було прізвисько, яке причепилося до родини, але найбільше прижилося Миколі. З іншої сторони, Чоловський, навіть маючи в руках документ 1423 р. все ж піддає сумніву, що Микола Свинка був сином Грицька старшого. Що саме не дозволило Чоловському до кінця прийняти цю теорію - мені не до кінця зрозуміло. Чоловський наводить іще один документ, де Микола Свинка в 1430 році виступає в ролі свідка і записаний як "Микола Свинка зі Свинок". Далі будується теорія про походження Миколи з одноіменного села Свинки, яке знаходиться десь в Польщі (де саме я так і не зміг розчитати з почерку Чоловського). І навіть наводиться той факт, що в 1399 році власниками тих Свинок були три брати: Микола, Фабіан і Войцех. Чи це той самий Свинка, чи лише тезка? Наразі можемо лише здогадуватися. Додати до всього сказаного можна лише той факт, що внук Грицька старшого - Сигізмунд, в 1498 р. називає Миколу Свинку своїм дядьком. І, загалом, Чоловський схиляється до того, що Микола був зятем Грицька старшого. Я ж, зі свої сторони, залишу цей зв'язок під великим знаком запитання. А для кращого розуміння всіх подальших родових зв'язків подам генеалогічну схему зі всіма головними дійовими особами про яких йтиметься нижче:

Якихось інших важливих фактів чи документів з життя Миколи Свинки ми поки не маємо. Помирає він не раніше 1440-го року, оскільки ще в цьому році він згадується в записках Львівського гродського суду як війт Поморян - "Nicolaus advocatus de Pomorzany". Після нього його частка Поморян дістається синові - Іванові. Іван неодноразово згадується в різних документах, саме як "Іван Свинка з Поморян". Саме так він записаний одним з перших в відомій договірній грамоті шляхти Львівської землі і Жидачівського повіту з Львовом про охорону своїх прав за 1464 р.(текст документу в повному обсязі подає Заморський, а оригінал грамоти зберігається нині в ЦДІА у м.Львові. Особливістю документу є прикріплені 42 печатки тих, хто підписався під документом. Однак, нажаль, печатки нашого Свинки серед збережених немає). В 1474 році під час набігу татар Іван Свинка з невеликою залогою у складі 7 чоловік зумів втримати оборону Поморянського замку. Цей факт є відображеним і коротко описаним в ряді хронік, починаючи з "Польської хроніки" Длугоша. Згідно з даними Великої генеалогії Мінаковського, Іван Свинка помирає у 1476 році. По собі залишив єдиного сина - Миколу. Про Миколу відомостей небагато. Згадується він лише в двох документах. Вперше - 27 червня 1477 р, коли прагнучи допомогти "найдорожчій тітці" Анні Скарбек, віддав їй навічно у володіння село Кальне. Вдруге - 8 січня 1479 р., коли заповідає дружині Дороті на випадок своєї смерті розпоряджатися своєю частиною Поморян доти, доки буде вдовою. У випадку повторного її шлюбу, маєтки мають перейти його найближчим спадкоємцям, а взамін Дорота мала би отримати від них компенсацію в 1200 гривень. Документ, очевидно, складався з огляду на стан здоров'я, бо вже в 1480 році Микола покидає цей світ, не залишивши по собі нащадків. А разом з ним згасає і гілка поморянських Свинок.

Дорота залишалася вдовою недовго, бо вже в 1481 році бачимо її заміжнею за Мартином з Острова. Мартин, в свою чергу, вже також був вдівцем. Попередньо був одружений з Катериною - сестрою Івана Свинки, з якою мав 4-х дітей(двох хлопців і дох дівчат). А далі іде дуже складна і заплутана ситуація. Згідно заповіту Миколи Свинки після повторного одруження Дороти, його частина Поморян мала б перейти до його сестер - Анни Скарбек і Катерини Островської, першої дружини Мартина. Після смерті Катерини її спадкоємцями стали її діти, і виходить цікавий факт. Дорота стає мачухою для своїх пасинків, котрі одночасно були спадкоємцями половини маєтку її першого чоловіка. Але перед тим, як набути майнових прав вони мали виплатити Дороті грошову компенсацію. Те ж зі своєї сторони мала зробити і Анна Скарбкова. Остання, не маючи бажання розбиратися з проблемним спадком 9 червня 1480 року проводить обмін з братами Яном і Віктором Сененськими(які доводились родичами Дороті, Чоловський називає їх "братанками"), обмінявши свою частку Поморян(1/4) на село Лешків. В 1484 році другий чоловік Дороти Мартин з Острова помирає і вона повертається до Поморян, де продовжує розпоряджатися половиною маєтку, не оглядаючись ні на братів Сененських, ні на своїх пасинків Островських. Тим самим створює ряд проблем і породжує своєю діяльністю численні судові позови. Але про неї ще трошки пізніше.

А зараз повернемося до поділу 1434 року. Другу половину Поморян тоді отримує тоді Грицько Кердей молодший. Досить вагома політична персона того часу. Вів дуже активне і політичне, і військове життя. Свого часу добивається посади подільського воєводи. Не раз і не двічі зустрічав його ім'я в різноманітних судових справах в "Akta grodzkie i ziemskie...", де часто фігурує під іменем "Грицько з Поморян". Однак, наскільки я розумію, будучи досить зайнятим своїм активним політичним життям, він мало приділяв уваги саме Поморянам. Тим більше, що володів тут лише половиною. Остання згадка про нього датується 18 червня 1462 року. Похований також в Домініканському костелі, поруч з батьком. По собі залишив двох синів. Сигізмунду(старості Красноставському) тоді дістається батькова половина Поморян, а Іванові (старості Теребовлянському) Теребовляни. Спочатку Сигізмунд був одружених з Оленою зі Струмилів, однак дітей від їхнього шлюбу не зафіксовано. А пізніше, в 1490-му році вдруге одружується. І не на кому-небудь, а на вищезгаданій Дороті, двічі вдові по Миколі Свинці, і по Мартину з Острова, фактичній розпорядниці другої половини Поморян. Їхнє одруження внесло остаточний хаос в майнові взаємовідносини в Поморянах. Тому 1490-і роки супроводжуються суцільними судами між Сигізмундом Кердеєм з Доротою, братами Яном і Віктором Сененськими та пасинками Дороти Андрієм і Христином Островськими. Останні, розуміючи складність відстоювання своєї частки володінь відступають 31 грудня 1494 року свою чверть володінь братам Сененським в обмін на інше село, доплату в 2000 угорських дукатів і обов'язок виплати своїх зобов'язань Дороті згідно заповіту Миколи Свинки. Відтак брати Сененські набули вже половину Поморян. І хто зна, як би все розвивалося далі, якби не події 1499 року? 

А в згаданий рік відбувається черговий наїзд татар. Сигізмунд Кердей, очевидно вважаючи більш надійним для оборони Дунаївський замок, покидає Поморяни. Забирає з собою дружину Дороту і єдиного 9-річного сина - Івана і прямує туди. Замок там був дерев'яний, однак добре доглянутий львівськими архієпископами. Він також був в числі тих, хто встояв в згаданому вище наїзді 1474 року. Однак цього разу не судилося. Замок був взятий, Сигізмунд Кердей - вбитий. Дорота з сином були взяті в ясир. Пізніше, Дороті якимось чином вдалося втекти з полону, а молодий хлопець був для татар досить цінним здобутком. По поверненні Дорота знайшла опікуна в обличчі свого брата - Петра. Разом, ще протягом двох років пробувала відстоювати свої права на Поморяни у судах проти братів Сененських. Однак 8 січня 1501 року засвідчує, що брати Ян і Вікторин Сененські, виплатили їй всі кошти і визнала їх єдиними і повноправними власниками Поморян.

[Поморяни: Витоки історії (XV ст). Перші власники в контексті майнових і родинних зв'язків]

Для початку варто було б пройтися по історіографії. Отже, хто намагався описати ранню історію Поморян? Тут я би виділив з загального ряду два дуже поважних джерела, і спробую описати власні враження від них:

1. "Хроніка Поморянська" Броніслава Заморського, видана в 1867 році. Ця книга є направду унікальним історичним джерелом для цього населеного пункту і її вагомість переоцінити важко. Особливо вагомим фактором є те, що писалася вона в самому замку на основі вже неіснуючого замкового архіву. Тому проблем з першоджерелами тут абсолютно немає. І прекрасним є той факт, що Заморський дуже часто в свої праці не лише покликається на якісь документи, а й надає цілі передруки тексту з документів. Але є в цій праці і суттєві негативні сторони. До таких можна віднести особисту інтерпритацію фактів Заморським. Дуже відчувається, що праця писалася майже виключно на основі замкового архіву і автор майже зовсім не послуговувався якимось іншими матеріалами. Таким чином автор дуже себе обмежив в джерельній базі. Якщо проаналізувати "Хроніку Поморянську", то побачимо, що в сухому залишку в Заморського в руках було обмаль документів з XV століття, не більше ніж пальці на руці. Найбільш ранній з них датований 1437 роком (ця дата пізніше і розійшлася по світі, як дата першої писемної згадки). Тим не менше автор не гребує вдатися в "глибокий аналіз" замкової історії і виводити її аж з часів Казимира 1340-50-х років. Хоча, як можна писати про історію об'єкту в 1340-50-х роках маючи документи не старіші 1437 року, для мене загадка. Тому я схильний відкинути абсолютно все, що написано Заморським до 1437 року, як особисту фантазію Заморського. А все решта треба скурпульозно аналізувати в контексті інших відомостей.

2. Чорновики Олександра Чоловського. Думаю, зайвим буде розказувати, хто такий Чоловський, його роль в локальній історії і рівень авторитетності цієї персони. Олександр Чоловський декілька раз брався за опис замкової історії, двічі коротко описує Поморяни в працях "Dawne zamki i twierdze na Rusi Halickiej"(1894) і "Przeszlosc i zabytki wojewodztwa tarnopolskiego"(1926). Проте не ці видання заслужили окремого розгляду. Чоловський, насправді, працював над окремою монографією по Поморянах. Проте робота над нею не була завершеною, а праця так і не була виданою. Не знаю, що послужило причиною цьому. Припускаю, що працював він над нею в останній період життя і йому просто не вистачило часу. Тим не менше, він залишив нам свої чорновики по цій темі. Це - частково друкований на машинці текст, частково рукописний з численними правками, виправленнями, доповненнями і т.д. Зберігаються ці чорновики зараз в Варшаві в Biblioteka Narodowa, і є оцифровані та опубліковані на ресурсі polona.pl. Тепер мої враження від джерела. Дуже, дуже і дуже сильний текст. Чоловський добре був знайомий з роботою свого попередника по цій темі - Броніслава Заморського. "Хроніка Поморянська" була ним уважно прочитана і проаналізована, проте поле його матеріалів було настільки широким, що покликається він на неї вкрай рідко. Матеріалів про Поморяни, які знаходилися за межами поморянського архіву було предостатньо, починаючи хоча б з численних судових процесів, документи по яких є в Львівському архіві. Окрім того, Чоловський зібрав цілу свою колекцію документів дотичних до історії містечка. Припускаю, частина з них колись лежали все в тому ж замковому архіві, який був розпроданий Прушинськими в 1870-х роках. Також, багато важливих документів було віднайдено ним в інших архівах і найважливіші були переписані від руки. Ці "копії" також є серед чорновиків. Таким чином, маємо доступ до тексту документів, не маючи під руками оригіналів. Деякі оригінали зі згаданих в текстах документів мені вдалося віднайти, деякі поки ні. Не завжди Чоловський залишав якісь чіткі маркери чи посилання на матеріали, що створює додаткові труднощі в верифікації документів. Але це і зрозуміло - це були чорновики і не більше. Деякі речі могли бути абсолютно очевидними для нього і зовсім неочевидними для мене.

Нижче спробую викласти свою компіляцію Поморянської історії раннього періоду. В основному це буде відродження думок Чоловського з деяким підмішуванням інших матеріалів, до яких зміг дотягнутися. Тож якщо Вам захочеться комусь подякувати за прочитаний текст, то маєте гарну нагоду пом'янути добрим словом одного з кращих істориків Львова, в особі Олександра Чоловського

[Поморяни: Витоки історії (XV ст). Перші власники в контексті майнових і родинних зв'язків]

В даній темі хотілося би підняти тему не стільки історії самого замку, як укріплення, скільки витягнути на світло і проаналізувати найбільш ранні письмові відомості про Поморяни і про їх власників. І вже в контексті цього робити якісь припущення про те, коли замок міг з'явитися на світ і якою могла би бути його конфігурація? Бо, нажаль, ті відомості, які є широко представленими в найбільш доступних ресурсах часто містять або дуже поверхневу і недостатню інформацію, або часто відверто помилкові твердження. Тому, спробую в цій темі якось систематизувати все те, до чого мені вдалося дотягнутися і розкласти по поличках.

[с. Замок: замок]

Давненько тема не обновлялася, тож пора))) Тим більше є кілька приводів.
Дуже потішив недавній пост в місцевій магерівській фб-спільноті. Виявляється, в листопаді 2018 року на стіні коридору в місцевій школі з'явився величезний малюнок, який зображує замок, який тут стільки обговорювався. Малюнок виконав місцевий художник, колишній учень цієї школи - Андрій Турчин. Малюнок викликає доволі змішані відчуття. З однієї сторони така візуалізація - це просто чудовий спосіб привернення уваги місцевих дітей до своєї, локальної історії. Не знаю, якими джерелами автор користувався при формуванні власного уявлення про замок, але видно що не просто "зі стелі" все взято. Форма замку приблизно відповідає дійсності - прямокутник з чотирма вежами по кутах. Так, самі вежі зовсім не тієї форми, якими були насправді, але характерна форма віконечок є дуже впізнаваною. В правій частині дитинця височіє дах палацового корпусу, який не примикає до жодної з веж, між якими знаходиться - це іще один момент, який відповідав дійсності. Внизу, під малюнок, автор помістив герб Белжецьких, що свідчить обізнаність автора з ранньою історією споруди. З іншої сторони - ... А нема іншої сторони. Малюнок викликає лише позитивні емоції. Це лише художній твір, а не наукова стаття, тому художник мав право на неточності.
Але є і ложка дьогтю в цій бочці меду. Не дивлячись на те, що твір щойно лише з'явився на світ, його автора, нажаль, вже серед нас немає. Але залишив отакий слід.

[Липник: замок]

Поповню тему гарною кадастровою картою, складеною в 1850-х роках (можливо 1854, але не раніше). Тут нам в повному вигляді розкривається план палацового комплексу із забудовою, ставами, садами і т.д. Проте найбільший інтерес викликає в мене той же "об'єкт №2". Тут бачимо зовсім не просту споруду, а якийсь мурований об'єкт доволі цікавої форми, з чимось типу садів з тильної сторони. Що це?

Ну і найбільш інтригуючий напис на даній карті знаходиться на південний-захів від об'єкту №2 - "Нива під замком". Якщо вона "під замком", то з чим її співвідносити з палацом чи об'єктом №2?